Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/14380/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2016. Зареєстровано: 07.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/711/16 
		Справа №754/14380/15-ц
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		Іменем України
		    28 липня 2016 року                              м. Київ
		    Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд», треті особи: Київська міська рада; Товариство з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД», про визнання майнових прав,
		В С Т А Н О В И В:
		    ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог просить визнати за нею майнове (речове) право на двокімнатну квартиру, типу «2а», будівельний номер 194, проектною площею 66,61 кв.м., яка знаходиться на 13 поверсі у секції № 2, будинку АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" та ОСОБА_1 був укладений Попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. Відповідно до умов Договору Товариство зобов'язалось укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) квартири у секції 2, поверх 13, будівельний № 194, кількість кімнат 2, загальна площа 66,61 кв.м., тип "2а" у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, а Позивачка зобов'язалася прийняти та належним чином оплатити її вартість. Пунктом 2.3 Договору було визначено, що сума коштів, що вносяться позивачем за Договором забезпечення, зараховуються, як відповідна частина оплати за Основним договором. Згідно Договору про забезпечення виконання зобов'язань №1/2/194 від 21.08.2012 року та Додатку до нього, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" та ОСОБА_1, сторони визначили, що на підтвердження зобов'язань за Попереднім договором та виконання основного договору позивач повинен сплатити на користь Товариства суму коштів, що становить 511264,66 грн. Позивачкою було повністю виконано умови договору, сплачено грошові кошти у розмірі 511264,66 грн., що підтверджується Довідкою від 30.04.2014 року про оплату згідно Попереднього Договору купівлі-продажу від 21.08.2012 року. Товариство зобов'язалося протягом першого кварталу 2013 року укласти з позивачем Основний договір, проте з боку Товариства жодних дій на виконання даних зобов'язань вчинено не було. Позивачка виконала свої зобов'язання належним чином, відповідач свої зобов'язання за Договорами не виконав, а тому позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати за нею майнове (речове) право на квартиру.
		    У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
		    У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
		    У судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Сіті ЛТД" не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
		    У судове засідання представник Київської міської Ради не з'явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за відсутністю представника, надавши письмові пояснення в яких зазначив, що відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага, ст. 190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю, таким чином, майнові права визнаються речовими правами. Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Проте, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
		    На підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 
		    Суд, вивчивши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
		    Судом встановлено, що 21 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" та ОСОБА_1 був укладений Попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. (а.с. 7-10).
		    Відповідно до п. 1.1. Попереднього договору сторони зобов'язуються в строки встановлені цим Договором укласти в майбутньому Договір купівлі-продажу - Основний договір, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" зобов'язується передати у власність окрему квартиру, характеристики якої вказані в п. 1.4. статті 1 цього Попереднього договору - Об'єкт, який знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, у Деснянському районі м. Києва, а ОСОБА_1 зобов'язується прийняти Об'єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору.
		    Відповідно до п. 1.4. Попереднього договору характеристики об'єкта є: Секція - 2, поверх - 13, номер квартири - 194, кількість кімнат - 2, загальна площа 66,61 кв.м.
		    Відповідно до 1.3. Попереднього договору сторони зобов'язуються укласти Основний договір протягом першого кварталу 2013 року, але в будь-якому разі не раніше отримання Стороною - 1 правовстановлюючих документів на Об'єкт та надання Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно" документів, що є необхідними для належного укладення та оформлення Основного договору. 
		    Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Стороною - 2 відповідного повідомлення від Сторони - 1.
		    Відповідно до 1.2. Попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов'язання щодо укладення та нотаріального посвідчення Основного договору, яке встановлене пунктом 1.1. статті 1 Попереднього договору повинне бути забезпечене.
		    Вид та порядок забезпечення виконання вказаного зобов'язання Сторони визначають в окремому Договорі про забезпечення виконання зобов'язань. Зазначений Договір про забезпечення виконання зобов'язань - Договір про забезпечення Сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одночасно з укладенням та нотаріальним посвідченням цього Попереднього договору.
		    Відповідно до п. 2.1. Попереднього договору сторони встановили наступний порядок внесення та визначення розміру суми коштів, що буде оплатою за Об'єкт та яка повинна бути внесена Стороною-2 на користь Сторони-1 за Основним договором:
		    Відповідно до п. 2.1.2. Попереднього договору розмір суми Основного договору (вартість Об'єкта), разом з податком на додану вартість, визначається сторонами на момент укладення Основного договору та відповідно до положень договору про забезпечення зобов'язань, який укладається одночасно з цим Попереднім договором.
