Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/3479/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2016. Зареєстровано: 23.08.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2016.
Дата набрання законної сили: 18.08.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		          18.08.2016 року                                                 Справа №  904/3479/16 
		 
		Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		          головуючого судді  Вечірка І.О.  (доповідач)                                                 
		          суддів:                         Кузнецова В.О., Науменка І.М.
		секретар:                                 Петровська А.В.
		           
		за участю:
		від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська:  Никитенко Є.В., довіреність № 19466/04-62-10-026 від 07.07.16;
		від боржника:  Савош Б.В., довіреність  б/н від 11.07.16 (присутній в судовому засіданні 11.08.2016 року);  Поух Д.А., довіреність № б/н від 29.07.16 (присутній в судовому засіданні 11.08.2016 року); Биковський М.Ю., довіреність № б/н від 29.07.16;
		від ПАТ "РОДОВІД БАНК":  Сазонов О.С., довіреність № 151 від 31.05.16.
		 
		          Розглянувши матеріали апеляційних скарг Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області та Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"
		          на постанову    господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року
		           у справі          № 904/3479/16          
		           за заявою           Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", м. Дніпропетровськ           
		про          визнання банкрутом
		                    
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у справі № 904/3479/16 (суддя Полєв Д.М.) Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців (до 17.11.2016 року). Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Реброву Наталію Григорівну, яку зобов'язано вчинити певні дії.
		Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року, провадження у даній справі припинити.
		В обґрунтування своєї правової позиції ДПІ у Бабушкінському районі                               м. Дніпропетровська посилається на те, що оскаржувана постанова не містить всіх доказів на підтвердження  реального стану боржника та його платоспроможності. Справа не містить документів, які б свідчили про відсутність зареєстрованого за боржником у відповідних державних установах майна. В матеріалах справи відсутні докази проведення оцінки наявних активів боржника, що унеможливлює визначення їх реальної вартості. До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було надано відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи (філій, представництв) та докази вжиття заходів щодо їх закриття. В порушення вимог статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство не додано документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство. Забезпечення проведення позапланової перевірки достовірного і повного визначення сум податків, що підлягали сплаті ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" до державного бюджету за період його діяльності та відповідно стягнення в разі необхідності донарахованих сум податків та зборів в межах справи про банкрутство на користь державного бюджету є економічними інтересами держави. В матеріалах справи відсутні докази надання ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника органам державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первісних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 12.07.2016 року.
		Також, не погодившись із постановою місцевого господарського суду від 17.05.2016 року,  Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп".
		В обґрунтування своєї правової позиції  ПАТ "РОДОВІД БАНК" посилається на те, що всупереч вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в проміжному ліквідаційному балансі ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" не враховано та не надано господарському суду Дніпропетровської області інформацію про кредиторську заборгованість, що виникла у боржника перед АТ "РОДОВІД БАНК". Також, до суду першої інстанції не було надано інформацію щодо застави нерухомого майна. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором                   № 066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 року між ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" та АТ "РОДОВІД БАНК" було укладено Договір поруки № 066/67-П-08 від 20.11.2008 року з відповідними Додатковими договорами до нього. Також, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 року між ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" та АТ "РОДОВІД БАНК" було укладено Договір іпотеки № 066/67-ІП-08 від 20.11.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 64. 15.12.2014 року рішенням господарського суду м. Києва у справі № 910/20905/14 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2015 року) визнано з 02.02.2010 року право іпотеки АТ "РОДОВІД БАНК" на нежитлове приміщення (м. Дніпропетровськ, вул.. Комсомольська, б. 40Б) за Договором іпотеки від 20.11.2008 року № 066/67-ІП-08, визнано з 02.02.2010 року за АТ "РОДОВІД БАНК" вищий пріоритет права на іпотеку нежитлового приміщення                        (м. Дніпропетровськ, вул.. Комсомольська, б. 40Б) відносно права іпотеки ПАТ "Банк Кредит Дніпро". При поданні заяви про порушення справи про банкрутство боржником було допущено порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, не надано перелік майна, що перебуває в заставі АТ "РОДОВІД БАНК", його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредитора АТ "РОДОВІД БАНК", на користь якого вчинено обтяження майна боржника, суми грошових вимог АТ "РОДОВІД БАНК", підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором. Крім того, 24.02.2016 року ПАТ "РОДОВІД БАНК" було направлено на адресу боржника заяву з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог в розмірі 117 328 048,03 грн. Оскільки АТ "РОДОВІД БАНК" відповіді від боржника не отримав, у квітні 2016 року кредитор був змушений звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до боржника про визнання вимог ОТ "РОДОВІД БАНК" в сумі 117 328 048,03 та включення до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів боржника. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року у справі № 904/3267/16 позов задоволено в повному обсязі, визнано вимоги кредитора АТ "РОДОВІД БАНК" до боржника ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" в сумі 117 328 048,03 грн., які включено до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів боржника. 
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі                      м. Дніпропетровська на 12.07.2016 року.
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року розгляд апеляційних скарг відкладено на 11.08.2016 року.
		В судовому засіданні 11.08.2016 року оголошено перерву до 18.08.2016 року.
		Представники ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та ПАТ "РОДОВІД БАНК" в судових засіданнях 11.08.2016 року та 18.08.2016 року надали пояснення в обґрунтування доводів своїх  апеляційних скарг.
		Представники боржника в судових засіданнях 11.08.2016 року та 18.08.2016 року  просили постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у даній справі залишити без змін.
		 
