Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/981/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2016. Зареєстровано: 25.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2016.
Дата набрання законної сили: 28.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 квітня 2016 року о 17 год. 29 хв.Справа №  808/981/16   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі
		головуючого судді Семененко М.О.
		за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
		         за участю позивача - ОСОБА_1
		         представника позивача - адвоката Горського А.О.,
		         представника відповідача - ОСОБА_3, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1
		до Запорізького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області
		про стягнення грошового забезпечення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, в якому просить суд:
		-          стягнути з відповідача на користь позивача несплачену суму грошового забезпечення за два місяця, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке позивач отримувала за штатною посадою на день звільнення з посади;
		-          стягнути з відповідача на користь позивача несплачену суму грошового забезпечення за спеціальним званням та зобов'язати сплачувати вказане грошове забезпечення до спливу одного року після звільнення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що її було звільнено з органів внутрішніх справ (далі - ОВС) через скорочення штатів, разом з тим, в супереч вимог чинного законодавства їй не виплачено грошове забезпечення за два місяця з дня звільнення, а також на даний час позивачу не виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням, яка повинна виплачуватись на протязі одного року з дня звільнення. В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги.
		Представник відповідача проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що грошове забезпечення за два місяці, яке просить стягнути позивач, виплачується виключно у випадку скорочення співробітника ОВС з посади при залишенні його при цьому в ОВС. Оскільки позивача звільнено через скорочення штатів не з займаної посади, а в цілому з ОВС, в даному випадку у позивача відсутнє право на такі виплати. Також представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства виплата щомісячної грошової допомоги за військовим (спеціальним) званням припиняється у разі постановки особи на облік до Центру зайнятості. Оскільки позивач перебуває на обліку в Центрі зайнятості починаючи з місяця звільнення, підстави для здійснення вищевказаних виплат відсутні. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що грошове забезпечення, яке позивач просить стягнути, повинно виплачуватись за місцем проходження служби позивачем, тобто Запорізьким науково - дослідним експертно - криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.    
		Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
		З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в ОВС та на момент звільнення обіймала посаду начальника відділу спеціальних видів науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС, звання перед звільненням - підполковник міліції.
		Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 05.11.2015 №455 о/с, згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил, за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділу спеціальних видів науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС.
		В наказі ГУМВС в Запорізькій області від 05.11.2015 №455 о/с зазначено, що вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає - 16 років 07 місяців 05 днів, у пільговому обчисленні та для призначення пенсії - 16 років 07 місяців 05 днів.
		З наданої до матеріалів справи відповідачем довідки від 31.03.2016 №19/108/3-78 встановлено, що позивачу на картковий рахунок було перераховано одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 40734,72 грн.
		ОСОБА_1, вважаючи, що протягом двох місяців з моменту звільнення відповідач був зобов'язаний виплачувати їй суму грошового забезпечення за штатною посадою на день звільнення з посади, а також повинен виплачувати грошове зобов'язання за спеціальним званням, проте протиправно не здійснив такі виплати, звернулась з даним позовом до суду.      
		Відповідно до п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
		Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		Судом встановлено, що відповідачем було виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 40734,72 грн., що не заперечується позивачем.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої суму грошового забезпечення за два місяця, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке позивач отримувала за штатною посадою на день звільнення з посади, ОСОБА_1 посилається на пункт 3.4.8 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС України від 31.12.2007 №499 (далі - Інструкція №499).  
		Відповідно до пункту 3.4.8 Інструкції №499 особам рядового і начальницького складу, звільненим з посад у зв'язку з скороченням штатної посади, з дня, наступного за днем звільнення із займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке особа отримувала за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення). 
		Грошове забезпечення в цьому випадку обчислюється, виходячи з окладу за спеціальним званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розмір якої визначається за рішенням керівника та оголошується наказом.
		Після закінчення двох місяців грошове забезпечення виплачується тільки за рішенням Міністра внутрішніх справ України.
		Після закінчення перших двох місяців (та в разі неприйняття відповідних рішень щодо продовження виплати грошового забезпечення) особам рядового і начальницького складу виплачуються тільки оклади за спеціальними званнями.
