Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/7128/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2016. Зареєстровано: 23.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2016.
Дата набрання законної сили: 23.06.2016
Результат оскарження 23.06.2016 Апеляційний суд Чернівецької області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/7128/14-ц 
		Номер провадження 2/725/28/16  
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		     17.05.2016 року Першотравневий районний суд м.Чернівців  
		в складі:
		головуючого судді Піхало Н. В. 
		при секретарі Томко І.Д.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПП «ОККО-Нафтопродукт» про захист прав споживачів шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - 
		ВСТАНОВИВ:
		    У грудні 2014 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначали, що 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1, користуючись на підставі довіреності автомобілем марки BMW 7401, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, о 3 год. 51 хв. скористався послугами приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» (далі - ПП «ОККО-Нафтопродукт» автозаправочної станції № ІФ22 (далі - АЗС), що знаходиться по вул. Чернівецькій, 3 у с. Остриця Новоселицього району Чернівецької області та заправив автомобіль пальним марки «А-95 пульс» на суму  1 231 грн. з бензоколонки № 2 указаної АЗС. Після заправки, проїхавши 500 метрів, двигун автомобіля раптово припинив свою роботу й запуск двигуна та подальший рух автомобіля стали неможливими, оскільки працівники АЗС у бензобак автомобіля замість бензину указаної марки, заправили дизельне пальне марки «Євро5-ВО ТМ Pulls». 
		    Ураховуючи зазначене, а саме те, що під час обслуговування на АЗС в паливний бак вищевказаного транспортного засобу замість бензину, заправку яким передбачено технічною документацією на автомобіль, працівниками АЗС залито повний бак дизельного пального, що призвело до пошкодження транспортного засобу й відповідно завдання матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_1 просив у рахунок відшкодування матеріальних збитків стягнути з відповідача 12 019 грн., з яких: 700 грн. - витрат, понесених на послуги евакуатора, 10920,85 грн. - вартість відновлювального ремонту та запасних частин та 399 грн. - вартість пального марки А-95 Євро на АЗС ПАТ «Укрнафта» №24/025, яким було заправлено автомобіль з метою перевірки паливної системи.
		Крім того, вказуючи на те, що ОСОБА_2, як власнику пошкодженого транспортного засобу, було спричинено моральну шкоду, що виражається у душевних хвилюваннях у зв'язку з неможливістю користуватись автомобілем та істотним зменшенням його ринкової вартості внаслідок заміни багатьох запчастин, виведення з ладу паливної системи тощо й відповідно дані обставини призвели до перешкод у нормальному способі його життя та зумовили вжиття заходів для організації свого життя, останній просив стягнути з відповідача на свою користь 5 тис. грн.. на відшкодування моральної шкоди, завданої унаслідок пошкодження автомобіля та неможливості його використання.
		В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, заявлені ним позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. 
		Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у ньому. 
		     При цьому, позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 26 жовтня      2014 року о 3 год. 51 хв. скористався послугами ПП «ОККО-Нафтопродукт» АЗС № ІФ22, що знаходиться по вул. Чернівецькій, 3 у с. Остриця Новоселицього району Чернівецької області та заправив автомобіль марки BMW 7401, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, та яким він користується на підставі довіреності, пальним марки «А-95 пульс» на суму  1 231 грн. з бензоколонки № 2 указаної АЗС. На касі АЗС був охоронець, а оператора і заправника не було. В подальшому охоронник збудив заправника та останній заправив транспортний засіб до повного банку. Він свою чергу на касі взяв чек і пішов до автомобіля. Однак, після заправки, проїхавши 500 метрів, двигун автомобіля раптово припинив свою роботу, запуск двигуна та подальший рух автомобіля стали неможливими, та як йому стало відомо пізніше, причиною виходу з ладу автомобіля стало те, що працівники АЗС у бензобак автомобіля замість бензину указаної марки, заправили дизельне пальне марки «Євро5-ВО ТМ Pulls». Про даний факт було повідомлено на гарячу лінію ОККО, однак даний запис ним не витребовувався. В зв'язку з цим вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдані йому матеріальні збитки, оскільки саме з його вини вийшла з ладу паливна система автомобіля.
