Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/8537/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів дарування.
Надіслано судом: 05.09.2016. Зареєстровано: 05.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2016.
Дата набрання законної сили: 31.08.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/8537/15-ц   Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/3150/16   Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 20   31.08.2016 
		<s>                                                                                                                                                               </s>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України 
		31 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі: 
		головуючого - судді Таргоній Д.О.,
		суддів: Голуб С.А., Іванової І.В.,
		          за участі секретаря Воробей В.М.,.
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року у справі за позовною заявою ОСОБА_3, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_2, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання частково недійсним договору дарування житлового будинку та визнання права власності.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, 
		УСТАНОВИЛА: 
		у серпні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом. 
		Свої вимоги мотивував тим, що у 2010 році між ним та ОСОБА_2 було досягнуто згоди щодо поділу спірного майна, у звязку з чим Києво-Святошинським районним судом була постановлена ухвала про затвердження мирової угоди. Зокрема, сторони погодили, що ОСОБА_7 зобовязалася після закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку за адресою: вул. Каштанова, 31, с. Гатне подарувати 1/2 частину цього будинку малолітньому сину обох сторін ОСОБА_4. 
		Нещодавно позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 ввела в експлуатацію будинок, але подарувала його ОСОБА_5, тобто не виконала умови мирової угоди.
		Вважає, що данийправочин не відповідає вимогам ЦК України, суперечить правам та інтересам неповнолітнього сина.
		Вказав також, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягу про державну реєстрацію прав спірне домоволодіння було введено в експлуатацію і оформлене за відповідачем ОСОБА_2 право власності на нього на підставі рішення виконавчого комітету Гатнянської сільської ради від 12.09.2012р. за №8/12 та зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.12.2012р. 
		Тобто відповідач ОСОБА_2 у 2012 р. набула законну можливість виконати мирову угоду, затверджену ухвалою суду, в частині зобов'язання подарувати 1/2 частину цього будинку малолітньому сину обох сторін ОСОБА_4.
		З урахуванням поданих пізніше уточнень до позовної заяви, позивач просив суд визнати частково недійсним договір дарування від 06 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_5, в частині дарування ОСОБА_5 1/2частини житлового будинку розташованого за адресою: с. Гатне, вул. Каштанова, 31 Києво-Святошинського району Київської області;скасувати рішення державного реєстратора -Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6від 06.06.2013 рокуіндексний № 2921629в частині державної реєстраціїв Єдиному реєстріречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності за ОСОБА_5 1/2частини житлового будинку за адресою: вул. Каштанова, 31, с. Гатне, Києво-Святошинського району Київської області; визнати за малолітнімОСОБА_4 право власності на1/2частину житлового будинку загальною площею 299,5 кв.м., житловою площею 142,2 кв.м., розташованого за адресою: с. Гатне, вул.Каштанова, 31, Києво-Святошинського району Київської області.
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року позов задоволено у повному обсязі.
		Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що в порушення вимог процесуального законодавства, суд прийняв заяву позивача про зміну предмету і підстав позову після початку розгляду справи по суті, належним чином не повідомив відповідача та її представника про час та місце розгляду справи. Крім того, суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи, зокрема тому, що мирова угода в частині її зобовязання подарувати частину спірного будинку є нікчемною. В порушення норм матеріального права дійшов висновку про припинення її права власності на майно у звязку з порушенням нею зобовязання, що випливало з мирової угоди. Без належного правового обґрунтування вирішив питання про визнання права власності на ? частину спірного будинку за малолітнім сином. Дійшов безпідставного висновку про порушення майнових прав малолітнього ОСОБА_4
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до вимогст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно дост. 214 ЦПК Українисудове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
		Так, судом першої інстанції встановлено, що у 2010 році ОСОБА_3 звернувся з позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області про розподіл спільного майна подружжя, яке було надбане протягом спільного життя в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7. При розгляді даної справи між сторонами укладена мирова угода, яка була затверджена ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 13 липня 2010 року. Ухвала суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі сторонами не оскаржувалася та набрала чинності.
		Відповідно до п. 3 зазначеної мирової угоди ОСОБА_7 зобовязувалася після закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку за адресою: вул. Каштанова, 31, с. Гатне, Києво-Святошинський район, Київська область, подарувати 1/2 частину цього будинку малолітньому сину обох сторін ОСОБА_4.
		Встановлено також, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02 листопада 2012 року та Витягу про державну реєстрацію прав від           02 листопада 2012 року, спірне домоволодіння, що знаходиться за адресою, с.Гатне, вул. Каштанова, 31, було введено в експлуатацію та оформлене за відповідачем ОСОБА_2 право власності на нього на підставі рішення виконавчого комітету Гатненської сільської ради від 12 вересня 2012 року за №8/12 та зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 11 грудня 2012 року.
