Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/31376/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2016. Зареєстровано: 25.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2016.
Дата набрання законної сили: 09.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12.04.2016Справа №910/31376/15
		За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група»
		до                  1. Київської міської ради
		                     2. Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві
		про                поновлення договору оренди земельної ділянки № 91-6-00354 від 22.10.2004; 
		                     визнання угоди до договору № 91-6-00354 від 22.10.2004 укладеною;  
		                     зобов'язання зареєструвати угоду          
		                                                                                                                         Суддя Сівакова В.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача              Чернюк О.О. - по дов. № б/н від 21.09.2015
		                                  Лавріненко Т.М. - по дов. № б/н від 04.04.2016
		від відповідача-1      Безносик А.О. - по дов. № 225-КМГ-740 від 11.03.2016   
		від відповідача-2      не з'явився
		ГТУ юстиції у м. Києві   Субота О.В. - по дов. № 2/13/19236 від 30.12.2015 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» до Київської міської ради та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про
		- поновлення на 3 (три) роки договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група»;
		- визнання укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» та викладена у позовній заяві;
		- зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, укладену між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група».
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 65 рішення Київської міської ради № 419/1829 від 15.07.2004, ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» передано в оренду земельні ділянки площею 0,32 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. О.Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва, в тому числі: ділянку № 1 площею 0,07 га - у короткострокову оренду на 2 роки для влаштування будівельних робіт за рахунок земель міської забудови. У подальшому на підставі зазначеного рішення між Київською міською радою та ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,07 га для влаштування будівельних робіт для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом по вул. О.Гончара, 17-23, в Шевченківському районі м. Києва, що був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів 22.10.2004 за № 91-6-00354. У зв'язку з закінченням дії договору оренди 04.10.2011 позивач звернувся до Київської міської ради з повідомленням № 235  про намір скористатись передбаченим законом переважним правом на продовження дії договору оренди земельної ділянки № 91-6-00354 від 22.10.2004 та надіслало два підписаних примірники угоди до договору. Проте, протягом встановленого строку Київська міська рада не повідомила ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» про результати розгляду його повідомлення про намір продовження строку дії договору оренди земельної ділянки. Позивач здійснив всі передбачені законодавством дії, щодо поновлення договору оренди земельної ділянки № 91-6-00354 від 22.10.2004, а також повністю виконувало умови зазначеного договору, без жодних затримок продовжує сплачувати орендну плату, враховуючи почергові зміни розмірів грошової оцінки зазначеної земельної ділянки та продовжує користуватися земельною ділянкою, однак у порушення чинного законодавства, Київська міська рада протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31376/15 та призначено справу до розгляду на 14.01.2016.
		Відповідачем-1 14.01.2016 до відділу діловодства суду було подано клопотання № 08/230-48 від 13.01.2016 про зупинення провадження у справі № 910/31376/15 до винесення рішення Верховним Судом України у справі № 2а-10699/11/2670.
		Позивач в судовому засіданні 14.01.2016 проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечував. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 було зупинено провадження у справі № 910/31376/15 до прийняття рішення Верховним Судом України у справі № 2а-10699/11/2670.
		Позивач звернувся до господарського суду із клопотанням про поновлення провадження у справі посилаючись на те, що 26.01.2016 Верховним Судом України прийнято постанову по справі № 2а-10699/112670.
		Позивачем 18.03.2016 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд
		- поновити на 3 (три) роки договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група», з приведенням у відповідність розміру орендної плати до вимог чинного законодавства України;
		- визнати укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» та викладена у поданій заяві;
		- зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, укладену між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» у встановленому порядку.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2016 поновлено провадження у справі № 910/31376/15 та призначено її до розгляду на 05.04.2016.
		Відповідач-1 у поданому 05.04.2016 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує та просить застосувати строк позовної давності. Відповідач зазначає, що 04.10.2011 на адресу Київської міської ради надійшов лист ТОВ «Інвестиційно- будівельна група» з клопотанням про продовження договору оренди земельної ділянки. При цьому до клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки в порушення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не додано проект додаткової угоди. За дорученням заступника міського голови-секретаря Київради від 04.10.2011 № 43181 вказане клопотання було направлено до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) для надання відповіді автору. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів звернення ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» із позовом до суду щодо поновлення договору оренди саме з 04.10.2011. Однак, як зазначено в ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено не тільки «відсутність» заперечень орендодавця, а й необхідність укладення додаткової угоди між орендодавцем та орендарем. При цьому, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Така угода про поновлення договору оренди між позивачем та відповідачем не укладена, доказів направлення проекту угоди позивачем не надано. Оскільки строк договору оренди сплив 06.11.2011, та в установлений законом строк додаткової угоди про поновлення договору оренди між сторонами не укладено, що у розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є обов'язковим, доказів оскарження зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі у судовому порядку позивачем не надано, тому є підстави зробити висновок про відсутність підстав для визнання укладеною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки. Позивач повинен був звернутися із позовом про продовження строку договору оренди земельної ділянки до суду протягом трьох років (ст. 257 Цивільного кодексу України), починаючи з 06.11.2011. Позов поданий 15.12.2015, тобто після спливу строку, на який мав бути подовжений договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004.
		Головне територіальне управління юстиції у м. Києві 05.04.2016 подано клопотання про заміну відповідача-2 Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві на правонаступника - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві. При цьому в обґрунтування клопотання посилається на наказ Міністерства юстиції України № 115/5 від 30.01.2015 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» згідно з п. 2 якого затверджено типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, до якої входить Управління державної реєстрації та його відповідні відділи. На підставі цього Міністром юстиції України було затверджено структуру та штатну чисельність Головного територіального управління юстиції у місті Києві на 2015 рік, до якої входить Управління державної реєстрації та відповідні відділи.
		В судовому засіданні 05.04.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07.04.2016.
		Позивачем 06.04.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення щодо викладених відповідачем-1 у відзиві обставин та зазначає, що строк позовної давності не пропущений. 
		Позивачем 06.04.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких заперечує щодо клопотання Головного територіального управління юстиції у м. Києві про заміну відповідача-2 правонаступником. 
		Суд розглянувши клопотання Головного територіального управління юстиції у м. Києві про заміну відповідача-2 правонаступником відмовив в його задоволенні з наступних підстав
		Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 571 від 01.03.2016 «Про Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі» виключено п. 2 наказу Міністерства юстиції України № 115/5 від 30.01.2015 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України».
		Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
		Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
		Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
		Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
		Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
		Належних та допустимих доказів в підтвердження того, що Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві припинилась як юридична особа та до Головного територіального управління юстиції у м. Києві перейшли його права і обов'язки не подано.
		 
