Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18509/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2016. Зареєстровано: 30.11.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.11.2016Справа №910/18509/16
		За позовом     Публічного акціонерного товариства "Укравторесурс" 
		до                     Київської міської ради 
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві
		третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ІТТ-ПЛАЗА"
		про                  зобов'язання вчинити дії
		Суддя   Головатюк Л.Д.
		 
		Представники : 
		Від позивача             Хапко Ю. Б. (дов. від 26.10.2016)
		Від відповідача           Телицька В. А. (дов. від 13.09.2016)
		Від третьої особи-1          не прибув
		Від третьої особи-2          Скочко Т. А. (дов. від 18.04.2016)
		Від третьої особи-3          Христич О. В. (дов. від 10.11.2016)
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання права тимчасового користування землею.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18509/16 та призначено до розгляду на 27.10.2016. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 до участі у справі залучено в якості третіх осіб - 1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та в якості третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «ІТТ - Плаза». Розгляд справи відкладено на 10.11.2016.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 розгляд справи відкладено на 17.11.2016 та зобов'язано учасників процесу надати до суду документи по справі.
		Через відділ канцелярії господарського суду 16.11.2016 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення 
		В судове засідання 17.11.2016 представник третьої особи - 1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
		Інші учасники судового процесу в судове засідання 17.11.2016 з'явилися та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких  позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Крім того в судовому засіданні третьою особою - 2 а відповідачем були подані документи по справі, які залучені судом до матеріалів справи.
		Розглянувши в судовому засіданні клопотання третьої особи - 2 про припинення провадження у справі, якому третя особа - 2 просила суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування пункту рішення Київської міської ради та щодо зобов'язання здійснити (відновити) державну реєстрацію договору, оскільки розгляд відповідних питань, на думку заявника, віднесено до компетенції адміністративного суд, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з підстав необґрунтованості поданого клопотання.
		Позовні вимоги мотивовані невідповідністю п. 18 Рішення Київської міської ради «Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «ІТТ - Плаза» для будівництва та обслуговування торгівельно - офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16-20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва» від 21.05.2009 № 475/1531 вимогам чинного на момент його прийняття законодавства.
		Відповідач у своєму відзиві у справі проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав. Позивач за договором від 07.09.2006 за реєстровим № 6289 продав Відкритому акціонерному товариству «Укрхлібпродсервіс», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ІТТ-ПЛАЗА" складські споруди, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 23, внаслідок чого право користування відповідною земельною ділянкою перейшло до покупця за договором від 07.09.2006 № 6289 та листом від 10.08.2007 № 56 надав свою згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022. Крім того, відповідач заявляє про сплив строку позовної давності та просить застосувати до позовних вимог позивача позовну давність, оскільки оскаржуване рішення було офіційно оприлюднене в газеті «Хрещатик» 03.06.2010 № 64. 
		Третя особа - 2 у своєму відзиві на позовну заяву ПАТ «Укравторесурс» заперечила проти задоволення вимог пред'явлених позивачем до неї, з підстав їх необґрунтованості. Згідно викладеного у відзиві третьої особи - 2 питання щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру в силу вимог ст. 9, 21, 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відносься до виключної компетенції державного кадастрового реєстратора територіального органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.          
		В судовому засіданні 17.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Як підтверджено матеріалами справи, 10.06.1997 між Закритим акціонерним  товариством «УКРАВТОРЕСУРС», правонаступником якого є позивач та Київською міською державною адміністрацією було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), що зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею 10.06.1997 за № 72-5-00022 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1 договору Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 28.10.1996 № 1704 надає, а Закрите акціонерне товариство «УКРАВТОРЕСУРС» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 15 390 кв. м., в тому числі за рахунок ділянки 1 - 12 289 кв.м. з них: промислова забудова - 11  389 кв. м. (капітальна 1-2 х поверхова - 3  100 кв.м, тимчасова - 1  200 кв. м., допоміжна та прилегла - 7  089 кв. м.), залізничне полотно - 500 кв. м., громадська капітальна 1 - 3 поверхова забудова - 400 кв. м.; ділянки 2-3 101 кв.м. (капітальна 1 - 2 поверхова - 350 кв. м, тимчасова - 850 кв. м., допоміжна та прилегла - 1  901 кв. м. згідно з планом земельного користування.  
		Згідно з п. 1.2. договору земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 у Залізничному районі та для експлуатації та обслуговування складських приміщень на вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі м. Києва.