		    Відповідно до п. 2.1.3. Попереднього договору Сторона-2 здійснює розрахунки у момент укладення Основного Договору.
		    Відповідно до п. 2.3. Попереднього договору сторони погодили, що суми коштів, які вносяться Стороною-2 за Договором забезпечення, зараховуються, як відповідна частина оплати за Основним договором.
		    Відповідно до п. 4.3. Попереднього договору сторони погодили, що Основний договір може бути укладений виключно у разі перерахування повної суми коштів, що передбачена підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. розділу 2 Договору забезпечення (враховуючи положення п. 2.4. розділу 2 Договору забезпечення), на поточний рахунок
		Сторони -1 на виконання зобов'язань за вказаним Договором забезпечення у належному порядку.
		    Відповідно до п. 3.1. Попереднього договору об'єкт має бути підключений до мереж водо-тепло, електропостачання/водовідведення та переданий Стороні-2 у наступному стані: встановлені металеві вхідні двері; встановлені та засклені металопластикові вікна; штукатурка в усіх приміщеннях, крім ванних кімнат, санітарних вузлів та крім усіх бетонних поверхонь; підготовлена під чистову підлога (крім підлоги у ванних кімнатах та санітарних вузлах); у ванних кімнатах та санітарних вузлах гідроізоляція відсутня; розведені системи опалення, водопостачання, каналізації; розведена система електрозабезпечення; інші сантехнічні прилади відсутні; встановлені лічильники гарячої, холодної води та електроенергії (перепік виключний).
		    Відповідно до п. 3.2. Попереднього договору фактична передача Об'єкта відповідачем позивачу оформлюється та підтверджується Актом приймання - передачі Об'єкта. Такий Акт підписується Сторонами не пізніше моменту укладання та нотаріального посвідчення Основного договору.
		    Відповідно до п. 5.1. Попереднього договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Попереднім договором винна Сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється (відмовляється) від укладення Основного договору, зобов'язана відшкодувати іншій стороні завдані цим фактичні збитки протягом 30 календарних днів з моменту, у який мав бути укладений Основний договір.  
		    Відповідно до п. 5.4. Попереднього договору у разі невиконання Стороною-1 з власної вини взятих на себе зобов'язань, вказаних в Попередньому договорі (відмова від укладення Основного договору або розірвання цього Попереднього договору за ініціативою Сторони-1) Сторона-2 має право вимагати розірвання даного Попереднього договору з вини Сторони-1, з настанням відповідних наслідків, що передбачені Попереднім договором та Договором забезпечення.
		    Відповідно до п. 5.5. Попереднього договору у разі невиконання Стороною-2 взятих на себе зобов'язань, які викладені в даному Попередньому договорі, Сторона-1 має право вимагати розірвання даного Попереднього договору в односторонньому порядку, з вини Сторони-2, шляхом звернення до третейського суду (п. 5.6. цього Попереднього договору), з настанням відповідних наслідків, що передбачені Попереднім договором та Договором забезпечення.
		    Відповідно до п. 5.6. Попереднього договору сторони погодили та встановили, що усі спори Сторін щодо укладання, виконання, зміни, розірвання (припинення, втрати чинності), даного Попереднього договору розглядаються третейським судом, рішення якого є обов'язковими для Сторін та є чинними згідно з законодавством України.
		    Відповідно до п. 5.7. Попереднього договору у випадку прострочення Стороною-1 з власної вини встановлених цим Попереднім договором строків укладення Основного договору, більше ніж на 6 (шість) місяців, вона зобов'язана сплатити на користь Сторони-2 пеню у розмірі 0,1% від суми встановленої підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. розділу 2 Договору забезпечення за кожен місяць такого прострочення, починаючи з 7 місяця.
		    Відповідно до п. 6.3. Попереднього договору всі спори та розбіжності, які виникають між Сторонами по даному Попередньому договору або у зв'язку із ним, вирішуються шляхом переговорів.
		    21 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" та ОСОБА_1 був укладений Договір про забезпечення виконання зобов'язань №1/2/194 (а.с. 11-15).
		    Відповідно до п. 1.1. Договору про забезпечення виконання зобов'язань для підтвердження зобов'язань, що виникли у Сторін згідно з Попереднім договором щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу квартири - Основний договір, та забезпечення виконання таких зобов'язань, Сторона - 2 сплачує Стороні - 1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього Договору. Вказана сума коштів буде, після її належної сплати Стороною - 2 за даним Договором, зарахована до платежів за Основним договором у момент укладення такого Основного договору.
