Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15399/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2016. Зареєстровано: 19.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2016.
Дата набрання законної сили: 16.11.2016
Результат оскарження 16.11.2016 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.10.2016Справа №910/15399/16За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НТТ" 
		До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР"
		Про                    усунення недоліків виробу та зобов'язання вчинити дії  
		Суддя          Лиськов М.О.
		Представники : 
		від позивача:                    Грантовська Д.О. 
		від відповідача:           не з'явився 
		В судовому засіданні 12.10.2016, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
		22.08.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НТТ" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР" (надалі - відповідач) про усунення недоліків виробу та зобов'язання вчинити дії  
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/15399/16, розгляд справи призначено на 07.09.2016.
		01.09.2016 через канцелярію суду надійшли додаткові документи від представника позивача.
		07.09.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.09.2016.
		26.09.2016 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
		28.09.2016 судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Лиськова М.О. 
		03.10.2016 ухвалою суду розгляд справи призначено на 12.10.2016.
		В судове засідання, призначене на 12.10.2016, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		В судове засідання, призначене на 12.10.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
		Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. 
		Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
		У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 
		Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
		У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
		Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		26.05. року Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НТТ» (далі - Отримувач або Позивач) була придбана універсальна мийка Керхер К 5(1.180-633.0) у Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА», що підтверджується платіжним дорученням №792 від 26.05.2015р., а також гарантійним талоном №590554. (відповідно до умов гарантійних зобов'язань гарантійний термін приладу становить 12 місяців).
		За твердженням позивача, в процесі експлуатації зазначеної універсальної мийки прилад використовувався Позивачем за призначенням, а саме для мийки службового автомобіля організації. Однак, на початку квітня 2016р. прилад вийшов зі строю, що призвело до неможливості використання його за прямим призначенням.
		Відповідно до умов гарантійного обслуговування Позивач звернувся до сервісного центру ТОВ «Керхер» (код 34003237), що знаходиться м. Київ, Кільцева дорога, 9 з вимогою провести безоплатний ремонт товару по гарантійним зобов'язанням виробника. Однак, йому було відмовлено в ремонті приладу по гарантії. Разом з листом ТОВ «Керхер» від 15.04.2016р. було надіслано оціночний акт з пропозицією сплатити за ремонтні роботи 4915,99 грн. У Рахунку було зазначено, що випадок не являється гарантійним.
		Відповідачем чітко не було з'ясовано причину виходу пристрою з ладу, представник Виробника зазначив ймовірну причину поломки, але категорично заявив, що заводських дефектів не виявлено і те, що випадок не є гарантійним.
		З таким висновком представника виробника Позивач не погодився.
		Пристрій використовувався Позивачем згідно інструкції з експлуатації. Жодних перегрівів автомийки не допускалось.
		На підприємстві використовуються два легкові автомобілі, що виключає можливість перевантажити автомийку Більше того, Позивач вважає некоректним використання Сервісним центром в своїх висновках формулювання «експлуатуючи побутову мийку на виробництві». Автомийка використовувалась за прямим своїм призначенням, для мийки двох легкових автомобілів, без перевантажень.
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльністю позивача є Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, таким чином твердження відповідача, щодо використання позивачем побутової мийки на виробництві є некоректним.
		Відповідно до ч.2 статті 679 Цивільного кодексу України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
		Частиною 6 ст. 269 ГК України визначено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
		В даному випадку не було доведено вини Позивача, були висунуті тільки припущення та ймовірні причини поломки автомийки, тобто конкретного висновку не було надано.
		Спираючись на п. 13.Постанови КМУ від 11 квітня 2002 р. N 506 Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, продавець зобов'язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від споживача відправити такий товар на експертизу.
		Позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити ремонт автомийки, в зв'язку з його наявною несправністю.
		Відповідач в свою чергу відмовив в проведенні ремонту виробу в рамках гарантійних зобов'язань,пославшись на те, що позивачем нібито порушені умови експлуатації автомийки.
		Також, враховуючи вищезазначене, експертиза не була проведена, а посилання на оціночний акт від 15.04.2016р. не може вважатись об'єктивним, так в акті наведені висновки (припущення) співробітників зацікавленої сторони (Відповідача).
		Відповідно до п.16 Постанови КМУ від 11 квітня 2002 р. N 506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» передбачено, що у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни; розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування заподіяних збитків.
		Згідно пп. 26, 27 та 28 Постанови КМУ від 11 квітня 2002 р. N 506 Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов'язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.
		Виконавець робіт з гарантійного ремонту на вимогу споживача зобов'язаний ознайомити споживача з цим Порядком та нормативними документами стосовно гарантійного ремонту.
		У Додатку 1 до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів існує ПЕРЕЛІК№1 груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, серед них зазначені: машини та прилади електропобутові
		В даному випадку універсальну мийку можна віднести до зазначеної категорії, що підлягає гарантійному ремонту.
		Таким чином, в даному випадку відповідальність за недоліки автомийки повинна бути покладена на Відповідача, який прийняв на себе зобов'язання відповідати за якість придбаної Позивачем автомийки, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами будь-яких порушень Позивачем (покупцем) правил користування чи зберігання товару.
		Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом (п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).
		З огляду на викладене та відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по судового збору покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49. 82-85 Господарського процесуального кодексу
		України, Господарський суд міста Києва, -
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю. 
		2. Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР» (01054, м. Київ, вулиця Воровського, будинок 33, ідентифікаційний код 34003237) здійснити за власний рахунок гарантійний ремонт універсальної мийки Karcher К 5 (1.180-633.0) придбаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія НТТ» (03680, м. Київ, вулиця Академіка Кримського, будинок 4-А, ідентифікаційний код 39184603) у ТОВ «РОЗЕТКА.УА» за платіжним дорученням №792 від 26.05.2015р та усунути недоліки приладу, що з'явились протягом гарантійного строку.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР» (01054, м. Київ, вулиця Воровського, будинок 33, ідентифікаційний код 34003237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НТТ» (03680, м. Київ, вулиця Академіка Кримського, будинок 4-А, ідентифікаційний код 39184603) 1 378 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
		4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Повне рішення складено: 18.10.2016
		 
		 
		Суддя                                                                                                     М.О. Лиськов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...