Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/2359/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; акцизного податку.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2016. Зареєстровано: 15.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2016.
Дата набрання законної сили: 08.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 листопада 2016 р.                                                                                                                    Справа № 876/6451/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді - Качмара В.Я.,
		суддів  - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
		при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,
		за участю представника відповідача - Бурі О.О.,-
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		                                                     В С Т А Н О В И В :
		 
		В листопаді 2015 року Державне підприємство «Агропромислова фірма «Леанка» (далі - ДП) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 21.10.2015 №000447 (далі - Рішення).
		Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що оскаржуване Рішення є протиправним, оскільки ним накладено фінансову санкцію у розмірі, що не передбачена чинним законодавством, та фактично за одне порушення вчинене підприємством таке притягнуто до відповідальності двічі.
		Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі №807/2359/15 заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення в частині застосування фінансової санкції в розмірі 17000грн за подання звіту з недостовірними відомостями. В задоволенні позовної заяви щодо інших позовних вимог відмовлено. 
		Не погодившись із ухваленим рішенням фактично в частині задоволених позовних вимог, його оскаржила ДФС, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що у неї були усі підстави для прийняття оскаржуваного Рішення, а судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що до ДП були застосовані санкції на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР), а не ст.169 Податкового кодексу України (далі - ПК).
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем у встановлені податковим законодавством строки, ще до проведення перевірки з боку ДФС здійснено виправлення поданих у звіті відомостей, а відтак підстави застосовувати фінансові санкції за подання недостовірних відомостей відсутні.
		Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
		Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДП здійснює діяльність з виробництва та торгівлі алкогольними напоями, у встановленому порядку відповідно до Закону №481/95-ВР отримало відповідну ліцензію.
		10.06.2015 ДП подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (ГУ ДФС) звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за травень місяць 2015 року (далі - Звіт)(а.с.23-24).
		11.06.2015 позивачем подано до ГУ ДФС уточнений звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за травень місяць 2015 року (далі - Звіт-2)(а.с.25-26).
		15.06.2015 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та акцизного податку Ковальчук А.В. на ім'я начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів подано доповідну записку (а.с.22), згідно якої доведено до відома начальника про наявність підстав притягнення ДП до фінансової відповідальності у формі штрафу за порушення вимог ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР.
		16.06.2015 ГУ ДФС було складено висновок про неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в томі числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.20-21), згідно якого встановлено порушення ДП вимог ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР, а саме: звітність по формі 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» за травень місяць 2015 року несвоєчасно надіслано засобами телекомунікаційного зв'язку з використанням цифрового підпису із запізненням граничного строку подання на один день - 10.06.2015, а також у зв'язку із вказаними помилковими даними щодо обсягів реалізації на внутрішній ринок вин виноградних кріплених десертних ординарних.
		21.10.2015 ДФІ прийнято Рішення (а.с.10) за порушення позивачем ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР, а саме: несвоєчасне подання Звіту та подання цього Звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва алкогольних напоїв за травень 2015 року, у зв'язку з чим, згідно з абзацом 18 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 34000грн.
		Не погодившись із таким Рішенням відповідача, ДП звернулось до суду із цим адміністративним позовом.
		Частиною 3 ст.16 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
		Наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.2005 №449 (далі - Наказ) затверджено форми звітів щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення, зокрема, затверджено, форму звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв». 
		Встановлено, що звітність форми №2-РС подається суб'єктами господарювання усіх форм власності, які виробляють та реалізують алкогольні напої, до органу державної податкової служби за місцем реєстрації до 10 числа місяця, що настає за звітним.
		Відповідно до затвердженої Наказом Інструкції щодо заповнення форми звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» такий звіт подають суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, які виробляють алкогольні напої. Інформація подається за видами алкогольних напоїв, перелік яких зазначено в додатку до ліцензії.
		Також, згідно вказаного Наказу у звіті №1-РС (про обсяги виробництва та реалізації спирту), звіті №2-РС (про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв) суб'єктом господарювання, зокрема, мають зазначатись обсяги реалізації та залишки спирту і алкогольних напоїв (як на початок так і на кінець звітного періоду).
		Відповідно до абзацу 18 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.
		Щодо подання ДП Звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за травень місяць 2015 року, апеляційний суд зазначає наступне.
		Так, у відповідності до вимог ч.3 ст.50 ПК платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. 
		Згідно частини 4 цієї ж статті ПК якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. 
		Відповідно до п.50.3 ст.50 ПК у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період. 
		Судом першої інстанції встановлено, що позивачем при подані 10.06.2015 Звіту в графі 12 зазначено, що усього відпущено на внутрішній ринок виноматеріали (у тому числі вина виноградні кріплені десертні ординарні (код 31)) в розмірі 43,40дал., а графі 16 звіту зазначено щодо залишків на кінець звітного місяця в місцях зберігання цих самих виноматеріалів 28,70дал.(а.с.23, 24), однак, при поданні 11.06.2015 - Звіту-2 в графі 12 зазначено, що усього відпущено на внутрішній ринок виноматеріали (у тому числі вина виноградні кріплені десертні ординарні (код 31)) в розмірі 44,10дал., а графі 16 звіту зазначено щодо залишків на кінець звітного місяця в місцях зберігання цих самих виноматеріалів 28,00дал.(а.с.25, 26). 
		Апеляційний суд вважає, що позивач скористався своїм правом передбаченим ПК щодо можливості уточнення помилково зазначених ним відомостей у податковій звітності до проведення будь-якої перевірки відповідачем, подавши Звіт-2 зразу ж на наступний день.
		Представник відповідача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції також підтвердив право ДП на уточнення Звіту, та вказав, що таке є беззаперечним.
		Відтак, враховуючи, що будь-якого іншого механізму для усунення недоліків Звіту окрім як подання іншого (Звіту-2) у ДП не було, то підстави для накладення фінансової санкції відповідно до абзацу 18 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР за подання звіту з недостовірними відомостями у ДФІ були відсутні.
		При цьому суд враховує, що такі виправлення ДП були внесенні на наступний день після подання Звіту, а відтак не могли спричинити будь-яких негативних наслідків для держави чи інших осіб, що виключає обґрунтованість накладення на позивача обов'язкового покарання у вигляді штрафу за сам факт уточнення Звіту.
		У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Загалом, необхідно вказати, що доводи апелянта є надумані, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи в свою користь, довільне і неправильне трактування вимог чинного законодавства.
		За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ДП щодо визнання протиправним та скасування Рішення в частині застосування фінансової санкції в розмірі 17000грн за подання Звіту з недостовірними відомостями.
		В іншій частині - щодо визнання протиправним та скасування Рішення в частині застосування фінансової санкції в розмірі 17000грн за несвоєчасне подання Звіту, рішення суду першої інстанції не оскаржується ДП, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення. Крім того, рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом.
		Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
		Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,
		 
		                                                        У Х В А Л И В :
		 
		Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.
		 
		Головуючий  суддя                                                                      В.Я. Качмар
		 
		Суддя                                                                                                 О.М. Гінда
		 
		Суддя                                                                                              В.В.  Ніколін
		 
		Повний текст виготовлений 14 листопада 2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...