Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/2848/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2016. Зареєстровано: 02.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 Справа № 683/2848/15-к 
		 1-кп/683/18/2016
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 червня 2016 року Старокостянтинівський районний суд
		Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді     ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 
		при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5  
		з участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 
		обвинуваченого ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальне провадження про обвинувачення:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Хабаровську Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, заступника командира ескадрильї по роботі з особовим складом військової частини п/п В НОМЕР_1 в званні майора Збройних Сил України, прож.: АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_9 після закінчення у 1995 році Харківського вищого авіаційного училища льотчиків проходив військову службу в якості льотчика на різних посадах Повітряних Сил Збройних Сил України.
		16 вересня 2011 року ОСОБА_9 уклав контракт про проходження військової служби строком на 5 років, який набрав чинності 17 жовтня 2011 року. Згідно з даним контрактом обвинувачений добровільно взяв на себе зобов`язання: свято і неухильно додержуватись Конституції та законів України, військової присяги; віддано служити Українському народові; сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів; сумлінно виконувати службові обов`язки за посадами та особливі обов`язки, передбачені статутами Збройних Сил України, а також суворо зберігати державну таємницю.
		Наказами Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №23 від 22 січня 2014 року та командира військової частини НОМЕР_2 № 41 від 25 лютого 2014 року майора ОСОБА_9 призначено на посаду заступника командира ескадрильї по роботі з особовим складом 3 авіаційної ескадрильї, яку займає по теперішній час.
		Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_2 № 1123 і №1199 від 20 грудня 2013 року за ОСОБА_9  закріплений літак СУ-24 МР №36 та наданий доступ до польотів.
		За своїми посадовими обов`язками та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2  №41 від 25 лютого 2014 року ОСОБА_9 мав доступ до матеріальних носіїв інформації зі ступенем секретності Цілком таємно та Таємно за формою № 2. 
		В період з червня по липень 2014 року обвинувачений ОСОБА_9 був завербований своїм близьким родичем за завданням представників спецслужб Російської Федерації і отримав від них завдання здійснити угон закріпленого за ним літака СУ-24 МР.
		Для підтримання конфіденційного зв`язку з представниками спецслужб Російської Федерації обвинуваченому були надані адреса поштової скриньки  ІНФОРМАЦІЯ_2  та пароль до неї s25m28, а також детальні інструкції користування поштовою скринькою з метою недопущення зберігання переданої та отриманої інформації.
		Незважаючи на взяті на себе зобов`язання за контрактом по неухильному додержанні Конституції, законів України, військової присяги, відданому служінні Українському народові та сумлінному і чесному виконанні службових обов`язків, передбачених статутами Збройних Сил України, обвинувачений ОСОБА_9 дав згоду на виконання даної акції і діючи умисно на заподіяння шкоди обороноздатності України разом з представниками спецслужб Російської Федерації розробив декілька варіантів угону літака під час виконання ним спеціальних бойових розвідувальних польотів. 
		Свої дії на виконання зазначеної акції ОСОБА_9 узгоджував з представником спецслужб Російської Федерації під псевдонімом  ОСОБА_10  (Врач) та зі своїм близьким родичем.
		8 вересня 2014 року в період з 19 год.30 хв. по 20 год.50 хв. під час виконання розвідувального польоту біля кордону з Російською Федерацією в районі населеного пункту АДРЕСА_3 намагався перелетіти на територію Росії, однак свій злочинний намір до кінця не довів із-за неузгоджених дій з представниками спецслужб Російської Федерації та активних дій штурмана літака по відновленню маршруту польоту.
		Про маршрут даного польоту, який відноситься до таємної інформації, а також неможливість виконання угону літака ОСОБА_9 повідомив представників спецслужб Російської Федерації.
		19 вересня 2014 року на підставі оперативної інформації військової контррозвідки, отриманої в межах контррозвідувальної справи, ОСОБА_9 був усунутий від виконання польотів, внаслідок чого не зміг виконати злочинне завдання іноземної держави.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав і показав, що він є майором Повітряних Сил Збройних Сил України і до затримання та арешту на підставі контракту займав посаду заступника командира ескадрильї по роботі з особовим складом 3 авіаційної ескадрильї. За ним був закріплений літак СУ-24 МР і він був допущений до польотів в якості льотчика. Після початку АТО неодноразово здійснював спеціальні польоти. 
