Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6357/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2016. Зареєстровано: 12.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2016.

Результат оскарження 28.02.2018 Київський апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.09.2016Справа № 910/6357/16
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши 
		позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
		до Публічного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація"
		про розірвання договору оренди № 149 від 18.03.1994 р., зобов'язання повернути майно
		 
		за участю представників: 
		 від позивача:Літвінов О.А. - представник за довіреністю № 7 від 21.01.2016 р. від ідповідача:Сухом'яткін К.М. - представник за довіреністю б/н від 23.12.2015 р. ВСТАНОВИВ:
		 
		До господарського суду м. Києва звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" (далі - ПАТ "Укрреставрація") про розірвання договору оренди № 149 від 18.03.1994 р., зобов'язання повернути майно.
		У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем істотної умови вказаного договору, а саме - збереження орендованого майна, що полягає у невиконанні орендарем зобов'язань щодо утримання переданої йому у використання будівлі "Гостинного двору" в належному технічному стані.
		У позові РВ ФДМУ по місту Києву просило суд розірвати договір оренди № 149 від 18.03.1994 р. та зобов'язати ПАТ "Укрреставрація" повернути державне нерухоме майно - будівлю-пам'ятку архітектури "Гостинний двір" загальною площею 9 433 кв.м.
		До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зміну предмета позову, яку ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2016 р. було повернуто заявнику за ст. 63 ГПК України без розгляду, як таку, що не відповідає вимогам ст.ст. 54 - 57 ГПК України.
		У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.
		Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що доводи РВ ФДМУ про погіршення технічного стану є безпідставними та нічим не підтвердженими. Строк виконання реставраційних робіт договором передбачено до 2019 р., що було погоджено з позивачем, ПАТ "Укрреставрація" вчиняє всі необхідні для виконання умов договору оренди дії, зокрема, здійснює за власний рахунок поліпшення (виконання будівельних робіт з реконструкції) будівлі "Гостинного двору", при цьому певні зміни в технічному стані об'єкту оренди викликані саме виконанням умов договору оренди. У той же час, як позивач, так і інші треті особи, вчиняють дії, що перешкоджають відповідачу у закінченні реставраційних робіт, зокрема, ініціюють скасування дозволів на виконання будівельних робіт та інше. Просив відмовити у задоволенні позову.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
		18.03.1994 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Організацією орендарів орендного підприємства "Укрреставрація", правонаступником якої є ПАТ "Укрреставрація" (орендар), був укладений договір оренди № 149 (далі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду будівлі-пам'ятки архітектури:
		- "Гостинний двір" загальною площею 9 433 кв.м. 
		- панстіонат "Укрреставрація" (Віла Водарського) у м. Ялті загальною площею 993,7 кв.м. (п.п 1.1 договору).
		За умовами договору орендна плата є фіксованим платежем, яку орендар вносить до Державного бюджету України. Розмір орендної плати визначається згідно з нормативними документами (п. 3.1).
		Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендар зобов'язується, у тому числі, користуватися орендованим майном у відповідності з його призначенням і умовами договору, здійснювати своєчасний капітальний і поточний ремонт орендованих приміщень.
		Орендар бере на себе повну відповідальність за збереження пам'яток архітектури та утримання будівель в належному санітарному, протипожежному і технічному стані (пункт 4.2 договору).
		Строк дії договору оренди за домовленістю сторін визначено на 25 років - з 10.03.1994 року по 10.03.2019 року (пункт 7.1 договору).
		Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права на це майно. Власником орендованого майна є держава, а орендар володіє, користується і розпоряджається ним протягом строку оренди. У разі зміни законодавства орендар має першочергове право його викупу (п. 2.1 договору).
		У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди передав орендарю об'єкти оренди - будівлі-памятки архітектури: "Гостинний двір" та пансіонат "Укрреставрація" (Віла Водарського), про що свідчить наявний у справі акт прийому-передачі (додаток до договору оренди).
