Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 688/1985/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2016. Зареєстровано: 23.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2016.
Дата набрання законної сили: 24.11.2016
Результат оскарження 24.11.2016 Апеляційний суд Хмельницької області: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа  688/1985/16-ц 
		№ 2/688/565/16 
		 
		Рішення 
		іменем України
		11 серпня 2016 року                                                                                                       м.Шепетівка
		Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого судді Козачук С.В.,
		при секретаріс/з  ОСОБА_1,
		з участю представника позивача ОСОБА_2,
		відповідача  ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці справу за позовом приватного підприємства «Управлінська компанія «Управдом» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, -
		встановив:
		     позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що рішенням ХІ сесії Шепетівської міської ради VI скликання від 07.07.2011 року № 8 приватне підприємство «Управлінська компанія «Управдом» (далі ПП «УК «Управдом») визнано виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій в м.Шепетівка Хмельницької області. 15.07.2011 року між Шепетівською міською радою та позивачем укладено договір про управління та утримання житлового фонду м. Шепетівка і додатком №1 до вищевказаного договору визначено список будинків житлового фонду м.Шепетівка, які передаються в управління та утримання позивача. Додатковою угодою від 27.06.2014 року та угодою від 04.09.2015 року дію даного договору продовжено до 30.09.2020 року. Відповідачі проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до вищевказаного рішення утримується та обслуговується ПП «УК «Управдом», ОСОБА_3 є власником особового рахунку № 20877 та користуються житлово-комунальними послугами, але обовязок по їх оплаті умисно не виконують. 28.08.2014 року боржник ОСОБА_3 звернулась з письмовою заявою до ПП «УК «Управдом» про проведення реструктуризації заборгованості, на підставі чого було заключено договір б/н про реструктуризацію заборгованості, однак умови договору не виконала та заборгованість не погасила. В результаті цього за період з 01.08.2011 року по 01.03.2016 року утворилась заборгованість в сумі 7369,21 грн. Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 11.06.2013 року скасовано судовий наказ Шепетівського міськрайонного суду від 28.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача заборгованості за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. За наведених обставин, просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 7369,21 грн. та судовий збір в сумі 1378 грн.
		Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги уточнив та просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість станом на 01.05.2016 року в сумі 7213 грн. 40 коп. за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території та судові витрати. У судове засідання 11.08.2016 року не зявився, подав заяву у якій просив розгляд справи продовжувати у його відсутність. Просив, позовну давність не застосовувати до позовних вимог про стягнення електроенергії.
		Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково, а саме визнала борг за електроенергію в сумі 594 грн. 32 коп. та 280 грн. 60 коп. за вивіз сміття та прибирання території, оскільки житлово-комунальні послуги в повному обсязі їй не надавалися. Також, вказала, що договір на утримання її будинку та прибудинкової території з позивачем уклала лише 28.08.2014 року, тоді і внесла суму 833 грн. 78 коп., до цього ніяких договорів не укладала та ніяких платежів не вносила. Ствердила, що ордер на квартиру АДРЕСА_1, де вони із сімєю проживають, видано на її імя, так як вона працювала у ВАТ «ШЗК», квартира не приватизована та на її імя відкрито особовий рахунок, а тому саме вона має відповідати за позовом. ОСОБА_5 у квартирі з січня 2012 року взагалі не проживає, що підтверджується актом від 03.11.2015 року, посвідченого майстром ПП «УК «Управдом». Заборгованість не погашала, оскільки директор ПП «УК «Управдом» ОСОБА_6 обіцяв, що кошти, які вони витратили на придбання 5 рулонів руберойду на суму 1025 грн., які використали на ремонт даху, та 820 грн. витрачені ними на матеріал (труби) для ремонту системи водопостачання та каналізації, будуть враховані у вказану платню, однак до цього часу їх ніхто не врахував. Вказала, щозверталась до позивача лише з заявами, претензій з приводу ненадання житлово-комунальних послуг чи їх надання неналежної якості позивачу не направляла, заборгованість за житлово-комунальні послуги погашала частково, про що надала копії квитанцій. В судове засідання 11.08.2016 року не зявилась, подала до суду заяву, якій просила розгляд справи продовжити у її відсутність, просила застосувати строк позовної давності.
