Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/3066/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2016. Зареєстровано: 06.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10             П О С Т А Н О В А
		              І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		04 жовтня 2016 року                                                                   № 813/3066/16  
		                                                                                                                           м.Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
		за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,
		представника позивача ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України за участю третьої особи Національної поліції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		 
		                                                 В С Т А Н О В И В :
		 
		На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (надалі по тексту - ОСОБА_2, позивач) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (надалі по тексту - відповідач) за участю третьої особи Національної поліції України (надалі по тексту - третя особа) з урахування заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
		-стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду за період з 25 лютого 2016 року по 23 вересня 2016 року в сумі 91 882 (дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні ) 92 коп., з якої повинні бути утримані всі обов'язкові платежі та збори, що підлягають відрахуванню;
		-постанову суду в частині стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 13 435,71грн. допустити до негайного виконання.
		Ухвалами суду від 19.09.2016 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненнях до неї, просили суд позов задовольнити.
		В обґрунтуванні позовних вимог, представник позивача зазначила, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі №813/940/16 задоволено позов ОСОБА_2 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Національної поліції України, а саме скасовано наказ Голови Національної поліції України №110 о/с від 18.02.2016 року в частині звільнення з служби в поліції ОСОБА_2 за підпунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поновлено на посаді заступника начальника управління Департаменту внутрішньої безпеки у Львівській області. Вважає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Так, за період з моменту винесення незаконного наказу та до винесення постанови у справі №813/940/ 16 позивач має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а відтак просить позов задовольнити у повному обсязі.
		Відповідач та третя особа явку уповноважених представників із невідомих суду причин не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Жодних клопотань, заперечень на позовну заяву, пояснень на адресу суду не надходило.
		Судом, в порядку ст.128 КАС України було ухвалено здійснювати розгляд справи у відсутності відповідача та третьої особи.
		Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, із наступних підстав.
		Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі №813/940/16 задоволено позов ОСОБА_2 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Національної поліції України, а саме скасовано наказ Голови Національної поліції України №110 о/с від 18.02.2016 року в частині звільнення з служби в поліції ОСОБА_2 за підпунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поновлено на посаді заступника начальника управління Департаменту внутрішньої безпеки у Львівській області.
		Разом з тим позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі №813/904/16 була залишена без розгляду.
		Згідно з положеннями ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі по тексту - Порядок №100).
		Суд зазначає, що за період з моменту винесення незаконного наказу та до винесення постанови у справі № 813/940/16. та її виконання позивач має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Окрім того, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі №813/940/16 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді виконана лише 23.09.2016 року.
		Пунктом 34 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику вирішення трудових спорів» передбачено, що рішення вважається виконаним з дня видання наказу роботодавцем.          
		Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
		Рішення суду про поновлення позивача на посаді відповідачами було виконано 23.09.2016 року шляхом винесення наказу Національною поліцією України № 715-ос від 23.09.2016 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління Департаменту внутрішньої безпеки у Львівській області з 24 лютого 2016 року.
		Водночас, загальна сума доходу за період з 11/2015 року по 02/2016 року згідно довідки Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про нараховане грошове забезпечення № 362 від 14.09.2016 року становила 42 291,08 гривень.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі по тексту - Порядок №100). Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
		Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
		Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством. - на число календарних днів за цей період.
		Відповідно до Наказу МВС №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням суми заробітної плати за фактично відпрацьовані 2 місяці на число календарних днів за цей період.
		Виходячи із зазначеної норми середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 433, 41 грн. (12 183 +11 654,48 = 23 837, 24/ 55 кал. днів = 433,41).
		З огляду на вищевикладене та враховуючи кількість календарних днів у відповідні періоди, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить з 25 лютого 2016 року по 23 вересня 2016 року: 433, 41 * 212 (кількість календарних днів за період з 25.02.2016 року по 23.09.2016 року) = 91 882 (дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні ) 92 коп.
		Окрім цього, судом встановлено, що згідно довідки №3795 від 28.09.2016 року допомоги з центру зайнятості у вищезазначений період позивач не отримував.
		Таким чином, до виплати підлягає сума у розмірі 91 882 (дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні ) 92 коп., з якої повинні бути утримані всі обов'язкові платежі та збори, що підлягають відрахуванню з заробітної плати.
		Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постанову суду в частині стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 13 435,71грн. допустити до негайного виконання.
		Відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
		Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Згідно ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №1- 13/2013 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, а відтак мною не пропущено строк звернення до суду.
		Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
		Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		                                          П О С Т А Н О В И В :
		 
		1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
		 
		2.Стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду за період з 25 лютого 2016 року по 23 вересня 2016 року в сумі 91 882 (дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні ) 92 коп., з якої повинні бути утримані всі обов'язкові платежі та збори, що підлягають відрахуванню.
		 
		3.Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 13 435 (тринадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 71 коп.
		 
		Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Суддя                                                                                    Сакалош В.М.
		 
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 жовтня 2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...