Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-829/2009 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.05.2009. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                       № 2-а-829/2009 
		                      П О С Т А Н О В А  
		                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  
		                   
		      13 квітня 2009 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя у складі головуючої судді Топчій Т.В., при секретарі Клоковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання права на державну соціальну допомогу, як «Діти війни», визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя по не нарахуванню належної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком, неправомірними та зобов’язання зробити нарахування щомісячної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком починаючи з 01.01.2006 р. по 31.10.2008 р.,  
		                           В С Т А Н О В И В: 
		 У березні 2009 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання права на державну соціальну допомогу, як «Діти війни», визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя по не нарахуванню належної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком, неправомірними та зобов’язання зробити нарахування щомісячної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком починаючи з 01.01.2006 р. по 31.10.2008 р., у розмірі 3692,70 грн. 
		В обґрунтування позову позивач зазначив у позові, що він віднесений до категорії дітей війни. Зазначив, що ніяких доплат до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя не нараховував і не сплачував, отже, як вважає позивач, вчинив неправомірні дії, чим порушив її права та інтереси.  
		Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання з уточненням позовних вимог, де просив визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя по не нарахуванню належної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком, неправомірними та зобов’язати відповідача зробити нарахування щомісячної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком починаючи з 01.01.2006 р. по 31.10.2008 р., відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. Також просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги, з урахуванням змінених вимог, підтримує у повному обсязі. 
		Представник відповідача до суду не з’явився, надав суду письмові заперечення, відповідно до яких заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі та зазначив, що позивач знаходиться на обліку в УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя та отримує пенсію за віком. Також належить до соціальної групи «діти війни» і відповідно до п.8 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. отримує підвищення до пенсії з 22.05.2008 р. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст.7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.     Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. 
		2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". 09.07.2007 року Конституційним судом України у справі № 1-29/2007 ухвалено рішення № 6-РП/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення зокрема п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007рік”. Однак, оскільки ст. 7 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок державного бюджету України, а Законом України „Про Державний бюджет України на 2007рік” видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось. Щодо здійснення доплат у 2008 р., то представник відповідач вказує у запереченнях, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів Згідно України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993, № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Законодавстом України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Для врегулювання ситуації 28.05.2008 р. КМУ була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008 р. – 48,10 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., та з 01.10.2008 р. – 49,80 грн. Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного законодавства. Також представник позивача наполягав на пропущенні позивачем строків звернення до суду. На підставі зазначеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.  
		Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя, що підтверджується посвідченням № 101245 (а.с.9). 
		Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. 
		Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. 
		Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15 ) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. 
		2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". 
		Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". 
		Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.  
		Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  
		Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. 
		Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  
		Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. 
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів Згідно України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993, № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
		Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно, тому визнати протиправними дії останнього за зазначений період неможливо. 
		Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». 
		Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. 
		Посилання представника відповідача на неврегульованість законодавством України автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним, є безпідставними та такими, що не підлягають врахуванню при прийнятті рішення. 
		Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що  виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. 
		     За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. 
		    Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. 
		Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень. 
		Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп. Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. 
		Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».  
		Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. 
		У відповідності до ст. 99 КАС України встановлено річний строк на звернення до суду за захистом свого права. Згідно з положенням ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник відповідача наполягав на відмові в позові у зв’язку з пропуском строку звернення до суду. Підтримуючи позов, позивач не просив поновити строк звернення до суду, у зв’язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги у межах позовної давності. Оскільки позивачка звернулася до суду у грудні 2008 року, що вбачається з матеріалів справи, то перерахунок недоотриманої допомоги «дітям війни» повинен здійснюватися за грудень 2007 року та починаючи з 22.05.2008 р.  
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя підлягають частковому задоволенню. 
		 Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 ПОСТАНОВИВ: 
		 Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя по не нарахуванню належної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком, неправомірними та зобов’язання зробити нарахування щомісячної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком починаючи з 01.01.2006 р. по 31.10.2008 р. з урахуванням фактично виплачених сум – задовольнити частково.  
		 Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя по не нарахуванню ОСОБА_1 належної доплати надбавки, як „Діти війни” до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком за грудень 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року по 31.10.2008 р. 
		Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя провести ОСОБА_1 та виплатити щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за грудень 2007 року та з 22 травня 2008 р. по 31 жовтня 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум. 
		 Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.    
		Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 
		Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    
		  Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...