Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/11764/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2016. Зареєстровано: 17.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2016.
Дата набрання законної сили: 17.03.2020
Результат оскарження 17.03.2020 Апеляційний суд Волинської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/11764/15-ц 
		Провадження № 2/161/423/16 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                      І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		11 листопада 2016 року                                 м. Луцьк
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
		головуючого судді                                                          Ковтуненка В.В.,
		при секретарі                                                                   Царюк Н.М.,
		з участю представника позивача                                   ОСОБА_1,
		               представника відповідача                               ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
		ВСТАНОВИВ :
		03.08.2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з 13 січня 2005 року проживала з відповідачем ОСОБА_4 однією сімєю без реєстрації шлюбу за адресую м. Луцьк вулиця Д. Гордіюк, 43/115. З того часу мали близькі стосунки, були повязані спільним побутом та мали спільний бюджет. Між ними склалися відносини, які ґрунтувалися на взаємній повазі, любові, взаємодопомозі та підтримці, які притаманні подружжю.
		06 липня 2007 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, про що а книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис Ж702, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЕГ №2024587. 24     грудня 2007 року у них народилась донька ОСОБА_5, а 25 грудня 2010 року у них народився син ОСОБА_6.
		Під час спільного проживання та за спільно зароблені кошти було придбано наступне майно:
		1. земельну ділянку площею 0,40 га та збудовано на ній цех з офісними приміщеннями загальною площею 1000 м.кв., розташовані по вулиці Центральна, 13 в с. Боратин, Луцького району, вартістю 25 000 000 грн.;
		2. ? частина магазину продовольчих товарів за адресою м. Луцьк, вулиця Федорова, 5, вартістю 4 000 000 грн.;
		3. 20/100 складсько-торгового комплексу А-2 (площею 113,3 м. кв.) за адресою м. Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, 1а, вартістю 3 000 000 грн;
		4. 3/100 торгового комплексу за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 11л, вартістю 700 000 грн.;
		5. кіоск, площею 17,7 м.кв. за адресою м, Луцьк, вул. Замкова, 4, вартістю 800 000 грн.;?
		6. земельну ділянку площею 0,24 га та побудовано житловий будинок площею 460 м.кв. за адресою вулиця Яблунева, 30, в с. Боратин Луцького району, вартістю 7500000 грн.;
		7. автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д.н.з.НОМЕР_2, вартістю 400 000 грн.;
		            8. автомобіль Opel Vivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_4, вартістю 300 000 грн.;
		           9. автомобіль Fiat Doblo Cargo 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_6, вартістю 280 000 грн.;
		         10. автомобіль Mercedes-Ben, Sprinter 313 GDI 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_7, кузов №WDB9066351S257825, вартістю 340 000 грн.;
		          11. автомобіль ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992, року випуску, д.н.з. НОМЕР_8, шасі №3223469 з напівпричіпом марки ТЦ 10:00 AM (цистерна асенізаційна) 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9, шасі №384, загальною вартістю 140 000 грн.;
		12. автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, д.н.з. AC 0202BK, кузов №SALLMAME4AA324466, вартістю 1 000 000 грн.
		Крім того, під час шлюбу відповідачем ОСОБА_4 набуто та зареєстровано на себе права інтелектуальної власності на торгівельні марки (знаки для товарів і послуг) « VIO захід» фабрика мясних делікатесів», свідоцтво на знак для товарів і послуг №148948 від 12.12.2011року та «Мясний Дар» смак у кожному шматочку», свідоцтво на знак для товарів і послуг №179616 від 10.12.2013року.
