Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 494/742/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2016. Зареєстровано: 02.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2016.
Дата набрання законної сили: 21.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/1092/16
		Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 
		Доповідач Погорєлова С. О.
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 21.06.2016 року                                                м. Одеса
		        Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
		                          головуючого судді: Погорєлової С.О. 
		                          суддів: Цюри Т.В., Сидоренко І.П.
		              при секретарі Колмакові В.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на рішення Березівського районного суду Одеської області від 07 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом,-
		встановила:
		ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ПАТ «ЕК «Одесаобленерго», який згодом уточнила, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, а саме: шкоду, повязану із втратою її працездатності, виходячи з 80 % від мінімальної заробітної плати за період з квітня 2013 року по вересень 2013 року (включно) в сумі - 5505,60 гривень, за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року (включно), виходячи із 80 % розміру середньої заробітної плати, отриманої нею за півроку працевлаштування в сумі - 14243,68 гривень, а всього - 19749,28 гривень; витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування за період з квітня 2013 року по травень 2014 року (включно) у розмірі 80 % від мінімальної заробітної плати в сумі - 13187,20 гривень; шкоду, повязану із втратою працездатності та відшкодувати їй витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року (включно), для придбання квартири в сумі  99174,96 гривень; зобовязання відповідача на придбання двох путівок для санаторно-курортного лікування у санаторіях загального профілю (Лермонтовський, Куяльник) строком на 30 діб (т. 1 а. с. 1-4, 65-67).
		В обґрунтування позову посилалася на те, що вона в дитинстві отримала електротравму, від якої є тяжкі наслідки у виді ампутації обох рук та чисельних опіків тіла. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 24.11.2011 року по справі № 22ц-1066/11 за позовом ОСОБА_3, що діяла в її інтересах до ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок ушкодження здоровя неповнолітній дитині, ступень вини відповідача встановлена 80 %. Незважаючи на це вона навчалась у вищому навчальному закладі, отримала кваліфікаційний рівень магістр права і з 18.10.2013 року працевлаштувалась на роботу до Відділу Держземагенства у Березівському районі Одеської області на посаду головного спеціаліста. Оскільки вона проживає у с. Шевченкове, що на відстані приблизно 25 км від міста Березівка, то пересуватись громадським транспортом їй вкрай важко. Тому, вона просила відшкодувати шкоду, повязану із втратою працездатності та відшкодувати витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року (включно) для придбання квартири у сумі 99174,96 гривень.
		Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 07 липня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди внаслідок каліцтва: шкоду, повязану із втратою її працездатності, виходячи з 80 % мінімальної заробітної плати за період з квітня 2013 року по вересень 2013 року (включно) в сумі  5505,60 гривень, за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року (включно), виходячи із 80 % розмірі середньої заробітної плати, отриманою нею за півроку працевлаштування в сумі - 14243,68 гривень, а всього в сумі  19749,28 гривень; витрати на постійний сторонній догляд за побутове обслуговування за період з квітня 2013 року по травень 2014 року (включно) у розмірі 80 % від мінімальної заробітної плати в сумі - 13187,20 гривень; шкоду, повязану із втратою працездатності та відшкодувати їй витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року (включно, для придбання квартири, в сумі  99174,96 гривень, витрати за проведену комісійну судово-медичну експертизу в сумі 738,90 гривень. У решті вимог  відмовлено. Стягнуто з ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» на користь держави судовий збір у розмірі 1321,11 гривень (т. 1 а. с. 202-207).
		В апеляційній скарзі апелянт просить рішення змінити, у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення з ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» на її користь шкоди, повязаної із втратою працездатності, за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року (включно), виходячи із 80 % середньої заробітної плати, отриманої нею за півроку працевлаштування в сумі 14243,68 гривень, та стягненні на її користь шкоди, повязаної із втратою працездатності та витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року (включно), для придбання квартири в сумі 99174,96 гривень - скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В інший частині рішення залишити без змін (т. 1 а. с. 213-220).