		Заслухавши пояснення представників боржника, ДПІ у Бабушкінському районі                       м. Дніпропетровська, ПАТ "РОДОВІД БАНК", обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська підлягає задоволенню а апеляційна скарга ПАТ "РОДОВІД БАНК" підлягає частковому  задоволенню, виходячи з наступного.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2016 року заява ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнята до розгляду в підготовчому засіданні (а. с. 1-2).
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а. с. 67-69). 
		Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців (до 17.11.2016 року). Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Реброву Наталію Григорівну, яку зобов'язано вчинити певні дії (а. с. 78-82).
		 
		Розглядаючи доводи апеляційних скарг щодо відповідності закону та обґрунтованості прийнятої судом першої інстанції постанови від 17.05.2016 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
		Згідно із пунктом 1-1   Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"   (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього   Закону   застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
		Відповідно до  статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України   господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .
		За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим   Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Згідно із статтею 9 Закону   справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими   Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.2016 року голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" Реброва Н.Г. звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону (а. с. 4-61).
		У вказаній заяві викладено обставини, пов'язані із неможливістю боржника в процедурі добровільної ліквідації задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Так, в заяві про порушення справи ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" посилається на те, що 17.11.2015 року учасниками ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора. В "Бюлетені державної реєстрації" № 336 (31) за 2015 рік здійснено публікацію оголошення про припинення діяльності ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп". Загальна сума визнаних кредиторських вимог складає 19 451 328,80 грн. В ході інвентаризації майна підприємства ліквідатором було встановлено, що його загальна залишкова вартість складає 18 057 397,90 грн.
		З урахуванням наданих боржником доказів, господарський суд першої інстанції встановив недостатність вартості майна ТОВ "Бізнес менеджмент Груп" для задоволення вимог кредиторів, наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Проте, такий висновок суду першої інстанції на думку колегії суддів апеляційного господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
		Відповідно до частини 5   статті 11 Закону   боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
		Згідно із частиною 1   статті 95 Закону   якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
		Такий порядок передбачений нормами частини 3 статті   110, статтею   111 Цивільного кодексу України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).
		Особлива процедура, що передбачена   статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
		У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку   статті 95 Закону   є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
		Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами частин 1, 5, 6   статті 105 Цивільного кодексу України; проведення аналізу активів та пасивів боржника, що є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до пункту 3 статті 11 Закону; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства відповідно до частини 7   статті 111 Цивільного кодексу України.
		Враховуючи вимоги частин 1, 4, 8   статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; після закінчення строку на пред'явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
		Дотримання зазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням відповідних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку   статті 95 Закону, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження у справі в порядку даної статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
		Відповідно до частини 3   статті 11 Закону   до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із   законом   або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із   законом   або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
		Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Статтями   4-2,   4-3 Господарського процесуального кодексу України   встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у       справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України). Проте, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів   статті 111 Цивільного кодексу України.
		Частиною 4   статті 111 Цивільного кодексу України   встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом. ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
		Складенню проміжного ліквідаційного балансу боржника передує проведення інвентаризації. 
		Відповідно до пункту 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
		В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатор, зокрема, зазначив, що ним було ініційовано та проведено інвентаризацію всього майна ТОВ "Бізнес менеджмент Груп", результати якої додаються до заяви. Проте, в матеріалах справи відсутні докази проведення такої інвентаризації. До заяви боржника додано лише опис основних засобів станом на 31.03.2016 року (а. с. 29) без складання відповідних актів. 
		Слід звернути увагу, що при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.
		В порушення вимог Закону, судом першої інстанції фінансово-майновий стан боржника - ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" належним чином не досліджувався, не було перевірено чи мало підприємство боржник станом на день прийняття рішення його засновниками (учасниками) про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, виходячи з того, що належних доказів здійснення інвентаризації майна боржника суду не було надано.
		Також, в порушення частини 4   статті 111 Цивільного кодексу України   ліквідатор не вжив інших заходів з метою проведення  інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється. Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до   Законів України "Про Державний земельний кадастр"   та   Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 
		Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, інвентаризація майна боржника належним чином не проводилась. Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення оцінки майна боржника. Аудиторська  перевірка щодо фінансового стану ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" із складанням аудиторського висновку не проводилась.
