Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/13874/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2016. Зареєстровано: 04.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/669/16 
		Справа №754/13874/15-ц
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		Іменем України
		    28 липня 2016 року                             м. Київ
		    Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД», треті особи: Київська міська рада; Товариство з обмеженою відповідальністю «Континентбуд», про визнання майнових прав,
		В С Т А Н О В И В:
		    Представник ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на однокімнатну квартиру, загальною площею 32,81 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.06.2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» був укладений Попередній договір договору купівлі-продажу квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. Відповідно до умов Попереднього Договору Товариство зобов'язалось укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) квартири у АДРЕСА_1, кількість кімнат 1, загальна площа 32,81 кв.м., у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, а Позивач зобов'язався прийняти та належним чином оплатити її вартість. Пунктом 2.3.1. Договору було визначено, що сума коштів, що вносяться позивачем за Договором забезпечення, зараховуються, як оплата 31.83 кв.м. об'єкта. Згідно Договору про забезпечення виконання зобов'язань №4/525 від 06.06.2014 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД», сторони визначили, що на підтвердження зобов'язань за Попереднім договором та виконання основного договору позивач строком до 17.06.2018 року повинен сплатити на користь Товариства суму коштів, що становить 97% орієнтованої вартості об'єкта у розмірі 241908,00 грн. та 40318,00 грн. податку на додану вартість. Позивачем було повністю виконано умови договору, сплачено грошові кошти у розмірі 241908,00 грн. та 40318,00 грн. податку на додану вартість, що підтверджується Довідкою від 16.06.2014 року про оплату згідно Договору про забезпечення виконання зобов'язань №4/525 від 06.06.2014 року. Товариство зобов'язалося протягом другого кварталу 2015 року укласти з позивачкою Основний договір, проте з боку Товариства жодних дій на виконання даних зобов'язань вчинено не було, квартира не закінчена будівництвом та не введена в експлуатацію, у зв'язку з чим Товариство не має можливості укласти Основний договір. Позивач зазначає, що виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі належним чином, а відповідач свої зобов'язання не виконує, а тому позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати за ним майнове (речове) право на квартиру.
		    У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		    У судове засідання представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
		    У судове засідання представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
		    У судове засідання представник третьої особи Київської міської Ради не з'явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за відсутністю представника, надавши письмові пояснення в яких зазначив, що відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага, ст. 190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю, таким чином, майнові права визнаються речовими правами. Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Проте, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
		    На підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 
		    Суд, вивчивши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
		    Судом встановлено, що 31 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» та ОСОБА_1 був укладений Договір намірів №4/525, за умовами п.1.1. якого для підтвердження намірів по укладенню Попереднього Договору купівлі-продажу квартири в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 та Договору про забезпечення виконання зобов'язань у строк до 07 червня 2014 року, та попередньо погодивши всі істотні умови договорів, сторони на умовах цього Договору домовилися про внесення позивачем грошової суми у формі завдатку на виконання відповідачем у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 11-12).
		    Відповідно до п. 2.1. Договору Сторона - 2 до 10.06.2014 року, після підписання Попереднього Договору, вносить на поточний рахунок чи у касу Сторони - 1 перший внесок у розмірі 241908,00 грн., як оплату 31,83 кв.м.
		    Відповідно до п. 2.3. Договору у разі виконання Стороною - 2 обов'язку, викладеного у п. 1.1. цього договору Сторона - 1 зобов'язується грошові кошти, оплачені по цьому Договору у повному обсязі повернути Стороні - 2 у строк 7 банківських днів з дня виконання Стороною - 2 обов'язку, викладеного у п. 1.1. цього Договору та отримання від Сторони - 2 письмової вимоги про повернення грошових коштів або за письмовою вимогою Сторони - 2 зарахувати грошові кошти, оплачені по цьому Договору у рахунок оплат по договору про забезпечення виконання зобов'язання.
		    Відповідно до п. 3.1. Договору у разі не укладання договорів у строк, зазначений у п. 1.1. цього Договору з вини Сторони -1 грошові кошти сплачені Стороною - 2 по цьому Договору повертаються Стороною - 1 Стороні - 2 напротязі 7 банківських днів з моменту отримання від Сторони - 2 письмової вимоги про повернення грошових коштів.
		    Відповідно до п. 3.3. Договору     застосування штрафних санкцій є правом Сторін, а не їх обов'язком.
		    06 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» та ОСОБА_1 був укладений Попередній договір договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. (а.с. 7-10).
