Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/19749/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2016. Зареєстровано: 17.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/19749/13-к
		Провадження №1-кп/761/11/2016 
		В И Р О К 
		Іменем України
		10 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді                     ОСОБА_1 , 
		за участю: 
		   секретарів                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		   прокурорів         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		   захисників                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12013110000000164, у якому 
		гр.  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Василькова Київської області, громадянка України, українка, яка перебуває у шлюбі, має вищу освіту, не працює, зареєстрована та фактично проживає за адресою  АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судима,
		обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України (в ред. від 07.04.2011), 
		    
		гр.  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Ведмедівка Носівського району Чернігівської області, громадянин України, українець, який перебуває у шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2003 та 2004 років народження, з вищою освітою, не працює, зареєстрований за адресою  АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою  АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимий, 
		обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України (в ред. від 07.04.2011), 
		у с т а н о в и в :
		Органом досудового розслідування ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні злочину у сфері службової діяльності за нижченаведених обставин.
		Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.11.2012 № 216-п на ОСОБА_12 покладено виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Агроінвест» (далі  ДП «Агроінвест»).
		Відповідно до Статуту ДП «Агроінвест» управління підприємством здійснюється його генеральним директором, який самостійно вирішує питання діяльності підприємства у межах визначеної статутом компетенції, діє без доручення від підприємства, укладає договори, видає довіреності, відкриває рахунки в установах банків тощо. 
		Обсяг повноважень, покладених на виконувача обов`язків генерального директора ДП «Агроінвест» свідчить, що ОСОБА_12 обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто була службовою особою.
		До ОСОБА_12 , як в.о.генерального директора ДП «Агроінвест», 29.01.2013 звернувся директор ТОВ «Фабрикант ХХІ» ОСОБА_14  з проханням передати в оренду очолюваному ним підприємству нежитлове приміщення за адресою  м. Київ, вул. Механізаторів, 6. 
		У зв`язку з цим у ОСОБА_12 виник злочинний план, спрямований на отримання від ОСОБА_14  хабара за укладення з ним договору оренди. З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_12  повідомила ОСОБА_14 , що розмір орендної плати за один квадратний метр буде складати 50 грн., частину з яких ОСОБА_14  має сплачувати особисто їй у якості хабара, на що той погодився.
		Після цього ОСОБА_12 надала вказівку начальнику відділу автомобільного господарства ОСОБА_13 забезпечити можливість заявнику оглянути приміщення для його подальшої передачі в оренду ТОВ «Фабрикант ХХІ».
		ОСОБА_14 , оглянувши запропоноване йому приміщення, 30.01.2013 прибув до ДП «Агроінвест» за адресою  м. Київ, вул. Хрещатик, 24, де у кабінеті ОСОБА_12  дав свою згоду на укладення договору оренди.
		Через декілька днів ОСОБА_14 зателефонувала начальник юридичного відділу ДП «Агроінвест» ОСОБА_15 та повідомила, що проект договору підготовлений та направлений йому електронною поштою, за договором ДП «Агроінвест» надає ТОВ «Фабрикант ХХІ» послуги з розміщення у нежитловому приміщенні адміністративного будинку за адресою  м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1. 
		У подальшому  04.02.2013 ОСОБА_14 у розмові з обвинуваченою ОСОБА_12  дізнався, що фактично ТОВ «Фабрикант ХХІ» буде орендувати приміщення по АДРЕСА_4 . Крім того, ОСОБА_12 повідомила, що розмір офіційної орендної плати буде становити 1200 грн. на місяць, а неофіційна частина - 5700 дол. США на рік, яку необхідно сплатити для укладення з ним договору оренди.
		ОСОБА_12 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не бажаючи особисто зустрічатися з ОСОБА_14 та отримувати від нього хабар, залучила до вчинення вказаного діяння ОСОБА_13 , якому 05.02.2013 приблизно о 14.00 год. доручила зустрітися з ОСОБА_14 та отримати від останнього кошти у сумі 5700 дол. США. ОСОБА_13  із вказаною пропозицією погодися. 
		Того ж дня  05.02.2013 у період з 15.00 год. до 15.20 год. ОСОБА_13 у приміщенні ресторану «Шато» за адресою  м. Київ, вул. Хрещатик, 24, зустрівся з ОСОБА_14 , де останній запропонував обвинуваченому зателефонувати ОСОБА_12  з метою впевнитись, чи вона дійсно доручала ОСОБА_13  одержати гроші. 
