Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15257/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2016. Зареєстровано: 14.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2016.
Дата набрання законної сили: 09.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   826/15257/15                                            Головуючий у 1-й інстанції:   Арсірій Р.О.                                                                                                            Суддя-доповідач:  Костюк Л.О. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		09 червня 2016 року                                                                                            м. Київ
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого - судді          Костюк Л.О.;                    
		суддів:                                Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;
		за участю секретаря:      Драч М.Ю.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд» - Хрипунової Іветти Валеріївни  на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд» до  Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У липні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд» (далі - позивач або ТОВ «Київмонтажбуд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач 1 або ДАБІ України), Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (далі - відповідач 2 або Департамент ДАБІ у м. Києві), в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 № 562 від 10.06.2015 року про проведення перевірки позивача; визнати протиправним та скасувати припис від 30.06.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкту позивача «Реконструкція нежитлового будинку та будівництво житлової прибудови на вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва» («Будівництво багатоповерхових житлових будинків на вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва») винесений відповідачем 2; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.07.2015 року № 62/15/10/26-40/1407/02/2; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.07.2015 року № 63/15/10/26-41/1407/02/2; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.07.2015 року № 58/15/10/26-37/1407/02/2.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачами видані протиправні наказ, припис та постанови, які підлягають безумовному скасуванню, оскільки перевірка позивача призначалась та проводилась під час дії мораторію на перевірки, з порушенням імперативної норми щодо її проведення, на підставі постанови слідчого за відсутності у нього відповідних повноважень по призначенню перевірки. Крім того, представник позивача наголошує на тому, що підтвердженням відсутності законних підстав для проведення перевірки позивача також є те, що слідчим було скасовано постанову про призначення позапланової перевірки позивача.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю. 
		Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з  таких підстав.
		Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції, що постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенанта міліції Митича Сергія Павловича від 02.06.2015 року про проведення позапланової перевірки, винесеної за результатом розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного 14.04.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010003704 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1  статті 364 Кримінального кодексу України, призначено проведення позапланової перевірки позивача з питань дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яку доручено провести Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
		На підставі зазначеної постанови, відповідачем 1 було видано наказ від 10.06.2015 року № 562 «Про проведення позапланової перевірки», яким відповідачу 2 наказано провести позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва.
		На підставі зазначеного наказу відповідача 1, відповідачем 2 було оформлене направлення від 17.06.2015 року б/н для проведення позапланової перевірки позивача, строком дії з 17.06.2015 року по 30.06.2015 року.
		30.06.2015 року представником відповідача 2, за участю уповноважених представників позивача була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлового будинку та будівництво житлової прибудови на вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва» («Будівництво багатоповерхових житлових будинків на вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва»), за результатами якою встановлено, що на зазначеному об'єкті виконуються     будівельні роботи із будівництва секції № 1 (виконуються будівельні роботи з утеплення фасаду, побудовано 18 поверхів), секції № 2 (виконуються роботи з влаштування внутрішніх та зовнішніх стін, побудовано 18 поверхів), секції № 2 (виконуються бетонні роботи з влаштування несучих конструкцій 8 поверху) без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги частини 1 статті  34  та частини 1 статті  37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також встановлено, що позивач на об'єкті будівництва експлуатує будівлю під відділ продажу, яка не прийнята до експлуатації у встановленому порядку, чим порушено вимоги частини 8  статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ», ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», Порядку віднесення об'єктів до IV і V категорії складності, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557  та до листа ДП «Укрдержбудекспертиза» від 17.04.2015 року № 432 об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності.
		Одночасно встановлено, що позивач навів недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083141780671 від 27.06.2014 року, а саме: вказано недостовірну категорію складності об'єкта ІІІ, відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ», ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», Порядку віднесення об'єктів до IV і V категорії складності, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557  та до листа ДП «Укрдержбудекспертиза» від 17.04.2015 року № 432 об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності; недостовірно вказано, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за № 2165/0/12/010-14 від 03.04.2014 року, але Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 13.10.2014 року № 10014/0/12/27-14 повідомив, що позивач не звертався з відповідною заявою для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва, отже містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надавалися; - чим порушено вимоги частини 8  статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Враховуючи виявлені порушення, відповідачем 2 було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.06.2015 року (далі - Акт).
		Також, відповідачем 2 було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.06.2015 року (далі - Припис), яким від позивача вимагалося усунути допущенні порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 31.07.2015 року.
		Примірники Акту та Припису були отримані представником позивача, без жодних зауважень.     
		Крім того, відповідачем 2 було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.06.2015 року, який отриманий представником позивача 30.06.2015 року.
		За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (Акту та Протоколу), відповідачем 2 були прийняті оскаржувані постанови від 14.07.2015 року 62/15/10/26-40/1407/02/2, 63/15/10/26-41/1407/02/2, 58/15/10/26-37/1407/02/2, якими, відповідно, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини 2  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  та накладено штраф у сумі 109 620,00 грн.; абзацом 3 пункту 5 частини 2  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  та накладено штраф у сумі 1 096 200,00 грн.; абзацом 6 пункту 6 частини 2  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  та накладено штраф у сумі 1 096 200,00 грн.
		Постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенанта міліції Митича Сергія Павловича від 22.07.2015 року про скасування постанови про призначення позапланової перевірки дотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів та правил, враховуючи той факт, що відпали обставини, які послугували підставою для винесення постанови про призначення позапланової перевірки, скасовано постанову про призначення позапланової перевірки з питань дотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.06.2015 року.
		З огляду на зазначене, позивач же вважає наказ відповідача 1 № 562 від 10.06.2015 року, припис від 30.06.2015 року та постанови відповідача 2 від 14.07.2015 року 62/15/10/26-40/1407/02/2, 63/15/10/26-41/1407/02/2, 58/15/10/26-37/1407/02/2 протиправними та такими, що     підлягають скасуванню, що і стало підставою для його звернення до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами.