		В період з 25 по 29 червня 2014 року до нього вперше приїжджав його рідний брат ОСОБА_11 , який проживає в Хабаровському краї Російської Федерації і є священиком РПЦ. На той час брат будь-яких пропозицій щодо угону літака йому не пропонував. 
		30 липня 2014 року від брата приїхала невідома жінка на ім`я ОСОБА_12 , яка погрожуючи його дружині, наступного дня через аеропорт Бориспіль вивезла останню та її малолітню дочку від першого шлюбу на територію Російської Федерації. В цей же день йому подзвонив його брат і запропонував угнати літак на територію Росії. Для підтримання зв`язку брат дав йому адресу поштової скриньки  ІНФОРМАЦІЯ_2  та пароль входу до неї  ОСОБА_13 , а також повідомив, що з ним будуть підтримувати зв`язок представники державної організації. Після цього він здогадався, що дружина та її дитина знаходяться в заручних і з метою повернення їх додому дав згоду на здійснення угону літака, хоча вчиняти такі дії він наміру не мав.
		Під час розмови з братом та невідомою особою на ім`я ОСОБА_14 , яку він з братом називали  ОСОБА_10  або Врач, заявив, що він не буде вчиняти будь-яких дій по угону літака поки вони не відпустять його сім`ю додому. 11 серпня 2014 року дружина та дочка повернулись в Україну.
		Зі слів дружини він дізнався, що невідомі особи, в тому числі і особа на ім`я ОСОБА_14 вимагали від неї, щоб вона умовила його здійснили вказану акцію. За це вони обіцяли роботу йому та дружині та суттєве матеріальне забезпечення. У випадку невиконання акції погрожували його рідним, дружині та дітям.
		Після повернення дружини додому він продовжував підтримувати зв`язок з представниками Російської Федерації, оскільки реально боявся погроз з їх боку. З метою не виконання угону літака він спеціально ставив перед ними умови, які були нездійсненими.
		8 вересня 2014 року під час спеціального польоту біля кордону Російської Федерації він чув як невідома радіостанція викликала на зв`язок літак, який летів на висоті 6300 м, тоді як його літак летів на висоті 7300 м. З даною радіостанцією він не зв`язувався. Під час цього польоту в літаку відмовила навігаційна апаратура і апаратура внутрішнього зв`язку і у зв`язку з цим він порушив маршрут польоту і наблизився до кордону з Російською Федерацією на відстань 10 км. Штурман вказав на відхилення від маршруту і він скерував літак на заданий маршрут польоту.
		Про вказані обставини він командування частини не повідомляв.
		Боячись за життя рідних і близьких, він продовжував гру з представниками Російської Федерації, оскільки думав, що вони самі припинять з ним зв`язок, та не повідомляв спецслужби і правоохоронні органи України про зв`язок з представниками Російської Федерації і отримане від них завдання.
		Викладена в СМС-повідомленнях інформація, яка зафіксована органами контррозвідки, не відповідає дійсності. В зафіксованих телефонних розмовах він спілкувався з рідним братом ОСОБА_11 та дружиною ОСОБА_15 
		22 вересня 2014 року під час спілкування з працівниками військової контррозвідки він добровільно заявив про зв`язок з представниками Російської Федерації і отримане від них завдання.
		Після опублікування спецслужбами України в інтернеті інформації про запобігання ними угону військового літака будь-який зв`язок з представниками Російської Федерації припинився.
		Невизнання обвинуваченим ОСОБА_9  вини у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Його винуватість у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наступними доказами.
		Так, з показань свідків, працівників контррозвідки, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , убачається, що обвинувачений ОСОБА_9 потрапив в поле зору військової контррозвідки, оскільки під час його розвідувальних польотів в зону проведення АТО та в напрямку Автономної Республіки Крим неодноразово не виконувались поставлені завдання, як він пояснював, із-за несправності апаратури, хоча інженери з обслуговування літака стверджували, що до польоту і після польоту апаратура була справною. Крім того, в розмовах серед військовослужбовців він негативно відзивався щодо проведення АТО. На підставі таких даних відносно обвинуваченого була заведена контррозвідувальна справа, в рамках якої відповідно до ухвали слідчого судді був отриманий дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж із застосуванням технічних засобів.
		Внаслідок отриманої інформації було встановлено, що ОСОБА_9 співпрацює з представниками спецслужб Російської Федерації, зокрема ГРУ ГШ РФ, і отримав завдання здійснити угон закріпленого за ним літака.