		Оскільки з`ясувати дане питання телефоном не вдалося, ОСОБА_14 та ОСОБА_13  приблизно о 15.25 год. прибули до приміщення ДП «Агроінвест», де в коридорі обвинувачена підтвердила, що з усіх питань оренди, у т.ч. оплати, ОСОБА_14 необхідно звертатися до ОСОБА_13 . 
		Виконуючи вказівку в.о. генерального директора ДП «Агроінвест» ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , сприяючи останній в отриманні хабара, приблизно о 15.30 год., перебуваючи разом з ОСОБА_14 у салоні автомобіля «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_3 , поблизу будинку № 26 по вул. Хрещатик у м. Києві, одержав від того кошти, як хабар, у сумі 5700 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на 05.02.2013 становило 45030 грн. Перерахувавши передані йому гроші, ОСОБА_13 помістив до своєї сумки, плануючи передати їх ОСОБА_12 .
		Того ж дня ОСОБА_13 був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів, отримані ним кошти вилучені.
		Дії ОСОБА_12  органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.368 КК України (в редакції закону від 07.04.2011) як закінчений замах на одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дії з використанням свого службового становища.
		ОСОБА_13  обвинувачується у пособництві вчинення закінченого замаху на одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дії з використанням службового становища. 
		На думку органу досудового розслідування, вказаний злочин вчинений ОСОБА_13  за таких обставин. 
		Згідно з наказом генерального директора ДП «Агроінвест» від 13.12.2012 № 42 ОСОБА_13 призначений на посаду начальника відділу автомобільного господарства даного підприємства. 
		До ОСОБА_12 , як в.о. генерального директора ДП «Агроінвест», 29.01.2013 звернувся директор ТОВ «Фабрикант ХХІ» ОСОБА_14  з проханням передати в оренду вказаному підприємству нежитлове приміщення за адресою  м. Київ, вул. Механізаторів, 6. 
		У зв`язку з цим у ОСОБА_12 виник злочинний план, спрямований на отримання від ОСОБА_14  хабара за укладення з очолюваним останнім підприємством договору оренди. З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_12  повідомила ОСОБА_14 , що розмір орендної плати за один квадратний метр буде складати 50 грн., частину з яких ОСОБА_14 має сплачувати їй особисто у якості хабара, на що ОСОБА_14 погодився.
		Після цього ОСОБА_12 дала ОСОБА_13 вказівку забезпечити можливість ОСОБА_14 оглянути приміщення для його подальшої передачі в оренду ТОВ «Фабрикант ХХІ».
		ОСОБА_14 , оглянувши запропоноване йому приміщення, 30.01.2013 прибув до ДП «Агроінвест» за адресою  м. Київ, вул. Хрещатик, 24, де у кабінеті ОСОБА_12  дав свою згоду на укладення договору оренди.
		Через декілька днів ОСОБА_14 зателефонувала начальник юридичного відділу ДП «Агроінвест» ОСОБА_15 та повідомила, що проект договору оренди підготовлений та направлений йому на електронну пошту. Згідно з договором ДП «Агроінвест» надає ТОВ «Фабрикант ХХІ» послуги з розміщення у нежитловому приміщенні адміністративного будинку за адресою  м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1. 
		У подальшому  04.02.2013 ОСОБА_14 у розмові з обвинуваченою ОСОБА_12  дізнався, що фактично ТОВ «Фабрикант ХХІ» буде орендувати приміщення на АДРЕСА_4 . Крім того, ОСОБА_12 повідомила, що розмір офіційної орендної плати буде становити 1200 грн. на місяць, а неофіційна частина - 5700 дол. США на рік, яку необхідно сплатити для укладення з ним договору оренди.
		ОСОБА_12 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не бажаючи особисто зустрічатися з ОСОБА_14 та отримувати від нього хабар, залучила до вчинення вказаного діяння ОСОБА_13 , якому 05.02.2013 приблизно о 14.00 год. доручила зустрітися з ОСОБА_14 та отримати від останнього кошти у сумі 5700 дол. США. ОСОБА_13  із вказаною пропозицією погодися. 
