Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1619/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; зберігання.
Надіслано для оприлюднення: 20.08.2016. Зареєстровано: 22.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2016.
Дата набрання законної сили: 12.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  35/52/16
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.08.2016                                                                         Справа №  908/1619/16
		 
		Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А. 
		при секретарі Рачук О.О.
		 
		За участю представників сторін:                                            
		від позивача: ОСОБА_1, довіреність №92-02/16 від 19.04.2016 р.
		від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.04.2016р.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  
		за позовом: Публічного акціонерного товариства Аграрний фонд, м. Київ
		до відповідача: Приватного підприємства Аскон, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка
		про стягнення в сумі 847662,72 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство Аграрний фонд звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства Аскон заборгованості за договором складського зберігання №09-07/15 від 24.07.2015 р. в сумі 847662,72 грн., в т.ч.: 424162,72 грн. збитків та 423500,00 грн. штрафу. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 15, 22, 610, 611, 942, 944, 950, 951, 961, 1166 ЦК України,  ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 1, 21, 24, 34  Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Інструкцію ведення обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 р. №661, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54, 57, 64 ГПК України та умови договору складського зберігання №09-07/15 від 24.07.2015 р. При цьому вказує, що на виконання умов зазначеного договору позивач передав на зберігання відповідачу 2000,00 тонн зерна пшениці 2 класу 2015 року врожаю, що підтверджується складською квитанцією на зерно №703 від 11.12.2015р. Після проведеної перевірки наявності зерна, актом зафіксовано, що якість зерна врожаю 2015 року не відповідає 2 класу та встановлено його, як 3 клас, що підтверджується відповідними картками аналізів зерна. За доводами позивача, відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України допустив погіршення якісних показників зерна пшениці 2 класу врожаю 2015 р. у кількості 2000 тонн, в звязку з чим, Приватне підприємство Аскон зобовязане відшкодувати позивачу збитки, завдані у звязку з погіршенням якісних показників зерна на загальну суму 370000,00грн. Крім того, 18.08.15. між позивачем та ТОВ Зернотрейд було укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг автомобільним транспортом №22-07/2015. За здійснений комплекс послуг із перевезенням пшениці ТОВ Зернотрейд виставило ПАТ Аграрний фонд рахунок № 6394 від 29.12.15. на суму 54162,72 грн., розмір яких, на думку позивача, підлягає відшкодуванню. Також позивач зазначає, що на підставі п. 6.3 Договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 5 % від вартості пошкодженого зерна, тобто в розмірі 423 500,00 грн. 
		14.06.16. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А. 
		Ухвалою від 15.06.16. судом порушено провадження у справі № 908/1619/16 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/52/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 13.07.16. о 10-30.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2016р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 09.08.2016р. на 12-30.
		Приватне підприємство Аскон  відповідач у справі  у відзиві на позов доводи позивача заперечує. При цьому вказує, що позивач в позові посилається на те, що за час зберігання погіршилась, якість зерна (процент клейковини зменшився з 23% до 22, а в деяких випадках  до 18%), проте позивач не навів доказів, які б свідчили, що погіршення якості зерна, що призвело до його переведення з 3 до 2 класу, виникло з вини зернового складу, тобто що має місце пошкодження речі, зданої на зберігання, з вини зберігача. Відповідач вважає, що законодавством не передбачається така відповідальність та зазначає, що умови укладеного між сторонами договору складського зберігання № 09-07/15 від 24.07.2015р. в частині відповідальності за якість збереженого зерна суперечать чинному Законодавству і не відповідають умовам Типового договору. Просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі. 
		За заявою відповідача ухвалою від 09.08.2016 р. строк розгляду справи було продовжено на 15 днів на підставі ст. 69 ГПК України, розгляд справи призначено на 17.08.2016 р. Сторони зобовязано виконати вимоги ухвали суду. 
		За письмовим клопотанням представників сторін у судовому засіданні фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. 
