Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/9618/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2016. Зареєстровано: 25.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2016.
Дата набрання законної сили: 20.10.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №591/9618/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції -  ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/788/819/16 Суддя-доповідач -                 ОСОБА_2  Категорія - Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця  
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 жовтня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі: 
		головуючого-судді - ОСОБА_2 , 
		суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 
		прокурора - ОСОБА_6 
		обвинуваченого - ОСОБА_7 
		захисника - ОСОБА_8 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_10 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2016 року, яким
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженець с. Боровизно Чашенського району Вітебської області, Республіка Білорусь, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимий, -
		 
		визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 118 КК України і йому призначено покарання за цим законом, у виді позбавлення волі строком на один рік.
		На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.
		На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладено обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		Цивільний позов ОСОБА_10 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 13362,25грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 35000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		У хвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 758,28грн. 
		 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Згідно вироку суду, 08 серпня 2013 близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на зупинці громадського транспорту «Паризька комуна» по вул. Харківській в м. Суми, внаслідок вчинення відносно нього ОСОБА_11 відкритого викрадення майна, із застосуванням насильства, перебуваючи у стані необхідної оборони, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, тобто діючи з непрямим умислом, наніс потерпілому ОСОБА_11 один удар розкладним ножем в область грудної клітки від якого останній помер на місці вчинення правопорушення, тобто ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.
		У поданих апеляційних скаргах:
		- захисник ОСОБА_8 вирок суду вважає незаконним у звязку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд залишив поза увагою той факт, що відкрите викрадення майна обвинуваченого було вчинено за участі двох осіб  ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , при цьому останній своєю присутністю та коригуванням дій ОСОБА_11 подавляв волю ОСОБА_7 , що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , а пояснення ж ОСОБА_12 про обставини події, на її думку, не знайшли свого об`єктивного підтвердження. Крім того, не з`ясовувалось питання про перебування ОСОБА_12 у стані сп`яніння, хоча останній в судовому засіданні визнав такий стан. Не врахував суд і те, що оскільки протиправні дії осіб відносно обвинуваченого ОСОБА_7 були вчиненні швидкоплинно, то останній не міг проаналізувати свої дії та усвідомити їх, покликати на допомогу чи втекти, а діяв підсвідомо, захищаючи своє життя та майно, у межах необхідної оборони. При цьому суд, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, не навів у своєму рішенні переконливих мотивів того, чому бере до уваги одні докази і відкидає інші. Просить вирок суду скасувати і ухвалити новий, яким повністю виправдати обвинуваченого;
		- прокурор у змінах до апеляційної скарги просить звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання на підставі ч.5 ст. 74 КК України, оскільки на час апеляційного розгляду минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України, а кримінальне провадження  закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
		- потерпіла ОСОБА_10 не погоджується з призначеним судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 покаранням внаслідок його м`якості. Вказує, що пояснення ОСОБА_7 та допитаних в судовому засіданні свідків по справі є суб`єктивними, які не відображають в повній мірі всіх обставин події, а детальні пояснення обвинуваченого, через такий тривалий час, щодо вчинення відносно нього нападу двох осіб, взагалі вважає обраним способом уникнути відповідальності за вбивство. Просить врахувати те, що обвинувачений ОСОБА_7 вину свою не визнав, не розкаявся у вчиненому, не відшкодував завдану матеріальну шкоду, і призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Також просить задовольнити в повному обсязі цивільний позов, оскільки нею надані докази на підтвердження понесених матеріальних витрат та заподіяних моральних страждань. 
		Інші учасники кримінального провадження вирок суду не оскаржували.
		 
		Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, пояснення захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого на підтримку поданої захисником апеляційної скарги, прокурора, який просив вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а апеляційні скарги прокурора та потерпілої задоволенню не підлягають.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які полягають в тому, що 8 серпня 2013 року близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_14 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на зупинці громадського транспорту «Паризька комуна», що на вулиці Харківській у місті Суми, з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_15 , умисно наніс удар кулаком в обличчя та зірвав у ОСОБА_14 частину золотого ланцюжка з шиї, а інша частина ланцюжка залишилась у ОСОБА_14 . В той час, як ОСОБА_15 побачивши, що ОСОБА_14 має намір знову нанести йому удар кулаком, він дістав з кишені розкладний ніж, яким наніс удар в груди ОСОБА_14 . Від цього удару ОСОБА_14 отримав смертельну рану і помер на місці.