		Просить суд визнати за нею право спільної сумісної власності на майно набуте за час спільного проживання та за час шлюбу з ОСОБА_4, а саме на:
		1. земельну ділянку площею 0,40 га та збудований на ній цех з офісними приміщеннями загальною площею 1000 м.кв., розташовані по вулиці Центральна, 13 в с. Боратин, Луцького району;
		2. 1/2 частина магазину продовольчих товарів за адресою м. Луцьк, вул. Федорова, 5;
		3. 20/100 складсько-торгового комплексу А-2 (площею 113,3 м. кв.) за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1 а;
		4. 3/100 торгового комплексу за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 11л;
		5. кіоск, площею 17,7 м. кв. за адресою м. Луцьк, вул. Замкова, 4;
		6. земельну ділянку площею 0,24 га та побудовано житловий будинок площею 460 м, кв. за адресою вул. Яблунева, 30 в с. Боратин Луцького району;
		7. автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску,д.н.з.НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1;
		            8. автомобіль Opel Vivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_4;
		           9. автомобіль Fiat Doblo Cargo 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_6;
		         10. автомобіль Mercedes-Ben, Sprinter 313 GDI 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_10, кузов №WDB9066351S257825;
		11. автомобіль ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992 року випуску, д.н.з. АС 1403BE, шасі №3223469 з напівпричіпом марки ТЦ 10:00 AM (цистерна асенізаційна) 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9, шасі №384;
		12.     автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11, кузов №SALLMAME4AA324466.
		3)Визнати в порядку поділу майна подружжя за нею, ОСОБА_3 право власності на:
		1. 1/2 частину земельної ділянки площею 0,40 та на 1/2 частину цеху з офісними приміщеннями загальною площею 1000 м.кв., розташовані по вул. Центральна, 13 в с. Боратин, Луцького району;
		2. 1/4 частину магазину продовольчих товарів за адресою м. Луцьк, вул. Федорова, 5;
		3. 10/100 складсько-торгового комплексу А-2 (площею 113,3 м, кв.) за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1а;
		4. кіоск, площею 17,7 м. кв. за адресою м. Луцьк, вул. Замкова, 4;
		5. 1/2 частину земельної ділянки площею 0,24 га та 1/2 частину житлового будинку площею 460 м. кв. за адресою вул. Яблунева, 30 в с. Боратин Луцького району;
		6. автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11, кузов №S ALLM АМЕ4 ААЗ24466.
		4)Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право інтелектуальної власності на торговельні марки « VIO захід» фабрика мясних делікатесів», свідоцтво на знак для товарів і послуг №148948 від 12.12.2011року та «Мясний Дар» смак у кожному шматочку», свідоцтво на знак для товарів і послуг №179616 від 10.12.2013року.
		5) Стягнути на її користь судові витрати по справі з відповідача.
		07.11.2016 року представник позивача ОСОБА_3  ОСОБА_1 подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. В обгрунтування заяви посилається на те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 лютого 2016 року встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 19 лютого 2006 року по 05 липня 2007 року включно.
		Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 04 квітня 2016 року дане рішення залишено без змін та вступило в законну силу.
		Так, під час проживання разом зі ОСОБА_4В, однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 19 лютого 2006 року по 05 липня 2007 року включно та під час шлюбу з 06 липня 2007 року нами 08.08.2006 року було взято споживчий кредит в АКІБ «УкрСиббанк» на імя відповідача ОСОБА_4 в розмірі 140 000 доларів США. За вказані кошти нами було набуто право власності на:
		1.1/2 частину магазину продовольчих товарів /літер А-9/ загальною площею 149,9 кв.м за адресою м. Луцьк, вул. Федорова. 5, вартістю 4 000 000 грн.;
		2. частину складсько-торгівельного комплексу /А-2/ загальною площею 113,3 кв.м за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1а, вартістю 3 000 000 грн.;
		3. приміщення торгового кіоску /А-1 / загальною площею 17,7 кв.м за адресою м. Луцьк, вул. Замкова, 4, вартістю 800 000 грн.;
		4. Земельна ділянка площею 0,2304 га з адміністративним будинком в с. Боратин Луцького району по вул. Центральна, 13, придбана згідно договору купівлі-продажу від 26 квітня 2007 року №1465.
		Дані обєкти нерухомості були зареєстровані на імя відповідача та з її дозволу та відома використовувались в підприємницькій діяльності.
		29 травня 2007 року ними було взято споживчий кредит під заставу транспортного засобу в АКІБ «УкрСиббанк» на імя відповідача ОСОБА_4 в розмірі 39 200 доларів США для придбання автомобіля Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_12, вартістю 400 000 грн.
		2 жовтня 2008 року ними було отримано споживчі кредити в АКІБ «УкрСиббанк» на імя відповідача ОСОБА_4 в розмірі 10 915,82 грн, 10 000 доларів США та 253 000 доларів США.