		Під час визначення права на грошове забезпечення у строки, передбачені цією Інструкцією, не зараховуються періоди перебування особи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
		За бажанням особи їй надається чергова відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку в разі звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до законодавства.
		Пунктом 2.2.6 Інструкції №499 також передбачено, що при звільненні з посади в разі призначення на іншу штатну посаду посадовий оклад за попередньою посадою виплачується особі рядового чи начальницького складу до дня призначення на нову штатну посаду.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що пунктом 3.4.8 Інструкції №499 врегульовано порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, звільненим з посад у зв'язку з скороченням штатної посади, але залишеним на службі в ОВС.
		Суд звертає увагу, що відповідно до п.2.2.5 Інструкції №499 у разі звільнення зі служби виплата посадового окладу за займаною посадою припиняється з дня, наступного за днем виключення особи рядового чи начальницького складу зі списків особового складу органу, підрозділу, закладу чи установи органів внутрішніх справ.
		Таким чином, суд зазначає, що Інструкція №499 містить два різних за змістом поняття «звільнення зі служби» та «звільнення з посади», при цьому, на переконання суду, п.2.2.6 та п.3.4.8 Інструкції №499 регулює саме порядок виплати грошового забезпечення особам, які звільнені з посади, в тому числі через скорочення штатів, проте, продовжують перебувати на службі в ОВС та очікують призначення на іншу посаду, переведення в інший підрозділ ОВС, тощо.
		З наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 05.11.2015 №455 о/с, судом встановлено, що позивача, за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06.11.2015 не з посади начальника відділу спеціальних видів науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС, а в цілому звільнено підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділу спеціальних видів науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС, з органів внутрішніх справ в запас, з постановкою на військовий облік.
		Таким чином, відповідно до п.2.2.5 Інструкції №499 відповідач був зобов'язаний виплатити позивачу грошове забезпечення по 06.11.2015 включно, що було зроблено відповідачем в повному обсязі, не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов'язку виплатити позивачу грошове забезпечення за два місяці після звільнення позивача з посади, оскільки приписи пункту 3.4.8 Інструкції №499 не поширюється на випадки звільнення співробітника з ОВС.
		Посилання позивача на лист Запорізького обласного центру зайнятості від 28.12.2015 №4072/01-20 судом не приймається, оскільки в даному листі викладена суб'єктивна думка Запорізького обласного центру зайнятості щодо співвідношення ч.4 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» до п.3.4.8 Інструкції №499, проте, суд зазначає, що Запорізький обласний центр зайнятості не наділений повноваженнями щодо офіційного тлумачення норм права, зокрема п.3.4.8 Інструкції №499, а тому вищевказаний лист не є обов'язковим для застосування та не може бути покладений в основу судового рішення. 
		Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача несплачену суму грошового забезпечення за спеціальним званням та зобов'язання сплачувати вказане грошове забезпечення до спливу одного року після звільнення, суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.11 Постанови №393 особам, звільненим із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням. Щомісячна грошова допомога виплачується тим особам, що під час служби мали право на отримання окладу за військовим (спеціальним) званням. 
		Разом з тим, суд зазначає, що в пункті 11 Постанови №393 передбачено, що особам, які в період отримання щомісячної грошової допомоги:
		знову прийняті (призвані) на службу або поновлені на службі (посаді), виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем прийняття (призову) на службу або поновлення на службі (посаді);
		були зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем реєстрації;
		набули право на пенсію, зокрема від органів соціального захисту населення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем призначення пенсії. Якщо виплату пенсії припинено відповідно до законодавства протягом одного року після звільнення, виплата допомоги поновлюється з місяця, що настає за місяцем припинення виплати пенсії.
		З наданої до матеріалів справи довідки Запорізького міського центу зайнятості від 18.02.2016 №1291 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Запорізькому МЦЗ як безробітна з 16.11.2015.
		Таким чином, враховуючи те, що позивача було звільнено з ОВС 06.11.2015, а 16.11.2015 позивача було зареєстровано у встановленому порядку в державній службі зайнятості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу щомісячної грошової допомоги у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.
		Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність своїх дій.
		Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
		Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,  передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		Суддя                                                                                                              М.О. Семененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...