		    Відповідно до п. 1.1. Попереднього договору сторони зобов'язуються в строки встановлені п. 1.3.1. цього Договору укласти Договір купівлі-продажу квартири - Основний договір, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» зобов'язується передати у власність (продати) окрему квартиру ОСОБА_1, характеристики якої вказані в п. 1.4. статті 1 цього Попереднього договору, яка знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 зобов'язується прийняти у власність (купити) зазначену квартиру та належним чином сплатити її вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору.
		    Відповідно до п. 1.4. Попереднього договору характеристики об'єкта є: Секція - 4, поверх - 14, номер квартири - 525, кількість кімнат - 1, загальна площа 32,81 кв.м.
		    Відповідно до 1.3. Попереднього договору плановий строк введення в експлуатацію Будинку - I (перший) квартал 2015 року.
		    Відповідно до 1.3.1. Попереднього договору сторони зобов'язуються укласти Основний договір протягом II (другого) кварталу 2015 року, з урахуванням вимог п. 5.2. цього Попереднього договору, але в будь-якому разі не раніше отримання Стороною - 1 правовстановлюючих документів на Об'єкт - надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідними державними органами документів, що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення Основного договору.
		    Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Стороною - 2 відповідного повідомлення від Сторони - 1, яке надсилається поштою рекомендованим листом або іншим способом, який Сторони оберуть за взаємним погодженням.
		    Відповідно до 1.2. Попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов'язання щодо укладення та нотаріального посвідчення Основного договору, яке встановлене пунктом 1.1. статті 1 Попереднього договору повинне бути забезпечене.
		    Вид та порядок забезпечення виконання вказаного зобов'язання Сторони визначають в окремому Договорі про забезпечення виконання зобов'язань № 4/525 від 06 червня 2014 року. Зазначений Договір про забезпечення виконання зобов'язань - Договір про забезпечення Сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одночасно з укладенням та нотаріальним посвідченням цього Попереднього договору.
		    Відповідно до п. 1.2.1. Попереднього договору цей Попередній договір та Договір про забезпечення виконання зобов'язань є невід'ємними один від одного. Припинення дії, втрата чинності, розірвання одного з цих Договорів тягне за собою припинення дії, втрату чинності, розірвання іншого Договору.
		    Відповідно до п. 2.1. Попереднього договору розрахунки по Основному договору здійснюються у валюті України - гривні, шляхом перерахування позивачем грошових коштів на поточний рахунок відповідача.
		    Відповідно до п. 2.3. Попереднього договору остаточні розрахунки по Основному договору здійснюються в день укладення Основного договору до моменту його нотаріального посвідчення в-наступному порядку:
		    Відповідно до п. 2.3.1. Попереднього договору сума грошових коштів (включає в себе податок на додану вартість) в українських гривнях, що має бути сплачена позивачем на виконання Договору про забезпечення, укладення якого передбачене пунктом 1.2. статті 1 цього Попереднього договору, у розмірі, зазначеному у пункті 2.2.статті Договору про забезпечення, буде зарахована відповідачем, як оплата 31,83 кв.м. Об'єкта.
		    Відповідно до п. 2.3.2. Попереднього договору різниця між розміром суми Основного договору (остаточна вартість/ціна об'єкта) та розміром грошових коштів, сплачених по Договору про забезпечення, які будуть зараховані Стороною - 1 як оплата 31,83 кв.м. Об'єкта, сплачується Стороною - 2 в розмірі, який вираховується шляхом множення неоплачених квадратних метрів Об'єкта (остаточна площа Об'єкта, визначається згідно підпункту 5.4. статті 5 цього Попереднього Договору) на фіксовану вартість одного квадратного метра на момент оплати.
		    Відповідно до п. 5.4. Попереднього договору остаточна площа об'єкта визначається згідно документу про інвентаризацію наданого Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації" або будь-яким іншим компетентним органом, визначеним згідно чинного законодавства. Остаточна площа об'єкта застосовується Сторонами для визначення остаточного розміру суми Основного договору, згідно підпункту 2.3.2 п. 2.3. статті 2 цього Попереднього договору.
		    Відповідно до п. 3.1. Попереднього договору об'єкт буде переданий позивачу у наступному стані; встановлені металеві вхідні двері; встановлені металопластикові вікна; штукатурка в усіх приміщеннях, крім ванних кімнат, санітарних вузлів та крім усіх бетонних поверхонь; підготовлена під чистову обробку підлога (крім підлоги у ванних кімнатах та санітарних вузлах); у ванних кімнатах та санітарних вузлах гідроізоляція відсутня; розведені системи опалення, водопостачання, каналізації; інші сантехнічні прилади відсутні; встановлені лічильники гарячої, холодної води та електроенергії (перелік виключний).