		У зв`язку з отриманою інформацію, ОСОБА_9 , під приводом закінчення доступу до державної таємниці та приховання необхідних даних для поновлення доступу до неї, був відсторонений від польотів і повернутий в місце дислокації військової частини, в якій проходив військову службу.
		Під зазначеним приводом 22 вересня 2014 року ОСОБА_9 був викликаний до управління СБУ, де після тривалої бесіди та поступового пред`явлення йому отриманої інформації зізнався у співпраці зі спецслужбами РФ та отриманому від них завданні. Тоді ж обвинувачений власноручно написав зізнавальні пояснення.
		Показання зазначених свідків підтверджуються даними протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17 грудня 2014 року з додатком до протоколу оптичним диском за реєстраційним №20/13 з аудіозаписами розмов та СМС-повідомлень.
		Оглядом зазначеного оптичного диску встановлено, що на ньому записані 6 файлів телефонних розмов, із них 5 між чоловіками і один між чоловіком та жінкою, а також 12 файлів з СМС-повідомленнями.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив, що на 5 файлах записана телефонна розмова між ним та його братом ОСОБА_11 , а на 1 файлі  між ним та його дружиною ОСОБА_15 .
		Згідно з даними висновку експертизи звукозапису №3517/3518 від 8 жовтня 2015 року на фонограмах 1-6 оптичного диску за реєстраційним №20/13 зафіксовано усне мовлення обвинуваченого ОСОБА_9 .
		Як видно з даних протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 17 грудня 2014 року, фонограми 2-х телефонних розмов за 10 вересня 2014 року є ідентичними, тобто одна і та сама розмова двічі записана на оптичний диск.
		Зі змісту фонограм телефонних розмов між ОСОБА_9 та його рідним братом ОСОБА_11 убачається, зокрема зі слів останнього, що за представником Російської Федерації під псевдонімом Врач стоїть серйозна державна організація, держава і на виконання поставленого перед обвинуваченим завдання задіяна значна кількість людей, сил та коштів. Саме з цією особою обвинуваченому прийдеться працювати. Крім того, брат заявляє, що це потрібно особисто обвинуваченому, який дав згоду на співпрацю. Запропонований обвинуваченим варіант перельоту є нереальним і провокаційним. На що ОСОБА_9 пояснив, що врач є не компетентним в таких питаннях і він пропонує інший реальний варіант, з показань обвинуваченого в суді, це переліт на низькій висоті. Для виконання даного варіанту слід дочекатись включення його у план польотів. Обвинувачений не відмовляється від здійснення перельоту. Також він запевнив брата, що не перебуває під контролем спецслужб України і просив його роз`яснити Врачу другий варіант угону літака.
		Окрім того, з даних фонограми телефонної розмови ОСОБА_9 з братом, де вони обговорювали обставини спеціального розвідувального польоту 8 вересня 2014 року, убачається, що обвинувачений про даний політ завчасно повідомив представника спецслужб Росії на ім`я Врач. Зокрема, це видно із наступного. Так, на запитання брата чому він не повідомив Врача про те, що політ буде проходити в нічний час і що це буде небезпечно, обвинувачений відповів, що звичайно розповів (дану фразу повторив тричі), і все розклав по поличках. 
		Зі змісту фонограми телефонної розмови між ОСОБА_9 та його дружиною видно, що обвинувачений розповідає їй зміст розмов, які мали місце між ним та Врачем, а також з братом. Так, останньому він говорив, що саме треба зробити для здійснення перельоту.
		В цей же день, тобто 11 вересня 2014 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 після спілкування в телефонному режимі перейшли на спілкування СМС-повідомленнями.
		Як убачається з СМС-повідомлень, які містяться на оптичному диску, ОСОБА_9 таким способом спілкувався зі своїм братом, що підтвердив обвинувачений в суді. 
		Зі змісту вказаних СМС-повідомлемнень убачається, що вони обговорювали політ, який мав місце 8 вересня 2014 року, а також інший варіант перельоту.
		Так, згідно з СМС-повідомленнями, відправленими 11 вересня 2014 року о 15:05:56 і о 15:06:10, ОСОБА_9 повідомляв свого брата ОСОБА_11 про те, що з ним виходили на зв`язок в районі м.Шостки, однак його ніхто не чув, оскільки не співпадали частоти. Вони пройшли прямо по лінії.