		Матеріали справи на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не містять інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" нерухомого майна. До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було надано запити та отримані відповіді відповідних реєструючих органів.
		Господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ліквідатором на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство не було зроблено  запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого, внаслідок чого неможливо погодитись з тим, що ліквідатором було вжито всіх заходів по виявленню заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі. Так, додані до заяви про порушення справи про банкрутство копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно  про реєстрацію іпотеки та обтяження датовані 27.12.2013 року (а. с. 35-37).
		Надані до суду документи ліквідаційної процедури не містять відомостей щодо наявності майна в заставі у кредитора ПАТ "РОДОВІД БАНК".
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2016 року (а. с. 1-2) про прийняття до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство суд зобов'язав голову ліквідаційної комісії оригінали документів, доданих до заяви про порушення справи про банкрутство (для огляду в підготовчому засіданні), відомості (у вигляді довідки) про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх  реквізити, відомості (у вигляді довідки) про осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником. Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що оригінали документів надавались до суду та були досліджені господарським судом першої інстанції в судовому засіданні.
		Слід звернути увагу що документи, які підтверджують наявність або відсутність майна та майнових активів боржника не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.
		Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною, зокрема в постановах Вищого господарського суду України від 27.10.2015 року у справі                          № 904/1491/15, від 06.04.2016 року у справі № 908/4115/15.
		17.05.2016 року, тобто після порушення справи про банкрутство та в день прийняття оскаржуваної постанови, ліквідатором надано місцевому господарському суду довідку, в якій зазначено, що станом на 16.05.2016 року по підприємству ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" відкрито рахунок у цінних паперах № 301192-UA400003368 Депозитарною установою ПАТ "Агрокомбанк" (а. с. 74). Проте, довідка із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України, яка є підтвердженням, що боржник є засновником (учасником) інших господарських товариств та має відповідну частку в статутному фонді останніх на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в матеріалах справи відсутня.
		Крім цього, як вбачається із доданого до заяви про порушення справи про банкрутство проміжного ліквідаційного балансу дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги складає 1 043 100 грн., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом  - 227 100  грн. При цьому, в поданій боржником довідці про наявність осіб, що мають невиконані зобов'язання перед ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" станом  на 31.03.2016 року  зазначено, що дебіторська заборгованість боржника складає 16 958 164,25 грн. (а. с. 19). В іншій довідці про наявність осіб, що мають невиконані зобов'язання перед ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" також станом на 31.03.2016 року зазначено, що дебіторська заборгованість складає                  31 639 030,30 грн. (а. с. 38). 
		Таким чином, в проміжному ліквідаційному балансі боржника відображено недостовірні відомості щодо дебіторської заборгованості боржника.
		В матеріалах справи відсутні відомості  щодо дій ліквідаційної комісії щодо стягнення дебіторської заборгованості, що порушує вимоги частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України, відповідно до якої ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи. 
		Необхідно зауважити, що частиною 3   статті 111 Цивільного кодексу України   встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. При цьому, чинне законодавство не містить в собі будь-яких виключень щодо вчинення таких дій ліквідатором в досудовій процедурі ліквідації боржника.
		В матеріалах справи відсутні відомості про закриття рахунків у ПАТ КБ "ПриватБанк", ПАТ "КСГ Банк" та АТ "Банк "Національні інвестиції", про наявність яких зазначено в переліку розрахункових рахунків станом на 31.03.2016 року, поданому ліквідатором. Однак, місцевий господарський суд не дослідив факту закриття рахунків боржника в установах банків, як це передбачено частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України, а також про те, що ліквідатором не визначений рахунок, який буде використовуватись для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. 
		Згідно з пунктом 11.16 "Порядку обліку платників податків та зборів", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, належним доказом наявності відкритих /закритих рахунків у боржника є Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття. Проте, докази звернення головою ліквідаційної комісії  (ліквідатором) ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" до відповідного контролюючого органу щодо отримання переліку рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття в матеріалах справи відсутні. 
		Частиною 7   статті 111 Цивільного кодексу України   встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. 
		Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
		Однак, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.
		В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог Закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.
		Згідно з частиною 10   статті 111 Цивільного кодексу України   до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
		До заяви про порушення справи про банкрутство в порушення частини 10   статті 111 Цивільного кодексу України   не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.
		Зазначене  свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавило органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.
		За наведених обставин, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених   законом   дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі   статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів і пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
		Таким чином, висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
		Розглядаючи справу у судовому засіданні господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.
		Оскільки, провадження у даній справі підлягало припиненню, суд першої інстанції не мав правових підстав для призначення ліквідатора у цій справі.
		 