		Закрите акціонерне товариство «УКРАВТОРЕСУРС» 07.09.2006 за договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського округу Виходцевим І. А. за реєстровим  № 6289, продало Відкритому акціонерному товару «Укрхлібпродсервіс» належні продавцю тимчасові складські споруди в кількості 3 одиниці, загальною площею 705, 8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 23. Згідно зазначеного в п. 1.2. договору № 6289 від 07.09.2006 відчужувані тимчасові складські споруди належать продавцю на підставі виписки з інвентаризаційної відомості по рахунку № 103 «Основні засоби» станом на 07.09.2006.
		У зв'язку з укладеним 07.09.2006 договором Закрите акціонерне товариство «Укравторесурс» звернулося до Київської міської ради з листом вих. № 56 від 10.08.2007, яким у відповідності до клопотання вх. № К 8007 та дозволу Д 2617 від 26.03.2007 на розроблення документації з землеустрою для переоформлення земельної ділянки просить зняти з реєстрації договір оренди від 10.06.1997 зареєстрований ГУ земельних ресурсів КМДА від 10.06.1997 за № 72-5-00022.
		При цьому, рішенням Київської міської ради від 12.07.2007 № 1093/1754 «Про передачу Закритому акціонерному товариству «Укравторесурс» земельної ділянки для будівництва, експлуатації  та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" для будівництва, експлуатації  та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва; передано Закритому акціонерному товариству "Укравторесурс", за умови виконання пункту 3 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 1, 23 га на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі:
		-          ділянку N 1 площею 1, 04 га - в короткострокову оренду на 1 рік для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом за рахунок частини земель, наданих відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.96 N 1704 "Про надання Закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" земельних ділянок для експлуатації адміністративного і виробничого будинків та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 та вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі", право користування якими посвідчено договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 N 75-5-00022;
		-          ділянку N 2 площею 0, 19 га, в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років (період будівництва) для організації будівництва, зокрема площею 0,14 га - за рахунок частини земель, наданих відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.96 N 1704 "Про надання закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" земельних ділянок для експлуатації адміністративного і виробничого будинків та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 та вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі", право користування якими посвідчено договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.97 N 72-5-00022; площею 0,05 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування».
		Також вказаним рішенням закрите акціонерне товариство «УКРАВТОРЕСУРС» зобов'язано звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з клопотанням щодо внесення відповідних змін до договору на право тимчасового користування землею  (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 75-5-00022.
		Згодом, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2008 у справі № 2/421 за позовом Закритого акціонерного товариства «Укравторесурс» до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до договору, визнано укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 року № 72-5-00022 в редакції, яка підписана Закритим акціонерним товариством «УКРАВТОРЕСУРС», та зобов'язано Головне управління земельних ресурсів зареєструвати угоду, що визнана укладеною.
		Угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022 була зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про що зроблено запис від 07.04.2009 № 72-6-00572 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Відповідно до угоди про внесення змін від 07.04.2009 № 72-6-00572 до договору оренди від 10.06.1997 № 72-5-00022 Київська міська рада, як орендодавець та Закрите акціонерне товариство, як орендар виклали пункт 1.1. договору в наступній редакції: «Київська міська рада на підставі рішення Київської міської ради від 12 липня 2007 року N 1093/1754 надає Закритому акціонерному товариству «УКРАВТОРЕСУРС» в оренду земельну ділянку загальною площею 1, 0408 га та земельну ділянку площею 0, 1812 га в межах червоних ліній, згідно з додатками, що є невід'ємною частиною цього Договору. 
		Пункт 1.2  договору сторони виклали в наступній редакції: «Земельна ділянка розміром 1, 0408 га надається в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва та земельна ділянка розміром 0,1812 га надається в тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років (на період будівніщтва) для організації будівництва.
		Строк дії договору оренди земельної ділянки, площею 1, 0408 га, що надана у користування на 49 років, згідно з договором оренди земельної ділянки зареєстрованого 10.06.1997 № 72-5-00022 у книзі записів державної реєстрації договорів, рахувати з 10.06.1997 (п. 3 угоди про внесення змін від 07.04.2009 № 72-6-00572 до договору оренди від 10.06.1997 № 72-5-00022).
		Свої зобов'язання за договором та угодою про внесення змін до договору позивач виконував належним чином, та сплачував обумовлену договором орендну плату впродовж 2010 - 2015 років (матеріали справи містять докази внесення позивачем орендної плати за договором за вказаний період).
		В той же час, Київська міська рада прийняла рішення від 21.05.2009 № 475/1531 «Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва».