		В процесі судового розгляду справи вказані обставини знайшли своє повне підтвердження і в поданих апеляційних скаргах не оспорюються жодним з учасників кримінального провадження. Сам ОСОБА_15 також не заперечував вказаних обставин.
		В той же час, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, зазначеним обставинам дав неправильну юридичну оцінку.
		Так, суд у вироку зазначає, що після того, як ОСОБА_14 умисно вдарив кулаком в обличчя Вєтоху та зірвав у того з шиї золотий ланцюжок, ОСОБА_15 побачивши занесений у нього над головою кулак, перебуваючи у стані необхідної оборони, не вжив заходів для того щоб уникнути негативних наслідків, тобто, не покликав на допомогу, не відбіг до ларька в якому знаходився продавець, а дістав з кишені складний ніж і вдарив ОСОБА_14 в груди, від чого той помер і таким чином перевищив межі необхідної оборони.
		Роблячи такі висновки, суд першої інстанції проігнорував вимоги ч.2 ст.36 КК України, яка передбачає, що кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутись до інших осіб чи органів влади.
		Окрім цього, вирішуючи зазначене питання, суд не звернув уваги на офіційну правову позицію Верховного суду України, яка була викладена у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002 року « Про судову практику у справах про необхідну оборону» де прямо зазначено, що суспільно небезпечне посягання на законні права, інтереси, життя і здоровья людини, суспільні інтереси чи інтереси держави може викликати у особи, яка захищається, сильне душевне хвилювання. Якщо в такому стані вона не могла оцінювати відповідність завданої нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту, її дії слід розцінювати як необхідну оборону.
		Вказаний висновок Верховного Суду України в повному обсязі відповідає вимогам які зазначені ч. 4 ст.36 КК України.
		Зважаючи на ті фактичні обставини, які були встановлені судом і викладені у вироку, ОСОБА_15 в ситуації, що склалась, діяв у межах необхідної оборони.
		Висновки суду про те, що ОСОБА_15 перевищив межі необхідної оборони є неправильними, ще і тому, що суд не взяв до уваги характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалась, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: його раптовість, неготовність на його відбиття нападу, фізичні дані нападника та того хто захищався, вік нападника та Вєтохи, адже судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_15 має похилий вік і в той же час, ОСОБА_14 це молода людина, яка фізично була значно сильнішою від ОСОБА_15 . До того ж, поряд перебував ще і ОСОБА_16 , якого ОСОБА_15 цілком обґрунтовано вважав спільником ОСОБА_14 .
		Всі ці обставини дають підстави колегії суддів зробити висновок, що у ситуації яка склалась ОСОБА_15 перебував у стані необхідної оборони, а суд встановивши всі вказані вище обставини допустив помилку в юридичній оцінці цих обставин і не застосував закон, який мусив застосувати.
		Таким чином, вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню, а зважаючи на те, що всі наявні докази по справі судом досліджені в повному обсязі і була допущена помилка лише у юридичній їх оцінці, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду належить скасувати та подальше провадження закрити, відповідно до вимог ч.1 п.2 та ч.7 ст.284 КПК України.
		Зважаючи на те, що колегія суддів приходить до такого висновку, апеляційні скарги прокурора та потерпілої задоволенню не підлягають.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404,405,407,409,413,419 КПК України, колегія суддів, - 
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити, а апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_10 та прокурора  залишити без задоволення.
		Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2016 року відносно ОСОБА_7 скасувати у зв`язку неправильним застосуванням кримінального закону і подальше провадження по справі закрити.
		Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення 
		СУДДІ:
		ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4 . 
		Копія відповідає оригіналу:
		Суддя апеляційного суду
		Сумської області ОСОБА_2 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...