		     Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що у справі належними доказами підтверджено, що пошкодження паливної системи автомобіля позивача мало місце саме через заправку автомобіля дизельним пальним, яке було придбано на АЗС, що належить відповідачу, а не бензином як того вимагають технічні характеристики автомобіля. При цьому, факт заправки та придбання палива на АЗС відповідача підтверджується відповідним чеком, а сума завданої  шкоди - відповідними рахунками, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		    Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду  заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні вимог позивачів у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що позивачами не доведено належними та допустими доказами факт заправки належного їм автомобіля саме дизельним пальним згідно поданої квитанції, оскільки наданий на підтвердження їх вимог чек тільки засвідчує відпуск дизельного палива й відповідно цим чеком не підтверджується заправлення належного позивачу автомобіля. Крім того, позивачами не доведено й того, що виведення з ладу всієї паливної системи автомобіля та необхідність її повної заміни, спричинено саме через заправку автомобіля дизельним пальним з АЗС й відповідно наявності причинного зв'язку між виходом з ладу паливної системи та заправкою автомобіля дизельним паливом 26 жовтня 2014 року, у тому числі відсутні належні та допустимі докази того, що саме працівником АЗС було залито у бензобак належного ОСОБА_2 транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 дизельне пальне замість бензину «А-95 пульс». Посилаючись на вказане, вважає, що позовні вимоги є надуманими, не підтверджені належними та допустимими доказами, жодного порушення прав позивача ОСОБА_1 як споживача не відбулося, а тому немає підстав для задоволення його позовних вимог. Також безпідставними та не доведеними є вимоги позивача ОСОБА_2 в частині наявності підстав для відшкодування завданої йому моральної шкоди.
		Свідок ОСОБА_4, будучи допитаним в ході розгляду справи, суду пояснив, що він був в автомобілі разом із батьком 26 жовтня 2014 року на АЗС та був свідком того, як заправник АЗС заправив автомобіль та після того, проїхавши приблизно 500 метрів автомобіль почав глохнути та зупинився. Повернувшись на АЗС, вони повідомили працівників про даний факт, а також він особисто зателефонував на гарячу лінію АЗС ОККО та повідомив про те, що їх автомобіль було помилково заправлено дизельним пальним замість бензину. Крім того, вказав на те, що коли вони повернулися на АЗС, то він побачив, що на касі замість оператора стояв охоронець, а оператор був відсутній. В подальшому автомобіль на евакуаторі з АЗС було доставлено на станцію технічного обслуговування, де було злито пальне та проведено ремонтні роботи по заміні паливної системи. Також на СТО їм було повідомлено про те, що причиною виходу з ладу  паливної системи стала саме заправка автомобіля дизельним пальним. 
		Свідок ОСОБА_5, будучи допитаним в суді, пояснив, що він знаходився в автомобілі, коли його заправляли на АЗС. При цьому, ОСОБА_1, заїхавши на АЗС, відкрив бак та пішов на касу замовляти пальне, заправника біля колонки не було. Через 3-4 хвилини до автомобіля підійшов заправник та заправив автомобіль. В подальшому вони поїхали в бік м. Чернівці та приблизно через 500 метрів автомобіль зупинився й відповідно вони в свою чергу повернулися на АЗС та повідомили про даний факт, а автомобіль залишили на АЗС. 
		За клопотанням представника позивача, судом було допитано в якості спеціаліста ОСОБА_6, який суду в категоричній формі пояснив, що причиною виходу з ладу паливної системи автомобіля, яким користувався ОСОБА_1 є саме заправка даного автомобіля дизельним пальним. Зокрема, у дизельному паливі низьке октанове число, що призвело до засмічення свічей, а також паливного насосу. Також вказав те що саме він здійснював огляд даного транспортного засобу та ним було виявлено засмічення свічей та забиття фарсунків паливної системи. Також ним викачувалося із баку дизельне пальне, здійснювалася промивка баку. Те, що у баку автомобіля було саме дизельне пальне він зрозумів на запаху та кольору рідини, оскільки дизельне пальне за кольором темніше за бензин та має іншим запах. Ним також проводилися і роботи по замін фільтру, свічей, фарсунків та паливного насосу, які вийшли з ладу саме через заправку автомобіля дизельним пальним, а не бензином як це передбачено технічними характеристиками автомобіля.  
		    Суд, заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши докази в межах заявлених вимог  згідно ст. 11 ЦПК України, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
		Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		    Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Рішення суду не можу ґрунтуватися на припущеннях.
