Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2512/16 : не визначено.
Надіслано судом: 21.09.2016. Зареєстровано: 22.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2016.
Дата набрання законної сили: 09.11.2016
Результат оскарження 09.11.2016 Дніпропетровський апеляційний господарський суд : залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		19.09.16р. Справа № 904/2512/16
		За позовом Приватного акціонерного  товариства "МТС УКРАЇНА", м. Київ 
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний вищий навчальний заклад "Дніпропетровський транспортно-економічний коледж", м.Дніпропетровськ  
		про визнання права користування майном    
		                                                                                                   Головуючий колегії  ОСОБА_1
		                                                                                                                                     Судді: Фещенко Ю.В.
		                                                                                                                                                 ОСОБА_2
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № 0434/15 від 20.10.15р.
		від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю № 47 від 18.04.16р.
		від третьої особи: ОСОБА_5, представник за довіреністю № 257 від 18.05.16р. 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Ухвалою господарського суду від 05.04.16р. порушено провадження у справі № 904/2512/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (далі - позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний вищий навчальний заклад "Дніпропетровський транспортно-економічний коледж" (далі - третя особа) про визнання права користування майном.
		Ухвалою господарського суду від 16.06.16р. призначено колегіальний розгляд справи, матеріали справи передано для визначення складу колегії.
		Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.06.16р. визначено колегію у складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Дубінін І.Ю., Фещенко Ю.В.
		Ухвалою господарського суду від 17.06.16р. прийнято справу № 904/2512/16 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Дубінін І.Ю., Фещенко Ю.В.; призначено розгляд справи на 09.08.16р. 
		09.08.16р. судове засідання не відбулося у зв'язку зі знаходженням судді Дубініна І.Ю. на лікарняному.
		Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.08.16р. визначено колегію у складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Фещенко Ю.В., Ніколенко М.О.
		Ухвалою господарського суду від 11.08.16р. прийнято справу № 904/2512/16 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Фещенко Ю.В., Ніколенко М.О.; призначено розгляд справи на 19.09.16р. 
		15.09.16р. від позивача до суду  надійшло власне письмове підтвердження того, що станом на 19.09.16р. заявлені позовні вимоги не змінились.
		19.09.16р. повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі. 
		В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі. 
		Повноважний представник третьої особи просив суд винести законне та справедливе рішення, яке врегулює цей спір. 
		У судовому засіданні 19.09.16р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		 27.12.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2806-ОД (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування нерухоме майно  нежитлове вбудоване приміщення в учбовому корпусі № 3 (далі - майно), площею 26,7 кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Трудових ресурсів, 6 на шостому поверсі 6-поверхового будинку, що знаходиться на балансі третьої особи (далі - Балансоутримувач), вартість якого, згідно незалежної оцінки становить 73 660,00 грн.
		Як зазначено у п. 1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розміщення та експлуатації обладнання стільникового звязку.
		За приписами п. 2.1. Договору, позивач вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
		Відповідно до п. 2.2. Договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у позивача права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а позивач користується ним протягом строку оренди.
		У п. 3.1. Договору зазначено про те, що орендна плата у розмірі 613,83 гривень/базова за листопад місяць 2006р., без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з грудня місяця, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 із змінами та доповненнями до неї.
		Згідно з п. 5.6. Договору, позивач зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути третій особі орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідачу збитки у разі погіршення стану або втрати /повної або часткової/ орендованого майна з вини позивача. Один екземпляр такого акту приймання-передачі надається позивачеві.
		У п. 10.1. Договору зазначено про те, що цей Договір діє з 27.12.06р. до 01.12.07р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду та узгодження третьої особи, Договір, за заявою позивача, щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.
		Пунктом 10.3. Договору передбачено, що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
		Договір може бути розірваним на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх обов'язків та в інших випадках передбачених законодавством України (п. 10.4. Договору).
		За приписами п. 10.5. Договору, договір припиняє дію у разі невиконання позивачем взятого на себе зобов'язання щодо страхування орендованого майна протягом одного місяця з дати укладення Договору та зобов'язання щодо отримання дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду.
		Відповідно до п. 10.8. Договору, дія цього Договору припиняється внаслідок:
		- Закінчення строку, на який його було укладено;
		- Загибелі орендованого майна;
		- Достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;
		- Банкрутства позивача;
		- У разі приватизації обєкту оренди;
		- Та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України. 
		Як зазначено у п. 10.10. Договору, всі зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані обома сторонами. 
		На виконання умов вищезазначеного Договору відповідач, за узгодження з третьою особою, передав позивачу передбачене Договором майно, що підтверджує Акт приймання-передачі від 27.12.06р.
		 13.04.07р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду про внесення змін до спірного Договору, якою було змінено предмет договору, розмір орендної плати та порядок її розрахунку.
