Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/266/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано судом: 14.06.2016. Зареєстровано: 15.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2016.
Дата набрання законної сили: 24.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 33013 , м. Рівне,  вул. Набережна, 26А
		 
		 РІШЕННЯ  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		    
		07 червня 2016 р.                                                          Справа  № 918/266/16 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи
		за позовом Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" 
		про усунення перешкод в користуванні майном.
		 
		В засіданні приймали участь: 
		Від позивача : ОСОБА_1 (дов. № 9 від 01.02.2016 р);      
		Від відповідача : ОСОБА_2 (дов. № б/н від 03.03.2016 р.).
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" про усунення перешкод в користуванні майном.
		Ухвалою господарського суду від 08 квітня 2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/266/16.
		До канцелярії суду 25 квітня 2016 року від представника Відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, в якій останній позовні вимоги заперечує в повному обсязі.
		В судовому засіданні 25 квітня 2016 року оголошено перерву до 11 травня 2016 року.
		Ухвалою господарського суду від 11 травня 2016 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні га 23 травня 2016 року.
		19 травня 2016 року від представника Позивача надійшли письмові пояснення на подане Відповідачем заперечення на позову заяву.  
		Ухвалою господарського суду від 23 травня 2016 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 06 червня 2016 року.
		26 травня 2016 року від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку по результатам розгляду матеріалів внесених до ЄО за № 2441 від 29 січня 2016 року.
		В судовому засіданні 06 червня 2016 року оголошено перерву до 07 червня 2016 року.
		В судовому засіданні 07 червня 2016 року представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав зазначених у заперечені на позовну заяву.
		На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи. 
		Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом. 
		У судовому засіданні 07 червня 2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		27 січня 2012 року між Приватним акціонерним підприємством "ДАТАГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобед" укладено договір про забезпечення доступом до послуг Оператора № Б2701/2012 (далі - Договір). Предметом даного Договору є правовідносини Оператора та Замовника що виникають з метою забезпечення Споживачів телекомунікаційних послуг доступом до Послуг Оператора шляхом обладнання Території телекомунікаційними мережами та телекомунікаційним обладнанням та шляхом виконання Сторонами інших зобов'язань, передбачених цим Договором (п. 2.1. Договору).
		Відповідно до п. 2.2. Договору, участь Оператора в забезпеченні Споживачів телекомунікаційних послуг доступом до Послуг Оператора здійснюється шляхом виконання Оператором власними та/або залученими силами та за власний рахунок Робіт з підключення до мережі Оператора та виконання Оператором інших зобов'язань за цим Договором.
		Згідно до п. 2.3. Договору, участь Замовника в забезпеченні Споживачів телекомунікаційних послуг доступом до Послуг Оператора здійснюється шляхом виконання Замовником власними та/або залученими силами та за власний рахунок Робіт Замовника та виконання Замовником інших зобов'язань, передбачених цим Договором.
		Пунктом 4.3. Договору встановлено, що Замовник має право після введення Території в експлуатацію, всі кабельні мережі (лінії), прокладені Замовником на території власними та/або залученими силами та за власний рахунок та на всі інші результати Робіт Замовника залишити на власному балансі, або передати їх разом з Територією після введення її в експлуатацію на баланс третій особі, що буде здійснювати обслуговування Території та її утримання на балансі.
		Відповідно до п. 4.4. Договору, Оператор має право, залишити за собою право власності на пристрої та обладнання Вузла зв'язку, на всі кабельні мережі (лінії), прокладені Оператором на Території власними та/або залученими силами та за власник рахунок та на всі інші результати Робіт з підключення до мережі Оператора, з подальшим правом користування для надання Послуг на Території. Для виконання своїх зобов'язань за Договором вільно та безперешкодно використовувати канали влаштованих Замовником Трас за погодження з Замовником, укладати з Абонентами договори про надання Послуг Оператора та надавати Абонентам Послуги Оператора відповідно до укладених з Абонентами договорів, як протягом строку дії цього Договору, та і після припинення (дострокового розірвання Договору.
		Згідно п. 9.5. Договору, припинення дії Договору або його дострокове розірвання не припиняє права власності Оператора на результати виконаних Робіт Оператора та не призводять до припинення надання Послуг Абонентам та до припинення укладення договорів про надання Послуг на Території, а так само не призводить до необхідності демонтажу Оператором результатів Робіт Оператора, всіх прокладених Оператором в межах Території кабельних ліній та встановленого на Території телекомунікаційного обладнання. Рішення про що приймається Оператором одноосібно. 