		    Відповідно п. 2.2.1. Договору про забезпечення виконання зобов'язань позивач зобов'язується сплатити відповідачу суму коштів, яка у національній валюті України на день укладення Договору становить 499575,00 грн. Вартість 1 кв.м. на момент укладення Договору становить 7500,00 грн.
		    Відповідно до п. 2.1. Договору про забезпечення виконання зобов'язань сторони домовилися здійснювати розрахунки між собою в наступному порядку: кожний платіж за цим Договором сплачується Стороною-2 на поточний рахунок Стороні-1 № 26002009100280, відкритий в АТ «Піреус банк МКБ» м. Київ, МФО 300658.
		    Відповідно до п. 2.2. Договору про забезпечення виконання зобов'язань на виконання пункту 1.1. цього Договору Сторони погодили наступне: Сторона-2 зобов'язується сплатити Стороні-1 суму коштів, яка у національній валюті
		України (разом з податком на додану вартість) на день укладання цього Договору становить 499575,00 грн. Вартість 1 квадратного метра на момент укладання цього Договору становить 7500,00 грн.
		    Відповідно до п. 2.2.2. Договору про забезпечення виконання зобов'язань сума коштів встановлена Сторонами у підпункті 2.2.1. пункту 2.2. розділу 2 Договору к підлягає зміні протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання даного Договору (виключно) У випадку внесення Стороною-2 вказаної суми коштів повністю протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання даного Договору (виключно) така сума коштів зміні не підлягає і є остаточною.
		    Відповідно до п. 2.2.3. Договору про забезпечення виконання зобов'язань у випадку внесення Стороною-2 суми коштів, що визначена у п. 2.2.1. пункту 2.2. розділу 2.2. цього Договору, згідно з графіком оплати (пункт 2.3. розділу 2 Договору), вказана сума коштів (щодо тієї частини такої суми, що має бути оплачена в строк встановлений графіком «оплати) підлягає коригуванню із розрахунку зміни вартості 1 (одного) квадратного метра з моменту укладання цього Договору на момент оплати Стороною-2 суми коштів. Вартість 1 (одного) квадратного метра визначається Стороною-1.
		    Умови сплати були визначені Сторонами відповідно до п. 2.3. Договору про забезпечення виконання зобов'язань.
		    Відповідно до п. 2.4. Договору про забезпечення виконання зобов'язань сторони погодили, що загальна сума коштів (без врахування коригування відповідно до п. 2.2.3. пункту 2.3. розділу 2 Договору), що має бути внесена для виконання цього Договору Стороною-2 на рахунок Сторони-1, в українських гривнях, на день підписання Договору, складає 416312,50 грн., ПДВ складає 83262,50 грн., всього, разом з ПДВ 499575,00 грн.
		    Відповідно до п. 2.5. Договору про забезпечення виконання зобов'язань у день укладання цього Договору, Сторона-2 зобов'язана внести рахунок Сторони-1, вказаний в підпункті 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 Договору не менше 50% від суми вказаної в підпункті 2.2.1. пункту 2.2. розділу 2 цього Договору в розмірі 250000,00 грн.
		    Відповідно до п. 2.6. Договору про забезпечення виконання зобов'язань сторони встановили, що укладення та оформлення Основного договору, можливе лише в тому випадку, якщо суми коштів, визначені розділом 2 Договору, будуть повністю внесені Стороною-2 на рахунок Сторони-1 до моменту, вказаного укладення та оформлення Основного договору.
		    Відповідно до п. 2.7. Договору про забезпечення виконання зобов'язань сторони погодили, що документом, який підтверджує проведення розрахунків за цим Договором між сторонами є документи надані банківською установою (банківські виписки) щодо операцій з коштами Сторони-2 щодо зарахування коштів на рахунок Сторони-1.
		    Відповідно до п. 3.2. Договору про забезпечення виконання зобов'язань Сторона - 1 зобов'язується:
		    3.2.1. Належним чином виконувати свої зобов'язання за даним Договором.
		    3.2.3. В момент укладення Основного Договору та за умови належного і повного виконання Стороною - 2 своїх зобов'язань за цим Договором та Попереднім Договором, зарахувати суми коштів, що були перераховані на поточний рахунок Сторони-1 на виконання даного Договору, як відповідну частину оплати за Основним Договором.
		    Відповідно до п. 3.3. Договору про забезпечення виконання зобов'язань Сторона - 2 має право:
		    3.3.1. В момент укладення Основного Договору та за умови належного і повного виконання Стороною - 2 своїх зобов'язань за цим Договором та Попереднім Договором, вимагати зарахування сум коштів, що були перераховані Стороною - 2 на поточний рахунок Сторони - 1 на виконання даного Договору, як відповідної частини оплати за Основним Договором.
