Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 809/1416/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано судом: 16.11.2016. Зареєстровано: 17.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2016.
Дата набрання законної сили: 03.02.2017
Результат оскарження 03.02.2017 Львівський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                                ПОСТАНОВА
		                                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		"09" листопада 2016 р.  Справа № 809/1416/16
		м. Івано-Франківськ  
		Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді:    Лучко О.О. 
		Суддів:           Кафарського В.В.,
		           ОСОБА_1, 
		за участю секретаря  Волочій Л.І.
		за участю сторін:
		позивача: ОСОБА_2
		представника відповідача: ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
		за позовом: ОСОБА_2      
		до відповідача: Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України  
		про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2016  ВП №50139849,-  
		                                                        ВСТАНОВИВ:
		20.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови  про закінчення виконавчого провадження   від 03.10.2016 ВП №50139849.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 в справі «Стрєлка та інші проти України та 81 інша заява» (порядковий номер позивача в списку 8) ухвалено, що: Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї односторонньої декларації. Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначені у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику суму у розмірі 1000 євро. Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, і буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначено тримісячного строку Уряд зобовязується сплатити пеню за період з моменту спливу цього строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ. Зазначив, що 18.01.2016 року з  Європейського суду з прав людини надійшло повідомлення про ухвалення ним рішення у справі «ОСОБА_4 Стрєлка проти України та 81 інша заява», що підтверджується листом від 28.01.2016 року виконуючого обовязки Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Вказав, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.02.2016 року відкрито виконавче провадження №50139849 з виконання вище вказаного рішення  Європейського суду з прав людини. Відтак, Уряд України повинен був виконати рішення Європейського суду з прав людини до 18.04.2016 року. Зазначив, що йому вчасно виплачено суму в розмірі 1000 євро (03.03.2016 року), а борг в розмірі 7  628,00 грн. відповідно до рішення національного суду виплачено лише 30.09.2016 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку, тобто значно пізніше трьохмісячного терміну. Вказав, що 03.10.20146 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини №69256/12  на підставі п.8 ч.1 ст.49 та ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що державний виконавець протиправно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки позивачу не виплачено пеню у звязку із невиконанням рішення національного суду протягом встановленого трьохмісячного строку за період з моменту спливу строку виконання рішення  Європейського суду з прав людини (18.04.2016 року) і до моменту остаточного розрахунку (30.09.2016 року). На підставі наведеного позов просив задовольнити. 
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Зазначила, що відповідно до ст.17 закону України «Про виконавче провадження», ст.7 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" 11.02.2016 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення  Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 у справі «ОСОБА_4 Стрєлка проти України та 81 інша заява» (одним із заявників є ОСОБА_2М.) та вказано боржнику (Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України) самостійно виконати рішення Європейського суду з прав людини у строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Пояснила, що згідно платіжного доручення №1323 від 03.03.2016 року позивачу перераховано Державною казначейською службою України у м.Києві 29  105,76 грн., що еквівалентно  1000 євро. Крім того, на виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини 29.06.2016 року державний виконавець Департаменту ДВС направив вимогу до Управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської РДА та Міністерства соціальної політики України щодо виконання рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.09.2010 року справа №2-2033/2010, з наданням підтверджуючих документів та до Державної казначейської служби України щодо виконання зазначеної постанови  Коломийського міськрайонного суду. Пояснила, що на виконання вказаної вимоги  Управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської РДА повідомило, що відповідно до ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України «розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами», взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобовязаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч.6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобовязань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати державного бюджетного на покриття таких зобовязань не здійснюються. Пояснила, що згідно платіжного доручення №3875 від 27.09.2016 року стягувачу ОСОБА_5 перераховано Держказначейською службою України у м.Києві 7  628 грн., із зазначенням призначення платежу  виконання рішення Європейського суду №69256/12 від 03.12.2015 та постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.09.2010 року справа №2-2033/2010. Відтак, у звязку із фактичним виконанням рішення Європейського суду у повному обсязі, 03.10.2016 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. На підставі наведеного в задоволенні позову просила відмовити.
		Розглянувши позовну заяву, заперечення відповідача, заслухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, колегія суддів дійшла висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 18.01.2016 року з  Європейського суду з прав людини надійшло повідомлення про ухвалення ним рішення у справі «ОСОБА_4 Стрєлка проти України та 81 інша заява», що підтверджується листом від 28.01.2016 року виконуючого обовязки Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (а.с. 8-9).
		11.02.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50139849 з виконання рішення  Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 у справі «ОСОБА_4 Стрєлка проти України та 81 інша заява» (одним із заявників є ОСОБА_2М.), згідно з яким: 
		Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї односторонньої декларації. 
		Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначені у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику суму у розмірі 1000 євро. 
		Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, і буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначено тримісячного строку Уряд зобовязується сплатити пеню за період з моменту спливу цього строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.
		Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_5, присуджено до виплати 1000 євро та зобовязано Уряд виконати рішення національного суду - постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.04.2012 року у справі №0909/1384/2012 про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_5 не доплачену заборгованість з виплати щорічної разової допомоги до 05 травня нараховану відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009-2010 роки в розмірі  7  628,00 грн., згідно з виконавчим листом №0909/1384/2012, виданим 31.05.2012 року (а.с. 10). 
		Судом встановлено, що 03.03.2016 року на користь позивача перераховано кошти в розмірі 29  105,7грн. (еквівалент 1000 євро), а кошти в розмірі  7  628,00 грн. (згідно рішенням національного суду) перераховано 27.09.2016 року (а.с. 67).
		03.10.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50139849 на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», п.58 ст.8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» у звязку із виконанням рішення суду фактично у повному обсязі (а.с. 13).
		Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження, ОСОБА_5 звернувся з даним позовом до суду.
		При вирішенні даного спору колегія суддів виходила з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
		Відповідно до вимог  ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього  Закону  та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього  Закону  підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
		В ст.2 Закону України "Про виконавче провадження"  передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені  Законом України "Про державну виконавчу службу".
		Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
		Згідно із п.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". 
		Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулює Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 року (далі  Закон №3477-IV).
		У ст.1 Закону №3477-IV визначено наступні терміни: 
		Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;
		відшкодування - а) сума справедливої сатисфакції, визначена рішенням Європейського суду з прав людини відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) визначена у рішенні Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання або у рішенні Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації сума грошової виплати на користь Стягувача; 
		виконання Рішення - а) виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру;
		Орган представництва - орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №3477-IV рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
		Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом (ч.2 ст.2 Закону №3477-IV).
		Згідно із ч.1 ст.3 Закону №3477-IV виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
		Відповідно до ст.5 Закону №3477-IV протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення.
		В ч.1 ст.11 Закону №3477-IV встановлено, що протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
		а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
		б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва. 
		Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження. 
		Судом встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 набуло статусу остаточного 18.01.2016 року,  що підтверджується листом від 28.01.2016 року виконуючого обовязки Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (а.с. 8).
		Згідно із ч.1 ст.8 Закону №3477-IV виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.
		Відповідно до ч.2 ст.8  Закону №3477-IV у разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.
		Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону (ч.3 ст.8  Закону №3477-IV).
		Згідно із ч.4 ст.8 Закону №3477-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".
		Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження (ч.5 ст.8  Закону №3477-IV).
		Відповідно до ч.6 ст.8 Закону №3477-IV державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
		Як зазначалось вище, позивачу згідно платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 03.03.2016 №1323 перераховано кошти у розмірі 29105,76 грн. (еквівалент 1000 євро) та платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 27.09.2016 року №3875 сплачена заборгованість за рішенням національного суду в розмірі 7  628 грн.
		Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 у справі «ОСОБА_4 Стрєлка проти України та 81 інша заява» у випадку несплати сум і невиконання рішень національних судів протягом тримісячного строку Уряд зобовязується сплатити пеню за період з моменту спливу цього строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.
		Відтак, колегія суддів зазначає, що кошти у розмірі 29105,76 грн. (еквівалент 1000 євро) виплачено позивачу в межах встановленого тримісячного строку, однак виплата коштів в розмірі 7  628 грн. (заборгованість за рішенням національного суду) здійснена з порушенням строків, встановлених у рішенні Європейського суду з прав людини.
		У звязку з наведеним, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.10.2016 року (справа №К/800/6260/16), яка мотивована тим, що кошти, які присуджені за рішенням національного суду і виплачені зі спливом значного проміжку часу, не є підставою для нарахування пені, оскільки в даному випадку у рішенні Європейського суду з прав людини не було зазначено про можливість нарахування пені, зокрема, за невиконання рішення національного суду. 
		В той же час в рішенні Європейського суду з прав людини у справі, яка розглядається, чітко зазначено про обовязок сплати пені у звязку з невиконанням рішень національних судів.
		Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
		Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. 
		Згідно із ч.1   ст.71 КАС України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених   статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.2   ст.71 КАС України   в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позову слід відмовити. 
		На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 8-14, 86, 158-163, 167, 181  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
		                                                       ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2016 року (ВП №50139849).
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання   апеляційної скарги, якщо таку  скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження  або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.   
		 
		Головуючий суддя:             Лучко О.О. 
		 
		Судді:                             Кафарський В.В.
		 
		                                   ОСОБА_1 
		 
		 
		Постанова складена в повному обсязі 15.11.2016.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...