Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/3554/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2016. Зареєстровано: 12.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2016.
Дата набрання законної сили: 05.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		          05.07.2016 року                                                 Справа №  904/3554/16 
		 
		Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		          головуючого судді  Вечірка І.О.  (доповідач)                                                                           
		          суддів:                       Кузнецова В.О., Науменка І.М.
		Секретар:                   Петровська А.В.
		 
		за участю:
		від скаржника: Хачікян М.П., представник, довіреність № 38569/9/04-64-10-24 від 15.12.15; Хоміч Ю.Г., представник, довіреність № 38567/9/04-64-10-24 від 15.12.15;
		від боржника: Федорова Г.В., представник, довіреність № б/н від 11.05.16;   
		          ліквідатор: Польянов Є.О,, паспорт НОМЕР_1  від 04.09.2008 р.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області
		на постанову           господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року
		у справі          № 904/3554/16          
		за заявою           Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш", м. Дніпропетровськ           
		про          визнання банкрутом
		          
		          ВСТАНОВИВ:
		 
		Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у справі № 904/3554/16 (суддя Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів справи клопотання № 246-2016 від 16.05.2016 року голови ліквідаційної комісії Польянова Є.О. з додатками. Відхилено кандидатуру арбітражного керуючого Поліванової І.С. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці (до 17.09.2016 року). Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Польянова Є.О., якого зобов'язано вчинити певні дії.
		Не погодившись із вказаною постановою, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція  м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області подала  апеляційну скаргу, в якій просить  скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року та припинити провадження у справі.
		В обґрунтування своєї правової позиції представник податкового органу (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги) посилається на те, що проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "ТД "Електроважмаш" не перевірений контролюючим органом, а тому не може бути належним та допустимим доказом відсутності активів боржника. У боржника наявна сума дебіторської заборгованості. Відсутність у боржника достатніх коштів, необхідних для покриття судових витрат, унеможливлює звернення до судів в межах позовного провадження для примусового стягнення дебіторської заборгованості з метою подальшого включення до ліквідаційної маси. Копія ухвали про порушення провадження у даній справі від 12.05.2016 року не направлялась контролюючому органу, в якому боржник перебуває на податковому обліку. Лише після порушення провадження у справі про банкрутство головою ліквідаційної комісії  16.05.2016 року було надано господарському суду документи, що свідчать про відсутність зареєстрованого за боржником у відповідних установах майна. До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не представлено доказів надання ліквідатором (ліквідаційною комісією) ТОВ "ТД "Електроважмаш" документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення Лівобережною ОДПІ  м. Дніпропетровська податкової перевірки. В матеріалах справи наявні довідки банківських установ, які свідчать про закриття рахунків, проте дати такого закриття передують рішенню засновників про припинення діяльності шляхом ліквідації. Таким чином на час здійснення ліквідаційної процедури у боржника закриті всі рахунки в банківських установах. Відповідно до показників податкової звітності з податку на додану вартість за період з січня по грудень 2015 року ТОВ "ТД "Електроважмаш" реалізовувало товар - паллети у кількості 970 од. на суму 2 020 833,33 грн. 30.04.2015 року платник податку скористався правом, передбаченим законодавством та зареєстрував розрахунок коригування до податкової накладної, тобто відбулось  повернення коштів за товар та відповідно і повернення товару. Відповідно до звітності ТОВ "ТД "Електроважмаш" в подальшому вказаний товар не реалізовувало. Факт відсутності товару на залишках у підприємства станом на 25.01.2016 року (відповідно до проміжного ліквідаційного балансу) та факт не реалізації товару відповідно до самостійно задекларованих показників податкової звітності з податку на додану вартість за період з січня 2015 року по січень 2016 року ставить від сумнів достовірність інформації про майновий стан боржника.
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 30.06.2016  року.
		В судовому засіданні 30.06.2016 року оголошено перерву до 05.07.2016 року.
		Представники скаржника в судових засіданнях 30.06.2016 року та 05.07.2016 року надали пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
		Ліквідатор боржника Польянов Є.О. у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 05.07.2016 року, а також представник боржника в судових засіданнях 30.06.2016 року та 05.07.2016 року просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану постанову від 17.05.2016 року у даній справі залишити без змін.
		 