		Пунктом 10.3. Договору встановлено, що все обладнання, яке було вмонтоване Оператором за його рахунок для надання Послуг на Території, включаючи прокладений Оператором кабель та короба, залишається у власності оператора. 
		Згідно п. 9.1. Договору, даний Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 2 років.
		27 січня 2014 року термін дії Договору про забезпечення доступом до послуг оператора № Б2701/2012 закінчився.  
		Обґрунтовуючи позов, Позивач посилається на те, що Відповідач постійно в усній та письмовій формі надсилає повідомлення про демонтаж телекомунікаційної мережі, що підтверджується листом № 73 від 07 грудня 2015 року в якому Відповідач повідомляє що у зв'язку із закінченням дії Договору № Б2701/2012 Позивач має демонтувати та забрати з житлового будинку з вбудованим нежитловими приміщеннями  за адресою м. Рівне, вул. С.Дем'янчука, вул. 1а телекомунікаційне обладнання та кабельні лінії. 
		Також, позивач зазначає, що 26 січня 2016 року невідомі особи пошкодили телекомунікаційний кабель на технічному поверсі житлового будинку  за адресою м. Рівне, вул. С. Дем'янчука, вул. 1а, що призвело до припинення надання послуг телефонії, інтернет та телебачення. 29 січня 2016 року для відновлення пошкодженого кабелю прибув технічний персонал Позивача, однак особи які представились працівниками підприємства Відповідача не дали змоги технічному персоналу виконати ремонтні роботи.
		Враховуючи вищезазначене Позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" усунути перешкоди у користуванні майном. 
		Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Статтею 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
		Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
		Відповідно до частини 1 статті 133 ГК України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
		Згідно з частинами 1, 4 статті 147 ГК України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Суд вважає за необхідне вказати, що право власності - це передбачене й гарантоване законом право власника здійснювати володіння, користування та розпоряджання щодо належного йому майна на свій розсуд, якщо інше не передбачено законом. Тобто особам (фізичним або юридичним) заборонено порушувати таке право і створювати перешкоди в його здійсненні.
		Відповідно до частини 2 статті 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 ЦК України). 
		Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що позивачем за негаторним позовом може бути лише власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.
		Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
		Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
		З цього приводу, суд зазначає, що усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов'язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення. Якщо ж на момент подання негаторного позову вчинення перешкод у користуванні майном припинилося, то підстав для його задоволення немає.
		Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
		Однак, суд зазначає, що Позивачем не доведено порушення його права Відповідачем.
		В судовому засіданні 07 червня 2016 року представник Позивача зазначив, що на момент звернення до суду та на даний час послуги  телефонії, інтернет та телебачення в житловому будинку за адресою м. Рівне, вул. С. Дем'янчука, вул. 1а відновлено, та будь-яких перешкоджань з боку Відповідача в користуванні майном немає.
		Відповідно до висновку правоохоронного органу за розглядом звернення № 2441 від 11 лютого 2016 року відсутні будь-які відомості щодо наявності перешкод у користуванні майном Позивача на сьогоднішній день, а йдеться про події які відбулися 29 січня 2016 року, між громадянином ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_4
		У висновку також вказано про те, що особи які представились представниками Позивача не надали жодних документів на підтвердження своїх повноважень та намагались отримати доступ до горища 1 під'їзду.
		Докази прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту телекомунікацій не надані.
		Надсилання Відповідачем листа щодо демонтажу не може підтверджувати факт створення перешкод у користуванні майном.
		Таким чином, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Відповідач порушує право Позивача визначене ст. 391 ЦК України у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном.
		У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відтак, зважаючи на те, що Позивач не довів суду належними і допустимими доказами яка саме перешкода у користуванні яким саме майном чиниться Відповідачем, суд не вбачає підстав для задоволення позову.  
		Оскільки у позові відмовлено, понесені у справі судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України слід покласти на позивача.
		Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову відмовити.
		 
		Повний текст рішення складено 13 червня 2016 року.
		 
		 
		   Суддя                                                                Войтюк В.Р.
		 
		віддруковано 4 примірники: 
		1 - до справи; 
		2 - позивачу  (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33) ; 
		3 - позивачу (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39);
		4 - відповідачу (33003, м. Рівне, вул. Струтинської, буд. 21).

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...