Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/27131/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2016. Зареєстровано: 13.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/27131/15-ц 
		Категорія 45 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		25 квітня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді                             Литвинової І.В.
		при секретарі                                          Іванові Г.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Печерський районний відділ Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві, ОСОБА_3, орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила права користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності, вона надала згоду на реєстрацію у вищезазначеній квартирі ОСОБА_4, як дружини сина. Однак, з 2012 року відповідач не користується жилим приміщенням, а постійно проживає у заміському будинку за адресою: АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності. Також позивач зазначила, що відповідач не цікавиться спірною квартирою, не сплачує житлово-комунальні послуги, при цьому не вжила, передбачених законодавством заходів для зняття з реєстрації, внаслідок чого позивач змушена звернутися з позовом до суду. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. 
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про визнання позову. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву відповідача та не заперечував проти задоволення позову.
		Представники третіх осіб - Печерського районного відділу Головного управління державної міграційної служби в м. Києві та Органу опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації - у судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи у їхню відсутність. 
		Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час розгляду повідомлявся судом.
		Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, приходить до наступних висновків. 
		Як встановлено в судовому засіданні, спірне жиле приміщення є трикімнатною квартирою, житловою площею 80,5 кв.м., в якій відповідач ОСОБА_4 зареєстрована з 09.03.2006, власником приміщення є ОСОБА_1, що підтверджується договором міни № 4978 від 17 листопада 2003 року та договором дарування № 758 від 30.07.2015 1/2 частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5
		ОСОБА_1 надала згоду на реєстрацію у цій квартирі ОСОБА_2, як дружини свого сина ОСОБА_3, проте остання в цій квартирі не проживала.
		Судом встановлено, що з 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали постійно проживати в заміському будинку, який розташований в АДРЕСА_2. В матеріалах справи міститься апеляційна скарга на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29.04.2015 про відкриття провадження у справі №757/14182/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, де зазначена постійна адреса проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2. Дана обставина не заперечувалася відповідачем.
		Відповідно до ст. 319 ч. 1 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно із ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. 
		Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом, відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. 
		В листі Верховного Суду України від 01.07.2013 «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» зазначено, що у разі виникнення спору між власником і членами його сім'ї суд повинен врахувати, що право члена сім'ї власника на користування житлом є сервітутним правом, у зв'язку з чим припинення цього права повинно відбуватися відповідно до вимог статей 405, 406 ЦК. Зокрема, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність без поважних причин члена сім'ї понад один рік у спірному житловому приміщенні, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		З огляду на викладене, факт непроживання відповідача ОСОБА_2 з 2010 року в квартирі АДРЕСА_1 знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.
		Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, виходячи з вищенаведеного, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 391, 405, 406 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 169, 212, 213, 214, 215, 224-226, 228 ЦПК України, суд,
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Печерський районний відділ Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві, ОСОБА_3, орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити.
		Визнати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, що є підставою для зняття її з реєстраційного обліку.
		Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                       І. В. Литвинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...