		19 березня 2010 року нею було продано особисту приватну власність - квартиру АДРЕСА_1.
		Вищевказані кредитні кошти та кошти від продажу квартири позивача були використані ними на реконструкцію адміністративного будинку під цех з виробництва ковбасних виробів і офісних приміщень та прохідної по вул. Центральній, 13 в с. Боратин Луцького району, придбання обладнання для цеху з виробництва ковбасних виробів та придбання транспортних засобів:
		1. Автомобіль Opel Vivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_13, вартістю 300 000 грн.;
		2. Автомобіль Fiat Doblo Cargo 2008 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_14, вартістю 280 000 грн.;
		3. Автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 313 GDI 2008 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_7, вартістю 340 000 грн.:
		4. Автомобіль ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992 року випуску, шасі №3223469, д.н.з. НОМЕР_16 з напівпричепом марки ТЦ 10:00 AM 1992 року випуску, шасі № 384, д.н.з. НОМЕР_17, вартістю 140 000 грн.;
		5. Автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, кузов №SALLMAME4AA324466, д.н.з. НОМЕР_11, вартістю 1 000 000 грн.
		Вищевказане рухоме та нерухоме майно набуте ними за спільні кошти під час спільного проживання та шлюбу було зареєстроване на імя відповідача ОСОБА_4
		Крім того, після подання даного позову дізналась, що її чоловік ОСОБА_4 16 липня 2015 року, без її згоди та без її відома, відчужив автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_18, д.н.з. НОМЕР_11, який придбаний ними під час шлюбу та являвся спільною сумісно власністю подружжя, громадянці ОСОБА_7 за 981 000 гривень, що підтверджується відповідною роздруківкою на транспортний засіб та копією Довідки-рахунок.
		Даними діями відповідача порушено право позивача ОСОБА_3, як співвласника автомобіля, що перебував у спільній сумісній власності подружжя та був відчужений без її згоди, яке може бути захищене шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_4 в порядку поділу майна подружжя компенсації вартості її частки в спільному майні подружжя.
		Враховуючи, що на момент розгляду даної справи судом автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, кузов № SALLMAME4ААЗ24466, д.н.з. НОМЕР_11 не перебуває у власності сторін, позивач ОСОБА_3 має право на отримання компенсації вартості її частки, еквівалентної 1/2 вартості автомобіля, тобто 490 500 грн.
		При вирішенні справи просить суд врахувати, що з позивачем ОСОБА_3 проживають та знаходяться на її утриманні неповнолітні діти - дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2, та відступити від рівності часток подружжя при її поділі з урахуванням інтересів дітей.
		Крім того під час шлюбу ними було створено та зареєстровано на відповідача право інтелектуальної власності на торгівельні марки (знаки для товарів і послуг) «VIO захід» фабрика мясних делікатесів» - свідоцтво на знак для товарів і послуг №148948 від 12.12.2011року та «Мясний Дар» смак у кожному шматочку» - свідоцтво на знак для товарів і послуг №179616 від 10.12.2013року.
		Просить суд визнати за нею право спільної сумісної власності на майно набуте під час проживання разом зі ОСОБА_4 однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 19 лютого 2006 року по 05 липня 2007 року включно та під час шлюбу з 06 липня 2007 року з ОСОБА_4, а саме на:
		1. Земельну ділянку площею 0,2304 га для обслуговування цеху з виробництва ковбасних виробів та офісних приміщень, розташована в с. Боратин Луцького району по вул. Центральна, 13 та приміщення цеху з виробництва ковбасних виробів та офісні приміщення /літер А-2/', загальною площею 1345,6 кв.м, за адресою Луцький район, с. Боратин вул. Центральна, 13, загальною вартістю 25 000 000 грн.;
		2. 1/2частину магазину продовольчих товарів /літер А-9/, загальною площею 149,9 кв.м, за адресою м. Луцьк, вул. Федорова, 5, вартістю 4 000 000 грн.;
		3. частину складсько-торгівельного комплексу /А-2/ загальною площею 113,3 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1а, вартістю 3 000 000 грн.;
		4. Приміщення торгового кіоску /А-1/, площею 17,7 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Замкова, 4, вартістю 800 000 грн.;
		5. Автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, Д.Н.З.АС3051АК, вартістю 400 000 грн.;
		6.Автомобіль Opel Vivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_13, вартістю 300 000 грн.;
		7. Автомобіль Fiat Doblo Cargo 2008 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_14, вартістю 280 000 грн.;
		8. Автомобіль Mercedes-BenzSprinter 313 GDI 2008 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_7, вартістю 340 000 грн.;
		9. Автомобіль ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992 року випуску, шасі №3223469, д.н.з. НОМЕР_8 з напівпричепом марки ТЦ 10:00 AM 1992 року випуску, шасі №384,д.н.з. НОМЕР_9, вартістю 140 000 грн.;
		10. право інтелектуальної власності на торгівельну марку (знак для товарів і послуг) «VIO захід» фабрика мясних делікатесів» - свідоцтво на знак для товарів і послуг №148948 від 12.12.2011року.