		Представником відповідача у судовому засіданні підтримано  надану 15.08.2016 р. через канцелярію суду заяву про призначення судової біологічної експертизи. На думку відповідача, позивачем не надано доказів, які б свідчили та документально підтверджували, що погіршення якості зерна виникло з вини зернового складу, тобто що має місце пошкодження речі, зданої на зберігання, з вини зберігача. Надані позивачем документи, як зазначає відповідач, підтверджують лише факт наявності зерна, яке за своїми якісними показниками є класом нижчим, ніж було передано на зберігання. А для виявлення фактичних причин що призвели до погіршення якості зерна пшениці врожаю 2015 році з 23% до 18% при зберіганні на сертифікованому зерновому складі, з метою повного та всебічного  зясування обставин справи, розяснення питань, що виникли при вирішення спору і потребують спеціальних знань, вважають за необхідне, провести судову біологічну експертизу.
		Представник позивача заперечив проти призначення судової біологічної експертизи, зазначивши, що питання, які представником відповідача пропонуються поставити експерту не мають ніякого значення для розгляду даної справи, оскільки відповідачем визнано погіршення якості зерна, що призвело до його переведення з 2 до  3 класу.
		За приписами ч. 1, 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. 
		Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення біологічної експертизи, вислухавши позицію позивача щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали та обставини справи в їх сукупності, дійшов висновку, що в даному випадку наданих суду доказів достатньо для вирішення питання наявності чи відсутності відповідальності відповідача за неналежне виконання умов договору. Крім того, матеріали справи свідчать про визнання відповідачем погіршення якості зерна, яке позивачем відповідачу було надано на зберігання згідно договору складського зберігання № 09-07/15 від 24.07.2015 р.  
		Враховуючи викладене, заявлене клопотання не підлягає задоволенню, за необґрунтованістю.
		Присутній у судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав вимоги, викладені у позові, та надав письмові пояснення від 16.08.2016 р. на заперечення відповідача. В обґрунтування яких наполягає на тому, що посилання відповідача щодо визнання спірного договору недійсним є безпідставним, оскільки вимоги ст. 215 ЦК України при укладанні договору складського зберігання №09-07/15 було дотримано, підстави для визнання його недійсними відсутні, крім того, відповідач своїми діями фактично визнав умови укладеного договору. Щодо посилань відповідача про настання форс-мажорних обставин, зазначив, що відповідачем у порушення вимог договору, а саме п. 7.2 Договору, не було повідомлено другу сторону договору про форс-мажорні обставини та їх вплив на виконання укладеного договору. Разом з тим, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобовязань за цим договором. Представник позивача наполягає на своїх позовних вимогах та просить суд позов задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов, надав доповнення до відзиву від 17.08.2016 р., в якому зазначив, що доказів порушення порядку зберігання відповідачем зерна на зерновому позивачем надано не було, тобто причини зменшення масової частки сирої клейковини в зерні, що зберігається, ніким на даний час не встановлені. Вважає, що без визначення вини зберігача в тому, що масова частка сирої клейковини у зерні, що зберігається, зменшилась до показників зерна 3 класу, його відповідальність не доведено. 
		В судовому засіданні 17.08.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
		24.07.2015 р. між Аграрним фондом (поклажодавцем, позивачем у справі) в особі голови правління ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, та Приватним підприємством Аскон (зерновий склад, відповідачем у справі) в особі генерального директора ОСОБА_4., що діє на підставі статуту було укладено договір складського зберігання №09-07/15, за умовами якого поклажодавець зобовязується передати, зерновий склад зобовязується прийняти на зберігання зернові, зернобобові, крупяні, олійні культури (далі Зерно) в кількості, яка визначається по фактичній кількості Зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується складськими квитанціями та в установлений строк на вимогу повернути його поклажодавцю або особі, зазначеній ним, як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених діючим ДСТУ (п. 1.1. Договору).   
