Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/5215/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2016. Зареєстровано: 28.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2016.
Дата набрання законної сили: 27.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"27" квітня 2016 р.           Справа№ 911/5215/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Жук  Г.А.
		суддів:            Мартюк А.І. 
		          Мальченко А.О. 
		 
		секретар судового засідання Яценко І.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року 
		 
		за заявою Публічного акціонерного товариства «Племптаорадгосп Броварський» про перегляд за нововиявленим обставинами рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2015 року 
		 
		у справі          № 911/5215/14 (суддя - Шевчук Н.Г.) 
		за позовом           Броварського міжрайонного прокурора  в інтересах держави в особі 
		1.Державної екологічної інспекції у Київській області
		2. Рожівської сільської ради Броварського району Київської області 
		до                    Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський»
		про                    стягнення 378 470, 88 грн
		 
		за участю представників учасників судового процесу:
		від прокуратури - Попельнюк В.В., посвідчення № 031858 від 02.02.2015 року
		від позивача-1: Котов С.В., довіреність № 1 від 05.01.2016 року
		від позивача -2: не з'явились
		від відповідача: Романенко С.Д., довіреність № 115 від 25.03.2016 року 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду Київської області від 12.01.2015 року, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року та Вищого господарського суду України від 12.08.2015 року, позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» на спеціальний розподільчий рахунок Рожівської сільської ради Броварського району Київської області шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за спеціальне водокористування, здійснене без спеціального дозволу, в сумі 378 470,88 грн. 
		02.02.2016 року Публічне акціонерне товариство «Племптахорадгосп Броварський» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою №29 від 26.01.2016 року (а.с. 74-76 том 3) про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та скасування рішення господарського суду Київської області від 12.01.2015 року у справі № 911/5215/14.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року заяву Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» №29 від 26.01.2016 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області  від 12.01.2015 року у справі №911/5215/14 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2015 року залишено без змін (а.с. 188-191 том 3). 
		Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач, Публічне акціонерне товариство «Племптахорадгосп Броварський», подав апеляційну скаргу №77 від 01.03.2016 року, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2015 року у справі №911/5215/14.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про відсутність нововиявлених обставин, які відповідно до ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для перегляду рішення місцевого господарського суду, а відтак безпідставно відмовив у задоволенні поданої Публічним акціонерним товариством «Племптахорадгосп Броварський» заяви.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 року  апеляційну скаргу №77 від 01.03.2016 року Публічного акціонерного товариства  «Племптахрадгосп Броварський» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді  -Жук Г.А., суддів - Суховий В.Г., Мальченко А.О. та призначено розгляд справи на 28.03.2016 року.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 року,  у зв'язку з відсутністю судді Сухового В.Г., апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Племптахрадгосп Броварський» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Мартюк А.І. (згідно автоматизованого розподілу справи) та призначено розгляд справи на 28.03.2016 року.
		Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року та 13.04.2016 року відповідно до ч.3 ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 13.04.2016 та 27.04.2016 року відповідно.
		У судовому засіданні 27.04.2016 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2015 року у справі №911/5215/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		Прокурор та представник позивача-1 у судовому засіданні 27.04.2016 року заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року залишити без змін.
		Представник позивача-2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
		Беручи до уваги, належне повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги, закінчення встановлених ст. 102 ГПК України строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Рожівської сільської ради Броварського району Київської області за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		Приймаючи рішення у даній справі Господарський суд Київської області, з яким погодився суд апеляційної інстанції та Вищий господарський суд України, виходив з того, що поданими прокурором доказами були доведені обставини щодо здійснення відповідачем у період з 02.01.2014року по 13.02.2014 року спеціального водокористування без наявності відповідного дозволу, що є порушенням вимог ст. 44, 49 Водного кодексу України, а також ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
		Подаючи 02.02.2016 року заяву про перегляд вищезазначеного рішення суду за нововиявленими обставини, Публічне акціонерне товариство «Племптахорадгосп Броварський» як на нововиявлені обставини посилалось на набрання 01.01.2016 року чинності Законом України №867-VIII від 08.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі», яким внесені зміни у статтю 23 Кодексу України про надра, відповідно до частини другої якої землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб, а пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону закріплено, що такі землевласники і землекористувачі не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу.
		Колегія суддів зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин і порядок такого перегляду регулюється Розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України. 
		Відповідно до вимог статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. 
		Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. 
		Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
		У п. 6 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною (в розумінні пункту 1 статті 112 ГПК) лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.
		Законом України №867-VIII від 08.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі», який набрав чинності 01.01.2016 року,  внесені зміни у статтю 23 Кодексу України про надра, а саме: частиною другою передбачено, що землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, та розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничого відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб, а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу.
		Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підземні води як природний ресурс мають подвійний правовий режим, оскільки віднесені як до водних ресурсів, так і до корисних копалин. Відтак, їх використання має відбуватись із дотриманням як водного, так і законодавства про надра.
		Так, вищенаведеною нормою Закону, на яку посилається заявник, зазначено про відсутність підстав для покладення на визначених даною нормою суб'єктів господарювання відповідальності саме за видобування підземних вод без спеціальних дозволів, як порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме у сфері законодавства про надра.
		В той час, ст. 48, 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
		Недотримання вищенаведених приписів законодавства є окремим порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме порушенням внаслідок недотримання приписів Водного кодексу України, за яке і було притягнуто відповідача до юридичної відповідальності згідно Протоколу про адміністративне правопорушення від 13.02.2014 року (а.с. 36-37 том 1) та внаслідок якого були заподіяні збитки, стягнення яких і були предметом розгляду у даній справі. 
		З урахуванням вищевикладеного набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» (його Прикінцеві та перехідні положення) не може вважатись нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2015 ґрунтувалось на встановленому факті порушення відповідачем норм Водного кодексу України, а не вимог Кодексу України про надра, та при прийнятті рішення суд керувався саме приписами Водного кодексу України, Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за №389, до яких (зокрема щодо питань відсутності підстав для притягнення осіб до відповідальності) жодних змін та доповнень внесено не було. Відтак, відповідальність землекористувачів за здійснення спеціального водокористування без спеціальних дозволів застосовується до винних осіб в загальному порядку, визначеному вищенаведеними приписами у сфері водного законодавства, і не підпадає під правове регулювання частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі».
		Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вказана Публічним акціонерним товариством «Племптахорадгосп Броварський» обставина не є нововиявленою обставиною у даній справі у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстави для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2015 року за нововиявленими обставинами відсутні. 
		Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» відсутні.
		Відповідно до статті 49 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги судовий збір за її розгляд покладається на апелянта (відповідача у справі).
		Керуючись ст. 49, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 112 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року у справі №911/5215/14 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2016 року у справі №911/5215/14 за заявою Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без змін.
		3 Справу №911/5215/14 повернути до Господарського суду Київської області.  
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
		 
		Головуючий суддя                                                             Г.А. Жук 
		 
		Судді                                                                                А.І. Мартюк
		 
		                                                                                А.О. Мальченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...