		    Відповідно до п. 3.2. Попереднього договору фактична передача Об'єкта відповідачем позивачу оформлюється та підтверджується Актом приймання - передачі Об'єкта. Такий Акт підписується Сторонами не пізніше моменту укладання та нотаріального посвідчення Основного договору.
		    Відповідно до п. 4.2. Попереднього договору Сторона - 1 зобов'язується:
		    4.2.1. Належним чином виконувати свої зобов'язання за цим Договором.
		    4.2.3. Передати у власність Сторони - 2 Об'єкт, характеристики якого визначені в пункті 1.4. статті 1 цього Договору в момент укладення та нотаріального посвідчення Основного договору.
		    Відповідно до п. 4.3.2. Попереднього договору Сторона - 2 має право:
		    4.3.2. Достроково виконати свої зобов'язання по сплаті грошових коштів (платежів), передбачені розділом 2 Договору про забезпечення, при цьому штрафні санкції за дострокове виконання Стороною - 2 зобов'язань - не нараховуються.
		    Відповідно до п. 4.4.1. Попереднього договору Сторона - 2 зобов'язується належним чином та повністю сплатити вартість/ціну Об'єкта, розмір якої визначено у статті 2 Договору про забезпечення.
		    Відповідно до п. 6.1. Попереднього договору за виконання або неналежне виконання своїх зобов'язань договором винна Сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється
		(відмовляється) від укладення та нотаріального посвідчення Основного договору, зобов'язана відшкодувати іншій Стороні завдані цим фактичні збитки протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту у який мав бути укладений Основний договір.
		    Відповідно до п. 6.3. Попереднього договору у випадку прострочення Стороною-1 з власної вини встановлених цим Попереднім договором строків укладення та нотаріального посвідчення Основного договору, більше ніж на 6 (шість) місяців, Сторона - 1 зобов'язана сплатити на користь Сторони - 2 пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десятих відсотка) від сплаченої Стороною - 2 суми, згідно пункту 2.3. статті 2 Договору про забезпечення за кожен місяць прострочення, починаючи з 7 (сьомого) місяця.
		    Відповідно до п. 7.3. Попереднього договору всі спори та розбіжності, які виникають між Сторонами по даному Попередньому договору або у зв'язку із ним, вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку.
		    06 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» та ОСОБА_1 був укладений Договір про забезпечення виконання зобов'язань №4/525 (а.с. 13-16).
		    Відповідно до п. 1.1. Договору про забезпечення виконання зобов'язань для підтвердження зобов'язань, що виникли у Сторін згідно з Попереднім договором щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу (далі - „Основний договір"), та забезпечення виконання таких зобов'язань, Сторона - 2 сплачує Стороні - 1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього Договору. Вказана сума коштів буде, після її належної сплати Стороною - 2 за даним Договором, зарахована до платежів за Основним договором у момент укладення такого Основного договору.
		    Відповідно до п. 2.2.1. Договору про забезпечення виконання зобов'язань сторони погодили, що позивач зобов'язується строком до 17.06.2018 року повинен сплатити на користь відповідача 97% орієнтованої вартості об'єкта у розмірі 241908,00 грн.
		    Відповідно до п. 2.2.2. Договору про забезпечення виконання зобов'язань решту від загальної вартості об'єкту, визначеної відповідно до умов попереднього договору, Сторона - 2 має сплатити в строк, встановлений основним договором купівлі-продажу.
		    Відповідно до п. 2.3. Договору про забезпечення виконання зобов'язань Сторони встановили, що укладення та оформлення Основного Договору можливе лише в тому випадку, якщо суми коштів, визначені розділом 2 Договору, будуть повністю внесені Стороною - 2 на рахунок Сторони - 1 до моменту, вказаного укладення та оформлення Основного Договору.
		    Відповідно до п. 3.2. Договору про забезпечення виконання зобов'язань Сторона - 1 зобов'язується:
		    3.2.1. Належним чином виконувати свої зобов'язання за даним Договором.
		    3.2.3. В момент укладення Основного Договору та за умови належного і повного виконання Стороною - 2 своїх зобов'язань за цим Договором та Попереднім Договором, зарахувати суми коштів, що були сплачені Стороні - 1 на виконання даного Договору, як відповідну частину оплати за Основним Договором.
