Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1004/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2016. Зареєстровано: 03.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2016.
Дата набрання законної сили: 21.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" вересня 2016 р.Справа №   914/1004/16
		Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
		Головуючого  суддіСкрипчук О.С.
		СуддівМалех І.Б.
		ОСОБА_1
		При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б. 
		розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради за № 2302-вих.-2382 від 24.06.2016 року 
		на рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року 
		у справі № 914/1004/16 
		за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів 
		до відповідача: Галицької районної організації Української республіканської партії «Собор», м. Львів
		про розірвання договору оренди та зобовязання повернути обєкт оренди. 
		за участю представників: 
		від позивача: ОСОБА_2  довіреність № 2302-вих-8 від 05.01.2016 року 
		від відповідача: ОСОБА_3  довіреність № 1 від 10.05.2016 року  
		ВСТАНОВИВ:
		Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до  Галицької районної організації Української республіканської партії «Собор»  про розірвання договору оренди та зобовязання повернути обєкт оренди шляхом виселення.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року у справі № 914/1004/16 (суддя Горецька З.В.) в позові Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради відмовлено.
		Не погоджуючись з даним рішенням Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подало апеляційну скаргу за № 2302-вих.-2382 від 24.06.2016 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що відповідач передав частину орендованого приміщення в користування іншій особі, без дозволу орендодавцем, а відтак, договір оренди від 20.06.2013 року підлягає розірванню.
		Відповідачем не було подано до суду відзиву на апеляційну скаргу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Розглянувши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. 
		Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2013 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Галицькою районною організацією Української республіканської партії «Собор» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №8683-13 (надалі договір). Згідно умов договору орендодавець передав, а орендав прийняв в оренду нерухомого майно  приміщення загальною площею 66,2 кв.м., що знаходяться за адресою м.Львів, пл.Ринок,42.
		Передача обєкта оренди здійснена за актом приймання-передачі від 20.06.2013 року.
		Відповідачем при укладенні договору взято на себе ряд зобовязань, в тому числі використовувати обєкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.
		Відповідно до п.2.1 договору сторони погодили, що обєкт оренди буде використовуватися орендарем для офісу.
		Згідно п.7.19 договору, орендар має право здавати частину обєкта в суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця.
		25.02.2016 року комісією у складі спеціаліста Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та майстра ЛКП «Старий Львів» було проведено обстеження обєкта нерухомого майна, що перебуває в оренді ГРО УРП «Собор», розташованого за адресою: м.Львів, площа Ринок,42, та складено Акт проведення перевірки №182-нп/16 від 25.02.2016 року. В ході перевірки було встановлено порушення умов договору, а саме, що частиною обєкта оренди (приміщенням за індексом  5) користуються сторонні особи і використовують його під магазин хутряних виробів.
		При винесення постанови колегія суддів виходила з наступного.
		Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору.
		Частиною 1 ст. 783 ЦК України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
		Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. 
		Відповідно до ч.3 ст.26 вказаного Закону за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
		Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач не звертався до останнього щодо надання згоди на передачу частини приміщення в суборенду і такої згоди від орендодавця не отримував, а, всупереч умовам договору, передав частину приміщення в суборенду стороннім особам, які використовують його під магазин хутряних виробів. Позивач стверджує, що ця частина приміщень використовується у спосіб, що порушує таку істотну умову договору як цільове призначення обєкта оренди, оскільки фактично приміщення використовується для провадження комерційної діяльності, тоді як передано в оренду для офісу політичної партії.
		Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду наступні докази: Акт комісії у складі спеціаліста Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та майстра ЛКП «Старий Львів»  № 182- НП/16 від 25.02.2016 року щодо обстеження обєкта нерухомого майна, що перебуває в оренді ГРО УРП «Собор» та фотокопії. Однак, колегія суддів вважає, що зазначені документи не є належними доказами цього, що орендар передав обєкт оренди в користування іншим особам та використовує обєкт оренди не за цільовим призначенням, з огляду на таке.
		Акт перевірки №182-нп/16 від 25.02.2016 року, який складений без участі відповідача, не є належним доказом у справі в розумінні ст. 34 ГПК України.
		Позивачем не доведено та не зафіксовано в акті факту реалізації та продажу хутряних виробів в спірному приміщенні з метою одержання прибутку, не встановлено факту наявності касових апаратів у цьому приміщенні, наявності цінників на стеллажах із виставленими матеріалами чи будь-яких прайсів продукції, не виявлено обставин перебування в приміщенні покупців, котрі за кошти придбавали певні товари чи іншу продукцію.
		В матеріалах справи відсутні докази щодо здачі відповідачем частини орендованих приміщень іншим особам (договір суборенди чи інші документи).
		А відтак, твердження позивача про те, що відповідач порушив п.п. 2.1, 7.9 договору та здав частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам, які використовують приміщення не за цільовим призначенням, не підтверджуються матеріалами справи.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Галицької районної організації Української республіканської партії «Собор» про розірвання договору оренди та зобовязання повернути обєкт оренди шляхом виселення, не підлягають до задоволення.
		Посилання апелянта на те, що у даній справі відсутній предмет спору, оскільки договір оренди припинив свою дію 19.06.2016 року, колегією суддів оцінюються критично. 
		Адже, апеляційний господарський суд переглядає справу станом на момент винесення оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року.
		Апелянт стверджує, що договір оренди припинив дію 19.06.2016 року, після винесення рішення Господарським судом Львівської області від 15.06.2016 року. За таких обставин дані твердження не можуть оцінюватись апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
		Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року є законне і підстав для його скасування немає. А в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - 
		Львівський апеляційний господарський суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1.Рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.
		 
		Повний текст постанови складено та підписано 26.09.2016 року.
		 
		Головуючий - суддяСкрипчук О.С.
		 
		суддяМалех І.Б.
		 
		суддяМатущак О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...