Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3013/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2016. Зареєстровано: 26.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2016.
Дата набрання законної сили: 18.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		м. Київ
		26 квітня 2016 року                             09 год. 20 хв.                                      № 826/3013/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді     Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Декоплюс" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Декоплюс" (далі - позивач, ТОВ "Декоплюс") до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 23 вересня 2015 року №0007672207 та №0007682207 (далі - оскаржувані рішення).
		В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
		Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
		Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із письмовими доказами на їх обґрунтування.
		Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
		Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
		ВСТАНОВИВ:
		ДПІ у Шевченківському районі у період із 18 по 25 серпня 2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Декоплюс" по взаєморозрахунках із ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана", ТОВ "Авеста Люкс" за період із 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року з питань правильності відображення у податковому обліку податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки від 01 вересня 2015 року №407/26-59-22-07/38727189 (далі - акт перевірки).
		Актом перевірки встановлено порушення ТОВ "Декоплюс" п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у результаті чого завищено податковий кредит із ПДВ на суму 3163333,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за серпень 2014 року, - на суму 3163326,00 грн., та завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, - у сумі 7,00 грн.
		На підставі акту перевірки 23 вересня 2015 року ДПІ у Шевченківському районі прийнято оскаржувані рішення:
		- №0007672207, яким ТОВ "Декоплюс" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2014 року у сумі 7,00 грн.;
		- №0007682207, яким ТОВ "Декоплюс" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3163326,00 грн. за основним платежем та у розмірі 790831,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані рішення залишено без змін.
		Суд погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
		Так, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновок ДПІ у Шевченківському районі про завищення ТОВ "Декоплюс" податкового кредиту із ПДВ на суму 3163333,00 грн. ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю ТОВ "Декоплюс" та його контрагентів - ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана", ТОВ "Авеста Люкс". При цьому, до таких висновків ДПІ у Шевченківському районі дійшла, посилаючись на постанову слідчого з ОВС другого відділу КР СУ ФР Головного управління ДФС у місті Києві Шевченка І.В. про призначення позапланової документальної перевірки від 10 липня 2015 року (далі - постанова слідчого), податкові інформації Західної ОДПІ міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 01 грудня 2014 року №6320/20-33-22-05-07, №6311/20-33-22-05-07 та №6319/20-33-22-05-07, пояснення керівників ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана" та ТОВ "Авеста Люкс", висновку почеркознавчого дослідження від 31 липня 2015 року №65.
		У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.
		Як вбачається з акту перевірки, перевірку ТОВ "Декоплюс" проведено на підставі постанови слідчого, у якій зазначено, зокрема, у провадженні СУ ФР Головного управління ДФС у місті Києві знаходиться кримінальне провадження №32015100000000149 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та фіктивного підприємництва за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Досудовим розслідуванням виявлено ряд суб'єктів підприємницької діяльності, які мають ознаки фіктивності, а також ряд пов'язаних із ними суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана" та ТОВ "Авеста Люкс". Також виявлено, що ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана" та ТОВ "Авеста Люкс" мало фінансово-господарські відносини із ТОВ "Декоплюс" у серпні 2014 року, внаслідок чого останнім сформовано сумнівний податковий кредит із ПДВ на суму понад 3 млн. грн. та валові витрати з податку на прибуток підприємства.
		Суд звертає увагу, що згідно із ч. 4 ст. 70, ч. 4 ст. 72 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
		Однак, протягом судового розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку, що набрав законної сили, або прийняття постанови про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, у рамках якого відповідно до кримінально-процесуального закону призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Декоплюс".
		Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
		Отже, у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Декоплюс" та ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана", ТОВ "Авеста Люкс", обставини виконання умов договорів, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
		Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності ТОВ "Декоплюс" є будівництво житлових і нежитлових будівель. Крім того, 19 вересня 2014 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ України) видано ТОВ "Декоплюс" ліцензію серії АЕ №526434 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
		У ході розгляду справи судом з'ясовано, що 22 квітня 2014 року ДАБІ України видано ТОВ "Будтехнології", як замовнику, та ТОВ "Будівельна компанія "ЗЗБК" (код ЄДРПОУ 38979107), як генеральному підряднику, дозвіл №ІУ 115141120331 на виконання будівельних робіт - "Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими соціально-побутовими приміщеннями та паркінгом на вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва" (далі - об'єкт будівництва).
