Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/102/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); купівлі - продажу; нерухомого майна; у т. ч. об’єктів приватизації.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2016. Зареєстровано: 07.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2016.
Дата набрання законної сили: 29.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"29" червня 2016 р.Справа №   914/102/16
		 
		Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
		Головуючого-судді:                                   Данко Л.С.,
		Суддів:                                                        Галушко Н.А.,
		                                                                    ОСОБА_1,
		 
		При секретарі судового засідання:           Кіт М.В.,
		 
		Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Габен" б/н від 30.05.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/2785/16 від 07.06.2016 р.),
		на рішення Господарського суду Львівської області від 22 березня 2016 року
		у справі № 914/102/16 (суддя Пазичев В.М.),
		порушеній за позовом:
		Позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів),
		До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Габен (м. Львів),
		Третя особа - 1, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої службу України (м. Київ),
		Третя особа - 2, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (м. Львів),
		Третя особа - 3, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м. Львів),
		Про: розірвання договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва  Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, за реєстровим № 2167, укладеного 26.09.2005 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю  фірма Габен (м. Львів, вул. Айвазовського, 12/69, код ЄДРПОУ 20832731) із змінами внесеними додатковою угодою від 10.01.2011 р. та  зобовязати повернути обєкт приватизації у державну власність за актом приймання-передачі.
		 
		За участю представників сторін:
		від апелянта/відповідача: ОСОБА_2  п/к за довіреністю від 27.08.2015 р.;
		від позивача: ОСОБА_3  п/к за довіреністю від 02.12.2015 р. № 18-11-07795;
		від третьої особи-1: не прибув;
		від третьої особи-2: не прибув,
		від третьої особи-3: не прибув.
		 
