Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1770/1468/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 29.03.2016. Зареєстровано: 30.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2016.
Дата набрання законної сили: 17.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           17 березня 2016 року                                  м. Київ                              К/800/42003/15 
		                                                                                                                                   К/800/41838/15
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: 
		Черпака Ю.К.  (головує в судовому засіданні),
		Головчук С.В., 
		Ліпського Д.В.,
		секретаря судового засідання  Горбатюка В.С.,   
		за участю позивача, його представника  і  представника  МВС України,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну  справу 
		за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Сектора медичного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - начальник відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області Семенюк Олександр Миколайович, про скасування свідоцтва про хворобу, визнання наказів протиправними  та  зобов'язання вчинити певні дії,
		за касаційними скаргами ОСОБА_4 і Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській областіна постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року  та  ухвалу  Житомирського  апеляційного  адміністративного  суду  від  9 вересня  2015 року,
		         
		                 встановив:
		          У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі - УМВС в Рівненській області), Сектору медичного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області (далі - ГУМВС у Львівській області), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про скасування свідоцтва про хворобу  від 16.09.2011р. № 522, виданого військово-лікарською комісією  ГУМВС  у Львівській області  (далі - свідоцтво  про хворобу), скасування наказів УМВС в Рівненській області від 29.12.2011р.  № 272 о/с та  від 06.02.2012р.  № 27 о/с  (далі - накази № 272  і № 27), поновлення  його  в органах внутрішніх справ на посаді начальника Управління державної автомобільної інспекції Управління МВС в Рівненській області  (далі - Управління ДАІ).  
		Посилався на те, що свідоцтво про хворобу не відповідає чинному законодавству України. Вважав, що оскільки підставою для видання наказів  № 272 та  № 27 про звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом  64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ,затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР  від 29.07.1991р. № 114  (далі - Положення про проходження  служби),  було свідоцтво про хворобу, то вказані накази є також незаконними. Зазначав, що на момент звільнення він мав  звання  полковника міліції, тому наказ про звільнення повинен бути підписаний Міністром внутрішніх справ України.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року, залишеною  без  змін  ухвалою  Житомирського  апеляційного  адміністративного  суду  від  9 вересня  2015 року,  позов задоволено  частково.     Визнано протиправним та скасовано свідоцтво про хворобу відносно ОСОБА_4. Визнано протиправним та скасовано  наказ №272  про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за пунктом 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби підполковника міліції ОСОБА_4, який перебуває у розпорядженніУМВС  в Рівненській області по посаді начальника Управління ДАІ. Визнано протиправним та скасовано наказ  №27 про внесення часткових змін до наказу №272, яким встановлено дату звільнення 06 лютого 2012 року. Поновлено підполковника міліції ОСОБА_4 в органах внутрішніх справ у розпорядженні УМВС в Рівненській області по посаді начальника Управління ДАІ.  У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		В касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами  норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові  рішення  та поновити  його  на посаді  начальника Управління ДАІ.  Зазначає про  неврахування  судами протиправності наказу МВС України  від 15.07.2011р. № 891 о/с  щодо  перебування  позивача  у  розпорядженні  Управління  МВС України в Рівненській області  91  день, оскільки згідно з підпунктом «в»  пункту  40 Положення  про  проходження  служби  перебування  в  розпорядженні  органу  внутрішніх  справ  не  може  перевищувати 15 діб,  у  виняткових  випадках за наказом  чи  письмовим  розпорядженням Міністра внутрішніх справ - не  більше  двох  місяців, тому  слід  вважати,  що  таке  його  перебування  у  розпорядженні закінчилося 30 липня 2011 року, а  після  цієї  дати він автоматично займав  посаду начальника УДАІ УМВС в Рівненській області.  Окрім  того, пунктом 24 Положення  про  проходження  служби  передбачено поновлення  на  попередній  посаді  і  у  випадку  поновлення  в  розпорядження УМВС в Рівненській областійому  зарахується стаж перебування  в  розпорядженні  даного  органу з 15.07.2011р. по день поновлення в 2015 році, тобто  більше  трьох  років, що є  порушенням  норм  права.