		  При цьому, згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		    Судом встановлено, що дійсно ПП «ОККО-Нафтопродукт» здійснює діяльність з реалізації в роздріб нафтопродуктів на автозаправочних станціях, у тому числі й на АЗС маг. №ІФ22 ПП «ОККО-Нафтопродукт», що знаходиться за адресою вул. Чернівецька, 23 в с. Остриця, Новоселицького району, Чернівецької області
		Також судом встановлено, що транспортний засіб марки BMW 7401, загальний легковий седан-В, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 користується ним на підставі довіреності (з правом продавати, здавати в оренду, позичати, передавати в іпотеку) від 02.12.2014 року (а/с 44, 47). 
		Крім того, з матеріалів справи убачається, що 26 жовтня 2014 року позивач ОСОБА_1, о     3 годині 51 хв скористався послугами ПП «ОККО-Нафтопродукт», що знаходиться по                             вул. Чернівецькій, 3 у с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області та здійснив придбання пального на суму 1 231 грн. з бензоколонки №2 указаної АЗС, що підтверджується копією фіскального чеку, зі змісту якого убачається що 26.10.2014 року о 03 год. 15 хв. на АЗС маг. №ІФ22 ПП «ОККО-Нафтопродукт», що знаходиться за адресою вул. Чернівецька, 23 в                            с. Остриця, Новоселицького району, Чернівецької області, позивачем ОСОБА_1 було придбане ДП-Л-Євро5ВО ТМ Pulls вартістю 1231,09 грн. (а/с 37). 
		В подальшому, як зазначено позивачем ОСОБА_1, після заправки автомоблія, проїхавши 500 метрів від заправки в бік м. Чернівці, двигун автомобіля раптово припинив свою роботу й запуск двигуна та подальший рух автомобіля стали неможливими.
		Крім того, судом також було встановлено, що автомобіль марки BMW 7401 номерний знак НОМЕР_5 був доставлений евакуатором на станцію технічного обслуговування й відповідно за послуги евакуатора ОСОБА_1 було сплачено 700 грн., що підтверджується копією відповідного рахунку № 2710 від 27 жовтня 2014 року, виданого ПП ОСОБА_7 та актом виконаних робіт на суму 700 грн. (а.с 38-39).
		     З метою встановлення причин несправності автомобіля та їх усунення, ОСОБА_1 звернувся до спеціалізованої станції технічного обслуговування, та як зазначає позивач, за результатами обстеження автомобіля на СТО було встановлено, що причиною виниклої неполадки стало потрапляння до його паливної системи дизельного пального й відповідно в результаті цього вийшла з ладу паливна система автомобіля, а також деякі конструктивні механізми паливної системи (фільтр та форсунки), які потребували заміни.
		При цьому, як убачається з наданих позивачем ОСОБА_8 копій рахунків від 27 жовтня  2010 року , від 1 грудня 2014 року, акту про надання послуг від 27 жовтня 2014 року, виданих ПП «ОСОБА_9.» та довідки ПП «ОСОБА_9.», позивачем за результатами проведеного технічного обслуговування автомобіля (з урахуванням вартості проведених робіт та вартості замінених запчастин паливної системи) було сплачено кошти в сумі 10920,85 грн. (40-42). 
		     Зокрема, відповідно до копії акту наданих послуг від 27 жовтня 2014 року та рахунків на оплату послуг, ПП «ОСОБА_9.» під час ремонту автомобіля було проведено процедури з промивки бака, заміни запчастин тощо.
		     Так, звертаючись до суду із вказаним позов позивач ОСОБА_1 вказував на те, що при придбанні палива на АЗС відповідача, автомобіль яким він користувався був заправлений з вини працівників відповідача не тим пальним, яке було ним замовлено, а саме з помилки працівників АЗС було заправлено дизельним пальним, у наслідок чого вийшла з ладу паливна система автомобіля, чим завдано йому матеріальної шкоди на загальну суму 12 019 грн. 85 коп., з яких вартість ремонтних робіт по відновленню технічного стану автомобіля складає 10 920 грн. 85 коп. й відповідно посилаючись на норми Закону країни «Про захист прав споживачів», просив позов задовольнити. 
		    Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються положенням Закону України "Про захист прав споживачів".
		    Зокрема, споживачем в силу Закону України "Про захист прав споживачів" є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Отже, потерпілим може бути як фізична, так і юридична особа, незалежно від того, чи вона придбала продукцію для власного споживання, чи для якоїсь іншої, в тому числі комерційної діяльності.
		     Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6  Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. 
