Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1555/2009 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.05.2009. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                       Справа №2а-1555/2009 
		 П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  
		    19 травня 2009 року Краматорський міський суд Донецької області в складі: 
		            головуючого судді Марченко Л.М., 
		            при секретарі Пшиченко В.Ю., 
		за участю: позивачки ОСОБА_1,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за період 2006 – 2007 роки, - 
		В С Т А Н О В И В: 
		   
		   14.01.2009 року позивачка поштою направила свого позову до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до УПФУ у м.Краматорську щодо визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести доплату соціального підвищення як дитині війни за період 2006 – 2007 роки. 
		У зв’язку зі змінами до ст.18 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ позов переданий на вирішення Краматорського міського суду як адміністративного суду, куди надійшов 10.04.2009 року. 
		   В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» , у зв’язку з чим відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватися. Розраховуючи недоплачене їй за період 2006 – 2007 роки соціальне підвищення як «дитині війни» позивачка виходила з відповідності мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про держбюджет на 2006 і 2007 роки, та просила стягнути на її користь 2733,30 грн. 
		   У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити. 
		У судове засідання представник відповідача начальник УПФУ у м.Краматорську ОСОБА_2 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення на позов з проханням розглянути справу у його відсутності. 
		   Згідно письмових заперечень відповідача, останній позов не визнає, посилаючись на те, що ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст.6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Зазначені норми не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх незастосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На 2007 рік дія вказаної ст.6 відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена та відповідно до ст.111 зазначеного Закону передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі цього з 01.01.2007 року «дітям війни» виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 19 грн., з 01.04.2007 року – 19,35 грн., з 01.10.2007 року – 19,75 грн. 09.07.2007 року Конституційним Судом України ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.12.ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, оскільки ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення «дітям війни» не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалося. 
		   Крім того, представник УПФУ у м.Краматорську у своїх запереченнях наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалася та виплачувалася щомісячно, позивачці був відомий її розмір. Всі ж законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, відповідно до ст.57 Конституції України в обов’язковому порядку оприлюднювалися. 
		   Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав. 
		   З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 народилася 23.06.1937 року (а.с.3-5), має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.7-8). 
		   Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. 
		   Дію ст.6 зупинено на 2006 рік згідно ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3235-IV від 20.12.2005 року (із змінами, внесеними 19.01.2006 року).  
		Зупинення дії нормативно-правового акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році, у зв’язку з чим позов в цій частині є необґрунтованим по суті та в його задоволенні слід відмовити. 
		   На 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено відповідно до ст.71 п.12, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. 
		   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 п.12, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.  
		Зазначені положення, які визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. 
		   Таким чином, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо проведення доплати «дітям війни» 30% мінімальної пенсії за віком слід застосовувати з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. 
		   Відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» мінімальна пенсія за віком у 2007 році складала: з 01.04.2007 року – 410,06 грн., з 01.10.2007 року – 415,11 грн. 
		   Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%). 
		   Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 
		   Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. 
		   Позивачка висуваючи у січні 2009 року (дата подання позову згідно поштовому штемпелю на конверті – 14.01.2009 року а.с.10) позовні вимоги про виплату підвищення до пенсії як «дитині війни» за 2007 рік не заявила про поновлення строку звернення до суду та не навела поважних причин його пропуску. Відповідач наполягає на застосуванні до правовідносин вказаного строку, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне позивачці в позові відмовити за пропуском строку звернення до суду. 
		Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження. 
		   Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначені основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. 
		   Ст.6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто йдеться про різні види правовідносин в системі пенсійного забезпечення та державної соціальної підтримки. 
		   Відповідно до 89,94 КАС України через необґрунтованість позову судові витрати позивачці не відшкодовуються. 
		   Керуючись ст.ст.4-15,159-163,185-186 КАС України, суд – 
		 П О С Т А Н О В И В: 
		    В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за період 2006 – 2007 роки, відмовити. 
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у  строк, встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом. Заяву про апеляційне оскарження постанови Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Донецькому апеляційному адміністративному суду через Краматорський міський суд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 
		 Суддя 
		Постанову винесено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті. 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...