		11. право інтелектуальної власності на торгівельну марку (знак для товарів і послуг) «Мясний Дар» смак у кожному шматочку» - свідоцтво на знак для товарів і послуг №179616 від 10.12.2013року.
		2) Визнати в порядку поділу майна подружжя за нею ОСОБА_3 право власності на:?
		1. 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2304 га для обслуговування цеху з виробництва ковбасних виробів та офісних приміщень, розташована в с. Боратин Луцького району по вул. Центральна, 13;
		2. 1/2 частину приміщення цеху з виробництва ковбасних виробів та офісні приміщення /літер А-2/, загальною площею 1345,6 кв.м, за адресою Луцький район, с. Боратин вул. Центральна, 13;
		3. 1/4  частину магазину продовольчих товарів /літер А-9/, загальною площею 149,9 кв.м, за адресою м. Луцьк, вул. Федорова, 5;
		4. частину складсько-торгівельного комплексу /А-2/ загальною площею 113,3 кв.м., за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1а;
		5. приміщення торгового кіоску /А-1/ площею 17,7 кв.м., за адресою м. Луцьк, вул. Замкова, 4;
		6. право інтелектуальної власності на торгівельну марку (знак для товарів і послуг) «Мясний Дар» смак у кожному шматочку» - свідоцтво на знак для товарів і послуг №179616 від 10.12.2013року.
		3) Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості частки у спільному майні подружжя (автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_18, д.н.з. AC0202BK) в розмірі 490 050 гривень.
		4) Стягнути судові витрати по справі.
		В судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов з підстав викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити. В подальшому в судові засідання не зявлялась будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду справи, від неї до суду не надходило заяви про розгляд справи у її відсутності.
		Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав з підстав викладених як в позовній заяві так і в заяві про зменшення розміру позовних вимог. Просив позов задовольнити в повному обємі.
		Відповідач та його представники в судовому засіданні, зокрема кожен окремо, заявлений позов не визнали та пояснили, що все перераховане майно було придбано відповідачем як приватним підприємцем і для здійснення підприємницької діяльності. Грошові кошти у банківській установі отримувалися особисто відповідачем на його особисті потреби, які були направлені на придбання рухомого і нерухомого майна для заняття підприємницькою діяльністю. Погашення кредитів здійснювалося особисто відповідачем і за грошові кошти, які ним отримувалися особисто від здійснення свої діяльності та використання торгівельних марок. Безпосередньо зареєстровані торгівельні марки, є особистим правом інтелектуальної власності відповідача та його сестри Ольги. Реалізований автомобіль LandRoverRangeRover 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_18, д.н.з. AC 0202 BK був придбаний у шлюбі, однак довідка-рахунок, на підставі якої проведено реєстрацію, анульована. Просили відмовити в задоволенні позову в повному обємі.  
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до чаткового задоволення з наступних підстав.