		 31.08.09р. між сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін до спірного Договору, якою було змінено строк дії договору - до 01.10.11р.
		Посилаючись на ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позивач зазначає про те, що протягом місяця після закінчення терміну дії Договору позивач на адресу відповідача заяву про припинення Договору не надсилав й відповідну заяву від відповідача не отримував. За наведених обставин, з урахуванням приписів зазначеного Закону України, строк дії спірного Договору було продовжено на той самий строк, спочатку - до 01.10.13р., потім - до 01.10.15р. та до 01.10.17р. 
		Проте, як вказує позивач, останнім було отримано лист відповідача від 03.12.14р. № 11-02-07673, згідно якого було повідомлено, що Договір є припиненим з 01.10.11р. та зобовязано позивача повернути орендоване майно третій особі та сплатити неустойку. Вищевказані дії свідчать про оспорювання з боку відповідача права позивача на користування орендованим майном. 
		Позивач зауважує, що відповідач протягом жовтня 2011 року до позивача із заявою про припинення спірного Договору не звертався. За наведених обставин Договір не було припинено по закінченню строку, на який його було укладено, а дії відповідача слід розцінювати як односторонню відмову від Договору, що є порушенням ч. 1 ст. 291 ГК України та ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна". 
		Як вважає позивач, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України, ч.2 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та враховуючи відсутність своєчасної заяви відповідача про припинення, спірний Договір було пролонговано й позивач має повне право користуватися орендованим майном згідно з умовами чинного Договору.
		Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати право користування нежитловим вбудованим приміщенням в учбовому корпусі № 3, площею 26,7 кв.м., розміщеним за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Трудових ресурсів, 4, на шостому поверсі 6-поверхового будинку, що знаходиться на балансі третьої особи, до 01.10.17р. на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 27.12.06р. №12/02-2806-ОД. 
		 
		Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.
		Як зазначає відповідач, останній звертався до позивача із заявою № 11-03-06643 від 28.10.11р. про припинення спірного Договору з 01.10.11р. і пропонував терміново повернути обєкт оренди третій особі.
		Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що листами від 19.11.14р. № 11-02-07290, від 03.12.14р. № 11-02-07673, від 17.04.15р. № 11-08-02697, звертався до позивача, з приводу повернення державного майна за актом приймання-передачі, у зв'язку з припиненням дії спірного Договору 01.10.11р., та нарахуванням неустойки за час прострочення користування державним майном.
		Відповідач зазначає про те, що у п. 10.1. Договору вказано, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду, та узгодження третьої особи, Договір, за заявою позивача, щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.
		Але, позивач в порушення п. 5.7. Договору не здійснив заходи щодо страхування орендованого нерухомого майна на користь орендодавця від пожежі, залиття, протиправних дій 3-х осіб, стихійних явищ та не надав до відповідача копію договору страхування, страхового полісу та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату страхового платежу; не забезпечив пожежну безпеку орендованого приміщення.
		Враховуючи приписи ст. 777 ЦК України, ст. 181 ГК України, п. 10.10. та п. 10.11. Договору, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		 
		Третя особа (балансоутримувач) вказує на те, що у 2012 році почала проводитись робота з приведення спірного Договору у відповідність до норм чинного законодавства, а саме  зобовязання позивача внести зміни до Договорів оренди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.11р. № 961 "Про внесення змін до ОСОБА_2 розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна". Вперше, невідповідальність законодавству у розмірі проценту орендної ставки було встановлено Актом ревізії фінансово-господарської діяльності за 2010-2011 роки, завершений звітний період 2012 року. Ревізія була проведена Державною фінансовою інспекцією України в Дніпропетровській області 26.09.12р. Порушенням було те, що позивачу спірним Договором встановлено орендну ставку у розмірі 30% в той час, як субєктам господарювання  оператору телекомунікацій, який надає послуги з рухомого мобільного звязку необхідно застосувати орендну ставку у розмірі 40%. Те, що позивачу майно передавалось в оренду саме з метою розміщення оператора телекомунікацій, який надає послуги з мобільного звязку, було прописано у Додатковій угоді від 13.04.07р.
		Після цієї перевірки, третя особа неодноразово направляла листи до позивача та відповідача з метою врегулювання цього питання. Перший лист було відправлено до позивача 30.10.12р. за № 447, де позивача просили надати додаткову угоду з внесеними змінами. Крім цього, третьою особою було направлено лист-вимогу № 460 від 11.10.12р., в якій останній просив позивача доплатити суму у розмірі майже шістнадцять тисяч гривень. Також був лист до відповідача № 570 від 07.12.12р., у якому третя особа просила надати інформацію щодо внесення змін до спірного Договору, у звязку зі змінами в ОСОБА_2 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна та лист до позивача та відповідача № 629 від 21.12.12р. одночасно, де йдеться про перегляд орендної плати, у звязку зі змінами ОСОБА_2.
