Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/32579/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано судом: 26.04.2016. Зареєстровано: 27.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2016.

Результат оскарження 13.09.2016 Вищий господарський суд України: скасовано рішення першої та постанову апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18.04.2016Справа №910/32579/15За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення"
		до                    Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 
		про                      стягнення 5024917,50 грн.
		Суддя  Грєхова О.А.  
		 
		Представники сторін:
		від позивача:  Корчагін М.П. - представник за довіреністю;
		від відповідача:  Єршова С.В. - представник за довіреністю.
		 
		СУТЬ СПОРУ:          
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення"  (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - відповідач) заборгованості за Договором про закупівлю послуг №40-02 від 03.05.2012 в загальному розмірі 5024917,50 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2015 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2015 скасовано, матеріали справи №910/32579/15 повернуто Господарському суду міста Києва для розгляду.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 порушено провадження у справі №910/32579/15 та призначено до розгляду на 21.03.2016.
		21.03.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у відповідача, а також Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічних фонд України». 
		Відповідач 21.03.2016 подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, а також просив залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Володар»; забезпечити фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, а також призначити колегіальний розгляд справи.
		Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2016 надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та письмові пояснення. 
		Ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в задоволенні клопотань про призначення колегіального розгляду справи та про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Володар»; розгляд справи відкладено до 11.04.2016, а також витребувано докази від Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічних фонд України». 
		07.04.2016 від ДНВП «Державний інформаційний геологічних фонд України» надійшли витребувані ухвалою від 21.03.2016 докази.
		08.04.2016 відповідач через відділ діловодства суду подав ряд клопотань:
		- про зупинення провадження у справі №910/32579/15 до вирішення справи за позовом ПАТ"НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Тутковський інтегровані рішення" та ТОВ «Володар» про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 16.06.2015;
		- про надіслання матеріалів справи №910/32579/15 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для розгляду питання про наявність порушень, що містять ознаки кримінальних дій;   
		- про зупинення провадження у справі №910/32579/15 до закінчення судового розгляду кримінального провадження №2016100060002240.
		В судовому засіданні 11.04.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.04.2016. 
		Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2016 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Крім того, подав додаткові документи до матеріалів справи.
		Представник відповідача в засіданні господарського суду проти позову заперечив, а також заявив усні клопотання про відкладення розгляду справи та про застосування строків позовної давності до вимог позивача.
		Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вирішив відмовити в його задоволенні, в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.
		Так, у пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
		Вказані обставини подання суду необґрунтованих належним чином клопотань в сукупності з тривалим ненаданням письмових пояснень у справі та заперечень проти заявлених позовних вимог, а також витребуваних судом документів, можуть свідчити про зловживання відповідачем процесуальними правами.
		Вищий господарський суд України в Інформаційному листі №01-08/140 від 15.03.2010 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснив, що матеріали справ, звернення господарських судів  і  учасників судового  процесу  та  інша  інформація,  яка  надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах  набула  поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають  місце  нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних  причин та без повідомлення причин
		Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового  процесу,  порушує права інших учасників судового процесу та суперечить  вимогам  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником  якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
		Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними  їм процесуальними  правами, виявляти  взаємну  повагу  до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного,  повного та об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.
		Таким чином суд, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України процесуальні строки розгляду спору, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
		За результатом розгляду в судовому засіданні 18.04.2016 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/32579/15 до вирішення справи за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Тутковський інтегровані рішення" та ТОВ «Володар» про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 16.06.2015, суд вирішив відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне.
		Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
		Так, частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
		Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати, як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про  неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі.
		Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (абз. 3 п. 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18).
		Зважаючи на те, що вимоги позивача гуртуються на Договорі про закупівлю послуг №40-02 від 03.05.2012 та Договорі про відступлення права вимоги від 16.06.2015, господарський суд за правилами статей 33, 43 ГПК України самостійно з'ясовує  чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються.
		Отже, зупинення провадження у справі №910/32579/15 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/6094/16 є безпідставним. 
		Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/32579/15 до закінчення судового розгляду кримінального провадження №2016100060002240, суд зазначає наступне.
		Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
		Оскільки Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не надано господарському суду жодного доказу того, що кримінальне провадження №2016100060002240 передано на розгляд суду, провадження у даній справі зупиненню не підлягає.
		Суд не знаходить також і підстав для направлення матеріалів справи №910/32579/15 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в порядку ст. 90 ГПК України. 
		У разі ж виникнення обставин, передбачених ст. 112 ГПК України, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.
		На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
		Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
		У судовому засіданні 18.04.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		03.05.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», нова назва якої - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Володар» (виконавець) укладено Договір про закупівлю послуг №40-02, відповідно до якого виконавець зобов'язується у 2012 році надати замовнику консультативні послуги в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом; проведення першочергових геологорозвідувальних робіт на нафту і газ (Детальні багатокомпонентні 2D сейсморозвідувальні дослідження на Краснопопівському підземному сховищі газу), а замовник прийняти і оплатити послуги на умовах, передбачених даним договором. Детальний перелік та обсяг послуг зазначені у Геологічному завданні на надання послуг Додаток №1 (Геологічне завдання) та Календарному плані на надання послуг Додаток №2 (п.п. 1.1., 1.2. договору).
		За умовами п.п. 3.1., 3.2. ціна даного договору становить 41974812,00 грн. з ПДВ та може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
		Згідно з п. 4.1. договору після укладення цього договору замовник може перерахувати на рахунок виконавця авансовий платіж у розмірі 70 відсотків від суми зазначеної у п. 3.1. договору, що становить 29382368,40 грн.
		Пунктом 4.2. сторони визначили, що далі розрахунки за послуги проводяться шляхом поетапної оплати замовником наданих послуг, після отримання замовником рахунку на оплату, якісно підготовленої відповідно до вимог Геологічного завдання та Календарного плану звітної документації, та після підписання замовником акту здачі-приймання наданих послуг по кожному виконаному етапу. При цьому із суми, яка повинна бути сплачена, вираховується питома частка авансового платежу. 
		Розрахунки проводяться протягом 5 банківських днів від дати підписання замовником без зауважень до наданих послуг акту здачі-приймання наданих послуг та отримання документів, передбачених цим пунктом.
		Цей договір набирає чинності з дати підписання договору уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.2012 в частині надання послуг, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх завершення (п. 10.1. договору).
		03.05.2012 було затверджено Геологічне завдання на надання послуг «Детальні багатокомпонентні 2D сейсморозвідувальні дослідження на Краснопопівському підземному сховищі газу», що є Додатком №1 до договору від 03.05.2012 №40-02. 
		Додатком №2 до договору від 03.05.2012 №40-02 сторони погодили Календарний план надання послуг «Детальні багатокомпонентні 2D сейсморозвідувальні дослідження на Краснопопівському підземному сховищі газу», за умовами якого:
		І етап - Складання, затвердження проектно-кошторисної документації і проходження Державної геолекспертизи. Термін виконання - 1 місяць. Вартість етапу - 100,500 тис. грн. Завершення етапу - Проект та кошторис. Експертний висновок Держгеолекспертизи ПКД. Інформаційний звіт.
		ІІ етап - Комплекс топографо-геодезичних робіт. Підготовка та проведення польових багатокомпонентних 2Д сейсмічних досліджень. Супервізія досліджень. Створення проектної бази геолого-геофізичної та геолого-промислової інформації. Обробка та інтерпретація даних ГДС. Термін виконання - 2,5 місяці. Вартість етапу - 25124,587 тис. грн. Завершення етапу - Інформаційний звіт.
		ІІІ етап - Стандартна та детальна обробка багатокомпонентних сейсмічних польових матеріалів. Інтерпретація геолого-геофізичних матеріалів та побудова геолого-геофізичної моделі. Рекомендації щодо можливості розширення ПСГ. Підготовка, оформлення та захист звіту за результатами наданих послуг. Термін виконання - 4 місяці. Вартість етапу - 16749,725 тис. грн. Завершення етапу - Звіт про надані послуги.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору про закупівлю послуг №40-02 від 03.05.2012, Товариством з обмеженою відповідальністю "Володар" були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 41974812,00 грн. з ПДВ, про що свідчать Зведений акт №1 здачі-приймання наданих послуг від 17.08.2012 і Зведений акт №2 здачі-приймання наданих послуг від 20.12.2012, які підписані представниками сторін без заперечень та скріплені печатками.
