Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/11711/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Скарги на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи.
Надіслано судом: 26.09.2016. Зареєстровано: 28.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 Справа № 201/11711/16-к
		Провадження № 1-кс/201/7095/2016
		УХВАЛА
		Іменем України
		19 вересня 2016 року         м. Дніпро
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого  слідчого судді ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 від 30.11.2015 про закриття кримінального провадження №4201504000000365, внесеного до ЄРДР 05.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 369 КК України, визнання доказів недопустимим - допиту у якості свідків осіб, які можуть бути визнані підозрюваними - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та інших осіб, які можуть бути визнанні підозрюваними, визнання невиконаними ухвал слідчих суддів, зобов`язання слідчого підготувати документи для отримання тимчасового дозволу до наглядових проваджень у прокуратурі Дніпропетровської області, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №4201504000000365, внесеного до ЄРДР 05.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 369 КК України, визнати докази недопустимим - допит у якості свідків осіб, які можуть бути визнані підозрюваними - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та інших осіб, які можуть бути визнанні підозрюваними, визнати невиконаними ухвали слідчих суддів, зобов`язати слідчого підготувати документи для отримання тимчасового дозволу до наглядових проваджень у прокуратурі Дніпропетровської області.
		В обґрунтування скарги зазначив, що на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2015 внесені відомості до ЄРДР 05.05.2015 та розпочато кримінальне провадження №42015040000000365, яке постановою слідчого від 30.06.2015 закрито. Дана постанова скасована ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2015. Оскаржувана постанова від 30.11.2015 майже повністю співпадає з постановою від 30.06.2015. Заявник вважає, що слідчим проігноровані обставини щодо наявності матеріальної шкоди, нанесеній державі внаслідок неналежного виконання обов`язків прокурорами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Зокрема, не взято до уваги рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2015, яким частково задоволено вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями і бездіяльністю органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.09.2015, яким змінено спосіб захисту порушеного права ОСОБА_3 і частково залишено без змін рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2015, на виконання якого видано виконавчий лист 09.09.2015, ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.10.2015 про часткове задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якою скасовано постанову від 28.11.2008 про порушення кримінальної справи за ст. 391 КК України стосовно його і визнано неприпустимими доказами стягнення за 23 вересня, 20 і 24 листопаду 2008, на підставі яких порушена кримінальна справа, ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2015 про часткове задоволення скарги на бездіяльність прокурора і слідчого і про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 з матеріалами кримінального провадження №42013040000000180 для усунення недоліків, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.11.2015, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2015 про задоволення скарг на постанови і бездіяльність слідчого при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013040000000180, матеріали кримінального провадження №42015040000000365, які вказують на навмисність та цілеспрямованість дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на порушення його прав внаслідок невиконання присяги прокурора та обов`язків (копія роздруківки судових засідань, журналу судових засідань від 06.06.2014 в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська,     копія диску з технічним записом судового розгляду справи №201/7836/14-к від 20.10.2014 у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, копія роздруківки думки прокурора ОСОБА_5 у судовому розгляді даної справи, копія журналу судового засідання судового розгляду даної справи, витяг з роздруківки технічного запису судового засідання від 29.12.2014 у Апеляційному суді Дніпропетровської області у справі №201/7836/14-к).
		Крім того, за вимогами п.6 ч.2 ст. 87 КПК України істотним порушенням прав людини є отримання показів від осіб у якості свідка, які подалі можуть бути визнані підозрюваними, тому неправомірним є допит ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у якості свідків, у зв`язку із чим їх допит має бути визнано неприпустимим доказом. 
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого суду м. Дніпропетровська від 25.06.2015 скасована постанова слідчого від 05.06.2015 про відмову у задоволенні клопотання, після чого було задоволене його клопотання про отримання ухвали слідчого судді щодо тимчасового доступу з можливостю вилучення матеріалів наглядових проваджень у прокуратурі Дніпропетровської області за 2009-2015 роки (довідок, рапортів та т.п), які готували безпосередньо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Але слідчим вказаний дозвіл не був отриманий. Таким чином, поза межами слідства залишились документи, які є незаперечним доказом винуватості або невинуватості прокурорів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у неналежному виконанні своїх обов`язків, без аналізу яких неможливо прийти до виваженого висновку щодо наявності або відсутності доказів вини несумлінної поведінки вказаних прокурорів. Враховуючи викладене, просив скаргу задовольнити.
		Заявник в судове засідання, не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, просив скаргу розглядати без його участі.
		Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
		Аудіофіксація процесу не здійснювалася, оскільки відповідних заяв не надходило.
		Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
		Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно із ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
		Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 94 чинного кримінального процесуального закону слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Як встановлено судом, постановою слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 від 30.11.2015 закрито кримінальне провадження №4201504000000396, внесене до ЄРДР 05.05.2015 за ознаками ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 396 КК України, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 396 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України.
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону прокурором не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.
		Суд вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст. ст. 9, 91, 110 КПК України.
		Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 05.05.2015 до ЄРДР внесено відомості про кримінальні правопорушення за № 42015040000000365 за на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, якою зобов`язано прокуратуру області внести відомості за заявами ОСОБА_3 від 10.04.2015 про скоєння прокурорами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України та ч. 1 ст. 396 КК України.
		Допитаний як потерпілий ОСОБА_3 показав, що матеріальна шкода завдана йому внаслідок бездіяльності дій і рішень ОСОБА_5 у якості слідчого у кримінальному провадженні 42013040220000001, тому що ним не виконані вказівки, постанови від 27.12.2012 Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, на підставі якого було розпочато кримінальне провадження щодо зникнення незаконно арештованого майна, загальною вартістю 1,8 млн. грн. у цінах 1998 року. Крім того, ним як процесуальним керівником не внесені до ЄРДР відомості щодо зазначеного майна за ст. 388 КК України, про що ОСОБА_3 подано заяву в межах кримінального провадження № 42013040000000180. У якості підозрюваного притягнутий ОСОБА_7 , відносно якої не існує доказу, що він взагалі бачив це майно. Крім того, ОСОБА_5 як учасника судових розглядів у кримінальному провадженні № 42013040000000180 неодноразово ввів в оману суддів стосовно відсутності у ОСОБА_3 статусу потерпілого у цьому проваджені і залишив без належного прокурорського реагування факти порушення його прав, які в подальшому були встановлені судом. Своєю бездіяльністю сприяв обмеженню виїзду за кордон ОСОБА_3 з серпня 2012 року по 01.04.2014. 
		Внаслідок бездіяльності прокурора ОСОБА_6 , яка не вжила заходів прокурорського реагування, незаконно порушена стосовно нього кримінальна справа за ст. 391 КК України. ОСОБА_6 не вжила заходів прокурорського реагування щодо дій працівників правоохоронних органів, внаслідок яких зникло незаконно арештоване майно при апеляційному розгляді матеріалів кримінального провадження № 42013040000000180 у справах 203/3583/14-к і 201/7836/14-к. Відтак прокурор ОСОБА_6 сприяла безкарному зникненню арештованого майна, яке належало його підприємству і приховуванню злочинів з боку співробітників правоохоронних органів і суддів, що нанесло йому матеріальну і моральну шкоду. 
		ОСОБА_3 звертався до правоохоронних органів з приводу зникнення майна і за його заявами порушені кримінальні провадження. Вважає, що майно знищено одразу ж після його арешту, але згідно матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_7 майно зникло з 2000 по 2007 роки.
		Допитаний як свідок ОСОБА_5 пояснив, що в період роботи слідчим прокуратури області він неодноразово розглядав звернення ОСОБА_3 . При розгляді звернень керувався відповідними законами України, КПК України (в редакції 1960 року). У його в провадженні перебувало об`єднане кримінальне провадження 42013040220000001, яке розпочато за зверненням ОСОБА_3 . У ході досудового розслідування виконував слідчі дії, направлені на повне, всебічне та неупереджене встановлення всіх обставин подій, на які вказував ОСОБА_3 , розглядав клопотання ОСОБА_3 про проведення слідчих дій, які як задовольняв, так і відмовляв. Деякі постанови за скаргою ОСОБА_3 скасовувалися слідчим суддею та у подальшому слідчі дії були виконано. За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні неодноразово доходив до висновку про відсутність в діях осіб, на яких вказував ОСОБА_3 , ознак будь-якого кримінального правопорушення. Постанови про закриття кримінального провадження у подальшому скасовувались, але не через невірність його висновків, а через неповноту досудового розслідування.
		З жовтня 2013 року по липень 2014 року на підставі постанови заступника прокурора області як прокурор групи прокурорів здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42013040220000001. Слідчими групи були ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , можливо ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 . Слідчі самостійно проводили досудове розслідування та самостійно приймали процесуальні рішення.
		У ході досудового розслідування зібрано докази службової недбалості старшини Кіровського РВ ОСОБА_7 , у зв`язку з чим прийнято рішення про виділення матеріалів щодо останнього, якому присвоєно № 42014040000000180. За результатами досудового розслідування слідчим повідомлено про підозру ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 367 КК України, складено обвинувальний акт, який затверджений ОСОБА_5 та направлений до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду. ОСОБА_7 судом звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Твердження щодо службової недбалості вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки всі необхідні слідчі дії проведено для встановлення обставин, на які вказує ОСОБА_3 .
		Щодо злочину, передбаченого ст. 396 КК України (заздалегідь необіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину) ОСОБА_5 пояснив, що ніяких злочинів не приховував.
		Твердження ОСОБА_3 про спричинення шкоди є надуманими та безпідставними. ОСОБА_5 не відомий жодний документ, якій би підтверджував завдання ОСОБА_3 матеріальної шкоди. Моральної шкоди взагалі не міг завдати, оскільки виконував свої обов`язки сумлінно. 
		Також не має відношення до обмежень ОСОБА_3 перетину кордону, оскільки він був засуджений Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, вирок якого набув чинності.