		Щодо позовної вимоги про визнання за ОСОБА_3 права спільної сумісної власності на майно набуте під час проживання разом зі ОСОБА_4 однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 19 лютого 2006 року по 05 липня 2007 року включно та під час шлюбу з 06 липня 2007 року з ОСОБА_4, а саме на земельну ділянку площею 0,2304 га для обслуговування цеху з виробництва ковбасних виробів та офісних приміщень, розташована в с. Боратин Луцького району по вул. Центральна, 13 та приміщення цеху з виробництва ковбасних виробів та офісні приміщення /літер А-2/', загальною площею 1345,6 кв.м, за адресою Луцький район, с. Боратин вул. Центральна, 13, загальною вартістю 25 000 000 грн.; 1/2 частину магазину продовольчих товарів /літер А-9/, загальною площею 149,9 кв.м, за адресою м. Луцьк, вул. Федорова, 5, вартістю 4 000 000 грн.; частину складсько-торгівельного комплексу /А-2/ загальною площею 113,3 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1а, вартістю 3 000 000 грн.; приміщення торгового кіоску /А-1/, площею 17,7 кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Замкова, 4, вартістю 800 000 грн.; Автомобіль MitsubishiPajero 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, Д.Н.З. НОМЕР_12, вартістю 400 000 грн.; автомобіль OpelVivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_3, вартістю 300 000 грн.; автомобіль FiatDobloCargo 2008 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_5, вартістю 280 000 грн.; автомобіль Mercedes-BenzSprinter 313 GDI 2008 року випуску з холодильною установкою, кузов № НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_10, вартістю 340 000 грн.; автомобіль ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992 року випуску, шасі №3223469, д.н.з. НОМЕР_16 з напівпричепом марки ТЦ 10:00 AM 1992 року випуску, шасі №384, д.н.з. НОМЕР_17, вартістю 140 000 грн.; право інтелектуальної власності на торгівельну марку (знак для товарів і послуг) «VIO захід» фабрика мясних делікатесів» - свідоцтво на знак для товарів і послуг №148948 від 12.12.2011 року; право інтелектуальної власності на торгівельну марку (знак для товарів і послуг) «Мясний Дар» смак у кожному шматочку» - свідоцтво на знак для товарів і послуг №179616 від 10.12.2013 року, то вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Судом при розгляді справи встановлено обставини і визначених відповідно до них правовідносини.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
		1) договори та інші правочини;
		2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
		3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
		4) інші юридичні факти.
		Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
		У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
		У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. 
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 
		Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
		1) визнання права;
		2) визнання правочину недійсним;
		3) припинення дії, яка порушує право;
		4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
		5) примусове виконання обов'язку в натурі;
		6) зміна правовідношення;
		7) припинення правовідношення;
		8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
		9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
		10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
		Судом при розгляді справи встановлено і цього не заперечується сторонами, що 07 липня 2007 року між сторонами було укладено шлюб (а.с. 6).
		    Рішенням суду від 29 лютого 2016 року (а.с. 224-225) частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу. Встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 19 лютого 2006 року по 05 липня 2007 року.
		    Положеннями статті 57 СК України визначено перелік видів особистої приватної власності одного з подружжя та підстави її набуття.
		          Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в статті 60 СК України. 
		          За змістом цієї норми майно, набуте за спільні кошти подружжя за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. 
		    Також судом встановлено і це вбачається із змісту позовної заяви (а.с. 2-5), що згідно тверджень позивача ОСОБА_3 сторонами в період часу з 19 лютого 2006 року по день звернення до суду з вказаним позовом, за спільні кошти було придбано майно на праві приватної власності.
		До складу майна, яке було придбане за вказаний період належить:
		1. земельна ділянка площею 0,40 га та збудовано на ній цех з офісними приміщеннями загальною площею 1000 м.кв., розташовані по вулиці Центральна, 13 в с. Боратин, Луцького району;
		2. 1/2 частина магазину продовольчих товарів за адресою м. Луцьк, вулиця Федорова, 5,;
		3. 20/100 складсько-торгового комплексу А-2 (площею 113,3 м. кв.) за адресою м. Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, 1а;
		4. 3/100 торгового комплексу за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 11л;
		5. кіоск, площею 17,7 м. кв. за адресою м, Луцьк, вул. Замкова, 4,;?