		Також з матеріалів справи вбачається, що 07.02.2012 р. позивач надав згоду ПАТ "Укрреставрація" на здійснення орендарем за власний рахунок поліпшень в будівлі "Гостинний двір" - виконання будівельних робіт з реконструкції (лист № 30-09/1247).
		29.03.2013 р. ПАТ "Укрреставрація" на підставі отриманого дозволу на виконання будівельних робіт № КВ 11512219239 від 15.11.2012 р., виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, з урахуванням повідомлення про зміну даних у вказаному дозволі № ІУ 125130910557, розпочало будівельні роботи з реконструкції будівлі "Гостинний двір". При цьому об'єкт будівництва був віднесений до V категорії складності.
		У той же час, судом встановлено, що за ініціативою громадських організацій та народних депутатів дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий відповідачу 15.11.2012 р., постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 р. у справі № 826/6991/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 р., був скасований, у зв'язку з чим, починаючи з 24.04.2014 р., роботи з реконструкції будівлі "Гостинний двір" (об'єкту оренди) припинились. 
		Також судом встановлено, що 17.12.2015 р. позивач на підставі звернень депутатів та громадських діячів направив відповідачу лист з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди (лист № 30-07/12815), оскільки з указаних звернень вбачалось, що будівля знаходиться у незадовільному стані. При цьому РВ ФДМУ по місту Києву послалось на акт обстеження від 10.12.2015 р., складений фахівцями регіонального відділення, яким було встановлено погіршення стану будівлі.
		Як вбачається з матеріалів справи, пропозиція позивача про розірвання договору оренди № 149 від 18.03.1994 р. була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, внаслідок чого позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
		Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси.
		Відповідно до ч. 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
		Статтею 651 Цивільного Кодексу України встановлено, що за вимогою однієї із сторін договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду при істотному порушенні умов договору іншою стороною.
		При цьому необхідно зазначити, що відносини з оренди майна, яке перебуває у державній власності, регулюються договором оренди та спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
		Відповідно до ст. 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. 
		У даному випадку, як на підставу розірвання договору в односторонньому порядку, позивач посилається на порушення відповідачем істотної умови договору (п. 4.2) - неналежне утримання будівлі «Гостинний двір».
		Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд врахував наступне.
		Положеннями статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
		Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013р. по справі № 6-75цс13, оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це друге оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
		Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
		Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
		Отже, розглядаючи спірні правовідносини, суд враховує, що в даному випадку підставою для розірвання договору оренди нерухомого майна, яке знаходиться в стані реконструкції, закон визначив істотне порушення умов оренди.
		Згідно з частиною 1 статті 4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
		Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»  будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Пунктом 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (далі - Порядок  виконання будівельних робіт) передбачено, що будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
		Згідно з пунктом 8 Порядку виконання будівельних робіт контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.
		Як зазначалось вище, на виконання умов договору оренди відповідачем був отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 11512219239 від 15.11.2012 р., на підставі якого ПАТ "Укрреставрація" розпочало будівельні роботи з реконструкції будівлі "Гостинний двір". У зв'язку з початком проведення реставраційних робіт ПАТ "Укрреставрація" вивело будівлю "Гостинний двір" з експлуатації наказом № 14 від 29.03.2013 р.
		Також судом встановлено, що зазначений дозвіл на виконання будівельних робіт був скасований судом, а 12.09.2016 р. ПАТ "Укрреставрація" повторно звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі "Гостинний двір", проте станом на дату винесення рішення зазначена заява інспекцією ще не розглянута.
		При цьому необхідно зазначити, що в силу приписів пункту 3 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник (відповідач) має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
		Таким чином, вказані обставини вказують на те, що орендарем на виконання умов договору за власний рахунок було розпочате виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі "Гостинний Двір", проведення вказаних робіт було погоджено самим позивачем -  РВ ФДМУ по місту Києву і надання цієї згоди та її дійсність на час розгляду справи позивачем не спростовано. Проте, враховуючи скасування дозволу відповідачу на виконання робіт, при тому, що відповідач у встановленому порядку звернувся до відповідного органу із заявою про отримання нового дозволу на виконання будівельних робіт, суд встановив, що роботи з реконструкції об'єкту оренди є незакінченими. 