		    Відповідно до п. 3.3. Договору про забезпечення виконання зобов'язань Сторона - 2 має право:
		    3.3.1. В момент укладення Основного Договору та за умови належного і повного виконання Стороною - 2 своїх зобов'язань за цим Договором та Попереднім Договором, вимагати зарахування сум коштів, що були сплачені Стороною - 2 Сторони - 1 на виконання даного Договору, як відповідної частини оплати за Основним Договором.
		    3.3.3. Сторона - 2 має інші права, що виникають з умов даного Договору та вимог чинного законодавства України.
		    Відповідно до п. 4.2. Договору про забезпечення виконання зобов'язань у разі невиконання Стороною - 1 з власної вини взятих на себе зобов'язань, вказаних в даному Договорі та/або зобов'язань, передбачених Попереднім Договором та у разі розірвання (припинення) цього Договору через таке невиконання, Сторона - 1 зобов'язана повернути Стороні - 2 суму, що була фактично сплачена Стороною - 2 Стороні - 1 у порядку, встановленому пунктом 2.2. розділу 2 даного Договору. Вказане в даному пункті Договору повернення коштів здійснюється після укладення Стороною - 1 щодо Об'єкту, характеристики якого вказані в пунктах 1.1.; 1.4. Попереднього Договору, нового Попереднього Договору та нового Договору про забезпечення виконання зобов'язань з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим Договором про забезпечення виконання зобов'язань, але не пізніше 1 (одного) року з дати розірвання Договору.
		    Відповідно до п. 4.3. Договору про забезпечення виконання зобов'язань у разі невиконання Стороною - 2 взятих на себе зобов'язань, які викладені в даному
		Договорі та/або зобов'язань передбачених Попереднім Договором, Сторона - 1 має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку з вини Сторони - 2. При цьому сума, що була фактично сплачена Стороною - 2 Стороні - 1 у порядку встановленому пунктом 2.2. розділу 2 даного Договору, повертається Стороні - 2, за винятком суми коштів у гривнях, що еквівалентна 5% (п'яти відсоткам) від суми встановленої у підпункті 2.2.1. пункту 2.2. розділу 2 цього Договору, які залишаються у розпорядженні Сторони - 1 в якості неустойки. Вказане в даному пункті Договору повернення коштів здійснюється після укладення Стороною - 1 щодо Об'єкту, характеристики якого вказані в пунктах п. 1.1.; 1.4. Попереднього Договору, нового Попереднього Договору та нового Договору про забезпечення виконання зобов'язань з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим Договором про забезпечення виконання зобов'язань, але не пізніше 1 (одного) року з дати розірвання Договору. Сторона - 1 повідомляє Сторону - 2 про розірвання Договору шляхом направлення поштового повідомлення (цінним листом з описом вкладеного) на адресу Сторони - 2, що вказана у цьому Договорі. Договір є розірваним з дати направлення такого та повідомлення Стороні - 2 і підписання Сторонами будь-яких інших документів щодо розірвання даного Договору не є необхідним.
		    ОСОБА_1 на виконання умов Договору було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 241908,00 грн., у т.ч. 40318,00 грн. податок на додану вартість, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №11 від 31.05.2014 року, №25 від 10.06.2014 року, №26 від 11.06.2014 року, Довідки від 16.06.2014 року про оплату згідно Договору про забезпечення виконання зобов'язань №4/525 від 16.06.2014 року (а.с. 18).
		    Відповідно п. 1.3.1. Попереднього Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» зобов'язалося протягом другого кварталу 2015 року укласти з позивачем Основний договір, проте з боку відповідача будь-яких передбачених Договорами дій, на виконання даних зобов'язань, вчинено не було. 
		    Відповідно листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №10/26-26/2411/10 від 24.11.2015 року органи державного архітектурно-будівельного контролю не видавали дозволу та не реєстрували інших документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 52- 53).
		    За результатами контекстного пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень Державній архітектурно-будівельній інспекції України стало  відомо  про постанову Великоберезнянського іонного суду Закарпатської області у справі № 298/987/14-а від 26.09.2014, якою зобов'язано Держархбудінспекцію видати TOB «Континентбуд» сертифікат відповідності на закінчений будівництвом об'єкт «Житловий  будинок з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1» (секції 2, 3, 4, 5).
		    Ознайомившись з матеріалами справи № 298/987/14-а та вказаним судовим рішенням Держархбудінспекція оскаржила його в апеляційному порядку.
