Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/560/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2016. Зареєстровано: 09.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2016.
Дата набрання законної сили: 15.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		07 червня 2016 р.                                                                                     Справа № 876/9406/14 
		Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
		 
		головуючого судді                                          Ніколіна В.В.,
		суддів                                                             Гінди О.М., Качмара В.Я.,
		 
		  розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 29.07.2014 року у справі за позовом ПАТ «ІРОКС» до Львівської міської ради, за участю третьої особи - Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м. Львова про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
		 
		                                                     ВСТАНОВИЛА :
		 
		ПАТ «Ірокс» 14.01. 2014 року звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування Ухвали Львівської міської ради від 11.03.2010 р. № 3397 « Про відміну рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 18.02.1988 р. № 63». 
		 
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказаною Ухвалою відмінено Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 18.02.1988 р. № 63 «Про відвод Автогаражному кооперативу № 15 Ленінського району земельної ділянки в комунальній зоні масиву «Сихів» площею 1,7 га. для будівництва 2 - х 5 - ти поверхових гаражів - стоянок». Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваної Ухвали, Львівська міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень Законом України « Про місцеве самоврядування» та Земельного кодексу України; вважає надуманими і безпідставними доводи міської ради щодо несплати земельного податку кооперативом , оскільки згідно Акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 04.02.1999 р. № 23-237/83, податковими розрахунками по сплаті земельного податку, платіжним дорученням № 7 від 23.04.2010 р, довідкою ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 27.12.2013 р., земельний податок повністю сплачений за період з 2007 року по 2023 рік; заборгованості по його сплаті не має. Факт освоєння земельної ділянки підтверджується відповідними Актами виконаних робіт з будівництва багатоповерхових гаражів та об'єктів нерухомості (житлових будинків) на вул. Антонича у м. Львові на загальну суму 5 309 848,80 грн. Крім цього, зазначає, що на даній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості, які є власністю позивача.
		 
		Оскаржуваною постановою Галицького районного суду м. Львова від 29.07.2014 року -  позов задоволено.
		 
		У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, тим, що вирішення питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських , селищних, міських рад. Рішення виконавчого комітету з питань віднесених до власної компетенції виконавчих органів влади, можуть бути скасовані відповідною радою. Підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку, невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3-х років підряд. Згідно листа ДПІ у м. Львові № 15747/15-326 від 16.10.2009 р. АГК № 15 Галицького району за період 2005-2009 рр. не здійснювалась плата за земельну ділянку площею 1,7 га по вул. Антонича у м. Львові. Відповідно до листа Управління Держкомзему у м. Львові № 40/3/88 від 06.10.2009 р. земельна ділянка площею 1,7 га по вул. Антонича у м. Львові відноситься до земель міста, що не надані у власність чи користування.
		 
		Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не  підлягає задоволенню з наступних мотивів. 
		 
		Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до п.15 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 7-рп /2009 від 16.04.2009 р. зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права. 
		 