		Зміст СМС-повідомлень, якими обмінялись ОСОБА_11 з обвинуваченим 11 вересня 2014 року о 15:08:51, 15:12:14, 15:14:15, підтверджує факт повідомлення ОСОБА_9  Врача про свій політ 8 вересня 2014 року та місце перельоту кордону в районі населеного пункту Ворожба, що знаходився по маршруту польоту між містами Шосткою і Сумами, в напрямку населеного пункту Рильськ, який розташований на території Російської Федерації неподалік кордону.
		Своїм СМС-повідомленням, відправленим 11 вересня 2014 року о 15:18:02, ОСОБА_9 повідомляв брата про те, що штурман літака вчинив кіпіш, тобто активні дії по поверненню літака на запланований маршрут.
		Як убачається зі змісту СМС-повідомлень, якими ОСОБА_9 та його брат обмінялись 11 вересня 2014 року о 15:20:50, 15:24:06, 15:26:18, 15:28:52, 15:30:37, вони домовились про інший варіант угону літака, згідно з яким ОСОБА_9 під час виконання польоту з території Російської Федерації по радіостанції повідомлять курс перельоту кордону. Даний варіант ОСОБА_9 назвав хорошим і таким, що співпадає з його варіантом. ОСОБА_9 повинен обдумати деталі цього варіанту і повідомити Врачу.
		Дата і час проведення зазначених телефонних розмов між ОСОБА_9 і його братом ОСОБА_11 та спілкування ними СМС-повідомленнями узгоджуються з даними інформації отриманої від операторів мобільного зв`язку на підставі ухвал слідчого судді про з`єднання мобільних телефонів, які знаходились в користуванні обвинуваченого та його дружини.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він не повідомляв представників спецслужб Російської Федерації про спеціальний розвідувальний політ 8 вересня 2014 року спростовується даними фонограми телефонної розмови, в якій він з братом обговорювали обставини вказаного польоту. Зокрема, на запитання брата чому він не повідомив Врача про те, що політ буде проходити в нічний час і що це буде небезпечно, обвинувачений відповів, що звичайно розповів і дану фразу повторив тричі. 
		Відповідно до висновку державного експерта з питань таємниць №20 від 23 липня 2015 року інформація про час та маршрут виконання спеціального польоту вздовж державного кордону України літаком СУ-24МР, який здійснив екіпаж під командуванням ОСОБА_9 , належить до державної таємниці.
		Згідно з даними довідки командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 8 вересня 2014 року екіпаж літака ОСОБА_9 перебував у польоті з 19 год.30 хв. по 20 год.50 хв. і ним використовувалась частота 128.500 МГц на 5-му каналі. 
		Свідок ОСОБА_18 суду показав, що він є штурманом екіпажу, командиром якого є ОСОБА_9 . В нічний час 8 вересня 2014 року він в складі екіпажу виконували бойовий розвідувальний політ вздовж кордону з Російською Федерацією в режимі радіомовчання. В районі м.Шостки Сумської області та до виконання повороту від кордону їх по радіостанції неодноразово викликала інша радіостанція. Вказані запити були нештатними, оскільки приховувались позивні радіостанції. Обвинувачений запитав хто їх викликає. Однак, він не може впевнено сказати чи цей запит ОСОБА_9 прозвучав в ефір, чи по переговорному пристрою літака. Також він допускає, що даний запит стосувався іншого повітряного судна. Перед виконанням повороту від кордону він попередив обвинуваченого про виконання маневру, однак літак продовжував летіти в напрямку території Російської Федерації. Дану команду він повторив декілька разів, проте ОСОБА_9 на неї не реагував. Допускає, що той міг його не чути із-за несправності переговорного пристрою, хоча надалі вказаний пристрій працював в штатному режимі. Він не пам`ятає які дії вчинив, однак домігся, що обвинувачений повернув на запланований курс. Після завершення польоту на його запитання, що це було, ОСОБА_9 відповів, що все нормально. Про зазначену нештатну ситуацію він розповів командиру частини, коли ОСОБА_9 відсторонили від польотів. 
		За свідченням ОСОБА_19 , який обслуговував літак обвинуваченого, екіпаж не скаржився на роботу апаратури літака.