		6. земельна ділянка площею 0,24 га та побудований житловий будинок площею 460 м.кв. за адресою вулиця Яблунева, 30, в с. Боратин Луцького району;
		7. автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д.н.з.НОМЕР_2;
		            8. автомобіль Opel Vivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_4;
		           9. автомобіль Fiat Doblo Cargo 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_6;
		         10. автомобіль Mercedes-Bens, Sprinter 313 GDI 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_10, кузов №WDB9066351S257825;
		          11. автомобіль ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992, року випуску, д.н.з. НОМЕР_8, шасі №3223469 з напівпричіпом марки ТЦ 10:00 AM (цистерна асенізаційна) 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_17, шасі №384;
		12. автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, д.н.з. AC 0202 BK, кузов №SALLMAME4AA324466.
		Також судом встановлено і цього не заперечується відповідачем ОСОБА_4, що ним особисто набуто та зареєстровано право інтелектуальної власності на торгівельні марки (знаки для товарів і послуг) «VIO захід» фабрика мясних делікатесів», свідоцтво на знак для товарів і послуг №148948 від 12.12.2011 року та «Мясний Дар» смак у кожному шматочку», свідоцтво на знак для товарів і послуг №179616 від 10.12.2013 року (а.с. 12, 13).
		    Також судом при розгляді справи встановлено і цього не заперечувалося стороною позивача, що позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом (а.с. 2-5) не виконано вимоги п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, так як в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, а саме придбання вище перерахованого майна.
		    Також в порушення вимог ч. 1 ст. 131 ЦПК України стороною позивача суду не подано доказів, що підтверджують придбання всього перерахованого майна саме за спільні кошти подружжя за період з 19 лютого 2006 року по день звернення до суду.
		          Статтею 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути: будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		        Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. 
		    В ході судового розгляду справи по суті сторона позивача наполягала на тому, що все майно було придбано за спільні грошові кошти подружжя. Так як позивачка по справі ОСОБА_3 продала квартиру, яка належала їй на праві приватної власності (а.с. 41-42 Т-2), а всі грошові кошти було витрачено на придбання майна.
		    Судом при розгляді справи встановлено і це вбачається із змісту самого договору купівлі-продажу (а.с. 41-42), пунктом 2.1 визначено, що продаж квартири вчиняється між сторонами за 43000 гривень. 
		    Також встановлено і це підтверджено представником позивача, що вказані грошові кошти в сумі 43000 гривень були витрачені на ремонт офісного приміщення, який знаходиться за адресою с. Боратин вулиця Центральна, будинок №13 Луцького району Волинської області.
		    Також судом достовірно встановлено і це підтверджується письмовими матеріалами справи та спростовує твердження сторони позивача, що все перераховане майно набуто відповідачем по справі ОСОБА_4 як фізичною особою. Так як безпосередньо письмовими матеріалами (а.с. 14-29) підтверджується придбання майна приватним підприємцем ОСОБА_4 та для здійснення підприємницької діяльності.
		    Також судом встановлено і це підтверджується письмовими матеріалами справи, що безпосередньо відповідачем по справі ОСОБА_4 неодноразово бралися кредити у фінансовій установі для його особистих потреб та на здійснення підприємницької діяльності (а.с. 94-127).     
		Таким чином судом достовірно встановлено, що все майно відповідачем було придбано для професійної діяльності і за грошові кошти від своєї діяльності як приватного підприємця і використовується ним в його підприємницькій діяльності, а не в інтересах сімї. А тому за таких обставин, придбане відповідачем майно судом розглядається як його особиста приватна власність.
		         Таким чином сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до обєктів права спільної сумісної власності подружжя. Так як судом достовірно встановлено джерела коштів, за які було придбано все перераховане майно. Зокрема судом встановлено, що придбання майна відбувалося за кредитними договорами, невідємною частиною яких є графік погашення кредиту. 
		При цьому судом достовірно встановлено, що погашення отриманих кредитів здійснювалося особисто відповідачем за рахунок оборотних коштів отриманих відповідачем від здійснення підприємницької діяльності.
		У звязку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися обєктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю відповідача, так як воно було придбано за особисті кошти.
		         Відповідно до статті 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		          Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя регулюється положеннями статті 65 СК України.