		    Згідно п.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» належна якість товару, роботи або послуги - це властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно правових актах і нормативних документах та умовам договору із споживачем.
		При цьому, положеннями п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. 
		Зокрема, відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів», чинної на час виникнення спірних правовідносин сторін, шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону. 
		     Так, відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні врегульовані положеннями Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції". 
		     Відповідно до ст. 5 цього Закону продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі: 1) представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення (утилізацію, переробку); 2) використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити; 3) час, коли продукцію було введено в обіг.
		    При цьому, згідно положень ст.7 цього Закону, за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник. Будь-яка особа, яка ввезла на митну територію України продукцію з метою її продажу, передання в найм (оренду), лізинг або розповсюдження в будь-якій іншій формі в ході провадження господарської діяльності, відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник. У разі коли виробник продукції не може бути встановлений, кожний її постачальник (продавець) відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник, якщо він протягом 30 днів не повідомить потерпілому найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію. Дія зазначеної норми поширюється також на продукцію, ввезену на митну територію України, якщо на ній не вказані найменування та місцезнаходження, особи, зазначеної в частині другій цієї статті, навіть якщо на цій продукції вказано найменування її виробника.  
		Таким чином, за змістом ст.ст. 5, 6. ч. 4 ст. 9 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» убачається, що продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію. Потерпілий повинен довести:  1) наявність шкоди;  2) наявність дефекту в продукції;3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою. Потерпілий має право вимагати від виробника надання документації на продукцію, внаслідок дефекту в якій завдано шкоду, в обсязі, необхідному для доведення обставин, зазначених у частині першій цієї статті. 
		Відповідальність виробника може бути зменшена або виробник може бути звільнений від відповідальності у разі, коли виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, шкоду завдано як внаслідок дефекту в продукції, так і з вини потерпілого чи будь-якої особи, за яку потерпілий несе відповідальність згідно з цивільним законодавством. 
		     Разом з тим, суд враховуючи вищевказані положення законодавства про захист прав споживачів, а також заявлені, зокрема позивачем ОСОБА_1 вимоги в частині обґрунтування наявності правових підстав для відшкодування завданої йому  матеріальної шкоди  ПП «ОККО-Нафтопродукт», а саме відшкодування завданої внаслідок допущеної працівниками АЗС помилки в частині відпуску та заправки автомобіля іншим пальним, а саме дизельним паливом замість бензину, що призвело до виходу з ладу паливної системи автомобіля, та надані ним суду пояснення, приходить до висновку, що в даному випадку до спірних правовідносин сторін норми Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовується, оскільки позивачем не оспорюється належна якість придбаного товару - дизельного пального на АЗС, а дії працівників АЗС з приводу помилкового залиття у бак автомобіля іншого пального, що призвело до виходу з ладу паливної системи автомобіля, й відповідно до даних правовідносин мають бути застосовані норми ЦК України, які регулюють підстави та порядок відшкодування завданої неправомірними діями шкоди.
		Так, за правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, що регламентує загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної  або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
		          Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		          Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
		     З огляду на вказане, доведенню підлягають і обставини спричинення шкоди, якими саме неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю спричинена ця шкода майну чи майновим правам особи, вина особи та причинний зв'язок між такими діями і завданою шкодою.
		    Зокрема, заперечуючи проти заявленого позову, відповідач вказував на те, що позивачем не доведено факт здійснення заправки придбаним на АЗС дизельним пальним саме автомобіля автомобіль марки BMW 7401 номерний знак НОМЕР_5, а також факту того, що даний автомобіль було заправлено працівником АЗС.
		     Так, порядок проведення роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, гасом, маслами, мастилами визначено Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року, №1442.
		     Відповідно до п. 2 Правил, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. 
		    При цьому, відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, в тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки, що продається на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС (п. 8 Правил).
		Крім того, у п. 11 Правил визначено, що шкода, завдана життю, здоров'ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб'єктом господарювання в повному обсязі та в порядку, установленому законодавством.
		Згідно пп. 34, 35 вищевказаних Правил заправка автомобілів та інших транспортних  засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Відпуск бензину в тару з полімерних матеріалів і в скляну тару забороняється. Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під  наглядом оператора. 
		    Також слід зазначити, що згідно п.41 Правил, а також згідно вимог Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному місці куточка покупця, у якому розміщується інформація про найменування власника або вповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів.
