Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/7504/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2016. Зареєстровано: 21.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2016.
Дата набрання законної сили: 13.10.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     Справа № 367/7504/16-к 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		06 жовтня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
		Головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,
		при секретарі                                             ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора                                                  ОСОБА_3 
		захисника                                             ОСОБА_4 
		обвинувачених                                             ОСОБА_5 
		                                        ОСОБА_6 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12016110040002356 від 08.07.2016 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дебальцево Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, офіційно не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дебальцево Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, 
		у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		До Ірпінського міського суду Київської області з Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110040002356 від 08.07.2016 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.10.2016 року дане кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання.
		До підготовчого судового засідання, 06.10.2016 року, прокурор, через канцелярію суду, подав клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим, які спливають 06.10.2016р.
		У підготовчому судовому засіданні, прокурор висловив думку про те, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України, з викликом в судове засідання обвинуваченого, потерпілого та свідків. Також, у підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , який закінчується сьогодні 06.10.2016 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
		В підготовче судове засідання потерпіла ОСОБА_7 незявилась, надала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність.
		Захисник ОСОБА_4 та обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в судовому засіданні просили повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки вважали, що його оформлення не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в даному обвинувальному акті не конкретизоване обвинувачення кожному з обвинувачених, також захисник зазначив, що коли саме йому та обвинуваченим був вручений обвинувальний акт він не пам`ятає. 
		Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, захисник та обвинувачені не заперечували проти задоволення даного клопотання.
		Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України з наступних підстав.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
		Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.
		Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.
		Вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12016110040002356 за обвинуваченням  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, затвердженого 05.10.2016р. прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , суд вважає, що прокурором не було дотримано вищевказаних вимог закону, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт містить у собі не зрозумілий та суперечливий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення. 
		Так, в обвинувальному акті, при викладені фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими не зазначено в чому саме (які конкретно дії, або їх сукупність) проявилось насильство, яке було застосовано до потерпілої ОСОБА_7 та яке є небезпечним для життя чи здоров,я потерпілої. Так при описанні нападу обвинуваченими на потерпілу, не вбачається якіми саме діями обвинувачених було заподіяно потерпілій ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розгляд здоров,я строком більше 6-ти, але менше 21-го дня.
		 Крім того при формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 , в обвинувальному акті зазначено, що вказаними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заподіяли потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді рваної рани мочки правого вуха, але при формулюванні обвинувачення ОСОБА_6 в акті вказано, що своїми діями саме ОСОБА_6 заподіяли потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді рваної рани мочки правого вуха,. Таким чином при формулюванні обвинувачення щодо кожного обвинуваченого було допущено суперчності у формулюванні обвинувачення, та не було конкретизовано дії кожного обвинуваченого окремо, а також їх спільніі дії та форми співучасті.
		Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз,ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред,явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред,явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34). 
		Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від.01.03.2001р., справа «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54). 
		Такі недоліки як відсутність в обвинувальному акті зрозумілого та конкретного викладу усіх фактичних обставин вчиненого кримінального злочину, які прокурор вважає встановленими, непослідовність та не конкретність їх викладу, та відсутність належним чином сформульованого обвинувачення, свідчать про оформлення обвинувального акту з недотриманням вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, та такі недоліки не можуть бути усунуті у іншому порядку, аніж шляхом повернення обвинувального акту прокурору.
		Крім того, в порушення вказаних вимог закону, до обвинувального акту, додано не належним чином оформлений реєстр матеріалів досудового розслідування, оскільки він не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, у відповідності до якої, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити зокрема: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.
		Згідно із ч. 1, 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, та підписується слідчим та прокурором, який його затвердив.
		Так, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а також дату та місце його складання та затвердження.
		Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов,язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику. 
		Як вбачається з даного обвинувального акту, він був складений старшим слідчим Ірпінського ВП ГУ НР в Київській області ОСОБА_8 , погоджений та затверджений прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3  05.10.2016 року, що суперечить доданому до нього реєстру та розписці про отримання обвинувального акту захисника ОСОБА_4 про вручення йому обвинувального акту від 05.09.2016р.. 
		Так, відповідно до п. 15 ч. ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12016110040002356 від 08.07.2016 року обвинувальний акт був складений 05.09.2016 року, однак також вказано, що 14.09.2016 року постановою було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення  п. 14 ч. ІІ зазначеного реєстру. При цьому, відповідно до того ж реєстру, а саме у п.п. 23, 24, 28, 29, 31, 32 ч. І зазначено, що 05.09.2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, про завершення досудового розслідування та складено протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 
		В підготовчому судовому засіданні було встановлено, що обвинувальний акт в даному провадженні після його складання та затвердження прокурором 05.10.2016р. був вручений обвинуваченим прокурором 05.10.2016р.. як цього вимагає чинний КПК України. Натомість відомостей про складання обвинувального акту 05.10.2016р. в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні . 
		Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
		Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направлений до суду із порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, що порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, в тому числі і право на захист, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог зі статтями 290, 291 КПК України, впродовж розумного строку, який суд визначає у продовж 10 днів з моменту його отримання.
		Разом із тим, суд вивчивши клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заслухавши думки учасників розгляду вважає, що воно підлягає задоволенню, з таких підстав. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. 
		Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.09.2016 року обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 32 дні, тобто до 06.10.2016 року, включно. Обвинуваченому ОСОБА_5 , ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.09.2016 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 32 дні, тобто до 06.10.2016 року, включно. Таким чином у підготовчому судовому засіданні 06.10.2016р. строк тримання під вартою обвинувачених спливає. 
		Приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років позбавлення волі, потерпілим в даному кримінальному провадження ОСОБА_7 , яка є пенсіонеркою, тому суд проходить до висновку, про наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені перебуваючи на волі можуть незаконно впливати на покази свідків, понятих, потерпілих, які ще не допитувались у судовому засіданні, а також знищити, сховати речи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватись від суду.
		Враховуючи вище викладене та аналізуючи зібрані в сукупності доводи, суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку з чим вважає, що є достатні підстави для продовження строку застосування до них такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою строком на 60 днів.
		Строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.
		Початок строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 06.10.2016р. по 04.12.2016р., включно.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 110, 291, 314, 315, 177, 197, 376 КПК України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12016110040002356 від 08.07.2016 р., по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України - повернути прокурору Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків, а саме протягом 10 днів з моменту його отримання.
		Клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО м. Києва і Київської області Державної пенітенціарної служби України відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 ( шістдесят) днів.
		Клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО м. Києва і Київської області Державної пенітенціарної служби України відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 ( шістдесят) днів.
		Строк дії ухвали суду про тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.
		Початок строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 06.10.2016р. по 04.12.2016р., включно.
		Повний текст ухвали був складений, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошений 11 жовтня 2016 року о 16.30 год..
		Ухвала в частині повернення обвинувального акту прокурору, може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим  впродовж семи днів з дня вручення йому копії ухвали.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...