		    Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не зявились, звернулись до суду із письмовими заявами, у яких просили розгляд справи провести у їх відсутність, за участю відповідача ОСОБА_3
		Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно дост. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ( надалі Закон)залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Споживачі відповідно до ст. 20 цього ж Закону зобовязані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Судом встановлено, що 14.12.2006 року на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» (протокол №39 від 03.10.2006 року) відповідачу ОСОБА_3 видано ордер №862 на право заняття гуртожитку за адресою АДРЕСА_2, жилою площею 51,7 кв.м., із сімєю із 3 чоловік: чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (до перейменування ОСОБА_7), 31-а, кв. 1.
		За період з 1 серпня 2011 року по 1 травня 2016 року по особовому рахунку № 20877, що оформлений на ім'я відповідача ОСОБА_3 на кв. №1 загальною площею 51,7 кв.м. по вул.Героїв Небесної Сотні, 31-а, виникла заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 7213 грн. 40 коп., що підтверджується відповідним розрахунком, наявним в матеріалах справи.
		Плата за вищевказані комунальні послуги розраховувалась, виходячи з тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 191 від 15.07.2010 року та №131 від 08.06.2012 року і за поясненнями представника позивача нараховується виходячи із загальної площі квартири.
		Надання позивачем для відповідачів послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території підтверджуються даними журналу реєстрації заявок сантехнічної дільниці за 2012-2013 р.р., даними актів про виконання поточного ремонту сантехнічної дільниці за серпень, листопад, грудень 2011 року, березень, червень 2012 р., даними журналів обліку робіт за нарядами і розпорядженнями слюсарів-сантехніків за 2014,2015 р.р., даними журналу реєстрації заявок пол. Електроенергетиці за 2011-2012 р.р., маршрутного графіку № 1 на вивіз твердих побутових відходів на 2012-2016р.р.
		Доводи відповідача ОСОБА_3 про відсутність підстав для стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки з ними укладено договір на надання таких послуг лише в серпні 2014 року, суд до уваги не бере з наступних підстав.
		Пунктом першим частини першоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на наданняжитлово-комунальнихпослуг, при цьому такому праву прямо відповідаєвизначений п. 5 ч. 3ст. 20 цього Законуобов'язокспоживачаоплачуватижитлово-комунальніпослуги у строки, встановлені договором або законом.
		Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільненняспоживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова ВСУ від 30.10.2013 у справі 6-59цс13).
		Крім того, не підлягає задоволенню заява відповідача ОСОБА_3 про застосування строку позовної давностівиходячи з наступного.
		Згідно зі ст.ст.256,257 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Відповідно до ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Відповідно до ч. 1ст. 264 ЦК Українистрок позовної давності переривається разом з учиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. При цьому визнання боргу повинно бути усвідомленим та свідчити про те, що особа згідна з його наявністю.
		Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
		Переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
		Судовий наказ відповідно до частинипершоїстатті 95 ЦПК Україниє особливою формою судового рішення про стягнення з боржникагрошовихкоштівабовитребування майна за заявою особи, якійналежить право такоївимоги.
		Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора (виконавця послуг) на стягнення грошових коштів можна реалізувати у позовному провадженні та шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором (виконавцем послуг) заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченомурозділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг позовної давності.
		Оцінюючи подані сторонами докази, з урахуванням вказаних вимог закону, суд приходить до висновків, що часткова оплата комунальних послуг не є підставою для переривання строку позовної давності. Проте, усвідомлене учинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку є підставою для його переривання. Тобто, коли особа вносить плату за комунальні послуги та вказує при цьому відповідний місяць виконавець зараховує кошти саме за місяць, указаний у платіжному документі. Якщо ж особа не вказує місяць оплати або вносить суму більшу, ніж нараховано, або визначає її як борг, виконавець на власний розсуд може віднести надлишок непозначеної суми до сплати заборгованості за попередні періоди, або за вказівкою споживача зарахувати її як погашення боргу.