		Свідок ОСОБА_20 показав, що у вересні 2014 року за вказівкою працівників військової контррозвідки ОСОБА_9 був відсторонений від польотів. Після цієї події він від штурмана екіпажу ОСОБА_18 дізнався про нештатну ситуацію, яка мала місце під час виконання бойового розвідувального польоту. Вказані польоти проходять в режимі таємності. При відключеній апаратурі літака при здійсненні таких польотів радіолокаційні станції не можуть визначити висоту польоту літака. Всі військовослужбовці військової частини попереджені, що у випадку контактування з іноземцями вони зобов`язані повідомляти командування частини та працівників СБУ.
		Згідно з даними протоколу огляду ноутбука марки Dell від 17 жовтня 2014 року, який був вилучений в ОСОБА_9 під час санкціонованого обшуку, в програмі Skype обвинувачений зареєстрований під логіном  ОСОБА_21 . Серед контактів даної програми зазначений абонент ivanorlov7, який зареєстрований в Російській Федерації. Перше повідомлення від вказаного абонента надійшло 12 січня 2014 року. Після цього спілкування між ними мало місце 14 і 25 січня 2014 року, 23 лютого 2014 року, 16 березня 2014 року, 20 червня 2014 року, 30 червня 2014 року, 1 і 2 липня 2014 року відповідно о 21 год.38 хв. та о 21 год.59 хв. і 12 серпня 2014 року.
		Також в списку контактів зазначений абонент  ОСОБА_22 , місцем реєстрації якого є м.Вологда Російської Федерації. 20 червня 2014 року особа, яка зареєстрована під даним логіном, надіслала обвинуваченому повідомлення про те, що хоче внести його у свій список контактів. На запит ОСОБА_9 хто він, вказаний абонент відповів, що той самий. В цей же день ОСОБА_9 двічі спілкувався з цим абонентом о 21 год.04 хв. і о 21 год.08 хв. Крім того, спілкування між ними мало місце 26 червня 2014 року о 21 год.30 хв. , 30 червня 2014 року о 18 год.15 хв. і о 18 год.19 хв., 1 липня 2014 року о 21 год.06 хв.
		В сервісі История з даного ноутбука неодноразово здійснювався вхід у розділ Черновики електронної поштової скриньки  ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Дані протоколу огляду ноутбука спростовують показання ОСОБА_9 про те, що під логінами ivanorlov7 та  ОСОБА_22  він спілкувався лише зі своїм братом. Зокрема, 26 червня 2014 року, коли ОСОБА_11 знаходився у Старокостянтинові, абонент kireevyuriy, починаючи з 21 год.30 хв., на протязі 9 хв.44 сек. спілкувався з абонентом  ОСОБА_22 .
		Твердження ОСОБА_9 про те, що у вказаний час ОСОБА_11 з його ноутбука та використовуючи його логін спілкувався з абонентом  ОСОБА_22 , спростовується показаннями самого обвинуваченого та його дружини, які стверджували, що ноутбук знаходився по місцю їх проживання, а ОСОБА_11  проживав у військовому гуртожитку і до них не приходив. 
		Обставини проживання ОСОБА_11 у військовому гуртожитку, куди останній був поселений на прохання обвинуваченого, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_23 та даними журналу обліку проживаючих у готельних номерах.
		Під час огляду планшета, який зі слів свідка ОСОБА_15 вона придбала своїй дочці в Російській Федерації в період з 31липня по 11 серпня 2014 року, встановлено, що за допомогою програмного забезпечення Opera в мережі інтернет здійснювався перегляд сторінок Карта России со спутника, Google карты, Карта местности со спутника, Карта Миллерово (місце знаходження військового аеродрому РФ біля Луганської області) со спутника  улицы и дома онлайн, а також неодноразово здійснювався вхід у розділ Черновики електронної поштової скриньки  ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними протоколу огляду від 17 жовтня 2014 року.
		Як убачається з даних журналів хронометражу польотів та довідки командування військової частини польова пошта НОМЕР_3 , екіпаж льотчика ОСОБА_9 здійснював польоти: 2, 9, 15, 18, 22, 23, 27 липня 2014 року і 1, 3, 6 серпня 2014 року.