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Суд, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 виходив з того, що ступень вини підприємства відповідача складає 80 %, а відповідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 238 від 31 травня 2012 року, проведеної Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи, у ОСОБА_2 сумарна стійка втрата працездатності складає 100 %, то ОСОБА_2 слід відшкодувати в обсязі 80 % від мінімальної заробітної плати за шкоду, повязану із втратою її працездатності, виходячи з 80 % мінімальної заробітної плати за період з квітня 2013 року по вересень 2013 року (включно) в сумі  5505,60 гривень, а також витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування за період з квітня 2013 року по травень 2014 року (включно) у розмірі 80 % від мінімальної заробітної плати в сумі  13187,20 гривень. Висновками експертів № 272 від 11 серпня 2014 року та додатковим висновком експертів № 46 від 08 травня 2015 року визначено, що втрата професійної працездатності у ОСОБА_2 складає 100 % по медичним критеріям і не залежить від спеціальності. З урахуванням висновків експертів та керуючись ч. 3 ст. 1199 ЦК України, суд вважав таким, що підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування шкоди з жовтня 2013 року по травень 2014 року (включно), виходячи із 80 % розміру середньої заробітної плати, отриманою нею за півроку працевлаштування в сумі - 14243,68 8 гривень. З урахуванням абз. 2 ч. 1 ст. 1202 ЦК України, суд погодився з обґрунтованістю вимог позивача щодо відшкодування їй шкоди, повязаної із втратою працездатності та відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року включно, в сумі  99174,96 гривень. Разом із тим, суд не вбачав підстав на задоволення вимог ОСОБА_2 про зобовязання відповідача на придбання двох путівок для санаторно-курортного лікування у санаторіях загального профілю (типа Лермонтовський, Куяльник) строком на 30 діб (рішення в цій частині не оспорюється).
		Проте, повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не кореспондується з матеріалами справи та вимогами закону.
		    Судом встановлено, що в травні 2000 року ОСОБА_2 в 10-річному віці, отримала електротравму, результатом якої стало проведення ампутації лівої верхньої кінцівки на рівні хірургічної шийки плечової кістки та ампутація правої верхньої кінцівки на рівні верхньої третини передпліччя. За наслідками зазначеної патології 26.10.2011 року Приморською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією позивачка, відповідно до наказу МОЗ України від 05.09.2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності», була визнана інвалідом 1-Б групи без терміну переогляду. Враховуючи той факт, що електротравма трапилась до 18-річного віку ОСОБА_2 була встановлена категорія інвалідності «з дитинства», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 2-18 ОД № 099134 від 26.10.2011 року.
		    Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції помилково застосував до виниклих правовідносин «Порядок та Критерії встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоровя, повязане з виконанням трудових обовязків», який був затверджений Наказом МОЗ України від 05 червня 2012 р. за № 420, оскільки ОСОБА_2 не була працівником ПАТ «ЕК «Одесаобленерго», а відповідно, акт про нещасний випадок на виробництві по відношенню неї не складався та відповідне направлення не надходило, відсотки втрати професійної працездатності на МСЕК не визначались.
		    Суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення на її користь шкоди, повязаної із втратою її працездатності, виходячи з 80 % мінімальної заробітної плати за певні періоди, керувався ч. 4 ст. 1199 ЦК України, якою передбачено, що якщо потерпілий не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. Отже, встановлена законодавством мінімальна заробітна плата є тим розміром втраченого доходу, який підлягає відшкодуванню потерпілій особі, якщо вона не набула професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатною внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, завданого їй до повноліття.
		    Проте, вказані приписи закону не розповсюджують свою дію на виниклі між сторонами правовідносини. Так, ОСОБА_2 закінчила Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова в 2013 році за спеціальністю «правознавство». У Відділі Держземагентства у Березівському районі Одеської області працює з жовтня 2013 року. На посаду головного спеціаліста - юрисконсульта Відділу призначена в серпні 2014 року. Загальний стаж роботи  3 роки 9 місяців, стаж державної служби складає 1 рік 4 місяці. ОСОБА_2 є державним службовцем 15 рангу VII категорії. Індивідуальною програмою реабілітації ОСОБА_2 не передбачена необхідність створення спеціального робочого місця для її працевлаштування (т. 1 а. с. 129-130).