		    3.3.3. Сторона - 2 має право дострокового безвідсоткового погашення зобов'язань згідно п. 2.3. цього Договору.
		    Відповідно до п. 4.2. Договору про забезпечення виконання зобов'язань у разі невиконання Стороною - 1 з власної вини взятих на себе зобов'язань, вказаних в даному Договорі та/або зобов'язань, передбачених Попереднім Договором та у разі розірвання (припинення) цього Договору через таке невиконання, Сторона - 1 зобов'язана повернути Стороні - 2 суму, що була фактично сплачена Стороною - 2 Стороні - 1 у порядку, встановленому пунктом 2.2. розділу 2 даного Договору. Вказане в даному пункті Договору повернення коштів здійснюється після укладення Стороною - 1 щодо Об'єкту, характеристики якого вказані в пунктах 1.1.; 1.4. Попереднього Договору, нового Попереднього Договору та нового Договору про забезпечення виконання зобов'язань з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим Договором про забезпечення виконання зобов'язань, але не пізніше 1 (одного) року з дати розірвання Договору.
		    Відповідно до п. 4.3. Договору про забезпечення виконання зобов'язань у разі невиконання Стороною - 2 взятих на себе зобов'язань, які викладені в даному
		Договорі та/або зобов'язань передбачених Попереднім Договором, Сторона - 1 має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку з вини Сторони - 2. При цьому сума, що була фактично сплачена Стороною - 2 Стороні - 1 у порядку встановленому пунктами 2.1. - 2.4. розділу 2 даного Договору, повертається Стороні - 2, за винятком суми коштів у гривнях, що еквівалентна 0,5% від суми встановленої у підпункті 2.2.1. пункту 2.2. розділу 2 цього Договору, які залишаються у розпорядженні Сторони - 1 в якості неустойки. Вказане в даному пункті Договору повернення коштів здійснюється після укладення Стороною - 1 щодо Об'єкту, характеристики якого вказані в пунктах п. 1.1.; 1.4. Попереднього Договору, нового Попереднього Договору та нового Договору про забезпечення виконання зобов'язань з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим Договором про забезпечення виконання зобов'язань, але не пізніше 1 (одного) року з дати розірвання Договору. Сторона - 1 повідомляє Сторону - 2 про розірвання Договору шляхом направлення поштового повідомлення (цінним листом з описом вкладеного) на адресу Сторони - 2, що вказана у цьому Договорі. Договір є розірваним з дати направлення такого та повідомлення Стороні - 2 і підписання Сторонами будь-яких інших документів щодо розірвання даного Договору не є необхідним.
		    16 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" та ОСОБА_1 був укладений Додаток до Договору про забезпечення виконання зобов'язань №1/2/194 від 21.08.2012 року (а.с. 16-17).
		    Відповідно до 2.2.1. Додатку до Договору про забезпечення виконання зобов'язань №1/2/194 від 21.08.2012 року, сторони визначили, що вартість 1 кв.м. з 01.05.2013 року становить 8300,00 грн.
		    Відповідно до 2.3. Додатку до Договору про забезпечення виконання зобов'язань сума коштів, вказана в підпункті 2.2.1. пункту 2.2. розділу 2 цього Договору має бути сплачена Стороною-2 в українських гривнях за графіком, зазначеному в даному Договорі.
		    ОСОБА_1 на виконання умов Договору було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 511264,66 грн., у т.ч. 85210,78 грн. податок на додану вартість, що складає 100% вартості об'єкту за договором, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" прийняло ці грошові кошти та після завершення будівництва гарантує передачу профінансованої площі, що підтверджується Довідкою від 30.04.2014 року про оплату згідно Попереднього Договору купівлі-продажу №1/2/194 від 21.08.2012 року (а.с. 18).
		    Відповідно п. 1.3. Попереднього Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" зобов'язалося протягом першого кварталу 2013 року укласти з позивачем Основний договір, проте з боку відповідача будь-яких передбачених Договорами дій, на виконання даних зобов'язань, вчинено не було. 
		    Незважаючи на виконання позивачкою взятого на себе обов'язку щодо сплати вартості об'єкту, на даний час відповідач не уклав з нею договір купівлі-продажу - Основний договір та не передав останній квартиру за відповідним Актом приймання-передачі об'єкта.