		В касаційній  скарзі УМВС в Рівненській області  просить скасувати  прийняті  у  справі  судові  рішення  як  такі,  що  їх  висновки  не  відповідають  обставинам  справи,  та  ухвалити  нове  рішення,  яким  відмовити  в  задоволенні  позову.  Скарга  мотивована  посиланням  на  безпідставне  відхилення  судами  клопотання відповідачів  і  третьої  особи  про  призначення  повторної комісійної  судово-медичної експертизи для  встановлення  у  позивача  наявності  чи  відсутності  тих  чи  інших  захворювань  та  неналежну  оцінку  судами  доказів  у  справі.  На  думку  особи,  яка  подала  цю  касаційну  скаргу,  правомірність  та  обґрунтованість  свідоцтва  про  хворобу   підтверджується  фактом безперервного  протягом  півтора  року (2010, 2011 роки) перебування  ОСОБА_4  на  лікарняному  у  зв'язку  із  захворюваннями,  за  якими  він  визнаний  непридатним  до  служби  за  сукупністю  діагнозів  та  за  принципом  методу  індивідуальної  оцінки,  продовжував хворіти  цими  хворобами  і  до  огляду ЦВЛК  у  червні  2014 року.
		В запереченні  на  касаційну  скаргу УМВС в Рівненській області  позивач  вважає її  доводи  безпідставними,  просить  залишити  цю  скаргу  без  задоволення.
		Неявка  представників Сектора медичного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в  Рівненській  області  та   третьої  особи не  перешкоджає  касаційному  розгляду  справи,  оскільки  вони  належним  чином  повідомлені  про  дату,  час  і  місце  судового  засідання.
		Вислухавши  пояснення  позивача,  представників  позивача  і  МВС  України,  перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги  не  підлягають  задоволенню.      
		Судами  встановлено, що позивач з 02.10.1995р. перебував на службі в органах внутрішніх справ.Наказом МВС України від 15.07.2011р. №891 о/с на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року поновлено підполковника міліції ОСОБА_4на посаді начальника Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області; на підставі наказу МВС України від 20.09.2010 №444 «Про організаційно-штатні зміни у підрозділах ДАІ УМВС» та наказу МВС від 01.06.2011р. дск «Про затвердження штату апарату УМВС України в Рівненській області» підполковника міліції ОСОБА_4 зараховано в розпорядження Управління МВС України в Рівненській області на посаді начальника управління ДАІ.
		За останні 12 місяців служби ОСОБА_4 часто   хворів,  що  підтверджено  листками непрацездатності .Згідно з  направленням  управління кадрового забезпечення УМВС України в Рівненській області від 03.08.2011р. №3/2-2396 підполковника міліції ОСОБА_4 направлено на медичний огляд до військово-лікарської комісії ГУМВС України в Львівській області з метою визначення придатності за станом здоров'я до служби в органах внутрішніх справ.
		За наслідками обстеження військово-лікарською комісією ГМВС України в Львівській області складено акт медичного огляду від 16.09.2011р. №522 та свідоцтво про хворобу від 16.09.2011р. №522, згідно з якими ОСОБА_4  на основі статей 41в, 39в, 12в, 54в, 60в графи ІІ Розкладу хвороб і фізичних вад визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
		Наказом №272 підполковника міліції ОСОБА_4, який перебував у розпорядженні УМВС України в Рівненській області на посаді начальника Управління  ДАІ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (з поставленням на військовий облік) за пунктом 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження  служби.
		Наказом  №27  внесено зміни до наказу №272 в частині дати звільнення підполковника міліції ОСОБА_4   з 06.02.2012р.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили  з того, що відповідачами УМВС України в Рівненській області та Сектором медичного забезпечення ГМВС України у Львівській області допущені порушення Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС  України та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, Положення про проходження служби  при прийнятті рішення про непридатність ОСОБА_4 до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час та звільнення його з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України.
		Колегія суддів касаційної  інстанції  погоджується з такими  висновками,  враховуючи наступне.
		Згідно  з  пунктом  «б» статті 64 Положення про проходження служби особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
		          Процедура проведення  і  визнання  осіб непридатними до військової служби регулюється затвердженими наказом  МВС України від 06.02.2001р. № 85  Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС  України(далі - Положення № 85)  та  Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України  (далі - Порядок № 85),  які  зареєстровані  в  Міністерстві юстиції України 22 лютого  2001 року за № 164/5356  і  за №165/5356.