		Заслухавши пояснення ліквідатора та представників боржника та скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2016 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш" про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнята до розгляду в підготовчому засіданні (а. с. 1-3).
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а. с. 88-90).
		Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року долучено до матеріалів справи клопотання № 246-2016 від 16.05.2016 року голови ліквідаційної комісії Польянова Є.О. з додатками. Відхилено кандидатуру арбітражного керуючого Поліванової І.С,. боржника визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці (до 17.09.2016 року). Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Польянова Є.О., якого зобов'язано вчинити певні дії.
		 
		Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо відповідності закону та обґрунтованості прийнятої судом першої інстанції постанови від 17.05.2016 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
		Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"       (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього       Закону       застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
		Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України       господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .
		За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим       Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Відповідно до статті 9 Закону  справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Як вбачається із матеріалів справи, 05.05.2016 року голова ліквідаційної комісії  ТОВ "Торговий дім "Електроважмаш" Польянов Є.О. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку       статті 95 Закону (а. с. 5-79).
		У вказаній заяві викладено обставини, пов'язані із неможливістю боржника в процедурі добровільної ліквідації задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Так, в заяві про порушення справи ТОВ "ТД "Електроважмаш" посилається на те, що 25.02.2016 року власником  ТОВ "ТД "Електроважмаш" було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії в особі голови ліквідаційної комісії Польянова Є.О. 25.02.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців внесено відповідний запис.  Загальна сума визнаних кредиторських вимог складає 250 000,00 грн. В ході інвентаризації ліквідатором було виявлено: дебіторська заборгованість 20 000,00 грн.; майно, яке виступає предметом забезпечення на підприємстві відсутнє;  грошові кошти у  боржника  відсутні. 
		З урахуванням наданих боржником доказів, господарський суд першої інстанції встановив недостатність вартості майна ТОВ "ТД "Електроважмаш" для задоволення вимог кредиторів, наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Проте, такий висновок суду першої інстанції на думку колегії суддів апеляційного господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
		Відповідно до частини 5 статті 11 Закону боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
		Згідно із частиною 1 статті 95 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
		Такий порядок передбачений нормами частини 3 статті 110, статтею 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).
		Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
		У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
		Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами частин 1, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України; проведення аналізу активів та пасивів боржника, що є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до пункту 3 статті 11 Закону; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України.
		Враховуючи вимоги частин 1, 4, 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; після закінчення строку на пред'явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
		Дотримання зазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням відповідних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження у справі в порядку даної статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
		Відповідно до частини 3 статті 11 Закону до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
		Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України). Проте, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів      статті 111 Цивільного кодексу України.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш" зареєстровано як суб'єкт господарювання 11.07.2008 року, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесено відомості за №12241020000043283.
		25.02.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесено запис про Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш" про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації.
		Згідно із складеним головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш"проміжним ліквідаційним балансом станом на 26.04.2016 року підприємство має кредиторську заборгованість в розмірі 250 000 грн. та дебіторську заборгованість в розмірі 20 000 грн. При цьому, у боржника відсутні основні засоби, грошові кошти, інші активи (а.с.39-40).
		Частиною 4 статті 111 Цивільного кодексу України  встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом. ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
		Відповідно до пункту 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
		Головою ліквідаційної комісії складено акт інвентаризації майна, дебіторської та кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш" (а.с.43).
		В порушення частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідатор на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство не вжив необхідних заходів з метою проведення  інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється. Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до   Законів України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Проте, окремі витяги було надано ліквідатором до суду першої інстанції лише 16.05.2016 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство (а. с. 113-117).
		Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану ТОВ "ТД "Електроважмаш".
		Матеріали справи на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не містять інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за ТОВ "ТД "Електроважмаш" нерухомого майна. До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було надано запити та отримані відповіді відповідних реєструючих органів.
		Господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ліквідатором не було зроблено запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого, внаслідок чого неможливо погодитись з тим, що ліквідатором було вжито всіх заходів по виявленню заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі. З клопотанням про витребування доказів для підтвердження майнового стану боржника та факту відсутності у останнього активів у вигляді нерухомого майна ліквідатор звернувся до господарського суду вже після порушення провадження у даній справі.
		Встановивши факт наявності дебіторської заборгованості боржника в розмірі 20 000 грн. головою ліквідаційної комісії не було вжито будь-яких заходів до отримання такої заборгованості. Лише після прийняття оскаржуваної постанови, ліквідатор звернувся в господарський суд з позовом про стягнення дебіторської заборгованості.
		Відповідно до вимог частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
		Протокол №11 загальних зборів учасників товариства про затвердження ліквідаційного балансу від 26.04.2016 року було залучено до матеріалів справи за клопотанням голови ліквідаційної комісії після винесення судом ухвали про прийняття заяви про призначення справи про банкрутство до розгляду (а.с.82-84).
		Необхідно зауважити, що частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України       встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. При цьому, чинне законодавство не містить в собі будь-яких виключень щодо вчинення таких дій ліквідатором в досудовій процедурі ліквідації боржника.
		В матеріалах справи містяться довідки Банківських установ про закриття рахунків боржника.  Також, згідно довідки голови ліквідаційної комісії про відомості щодо рахунків, відкритих у банках та інших фінансово-кредитних установах станом на момент подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство у боржника відсутні відкриті рахунки у банках та інших фінансово-кредитних установах (а.с.71). Однак, головою ліквідаційної комісії не визначений рахунок, який має використовуватись для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
		Згідно з приписами п. 11.16 "Порядку обліку платників податків та зборів" (затверджено Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року "Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів" (в редакції Наказу Міністерства Фінансів України № 462 від 22.04.2014 року "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків та зборів")) належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є Довідка Державної податкової інспекції. Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття не була надана боржником на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство.
		Частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. 
		Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
		Однак, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором ТОВ "ТД "Електроважмаш" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.
		В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог Закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.
		Згідно з частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
		До заяви про порушення справи про банкрутство  в порушення частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.
		Зазначене  свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавило органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.
		Також відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. 
		Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону про банкрутство) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування його витрат (поштових, транспортних тощо), а також витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.
		При зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржник вказав про відсутність у нього грошових коштів та наявність у нього активу в сумі 20 000 грн. у вигляді дебіторської заборгованості. Отже, зазначений боржником обсяг активів є недостатнім для покриття судових витрат навіть у мінімальному обсязі, визначеному чинним законодавством.
		За наведених обставин, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом  дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів і пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
		Таким чином, висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
		Розглядаючи справу у судовому засіданні господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.
		Оскільки, провадження у даній справі підлягало припиненню, суд першої інстанції не мав правових підстав для призначення ліквідатора у цій справі.
		 