		Права та обовязки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 27,28 ГПК України представникам розяснені і зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів  не надходило.
		Представниками подано письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2016 р., справу № 914/102/16 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Орищин Г.В.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Габен", б/н від 04.04.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1827/16 від 12.04.2016 р.) на рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 р. у справі № 914/102/16 з додатками на 5-ти арк. повернуто скаржнику (а.с.104-106).
		Відповідно до протоколу ЛАГС передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2016 р. (а.с. 117) справу № 914/102/16 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Орищин Г.В.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 р. у даній справі поновлено скаржнику за його заявою (а.с. 128-129) встановлений для апеляційного оскарження строк (а.с. 118-119), ухвалою суду від 09.06.2016 р. апеляційну скаргу  ТзОВ - фірма "Габен" б/н від 30.05.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/2785/16 від 07.06.2016 р.) прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 29.06.2016 року, про що сторони та треті особи-1, 2, 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази  оригінали повідомлень про вручення -  знаходяться в матеріалах справи) (а.с. 122, 123, 124, 150, 151).
		В судове засідання, яке відбулось 29.06.2016 р. прибув представник апелянта/відповідача, надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав у повному обсязі, заперечив проти доводів позивача, просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 22.03.2016 р. у справі № 914/102/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути судові витрати. Представник скаржника не наполягає на обовязковій участі у судовому засіданні третіх осіб-1, 2 та 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
		Представник позивача в судове засідання - прибув, надавав усні пояснення по суті апеляційної скарги, проти викладеного в апеляційній скарзі заперечив, письмового відзиву на апеляційну скаргу не представив, просить суд апеляційної інстанції залишити судове рішення місцевого суду - без змін, апеляційну скаргу  без задоволення та просить розглядати справу без участі представників третіх осіб: Відділу примусового виконання рішень ДВС України, Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Львівській області, Сихівського ВДВС ЛМУЮ, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, які залучені до участі у даній справі  відповідно до ст. 27 ГПК України, ухвалою місцевого суду від 25.02.2016 р. (а.с. 56-58), за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (а.с. 50), з метою зясування підстав накладення арешту на майно та рахунки відповідача.
		Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, повноважного представника у судове засідання не направив, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений 13 червня 2016 р., під розписку,  про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією № 0160123179770, згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а.с. 124).
		Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, повноважного представника у судове засідання не направив, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений 13 червня 2016 р., під розписку,  про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією № 7901008501702, згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а.с. 150).
		Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, повноважного представника у судове засідання не направив, був належним чином  14.06.2016 р. повідомлений рекомендованою поштою № 7906605244798 (а.с. 122) про день, час та місце розгляду даної справи, через канцелярію ЛАГС 29.06.2016 р. подав (надіслав по-пошті) клопотання про розгляд даної справи без участі представника Сихівського ВДВС м. Львів за наявними в матеріалах справи документами.
		З урахуванням вищенаведеного колегія суддів зазначає наступне.
		Враховуючи, що третіх осіб-1, 2, 3, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не було позбавлено конституційного права на захист  охоронюваних законом інтересів, а також, що вони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с. 124, 150, 122), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представників третіх осіб -1, 2, 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, виходячи з такого.
		Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.
		Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
		Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 року  поновлено скаржнику встановлений для апеляційного оскарження строк, ухвалою суду від 09.06.2016 р.  прийнято апеляційну скаргу ТзОВ - Фірма "Габен" до провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 29.06.2016 р., про що сторін та третіх осіб  1, 2 та 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було, завчасно, належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи під розписку рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (а.с. 122, 123, 124, 150, 151), згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.
		Однак, треті особи-1, 2, 3, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача повноважних представників в судове засідання не направили, третя особа-3 подала клопотання про розгляд даної справи без участі їх представника (а.с. 152).
		Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників третіх осіб-1, 2, 3, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача сторін бути присутніми у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.
		Стаття 22 та 27 ГПК України зобовязує сторони та третіх осіб, без самостійних вимог добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників третіх осіб-1, 2, 3, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача сторін  це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників третіх осіб-1, 2, 3, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).
		Крім того, в ухвалі суду апеляційної інстанції від 09.06.2016 р. участь повноважних представників третіх осіб-1, 2, 3, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача судом обовязковою не визнавалася (а. с. 120-121).
		Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 р. (п. 5 резолютивної частини ухвали) зобовязано третіх осіб (Відділ примусового виконання рішень ДВС України, Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Львівській області, Сихівський ВДВС ЛМУЮ) без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та позивача подати: письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, однак вимоги ухвали суду третіми особами виконано не було.
		Згідно статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвали) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
		З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи № 914/102/16 та прийшла до висновку, розглядати справу без участі представників третьої особи-1: Відділу примусового виконання рішень ДВС України, третьої особи-2: Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Львівській області, третьої особи-3: Сихівського ВДВС ЛМУЮ, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.
		Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 р. у справі № 914/102/16 (суддя Пазичев В.М.) позов  задоволено. Розірвано Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Очисних споруд у м. Львові, вул. Персенківка, 19, за реєстровим № 2167, що укладений 26.09.2005 р. між РВ ФДМУ по Львівській області та ТзОВ - фірма Габен" (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 20832731) із змінами, що внесені Додатковою угодою від 10.01.2011 р. Зобовязано ТзОВ - фірма Габен повернути об'єкт незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19 у державну власність за Актом приймання-передачі. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, м. Львів, вул. С. Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070); стягнуто з ТзОВ - фірма Габен на користь РВ ФДМУ по Львівській області 2436,00 грн. судового збору та на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 5984 грн. 27 коп. судового збору (п.п. 1, 2, 3, 4, 5 резолютивної частини судового рішення)(а.с. 92-93, 94-100).
		Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області апелянт/відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю  фірма Габен) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 р. у справі № 914/102/16 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с. 125-127).
		Апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення місцевого господарського прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд першої інстанції не в повному обсязі зясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору, відтак вважає, що дане рішення підлягає скасуванню.
		Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи позов прийшов до висновку, що має місце невиконання зобовязань по договору купівлі-продажу.
		Зазначений висновок суду першої інстанції, як стверджує скаржник, є помилковим, оскільки суд не дослідив всіх обставин справи, а саме: не зясував наявності всіх арештів на все майно відповідача, що  перешкоджало останньому належним чином виконати взяті на себе зобовязання, на підтвердження вказаних обставин, апелянт покликається на ст. 607 ЦК України,  інформаційну довідку № 53640828 від 19.02.2016 р., що судом не застосовано і ст. 617 ЦК України, згідно якої особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання,  якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, оскільки у випадку відсутності підстав  для застосування ст. 607 ЦК України, суд на підставі досліджених та встановлених обставин справи мав застосувати положення законодавства про наявність форс-мажорних обставин.
		Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заперечення скаржника/відповідача та позовні вимоги позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, колегія суддів встановила наступне.
		Апелянт/відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Габен" (скорочене найменування - Фірма "Габен") є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20832731, місцезнаходження юридичної особи: 79026, Львівська обл., м. Львів, Сихівський р-н., вул. Персенківка, будинок, 19, дата державної реєстрації юридичної особи: 31.08.1994 р., дані про перебування юридичної особи на банкрутстві  відсутні, інформація про припинення юридичної особи  відомості відсутні, що підтверджується  Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.02.2016 р. (а.с. 33-35) та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.02.2016 р. (а.с. 40-43), Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.03.2016 р. (а.с. 59-61).
		Позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20823070, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Січових Стрільців, 3, місто Львів, п.і. 79007.
		Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів даної справи, що 26.09.2005 р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області (Продавець  за договором, позивач  по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма "Габен" (Покупець  за договором, відповідач  по справі) було укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, який нотаріально посвідчений 26.09.2005 р.  приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 2167, державна реєстрація Договору проведена 25.12.2007 р. Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, реєстраційний № 1468-А (надалі - Договір)(а.с. 14-15).
		10.01.2011 р. між тими самими сторонами було укладено Додатковий договір «Про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва  Очисні споруди у м. Львові по вул. Персенківка, 19, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 2167» (а.с. 16), нотаріально посвідчений 10.01.2011 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 5, який відповідно до п. 3 Додаткового договору, є невідємною частиною Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 26.09.2005 року за реєстровим № 2167.
		Місцевим судом встановлено, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва (п. 5.4. у редакції Додаткового договору від  10.01.2011 р.), Сторони дійшли згоди, що Покупець зобов'язується завершити будівництво та ввести його в експлуатацію до 23.09.2015 р.
		Пунктом 5.3 Договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва встановлено обов'язок Покупця у 6-ти місячний термін, з моменту підписання Договору, підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт та права землекористування на земельну ділянку під ним.
		Статтею 526 Цивільного кодексу визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною ст. 530 Цивільного кодексу встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", органи приватизації здійснюють контроль за виконанням Покупцем умов договорів купівлі-продажу, а у разі їх невиконання, застосовують санкції, передбачені чинним  законодавством та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
		Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2015 р. Продавцем, за місцем знаходження майна проведено перевірку виконання умов Договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва  очисні споруди у м. Львові по вул. Персенківка, 19, здійсненої відповідно до вимог статей 7 і 27 Закону України «Про приватизацію  державного майна», статті 23 «Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємстві (малу приватизацію)» та Порядку контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу обєктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 10.05.2012 р. № 631, за результатами якої складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва від 26.09.2005 р. реєстраційний № 1485-А (із змінами)(а.с. 17).
		У п.п. 3.2, 3.4 Акта поточної перевірки та в його висновку зафіксовано, невиконання Покупцем вищевказаних умов Договору купівлі-продажу від 26.09.2005 р. реєстраційний № 1485-А (із змінами). Наведене свідчить про невиконання ТзОВ - фірма "Габен" пунктів 5.3 та 5.4 Договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва та наявність підстав для розірвання цього Договору.
		Позивач з метою досудового врегулювання спору, 19.10.2015 р. на адресу Покупця скерував претензію № 11-11-06782 (а.с. 13) з пропозицією у добровільному порядку розірвати Договір та повернути приватизований об'єкт у державну власність. Надсилання позивачем відповідачу претензії по-пошті підтверджується фіскальним чеком від 19.10.2015 р. ПН215688426655. Однак, пропозиція Регіонального відділення залишена Покупцем без належного реагування, що свідчить про наявність між Сторонами спору.
		Відповідно до 10.1 Договору, якщо Сторони не досягли домовленості, спір передається на розгляд судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством.
		Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
		Згідно із Положенням про регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, затвердженого наказом ФДМУ від 02.10.2012 р. № 3607, Регіональне відділення Фонду державного майна України здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених у договорах купівлі-продажу об'єктів приватизації.