		    При цьому, на адресу Департаменту 22.04.2015 надійшов лист з Головного слідчого управлінням МВС України з копіями ухвал Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на земельні ділянки та незавершені й завершені об'єкти будівництва.
		    Зокрема, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2015 накладено арешт на незавершене та завершене (крім житлових приміщень, які залежать фізичним особам) самовільне будівництво, що проводиться на замовлення TOB «Континентбуд» (код ЄДРПОУ 32920223) підрядником ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» (код ЄДРПОУ 39100476) на самовільно захопленій земельній ділянці площею 13013 кв.м. по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить територіальній громаді міста Києва з забороною розпорядження, користування та проведення будівельних робіт направлених на створення завершеного об'єкта будівництва.
		    Також ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015 накладено арешт на земельну ділянку площею 13013 га, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 з забороною розпорядження вказаною земельною ділянкою.
		    Суд встановив, що докази на підтвердження виконання сторонами у повному обсязі всіх умов вищезазначених Договорів відсутні, зокрема відповідно до п. 2.2.2. Договору про забезпечення виконання зобов'язань решта від загальної вартості об'єкту, визначена відповідно до умов Попереднього договору, позивачем не сплачена в строк, встановлений Основним договором купівлі-продажу, оскільки між сторонами його не було укладено та нотаріально посвідчено, відповідні правовстановлючи документи державних органів у спосіб встановлений Законом відповідачем не отримано.
		    Судом об'єктивно встановлено, що між сторонами у справі на підставі укладених договорів виникли зобов'язання, забезпечені грошовими коштами, за якими відповідач зобов'язався надати позивачу послуги, а позивач зобов'язався за виконання обов'язків на визначених умовах та у відповідний строк. Проте, всупереч взятим на себе зобов'язанням у визначені цими договорами строки, відповідач їх належним чином не виконує.
		    Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		    Згідно із ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		    Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
		    Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю.
		    Таким чином, майнові права визнаються речовими правами.
		    Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		    Частиною 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		    Відповідно до ст. 202, 204 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		    З урахуванням того, що згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов'язків, укладення з позивачкою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов'язань є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків.
		    Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
		    Згідно із ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.
		    Так, у позивача у зв'язку з виконанням зобов'язання щодо сплати 97%орієнтовної вартості квартири виникло право вимоги й оформлення права власності на квартиру шляхом укладання Основного договору, а у Товариства виникло право на отримання вартості квартири та кореспондуючий обов'язок укласти з позивачем Основний договір купівлі-продажу квартири та передати її останньому за відповідним Актом приймання-передачі.
		    Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги.
		    Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 2 грудня розглянула справу № 6-1502цс15 про визнання майнових прав, визнання договорів іпотеки частково недійсними, зазначивши, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» як спеціального закону, що містить норми щодо укладення договору іпотеки, предметом якого можуть бути майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, тому оспорювані іпотечні договори були укладені відповідно до вимог чинного на той час законодавства. 
		    Зокрема, Верховний Суд України визначив таку правову позицію. Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України "Про іпотеку". 
		    За правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. 
		    За змістом договору купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за ним майнових прав на об'єкт інвестування на підставі статей 331, 392 Цивільного кодексу України немає.
		    Водночас відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. 
		     Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.
		    Майнові права на нерухомість - об'єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є «чуже майно», а також не вважаються правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.
		    Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.   
		    Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
		    Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. 
		    Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. 
		    Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
		    За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. 
		    Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу. 
		    Позивач виконав свої грошові зобов'язання за Попереднім договором, сплативши вартість об'єкта будівництва в розмірі, установленому цим договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або для набуття майнових прав на цей об'єкт.
		    Проте в позивача право власності на спірну квартиру не виникло. Порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації врегульовано чинним на час укладення договору купівлі-продажу майнових прав Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України «Про інвестиційну діяльність». За змістом договору купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. 
		    Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на свій розсуд.
		    Згідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
		    Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		    Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актах цивільного законодавства.
		    Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		    Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		    Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		    Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. 
		    Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
		    Згідно ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
		    Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		    Разом з тим, з боку позивача суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
		    За таких обставин, ураховуючи обраний спосіб захисту цивільного права та інтересів позивача, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, за відсутністю заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
		    На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, Конституцією України, ст. 11, 12, 16, 177, 178, 190, 328, 331, 392, 525, 526, 876 ЦК України, 
		В И Р І Ш И В:
		    У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
		    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		        Суддя                             Петріщева І.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...