		Щодо процесуального права Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на апеляційне оскарження у даній справі колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необхідним зазначити наступне.
		Положенням статті 1 Закону регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
		Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду, яке не набрало законної сили. 
		Матеріали справи свідчать, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією в порядку визначеному Законом подано до місцевого господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 1 020 грн. 00 коп. (а.с.184). Крім цього слід врахувати, що судом першої інстанції в порушення вимог ч.16 ст.16 Закону не було направлено Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції ухвалу про порушення справи про банкрутство.
		За наведених обставин Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція мала передбачені законодавством підстави для подання апеляційної скарги у даній справі.   
		 
		 
		Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України       господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
		Аналогічні підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені пунктом 9 частини 1 статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		З урахуванням зазначених норм процесуального права, провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД "Електроважмаш" підлягає припиненню.
		          Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року про визнання ТОВ "ТД "Електроважмаш" банкрутом. Провадження у даній справі необхідно припинити. Копію даної постанови слід направити державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо ТОВ "ТД "Електроважмаш".
		 
		          Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		                     Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції                          м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області задовольнити.
		          Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у справі № 904/3554/16 скасувати.
		          Провадження у справі № 904/3554/16 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електроважмаш", м. Дніпропетровськ банкрутом припинити.
		          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
		 
		          Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.07.2016 року.
		 
		           Головуючий суддя                                                                      І.О. Вечірко  
		 
		           Суддя                                                                                             В.О. Кузнецов 
		 
		           Суддя                                                                                             І.М. Науменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...