		Оскаржуваною Ухвалою Львівської міської ради від 11.03.2010р. № 3397 «Про відміну рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 18.02.88 № 63» відмінено рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 18.02.88 № 63 «Про відвод автогаражному кооперативу № 15 Ленінського району земельної ділянки в комунальній зоні масиву «Сихів», площею 1,7 га для будівництва 2-х 5-ти поверхових гаражів - стоянок».
		Встановлено, що Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 63 від 18.02.1988 р. Автогаржному кооперативу № 15 Галицького району м. Львова відведено земельну ділянку в комунальній зоні масиву «Сихів» площею 1,7га. для будівництва 2-х 5-ти поверхових гаражів - стоянок на 1260 - 1300 автомобілів. 08.08.1990 р.
		Головним Управлінням архітектури і містобудування ВК Львівської міської ради погоджено робочий проект багатоповерхової автостоянки для АГК №15. 
		27.01.1994 р. ПАТ «Ірокс» отримав дозвіл на будівництво 2-х 5-ти поверхових гаражів - стоянок у комунальній зоні масиву «Сихів» по вул. Антонича у м. Львові. На виконання вищезазначеного Рішення АГК № 15 Галицького району м. Львова було належним чином та в повному обсязі виконані всі необхідні роботи та виготовлено технічну документацію, яка необхідна для безпосереднього здійснення будівництва. 
		Після отримання дозволу на будівництво АГК № 15 Галицького району м. Львова позивач здійснив будівельні роботи, спрямовані на спорудження об'єктів нерухомості. Факт підтвердження вищезазначених будівельних робіт на загальну суму 5 309 848,80 грн. було встановлено і підтверджено під час розгляду судової справи № 2а-973/10 в Галицькому районному суді м. Львова. 
		24.02.2006 року згідно рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради АГК № 15 Галицького району м. Львова надано право на будівництво на даній земельній ділянці також і об'єктів житлової нерухомості, на виконання вищезазначеного рішення були розроблені і отримані відповідні дозвільні документи , технічні умови на інженерне забезпечення об'єктів нерухомості (електропостачання , водопостачання, газопостачання).
		ПАТ «Ірокс» , як пайовик та виконавець будівельно - монтажних робіт, виконав відповідні будівельні роботи по вул. Антонича,8а у м. Львові на загальну суму більше двадцяти мільйонів гривень, що підтверджується актами робіт , копії яких приєднані до матеріалів справи.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.09.12 у справі № 5015/3570/12 за ПАТ «Ірокс» визнано право власності на вищевказані об'єкти нерухомості, а саме: три поверхи трьох - поверхового житлового будинку по вул. Антонича, 8А (Антонича - Майданна) в мікрорайоні «Сихів» у м. Львові, загальною площею 424,8 кв.м. в та шість поверхів 6-ти поверхового житлового будинку по вул. Антонича, 8А (Антонича - Майданна) в мікрорайоні «Сихів» у м. Львові, загальною площею 973,8 кв.м.
		Факт  освоєння земельної ділянки підтверджується тим, що ПАТ «Ірокс» є власником об'єктів нерухомості на даній земельній ділянці, наявністю відповідних інженерних мереж на даній земельній ділянці, дозвіл на їх спорудження та підключення до об'єктів нерухомості надавав Відповідач, в особі своїх комунальних підприємств, зокрема ЛМКП «Львівводоканал», ЛМКП»Львівтеплооенерго»,тощо .
		Оскаржуваною Ухвалою Львівської міської ради від 11.03.2010 р. відмінено Рішення виконавчого комітету від 18.02.88 № 63 «Про відвод автогаражному кооперативу № 15 Ленінського району земельної ділянки в комунальній зоні масиву «Сихів», площею 1,7 га для будівництва 2-х 5-ти поверхових гаражів - стоянок з підстав систематичної несплати коштів за користування земельною ділянкою, а також не освоєння протягом 20 років земельної ділянки.
		У відповідності до п.15 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 7-рп /2009 від 16.04.2009 р. зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		Судом встановлено, що наведені у оскаржуваній Ухвалі підстави для відміни Рішення виконавчого комітету є необґрунтованими.
		Зокрема, доводи Львівської міської ради про не освоєння відведеної земельної ділянки протягом 20-ти років спростовується актами виконаних робіт на суму 5 309 848,80 грн., що встановлено під час розгляду судової справи № 2а -973/10 в Галицькому районному суді м. Львова, та актами виконаних будівельно - монтажних робіт по будівництву об'єктів житлової нерухомості на суму більше двадцяти мільйонів гривень , а також Постановою Господарського суду Львівської області від 22.05.2008 р. \ копії документів приєднані до справи \ том 2 \ .
		Крім цього , згідно витягів про державну реєстрацію прав від 07.12.2012 р. та від  24.12.2012 р. ПАТ»Ірокс» є власником об'єктів нерухомості загальною площею 1056,2 кв.м. та 508.5 кв.м. на спірній земельній ділянці.
		В судовому засіданні відповідач опосередковано визнав факт освоєння земельної ділянки , а саме , згідно листа Департаменту містобудування Львівської міської ради від 16.09.2013 р. та розпорядження Сихівської районної адміністрації м. Львова від 25.09.2013 року , об'єктам нерухомості по вул. Антонича, у м Львові присвоєні відповідні поштові номери .
