Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/11798/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2016. Зареєстровано: 08.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2016.
Дата набрання законної сили: 15.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		Справа № 758/11798/15-ц 
		Категорія 33 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		13 липня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді - Декаленко В. С. ,
		при секретарі     - Кравцовій Ю. В.,   
		за участю:
		представника позивачки - ОСОБА_1
		представника відвідача ПрАТ «СК «АХА Страхування» - Медвідь О.І. 
		представника відповідача ПрАТ «Метлайф» - Лементар Д.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», Приватного акціонерного товариства «Метлайф» про здійснення доплати страхового відшкодування та заподіяних збитків, завданих внаслідок ДТП, суд,- 
		В С Т А Н О В И В :
		  Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про здійснення доплати страхового відшкодування та заподіяних збитків, завданих внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.04.2015 року о 14-15 на а/д Київ - Харків - Довжанський (на Ростов-на-Дону) (287 км 115м) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6 та транспортного засобу Форд Фокус» н/з НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8
		Зазначає, що автомобіль «Форд Фокус» н/з НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8 належить ПрАТ «Метлайф» та застрахований в СК «АХА-Страхування» за договором ОСЦПВВНТЗ № 6235097 від 29.08.2014 року (ліміт відповідальності (страхова сума) складає 50 000, 00 грн.), та за Договором № 011-ДГО/14корп-05\03 від 20.03.2014 року (ліміт відповідальності (страхова сума) складає 300 000, 00 грн.). Страхова сума разом - 350 000, 00 грн.
		07.05.2015 року за ініціативою Відповідача - 1, відбувся огляд пошкодженого автомобіля «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1 СПД ОСОБА_9 Відповідно до Звіту СПД ОСОБА_10 № 12/05/15 від 16.05.2015 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1, склала 75 459 грн. 16 коп. з урахуванням визначеного коефіцієнту фізичного зносу 0,4433. 
		Посилається на те, що відповідно до умов ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та згідно її Заяви ПрАТ «СК «АХА Страхування», застосувавши при здійсненні страхового відшкодування, обчислений у Звіті СПД ОСОБА_9 № 12/05/15 від 16.05.2015 року, коефіцієнт фізичного зносу - 0,4433, здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок СТО, у розмірі 56 421 (п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять одна) грн. 00 коп.
		Звертає увагу суду на те, що не погодившись із обчисленнями вартості завданого матеріального збитку автомобілю «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1, 06.08.2015 року, вона замовила проведення експертного дослідження по визначенню вартості завданого їй збитку судовому експерту ОСОБА_11 і згідно Висновку № 056/15 від 08 серпня 2015 року, складеного останнім, вартість матеріального збитку склала 109 689, 52 грн. (сто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять грн. 52 коп.). В тому числі втрата товарної вартості 5 172, 04 грн.
		Відповідно до видаткової накладної № 33 від 10.09.2015 року (56 421, 00 грн.) ПП ОСОБА_12, Акту виконаних робіт № 1 від 21.09.2015 року та чеку Б/Н від 05.10.2015 року (28 378,70 грн.) ФОП ОСОБА_13, видаткової накладної № РН - 0000006 від 24.09.2015 року та Товарного чеку № 27 ФОП ОСОБА_14 (19 200,00 грн.), які підтверджують оплату фактично понесених витрат за відновлювальний ремонт автомобіля «Хундай Акцент» д/н НОМЕР_1 та реальну суму заподіяних їй збитків у розмірі 103 999 (сто три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 70 коп.
		Зазначає, що таким чином, сума виплаченого страхового відшкодування не є повною і не відповідає розміру фактично завданого їй збитку, і недостатня для компенсації вартості відновлювального ремонту автомобіля «Хундай Акцент» д/н НОМЕР_1, а виплачене страхове відшкодування не здійснено в обсязі, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Законом України «Про страхування»., а тому ПрАТ «СК «АХА Страхування» і повинно здійснити доплату страхового відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням автомобіля «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1, у розмірі 47 578 грн. 70 коп. (103 999 грн. 70 коп. - 56 421 грн. 00 коп.)
		Крім того посилається на те, що з ПрАТ «СК «Метлайф» на її користь підлягає стягненню сума за шкоду завдану автомобілю «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1, у розмірі втрати товарної вартості 5 172, 04 грн., а також витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 850 грн. та витрати, пов'язані із викликом на огляд пошкодженого ТЗ шляхом направлення телеграм у розмірі 200,15 грн.
		Враховуючи вищевикладене, звертається з даним позовом до суду.
		Представник позивача в судовому зсіданні вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
		Представники відповідачів в судовому засіданні вимоги позивачки не визнають, обґрунтувавши запереченнями просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		Заслухавши пояснення представника позивачки, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 20.04.2015 року о 14-15 на а/д Київ - Харків - Довжанський (на Ростов-на-Дону) (287 км 115м) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6 та транспортного засобу «Форд Фокус» д/Н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8 
		Винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля «Форд Фокус» д/н НОМЕР_2, ОСОБА_8, що підтверджується наданою суду постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.06.2015 року (а.с.10). Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
		Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_8 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.
		Судом встановлено, що ОСОБА_8 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем «Форд Фокус» д/н НОМЕР_2, який належить ПрАТ «Метлайф» і з яким він перебував в трудових відносинах. 
		Зі змісту статей 1187, 1188 ЦК України вбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		Згідно ж статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. 