		З аналізу з`єднань номерів НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , які знаходились у користуванні обвинуваченого ОСОБА_9 , видно, що найбільш інтенсивне спілкування між обвинуваченим та його братом ОСОБА_11 (номер мобільного телефону НОМЕР_6 ) СМС-повідомленнями мало місце перед бойовими польотами. Зокрема, перед днем польоту 31 липня 2014 року  12 разів; в день польоту 1 серпня 2014 року до його початку  10 разів, останнє за 20 хв. до польоту і 8 разів після польоту, перше за 45 хв. після нього. Перед днем польоту 2 серпня 2014 року  2 рази, в день польоту 3 серпня 2014 року перед його початком 2 рази за 38 хв. до польоту і після польоту 5 разів, перше за 5 хв. після польоту. В день польоту 8 вересня 2014 року до його початку 15 разів.
		У вказані дні спілкування СМС-повідомлення проводилось лише між даними абонентами.
		Під час оглядку 15 жовтня 2014 року в інтернеті за допомогою програмного забезпечення Google Chromeв поштовій системі mail.ru облікового запису  ІНФОРМАЦІЯ_2  встановлено, що в розділі Черновики виявлений запис: Выгнали в отпуск до 23-го, який створений 29 вересня.
		Відповідно до акта огляду від 22 вересня 2014 року працівником контррозвідки в межах заведеної контррозвідувальної справи оглянуто мобільний телефон марки Cамсунг, який добровільно надав обвинувачений ОСОБА_9 . Оглядом встановлено, що в розділі Черновики поштової скриньки  ІНФОРМАЦІЯ_2  містяться два вихідні повідомлення, а саме: Пока 128.500, резерв 1 канал (канал перельотів, частота повинна бути одна в усіх). Якщо змінять, повідомлю та Поки сидимо. До протоколу огляду залучені фотознімки повідомлень.
		Твердження адвоката про те, що даний акт огляду є не допустимим доказом у зв`язку з тим, що не відповідає вимогам ст.99, 247 КПК України та Закону України Про оперативно-розшукову діяльність, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.2 ч.2 ст.7 Закону України Про контррозвідувальну діяльність, працівники контррозвідки мають право фіксувати і документувати посягання на державну безпеку України.
		Обставини вказаного огляду підтвердив в суді свідок ОСОБА_24 , який приймав участь в проведенні даної дії в якості понятого.
		Крім того, сам обвинувачений не заперечував проведення огляду його мобільного телефону, котрий він надав працівнику контррозвідки. 
		За свідченням дружини обвинуваченого ОСОБА_9  ОСОБА_15 , 30 липня 2014 року чоловік повідомив їй по телефону, що від брата приїде жінка. В цей же день їй зателефонувала невідома жінка, яка представилась ОСОБА_25 і повідомила, що вона від рідного брата чоловіка  ОСОБА_11 , котрий приїжджав до них в період з 25 по 29 червня 2014 року і проживав у військовому гуртожитку. Вона домовилась з ОСОБА_25 про зустріч на набережній. Під час зустрічі ОСОБА_12 запропонувала їй разом з малолітньою дочкою виїхати в ОСОБА_26 . На що вона відповіла відмовою. Тоді ОСОБА_12 заявила, що приїхала не одна і почала погрожувати їй та дитині. 
		Боячись за здоров`я та життя дитини, вона погодилась виконати умови ОСОБА_27 . Рідним і знайомим вона повідомила, що їде відпочивати. Для виїзду за кордон з дитиною необхідно було отримати письмову згоду від колишнього чоловіка ОСОБА_28  батька дочки. Наступного дня в приватного нотаріуса ОСОБА_28 оформив відповідну письмову згоду і в цей же день вона з дитиною в супроводі ОСОБА_27 поїхали в Бориспіль, а звідки літаком в м.Москву. Там їх зустріли двоє невідомих чоловіків і відвезли на квартиру. Один із них представився ОСОБА_14 , якого вона при спілкуванні з чоловіком називала Врачем, і пояснив, що вона повинна вплинути на чоловіка, щоб той перелетів на територію Росії. За це вони пропонували надати їм роботу, житло та забезпечити матеріально. З метою повернути її та дочку в Україну чоловік погодився з ними на співпрацю. 
		Через декілька днів вона з дитиною на потязі поїхала в Санкт-Петербург, де її також зустріли двоє невідомих чоловіків. В Санкт-Петербурзі вона пробула 4-5 днів. В один із цих днів її та дочку возили на екскурсію в Петергоф. Весь час вона була під контролем вказаних чоловіків. 
		Потім вона повернулась в м.Москву. Там чоловік на ім`я ОСОБА_14 продовжував психологічно тиснути на неї з метою вплинути на чоловіка, щоб той під час польоту перелетів на територію Росії, де його зустрінуть два літаки. Брат чоловіка був у курсі подій і також впливав на неї.