		Між ТОВ "Будівельна компанія "ЗЗБК №1", як замовником (генпідрядником), та ТОВ "Декоплюс", як підрядником (субпідряником), 25 липня 2014 року укладено договір субпідряду №СП-Т/20 (далі - договір №СП-Т/20), за умовами якого підрядник прийняв на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи щодо демонтажу, підготовки та облаштування будівельного майданчика для проведення будівельних робіт за адресою: вулиця Онуфрія Трутенка, 3, у місті Києві, а замовник зобов'язався прийняти та сплатити підряднику вартість виконаних робіт та прийняти результат таких робіт.
		21 серпня 2014 року між ТОВ "Будтехнології" та ТОВ "Укрпромметторг" укладено договір №21/08, за умовами якого ТОВ "Будтехнології" делегувало ТОВ "Укрпромметторг", а ТОВ "Укрпромметторг" прийняло на себе частину прав та обов'язків замовника об'єкта будівництва.
		Того ж 21 серпня 2014 року між ТОВ "Укрпромметторг", як новим замовником, ТОВ "Будівельна компанія "ЗЗБК №1", як попереднім замовником, та ТОВ "Декоплюс", як підрядником, укладено договір про заміну сторони договору, за умовами якого попередній замовник передав, а новий замовник прийняв на себе права та обов'язки за договором №СП-Т/20.
		На виконання умов договору №СП-Т/20, ТОВ "Укрпромметторг" сплачено ТОВ "Декоплюс", як підряднику, відповідну суму коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок.
		З метою виконання власних зобов'язань за договором №СП-Т/20, ТОВ "Декоплюс", як замовником, укладено із ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана" та ТОВ "Авеста Люкс", як підрядниками, ряд договорів підряду, предметом яких є виконання підрядниками комплексу загально-будівельних робіт на об'єкті будівництва.
		На підтвердження виконання умов вище вказаних договорів підряду позивачем надано суду копії відповідних довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, розрахунків договірної ціни та податкових накладних.
		У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що усі надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами, а відповідачем не зазначено жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів та достовірності інформації, відображеної у них.
		Крім того, реальність вище вказаних договорів підряду також підтверджується наявним у матеріалах справи сертифікатом ДАБІ України серії ІУ №165152741513 від 01 жовтня 2015 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта будівництва проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
		Поряд з цим, судом з'ясовано, що ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана" та ТОВ "Авеста Люкс" станом на час існування спірних правовідносин мали відповідні ліценції на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також були належним чином зареєстровані як платники ПДВ. Однак, відповідачем не надано суду належних доказів анулювання (скасування) вказаних ліценцій та/або реєстрації платником ПДВ.
		При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень на податкову інформацію Західної ОДПІ міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 01 грудня 2014 року №6320/20-33-22-05-07, №6311/20-33-22-05-07 та №6319/20-33-22-05-07, пояснення керівників ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана" та ТОВ "Авеста Люкс", висновок почеркознавчого дослідження від 31 липня 2015 року №65, оскільки вище перелічених документів, у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, протягом судового розгляду справи відповідачем суду так і не надано.
		Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
		Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Тобто, законодавцем визначено підставу виникнення у платника податку права на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених нормами чинного законодавства, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником ПДВ.
		Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.
		Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Як також зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
		Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
		Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано суду усі належним чином оформлені первинні документи, якими, за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Декоплюс" та ТОВ "Алегро Компані", ТОВ "Мелана", ТОВ "Авеста Люкс", у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо протиправного завищення ТОВ "Декоплюс" податкового кредиту із ПДВ на суму 3163333,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за серпень 2014 року, - на суму 3163326,00 грн., та завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, - у сумі 7,00 грн..
		Отже, виходячи із меж заявлених ТОВ "Декоплюс позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд вважає, що оскаржувані рішення ДПІ у Шевченківському районі прийнято протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.
		Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Декоплюс" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 23 вересня 2015 року №0007672207 та №0007682207.
		3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Декоплюс" (код ЄДРПОУ 38727189) здійснений ним судовий збір у розмірі 59312,46 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста дванадцять гривень сорок шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39561761).
		 
		Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
		 
		Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
		Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...