		В судовому засіданні 07.04.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.04.2016.
		 
		В судовому засіданні 07.04.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Київської міської ради № 419/1829 від 15.07.2004 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» пунктом 65 затверджено проект відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва та передано земельну ділянку загальною площею 0,32 га для зазначених цілей, в тому числі ділянку № 1 площею 0,07 га, в межах червоних ліній, - у короткострокову оренду на 2 роки для влаштування будівельних робіт за рахунок земель міської забудови,
		20.10.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір). 
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
		Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 20.10.2004 (в реєстрі № 1040) та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 22.10.2004 за № 91-6-00354 (далі - договір), у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Відповідно до умов п. 1. договору орендодавець, на підставі п. 65 рішення Київської міської ради № 419/1829 від 15.07.2004 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.
		Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
		- місце розташування - вул. Олеся Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва;
		- розмір - 691 кв. м. в межах червоних ліній;
		- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом;
		- кадастровий номер - 8000000000:91:173:0012.
		Відповідно до п. 3.1. договору він укладений на 2 (два) роки (для влаштування будівельних робіт).
		Згідно з п. 6.1. договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.
		Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 22.10.2004 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 691 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О.Гончара, 17-23, з кадастровим номером 8000000000:91:173:0012.
		Рішенням Господарського суду міста Києва № 36/616 від 26.10.2006 поновлено договір оренди земельної ділянки на два роки та визнано укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354. 
		Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради зареєстрована угода до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91- 6-00354 про що зроблено запис від 14.11.2006 за № 91-6-00592 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Рішенням Господарського суду міста Києва № 28/325 від 24.10.2008 поновлено на три роки договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004   № 91-6- 00354, визнано угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, в редакції, яка підписана ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» укладеною. 
		Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради зареєстрована угода до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354 про що зроблено запис від 06.11.2008 за № 91-6-00821 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Як свідчать матеріали справи, позивач,  по закінченню чергового строку дії договору оренди, 04.10.2011 звернувся до Київської міської ради з повідомленням № 235  про намір скористатись передбаченим законом переважним правом на продовження дії договору оренди земельної ділянки № 91-6-00354  від 22.10.2004 та надіслало два підписаних примірники угоди до договору (отримано Головним управлінням земельних ресурсів 06.10.2011 за вхідним № 42117).
		Проте, протягом встановленого строку Київська міська рада не повідомила ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» про результати розгляду його повідомлення про намір продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, не надала своїх заперечень чи  протоколу розбіжностей, що у свою чергу і стало причиною спору. 
		Також судом встановлено, що у грудні 2011 року заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів та виконавчого органу Київської міської державної адміністрації до Київської міської ради, ТОВ «Інвестиційно-будівельна група», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 21» про визнання недійсним та скасування пункту 65 рішення Київської міської ради № 91-6-00354 та № 91-6-00355 від 22.10.2004, угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 91-6-00354 від 22.10.2004, договору купівлі продажу земельної ділянки від 27.06.2008, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання відсутності у ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» права власності та користування земельними ділянками. 
		За результатами розгляду зазначеної справи № 57/4 Господарським судом міста Києва було винесено рішення від 20.03.2013, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 та постановою Вищого господарського суду від 17.07.2013, яким у задоволенні позову заступнику прокурора міста Києва відмовлено повністю.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди    взяли до уваги судову практику Європейського суду з прав людини, яка у національному законодавстві є інструментом функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства України. Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 «Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії», визнання недійсним договору згідно якого отримане майно від держави та подальше позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.
		Суд зазначає, що предметом розгляду справи № 57/4  було визнання недійсним п. 65 рішення Київської міської ради № 419/1829 від 15.07.2004, яким, серед іншого, було передано ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» в оренду земельну ділянку площею 0,07 га для влаштування будівельних робіт для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом по вул. Олеся Гончара, 17-23, в Шевченківському районі м. Києва. 
		Разом з тим, суд зазначає, що чинність рішення п. 65 рішення Київської міської ради № 419/1829 від 15.07.2004 також оспорювалося  в порядку адміністративного судочинства, зокрема у справі № 2а-10699/11/2670 за позовом Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція» та Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Демократичний альянс» до Міськради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група», Головне управління земельних ресурсів КМДА, Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Міськради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, виконавчий орган Міськради, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара, 21», - про визнання не чинними рішень. 
		За результатами розгляду даної справи  Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.05.2015 рішення судів попередніх інстанцій скасував, провадження у справі закрив.
		Постановою Верховного суду України від 16.02.2016 ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 залишено без змін. 
		Отже, судами встановлено правомірність винесення Київською міською радою рішення, щодо, зокрема, передачі ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» в оренду земельну ділянку площею 0,07 га для влаштування будівельних робіт для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом по вул. Олеся Гончара, 17-23, в Шевченківському районі м. Києва.
		Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Крім того, матеріалами справи підтверджено, і це не заперечується відповідачем-1 у справі, що орендар продовжує користуватися спірною земельною ділянкою на даний час, сплачуючи за неї орендну плату, що підтверджується виписками по рахунку, та свідчить про належне виконання умов договору оренди земельної ділянки № 91-6-00354 від 22.10.2004. 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України     право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