		11 серпня 2014 року її та дочку відпустили додому. Перед цим представники Російської Федерації попередили та пригрозили їй та чоловіку негативними наслідками, якщо вони звернуться до спецслужб України. 
		Свідчення ОСОБА_15 про період перебування в Російській Федерації підтверджується даними Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України про те, що ОСОБА_15 перетнула кордон: 31 липня 2014 року о 19 год.40 хв. в пункті пропуску Бориспіль-D, напрямок  виїзд, маршрут 1819 Київ-Шереметьєво та 11 серпня 2014 року о 07 год.31 хв. в пункті пропуску Конотоп, напрямок  в`їзд, маршрут 15 Москва-Ужгород.
		Із показань обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_15 убачається, що невідома жінка на ім`я ОСОБА_12 користувалась мобільним телефоном з номером НОМЕР_7 .
		Відповідно до інформації оператора мобільного зв`язку ТОВ Лайфселл користувач зазначеного номера 30 липня 2014 року о 15:42 з м.Житомира дзвонив ОСОБА_9 . В цей же день о 15:52, 17:25 і 17:52 ОСОБА_15 тричі дзвонила вказаному абоненту, коли той находився відповідно в м.Житомирі, в с.Левківка Старокостянтинівського району та в м.Старокостянтинові. О 17:59 і 18:06 даний абонент дзвонив ОСОБА_15 
		31 липня 2014 року невстановлений абонент дзвонив ОСОБА_15 о 10:32, 11:36, 11:52 і 13:13, а ОСОБА_15 дзвонила зазначеному абоненту о 11:15, 13:07 і о 19:04 в м.Борисполі. 
		Крім того, користувач вказаного номера систематично підтримував зв`язок з номерами, які зареєстровані в Російській Федерації, як в телефонному режимі, так і СМС-повідомленнями.
		Під час судового розгляду свідок ОСОБА_15 давала суперечливі та непослідовні показання щодо обставин приїзду та спілкування з невстановленою представницею Російської Федерації на ім`я ОСОБА_12 , термінів перебування в містах Москві та Санкт-Петербурзі та пересування між цими містами.
		Так, спочатку ОСОБА_15 стверджувала, що невстановлена жінка приїхала в м.Старокостянтинів 31 липня 2014 року і в цей же день вони зустрічались. Потім ОСОБА_15 заявила, що невідома приїхала 30 липня 2014 року і тоді вони зустрічались. Також свідок стверджувала, що невідома жінка першою дзвонила їй. Однак за даними з`єднання абонента номера мобільного телефону НОМЕР_7 свідок ОСОБА_15 тричі перша дзвонила вказаному абоненту.
		Щодо перебування в Російській Федерації, то свідок не могла впевнено сказати скільки днів вона перебувала в Москві і Санкт-Петербурзі та якими транспортними засобами пересувалась між містами.
		Свідчення ОСОБА_15 про те, що вона разом з малолітньою дочкою терміново вимушена була виїхати в Російську Федерацію із-за погроз з боку невідомої жінки на ім`я ОСОБА_12 і під її контролем, а також те, що обвинувачений згодився на пропозицію перегнати літак за кордон лише з метою повернення їх додому, є нелогічними і надуманими.
		Так, свідок ОСОБА_15 заздалегідь готовилась до виїзду за кордон. З цією метою вона за 10-14 днів до виїзду зверталась до колишнього чоловіка ОСОБА_29 , який є батьком дочки, за наданням дозволу на вивіз дитини в Білорусію на санаторне лікування. 
		Зазначені обставини підтвердив свідок ОСОБА_29 в суді.
		Крім того, ОСОБА_30 для запобігання, як вона стверджує, вимушеного виїзду її та дитини за кордон могла скористатись відмовою колишнього чоловіка у наданні письмової згоди на виїзд дитини за межі України. Однак її поспішні дії щодо отримання дозволу на виїзд дитини за кордон свідчать про те, що вона сама була зацікавлена в цьому. 
		Свідок ОСОБА_15 , яка має вищу юридичну освіту і працювала в органах внутрішніх справ, достовірно знала яким чином слід діяти в даній обстановці, тобто звернутись до правоохоронних органів або спецслужб, і мала таку можливість, як в м.Старокостянтинові, так і в аеропорту Бориспіль. 