		Частиною 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що на вимогу однієї із сторін, договір купівлі-продажу може бути розірвано в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу.
		Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.
		Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.
		У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно із ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
		Частинами 2, 3, 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
		Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 
		Згідно ч. 2 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
		Згідно ч. 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
		Згідно ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
		Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", органи приватизації здійснюють контроль за виконанням Покупцем умов договорів купівлі-продажу, а у разі їх невиконання, застосовують санкції, передбачені чинним  законодавством та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
		Колегія суддів в повному обсязі погоджується з висновком місцевого суду про те, що твердження відповідача про неможливість виконання договірних зобовязань у звязку з накладенням арешту на його активи не може бути взято до уваги при прийнятті судового рішення, оскільки такі обставини не можуть розглядатися ні як випадок, ні як обставини непереборної сили.
		Покликання скаржника в апеляційній скарзі, що місцевий господарський суд, встановивши вищезазначені обставини, мав застосувати положення законодавства про наявність форс-мажорних обставин є надуманими, оскільки скаржник не надав суду жодних доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, які б підтверджували форс-мажорні обставини.
		Зазначені апелянтом обставини, які викладені в ОСОБА_5 довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме  майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта № 53640828 від 19.02.2016 р. (а.с. 65-74) не є форс-мажорними та/або випадком, крім того, апелянт/відповідач визнав, що ним не було вжито будь-яких заходів щодо внесення змін до договірних відносин сторін, в звязку з виникненням таких обставин, навіть щодо повідомлення про такі обставини позивача, як вимагається відповідними нормами чинного законодавства України.
		Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта/відповідача зазначив, що вказані обставини існують і на даний час, однак, на його думку, місцевий суд зобовязаний був застосувати ст. 607 ЦК України і відповідно до ст. 617 ЦК України, звільнити останнього від відповідальності за порушення зобовязання, так як апелянт/відповідач ОСОБА_5 довідкою № 53640828 від 19.02.2016 р. перед судом першої інстанції довів, що це порушення сталося внаслідок випадку та непереборної сили.
		Статтею 607 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Колегією суддів досліджено ОСОБА_5 довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме  майно, Державного реєстру іпотек,  Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта № 53640828 від 19.02.2016 р. (а.с. 65-74), на яку покликається апелянт/відповідач, як на підставу своїх доводів, та встановлено, що підставою для накладення арешту на рахунки та майно боржника, в нашому випадку, апелянта/відповідача, та оголошення заборони на його відчуження мало місце з вини ТзОВ  фірма "Габен" через невиконання останнім своїх зобовязань перед ЛОД ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львів» за договорами іпотеки, 3223, від 22.12.2006 р., 454 від 21.03.2007 р., 107 від 09.02.2009 р., іпотечним договором, 69/6, р/н 247, 29.04.2010, іпотечним договором, реєстр № 2084, 21.05.2010,  іпотечним договором № 69/3, р/н 1514, 18.08.2009, договором про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, 169, 25.11, 2011, договором про внесення змін до іпотечного договору № 69/7, реєстр № 3499, 28.07.2011 та через невиконання  п.п. 3.12.1., 4.2.3. Генерального кредитного договору № 69, а не з підстав визначених статтею 607 ЦК України, як стверджує апелянт/відповідач.
		Як вбачається з довідки, на яку покликається скаржник, заборгованість ТзОВ  фірма "Габен" виникла перед фінансовими установами (Банками) через неналежне  виконання  умов відповідних договорів, які укладалися апелянтом з Банками відповідно до ст. 627 ЦК України, відтак зазначене не є ні випадком, ні форс-мажорними обставинами, і за таких підстав, останній, відповідно до ст. 617 ЦК України, не може бути звільнений від відповідальності за порушення зобовязання за договором купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва від 26.09.2005 р. реєстраційний № 1468-А (із змінами).
		Порушення зобовязання за відсутності вини називається випадком. Для того, щоб довести наявність випадку, особа має довести відсутність своєї вини.
		Як зазначено вище у цій постанові, заборгованість апелянта/відповідача перед Банками за неналежне виконання ним за кредитними та іпотечними договорами, не є відсутністю вини боржника.
		Частиною 2 ст. 617 ЦК України передбачено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Непереборною силою називається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (форс-мажор). У випадку, якщо порушення зобовязання сталося внаслідок непереборної сили, відсутня не лише вина порушника, але й, як правило, причинний звязок між його поведінкою і порушенням зобовязання. Непереборна сила  надзвичайна і така, що не можна відвернути в даних умовах, подія. Такою подією може бути стихійне лихо (землетрус і т.п.) або соціальні явища (страйки тощо).
		Будь-які докази, що посвідчують наявність у ТзОВ  фірма «Габен» форс-мажорних обставин останній суду не представив, а накладення арешту органами ВДВС на рахунки та майно боржника через невиконання останнім зобовязань за кредитними та іпотечними договорами  не є такими ні по суті, ні за змістом.
		Відповідно до частини 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
		Однак апелянтом/відповідачем по даній справі таких доказів суду не представлено.
		Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що за таких обставин, вищевказані факти є підставою для розірвання спірного Договору.
		Інші доводи наведені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, так як вони не доведені належними та допустимими доказами.
		Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, рішення Господарського суду Львівської області від 22 березня 2016 року у справі                № 914/102/16  залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
		Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.
		Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 27, 32 - 34, 43, 44, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 року у справі           № 914/102/16   залишити без змін, апеляційну скаргу  без задоволення.
		2.Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.
		3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		4.Матеріали справи повернути Господарському суду Львівської області.  
		 
		             
		   Головуючий суддя                                                                            Данко Л.С.
		                    
		                    Суддя                                                                                      Галушко Н.А.
		       
		                    Суддя                                                                                      Орищин Г.В.
		 
		 
		29.06.2016 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано -  04.07.2016 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...