		Того ж дня  05.02.2013 у період з 15.00 год. до 15.20 год. ОСОБА_13 у приміщенні ресторану «Шато» за адресою  м. Київ, вул. Хрещатик, 24, зустрівся з ОСОБА_14 , де останній запропонував обвинуваченому зателефонувати ОСОБА_12  з метою впевнитись, чи дійсно вона доручала ОСОБА_13  одержати гроші. 
		Оскільки намагання з`ясувати дане питання телефоном позитивного результату не досягли, ОСОБА_14  та ОСОБА_13  приблизно о 15.25 год. прибули до приміщення ДП «Агроінвест», де в коридорі обвинувачена підтвердила, що з усіх питань щодо оренди, у т.ч. оплати, ОСОБА_14 необхідно звертатися до ОСОБА_13 . 
		ОСОБА_13 , виконуючи вказівку ОСОБА_12 та сприяючи їй в отриманні хабара, приблизно о 15.30 год., перебуваючи разом з ОСОБА_14 у салоні автомобіля «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_3 , поблизу будинку № 26 по вул. Хрещатик у м. Києві, одержав від останнього кошти, як хабар у сумі 5700 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на 05.02.2013 становило 45030 грн. ОСОБА_13 отримані кошти перерахував та поклав до своєї сумки з метою їх передачі ОСОБА_12 .
		У подальшому ОСОБА_13 був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів, отримані ним кошти вилучені.
		Дії ОСОБА_13  стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України.
		Обвинувачені, будучи допитаними судом, своєї вини не визнали, наполягали на тому, що вказаних злочинів не вчиняли.
		Так, ОСОБА_12 показала, що у листопаді 2012 року відповідним наказом Мінагрополітики України на неї покладено виконання обов`язків генерального директора ДП «Агроінвест». Оскільки підприємство бюджетних коштів не отримувало і фінансувалось виключно за рахунок своєї господарської діяльності, вона поставила перед працівниками задачу активізувати пошук потенційних орендарів з метою покращення матеріального забезпечення ДП «Агроінвест». 
		У кінці січня 2013 до її кабінету зайшли працівник ДП «Агроінвест» ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з питання передачі в оренду останньому приміщення, на що нею надана згода. Після цього візиту ОСОБА_14 став наполегливо відвідувати її приймальню, по декілька годин очікуючи можливості зайти до її кабінету, при цьому єдиним його питанням було з`ясування можливості оплачувати оренду готівкою. Вона не заперечувала, оскільки це реалізовувалося шляхом внесення готівкових коштів до каси підприємства. У подальшому економічний відділ провів розрахунок розміру орендної плати, юридичний відділ підготував проект договору оренди. Вона, як керівник підприємства підписала два примірники договору та передала їх до юридичного відділу для їх підписання орендарем. Враховуючи, що вирішення питань технічного характеру покладалися на ОСОБА_13 , вона запропонувала ОСОБА_14  підтримувати зв`язок з останнім. 
		Обвинувачена 05.02.2013 була дуже завантаженою вирішенням проблем очолюваного нею підприємства і не мала часу на більш тривалу розмову, тому, коли у коридорі до неї підійшли ОСОБА_13  та ОСОБА_14 , дійсно порекомендувала останньому звертатися до ОСОБА_13 , маючи на увазі виключно виробничі питання. Будь-яких дій щодо отримання хабара вона не вчиняла, про необхідність передання їй додаткових коштів, крім офіційної орендної плати, ОСОБА_14  не говорила, ніяких вказівок ОСОБА_13 з цього приводу не давала.
		ОСОБА_13 суду пояснив, що на період інкримінованих йому дій він працював на посаді начальника транспортного відділу ДП «Агроінвест», його робоче місце розташовувалося на вулиці Механізаторів, 6, у м. Києві. У середині січня 2013 року до нього звернувся раніше незнайомий директор ТОВ «Фабрикант ХХІ» ОСОБА_14 з проханням надати в оренду приміщення. Через декілька днів вони разом прибули до кабінету в.о. генерального директора ДП «Агроінвест» ОСОБА_12 , де отримали згоду на укладання договору оренди. 
		ОСОБА_12 зателефонувала йому 05.02.2013 і наказала о 14.00 год. прибути до офісу підприємства на вул. Хрещатик, 24, у м. Києві, де зайти до юриста ОСОБА_15 , крім того, дала вказівку вирішити з ОСОБА_14  усі питання. Дану вказівку він сприйняв як доручення владнати проблеми виробничого характеру. Прибувши до приміщення ДП «Агроінвест», він зустрів там ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , разом з якими зайшов до юридичного відділу. У його присутності ОСОБА_14  поставив свій підпис у наданих йому документах, один примірник договору оренди залишився у ОСОБА_14 . Зателефонувавши ОСОБА_12 , він отримав вказівку вирішити з орендарем усі питання. 