		    Зокрема, як на доказ помилкового продажу дизельного палива, замість замовленого бензину, позивач посилається на фіскальний чек № НОМЕР_2 НОМЕР_3 від 26 жовтня 2014 року, а на доказ розміру завданої шкоди - рахунки ПП «Перепічка» від 27 жовтня 2014 року та 1 грудня 20104 року.
		     При цьому, надаючи оцінку даним документам, суд приходить до наступного висновку.
		     Так, з наданої позивачем копії фіскального чеку убачається, що дійсно мав місце відпуск нафтопродуктів - дизельного палива з резервуара № 1 АЗС маг. №ІФ22 ПП «ОККО-Нафтопродукт» в кількості 75,11 літрів на суму 1261 грн. 10 коп. Також чеком підтверджується форма оплати, дата та час операції.
		     Разом з тим, даним чеком не підтверджуються доводи позивача в тій частині, що він при придбанні на АЗС відповідача замовляв саме бензин марки А-98, а не дизельне пальне, а також те, що придбане у відповідача паливо було залито саме в паливний бак автомобіля марки BMW 7401 номерний знак НОМЕР_5, яким користувався позивач й відповідно ним належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного суду не надано. При цьому, покази свідків, допитаних в суді в тій частині, що придбане паливо було залито до баку автомобіля, не підтверджують той факт, що позивач при придбанні палива замовив саме бензин, а не дизельне пальне, оскільки як пояснювали свідків, коли ОСОБА_8 пішов до каси АЗС, вони перебували в автомобілі й відповідно не були безпосередніми свідками моменту придбання пального та розрахунку за нього в касі АЗС.
		    Крім того, вказуючи на те, що в подальшому дизельне пальне марки «Євро5-ВО ТМ Pulls», яке було придбано позивачем згідно чеку та як вказує позивач помилково залито в бак автомобіля працівником АЗС, було злито на СТО, однак на підтвердження вказаного позивачем будь-яких належних та допустимих доказів суду не надано, а саме доказів на підтвердження того, що дійсно в баку автомобіля знаходилося придбане на АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт» згідно чеку дизельне пальне марки «Євро5-ВО ТМ Pulls», зокрема: акт, висновок експерта чи будь-який інший документ, в якому б було встановлено дійсний факт злиття пального, його кількість, марка тощо, а також доказів відібрання проб злитого палива представниками СТО та направлення їх до відповідної експертної установи з метою його ідентифікації.
		     Таким чином, як встановлено судом, позивачем та працівниками СТО не було здійснено відбір проб пального з паливної системи автомобіля позивача та з резервуару паливної колонки АЗС відповідача, на якій відбувалася заправка автомобіля позивача, зі складанням відповідного акту відбору пального в присутності обох сторін спору та за участю експерта, й відповідно позивач ОСОБА_1 не звертався до відповідних експертних установ для проведення оцінки палива, яке було злито з баку та яким, як він вказує було через помилку працівників АЗС заправлено транспортний засіб. 
		Будь-якого висновку експертизи на підтвердження того, що в баку автомобіля було дизельне пальне придбане саме на АЗС відповідача матеріали справи не містять, зокрема висновків випробувальної лабораторії
		     За таких обставин, ураховуючи вищевказане, пояснення допитаного в судовому засіданні спеціаліста в тій частині, що в баку автомобіля було саме дизельне пальне, яке в подальшому було злито, оскільки воно по запаху та кольору відрізнялося від бензину, суд оцінює критично, оскільки даний спеціаліст не фаховим експертом, який би міг надати належний висновок щодо ідентифікації злитого пального й відповідно його ідентичності марки того дизельного пального, яке було придбано ОСОБА_1 на АЗС відповідача.
		     Також суд враховує й те, у наданих позивачем на підтвердження своїх вимог копіях рахунків (а.с 40-42) будь-яких даних щодо проведення робіт по злиттю палива не міститься, а лише наведено перелік виконаних робіт по прочистці паливної та заміни певного переліку запчастин, а також з даних рахунків не убачається й даних про те, що причиною несправності транспортного засобу є те, що автомобіль позивача був заправлений дизельним пальним, що спричинило вихід із ладу паливної системи
		     За таких обставин, на думку суду, позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в бак автомобіля марки BMW 7401 номерний знак НОМЕР_5, яким він користувався, саме через неправомірні дії та помилку працівників АЗС було залито дизельне пальне, замість замовленого бензину, наявність якого призвело до виходу з ладу паливної системи автомобіля, забиття фільтрів та форсунків подачі палива, а також доказів злиття даного пального з баку вищевказаного автомобіля працівниками СТО й відповідно його ідентичність тому дизельному пальному, яке були ним придбано на АЗС згідно чеку.