		Кількість та якість Зерна, що передається поклажодавцем на зберігання, визначені в складських квитанціях на зерно, що видаються зерновим складом (п.п.1.2 Договору).
		Згідно із складською квитанцією №703 від 11.12.2015 р. на підставі договору складського зберігання №09-07/15 від 24.07.2015 р. було передано на зберігання відповідачу 2000,00 тонн пшениці мякої (2 клас) 2015 року збирання; відповідає ДСТУ 3768:2010; документ, що засвідчує якість зерна -  аналізна картка №41 від 28.09.2015 р.  (арк.с. 21).
		Згідно п.п. 4.1.1 Договору, зерновий склад зобовязаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, яка відповідає вимогам ДСТУ, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі.
		Пунктом 1.5. Договору, сторони визначили, що зерновий склад гарантує наявність зерносховища, яке забезпечить належне зберігання зерна з дотриманням його кількісно-якісних показників відповідно до вимог діючої нормативної документації (ДСТУ) та показників зазначених в складських документах.
		У відповідності до п. 2.1. Договору, якість зерна, що поставляється на зберігання, повинна відповідати вимогам ДСТУ.
		Згідно із п.п. 2.2 Договору, Зерновий склад видає посвідчення про якість зерна (картку аналізу зерна) згідно встановленої форми.
		Поклажодавець має право проводити огляд стану зберігання зерна, його наявності та відповідності кількісно-якісним показникам, а також отримувати відповідні підтверджуючі документи (п.п. 4.4.4 Договору).
		05.05.2016 р. комісією  в складі представників ПАТ «Аграрний фонд» та ПП «Аскон» було проведено перевірку наявності зерна, що належить ПАТ «Аграрний фонд» та зберігається на ПП «Аскон».
		Відповідно до карток аналізу зерна від 18.01.2016 р., 16.02.2016 р., 11.03.2016 р., 11.04.2016р., 05.05.2016 р. встановлено, що масова частка сирої клейковини становить 18,0%-18,1%, в той час як згідно з ДСТУ масова частка сирої клейковини для пшениці 2 класу має становити не менше 23,0%, про що позивачем було складено відповідні акти щодо невідповідності класу зерна вказаному в акті (арк.с.22, 24, 26, 28, 30).
		Таким чином, ПП «Аскон» було допущено погіршення якісних показників зерна пшениці 2 класу 2015 року врожаю у кількості 2000,00 тонн, яке належить на праві власності ПАТ «Аграрний фонд».
		Довідкою Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури врожаю 2015 року станом на 10.03.2016 року визначено вартість зерна пшениці 2 та 3 класів по Запорізькій області: зерно пшениці 2 класу  4235,00 грн/тонну; зерно пшениці 3 класу  4050,00 грн./тонну.
		Таким чином, позивачу завдано збитків на загальну суму 370  000,00 грн.
		Пунктом 6.3. Договору, сторони узгодили, що у разі втрати (нестачі) та/або пошкодження (втрата якісних показників) Зерна, Зерновий склад  за власний рахунок відшкодовує поклажодавцю його вартість  за ринковими цінами, які склалися на момент виявлення такої втрати (нестачі) та/або пошкодження (втрата якісних показників) зерна, але в будь-якому разі не нижче його закупівельної вартості, а також виплачує поклажодавцю штраф у розмірі 5% від вартості втраченого та/або пошкодженого зерна. 
		10.03.2016 р. аграрний фонд надіслав ПП Аскон лист вимогу №02-01/490, щодо перерахування відповідачем на рахунок позивача коштів в розмірі 370 00,00 грн. збитків та 423  500,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.