		Стаття 2 Закону України «Про оренду землі» визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України    також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питань оренди землі, є Закон України «Про оренду землі» статтею 13 якого зокрема визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»  істотною     умовою договору оренди землі є зокрема, строк дії договору оренди.
		У жовтні 2004 року між Київською міською радою та ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,07 га для влаштування будівельних робіт для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом по вул. Олеся Гончара, 17-23, в Шевченківському районі м. Києва, що був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів 22.10.2004 за № 91-6-00354.
		Укладений між сторонами договір від 22.10.2004 зважаючи на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2008 у справі за № 28/325, та те, що додаткову угоду до договору було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради 06.11.2008, закінчився - 06.11.2011. 
		Відповідно до п. 8.3, п. 11.7 договору після закінчення строку, на який було укладено договір, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
		Частинами 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»  (в редакції Закону, яка була чинною на дату виникнення переважного права на поновлення договору оренди землі) визначено порядок поновлення договору оренди та, передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
		Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач звернувся до відповідача 04.10.2011  із заявою до Київської міської ради з повідомленням № 235  про намір скористатись передбаченим законом переважним правом на продовження дії договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354 та надіслав два підписаних примірники угоди до договору (отримано Головним управлінням земельних ресурсів 06.10.2011 за вхідним № 42117).
		Положенням частини 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»  визначено  обов'язок   орендодавця у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. А за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі - орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Як встановлено судом, відповіді на вказану заяву Київською міською радою у місячний строк не надано. Також Київська міська рада не надала своїх заперечень чи  протоколу розбіжностей щодо запропонованого проекту Угоди. 
		З наведеного вбачається, що позивач вимоги закону виконав, проте Київською міською радою не дотримано вимоги закону про розгляд даної заяви протягом місяця, оскільки, відповіді (ні позитивної, ні негативної) на заяву позивача від 04.10.2011 не надав.
		В обґрунтування позову позивач посилається на приписи частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»  якою встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із, зокрема, уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування  без прийняття рішення   органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
		Таким чином, з аналізу вищенаведених положень закону випливає, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню без прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування при умові, якщо орендар земельної ділянки у строк, який встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, звернувся із клопотанням до орендодавця про поновлення договору оренди землі; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні     договору оренди;     орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою та належним чином виконує обов'язки за договором; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди. (Наведене     узгоджується з правовою позицією, викладеною     у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219 цс14).
		Відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»  додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
		Водночас, суд враховує, що законодавцем відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, і котре закріплено у ч. 15 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», від права вважати продовженим договір оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди. Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому (на даний випадок посилається позивач у справі)  воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди.
		Зазначені частини застосовуються самостійно в залежності від обставин справи та підстав позову.
		Окрім того, з метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Вищим господарським судом України надано роз'яснення, викладені у постанові Пленуму № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до підпункту 2.17 пункту 2 якої у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі»     (в редакції Закону України «Про регулювання містобудування діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак, господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
		За даних обставин, та враховуючи, що матеріалами справи доведено факт, а     сторонами у справі не подано доказів, які б підтверджували пред'явлення міською радою заперечень щодо продовження строку дії договору оренди від 22.10.2004 чи вимоги про повернення об'єкта оренди орендодавцю;
		- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку;
		- позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди (06.11.2011);
		- позивачем дотримано встановлений законом порядок реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк (до закінчення строку дії договору у відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;
		- з наданих суду виписках по рахунку підтверджено належне виконання позивачем обов'язку щодо сплати орендної плати за землю;
		- відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
		Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, яка була визначена при розгляді справи № 910/18422/15 від 02.03.2016, № 921/352/17-г/17 від 09.03.2016. 
		Відсутність заперечень відповідача-1 щодо продовження його строку та фактичне користування землею орендарем, дає змогу вважати спірний договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
		Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
		1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
		2) суб'єкти державної реєстрації прав:
		виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
		акредитовані суб'єкти;
		3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		Згідно ч. 3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
		Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд відзначає наступне
		За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у мажах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		Пунктом 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
		З матеріалів справи вбачається, що листом № 0570291-143 від 21.01.2013 Головне управління земельних ресурсів за дорученням Київської міської ради повідомило позивача з приводу його звернення про поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. О.Гончара, 17-23 що на пленарному засіданні сесії Київської міської ради 25.12.2012 було повторно розглянуто проект рішення Київради «Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, який не набрав необхідної кількості голосів зазначивши що подальший розгляд порушеного питання відбуватиметься згідно з Регламентом Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради від 14.07.2011 № 383/5770.
		З огляду на наявність листа з повідомленням про те, що питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354 буде розглядатись, має місце переривання перебігу строку позовної давності, який починається заново.
		З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню повністю.
		Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.
		Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		 
		2. Поновити на 3 (три) роки договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група», з приведенням у відповідність розміру орендної плати до вимог чинного законодавства України.
		 
