Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/25557/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2016. Зареєстровано: 03.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2016.
Дата набрання законної сили: 13.12.2016
Результат оскарження 13.12.2016 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		28 вересня 2016 року                      № 826/25557/15
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брейн Бау-Холдінг Міст" доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.10.2015 № 0000212802 та зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Брейн Бау-Холдінг Міст" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.10.2015 № 0000212802 та зобов'язання вчинити дії.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення - рішення від 15.10.2015 №0000212802 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки винесене на підставі даних камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, яка була проведена через 4 місяці після граничного строку проведення камеральної перевірки, встановленого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України та даних камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, результати якої взагалі не були оформленні податковим повідомленням-рішенням щодо відображення задекларованих сум.
		Представник позивача у судовому засіданні  підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
		Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, надали суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Міст" на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість від 06.02.2014 №152/2-26-50-15-02-35138731 та з урахуванням закінчення процедури заперечення до акту зобов'язане було згідно абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України зменшити залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Проте, такі висновки акта перевірки від 06.02.2014 №152/2-26-50-15-02-35138731 були залишені позивачем поза увагою, що стало наслідком винесення правомірного податкового повідомлення-рішення від 15.10.2015 № 0000212802.
		Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
		Під час судового розгляду справи, суд,
		В С Т А Н О В И В:
		В період з 28.08.2015 по 21.09.2015 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 28.08.2015 №9179771802 щодо відємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування.
		За результатами перевірки складено акт від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731, яким встановлено, що на порушення вимог пункту 102.5 статті 102, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року у розмірі 5   029   881 грн.
		02.10.2015 ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Міст" подало до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві заперечення до акта від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731.
		Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві від 09.10.2015 №18480/10/26-50-28-02 заперечення до акта від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731 залишені без задоволення, а висновки перевірки - без змін.
		На підставі акта перевірки від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.10.2015 № 0000212802, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5   030   697 грн.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Брейн Бау-Холдінг Міст", не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 15.10.2015 № 0000212802, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулося з відповідним позовом до суду.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		 
		Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
		Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
		Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2015 ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Міст" подало до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (28.08.2015 №9179771802), в рядку 24 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду)» якої зазначило суму в розмірі « 5   030   697» грн.
		В розділі 3 акт перевірки від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731 зазначено наступне: «За результатами аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року з урахуванням позитивних нарахувань, відображених за лютий - червень 2015 року встановлено, що:
		Суми ПДВ за періоди березень 2010 року - 507   096 грн. (в дод.2 Податкової декларації за лютий 2015 року зазначено 584720 грн.), травень 2010 року - 18   616 грн., червень 2010 року - 7   997 грн., грудень 2010 року - 267   525 грн. відображені як «суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишилися непогашеними станом на 01 лютого 2015 року» в дод.2 Податкової декларації за лютий 2015 року, чим порушено п. 102.5 ст. 102 Кодексу, а саме:
		« 102.5. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.»
		Сума за період листопад 2012 року - 4   228   647 грн. відображена як «суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року». Згідно аналізу наявної інформації встановлено, що по зазначеній сумі проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (акт від 06.02.2014 №152/2-26-50-15-02-35138731), згідно якої встановлені недотримання вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податковій звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2013 року та рекомендовано відобразити суму зменшення у р.21.3 податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року. У свою чергу ТОВ «ББХ міст» надано до ДПІ у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві заперечення до акту (вих. № 1 від 14.02.2014, вх. №4622/10 від 14.02.2014). Згідно відповіді на заперечення до акту перевірки (лист №1769/10/26-50-15-02 від 20.02.2014) висновки перевірки, оформлені актом від 06.02.2014 №152/2-26-50-15-02-35138731 залишені без змін, а заперечення без задоволення. Інформація про подальше подання заперечень до акту, скарг, тощо в управлінні контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ ДПІ у Голосіївському районі  Головного управління ДФС у м. Києві відсутня.
		Таким чином, з огляду на те, що ТОВ «ББХ міст» не зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на підставі вищевказаного акта з урахуванням закінчення процедури заперечення, починаючи з лютого 2014 року по червень 2015 року в розмірі 4   228   647 грн., підприємством порушено абз. б) п. 200.4 ст. 200 Кодексу, а саме:
		« 200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
		…
		б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду».
		 
		Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. 
		    Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
		Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. 
		Таким чином, твердження позивача, що камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 28.08.2015 №9179771802 була проведена з порушенням строків, встановлених пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України є хибними, оскільки товариством не приймалося рішення про здійснення бюджетного відшкодування (рядки 23.1 та 23.2 в декларації №9179771802 не заповнювалися), а пунктом 200.10 статті 200 Кодексу зобов'язано податковий орган протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку даних, задекларованих у такій декларації лише у випадку якщо платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подав відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		Як вбачається з акта перевірки від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731, відповідач дійшов висновку, що позивачем щодо суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 801   234,00 грн. (березень 2010 року - 507   096 грн., травень 2010 року - 18   616 грн., червень 2010 року - 7   997 грн., грудень 2010 року - 267   525 грн.) порушено пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, яким встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
		Позивач, заперечуючи проти таких тверджень відповідача, наголошує, що товариство не приймало рішення про здійснення бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим рядки 23.1 «зарахування у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» та 23.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» в декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 28.08.2015 №9179771802 не заповнювалися.
		В той же час, товариством у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 28.08.2015 №9179771802 було заповнено рядок 23.3 «зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».
		Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1). 
		При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2). 
		При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4).
		Отже, положеннями Податкового кодексу України передбачено 3 (три) альтернативні способи врахування платником податку наявного у нього від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, зокрема, зараховувалися суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Суд звертає увагу, що положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, яким встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування може бути застосовано лише у випадку, якщо платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подав відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		Проте, ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Міст" рішення про повернення суми бюджетного відшкодування не приймало, оскільки доказів подання до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві заяви про повернення суми бюджетного відшкодування суду не надано.
		Крім того, відповідач не наводить жодного аргументу щодо протиправності декларування позивачем від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, у рядок 23.3 «зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду», відтак, не спростовує право товариства на віднесення суми від'ємного значення до складу податкового кредиту, як це передбачено абзацом «в» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
		На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач в акті перевірки від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731 дійшов хибного висновку про порушення позивачем пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
		 
		Також, відповідач щодо суми від'ємного значення за період листопад 2012 року в розмірі 4   228   647 грн. стверджував, що позивачем порушено абзац «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Міст" на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість від 06.02.2014 №152/2-26-50-15-02-35138731 та з урахуванням закінчення процедури заперечення до акту зобов'язане було зменшити залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 
		Позивач заперечує проти таких тверджень відповідача та наголошує, що товариство не зобов'язане було вчиняти жодних дій на підставі акта перевірки від 06.02.2014 №152/2-26-50-15-02-35138731, оскільки податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки відповідачем не виносилось.
		Згідно із пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2).
		У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. 
		У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. 
		Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. 
		Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (п. 86.7). 
		Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8).
		Згідно із пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
		Отже, з аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що у разі виявлення під час перевірки, в тому числі і камеральної, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість, контролюючий орган, в даному випадку, відповідач, зобов'язаний винести рішення про визначення грошових зобов'язань, яке приймається у вигляді податкового повідомлення-рішення, яким зменшується від'ємне значення суми податку на додану вартість платника податків, тобто саме податкове повідомлення-рішення, а не акт перевірки, як в даному випадку зазначає відповідач, створює для платника податків правові наслідки та змінює його майновий стан.
		Матеріалами справи підтверджується, що висновок відповідача про порушення товариством абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ґрунтуються виключно на результатах перевірки, оформленої актом від 06.02.2014 №152/2-26-50-15-02-35138731, жодних інших пояснень, обґрунтувань та доказів правомірності таких висновків суду не надано.
		Водночас, суд звертає увагу, що акт перевірки не створює для платника податків жодних правових наслідків та обов'язків, а тому ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Міст" на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість від 06.02.2014 №152/2-26-50-15-02-35138731 за відсутності податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі такого акта перевірки, не було зобов'язане зменшувати залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
		Таким чином, відповідачем не надано доказів завищення позивачем від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 5   029   881 грн. (801   234 грн. (507   296 + 18   616 + 7   997 + 267 525) + 4   228   647 грн.).
		Також, відповідачем не наведено жодних пояснень, обґрунтувань щодо завищення/не завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 816 грн. за січень 2015 року, хоча в акті перевірки від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731 зазначено, що сума відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 5   030   697 грн. (507   296 + 18   616 + 7   997 + 267   525 + 4   228   647 + 816), тобто включає в себе період січень 2015 року.
		Крім того, податковим повідомленням - рішенням від 15.10.2015 № 0000212802 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5   030   697 грн., тобто включено суму від'ємного значення за січень 2015 року в розмірі 816 грн., хоча в акті перевірки зазначена сума в розмірі 5   029   881 грн.
		Представники відповідача у судовому засіданні 28.01.2016 зазначили, що правильна сума в податковому повідомленні - рішенні від 15.10.2015 № 0000212802, а в акті перевірки від 21.09.2015 №160/1-26-50-28-02-35138731 - помилка.
		Враховуючи, що відповідачем не доведено суду правомірність податкового повідомлення - рішення від 15.10.2015 № 0000212802, суд дійшов висновку, що таке рішення підлягає скасуванню, а позовна вимога, в даній частині, підлягає задоволенню.
		 
		Водночас, суд звертає увагу, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача поновити інформацію щодо відображення в системі електронного адміністрування від'ємного значення суми податку на додану вартість, спрямована на майбутнє, оскільки дані дії мають бути вчинені відповідачем з урахуванням висновків суду в даній справі, а, відтак, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.
		 
		З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов  - задовольнити частково.
		2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі  ГУ ДФС у м. Києві від 15.10.2015 № 0000212802.
		3. В решті позовних вимог - відмовити. 
		 
		Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		 
		Суддя                                                                                                               О.П. Огурцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...