		Як вбачається із розпорядження Сихівської районної адміністрації № 439 від 25.09.2013р. « Про присвоєння поштових номерів 3,5 на вул. В. І. Антонича» , таке прийнято на підставі: витягу про державну реєстрацію прав від 07.12.2012р.№36604349, витягу про державну реєстрацію від 24.12.2012р.  № 36934470, з яких вбачається, що власником нерухомого майна - двох житлових будинків по вул.. Антонича, 8»а» корпус 8 та по вул.. Антонича, 8»а» є ПАТ «Ірокс» ; листа Департаменту містобудування від 16.09.2013р.,з якого вбачається , що департамент не заперечив проти утворення містобудівних одиниць 
		Зведені житлові будинки готові для здачі в експлуатацію; підведені всі інженерні мережі, комунікації один з них частково заселений мешканцями. Як пояснив суду представник позивача , процедура прийняття будинків в експлуатацію не завершена та Державний акт не підписаний у зв'язку із невирішеним спором щодо земельної ділянки , яка повинна бути виділена для обслуговування будинку та прибудинкової території . 
		Твердження відповідача про систематичну несплату коштів за користування земельною ділянкою зі сторони АГК № 15 Галицького району Львова спростовується актом перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 04.02.1999 р. за № 23-237/83 згідно якого з 1994 -1998 рр. земельний податок сплачувався вчасно та в повному обсязі, у відповідності до платіжного доручення від 23.04.2010 р. земельний податок сплачено за період з 2007-2023 рр. та згідно довідки від 27.12.2013 р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів У Львівській області будь - якої заборгованості по сплаті земельного податку не має.
		Таким чином, аналізуючи всі представлені суду докази та враховуючи всі обставини справи, суд вважає що позовні вимоги слід задоволити. Визнати  протиправною та    скасувати Ухвалу Львівської міської ради 16 - ої сесії 5-го скликання за № 33-97 « Про відміну рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 18.02.1988 р. за № 63».
		Таке рішення суду буде відповідати принципу рівності перед законом; буде пропорційним, зокрема, дотриманим необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		Щодо строку звернення до суду із адміністративним позовом ,то причини пропуску такого слід визнати поважними та поновити строк звернення до суду із адміністративним позовом.
		Відповідно до Конституції України та норм КАС України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Допомогти відносити чи захистити такі права покликані спеціальні норми, які стосуються інституту строку звернення до адміністративного суду, які регламентують цю процедуру та надають суду право за наявності підстав визнати причини пропуску строку поважними.
		Як ствердив суду представник позивача про існування оскаржуваної ухвали вони дізнались із листа АГК№15 Галицького району м. Львова від 27.05.2013р.\ копія приєднана до справи.
		Після отримання вказаної інформації, позивач 25.06.2013р. звернувся у Вищий адміністративний Суд України із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку із ново виявленими обставинами рішення у справі АГК№15 та Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали сесії , оскільки не був залучений до участі у справі, вважаючи, що ухвалене рішення безпосередньо стосується його прав в частині щодо користування земельною ділянкою по вул. Антонича, 8 в м. Львові . Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 28.11.23013р. заяву ПАТ»Ірокс» залишено без розгляду ,т.я. суд вважав, що подана заява не узгоджується із приписами гл.4 КАС України, які не надають особі, що звернулась до суду із заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, права змінювати правові підстави такої заяви, трансформуючи її в документ, щодо якого процесуальним законом передбачені інші правила подання та розгляду в адміністративних судах України.
		Таким чином, ПАТ «Ірокс» після 28.11.2013р. внаслідок ухвалення означеного судового рішення Вищим Адміністративним судом України, за захистом свого порушеного права звернувся до суду із даним позовом.
		А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
		На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
		 
		Керуючись  ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
		 
		                                                       УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Львівської міської ради -  залишити без задоволення.
		постанову Галицького районного суду м. Львова від 29.07.2014 року у справі № 461/560/14-а - залишити без змін.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  
		 
		                  Головуючий                                                    В.В. Ніколін
		 
		                  Судді                                                                О.М. Гінда
		 
		                                                                                            В.Я. Качмар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...