		3. Визнати укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, в наступній редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група»:
		 
		«Угода
		до Договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 за № 91 -6-00354 
		(про поновлення)
		 
		Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - «Орендодавець», в особі Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» (м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 100/2; зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 2 жовтня 2003 року за № 10681200000001320) далі у тексті - «Орендар», в особі генерального директора Коноваленко Анатолія Івановича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, керуючись статтею 33 Закону України «Про оренду землі», домовились поновити договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 20 жовтня 2004 року за реєстром № 1040 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22 жовтня 2004 року за № 91-6-00354 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі у тексті - Договір) та уклали цю угоду (далі у тексті - Угода) про таке:
		1. Поновити на 3 (три) роки Договір, укладений між сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.3. 20 жовтня 2004 року за реєстром № 1040 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22 жовтня 2004 року за № 91-6-00354 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		2. Привести у відповідність до вимог чинного законодавства України розмір плати за землю шляхом викладення пункту 4.2 Договору в новій редакції:
		« 4.2. Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється в розмірі 3 (три) відсотка від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки.»
		3. Умови Договору залишаються без змін, окрім терміну оренди Земельної ділянки та розміру орендної плати.
		4. Дія договору поновлюється з дня державної реєстрації цієї Угоди.
		5. Усі спори, пов'язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї Угоди.
		6. Ця Угода є невід'ємною частиною Договору і складена у двох примірниках. Один примірник для Орендодавця, один - для Орендаря.
		Орендодавець - Київська міська рада
		Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестинійно-будівельна група».
		 
		4. Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві (02260, м. Київ, вул. М.Раскової, 15) зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, укладену між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» у встановленому порядку.
		Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестинійно-будівельна група» (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 32486636).
		 
		5. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестинійно-будівельна група» (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 32486636) 2  756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
		 
		Повне рішення складено 19.04.2016.
		 
		 
		Суддя                                                   В.В.Сівакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...