		У наступні роки між позивачем та відповідачем проводилась претензійно-позовна робота щодо зобовязання позивача внести зміни у спірний Договір. Третьою особою було отримано лист відповідача № 16-02-02825 від 16.05.13р., в якому останній повідомив про те, що станом на 15.03.13р. Договір має статус діючого. А вже 22.05.14р. надіслав лист за № 16.03.03034, де повідомлялось про сплив терміну оренди.
		Після цього, третьою особою було направлено численні листи на адресу як позивача так і відповідача, в яких повідомлялось, що сплив термін оренди. Третя особа вимагала врегулювати це питання, але позивач посилався на те, що за пунктами 10.1.-10.4. Договору, він може бути розірваний лише за згодою двох сторін, або за рішенням Господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх обовязків та в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Зважаючи на вищевикладене, третя особа просить суд винести законне та справедливе рішення, яке врегулює цей спір. 
		 
		Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Як зазначено у ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		За приписами ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у звязку із закінченням строку, на який його було укладено. 
		Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 Цивільного кодексу України). 
		Статтею 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
		Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (пункт 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").
		Колегією суддів встановлено, що пунктом 10.1 Договору встановлений його строк з 27.12.06р. до 01.12.07р. включно, Додатковою угодою від 31.08.09р. строк дії Договору було продовжено до 01.10.11р. Сторони не заперечують пролонгацію спірного Договору до 01.10.11р.
		У п. 10.1. Договору зазначено про те, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду та узгодження третьої особи, Договір, за заявою позивача, щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.
		За приписами п. 10.5. Договору, договір припиняє дію у разі невиконання позивачем взятого на себе зобов'язання щодо страхування орендованого майна протягом одного місяця з дати укладення Договору та зобов'язання щодо отримання дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду.
		Зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін і оформлюються додатковими угодами (п. 10.3. Договору)
		Положеннями п. 10.10. Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до Договору вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані обома сторонами. 
		Як вбачається з матеріалів справи в порушення умов Договору позивачем не здійснено заходів щодо страхування орендованого нерухомого майна на користь орендодавця від пожежі, залиття, протиправних дій третіх осіб, стихійних явищ та не надано відповідачу копії договору страхування, страхового полісу та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату страхового платежу, не забезпечено пожежну безпеку орендованого приміщення, що є істотною умовою договору оренди державного майна.
		Враховуючи приписи п. 10.3. та п. 10.10. Договору, колегія суддів також бере до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази (і сторони це підтвердили) укладання додаткової угоди щодо продовження дії спірного Договору.
		Між тим, відповідач звертався до позивача із заявою № 11-03-06643 від 28.10.11р. про припинення спірного Договору з 01.10.11р. і пропонував терміново повернути обєкт оренди третій особі. Крім того, листами від 19.11.14р. № 11-02-07290, від 03.12.14р. № 11-02-07673, від 17.04.15р. №11-08-02697, відповідач звертався до позивача, з приводу повернення державного майна за актом приймання-передачі, у зв'язку з припиненням дії спірного Договору 01.10.11р., та нарахуванням неустойки за час прострочення користування державним майном.
		Позивач підтверджує факт отримання листа від 03.12.14р. за № 11-02-07673, відповідно до якого:
		- спірний Договір припинив свою дію 01.10.11р., 
		- необхідно повернути державне майно за актом приймання-передачі та про нарахування неустойки за час прострочення користування державним майном.
		З огляду на матеріали справи, між сторонами було листування щодо спірного Договору оренди нерухомого майна; мала місце відмова орендодавця від пролонгації спірного Договору оренди; сторонами не дотримано вимоги щодо продовження строку дії спірного Договору; позивачем не здійснено заходів щодо страхування орендованого нерухомого майна на користь орендодавця від пожежі, залиття, протиправних дій третіх осіб, стихійних явищ та не надано відповідачу копії договору страхування, страхового полісу та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату страхового платежу, не забезпечено пожежну безпеку орендованого приміщення, що є істотною умовою договору оренди державного майна; настали передбачені підстави для передачі орендованого майна уповноваженому органу управління.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що спірний Договір припинив свою дію, що є підставою для відмови у задоволенні позову. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.16р. у справі № 904/11200/15 та постанові Вищого господарського суду України від 22.06.16р. у справі № 904/11200/15.
		Вимога позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява позивача, на думку колегії суддів, недостатньо обґрунтована, наведені в ній підстави, не свідчать про наявність таких обставин.
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача. 
		Керуючись положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 525, 526, 629, 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 284, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 21, 32-36, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, господарський суд, -
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову - відмовити. 
		В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
		Судові витрати по справі покласти на позивача.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складено 20.09.16р.
		 
		Головуючий колегії  Суддя  Суддя  ОСОБА_1  ОСОБА_6  ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...