		За таких умов певні зміни у технічному стані будівлі «Гостинного двору» є такими, що викликані виконанням відповідачем розпочатих за письмової згоди позивача будівельних робіт з реконструкції будівлі «Гостинного двору», що наразі не закінчені відповідачем у встановленому порядку, та пов'язаного з цим виведення будівлі «Гостинного двору» з експлуатації на період до закінчення таких будівельних робіт. 
		З огляду на викладене доводи позивача про істотність порушення відповідачем договору оренди не узгоджується зі встановленими обставинами у справі. При цьому необхідно звернути увагу на докази, які позивач надав на підтвердження незадовільного технічного стану будівлі "Гостинного Двору", що на його думку свідчить про таке порушення.
		Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Як на основний доказ доведення відповідачем об'єкту оренди до незадовільного технічного стану позивач посилається на акт обстеження будівлі "Гостинний двір" від 10.12.2015 р., складений працівниками РВ ФДМУ по місту Києву. З указаного акту вбачається, що за результатами обстеження встановлено, що будівельні роботи на об'єкті орендарем не проводяться, настил даху, вікна, двері, зовнішнє та внутрішнє оздоблення будівлі відсутні, вздовж внутрішніх стін знаходиться металева конструкція, а підвальне приміщення об'єкту частково (мінімально) підтоплено стічними водами.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України здійснює контроль у сфері оренди державного майна, зокрема за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів; виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств.
		Положенням про Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, затвердженим наказом Голови Фонду державного майна України № 3607 від 02.10.2012 р., також передбачено, що РВ ФДМУ по місту Києву здійснює повноваження орендодавця державного майна, для чого йому надано право здійснювати контроль за використанням державного майна, що передане в оренду, а також контроль за виконанням умов договорів оренди (п.п. 4.4, 5.3 Положення).
		Наказом Фонду державного майна № 1998 від 16 грудня 2009 року затверджено Порядок проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. При цьому зазначеним Наказом Регіональні відділення Фонду державного майна України зобов'язані керуватися цим Порядком при проведенні перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна (п. 6 Наказу).  
		          Так, основним завданням такої перевірки є підтвердження наявності державного майна, у т. ч. нежитлових приміщень житлового фонду, та визначення стану його утримання.
		Перевірка проводиться згідно з розділом 3 вказаного Порядку, відповідно до затвердженого плану перевірок державного майна, але не рідше одного разу на два роки по кожному господарському товариству, та доручення начальника регіонального відділення ФДМУ. Склад комісії (робочої групи), терміни та основні питання перевірки визначає начальник регіонального відділення ФДМУ та затверджує наказом або розпорядженням про перевірку. Регіональне відділення ФДМУ не пізніше, ніж за 7 робочих днів до початку перевірки, письмово попереджає керівництво відповідного господарського товариства про її початок із зазначенням основних питань та підготовку необхідних документів для здійснення перевірки. Перевірка проводиться з виїздом на місце розташування об'єкта перевірки для обстеження державного майна. При обстеженні слід звернути увагу на наявність та стан об'єкта, його фактичне використання, наявність проведених ремонтів, оновлень, перебудов тощо. 