		Зазначеним рішенням відповідач: 
		- затвердив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва (п. 3); 
		- передав Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза", за умови виконання пункту 13 цього рішення, в короткострокову оренду на 1 рік земельні ділянки загальною площею 1,4809 га для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва, з них: 
		- площею 0,2981 га - за рахунок частини земель, наданих ВАТ "Укрхлібпродсервіс" відповідно до пункту 1 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 N 123/1333 "Про оформлення права користування земельними ділянками", право користування якими посвідчено договорами оренди земельної ділянки, зареєстрованими в Головному управлінні земельних ресурсів від 09.07.2004 N 79-6-00209, від 09.07.2004 N 79-6-00208 (лист-згода ВАТ "ІТТ-Плаза" як правонаступника ВАТ "Укрхлібпродсервіс" від 29.01.2008 N 13); 
		- площею 0, 2323 га - за рахунок частини земель, наданих відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.96 N 1704 "Про надання закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" земельних ділянок для експлуатації адміністративного і виробничого будинків та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 та вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі", право користування якими посвідчено договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрованим в Головному управлінні земельних ресурсів від 10.06.97 N 72-5-00022 (лист-згода від 10.08.2007 N 56); 
		- площею 0,0067 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; 
		- площею 0,3666 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29.11.66 N 1802 "Про відвод земельної ділянки Конторі продовольчого матеріально-технічного постачання та заготівель "Продзаготтехпостач" Міністерства торгівлі УРСР під розміщення продовольчо-технічної бази"; 
		- площею 0,5772 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (п. 6); 
		- продав Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" земельну ділянку площею 1,2989 га за 38118299,00 грн. (тридцять вісім мільйонів сто вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок) для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, переданих в оренду згідно з пунктом 6 цього рішення (п. 9); 
		- розірвав за згодою сторін (лист-згода Закритого акціонерного товариства "Укравторесурс" від 10.08.2007 N 56) договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрований в Головному управлінні земельних ресурсів від 10.06.97 N 72-5-00022) (п. 18).
		Рішення Київської міської ради від 21.05.2009 № 475/1531 «Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва» було офіційно оприлюднене в газеті «Хрещатик» 03.06.2010 № 64.
		В подальшому Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 015552, яка знаходиться в м. Києві, вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16- 20, 22 у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва, площею 1, 2989 га.
		В травні 2016 року позивач вернувся до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації з листом вих. № 63 від 27.05.2016, яким просив повідомити його, про наступне: чи вносилися зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-0022 після 07.04.2009; на яких умовах та на підставі чого земельна ділянка площею 1, 0408 га по вул. Короленківській, 4, перебувала в оренді у ПАТ «Укавторесурс» у 2013, 2014 та 2015 роках; який розмір орендних платежів та за якою ставкою мало сплачувати ПАТ «Укавторесурс» за вказану земельну ділянку у 2013, 2014 та 2015 роках/за місць.
		У відповідь на лист вих. № 63 від 27.05.2016 Департамент земельних ресурсів направив позивачу лист вих. № 05707-10489 від 27.05.2016, який повідомив позивачу, що рішенням Київради від 21.05.2009 № 475/1531 (п. 18) розірвано за згодою сторін договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022. У зв'язку з чим на початку 2010 року договір було знято з реєстрації та дія договору на земельні ділянки (кадастрові номери 8  000  000  000:72:146:000 5, 8  000  000  000:72:146:000 9) на вул. Короленківській, 4 припинена.
		Позивач стверджує, що про розірвання п. 18 рішення Київради від 21.05.2009 № 475/1531 договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 йому стало відомо саме із листа Департаменту земельних ресурсів вих. № 05707-10489 від 27.05.2016. 
		Предметом спору  у даній справі є вимоги позивача до відповідача про визнання незаконним та скасування п. 18 рішення Київської міської ради від 21 травня 2009 року N 475/1531, про визнання за позивачем право тимчасового користування на умовах оренди земельними ділянками за договором оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022, про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022. А також вимога позивача до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві здійснити державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі України земельних ділянок орендованих за договором оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022.   
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
		Крім того, слід зазначити, що ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Оскільки відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ототожнюються поняття права користування та права власності, вони підлягають однаковому захисту.
		З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі- продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
		Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
		Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
		Згідно з частиною другою статті 13 Конституції України, кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
		Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.
		Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок грунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.
		Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно- правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.
		Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
		Як встановлено судом, позивач на момент прийняття відповідачем спірного рішення був наділений правом користування земельної ділянки площею 1, 0408 га та земельною ділянкою площею 0, 1812 га згідно договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), що зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею 10.06.1997 за № 72-5-00022 та угоди про внесення змін від 07.04.2009 № 72-6-00572 до договору оренди від 10.06.1997 № 72-5-00022, що зареєстрована книзі записів державної реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 07.04.2009 № 72-6-00572.