		 Як вбачається з договору дарування житлового будинку від 06 червня 2013 року ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_5 прийняла в дар житловий будинок (домоволодіння), що знаходиться за адресою:Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Каштанова, 31, загальною площею 299,5 кв.м., житловою площею 142,2 кв.м. Житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,1500 га, кадастровий номер якої: 3222481601:01:056:0049, що розташована за вищевказаною адресою, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Даний договір посвідчено ОСОБА_6, нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №1153.
		     Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06 червня 2013 року право власності на вищезазначений будинок зареєстровано 06 червня 2013 року в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 за індексним № 2921629, на підставі рішення державного реєстратора ОСОБА_6, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у звязку з невиконанням ОСОБА_2 умов мирової угоди, укладеної 13.07.2010 року з ОСОБА_3, та відчуженням спірного житлового будинку, порушені майнові права малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме право на отримання у власність ? частини зазначеного житлового будинку. Крім того, суд зазначив, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог ч. 6 ст. 203 ЦК України, а також ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», без попереднього дозволу органів опіки та піклування, що є підставою для визнання його недійсним.
		Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, оскільки суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК Українив достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню до них.
		Відповідно до положень ч.2ст. 16 ЦК України, яка визначає способи судового захисту цивільних прав та інтересів особи, одним із таких способів захисту є визнання правочину недійсним. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		За змістом даної норми власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права у суді, який, визначається законом чи договором.
		Як вбачається з матеріалів справи, за умовами мирової угоди, укладеної між сторонами по справі, та затвердженої судом 13 липня 2010 року, у порядку поділу спільного майна подружжя, ОСОБА_3 передається наступне майно та визнається за ним право особистої приватної власності на житловий будинок № 1-А по вул. Щорса в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області. ОСОБА_7 передається наступне майно та визнається за нею право особистої приватної власності, а саме: будівельні матеріали самовільного будівництва житлового будинку за адресою: Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Каштанова, 31. ОСОБА_7 зобовязується після закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку за вказаною адресою подарувати ? частину цього будинку неповнолітньому сину сторін ОСОБА_4 (а.с. 10)
		Таким чином, подружжя здійснило поділ спільного сумісного майна за спільною згодою.
		На виконання вказаної угоди, ОСОБА_2, добудувала незавершений будівництвом будинок та, після введення його в експлуатацію, оформила право власності на нього на підставі рішення виконавчого комітету Гатненської сільської ради від 12 вересня 2012 року за №8/12 та зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 11 грудня 2012 року.
		В подальшому, розпорядившись належним їй на праві власності майном, відповідач ОСОБА_2 здійснила відчуження житлового будинку за адресою: Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Каштанова, 31 на користь ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 06.06.2013 року.
		Визнаючи останній договір частково недійсним, суд першої інстанції зробив висновок про те, що укладенням спірного договору порушені майнові права неповнолітнього ОСОБА_4, які виникли в результаті укладення між його батьками мирової угоди.
		Колегія суддів з такими висновками не погоджується, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
		Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. 
		Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.
		Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).
		На думку колегії суддів, в даному випадку, в результаті укладання мирової угоди у малолітнього ОСОБА_4 не виникло майнових прав на нерухоме майно, оскільки він не був стороною такої угоди, а самою угодою не було визначено правових передумов, які є необхідними й достатніми для набуття речового права.
		Неправильними є також висновки місцевого суду щодо відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування, як підстави для визнання спірної угоди недійсною, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено наявність у неповнолітнього ОСОБА_4 майнових прав або ж права користування спірним житловим будинком.
		Суд першої інстанції вірно встановив у рішенні, що мирова угода, затверджена судом, є зобов'язанням у цивільно-правовому розумінні. Оскілки мирова угода  це все ж таки і цивільно-правова угода, то до неї застосовуються загальні правила Цивільного кодексу України
		Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
		Виходячи зі змісту вказаних норм, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3, звертаючись до суду з позовом в інтересах неповнолітнього сина, обрав невірний шлях захисту порушеного права, яке випливає саме з невиконання умов зобовязання, визначеного умовами мирової угоди, та регулюється положеннями ст. 611 ЦК України.
		Крім того, такими, що не відповідають нормам цивільного законодавства, є висновки суду першої інстанції щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на ? частину спірного житлового будинку.
		Задовольняючи позов в цій частині, суд послався на загальні норми п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, не зазначивши правових підстав виникнення у ОСОБА_4 права власності на спірне майно.
		Так, можливість виникнення права власності за рішенням судуЦивільний кодекс Українипередбачає лише у ст. 335та ст. 376 Кодексу. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч.1ст.328 ЦК України).
		Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує вже наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує, або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
		Жодна із зазначених норм цивільного права не може бути застосована до правовідносин, що виникли між сторонами.
		Відповідно дост. 309 ЦПК Українипідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
		Відповідно дост.303 ЦПК Україниапеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
		З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
		ВИРІШИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.   
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року - скасувати.
		Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_2, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання частково недійсним договору дарування житлового будинку та визнання права власності  відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		  Головуючий                                               Таргоній Д.О.
		 
		  Судді:                                                       Голуб С.А.
		                                                    
		                                                                                         ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...