		Після візуального огляду (обстеження) державного майна, вивчення та опрацювання наведених вище документів результати перевірки оформлюються актом. Акт перевірки повинен містити: 
		інформацію про форму власності господарського товариства (КФВ, код ЄДРПОУ), організаційну структуру, його юридичну та фактичну адресу, обов'язково - дані про наявність державної частки в статутному капіталі товариства, місцезнаходження об'єкта перевірки, П. І. Б. керівника та головного бухгалтера товариства, контактні телефони, період, охоплений перевіркою, дату перевірки; 
		загальні відомості про приватизацію підприємства, перелік державного майна, а також перелік наявного державного майна на момент перевірки з урахуванням даних попередньої перевірки; відомості про вартість державного майна згідно з матеріалами інвентаризації на момент перевірки (за наявності); 
		повну інформацію про державне майно на момент перевірки (інвентарний номер, поверховість, загальна площа, фактичний стан утримання тощо); 
		відомості про земельну ділянку, на якій розташоване державне майно; інформацію про суму нарахованих та використаних амортизаційних відрахувань на реновацію і ремонти зазначеного майна; 
		відомості про поточний стан державного майна, причини його зміни та зменшення або збільшення вартості цього майна на підставі акта про технічний стан державного майна; повну інформацію про укладені господарським товариством на державне майно договори: зберігання, спільної діяльності, інвестиційні, управління та інші. 
		Акт повинен містити висновок про наявність порушень вимог чинного законодавства, виявлених під час перевірки (назва і реквізити законів чи інших нормативно-правових актів, вимоги яких були порушені, із зазначенням конкретної статті, пункту, розділу тощо), та їх наслідки. 
		Акт надається під розписку або надсилається рекомендованим листом з повідомленням керівництву господарського товариства (балансоутримувач), в якому була здійснена перевірка стану утримання державного майна, із зазначенням, що на зауваження та пропозиції відводиться 10 робочих днів з моменту його отримання. У разі надходження від балансоутримувача у встановлений термін обґрунтованих зауважень та заперечень до акта члени комісії (робочої групи) протягом 5 робочих днів розглядають надані документи, пояснення тощо. У разі їх прийняття до акта вносяться зміни. У разі ненадходження зауважень та заперечень до акта у встановлений термін акт вважається погодженим керівництвом господарського товариства (балансоутримувач). Акт підписується членами комісії (робочої групи) та затверджується керівником регіонального відділення ФДМУ. 
		Як вбачається з матеріалів справи, перевірка була проведена позивачем без дотримання вказаних вимог Порядку, зокрема, позивачем не надано суду наказу начальника, плану перевірок чи інших документів, на підставі яких проводилось обстеження, не підтверджено повноваження осіб, вказаних у акті на проведення такої перевірки, не зазначено чи проводилась перевірка у присутності (чи у відсутності) особи, яка перевіряється, інших осіб, чи повідомлявся відповідач про день та час обстеження будівлі "Гостинний двір", чи вручався (направлявся) примірник акту перевірки відповідачу, хоча орендар має право бути присутнім при такому обстеженні для дачі відповідних пояснень, документів та заперечень.
		Разом з цим, судом встановлено, що зазначений акт від 10.12.2015 р. був складений позивачем в односторонньому порядку, без участі представника ПАТ "Укрреставрація", він  не містить висновків про наявність порушень вимог чинного законодавства, виявлених під час перевірки та інших відомостей, передбачених законом.
		При цьому зі змісту самого акту вбачається, що позивачем зафіксовано факт непроведення будівельних робіт з наданням фотографій об'єкту оренди, що підтверджують стан приміщення, виведеного з експлуатації.    
		За таких обставин суд приходить до висновку, що наданий позивачем акт обстеження не відповідає критеріям доказу у розумінні ст. 32-34 ГПК України, у зв'язку з чим суд оцінює його як неналежний та недопустимий доказ у справі.    
		Так само судом відхиляються посилання РВ ФДМУ по місту Києву на численні депутатські запити та звернення громадських активістів, оскільки звернення вказаних осіб  не є належними доказами технічного стану приміщень, і вони не можуть бути допущені як такі, що підтверджують утримання будівлі «Гостинний двір» в неналежному санітарному, протипожежному чи технічному стані.
		При цьому будь-яких висновків державних компетентних органів (пожежних, санітарних, інвентаризаційних) позивачем суду не надано, а у матеріалах справи вони відсутні, які і відсутні будь-які висновки уповноважених ліцензованих експертних організацій з питання технічного стану об'єкту оренди.