		Сторонами у судовому засіданні не заперечувалося, що згідно заяви відповідача від 28.08.2014 року, договору № 113 про реструктуризацію заборгованості від 28.08.2014 року, копії яких було надано представником позивача, ОСОБА_3 просила провести реструктуризацію заборгованості в сумі 5257 грн. 76 коп. на 12 місяців та на виконання цього зобовязання нею у серпні 2014 року вносилася на рахунок позивача сума 833 грн. 78 коп. Підтвердженням чого є також відповідна копія квитанції про сплачену суму, надана нею особисто у судовому засіданні.
		Крім того, як зазначено в розрахунку заборгованості, наданого позивачем, оплата заборгованості за вказані послуги періодично погашалася також у грудні 2014 року на суму 300 грн. як борг за електроенергію, у грудні 2015 року на суму 300 грн. як плата за електроенергію за 10-12 місяці (3х100) при нарахованих за Х міс.  99,86 грн., ХІ міс.  99,86 грн., ХІІ міс.  120,38 грн.
		Зазначене у свою чергу свідчить про визнання відповідачем боргу.
		Між тим, судовий наказ від 28.05.2013 року про стягнення з боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за утримання будинків, споруд та прибудинкової території за період з 01.08.2011 року по 30.03.2013 року був виданий на підставі поданої у травні 2013 року ПП «УК «Управдом» заяви про видачу судового наказу. Ухвалою Шепетівськог оміськрайонного суду від 11.06.2013 року судовий наказ скасовано. Позов предявлений 27.04.2016 року.
		Таким чином, позивач звернувся до суду стосовно видачі наказу у межах строку позовної давності, чим перервав його (ч.1 ст.264 ЦК України). Відтак в останнього виникло право, згідно ч. 3 ст. 264 ЦК України звернутися до суду протягом 3-річного строку після скасування судового наказу (11.06.2013 року) для того, щоб стягнути заборгованість за період до переривання строку позовної давності, оскільки після його переривання, перебіг позовної давності починається заново, а час, який минув до переривання, до нового строку не зараховується. 
		Аналіз ч. 1 ст. 261 ЦК України, згідно якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та відповідних положень Договору №113 про реструктуризацію заборгованості від 28.08.2014 року свідчить про наступне. 
		Строк позовної давності за наявності договору про реструктуризацію боргу обчислюється виходячи з кожної конкретної дати розрахунку, погоджених сторонами. Відповідно, позовна давність за вимогами кредитора про повернення несплачених коштів повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.
		Підпунктами 2.4., 2.5. розділу 2 Договору сторони погодили, що сума щомісячної оплати становить 461 грн., 20 коп. У разі ненадходження від боржника в повному розмірі та встановлені Договором строки оплати, більш ніж за 2 (два) місяці, Договір вважається припиненим і сума боргу стягується в загальному порядку.
		Відтак, після невиконання відповідачем обумовлених положень договору, позивач у встановленому порядку, у межах строку позовної давності заявив відповідну вимогу про стягнення заборгованості.А отже, не підлягає задоволенню заява відповідача ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності.
		Суд, вважає доведеними вимоги позивача та такими, що ґрунтуються на нормах закону з огляду на наступне. 
		Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
		Згідно ст.ст. 3,4 цього Закону законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а предметом регулювання - правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
		Власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом є балансоутримувачембудинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (ст. 1 Закону).
		Судом встановлено, що за Рішенням Шепетівської міської ради № 8 від 07.07.2011 року позивач визначений з 01.08.2011 року виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.
		Згідно договору на управління та утримання житлового фонду м.Шепетівка від 15.07.2011 року, укладеного між Шепетівською міською радою та ПП «Управлінська компанія «Управдом», останньому передано в управління та утримання частину житлового фонду Шепетівської міської ради, зазначену у додатку № 1 до договору, і право збору житлово-комунальних платежів від споживачів житлово-комунальних послуг. Строк дії договору з 01.08.2011 року по 01.08.2014 року.
		У додатку № 1 до договору від 15.07.2011 року серед будинків, переданих в управління та утримання позивачу, визначений будинок31-а по вул.К.Маркса (наразі вул. Героїв Небесної Сотні).
		Додатковою угодою від 27.06.2014 року та угодою від 04.09.2015 року дію даного договору продовжено до 30.09.2020 року.