		Відповідно до пункту 1.70 Порядку №85 - якщо особи рядового й начальницького складу, військовослужбовці впродовж року більше 4-х місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов'язків через захворювання чи з інших причин (крім випадків, передбачених цим пунктом та пунктом 1.4 Порядку) або часто та довготривало хворіють, то вони зобов'язані за поданням Управління (відділу) по роботі з особовим складом пройти медичний огляд ВЛК за місцем служби для визначення придатності до подальшої служби в ОВС. При цьому, до осіб, що часто та довготривало хворіють, належать ті особи, у яких за останні 12 місяців було 4 та більше випадків захворювань і 40 днів непрацездатності за однорідними захворюваннями або 6 і більше випадків захворювань та 60 і більше днів непрацездатності за неоднорідними захворюваннями.
		Судами  встановлено,  що  направлення від 03.08.2011р. №3/2-2396  не відповідає вимогам пункту 1.70 Порядку №85, оскільки в цьому випадку медичний огляд проводиться за поданням, а не за направленням  управління (відділу) по роботі з особовим складом і медичний огляд особи проводиться за місцем служби. На той час ОСОБА_4  проходив службу в УМВС України в Рівненській області, а тому цей відповідач неправомірно направив його для проходження медичного огляду до ВЛК при ГУМВС України у Львівській області, а сектор медичного забезпечення ГУМВС у Львівській області безпідставно прийняв  його на медичний огляд.
		Даний висновок підтверджується також структурою органів військово-лікарської експертизи в системі МВС України, зокрема пунктом 2.12 Положення №85, яким встановлено, що штатними ВЛК є: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) МВС України, ВЛК Головного управління МВС України в Криму, м. Києві, Київській області, Управління МВС України в областях та м. Севастополі.
		Відповідно до пунктів 1.2. та 1.42. Порядку №85 постанови виносяться військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) на підставі відповідних статей та граф Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток 1), що визначають ступінь придатності до служби в органах внутрішніх справ з урахуванням Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до служби в органах внутрішніх справ (додатки 2, 3).  Постанова про придатність осіб рядового й начальницького складу до служби виноситься за розділом "Рядовий та начальницький склад" за графою Розкладу хвороб, що відповідає вказаній посаді (виду службової діяльності). Пунктом 1.66Порядку№85крім цього визначено, що при медичному огляді рядового й начальницького складу метод індивідуальної оцінки придатності до служби в органах внутрішніх справ повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує спеціальність, підготовку, досвід, вік, фактичну працездатність, освіту, думку керівництва органу внутрішніх справ, лікаря, який лікує, побажання цієї особи, можливість використання на роботі, яка найбільше відповідає стану її здоров'я.  
		Розклад хвороб і фізичних вад є додатком 1 до Порядку №85 і в графі І цього Розкладу вказано, що за даною графою визначається придатність до служби в тому числі і працівників ДАІ, крім тих, які несуть службу на відкритому повітрі. За графою ІІ Розкладу визначається придатність до служби в тому числі і працівників ДАІ, які несуть патрульно-постову службу на відкритому повітрі. Вимоги до стану здоров'я осіб, зазначених у графі ІІ, є більш жорсткими ніж до стану здоров'я осіб, зазначених у          графі І.
		Згідно з пунктом 5.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009р.№ 111 (зареєстровано у МЮ України 26 червня 2009 року за №576/16592), начальник управління ДАІ УМВС не несе патрульно-постову службу на відкритому повітрі, а ці функції, згідно з розділом 6 цієї Інструкції здійснюють працівники підрозділів ДПС, які підпорядковані начальнику управління. 
		Тому визначення придатності позивача до військової служби за графою ІІ Розкладу хвороб сектором медичного забезпечення ГУМВС України у Львівській області здійснено безпідставно. Про це свідчить також лист ЦВЛК на адресу ВЛК ГУМВС України у Львівській області від 26.08.2011р. №55/2-157, де зазначено про необхідність визначення придатності  ОСОБА_4  до служби за графою I.
		Також матеріалами справи підтверджено, що при прийнятті рішення про непридатність  ОСОБА_4  до військової служби ВЛК не в повній мірі застосовано індивідуальну оцінку його придатності до служби в органах внутрішніх справ. Зокрема, не було враховано думку лікуючого лікаря, підготовку та досвід роботи. При застосуванні методу індивідуальної оцінки ВЛК взято до уваги, крім наявної медичної документації, лише службову характеристику.  На користь такого висновку  судів  свідчить той факт, що при наявності в анамнезі тих самих захворювань, що і під час обстеження ВЛК ГУМВС України у Львівській області (акт медичного огляду і свідоцтво про хворобу від 16.09.2011р.),  ЦВЛК МВС України 27 червня 2014 року визнала позивача придатним до служби на посаді начальника управління апарату МВС України.
