Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/1212/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів дарування.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2016. Зареєстровано: 17.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2016.
Дата набрання законної сили: 07.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/1212/16-ц
		Категорія 20
		2/295/1257/16
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 04.05.2016 року                                                                                 м. Житомир
		Богунський районний суд м. Житомира у складі:
		головуючого - судді                       Перекупка І.Г.,
		при секретарі                                  Забродцького А.А., 
		за участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,  
		за участю приватного нотаріуса    Стражник Т.О., 
		за участю прокурора Житомирської місцевої прокуратури Цьомика І.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом виконавчого комітету Житомирської міської ради, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_6, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування, - 
		В С Т А Н О В И В:
		До Богунського районного суду м. Житомира звернувся виконавчий комітету Житомирської міської ради, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 з позовом до ОСОБА_6, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у 2007 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 уклали шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_4 батько дитини, ОСОБА_8, помер. На підставі договору дарування від 15.10.2009 р., укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийняли у власність кожний по 21/100 ідеальній частині житлового будинку АДРЕСА_1. У витягу про державну реєстрацію прав від 24.06.2011 р. та витягу з Державного реєстру правочинів від 15.10.2009 р. вказано, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками кожен по 21/200 будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
		05 травня 2015 р. приватним нотаріусом Стражник Тетяною Олексіївною посвідчено договір дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала 143/200 цього будинку ОСОБА_7, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.01.2016 р. Власником майна: 143/200 будинку АДРЕСА_1 за договором дарування є ОСОБА_7.
		Виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування, зазначає, що договір дарування, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є неправомірним так як порушено право малолітнього ОСОБА_5 як власника 21/200 будинку АДРЕСА_1.
		З урахуванням викладеного виконавчий комітет Житомирської міської ради, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 просить визнати недійсним договір дарування 143/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною 05.05.2015 р.
		У судовому засіданні представники виконавчого комітету Житомирської міської ради, представник сектору опіки, піклування, усиновлення та соціального захисту дітей служби у справах дітей Житомирської міської ради наполягали на позовних вимогах.
		Представник прокурора Житомирської місцевої прокуратури підтримав позовні вимоги.
		Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. суду пояснила, що відповідно до п. 3.1. Глави 1 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. за № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595 (надалі Порядок), у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) права, за якими підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також ociб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів. 
		Відповідно до п. 3.5. Глави 1 Розділу II Порядку, правочини від імені неповнолітніх, а також від iмeнi ociб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть бути посвідчені лише за умови, якщо вони вчинені за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника та з дозволу органу опіки та піклування.
		Договір дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1 було посвідчено від ОСОБА_6, зазначений правочин стосувався виключно майнових прав ОСОБА_6. Право власності малолітнього ОСОБА_5 на належну йому частину вказаного будинку не відчужувалась.
		Також Стражник Т.О. зазначила, що відповідно до п. 1.8. Глави 2 Розділу II Порядку, з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних оciб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їx частиною, нотapiyc вимагає подачі йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживания. Так, згідно довідки, виданої Комунальним підприємством «Виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство № 1» Житомирської міської ради 05.05.2015 р. за № 565, в житловому будинку № 8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, малолітніх чи  неповнолітніх ociб, зокрема, ОСОБА_5, зареєстровано не було.
		Враховуючи викладене, Стражник Т.О. зазначила, що договір дарування частини  житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 05.05.2015 р. за реестром № 3610 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не стосувався майнових прав та інтересів малолітнього ОСОБА_5. 
		Вислухавши осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи з урахуванням меж заявлених позовних вимог, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено.
		Згідно паспорта громадянина України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.05.2002 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Знята з реєстрації 25.02.2015 р. (а. с. 5).
		Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 08.12.2007 р. про що у книзі реєстрації шлюбів від 08.12.2007 р. відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції зроблено відповідний атів запис № 2676. (а. с. 6).
		Зі змісту свідоцтва про народження ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 Батьками дитини вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_6. (а. с. 7).
		ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції зроблено відповідний атів запис № 1625 від 24 червня 2008 р. (а. с. 8).
		На підставі договору дарування від 15.10.2009 р., укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийняли у власність кожний по 21/100 ідеальній частині житлового будинку АДРЕСА_1. У витягу про державну реєстрацію прав від 24.06.2011 р. та витягу з Державного реєстру правочинів від 15.10.2009 р. вказано, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками кожен по 21/200 будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 9-12).
		05.05.2015 р. приватним нотаріусом Стражник Тетяною Олексіївною посвідчено договір дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала 143/200 цього будинку ОСОБА_7, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.01.2016 р. Власником майна: 143/200 будинку АДРЕСА_1 за договором дарування є ОСОБА_7. (а. с. 19-20, 57-108).
		Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 155 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та и людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		У ст. 173 СК України вказано, що батьки i діти, зокрема тi, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна. При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.
		Диспозицією ст. 175 СК України зазначено, що майно, набуте батьками i дітьми за рахунок їхньої спільної пpaцi чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
		Статтею 176 СК України встановлено, що батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось iз них, встановлюються законом.
		Статтею 177 СК України передбачено, що батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її iнтереcax. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від iмені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини. Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статі, лише з дозволу органу опіки та піклування. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, i лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
		Пунктом 7 частини 5 статті 177 СК України визначено, що органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотapiyca щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
		У частині 9 ст. 177 СК України встановлено, неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління и майном.
		Статтею 11 Закону «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» зазначено, що …органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо …соціального захисту i захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей… надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина… 
		Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» визначено, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
		У відповідності до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки i піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від iмeнi дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
		Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, передбачено, що у paзi укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та(або) державній реєстрації, у тому, числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх oci6, а також oci6, над якими встановлено опіку або піклування, нотapiyc перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів.
		Згідно з підпунктом 1.9 пункту 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних oci6 на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотapiyc вимагає подачі йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або iншoro уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживания.
		У підпункті 1.10 вказано, що у paзi виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування вічужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або ix частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотapiyc повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідного виконавчого органу ради.
		Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави i суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним i відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановлення законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Частиною 6 ст. 203 ЦК України зазначено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їxнix малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлено частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсніть правочину прямо не встановлена законом, але одна iз сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		З урахуванням викладеного, враховуючи, що в діях приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. не встановлено порушень вимог чинного законодавства але виходячи з добутих судом доказів, а саме допиту учасників процесу, наданих документів, суд дійшов висновку, що фактично у малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня 21/200 частка будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з чим суд, керуючись принципами неприпустимості позбавлення права власності, справедливості, добросовісності та розумності вважає за необхідне визнати недійсним договір дарування 143/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною 05.05.2015 р.
		Керуючись вимогами ст.ст. 155, 173, 175, 176, 177 СК України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «Питания діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної iз захистом прав дитини», ст. 11 Закону «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Позов виконавчого комітету Житомирської міської ради, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_6, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування, задовольнити.
		Визнати недійсним договір дарування 143/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною 05.05.2015 р.
		Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Суддя Богунського районного
		суду м. Житомира                                                                      І.Г. Перекупка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...