Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 911/5522/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди.
Надіслано судом: 10.05.2016. Зареєстровано: 10.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2016.

Номер судового провадження: не визначено

«Вестмент ОСОБА_1 Системс».
		В той же час, відповідачем не надано суду доказів наявності у нього дозволу на  розміщення відходів у 2014-2016 р.р., лімітів на розміщення відходів та інших дозвільних документів на поводження з відходами на території орендованої земельної ділянки.
		 Суд не приймає посилання відповідача на втрату дозвільних документів на розміщення відходів та неможливість отримання дублікатів та копій, оскільки відповідачем не обґрунтовано періоду та обставин одночасної втрати і копій і оригіналів таких документів, не зазначено відомостей про отримані документи і їх передачу до архіву. В разі неможливості отримати дублікати дозвільних документів та відсутності їх оригіналів,  відповідач вважається таким, що не має дозволу на розміщення відходів і повинен був отримати його повторно.
		Натомість необхідні дозволи отримано ТОВ «Вестмент ОСОБА_1 Системс», тому право на розміщення відходів, що має місце на спірній земельній ділянці,  наявне саме у ТОВ «Вестмент ОСОБА_1 Системс», яке також здійснює відповідну діяльність на спірній земельній ділянці. Враховуючи, що у відповідача право на розміщення відходів відсутнє і на спірній земельній ділянці здійснюється діяльність з розміщення та переробки відходів, за відсутності порушень та зауважень контролюючих органів, саме ТОВ «ОСОБА_1 Системс» вважається таким, що здійснює діяльність з відходами.
		Також, в ході розгляду спору встановлено, що лінія з переробки та інші наявні на земельній ділянці обєкти (будівництво яких хоч і не оформлено в установленому порядку) належать ТОВ «Вестмент ОСОБА_1 Системс». Посилання відповідача на користування такими обєктами в межах спільної діяльності не обґрунтоване і оцінюється судом критично з огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини в їх сукупності, зокрема, щодо відсутності у відповідача дозволу на розміщення відходів та оформлення відповідного дозволу ТОВ «Вестмент ОСОБА_1 Системс».
		Дослідивши обставини справи та враховуючи заперечення відповідача та третьої особи1, суд зазначає, що користування  це процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об'єкта власності, а також створених за його допомогою благ.
		Право користування в цивільному праві є однією з правомочностей права власності на річ і полягає в здобуванні та використанні корисних властивостей неспоживної речі.
		Відповідно, фактична передача речі в користування свідчить про надання  правомочності (погодження, дозволу) на використання корисних властивостей речі, а укладення договору щодо користування у встановлених законом випадках та формі - це оформлення відповідної правомочності. Таким чином, факт користування річчю не обовязково ототожнюється з укладенням відповідного договору.
		З огляду на норми чинного законодавства, права на земельні ділянки набуваються та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів. Зокрема, передбачено, що користування земельною ділянкою набувається на підставі відповідного договору оренди чи суборенди (за згодою орендодавця), інших підстав для законного користування землею, зокрема, за договорами спільної діяльності, співробітництва, виконання робіт тощо, законодавством не передбачено.
		З матеріалів справи вбачається, що має місце факт користування земельною ділянкою, орендованою ТОВ фірма «Металіст», також ТОВ «Вестмент ОСОБА_1 Системс» без достатніх підстав (договір про співробітництво не визначений чинним земельним законодавством достатньою підставою для користування земельною ділянкою). Слід зазначити, що договір співробітництва встановлює загальні передумови господарських взаємовідносин його сторін, однак, в частині, яка стосується надання права на користування земельною ділянкою (розміщення власного майна чи здійснення іншої діяльності, яка повязана з земельною ділянкою) відповідний договір співробітництва не є законною підставою. В той же час, такий Договір містить умови щодо використання ТОВ «Вестмент ОСОБА_1 Системс» спірної земельної ділянки в межах співробітництва (п.п. 7, 8 Договору про співробітництво надано ТОВ «Вестмент ОСОБА_1 Системс» створювати та розміщувати на земельній ділянці майно за власний рахунок), що додатково підтверджує намір відповідача надання землі в користування іншій особі, що фактично було реалізовано сторонами.
		ТОВ «Вестмент ОСОБА_1 Системс» фактично використовує корисні властивості речі, а саме щодо розміщення на спірній земельній ділянці (території) власного майна, розроблення дозвільної документації на поводження з відходами, та як встановлено в ході перевірок, здійснює діяльність з розміщення та переробки відходів на спірній земельній діляніці.
		Таким чином, має місце фактичне безпідставне користування третьою особою1 орендованою відповідачем у позивача земельною ділянкою, як встановлено судом з погодження та дозволу відповідача (орендаря, який несе відповідальність за земельну ділянку в період оренди), що свідчить про порушення умов користування землею  безпідставна передача земельної ділянки в фактичне користування іншій особі без достатніх правових підстав та дозволу орендодавця. Тобто має місце передача земельної ділянки в користування іншій особі як без дозволу, так і без укладення відповідного договору щодо земельної ділянки.
		При цьому, факт користування, а саме фактичного використання корисних властивостей земельної ділянки іншою особою, встановлено в ході розгляду справи, відповідачем не спростовано.
		Також, суд враховує, що підставами позовних вимог є порушення встановленого законом порядку користування земельною ділянкою саме відповідачем, зокрема, надання її в фактичне користування іншій особі без передбачених законодавством підстав та без дозволу орендодавця.
		Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 16.04.2014 року у справі  №6-18цс14, дійшла висновку, що передання права користування земельною ділянкою іншій юридичній особі, за договором про виконання робіт, надання послуг, свідчить про приховану передачу земельної ділянки в суборенду, що є істотним порушенням умов договору оренди та відповідно до вимог статей    8,    25    та    32 Закону України «Про оренду землі», статей    651,    774 ЦК України    є підставою для його розірвання.
		При цьому, Верховним Судом України зауважено на помилковості висновків попередніх судових інстанцій про відсутність прихованої передачі земельної ділянки в суборенду за відсутності укладеного договору суборенди. 
		Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (частина перша    статті 25 Закону України «Про оренду землі», а орендодавець відповідно до частини першої    статті 24 цього Закону    має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.
		Таким чином, залучення третіх осіб до обробітку землі з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки, виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.
		За змістом частини першої    статті 32 Закону України «Про оренду землі»    договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями    24    і    25    цього    Закону    та умовами договору.
		Таким чином, використання орендованої земельної ділянки іншою особою без згоди орендодавця, свідчить про порушення визначених    Законом України «Про оренду землі»    та договором оренди землі прав орендодавця і є підставою для розірвання відповідного договору оренди.
		Як визначено ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Таким чином, враховуючи, що Судовою палатою цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 16.04.2014 року у справі  №6-18цс14 викладено висновки з розгляду аналогічного питання щодо передачі орендарем земельної ділянки у фактичне користування іншій особі (здійснення іншою особою фактичного користування земельною ділянкою, тобто використання в своїй діяльності корисних властивостей речі (земельної ділянки), в той час, як відповідне користування орендарем фактично не здійснюється)  зроблено висновок про наявність ознак  прихованої  передачі земельної ділянки в суборенду, що є істотним порушенням умов договору оренди та відповідно до вимог статей    8,    25    та    32 Закону України «Про оренду землі», статей    651,    774 ЦК України    є підставою для його розірвання.
		Згідно зі ст.ст.1, 6 Закону України «Про оренду землі»  оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами і договором оренди землі.
		Відповідно до ч. 2  ст. 773 Цивільного кодексу України якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. 
		З огляду на норму ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Також, за змістом ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
		Згідно зі ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, зокрема, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.
		Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Відповідно до ст.24 Закону України «ІІро оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
		Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. Також, як  визначено ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. 
		Згідно зі ст.8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
		Пунктом 3.2 Договору оренди передбачено право орендаря передати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) виключно за згодою орендодавця.
		Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
		Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. 
		Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. 
		Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За наслідками розгляду спору судом встановлено фактичне передання земельної ділянки в  користування третій особі1 та інші факти порушення відповідачем умов договору оренди та чинного законодавства, зокрема, спорудження на земельній ділянці обєктів без дотримання вимог законодавства та погодження з орендодавцем,  чинення перешкод в доступі до земельної ділянки перевіряючи органів, що є достатньою підставою для розірвання Договору оренди землі.  
		Таким чином, позовні витяги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню  в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача  в повному  обсязі.
		Керуючись ст.ст.    32-34,    44,    49,    82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.  Позовні вимоги задовольнити  в повному обсязі.
		 
		2. Розірвати Договір оренди від 11.01.2002 року, укладений між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 9, код 04527520) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. П.Морозова, 8, код 22898906), посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 50.
		 
		3.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. П.Морозова, 8, код  22898906) повернути Щасливській сільській раді Бориспільського району Київської області (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 9, код 04527520) земельну ділянку кадастровий номер 3220888000:03:004:068 площею 19,0964 га у стані, не гіршому як визначено в п. 2.4 Договору оренди від 11.01.2002 року.  
		 
		4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Металіст» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. П.Морозова, 8, код  22898906) на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 9, код 04527520) 2436 грн. витрат по сплаті судового збору.
		 
		Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                      А.Ю. Кошик
		   
		 
		 
		Суддя                                                                            О.В.Щоткін
		   
		 
		 
		Суддя                                                                            В.М.Бабкіна
		 
		дата підписання 10.05.2016 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...