Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 559/1743/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2016. Зареєстровано: 25.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2016.
Дата набрання законної сили: 16.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		    16 листопада 2016 року                                 м. Рівне
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: 
		головуючого судді     - Ковальчук Н.М.,
		суддів     - Гордійчук С.О., Григоренка М.П., 
		секретар судового засідання     - Шептицька С.С.,
		з участю: позивачки                             - ОСОБА_1,
		представника позивачки              - ОСОБА_2,
		представника ПАТ «КБ «ПриватБанк»     - Станкевича В.О.,
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Дубенського відділення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,
		в с т а н о в и л а :
		Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 вересня 2016 року вказаний позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 2 000 гривень у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні інших вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.
		Вважаючи рішення суду в частині стягнення моральної шкоди незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеності обставин, що мають значення для справи та невідповідності їм висновків суду, ПАТ «КБ «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі покликається на ст. 1167 ЦК України, котра встановлює загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та вказує на таку обов'язкову складову відповідальності, як наявність вини. Стверджує, що в матеріалах справи відсутній хоч-якийсь доказ про те, що стан здоров'я позивачки погіршився у порівнянні з попереднім станом безпосередньо після подій, викладених у позовній заяві, та у зв'язку з ними. Зазначає, що позивачкою не доведено причинного зв'язку між діями Банку та душевними переживаннями і моральними стражданнями, яких вона зазнала. Додає, що для стягнення морального відшкодування повинен бути наведений розрахунок суми з урахуванням вимог розумності та справедливості, чого судом не було зроблено і позивачкою також не надано. Вказує на порушення судом процесуальних норм у зв'язку з невідповідністю оскаржуваного рішення вимогам закону щодо законності, обґрунтованості, належної оцінки доказів у їх сукупності. З наведених міркувань просить змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині стягнення моральної шкоди в сумі 2 000 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, а в решті - залишити без змін.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		____________________________________________________________________________
		Справа № 559/1743/15-ц                                                                                                                  Головуючий в суді І інстанції - Юзьвяк Б.Г.
		Провадження № 22-ц 787/1930/2016                                                                                                 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.
		Згідно ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
		Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується. 
		Судом встановлено: в січні 2014 року ПАТ «Приватбанк» за заявою ОСОБА_1 відкрило останній картковий рахунок для перерахування та отримання соціальної допомоги на дітей.
		У лютому 2015 року ПАТ «Приватбанк» карткуа позивачки була заблокована банком із залишком коштів на рахунку в сумі 4 345,61 грн..    
		В липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про захист своїх прав споживача, просила стягнути з банку 4 345,61 грн. перерахованої на її рахунок соціальної допомоги на дітей, які банк не видає через незаконне блокування картки, матеріальну шкоду в розмірі 1 000 гривень, 2 000 грн. моральної шкоди та 1 500 грн. витрат на правову допомогу.
		Під час провадження справи в суді позивачка свої вимоги уточнила у зв'язку з виплатою їй 3763 грн., та просила стягнути з банку 672,61 грн., які банк без її згоди зарахував на погашення кредиту, 105,14 грн. - 3% річних та 1 700 грн. витрат на правову допомогу.
		Задовольняючи позов в частині стягнення на користь позивачки 2 000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що банк порушив норми глави 72 ЦК України, які регулюють відносини між відповідачкою та позивачем щодообслуговування банківського рахунку, а ОСОБА_1 завдана моральна шкода, оскільки вона тривалий час з вини банку не могла отримати з рахунку кошти соціальної допомоги.
		З таким висновком суду колегія суддів апеляційного суду погоджується з наступних підстав. 
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це  операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
		Згідно ст. 1066, ст.1068 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
		За правилами ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що значаться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього і набувають статусу вкладу, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає:  споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивачка є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг. 
		Відповідно до ст. 21Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
		За ч.2 ст. 22 цього Закону при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Судом достовірно встановлено, що  з невідомих причин позивачка не могла з 1 квітня 2015 року до 17 грудня 2015 року отримати соціальну допомогу на дітей із свого карткового рахунку, перераховану їй відділом соціальної допомоги.
		Банк не надав їй також достовірної інформації, з якої причини тривалий час заблокована картка.
		Заперечуючи проти вимог позивачки, представник банку зазначив, що блокування картки здійснено у зв'язку з несанкціонованим доступом до картки сторонніх осіб.
		Однак жодного доказу, який би підтверджував такі доводи, відповідач не надав позивачці на її запити, також не подав таких доказів до суду.
		З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення факту порушень прав позивачки як споживача фінансових послуг неправомірними діями банку, які виразились у безпідставній затримці видачі коштів, переказаних їй відділом соціальної допомоги.
		Колегія суддів також погоджується з доводами позовної заяви про те, що вказані порушення завдали моральної шкоди позивачці і така шкода виразилась в душевних стражданнях, переживаннях через неможливість скористатись грошовими коштами, що надійшли як соціальна допомога на дитину.
		Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім»ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди. 
		Доводи апеляційної скарги відсутність підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивачки не підтверджені доказами, а тому не спростовують законних висновків суду першої інстанції.
		Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Оскільки оскаржуване рішення винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
		у х в а л и л а :
		     
		Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
		Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 вересня 2016 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
		Головуючий суддя                     Ковальчук Н.М.
		Судді:                         Гордійчук С.О.
		                            Григоренко М.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...