		Дослідивши та надавши оцінку, за правилами  статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		Відповідно до частини 2 статті  6  та частини 2 статті  19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією  Конституцією  межах і відповідно до законів України.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Згідно частини 1  статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»     будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному  Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Статтею 10 зазначеного закону  закріплено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначеністаттею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  (далі - Закон).
		В свою чергу,  Закон  встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		За правилами частини  статті 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений  постановою Кабінету Міністрів України     від 23.05.2011 року № 553     (далі - Порядок).
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, крім іншого, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва (підпункт 1, 3 пункту 2 Порядку).
		Згідно пункту 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (абзац 9 пункт 7 Порядку).
		При цьому, пунктами 1, 2  постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», у зв'язку із запровадженням  статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»  обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, установлено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком, у тому числі Держархбудінспекції, (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.
		Проте, надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених  Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Так, відповідно до пункту 4 частини 2  статті 40 Кримінального процесуального кодексу України  (в редакції чинній на момент винесення слідчим постанови), слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.
		Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього  Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (частина 5  статті 40 КПК України).
		Згідно частини 3  статті 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент призначення перевірки позивача, слідчий був наділений відповідними повноваженнями на її призначення, відповідно, у відповідач 1 були наявні достатні правові підстави для видання спірного наказу № 562 від 10.06.2015 року про проведення перевірки позивача.
		При цьому, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку та не прийняв до уваги доводи позивача, що пункт 4 частини 2  статті 40 КПК України  на момент винесення слідчим відповідної постанови був виключений на підставі  Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, оскільки згідно пункту 1 розділу  ХІІ  Прикінцеві положення зазначеного закону, цей  Закон  набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67),  розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
		В той же час, саме підпунктом 12 пункту 5 розділу  XII  Прикінцеві положення Закону України «Про прокуратуру», який з огляду на вищезазначене набрав чинності з 15.07.2015 року, виключено пункт 4 частини другої статті 40 у  Кримінальному процесуальному кодексі України.
		Таким чином, вимога про визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 № 562 від 10.06.2015 року про проведення перевірки позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (пункт 9 Порядку).
		Пунктом 11 Порядку закріплені повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, до яких, належить, зокрема: складання протоколів про вчинення правопорушень та актів перевірок, і накладання штрафів у межах повноважень, передбачених законом; видання обов'язкових для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		Аналогічні положення закріпленні у статті 41 Закону.
		Відповідно до пунктів 16-19, 21 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
		Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
		Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
		Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
		Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
		Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наведених положень Порядку, за результатом проведеної відповідачем 2 перевірки було складено Акт, який підписаний представником позивача, без жодних зауважень, що вказує на відсутність з його боку зауважень щодо виявлених в ході перевірки порушень. Будь-яких доказів, які б спростовували наявність виявлених порушень, позивачем суду не подані.
		За результатом системного аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд вважає, що під час процедури проведення позапланової перевірки позивача та складання за її результатами Акта і Припису, відповідач 2 діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України, зокрема, відповідно до  Закону  та Порядку.
		При цьому, суд не залишає поза увагою того факту, що уповноваженим представником позивача жодних зауважень щодо порядку проведення перевірки та встановлених фактів порушень висловлено не було.
		Таким чином, вимога позивача про визнання протиправним та скасування припису відповідача 2 від 30.06.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
		Відповідно до пункту 20 Порядку, протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
		Згідно пункту 22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
		Згідно частини 1  статті 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
		Відповідно до частини 1, 2, 7, 8  статті 36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
		Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
		Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
		Декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, крім іншого, встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Замовник відповідно до  закону  несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
		Відповідно до частини 1  статті 37 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Згідно частини 1, 8  статті 39 Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
		Позивачем не наведено суду жодних ґрунтовних доводів та не подано жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували факт допущення порушень вимог  Закону, виявлених відповідачем 2 під час перевірки. При цьому, доводи позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог, фактично, є формальними.
		Виходячи з наведеного в сукупності, слід погодись з висновками відповідача щодо допущення позивачем порушень вимог містобудівного законодавства.
		Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює  Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Відповідно до  статті 1 зазначеного Закону, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
		Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
		Відповідно до частини 2  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат (абзац 4 пункту 4); виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат (абзац 3 пункту 5); експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат (абзац 6 пункту 6).
		З огляду на наведене в сукупності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що спірні постанови відповідача 2 від 14.07.2015 року 62/15/10/26-40/1407/02/2, 63/15/10/26-41/1407/02/2, 58/15/10/26-37/1407/02/2 правомірними та не вбачав підстав для їх скасування.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими  статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Враховуючи все вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, відповідає вимогам ч.3  ст. 2 КАС України, внаслідок чого правові підстави для її скасування відсутні, а позовні вимоги, в даному випадку, не підлягають задоволенню.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд» - Хрипунової Іветти Валеріївни  - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від  30 березня 2016 року - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
		(Повний текст виготовлено - 09 червня 2016 року).
		 
		Головуючий суддя:                                                                      
		 
		         Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Костюк Л.О.            
		 
		Судді:                                                                                           Твердохліб В.А. 
		 
		                                                                                                                    Бужак Н.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...