		18.08.2015 між ПАТ «Аграрний фонд» та ТОВ «Зернотрейд» укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг автомобільним транспортом № 22-07/2015, згідно з п. 1.1 якого експедитор зобовязався на підставі дозволів-довіреностей на відвантаження, заявок на переміщення Замовника надавати останньому комплекс транспортно-експедиторських послуг із перевезення товарно-матеріальних цінностей, а саме: зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур та продуктів їх переробки, а Замовник бере на себе зобов'язання оплатити вартість наданих послуг.
		09.12.2015 ПАТ «Аграрний фонд» видало ПП «Аскон» дозвіл-довіреність на відвантаження зерна № 10/342 до Договору про надання транспортно-експедиторських послуг автомобільним транспортом від 18.08.2015 № 22-07/2015.
		Також, 09.12.2015 ПАТ «Аграрний фонд» надало заявку на переміщення №10/342, згідно якого ТОВ «Зернотрейд» здійснювало переміщення пшениці зерна 2 класу 2015 року врожаю у кількості 77,920 тонн з ПІТ «Аскон» (Запорізька область) на ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» (Донецька область).
		15.12.2015 у зв'язку із невідповідністю класу, 77,720 тонн зерна було повернуто на ПП «Аскон», що підтверджується актом від 15.12.2015 та товарно-транспортними накладними від 14.12.2015 №№ 01, 02.
		За здійснений комплекс послуг із перевезення пшениці ТОВ «Зернотрейд» виставило ПАТ «Аграрний фонд» рахунок від 29.12.2015 № 6394 на суму 54 162,72 грн.
		За доводами позивача, неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором зберігання, що призвело до погіршення якості зерна, є підставою для покладення на останнього відповідальності у вигляді збитків та штрафу. 
		Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства Аскон заборгованості за договором складського зберігання №09-07/15 від 24.07.2015 р. в сумі 847662,72 грн., в т.ч.: 424162,72 грн. збитків та 423500,00 грн. штрафу, є предметом судового розгляду у даній справі.  
		Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України  підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:  договори   та  інші  правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
		Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
		Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		Відповідно до положень ст. 611 ЦК України,  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
		Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обовязки: обовязком позивача стало передання зерна на збереження, а обовязком відповідача  прийняття зерна на збереження та відвантаження його на вимогу позивача. 
		Згідно положень ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
		Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобовязаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. 
		Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). 
		Приписами пункту 4 статті 611 вказаного Кодексу унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Відповідно до частин 1, 2 статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі,  прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
		Статтею 951 ЦК України визначено, що збитки,  завдані  поклажодавцеві  втратою  (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
		Судом встановлено, що ПАТ «Аграрний фонд» було передано ПП «Аскон» на зберігання згідно умов Договору складського зберігання № 09-07/15 від 24.07.2015 р. 2000,000 тонн зерна пшениці 2 класу 2015 року врожаю, що підтверджується складською квитанцією на зерно від 11.12.2015 № 703 (АФ № 593843), яка була видана ПП «Аскон» на підтвердження прийняття вказаного зерна на зберігання. 
		Згідно з вказаною вище складською квитанцією показники якості зерна пшениці 2 класу обсягом 2000,000 тонн при прийнятті його на зберігання відповідали вимогам ДСТУ.
		Підпунктом 4.4.4 п. 4 Договору встановлено, що поклажодавець має право проводити огляд, перевірку кількісно-якісного стану зерна та отримувати відповідні підтверджуючі документи. 
		18.01.2016 р., 16.02.2016 р., 11.03.2016 р., 11.04.2016 р. та 05.05.2016 р. комісією у складі представників ПАТ «Аграрний фонд» та ПП «Аскон» проводилась перевірка наявності зерна, що належить ПАТ «Аграрний фонд» на його відповідність кількісним та якісним показникам, за результатами якої складено відповідні акти, в яких зафіксовано, що якість зерна 2 класу врожаю 2015 року не відповідає 2 класу та клас зерна встановлено як 3 клас.
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» якість зерна та продуктів його переробки має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам.
		Показники якості, яким має відповідати зерно пшениці, зокрема зерно пшениці 2 класу встановлені ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови», які затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.03.2010 № 108 (далі - ДСТУ).