		         Так, статтею 65 СК України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
		Згідно із частинами 1, 2 статті 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення; фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
		Отже, майно фізичної особи  підприємця, як майно для професійної діяльності члена сімї, і яке придбане за кошти від своєї діяльності як підприємця і використовується в його підприємницькій діяльності, а не в інтересах сімї, слід розглядати як його особисту приватну власність, відповідно до ст. 57 СК України, а не як обєкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання ст. ст. 60, 61 СК України.
		Щодо позовної вимоги визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2304 га для обслуговування цеху з виробництва ковбасних виробів та офісних приміщень, розташована в с. Боратин Луцького району по вул. Центральна, 13; 1/2 частину приміщення цеху з виробництва ковбасних виробів та офісні приміщення /літер А-2/, загальною площею 1345,6 кв.м, за адресою Луцький район, с. Боратин вул. Центральна, 13; 1/4  частину магазину продовольчих товарів /літер А-9/, загальною площею 149,9 кв.м, за адресою м. Луцьк, вул. Федорова, 5; частину складсько-торгівельного комплексу /А-2/ загальною площею 113,3 кв.м., за адресою м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1а; приміщення торгового кіоску /А-1/ площею 17,7 кв.м., за адресою м. Луцьк, вул. Замкова, 4; право інтелектуальної власності на торгівельну марку (знак для товарів і послуг) «Мясний Дар» смак у кожному шматочку» - свідоцтво на знак для товарів і послуг №179616 від 10.12.2013 року то вона не підлягає до задоволення з підстав викладених вище. Так як відповідно до положень ст.ст.57, 61 Сімейного кодексу України, ст.52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
		Щодо позовної вимоги стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості частки у спільному майні подружжя автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_18, д.н.з. AC 0202 BK в розмірі 490 050 гривень то вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до статті 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. 
		          Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя регулюється положеннями статті 65 СК України.
		         Так, статтею 65 СК України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
		Судом достовірно встановлено, що сторонами в період шлюбу було придбано автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_18, д.н.з. AC 0202 BK (а.с. 3 Т-2). Даний факт сторонами не оспорюється.
		Також встановлено, що даний транспортний засіб було придбано за спільні кошти подружжя, оскільки стороною відповідача даний факт не спростовано та не доведено протилежного.
		Також встановлено, що відповідачем вказаний автомобіль був відчужений ОСОБА_7 (а.с. 36, 37 Т-2). Як вбачається із довідки-рахунку (а.с. 37 Т-2 ), що вказана довідка анульована і скасовано реєстрацію. Згідно довідки вартість автомобіля становила станом на 16.07.2015 року 981000 гривень. Однак дана довідка взагалі не приймається судом до уваги, так як вона анульована і не є належним доказом взагалі у відповідності до вимог ст. 57 ЦПК України. Також не може бути взята до уваги визначена позивачем вартість даного автомобіля на день звернення позивача до суду з вказаним позовом в сумі 1000000 гривень (а.с. 3). Так як стороною позивача до суду взагалі не подано належних доказів, які підтверджують вказану позивачем вартість цього автомобіля. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на ? частину автомобіля LandRover Range Rover 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_18, д.н.з. AC0202BK. При цьому не підлягає дана вимога в частині щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсації вартості частки у спільному майні подружжя автомобіль LandRoverRangeRover 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_18, д.н.з. AC 0202 BK в розмірі 490 050 гривень, з підстав викладених вище.
		Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 3654 гривень (а.с. 1). При цьому заявлений позов задоволено частково, в частині майнової вимоги щодо визнання права приватної власності на ? частину автомобіля LandRover Range Rover. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені і документально підтвердженні судові витрати по сплаті судового збору в сумі 654,00 гривень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		    Керуючись ст. ст. 57, 60, 61, 63, 65, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст. 52 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 57, 58, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В :
		Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
		Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на ? частину автомобіля LandRover Range Rover 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_18, д.н.з. AC0202BK.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені і документально підтвердженні судові витрати по сплаті судового збору в сумі 654,00 гривень. 
		В задоволенні решти позову  відмовити.
		Скасувати заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою суду від 22 червня 2016 року.
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя:                 В.В. Ковтуненко
		 
		Рішення в повному обємі
		складено 16 листопада 2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...