		Перебуваючи з ОСОБА_14 у приміщенні ресторану «Шато», він дізнався про бажання останнього внести орендну плату готівкою одразу за цілий рік, вказані кошти той хотів передати безпосередньо ОСОБА_12 і послався на те, що вже домовився з нею. При цьому вказав, що ОСОБА_12 не заперечувала проти передачі їй грошей у доларах США. Зробивши необхідні розрахунки, обвинувачений встановив, що сума річної орендної плати буде становити 5700 дол. США. У подальшому він зателефонував ОСОБА_12 , з розмови із нею зрозумів, що він має отримати від орендаря кошти та внести їх до каси підприємства.
		Коли він та ОСОБА_14 прийшли до приміщення ДП «Агроінвест», вони зустріли ОСОБА_12 , яка у коридорі, поспішаючи у справах, на запитання ОСОБА_14 про його подальші дії, порекомендувала вирішувати всі питання зі ОСОБА_13 . Надалі вони сіли до службового автомобіля ОСОБА_13 і він отримав від ОСОБА_14 гроші у сумі 5700 дол. США, які мав намір у подальшому обміняти та внести до каси підприємства як орендну плату. Після цього він був затриманий працівниками правоохоронних органів, отримані від ОСОБА_14 кошти були у нього вилучені.
		На підтвердження вини ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у скоєнні інкримінованого кожному з них злочину судом досліджені докази, надані стороною обвинувачення, - допитані свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; вивчені та долучені до матеріалів судового провадження документи - протоколи слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, процесуальні рішення щодо їх проведення; висновок експерта; речові докази.
		Зокрема, свідок ОСОБА_14  пояснив, що взимку 2012 року він планував зайнятися виробництвом тротуарної плитки, з цією метою підшукував приміщення. У зв`язку з цим звернувся до ОСОБА_13 , який повідомив про наявність вільних площ. Разом з ним свідок прибув до керівника ДП «Агроінвест» ОСОБА_12 , від якої отримав згоду на передачу в оренду приміщення площею близько 80 кв. м. Оплата складала 50 грн. за квадратний метр, з яких він мав оплачувати офіційно 1200 грн., решту необхідно було сплатити безпосередньо ОСОБА_12 . Не будучи згодним з такими діями ОСОБА_12 , він 05.02.2013 звернувся до Служби безпеки України з відповідною заявою і працівниками СБ України йому були надані необхідні кошти. Також він домовився з ОСОБА_12 про зустріч 05.02.2013 у ресторані «Шато» на вул. Хрещатик у м. Києві, однак замість неї туди прибув ОСОБА_13 . У телефонній розмові ОСОБА_12  запропонувала усі питання вирішувати через ОСОБА_13 , бажаючи впевнитись у дійсності таких слів, вони підійшли до офісу ДП «Агроінвест». У момент їх короткої зустрічі у коридорі ДП «Агроінвест» ОСОБА_12  підтвердила, що гроші необхідно передати ОСОБА_13 . У подальшому він та ОСОБА_13  сіли до автомобіля, де ОСОБА_14 передав ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 5700 дол. США, як хабар для в.о. гендиректора ДП «Агроінвест» ОСОБА_12 . Під час першої зустрічі з ОСОБА_12 він використовував власний диктофон, на який записав їх розмову, потім передав даний пристрій до СБУ.
		Свідок ОСОБА_15 повідомила суду, що у лютому 2013 році вона працювала на посаді юриста ДП «Агроінвест», за вказівкою керівника підприємства ОСОБА_12  вона підготувала проект договору оренди, який електронною поштою направила на адресу орендаря - ТОВ «Фабрикант ХХІ». Через деякий час прибув директор вказаного підприємства та підписав цей договір. З боку ДП «Агроінвест» договір підписаний ОСОБА_12 . Текст договору був стандартний, ніяких особливостей він не містив. Свідок не вбачала якоїсь додаткової зацікавленості з боку ОСОБА_12  в укладанні саме даного договору. Вказівки від ОСОБА_12 , як свого керівника, вона отримувала і раніше, ніяких довірливих стосунків між ними не було. Після підписання договору керівник підприємства-орендаря отримав свій екземпляр та разом із ОСОБА_13  покинув її кабінет. 