		Факт погіршення якості зерна пшениці 2 класу 2015 року врожаю підтверджено актами наявності зерна, що належать ПАТ «Аграрний фонд» та відповідності його кількісним та якісним показникам від 18.01.2016, 16.02.2016, 11.03.2016, 11.04.2016, 05.05.2016, 08.06.2016, які підписано представниками ПП «Аскон» та картками аналізу зерна від 18.01.2016, 16.02.2016, 11.03.2016, 11.04.2016, 05.05.2016, 08.06.2016, в яких вказано, що масова частка сирої клейковини становить 18,0%-18,1%, в той час як згідно з ДСТУ масова частка сирої клейковини для пшениці 2 класу має становити не менше 23,0% (п. 4.1. Таблиця 1 ДСТУ 3768:2010).
		Таким чином, на даний час зерно пшениці 2 класу 2015 року відповідає по показникам якості зерну пшениці 3 класу, що підтверджується вищевказаними картками аналізу зерна, які видано ВТЛ ПП «Аскон».
		Відповідно до пп. 4.1.1. вищевказаного договору зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, яка відповідає вимогам ДСТУ, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зберігання зерна являє собою комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
		Частиною 4 статті 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
		Відповідно до частини другої статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
		Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 № 661 «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах» передбачено, що підприємство після прийняття зерна на зберігання проводить технологічні операції щодо забезпечення його кількісного та якісного зберігання.
		ПП «Аскон», в порушення умов Договору складського зберігання зерна від 24.07.2015 № 09-07/15, вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» допустило погіршення якісних показників зерна пшениці 2 класу 2015 року врожаю у кількості 2 000,000 тонн, яке належить на праві власності ПАТ «Аграрний фонд».
		Стаття 950 Цивільного кодексу України передбачає, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
		Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
		Таким чином, чинним законодавством визначається пошкодження майна (в даному випадку зерна) як збитки поклажодавця.
		Згідно із ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості. Аналогічні положення містить також ст. 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ПП «Аскон» зобов'язане відшкодувати ПАТ «Аграрний фонд» збитки, завдані у зв'язку з погіршенням якісних показників зерна.
		Вказівками про порядок оцінки шкоди від розкрадання, недостачі, знищення та зіпсування матеріальних цінностей, затверджених постановою Головного управління цінової політики Мінекономіки України від 30.04.1992 № 16 передбачено, що у випадках розкрадання, недостачі, знищення чи зіпсування майна, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і продукції оцінка заподіяної шкоди здійснюється в наступному порядку. Вартість нових матеріальних цінностей, як вітчизняних так і імпортних, визначається виходячи з роздрібних цін на нову продукцію, діючих в торгівлі на момент розгляду питання про матеріальну відповідальність.
		Довідкою Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури урожаю 2015 року станом на 10.03.2016 визначено вартість зерна пшениці 2 та 3 класів по Запорізькій області, а саме: зерно пшениці 2 класу - 4 235,00 грн/тонну, зерно пшениці 3 класу - 4 050,00 грн/тонну.
		За розрахунком ПАТ «Аграрний фонд» відповідачем у звязку з погіршенням якості зерна було завдано збитків на загальну суму 370 000,00 гривень. Розрахунок судом перевірено та визнано вірним. 
		Разом з тим, 18.08.2015 між ПАТ «Аграрний фонд» та ТОВ «Зернотрейд» було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг автомобільним транспортом № 22-07/2015, згідно з п. 1.1 якого експедитор прийняв на себе зобов'язання на підставі дозволів-довіреностей на відвантаження, заявок на переміщення Замовника надавати останньому комплекс транспортно-експедиторських послуг із перевезення товарно-матеріальних цінностей, а саме: зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур та продуктів їх переробки, а Замовник бере на себе зобов'язання оплатити вартість наданих послуг.