		Суди  правильно  визнали обґрунтованими доводи позивача про порушення під час проведення ВЛК пункту 1.8. Порядку № 85 та додатку 9 до нього,оскільки  військовий квиток  ОСОБА_4 до ВЛК не надавався, а графа 2.1. акту медичного огляду не містить відомостей з  цього  документа  про придатність до військової служби. Між тим, наявність військового квитка для встановлення відношення особи до військової служби є обов'язковою умовою проходження нею медичного огляду і ці відомості відображаються в пункті 2.1. акту медичного огляду.
		Відповідно до пункту 2.6. Положення №85 при незгоді особи, яка пройшла медичний огляд, з рішенням ВЛК може бути проведено повторний медичний огляд у вищій за статусом ВЛК або додаткове обстеження і повторний медичний огляд у цій самій ВЛК. ЦВЛК є вищим органом військово-лікарської експертизи в системі МВС України. Чинне на час спірних правовідносин законодавство не встановлювало будь-яких строків для проведення повторного медичного огляду. 
		Судами  встановлено, що позивач не погодився з висновком ВЛК ГУ МВС України у Львівській області про непридатність  до служби за станом здоров'я, що стверджено листом ЦВЛК від 18 жовтня 2011 року № 55/2-С-71. Позивачу було запропоновано ЦВЛК пройти контрольний медичний огляд, для чого узгодити дату його проведення. ОСОБА_4 подав рапорт з проханням провести  медичний  огляд  у ЦВЛК після виходу його з відпустки 20.12.2011р.  У вересні 2011 року ЦВЛК розглянула медично-експертну документацію ВЛК ГУ МВС України у Львівській області щодо нього  та виявила ряд розбіжностей результатів обстежень. З урахуванням цих розбіжностей позивачу запропоновано пройти повторне медичне обстеження у ЦВЛК,  однак він  не  мав такої  можливості з поважних причин, оскільки з 01.11.2011р. по 21.11.2011р. був непрацездатним, а з 14.11.2011р. по 28.12.2011р. перебував у відпустці.
		Крім того, згідно з  висновком  судово-медичної експертизи від 01-09.04.2014р. № 131/13 станом на вересень 2011 року у  ОСОБА_4  за  даними медичних документів мали місце: виразкова хвороба 12-ти палої кишки в стадії ремісії; хронічний панкреатит в стадії ремісії; сечокам'яна хвороба: камінь верхньої чашечки правої нирки, кіста лівої нирки, хронічний пієлонефрит в стадії ремісії; консолідований перелом (2009р.) зовнішньої кісточки лівої гомілки без порушення функції лівого гомілково-стопного суглобу. Зазначені хвороби станом на 16.09.2011 не потребували ні стаціонарного, ні амбулаторного лікування. Встановлені в наданих медичних документах діагнози: хронічна недостатність мозкового кровообігу в вертебро-базилярному басейну в стадії ремісії на грунті остеохондрозу ІІ ст. шийного відділу хребта; цукровий діабет, ІІ тип, легка форма, в стадії компенсації не підтверджені клініко-лабораторними та інструментальними даними. Діагноз гіпертонічна хвороба І ст., ступінь І, ризик помірний не підтверджений достатніми клініко-інструментальними дослідженнями. 
		Ці висновки підтримали  і  роз'яснили заслухані  в  судовому засіданні експерти  ОСОБА_6,  ОСОБА_7 
		Запереченням відповідачів проти вказаного експертного висновку надана  відповідна  правова  оцінка  і  в  судових  рішеннях  зазначено, що вони не ґрунтуються на досліджених матеріалах справи. При прийнятті оспореного рішення про непридатність  позивача  до військової служби за станом здоров'я ВЛК ГУМВС України у Львівській області досліджувались не всі медичні документи, що стосуються стану його здоров'я. Згідно з додатками до акту медичного обстеження від 16.09.2011р. ОСОБА_4 при визначенні стану його здоров'я враховувались, крім проведених комісією досліджень, дані епікризів з історій хвороб №№4463, 2564, 107146, 108163, виданих Рівненською обласною клінічною лікарнею, та витяг із історії хвороби Центрального госпіталю МВС України. Між тим, при проведенні судово-медичної експертизи досліджувались не тільки вказані епікризи, а безпосередньо ці історії хвороб, а також історія хвороби №3574, видана Рівненською обласною клінічною лікарнею, амбулаторна карта з поліклініки УМВС України в Рівненській областіта  медична карта стаціонарного хворого №42 РОТД. Отже, висновки судово-медичної експертизи у зазначеній частині є обґрунтованими, прийнятими на підставі з'ясування всіх наявних медичних даних щодо стану здоров'я позивача.