		З викладеного вбачається, що особа, якій завдано шкоди джерелом підвищеної небезпеки має право на її відшкодування винною особою або юридичною чи фізичною особою, якщо шкода завдана їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
		В той же час в Україні діє інститут страхування, який є універсальним засобом захисту всіх форм власності, майнових інтересів окремих громадян і господарюючих суб'єктів в цілому.
		Так статті 979, 980 ЦК України визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. 
		Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). 
		Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). 
		Так згідно статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України. 
		Судом встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Форд Фокус» н/з НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8 та який належить ПрАТ «Метлайф» був застрахований в СК «АХА Страхування» за Договором ОСЦПВВНТЗ № 6235097 від 29.08.2014 року (ліміт відповідальності (страхова сума) 50 000, 00 грн.), та за Договором № 011-ДГО/14корп-05\03 від 20.03.2014 року (ліміт відповідальності (страхова сума) 300 000, 00 грн.). Страхова сума разом - 350 000, 00 грн.
		Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Законом України «Про страхування» визначено порядок та підстави відшкодування страховиком оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди  життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		Так згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди  життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. 
		Крім того, за приписами статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
		Судом встановлено, що 07.05.2015 року відбувся огляд пошкодженого автомобіля «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1 СПД ОСОБА_9 і відповідно до Звіту останнього № 12/05/15 від 16.05.2015 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хундай Акцент», Д\Н НОМЕР_1, склала 75 459 грн. 16 коп. з урахуванням визначеного коефіцієнту фізичного зносу 0,4433.
		В той же час суд погоджується з доводами позивачки та не визнає вказаний звіт правильним і не приймає його до уваги як належний доказ, оскільки СПД ОСОБА_9 при визначенні матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1 в порушення вимог Методики, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 було застосовано коефіцієнт фізичного зносу - 0,4433, що в свою чергу потягло не повну виплату страхового відшкодування позивачці.
		Як вбачається з Висновку № 056/15 від 08 серпня 2015 року, складеного судовим експертом ОСОБА_15, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1 складає 104 517, 48 грн. 
		Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1 складає 109 689, 52 грн. (сто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять грн. 52 коп.)., яких втрата товарної вартості 5 172, 04 грн.
		Суд визнає вказаний Висновок правильним, однак зважаючи на не підтверджені позивачкою затрати по ПДВ (20%) вважає за необхідне виключити їх із загальної вартості відновлюваного ремонту автомобіля, розмір якої після цього становитиме 87 097, 90 грн. (104517, 48 грн. - 17 419, 58 грн.).
		З врахуванням вищевикладеного суду приходить до висновку, що позовна вимога позивачки про стягнення з відповідача-1 недоплаченоої суми страхового відшкодування підлягає задоволенню, однак частково, а саме в розмірі 30 676, 90 грн. (87 097, 90 грн. - 56 421, 00 грн.)
		Крім того, як вже зазначалося вище, згідно Висновку № 056/15 від 08 серпня 2015 року, складеного судовим експертом ОСОБА_15 втрата товарної вартості автомобіля «Хундай Акцент», д/н НОМЕР_1 складає 5 172, 04 грн., а також позивачкою було понесено витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 850 грн. та витрати, пов'язані із викликом на огляд пошкодженого ТЗ шляхом направлення телеграм у розмірі 200,15 грн.
		Частина 32.7 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості ТЗ.
		В той же час, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка й завдала.
		Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди» вина є основним фактором наявності підстав для відшкодування з відповідача всіх виниклих матеріальних витрат у зв'язку з ДТП, витрат на відновлення здоров'я й моральної шкоди.
		З врахуванням вищевикладеного, а також того, що винним у дорожньо-транспортній пригоді яка мала місце 20.04.2015 року о 14-15 на а/д Київ - Харків - Довжанський (на Ростов-на-Дону) (287 км 115м) було визнано водія автомобіля «Форд Фокус» д/н НОМЕР_2, ОСОБА_8, який на момент її вчинення перебував в трудових відносинах з ПрАТ «Метлайф», з останніх, відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України, на користь позивачки підлягають стягненню вищезазначені суми в загальному розмірі 6 222, 19 грн. (5 172, 04 грн. + 850, 00 грн. + 200, 15 грн.)
		Статті 15, 16 ЦК України визначають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивачки знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, однак підлягають задоволенню частково, з підстав та в частині викладених вище.
		  Крім того, частина перша статті 88 ЦПК України визначає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. 
		Враховуючи вимогу зазначеної норми цивільно-процесуального Закону, з відповідача-1 на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 306, 76 грн., а з відповідача-2 - судовий збір в розмірі 180, 44 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.
		На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 22, 979, 980, 999, 1167, 1187, 1172, 1188 ЦК України, ст.ст. 17, 22, 34, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 20 ЗУ «Про страхування», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В :
		  Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», код ЄДРПОУ 20474912 на користь ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3:
		- доплату страхового відшкодування в розмірі 30 676, 90 грн. грн.;
		- судовий збір в розмірі 306, 76 грн.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Метлайф», код ЄДРПОУ 32109907 на користь ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3:
		- втрату товарної вартості ТЗ, витрати пов'язані із викликом на огляд пошкодженого ТЗ та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в загальному розмірі 6 222, 19 грн.;
		- судовий збір в розмірі 180, 44 грн.
		В іншій частині вимог - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   
		Суддя     В. С. Декаленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...