		Рішеннями виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 191 від 15.07.2010 року та №131 від 08.06.2012 року встановлено тарифи на житлово-комунальні послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для кожного будинку. Зазначені рішення та тарифи доведені до відома населення шляхом розміщення на сайті міської ради (rada.shepetivka.net) та опублікування в газеті «Шепетівка» № 24 (38) від 2012 року.
		Відповідачі зареєстровані за вказаною адресою та є споживачами житлово-комунальних послуг, що надаються ПП «УК «Управдом», проте оплату за житлово-комунальні послуги за період з 01.08.2011 року по 01.03.2016 року здійснили частково, а тому порушили узяті на себе зобовязання.
		Статтями 509, 526 ЦК України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. 
		Відповідно до ст.ст.901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а. замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобовязань. 
		Отже, порушення зобовязання споживачами (відповідачами) дало можливість позивачеві реалізувати право щодо стягнення заборгованості, згідно наданого розрахунку. При цьому, суд не бере до уваги твердження відповідача щодо обґрунтованості несплати послуг у розмірі визначеному позивачем, у звязку із не проживанням з січня 2012 року ОСОБА_5, підтвердженням чого є акт від 03.11.2015 року, складений комісією в складі мешканців квартир №№ 3, 6-а, 4 будинку № 31-а по вул. Героїв Небесної Сотні в м. Шепетівка, посвідчений майстром ПП «УК «Управдом» ОСОБА_8, оскільки як вбачається з довідки б/н ПП «Управлінська компанія «Управдом» нарахування за надані комунальні послуги по будинку де проживають відповідачі поводиться виходячи з розрахунку 1,79 грн. за 1 м.кв., згідно рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 08.06.2012 року №131.
		Так, згідно ордеру №862 на право заняття гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3, житлова площа 51,7 кв.м., що аналогічно зазначеному на довідці про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг по особовому рахунку № 20877.
		Водночас з цієї ж довідки вбачається, що нарахування за фактично використану електроенергію проводяться згідно відповідної Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», чим спростовуються твердження відповідача ОСОБА_3 щодо неправильності нарахування суми за послуги із споживання електроенергії. Так, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 23 квітня 2012 року № 497 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 року № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» тарифи на електроенергію встановлюють в копійках за 1 кВт·год., їх градація залежить від категорії споживачів та обсягом споживання.
		Окрім цього, відповідач ОСОБА_3 здійснюючи оплату за комунальні послуги у лютому 2016 року у сумі 138,30 грн., у березні у сумі 135,15 грн. на квитанціях власноручно зазначає, що проводить оплату електроенергії з розрахунку на 3-х осіб.
		Також, як вбачається з матеріалів справи та прослідковується з відповідних пояснень сторін, відповідачі з актами-претензіями у визначеному законом порядку до позивача не зверталися, що свідчить про відсутність зауважень з їх боку щодо строків, видів, показників порушень. При цьому, суд не бере до уваги як належний доказ у даній справі надіслання відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 ряду заяв на адресу позивача щодо проведення перерахунку суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також розрахунку плати за спожиту електроенергію, укладення угоди про надання житлово-комунальних послуг та надання копій дозвільних документів, оскільки законодавством щодо досудового вирішення таких спорів, визначено порядок оформлення претензій споживачів, що у свою чергу є підставою для перерахунку платежів. Зокрема, частинами 1-5ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі не прибуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.
		За наведенихобставин, вимоги позивача є такими, що підлягають дозадоволення. 
		Відповідно до ч.1ст. 88 ЦПК Українисудові витрати підлягають стягненню з кожного з відповідачів, за рахунок яких задовольняються вимоги позивача, пропорційно задоволених вимог.
		На підставі ст.ст. 256, 257, 264, 267, 509, 526, 901, 903 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючисьст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215ЦПК України, суд, -
		вирішив:
		Позов задовольнити.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь приватного підприємства «Управлінська компанія «Управдом» заборгованість за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у сумі 7213 (сім тисяч двісті тринадцять) гривень 40 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на користь приватного підприємства «Управлінська компанія «Управдом» по 459 (чотириста пятдесят девять) гривень 33 копійки судового збору.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішенняв той же строк з дня отримання його копії, в апеляційний суд Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		                                  Суддя:                                       С.В. Козачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...