Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/4679/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Надіслано судом: 29.09.2016. Зареєстровано: 03.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2016.
Дата набрання законної сили: 10.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   Справа № 204/4679/16-ц
		Провадження № 2/204/1928/16 
		 
		КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		19 вересня 2016 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі: 
		головуючої                                           судді Токар Н.В.,
		при секретарі                                                                       Онбиш А.О.,
		за участю позивача                                                                    ОСОБА_1,
		за участю третьої особи                                                            ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи  ОСОБА_2, Красногвардійський районний відділ у м.Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
		ВСТАНОВИВ: 
		15 липня 2016 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати відповідача  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування квартирою №14 в будинку №9-а по вул.Кавалерійська у м.Дніпро.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказала на те, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві власності. З грудня 2011 року відповідач стала проживати в ІНФОРМАЦІЯ_2 як цивільна дружина її сина - ОСОБА_2. Сімейні відносини між її сином та відповідачем не склалися, та з липня 2014 року вони припинили сімейні стосунки і стали проживати окремо. З цього часу відповідач у квартирі не проживає, її особисті речі відсутні, у звязку з цим, позивач вимушена звернутись до суду. 
		У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
		Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день і час слухання справи була повідомлена засобами масової інформації, причини неявки суду не повідомила. Зі згоди позивачів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
		У судовому засіданні третя особа  ОСОБА_2 підтримав позовну заяву, просив її задовольнити.   
		Представник третьої особи  Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у судове засідання не зявився, надавши на адресу суду заяву, в якій зазначив, що з Державної міграційної служби зняті повноваження щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування, просив розглянути справу без його участі.
		Вислухавши позивача, третю особу, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у звязку з наступним.
		Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії ВРВ №757865 за реєстровим №7048 від 02.11.2010 року та свідоцтвом про право власності серії ВРВ №757866 за реєстровим №7050 від 02.11.2010 року (арк.с.5,7).
		Відповідно до ч.1ст.321 ЦК України,право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 
		Згідно ч.1ст.317 ЦК України,власникові належать право володіння, користування та розпорядженням своїм майном.
		Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України,власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідност.386 ЦК України,держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. 
		Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпоряджання своїм майном. 
		Як вбачається з відповіді адресно-довідкового сектору ВГІРФО ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, значиться зареєстрованою за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк.с.22).
		Згідно актів про непроживання від: 15.01.2015 року, 01.02.2016 року, ОСОБА_3 є зареєстрованою за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_4, проте по даній адресі не проживає з липня 2014 року, її особистих речей в квартирі нема (арк.с.14, 15).
		Зазначені обставини підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, допитані, кожен окремо, в судовому засіданні. З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками, даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання обєктивно підтверджуються зібраними у справі доказами. 
		Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		Отже, позивач, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, довела за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст.57-59 ЦПК України, зазначені нею обставини того, що у квартирі АДРЕСА_1, відповідач не проживає, а лише зареєстрована в ній. 
		Питання про належність та допустимість доказів по справі, вирішується тільки на підставі застосування норм матеріального права та з урахуванням поданих сторонами доказів у справі.
		Відповідно до ч.2 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст.33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність прописки само по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням. 
		Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-61, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.317, 319, 321, 346, 386, 391, 405 ЦК України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи  ОСОБА_2, Красногвардійський районний відділ у м.Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням  задовольнити.
		Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням  квартирою №14 в будинку №9-а по вул.Кавалерійська у м.Дніпро.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.      
		    
		Суддя                                                                                      Н.В. Токар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...