		Також суд ставиться критично до наданого позивачем висновку громадської експертизи, проведеної Бюро колегії головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, щодо огляду будівлі Гостинного двору, оформленого актом від 22.09.2016 р., про неналежний стан будівлі та її часткове руйнування. При цьому суд зазначає, що експертиза стану нерухомого майна не може підтверджуватись висновком громадської організації, а тому вказаний доказ також не відповідає вимогам ст.ст. 32-34 ГПК України, у зв'язку з чим судом відхиляється.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України по справі № 6-75цс13, яку господарський суд враховує як обов'язкову для застосування під час розгляду даної справи згідно вимог ст. 111-28 ГПК України, у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. 
		Судам необхідно звернути увагу на те, що обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він заявив позовні вимоги. 
		Отже, враховуючи встановлені обставини у справі та оцінивши подані РВ ФДМУ по місту Києву докази, суд вважає, що позивач не довів наявність факту незадовільного технічного стану об'єкту оренди, вину відповідача у тому, що стан орендованого майна змінився внаслідок дій чи бездіяльності останнього, так само як не довів, в чому ці дії чи бездіяльність виявились та яка шкода була завдана позивачу, внаслідок якої він не зможе використати результати договору оренди.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що істотність порушення договору оренди під час користування відповідачем будівлею "Гостинного двору" позивачем не доведено, що є підставою для відмови у позовних вимогах про розірвання договору оренди.
		При цьому суд відхиляє посилання позивача на Закон України "Про охорону культурної спадщини" та звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли у сторін на підставі договору оренди та спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і саме на підставі цих нормативних врегулювань у  РВ ФДМУ виникли відповідні права та обов'язки, зокрема, повноваження щодо перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, а також звернення до суду про розірвання договору оренди. З огляду на викладене суд вважає необґрунтованим також і клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, заявленого у судовому засіданні з підстав подачі позову не уповноваженою особою (начальником РВ ФДМУ по місту Києву).   
		Розглядаючи позов в частині зобов'язання відповідача повернути будівлю "Гостинного двору" у державну власність за актом приймання-передачі, суд виходив з такого.
		Приписами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. 
		Однак, зважаючи на те, що підстав для розірвання договору № 149 від 18.03.1994 р. судом не встановлено, то відсутні підстави для повернення об'єкту оренди, а відтак - позовні вимоги і в цій частині задоволенню не підлягають.
		Окремо необхідно звернути увагу на те, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив розірвати спірний договір не тільки в частині оренди будівлі "Гостинного двору", а у повному обсязі. При цьому з договору оренди № 149 від 18.03.1994 р. вбачається, що за цим договором Фонд державного майна України передав відповідачу не тільки будівлю "Гостинного двору", а й пансіонат "Укрреставрація" (Віла Водарського) загальною площею 993,7 кв.м. у місті Ялта. 
		У той же час, позивач не обґрунтував позовних вимог у цій частині, не зазначив обставин, на підставі яких договір оренди повинен бути розірваний щодо передачі відповідачу пансіонату "Укрреставрація" (Віла Водарського), не надав доказів порушення відповідачем договору оренди та не зазначив норми закону, на підставі яких заявлена така вимога. 
		За таких обставин, вимоги РВ ФДМУ по місту Києву про розірвання договору оренди в частині передачі відповідачу пансіонату "Укрреставрація" (Віла Водарського) суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
		Підсумовуючи викладене, враховуючи встановлені обставини у справі, що спростовують доводи позивача, а також той факт, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем істотних умов договору в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, суд відмовляє РВ ФДМУ по місту Києву у задоволенні позову у повному обсязі.
		Згідно зі ст. 49 ГПК України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 32 - 35, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Відмовити у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Публічного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" про розірвання договору оренди від 18.03.1994 р. № 149, зобов'язання повернути майно.
		Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 вересня 2016 року.
		Повний текст рішення підписано 10 жовтня 2016 року.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                              Головіна К.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...