		При цьому  суди  з  посиланням  на  норми  законів частково  відхилили  висновки  експертів,  які виходить за межі  їх повноважень. Мотивовано  відхилені  також   клопотання  відповідачів  і  третьої  особи  про  призначення  повторної  комісійної  судово-медичної  експертизи.
		За наведених обставин зазначені процедурні порушення відповідачами УМВС України в Рівненській області та Сектором медичного забезпечення ГУМВС України у Львівській області вимог щодо проведення медичного огляду осіб рядового і начальницького складу на предмет придатності їх до проходження служби, а саме: направлення ОСОБА_4 для проходження медичного огляду до не уповноваженої на те ВЛК і проведення такого огляду не уповноваженою на те ВЛК,  визначення придатності до військової служби за графою ІІ, а не за графою І Розкладу хвороб і фізичних вад, застосування не в повній мірі методу індивідуальної оцінки придатності особи до служби в органах внутрішніх справ,  не дослідження факту  відношення до військової служби під час проведення медичного огляду на підставі військового квитка, що є обов'язковим,  прийняття рішення про непридатність до військової служби за станом здоров'я без отримання висновку повторного медичного огляду вищою за статусом ВЛК, суди  правильно  вважали  такими, що у сукупності  з дефектами свідоцтва про хворобу унеможливлюють прийняття обґрунтованого остаточного рішення  про звільнення позивача  з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби  і дають підстави для визнання протиправним  та  скасування свідоцтва про хворобу  і  як  наслідок -скасування наказів  №272  і №27.
		Судами  надана  належна  оцінка  іншим доводам позивача, зокрема, щодо не відображення деяких відомостей в акті медичного огляду чи заповнення його описової частини з порушеннями, недотримання  відповідачами вимог пунктів  1.3.,  1.115, 1.118 та 1.119 Порядку № 85 про підпис  лікарями і скріплення  печаткою  медичного  документа, про розгляд свідоцтва про хворобу та затвердження ЦВЛК МВС Українипостанови  ВЛК,  про  необхідність  прийняття  наказу  про  його  звільнення  Міністром внутрішніх справ.
		Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.
		Наказом МВС України від 15.07.2011р. № 891 о/с  ОСОБА_4 поновлено на посаді начальника Управління ДАІ  та  одночасно його  зараховано в розпорядження  УМВС України в Рівненській області за  вказаною  посадою. 
		Тобто, з 15 липня 2011року по час звільнення позивач перебував у розпорядженні УМВС України у Рівненській області та не обіймав жодну посаду згідно з відповідною номенклатурою. Звільнений він був не з посади, а з органів внутрішніх справ.
		Наказ МВС України від 15.07.2011р. №891 о/с  позивач  не оскаржив. Цей наказ на час розгляду справи судами був чинним, оскільки не визнаний протиправним та не скасований у спосіб, визначений законом.
		Тому  колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів  про  відсутність підстави  для поновлення  позивача на посаду, з якої  він не звільнявся і  яку на час звільнення він не обіймав.
		Відповідно  до частини  першої  статті  224  Кодексу адміністративного  судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Зважаючи на  те, що  ухвалені  у  справі  судові  рішення  відповідають  наведеним  критеріям,  їх  необхідно  залишити  без  змін.
		Керуючись статтями  221,  223, 224,  230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		                                                             ухвалив:
		Касаційні скарги ОСОБА_4 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області  залишити  без  задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року  та  ухвалу  Житомирського  апеляційного  адміністративного  суду  від  9 вересня  2015 року - без  змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і  оскарженню  не  підлягає. 
		 
		Судді:                                                                                Ю.К.Черпак
		 
		                                                                                          С.В.Головчук
		 
		                                                                                          Д.В.Ліпський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...