		Допитаний у якості свідка ОСОБА_16  суду показав, що він та його товариш ОСОБА_17 під час прогулянки поблизу станції метрополітену «Арсенальна» у м. Києві були запрошені працівниками СБ України у якості понятих. У зв`язку з цим вони приїхали до одного з будинків по вул. Хрещатик, де слідчий роз`яснив їм права та обов`язки. Отримавши відповідну вказівку слідчого, вони направилися у двір того ж будинку і були присутні під час складання протоколу огляду місця події. Свідок стверджує, що внесені до вказаного протоколу дані повністю відповідають фактичним обставинам, він безпосередньо спостерігав за вилученням коштів у доларах США, при цьому на деяких купюрах при їх освітленні спеціальною лампою був надпис «ХАБАР СБУ», також він бачив випромінювання на руках ОСОБА_13 .
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.02.2013 оглянута сумка обвинуваченого ОСОБА_13 , з якої вилучені грошові кошти, у тому числі і 5700 дол. США. (т.1 а.с.190-194)
		Протоколом від 07.02.2013 зафіксовані результати огляду вищевказаних грошових коштів, при освітленні яких лампою ультрафіолетового випромінювання спостерігалося світіння світло-зеленого кольору, крім того на 25-ти купюрах номіналом 100 дол. США спостерігається напис «ХАБАР СБУ». (т.1 а.с.195-200)
		Відповідно до висновку експерта Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз ОСОБА_18  від 11.03.2013 № 55/5 у досліджених грошових коштах у сумі 5700 дол. наявні сліди хімічного порошку, який однаковий за своїми фізико-хімічними властивостями з порошком, що наданий УСБ України у м. Києві для проведення порівняльного дослідження. На 25-ти банкнотах номіналом 100 доларів США виявлені «приховані» написи «ХАБАР СБУ», які зроблені за допомогою спеціального люмінесцентного фломастера. Написи «ХАБАР СБУ» на 3-х купюрах виконані спеціальним люмінесцентним фломастером, який однаковий з наданими для порівняльного дослідження аналогічними написами. У ватних тампонах із змивами з рук ОСОБА_13 наявні сліди хімічного порошку, який однаковий за своїми фізико-технічними властивостями з порошком, що наданий УСБУ у м. Києві для проведення порівняльного дослідження. (т.1 а.с.218-235)
		Постановою слідчого від 19.03.2013 грошові кошти у сумі 5700 дол. США, які 05.02.2013 під час огляду місця події вилучені у ОСОБА_13 , визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.(т.1 а.с.201-202)
		Судом досліджена постанова прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_19 від 05.02.2013, якою прокурор прийняв рішення про проведення щодо ОСОБА_12  негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину. (т.1 а.с.171-172)
		У зв`язку з проведенням вказаної негласної слідчої (розшукової) дії 05.02.2013 оглянуті 57 купюр номіналом 100 дол. США загальною сумою 5700 дол. з фіксацією їхніх індивідуальних ознак у вигляді серій та номерів, нанесенням на частину купюр люмінесцентним фломастером напису «ХАБАР СБУ». Вказані грошові кошти у присутності понятих передані гр. ОСОБА_14 для отримання фактичних даних вимагання та отримання хабара директором ДП «Агроінвест». (т.1 а.с.173-185)
		Номінал, серії та номери вилучених під час огляду 05.02.2103 купюр повністю співпадають з даними, внесеними до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 05.02.2013. 
		Судом також досліджений оптичний диск № 51/1636 нт за результатами негласного розшукового заходу стосовно ОСОБА_12 , який містить відеоінформацію про зустріч 04.02.2013 близько 16.20 год. ОСОБА_12 та ОСОБА_14 . Розмова між ними стосується пропозиції ОСОБА_14 на оплату «неофіційної частини» орендної плати в доларах. Вказану пропозицію обвинувачена ОСОБА_12 прийняла, повідомивши, що це не є принциповим та залежить від можливостей ОСОБА_14 . Підтвердженням свідомих дій ОСОБА_12  щодо отримання «неофіційної частини» є висловлена нею згода на зустріч з директором ТОВ «Фабрикант ХХІ» наступного дня поза межами її робочого кабінету. 