		    Відповідно листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №10/26-24/2411/10 від 24.11.2015 року органи державного архітектурно-будівельного контролю не видавали дозволу та не реєстрували інших документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45- 46).
		    За результатами контекстного пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень Державній архітектурно-будівельній інспекції України стало  відомо  про постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у справі № 298/987/14-а від 26.09.2014, якою зобов'язано Держархбудінспекцію видати TOB «Континентбуд» сертифікат відповідності на закінчений будівництвом об'єкт «Житловий  будинок з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1» (секції 2, 3, 4, 5).
		    Ознайомившись з матеріалами справи № 298/987/14-а та вказаним судовим рішенням Держархбудінспекція оскаржила його в апеляційному порядку.
		    При цьому, на адресу Департаменту 22.04.2015 надійшов лист з Головного слідчого управлінням МВС України з копіями ухвал Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на земельні ділянки та незавершені й завершені об'єкти будівництва.
		    Зокрема, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2015 накладено арешт на незавершене та завершене (крім житлових приміщень, які залежать фізичним особам) самовільне будівництво, що проводиться на замовлення TOB «Континентбуд» (код ЄДРПОУ 32920223) підрядником ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» (код ЄДРПОУ 39100476) на самовільно захопленій земельній ділянці площею 13013 кв.м. по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить територіальній громаді міста Києва з забороною розпорядження, користування та проведення будівельних робіт направлених на створення завершеного об'єкта будівництва.
		    Також ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015 накладено арешт на земельну ділянку площею 13013 га, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 з забороною розпорядження вказаною земельною ділянкою.
		    Судом об'єктивно встановлено, що між сторонами у справі на підставі укладених договорів виникли зобов'язання, забезпечені грошовими коштами, за якими відповідач зобов'язався надати позивачу послуги, а позивач зобов'язався за виконання обов'язків на визначених умовах та у відповідний строк. Проте, всупереч взятим на себе зобов'язанням у визначені цими договорами строки, відповідач їх належним чином не виконує.
		    Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		    Згідно із ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		    Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
		    Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю.
		    Таким чином, майнові права визнаються речовими правами.
		    Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		    Частиною 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		    Відповідно до ст. 202, 204 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		    З урахуванням того, що згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов'язків, укладення з позивачкою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов'язань є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків.
		    Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
		    Згідно із ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.
		    Так, у позивача у зв'язку з виконанням зобов'язання щодо сплати 100% орієнтовної вартості квартири виникло право вимоги й оформлення права власності на квартиру шляхом укладання Основного договору, а у Товариства виникло право на отримання вартості квартири та кореспондуючий обов'язок укласти з позивачем Основний договір купівлі-продажу квартири та передати її останньому за відповідним Актом приймання-передачі.
		    Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги.
		    Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 2 грудня розглянула справу № 6-1502цс15 про визнання майнових прав, визнання договорів іпотеки частково недійсними, зазначивши, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» як спеціального закону, що містить норми щодо укладення договору іпотеки, предметом якого можуть бути майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, тому оспорювані іпотечні договори були укладені відповідно до вимог чинного на той час законодавства. 
		    Зокрема, Верховний Суд України визначив таку правову позицію. Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України "Про іпотеку". 
		    За правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. 
		    За змістом договору купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за ним майнових прав на об'єкт інвестування на підставі статей 331, 392 Цивільного кодексу України немає.
		    Водночас відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. 
		     Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.
		    Майнові права на нерухомість - об'єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є «чуже майно», а також не вважаються правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.
		    Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.   
		    Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
		    Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. 
		    Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. 
		    Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
		    За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. 
		    Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу. 
		    Позивач виконав свої грошові зобов'язання за Попереднім договором, сплативши вартість об'єкта будівництва в розмірі, установленому цим договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або для набуття майнових прав на цей об'єкт.
		    Проте в позивача право власності на спірну квартиру не виникло. Порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації врегульовано чинним на час укладення договору купівлі-продажу майнових прав Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України «Про інвестиційну діяльність». За змістом договору купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. 
		    Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на свій розсуд.
		    Згідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
		    Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		    Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актах цивільного законодавства.
		    Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		    Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		    Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		    Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. 
		    Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
		    Згідно ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
		    Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		    Разом з тим, з боку позивача суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
		    За таких обставин, ураховуючи обраний спосіб захисту цивільного права та інтересів позивача, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, за відсутністю заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
		    На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, Конституцією України, ст. 11, 12, 16, 177, 178, 190, 328, 331, 392, 525, 526, 876 ЦК України, 
		В И Р І Ш И В:
		     У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
		    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		        Суддя                             Петріщева І.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...