		    Працездатність - це здатність людини до активної діяльності, що характеризується можливістю виконання роботи і функціональним станом організму в процесі роботи («фізіологічною ціною» роботи) (ГОСТ 12.4.061-88) (Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України від 01.09.92 р. N 41). Поняття «професійна працездатність» випливає із поняття «професія» - рід трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціальної освіти, навчання чи досвіду, які дають можливість здійснювати роботу в певній сфері виробництва (Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 N 561). Встановлення групи інвалідності потерпілих, причини і часу її виникнення провадиться в усіх випадках медико-соціальними експертними комісіями - МСЕК. Ступінь втрати професійної працездатності (у процентах), потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК - якщо шкода була заподіяна у зв'язку з виконанням працівником трудових обов'язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медична експертиза - в решті випадків (п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). Ступінь втрати працездатності визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року N 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
		    Отже, ОСОБА_2 набула кваліфікацію (отримала освіту) та почала трудову діяльність, тобто отримала професійну працездатність. В такому випадку їй надається право вимагати збільшення розміру відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням її професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, її середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за її бажанням, виходячи з її заробітку до звільнення (за три або дванадцять останніх календарних місяців до звільнення) або виходячи із звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості (ст. 1197 ЦК України).
		    Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД № 099134 від 26.10.2011 року ОСОБА_2 була встановлена категорія інвалідності «з дитинства». Вона отримує пенсію від держави.
		    Висновком комплексної комісійної судово-медичної експертизи № 473/15 від 12.04.2016 року встановлено, що відповідно до існуючого законодавства у галузі медико-соціальної експертизи та відповідно Додатка до правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро СМЕ «Основні положення та терміни, що використовуються при виконанні експертизи з визначенням процента втрати працездатності» встановлення ступеню втрати професійної працездатності ОСОБА_2 в даному конкретному випадку є неможливим (т. 2 а. с. 27).
		    Отже, висновки суд першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на користь ОСОБА_2 шкоди, повязаної із втратою працездатності, за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року (включно), виходячи із 80 % середньої заробітної плати, отриманої нею за півроку працевлаштування  14243,68 гривень, є помилковими.
		    Необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про стягнення на користь ОСОБА_2 відшкодування, повязаного із втратою працездатності та витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року (включно) для придбання квартири  99174, 96 гривень.
		    Так, частиною 2 ст. 1202 ЦК України встановлено, що стягнення додаткових витрат, передбачених ч. 1 ст. 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).
		    Відповідно до ст. 57, ч. 1 ст. 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		    На підтвердження позовних вимог про відшкодування, повязаного із втратою працездатності та витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року (включно) ОСОБА_2 посилалась на необхідність придбання квартири в м. Березівка Одеської області, мотивуючи це незручностями, які повязані із рухом транспорту та режимом її роботи.
		    Проте, такий порядок виплат є виключенням та передбачається за наявності обставин, які мають істотне значення, проте бажання придбати житло в іншій місцевості, на думку судової колегії не може вважатися обставиною, яка має істотне значення в сенсі ст. 1202 ЦК України.
		    За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим рішення Березівського районного суду Одеської області від 07 липня 2015 року в частині, що оскаржується, підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених вимог.
		    Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-
		вирішила:
		 
		Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»  задовольнити частково.
		Рішення Березівського районного суду Одеської області від 07 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом  скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на її користь шкоди, повязаної із втратою працездатності, за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року (включно), виходячи із 80 % середньої заробітної плати, отриманої нею за півроку працевлаштування  14243,68 гривень та стягнення на її користь шкоди, повязаної із втратою працездатності, та витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року( включно) для придбання квартири в розмірі 99174, 96 гривень.
		В цій частині ухвалити нове рішення.
		У задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на її користь шкоди, повязаної із втратою працездатності, за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року (включно), виходячи із 80 % середньої заробітної плати, отриманої нею за півроку працевлаштування  14243,68 гривень та стягнення на її користь шкоди, повязаної із втратою працездатності, та витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на три роки наперед, тобто з червня 2014 року по червень 2017 року (включно) для придбання квартири в розмірі 99174, 96 гривень - відмовити.
		В решті рішення залишити без змін.
		    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
		 
		     Головуючий                             Погорєлова С.О.
		     Судді                             Цюра Т.В.
		                            ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...