		Судом також досліджений оптичний диск № 51/1637 нт за результатами негласного розшукового заходу, який проведений Департаментом оперативного документування СБ України на підставі ухвали Голови Апеляційного суду м. Києва від 05.02.2013 №01-477 цт стосовно ОСОБА_13 . Останній, зустрівшись з ОСОБА_14 05.02.2013 близько 15.10 год. в ресторані «Шато», здійснивши підрахунок загального розміру за один рік «неофіційної частки» орендної плати, погодився, що ця суму у еквіваленті становить 5700 дол. США та дав згоду на її отримання з метою подальшої передачі грошей ОСОБА_12 
		Допитавши обвинувачених, свідків, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також у сукупності та взаємному зв`язку між ними, суд дійшов такого висновку.
		Згідно з частиною 1 статті 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є охорона прав учасників кримінального провадження, яка забезпечується також тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. 
		Частинами 2, 3 статті 17 КПК визначено, що на сторону обвинувачення покладений обов`язок довести винуватість особи поза розумним сумнівом, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
		Відповідно до ст.86 КПК допустимим визнається доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Цією ж процесуальною нормою встановлена заборона суду посилатися на недопустимий доказ при ухваленні судового рішення. 
		Отже доказ, визнаний судом недопустимим, не може служити підтвердженням визначених статтею 91 КПК обставин, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження, у тому числі і винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Вирішуючи питання допустимості наданих стороною обвинувачення доказів, суд звертає увагу, що заявою до Управління СБУ у м. Києві від 05.02.2013 директор ТОВ «Фабрикант ХХІ» ОСОБА_14  повідомив, що директор ДП «Агроінвест» ОСОБА_12  запропонувала йому за укладання договору оренди особисто їй сплатити грошову винагороду у сумі 45600 грн. або суму, еквівалентну 5700 дол. США. 
		Вказана заява зареєстрована у приймальні Управління СБ України у м. Києві 05.02.2013 за вх.0-68. (т.1 а.с.162)
		Того ж дня  05.02.2013 відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.368 КК України внесені до ЄРДР під №12013110000000164. (т.1 а.с.157)
		Слідчий СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_20 листом від 05.02.2013 вих.12/3-722 повідомив заступника прокурора м. Києва ОСОБА_21 про розпочате досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом вимагання хабара. (т.1 а.с. 158)
		Постановою заступника прокурора м. Києва ОСОБА_21 від 05.02.2013 створена група прокурорів у кримінальному провадженні №12013110000000164. (т.1 а.с.160) 
		Вказані вище документи свідчать, що правоохоронним органам лише 05.02.2013 з заяви ОСОБА_14 могло стати відомо про наміри ОСОБА_12 протиправно отримати від заявника певні кошти за укладання з останнім договору оренди. 
		Згідно з вимогами ст. 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, здійснення розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається. Єдиною слідчою дією, проведення якої можливе до внесення відомостей до ЄРДР, є огляд місця події.
		Статтею 260 КПК регламентовано, що аудіо- та відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді з метою збирання відомостей, які мають значення для досудового розслідування, останнє ж у силу пункту 5 статті 3 КПК починається з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Водночас, як свідчить протокол від 20.02.2013, негласний розшуковий захід по слуховому та візуальному контролю стосовно ОСОБА_12 проводився Департаментом оперативного документування СБ України на підставі ухвали Голови Апеляційного суду м. Києва від 04.02.2013 № 01-447 цт, тобто днем раніше, ніж ОСОБА_14 повідомив правоохоронний орган про протиправні наміри зазначеної особи. 
		Факт отримання доказів у результаті негласної розшукової дії у вигляді аудіо- та відеоконтролю на підставі ухвали слідчого судді від 04.02.2013, тобто до внесення відомостей про дане кримінальне правопорушення до ЄРДР, а отже до початку досудового розслідування, свідчить, що вказаний доказ - відеоінформація розмови 04.02.2013 ОСОБА_12 та ОСОБА_14 (оптичний диск № 51/1636 нт) є недопустимим, як такий, що отриманий з порушенням вимог КПК.
		Даний висновок унеможливлює використання вказаного доказу на доведення вини ОСОБА_12 .
		Суд також враховує, що за положеннями статті 271 КПК контроль за вчиненням злочину може проводитися, з-поміж іншого, у формах спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину, порядок їх проведення відповідно до частини 5 даної статті визначається законодавством.