		Допитана як свідок ОСОБА_6 пояснила, що до того, як ОСОБА_3 не заявив їй відвід при розгляді його скарг, приблизно у 2013 році, вона взагалі не пам`ятала його та обставин справи щодо його засудження. Щодо вироку Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29.11.2009 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 391 КК України та апеляційного розгляду по ньому пояснила, шо за вказівкою начальника відділу вивчала законність вказаного судового рішення та приймала участь при розгляді апеляційних скарг по ньому. Вважає, що на час розгляду 03.02.2010 позиція прокурора по справі була законною та обґрунтованою. Що сталося з кримінальною справою на сьогодні, їй не відомо і не може відповідати за якість досудового слідства, недоліки по якому були встановлені вже після 03.02.2010.
		По іншим матеріалам, які були предметом розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області, та в яких приймав участь ОСОБА_3 , за вказівкою начальника відділу вона вивчала та приймала участь при апеляційному розгляді, завжди висловлювала думку в рамках діючого законодавства, практично в кожному разі вона була підтримана колегією суддів апеляційного суду, окрім ухвал суду про відвід судді ОСОБА_12 (13.11.2014) та колегії суддів, з головуючим суддею ОСОБА_13 (29.12.2014). Але на сьогодні її позиція і в цих випадках була в рамках закону. Про неодноразові відводи, які заявляв ОСОБА_3 повідомлялось керівництву, але з урахуванням того, шо жодного разу апеляційний суд (різні колегії суддів) відмовляли ОСОБА_3 у відводі, керівництво відділу не вбачало законних підстав для заміни прокурора.
		Злочинного наміру на порушення прав та інтересів ОСОБА_3 ніколи не мала. На укривання тяжких та особливо тяжких службових злочинів також наміру не мала. На сьогодні не має жодного документу, винесеного вповноваженим на то органом, в якому моя позиція при висловленні своєї думки по апеляційних скаргах та законності судових рішеннях по скаргах ОСОБА_3 , визнана незаконною та такою, що порушує права та інтереси останнього.
		Частиною 1 статті 367 КК України, яка міститься у розділі XVII Кримінального кодексу України «злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг», передбачено кримінальну відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
		Згідно примітки 3 до статті 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Таким чином, при визначенні шкоди необхідно виходити з того, що шкода, яка нанесена під час службової недбалості має бути визначена у матеріальному вигляді, а не моральної шкоди.
		Статтею 396 КК України, яка міститься у розділі XVIII КК України «Злочини проти правосуддя», передбачено кримінальну відповідальність за заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Тобто, вказаним кримінальним правопорушенням завдається шкода суспільним відносинам у сфері правосуддя, а не інтересам окремих осіб.
		Слідчим зроблено висновок про те, що в ході досудового розслідування не встановлено факту завдання матеріальної шкоди ОСОБА_3 , а також відсутні будь-які дані, які б вказували на наявність приховування тяжкого або особливо тяжкого злочину з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому кримінальне провадження №    42015040000000365 від 05.05.2015 підлягає закриттю.
		З матеріалів скарги вбачається, що заявником неодноразово заявлялися клопотання у кримінальному провадженні № 42015040000000365, в яких він просив з`ясувати обставини, що мають значення для повного розслідування кримінального провадження долучити до матеріалів провадження копії документів та виконати ряд слідчих дій.
		Разом із тим з оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим взагалі не надано оцінку документам, на які посилається скаржник, мотивуючи неповноту слідства. Зокрема, не зроблено висновок про наявність чи відсутність шкоди з урахуванням рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2015, яким частково задоволено позов про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями і бездіяльністю органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.09.2015, ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.10.2015 про часткове задоволення заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, якою скасовано постанову від 28.11.2008 про порушення кримінальної справи за ст. 391 КК України стосовно ОСОБА_3 , ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2015, якою частково задоволено скаргу на бездіяльність прокурора і слідчого при усуненні ОСОБА_3 від участі у проведенні досудового розслідування, повернуто обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 , ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2015 про задоволення скарг на постанову про відмову у визнанні потерпілим та іншим, ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2015 про задоволення скарг, зобов`язання розглянути клопотання.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що слідчим не з`ясовані всі обставини, що мають значення для повного розслідування кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
		Що стосується вимог заявника про визнання доказів недопустимими, зобов`язання слідчого підготувати документи для отримання тимчасового дозволу до наглядових проваджень у прокуратурі Дніпропетровської області, то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними.
		Керуючись ст. ст. 303-307, 369, 376 КПК України, суд  
		УХВАЛИВ:
		Скаргу задовольнити частково.
		Постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 від 30.11.2015 про закриття кримінального провадження №4201504000000365, внесеного до ЄРДР 05.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 369 КК України - скасувати.
		Матеріали кримінального провадження №4201504000000365, внесеного до ЄРДР 05.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 369 КК України , направити до прокуратури Дніпропетровської області для продовження досудового розслідування.
		У задоволенні іншої частини скарги  відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...