		У свою чергу Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за надані послуги у повному обсязі не розрахувалося, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 5024917,50 грн. 
		Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
		Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
		Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
		Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
		Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Отже, враховуючи положення пункту 4.2. Договору про закупівлю послуг №40-02 від 03.05.2012 та статей 530, 905 ЦК України, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повинно було виконати свої зобов'язання з оплати за надані послуги не пізніше 27 грудня 2012 року.
		16.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Володар" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надра інтегровані рішення", нова назва якого - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення" (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає свої права (відступає права вимоги), а новий кредитор набуває усі права первісного кредитора по договору №40-02 від 03.05.2012 про надання послуг: консультативні послуги в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом, проведення першочергових геологорозвідувальних робіт на нафту і газ (Детальні багатокомпонентні 2D сейсморозвідувальні дослідження на Краснопопівському підземному сховищі газу) (далі - основний договір).
		Відповідно до п. 1.2. договору правами для цілей договору розуміються усі існуючі права вимоги кредитора до НАК "Нафтогаз України" (боржника), у обсязі та на умовах, що існують на момент відступлення, у т.ч. права вимоги грошових та інших зобов'язань по «Основному договору».
		Як передбачено в п. 2.1. договору відступлення права вимоги заборгованості за основним договором до боржника новому кредитору здійснюється без компенсації первісному кредитору вартості такої заборгованості.
		Пунктами 3.3., 3.4. договору передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) за даним договором новому кредитору прав первісного кредитора  по основному договору відбувається заміна кредитора у зобов'язанні та новий кредитор набуває усіх прав первісного кредитора, зокрема право вимагати від боржника усіх грошових та інших зобов'язань.
		Відступлення права вимоги первісним кредитором та набуття новим кредитором права вимоги набувають чинності у момент укладення цього договору, за умови його належного підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін.
		Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п. 6.1. договору).
		02.07.2015 позивач направив на адресу відповідача вимогу №0210713, відповідно до якої повідомив Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про заміну кредитора у зобов'язанні, а також просив протягом трьох банківських днів погасити заборгованість за договором №40-02 від 03.05.2012 у сумі 5024917,50 грн.
		Втім, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму заборгованості не сплатило, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення" звернулося до суду з даним позовом. 
		Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).
		В силу статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, на підставі Договору відступлення права вимоги 16.06.2015 до позивача перейшло право вимоги до відповідача, щодо сплати грошових коштів у сумі 5024917,50 грн. за послуги, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Володар» згідно з Договором про закупівлю послуг №40-02 від 03.05.2012.
		У пункті 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		За приписами ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
		При цьому, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (ч. 2 ст. 218 ГК України).
		За таких обставин, заборгованість Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Володар» послуги за Договором про закупівлю послуг №40-02 від 03.05.2012 підлягає до стягнення на користь нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення".
		Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
		Щодо застосування до вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення" строків позовної давності суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). 
		Як убачається з матеріалів справи, перебіг строку позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України починається з 28.12.2012 та закінчується 28.12.2015.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення" звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом 25.12.2015, тобто в межах строку позовної давності.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення" (04114, м. Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28; ідентифікаційний код 32705573) 5024917 (п'ять мільйонів двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. 50 коп. основного боргу та 75373 (сімдесят п'ять тисяч триста сімдесят три) грн. 76 коп. судового збору.
		3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
		 
		Повне рішення складено: 25.04.16
		 
		Суддя                                                                                                           О.А. Грєхова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...