Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/546/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування антимонопольного законодавства.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2016. Зареєстровано: 03.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2016.
Дата набрання законної сили: 30.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"30" травня 2016 р.Справа №   914/546/16
		Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
		головуючого-судді                           Малех І. Б.
		суддів                                      Галушко Н. А.
		                                           ОСОБА_1
		при секретарі Кришталь М.,
		 
		за участю представників:
		від позивача  ОСОБА_2 Л;
		від відповідача  ОСОБА_3;
		розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради
		на рішення  господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року (головуючий суддя Коссак С. М.)
		у справі №914/546/16
		за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів 
		до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів
		про визнання недійсним пунктів ухвали Ради від 15.12.2011р. № 1000.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року в справі №914/546/16 позов задоволено повністю. Визнано недійсними (незаконними) пункти 1-7, 9 Ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000 Про обмеження роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) на території м.Львова.
		Судом першої інстанції позовні вимоги задоволені, оскільки Відповідачем не подано належних та допустимих доказів виконання Рішення Антимонопольного комітету, щодо скасування пунктів 1-7, 9 ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000, а тому позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.
		В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року в справі №914/546/16  скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому відповідач вказує, що суд не надав жодного обґрунтування, в чому саме полягають дискримінаційні дії Львівської міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення.  Крім того, вказав, що судом оскаржувані пункти ухвали міської ради одночасно визнано недійсними і незаконними. Також, відповідач зазначив, що позивач оскаржує не акт місцевого самоврядування, а його пункти, які на думку відповідача не є актами органу місцевого самоврядування.
		У відзиві на дану апеляційну скаргу, позивач заперечив проти її задоволення, просив рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року в справі №914/546/16 залишити без змін з підстав того, що судом першої інстанції всебічно та в повному обсязі зясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Крім того, зазначив, що визнання недійсними пунктів 1-7, 9 ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000 за своєю природою і є актом органу місцевого самоврядування. А також вказав, що Львівська міська рада не виконала рішення № 60, не надіслала документ про його виконання та не оскаржила до господарського суду вищезгадане рішення, відтак останнє є чинним і підлягає виконанню. 
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просив рішення господарського суду першої інстанції скасувати.
		Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, при цьому наводив доводи, аналогічні викладеним у відзиві.
		Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівської міської ради - без задоволення з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції, рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.10.2015р. № 60р/к (надалі  Рішення) визнано, що внаслідок прийняття Львівською міською радою ухвали від 15.12.2011 № 1000 суб'єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з торгівлі алкогольними напоями, торгівлі слабоалкогольними напоями та торгівлі пивом у тимчасових спорудах торговельного призначення можуть позбавлятися права здійснювати визначений в ухвалі Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000 сегмент господарської діяльності, на відміну від суб'єктів господарювання - конкурентів, які не позбавлялися ухвалою Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000 можливості здійснювати відповідний сегмент господарської діяльності, тобто, Львівська міська рада створила групі суб'єктів господарювання, родовою ознакою яких є здійснення господарської діяльності з торгівлі алкогольними напоями, торгівлі слабоалкогольними напоями та торгівлі пивом у тимчасових спорудах торговельного призначення, несприятливі умови господарської діяльності порівняно з суб'єктами господарювання - конкурентами, що здійснюють господарську діяльність з торгівлі алкогольними напоями, торгівлі слабоалкогольними напоями та торгівлі  пивом у постійних спорудах торговельного призначення, що свідчить про порушення Львівською міською радою законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене абзацом 8 частини 2 статті 15 та пунктом 3 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентної дії органу місцевого самоврядування, внаслідок якої групі суб'єктів господарювання створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами.
		Згаданим вище Рішенням зобовязано Львівську міську раду, протягом одного місяця, з дня отримання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, а саме: скасувати пункти 1-7, 9 ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000.
		В рішенні розяснено можливість оскарження рішення Антимонопольного комітету у двомісячний строк з дня його одержання.
		Матеріалами справи підтверджується, що рішення було надіслано відповідачу повідомленням 16.10.2015р.
		Зазначене Рішення отримано відповідачем 19.10.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.
		Згідно з частинами першою та шостою статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
		Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України Про Антимонопольний комітет України).
		Відповідно ч. 1 ст. 5 Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Відповідно до ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
		Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
		Відповідно до частин другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
		Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції надається можливість оскарження Рішення повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Про захист економічної конкуренції антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
		Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами (абзацом 8 частини 2 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції).
		Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. 
		Пунктом 3 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної  конкуренції є: антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, Рішення отримано відповідачем 19.10.2015р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи. Зобовязано відповідача протягом одного місяця з дня отримання Рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, а саме: скасувати пункти 1-7, 9 ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000.
		Відповідно до ст. 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: визнання недійсними нормативно-правових та інших актів, зокрема рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Антимонопольного комітету України про скасування або зміну актів, прийнятих органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, або про розірвання угоди.
		Щодо тверджень, апелянта про те, що позивач оскаржує не акт органу місцевого самоврядування в частині, а його пункти, які актом органу місцевого самоврядування не є.
		Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що визнання недійсними пунктів 1-7, 9 ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000 за своєю природою і є актом органу місцевого самоврядування.
		Відповідно ч. 1 та ч.4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають із дій  осіб, що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що не передбачені цими  актами, але за аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
		Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.п. 2,10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
		Відповідно до частини ч. ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. 
		Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законом України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Як вірно зазначив суд першої інстанції, правом на оскарження рішення Антимонопольного комітету в двохмісячний строк, відповідно до ч.  1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції відповідач не скористався. Належних та допустимих доказів оскарження Рішення  Антимонопольного комітету суду не надав, а тому на момент прийняття судом судового рішення, Рішення Антимонопольного комітету є чинним і обовязковим до виконання.
		Відповідно до п.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 09.06.2011 року № 15 господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи,  стосовно  якої  прийнято  рішення  (заявника, відповідача,  третьої  особи  в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної  конкуренції")  (  2210-14  ),  з  приводу незаконності  та/або  необґрунтованості  цього рішення,  якщо такі доводи заявлено    після    закінчення    строків,    встановлених частиною другою  статті  47 та частиною першою статті 60 названого Закону ( 2210-14 ),  оскільки дана  особа  не  скористалася  своїм правом  на  оскарження  відповідного  акта  державного  органу,  а перебіг   зазначеного   строку   виключає   можливість   перевірки законності  та  обґрунтованості  рішення  органу  Антимонопольного комітету України. 
		Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до предмету доказування у цій справі належать обставини, які дають змогу встановити, що відповідачем скасовано пункти 1-7, 9 ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000.
		Відповідачем не подано, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів виконання Рішення Антимонопольного комітету, щодо скасування пунктів 1-7, 9 ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1000, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову в апеляційній скарзі та залишенні рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року в справі №914/546/16 без змін.
		Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року в справі №914/546/16 залишити без змін.
		2.    Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.  
		3.    Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена       в касаційному порядку.
		4.Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
		 
		   Повний текст постанови виготовлений  03.06.2016 р.
		 
		Головуючий -суддяМалех І. Б.
		 
		СуддяГалушко Н. А.
		 
		СуддяКостів Т. С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...