		Більше того, з даних з`єднань номера мобільного телефону НОМЕР_8 , що знаходився у користуванні ОСОБА_15 , видно, що 31 липня 2014 року о 19 год.04 хв. в м.Борисполі свідок дзвонила абоненту номера НОМЕР_7 , що свідчить про те, що вона незадовго до перетину пункту пропуску шукала контакту з даним абонентом, а не була під його контролем. 
		Показання свідка ОСОБА_15 про обставини перебування в Російській Федерації не свідчать про те, що вона з дитиною утримувалась в якості заручників. Так, вона з дитиною мала змогу самостійно поїхати в м.Санкт-Петербург на екскурсію, відвідати Петергоф, повернутись назад в м.Москву, придбати дочці планшет і повернутись додому в спальному вагоні. 
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він погодився на пропозицію представників Російської Федерації здійснити угон літака лише з метою повернення дружини з дочкою додому і наміру вчинити таку акцію не мав, суд оцінює критично, оскільки після їх повернення він продовжував підтримувати з ними зв`язок та розробляв варіанти угону літака та узгоджував деталі цієї акції. 
		Зазначені обставини підтверджуються даними спілкування між ним та братом СМС-повідомленнями. Зокрема вони домовились про інший варіант угону літака, згідно з яким ОСОБА_9 під час виконання польоту з території Російської Федерації по радіостанції повідомлять курс перельоту кордону. Даний варіант ОСОБА_9 назвав хорошим і таким, що співпадає з його варіантом. ОСОБА_9 повинен обдумати деталі цього варіанту і повідомити Врачу.
		Це також убачається з телефонної розмови між ОСОБА_9 та його дружиною.
		Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_9 у вчинення державної зради, тобто у вчиненні громадянином України умисних дій на шкоду обороноздатності України:шпигунства у виді передачі представникам іноземної держави відомостей, що становлять державну таємницю, а також у формі надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.111 КК України.
		Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд, керуючись вимогами ст..65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обвинувачений ОСОБА_9 скоїв особливо тяжкий злочин, об`єктом посягання якого є державна безпека України. До кримінальної відповідальності він притягується вперше, по місцю проходження військової служби характеризується позитивно, є учасником бойових дій, має на утриманні неповнолітню дитину.
		Обставиною, що пом`якшує його покарання суд визнає те, що він є учасником бойових дій.
		Перебування на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини, вчинення ним злочину уперше, перебування на військовій службі та позитивна характеристика з місця служби, не можуть розцінюватися судом як обставини, що пом`якшують покарання.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , не встановлено.
		З врахуванням зазначених обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в ізоляції від суспільства з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи в межах мінімального строку, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.
		Додаткове покарання у виді конфіскації майна було встановлено Законом України від 7 жовтня 2014 року №1689-VІІ, який набрав чинності 31 жовтня 2014 року, тоді як злочинна діяльність ОСОБА_9 виявлена органами військової контррозвідки 22 вересня 2014 року.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, тому зазначене додаткове покарання не може бути застосовано до обвинуваченого.
		Витрати на залучення експертів для проведення експертиз по даному кримінальному провадженню в розмірі 4673 грн.36 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішенню згідно зі ст.100 КПК України.
		Оскільки ухвалою слідчого судді від 9 жовтня 2015 року накладений арешт на квартиру АДРЕСА_4 , і належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інд.ном. НОМЕР_9 , тобто іншій особі, тому арешт даної квартири слід скасувати.
		З метою забезпечення виконання вироку та наявності ризиків, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 , суд вважає за необхідне залишити щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України в редакції від 8 квітня 2014 року, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцяти) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту затримання 19 вересня 2015 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення із розрахунку день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.
		Відповідно до вимог ст. 54 КК України ОСОБА_9 позбавити військового звання майор Збройних сил України.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 4673 грн.36 коп. 
		Речові докази: ноутбук марки Dell, планшет марки Qumo з USB-кабелем та мобільний телефон марки Nokia 1202-2, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів, - повернути ОСОБА_15 . 
		Скасувати арешт квартири АДРЕСА_4 і належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інд.ном. НОМЕР_9 .
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старокостянтинівський райсуд, а ОСОБА_9  у той же строк з моменту вручення копії вироку.
		 
		 
		Головуючий підпис
		 
		Судді підпис підпис
		 
		Згідно оригіналу. Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...