		Крім того, як убачається з наданих позивачем ОСОБА_8 копій рахунків ПП «ОСОБА_9.» на суму 10 920 грн. 85 коп., то дані рахунки містять виключно відомості щодо вартості робіт та запчастин до автомобіля, однак жодних доказів дійсного проведення даних робіт, зокрема акту виконаних робіт позивачем суду не надано, а також вони не містять й даних щодо їх оплати. При цьому, наданий акт виконаних робіт від 27 жовтня 2014 року № НОМЕР_4 на суму 700 грн. підтверджує лише факт перевезення запчастин та виконання робіт по прочистці паливної системи й відповідно не свідчить про те, що причиною виходу з ладу автомобіля є саме залиття автомобіля дизельним пальним, придбаним згідно чеку на АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт».
		     Таким чином, на думку суду, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме неправильна заправка автомобілю, заправка його працівниками АЗС дизельним пальним марки «Євро5-ВО ТМ Pulls», яке було придбано позивачем згідно чеку у відповідача  зумовила пошкодження паливної системи та вихід її з ладу, у зв'язку із чим було проведено ремонт, вартість якого становить 10 920 грн. 85 коп., тобто позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями працівників відповідача, які виявилися у вчиненні помилки щодо відпуску певного виду паливу та шкодою, завданою позивачу рудому В.Д., а саме виходом з цих причин з ладу паливної системи та вини в цьому відповідача.
		     Крім того, висновки допитаного за клопотанням позивача ОСОБА_6 як спеціаліста, який як було встановлено судом здійснював ремонт паливної системи автомобіля позивача, з вказівкою на те, що причиною виходу з ладу двигуна є саме заправка автомобіля дизельним пальним, а не бензином як це передбачено технічними характеристиками автомобіля, не може бути належним доказом, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, якими є такі пояснення спеціаліста. Належним доказом, з урахуванням усіх обставин  справи міг бути виключно висновок чи акт технічної експертизи, наданий незалежною акредитованою експертною установою, який й би беззаперечно встановлював факт того, що випадкова заправка автомобіля дизельним пальним призвела до поломки паливної системи та автомобіль потребував ремонту.
		     Щодо вимог позивача ОСОБА_10 в частині наявності підстав для відшкодування завданої йому неправомірними діями відповідача моральної шкоди, які полягали у завданні шкоди належному йому на праві власності майну, то суд зазначає наступне.
		Так, статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Крім того, згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. 
		При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		     При цьому, ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		     Наявність вини є необхідною складовою для розгляду питання щодо відшкодування моральної шкоди.
		     Таким чином, відповідно до положень даної статті, компенсація моральної шкоди може здійснюватися за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини Банку.
		     Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, доказів, які б беззаперечно вказували на спричинення шкоди як позивачу ОСОБА_1, так й відповідно ОСОБА_10 саме з вини відповідача, а також доказів, які б підтверджували наявність причинного зв'язку між виявленою несправністю двигуна автомобіля позивача та випадковою заправкою даного автомобіля дизельним пальним, придбаним згідно чеку саме на АЗС відповідача та саме з вини працівників АЗС, не наведено. Інші ж докази, подані Позивачем, не підтверджують з достовірністю як те, що працівники відповідача помилково реалізували дизельне пальне замість бензину, так і те, що це є причиною поломки паливної системи автомобіля.
		     За таких обставин, суд оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, а також враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та норми матеріального і процесуального законодавства, які регулюють спірні правовідносин сторін, приходить до висновку, що позивачами не доведено зокрема наявності причинного зв'язку між завданою їм матеріальною та моральною шкодою та діями працівників ПП «ОККО-Нафтопродукт», а тому в задоволенні позову слід відмовити з підстав його недоведеності. 
		    На підставі вище викладеного та керуючись п.п. 2, 11, 34, 35, 41 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року, №1442, ст.ст. 5,6,9 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», ст.ст. 4, 6,16 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України,  ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60- 64, 158, 212-215, 218, 294,  ЦПК України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПП «ОККО-Нафтопродукт» про захист прав споживачів шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди- відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		     Суддя Першотравневого
		     районного суду м.Чернівці                              Н.  В. Піхало

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...