		09.12.2015 ПАТ «Аграрний фонд» було видано ПП «Аскон» дозвіл-довіреність на відвантаження зерна № 10/342 до Договору про надання транспортно-експедиторських послуг автомобільним транспортом від 18.08.2015 № 22-07/2015.
		Також, 09.12.2015 ПАТ «Аграрний фонд» надало заявку на переміщення № 10/342, згідно якого ТОВ «Зернотрейд» здійснювало переміщення пшениці зерна 2 класу 2015 року врожаю у кількості 77,920 тонн з ПІТ «Аскон» (Запорізька область) на ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» (Донецька область).
		15.12.2015 у зв'язку із невідповідністю класу, 77,720 тонн зерна було повернуто на ПП «Аскон», що підтверджується актом від 15.12.2015 та товарно-транспортними накладними від 14.12.2015 №№ 01, 02.
		За здійснений комплекс послуг із перевезення пшениці ТОВ «Зернотрейд» виставило ПАТ «Аграрний фонд» рахунок від 29.12.2015 № 6394 на суму 54 162,72 грн.
		Тарифи за перевезення зерна встановлені договором про надання послуг від 18.08.2015 № 22-07/2015 та у заявці на переміщення від 09.12.2015 № 10/342.
		Так, у заявці зазначено, що відстань між вантажовідправником та вантажоодержувачем у автомобільному сполученні складає 232 км. Тариф на перевезення складає 348 грн/тонну (1,50 грн/тонн/км). Таким чином, перевозилося зерно обсягом 77,920 тонн. Поверталося зерно обсягом 77,720 тонн. Загалом кількість перевезеного неякісного зерна становить 155,640 тонн. Таким чином, 155,640 тонн х 348,00 грн/тонну = 54 162,72 грн.
		Також суд приймає до уваги, що листом від 15.12.2015 № 284 ПП «Аскон» зобов'язалось відшкодувати ПАТ «Аграрний фонд» витрати з перевезення неякісної пшениці. 22.01.2016 ПАТ «Аграрний фонд» звернулося до ПП «Аскон» з вимогою № 02-01/140 про відшкодування 54 162,72 грн., на яку отримано відповідь від 29.01,2016 №26/1 про визнання   суми  заборгованості,  однак   відсутність фінансових можливостей її погасити.
		З огляду на наведені обставини, суд вважає, що позивачем вимоги про відшкодування збитків в розмірі 54 162,72 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню. 
		Кім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 423  500,00 грн. штрафу.
		Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Відповідно до п. 6.3. договору у разі втрати (нестачі) та/або пошкодження (втрата якісних показників) зерна, зерновий склад за власний рахунок відшкодовує поклажодавцю його вартість за ринковими цінами, які склалися на момент виявлення такої втрати (нестачі) та/або пошкодження (втрата якісних показників) зерна, але в будь-якому разі не нижче його закупівельної вартості, а також виплачує поклажодавцю штраф у розмірі 5% від вартості втраченого та/або пошкодженого зерна.
		Наведе свідчить, що вимоги про стягнення з ПП «Аскон» штрафу у розмірі 5% від вартості втраченого та/або пошкодженого зерна - 5 423 500,00 грн. заявлено правомірно, тому підлягають задоволенню. 
		Доводи відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Враховуючи досліджені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог. 
		Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
		Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального  кодексу  України, суд, -
		                     ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» до Приватного підприємства «Аскон» задовольнити повністю. 
		Стягнути з Приватного підприємства «Аскон» (72503, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Центральна, 68, код ЄДРПОУ 22120822) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 38926880) 424  162 (чотириста двадцять чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 72 коп. збитків, 423  500 (чотириста двадцять три тисячі пятсот) грн. 00 коп. штрафу та 12  714 (дванадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 94 коп. витрат зі сплати судового збору.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Суддя                                                                                         О.А.Топчій
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та  підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України  19.08.2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...