		Щодо посилань представників боржника в судових засіданнях 11.08.2016 року та 18.08.2016 року на відсутність у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області як контролюючого органу права на апеляційне оскарження у даній справі колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необхідним зазначити наступне.
		Положенням статті 1 Закону регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
		Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників провадження у справі про банкрутство дана стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. 
		Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду, яке не набрало законної сили. 
		Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Отже, враховуючи особливості процедури банкрутства в даному випадку (в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також той факт, що ліквідаційна комісія боржника не забезпечила надання документів на перевірку контролюючим органам, в тому числі органам доходів і зборів, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що хоча скаржник на час розгляду справи і не набув статусу  кредитора  у справі про банкрутство, але його право  підлягає судовому захисту.
		При цьому слід звернути увагу, що 07.04.2016 року ДПІ у Бабушкінському районі                 м. Дніпропетровська  видано наказ № 422 "Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" (а. с. 151). 07.04.2016 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено Акт № 422/04-62-14-02/32007672 "Про незнаходження посадових осіб за податковою адресою ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" (а. с. 152) та Акт № 423/04-62-14-02/32007672 "Про неможливість проведення перевірки ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" (а. с. 153). Наведене свідчить про вчинення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заходів щодо здійснення податкової перевірки ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп".
		Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2016 року у справі              № 904/10403/15.
		 
		Посилання боржника на те, що кредиторські вимоги ПАТ "РОДОВІД БАНК" як забезпеченого кредитора до боржника повністю погашені на час розгляду апеляційних скарг не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
		 
		Згідно пункту 1 частини 1   статті 80 Господарського процесуального кодексу України   господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
		Аналогічні підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені пунктом 9 частини 1   статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		З урахуванням зазначених норм процесуального права,       провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" підлягає припиненню.
		Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська слід задовольнити, а апеляційну скаргу ПАТ "РОДОВІД БАНК" необхідно задовольнити частково. Постанова господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року  про визнання ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" банкрутом має бути скасована.  Провадження у даній справі підлягає припиненню. Копію даної постанови слід направити державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп".
		 
		Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі                           м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області задовольнити. 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" задовольнити частково.
		Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у справі № 904/3479/16 скасувати.
		          Провадження у справі № 904/3479/16 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", м. Дніпропетровськ банкрутом припинити.
		          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
		 
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.08.2016 року. 
		 
		Головуючий суддя                                                                                І.О. Вечірко
		 
		Суддя                                                                                           В.О. Кузнецов
		 
		Суддя                                                                                          І.М. Науменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...