		Пунктом 1.12 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (затв. наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1678/5) (далі  Інструкція) встановлено, що імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи, яка планувала чи замовляла його вчинення. 
		Отже контроль за вчиненням злочину у формі імітування його обстановки застосовується з метою переконання невизначеного кола осіб у тому, що начебто відбувається злочинне діяння. 
		Тобто дії уповноважених осіб спрямовані на інсценування зовнішніх, не прихованих, а демонстративних, очевидних для оточуючих ознак вчинення нібито фактичного злочину. Дана негласна слідча дія націлена на запобігання реальному злочину.
		Згідно з цим же пунктом Інструкції спеціальним слідчим експериментом є створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
		Спеціальний слідчий експеримент спрямований на штучне моделювання обстановки, яка б дала можливість отримати фактичні дані про злочинні наміри певної особи. 
		Отже вказані форми контролю за вчиненням злочину не є тотожними за своїм змістом та умовами реалізації, що вимагає отримання на проведення кожного з них конкретно визначеного рішення уповноваженої особи. 
		Згідно з частиною 4 статті 246 КПК до виключної компетенції прокурора віднесені повноваження щодо прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину.
		Прокурор ОСОБА_19  своєю постановою від 05.02.2013 надав дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину. Згідно з цим рішенням оперативний підрозділ мав би змоделювати ситуацію, у якій в оточенні ОСОБА_12 утворилося б враження, що реально вчинений злочин, тобто результати імітування мали носити відкритий характер, очевидний для сторонніх осіб.
		У той же час врученням ОСОБА_14 на підставі постанови прокурора від 05.02.2013 грошових коштів, їх подальшою передачею ОСОБА_13 в якості хабара, на переконання суду, фактично проведена інша негласна слідча (розшукова) дія, а саме спеціальний слідчий експеримент, оскільки вказаними діями створені відповідні умови в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки реальних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
		Наведене свідчить, що докази, результати яких зафіксовані протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.02.2013 (т.1 а.с.172-185), протоколом за результатами виконання постанови від 05.02.2013 (т.1 а.с. 164-167), є наслідком негласної слідчої дії, про проведення якої прокурор рішення не приймав.
		Даний висновок тягне визнання протоколу огляду та вручення грошових коштів від 05.02.2013 (т.1 а.с.172-185), протоколу за результатами виконання постанови від 05.02.2013 №21/2-127 т про проведення контролю за вчиненням злочину (т.1 а.с.186-189) недопустимими доказами. 
		За правилом про «плоди отруєного дерева» мають визнаватися недопустимими докази, якщо вони отримані на підставі інших доказів, здобутих з порушенням закону.
		Внаслідок зазначеного, судом визнаються такими, що не мають доказового значення для обґрунтування винуватості ОСОБА_12 та ОСОБА_13 похідні від недопустимих доказів, а саме - дані про факти і обставини, які зафіксовані у протоколі огляду місця події від 05.02.2013, у протоколі освідування особи від 05.02.2013, у протоколі огляду від 07.02.2013, а також речові докази та висновок експерта.
		Інші докази, якими б поза розумним сумнівом підтверджувалася вина ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суду не надані.
		Отже суд вважає, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і можливості їх отримати вичерпані, оскільки стороною обвинувачення інші докази суду не надані.
		Згідно з однієї з засад кримінального провадження  презумпцією невинуватості та забезпечення доведеності вини, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Даний стандарт доказування передбачає, що у достовірності факту, а саме  винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення не повинно залишатися розумних, тобто раціональних сумнівів. 
		За положеннями частини 4 статті 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		Судом також приймається до уваги, що згідно з частиною 3 статті 373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Суд, оцінивши відповідно до ст.94 КПК України наявні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченими. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.368 КК України, ст.17, п.2 ч.1 ст.373, ст. 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_12 визнати невинуватою та виправдати за пред`явленим обвинуваченням за ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України (в ред. від 07.04.2011).
		ОСОБА_13 визнати невинуватим та виправдати за пред`явленим обвинуваченням за ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України (в ред. від 07.04.2011).
		Застосований до кожного з обвинувачених запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Речові докази зберігати при матеріалах судового провадження, грошові кошти у сумі 5700 (п`ять тисяч сімсот) доларів США після набрання вироком законної сили звернути у дохід держави.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...