		Згідно положень ст. 93 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення (далі за текстом - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
		У відповідності до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;  г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
		Враховуючи, що п. 18 рішення Київської міської ради від 21.05.2009 № 475/1531 «Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва» розірвано договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрований в Головному управлінні земельних ресурсів від 10.06.97 N 72-5-00022), оскаржуваним рішенням відповідач фактично припинив право користування земельними ділянками площею 1, 0408 га та 0, 1812 га по вул. Короленківській, 4 в Голосіївському районі міста Києва позивачу.
		Згідно зі ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
		Частиною 4 ст. 142 ЗК України внормовано, що власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.    
		Статтею 143 ЗК України внормовано, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
		У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. 
		У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку (ст. 144 ЗК України).
		Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року N 7 вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. У разі пред'явлення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування позову про незаконність припинення права землекористування через відсутність судового рішення про вилучення земельної ділянки відповідач вправі пред'явити зустрічний позов про таке вилучення, а суд має розглянути його разом із первинним позовом.
		Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним.
		Матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача підстав визначених ст. 140, 141 ЗК України для припинення позивачу права користування земельною ділянкою. Відповідно право користування позивача земельною ділянкою на вул. Короленківській, 4 в Голосіївському районі міста Києва було припинене відповідачем з порушенням норм ст. 140 - 149 ЗК України та судового порядку ними встановленому, що є підставою для визнання п. 18 рішення Київської міської ради від від 21.05.2009 № 475/1531 «Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва» недійсним.
		Доводи відповідача стосовно наявності з боку позивача на момент прийняття спірного рішення добровільної відмови від права користування земельною ділянкою, яка оформлена листом № 56 від 10.08.2007 та відповідно права у відповідача на розірвання договору відхиляються судом з нижчевикладених підстав.
		Лист на який посилається відповідач датований серпнем 2007 року, а додаткова угода до договору, за рішенням суду, була укладена між сторонами в листопаді 2008 року. При цьому, додаткова угода до договору передбачала зменшення площі орендованої земельної ділянки  (орієнтовно на 0, 3 га) та була зареєстрована 07.04.2009. Вказане, за переконанням суду, свідчить про наявність у позивача наміру здійснення в подальшому права користування орендованою земельною ділянкою, та відповідно про відсутність у позивача наміру відмови від права користування земельною ділянкою.
		Крім того, із листа № 56 від 10.08.2007 вбачається, що позивач просив зняти з реєстрації договір у зв'язку з укладеним 07.09.2006 договору та у відповідності до клопотання Вх. № К8007 та дозволу Д2617від 26.03.2007. Матеріали справи місять копії вказаних клопотання та дозволу, із них вбачається: клопотання (заява) К-8007 було подане відповідачу Закритим акціонерним товариством  «Укравторесурс» 02.11.2006, і йшлося в ньому про надання у користування заявнику земельної ділянки по вул. Короленківській, 4 для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно -офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом; згода на розроблення документації із землеустрою  Д-2617 надана була Закритому акціонерному товариству «Укравторесурс» також щодо земельної ділянки по вул. Короленківській, 4 для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно -офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального рекреаційного призначення та паркінгом. Враховуючи вказане, а також те, що рішенням Київської міської ради від 12.07.2007 № 1093/1754 «Про передачу Закритому акціонерному товариству «Укравторесурс» земельної ділянки для будівництва, експлуатації  та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва» було передано Закритому акціонерному товариству "Укравторесурс земельні ділянки загальною площею 1, 23 га на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва для будівництва, експлуатації  та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом, суд дійшов висновку, що лист № 56 від 10.08.2007 в жодному випадку не є згодою позивача на передання Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" земельної ділянки площею 0, 2323 га - за рахунок частини земель, наданих відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.96 N 1704 "Про надання закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" земельних ділянок для експлуатації адміністративного і виробничого будинків та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 та вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі", право користування якими посвідчено договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).  
		Посилання відповідача на положення ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України та ст. 31 Закону України «Про оренду землі» відхиляються судом, оскільки за договором від 07.09.2006 Закрите акціонерне товариство «Укравторесурс» продало Відкритому акціонерному товариству «Укрхлібпродсервіс» тимчасові складські споруди, загальною площею 705, 8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 23. При цьому, як вбачається із тексту п. 1.1. договору на орендованій Закритим акціонерним товариством «Укравторесурс» по вул. Королнківській, 4 та вул. Фізкультури, 23 земельній ділянці були розташовані:  промислова забудова - 11  389 кв. м. (капітальна 1-2 х поверхова - 3  100 кв.м, тимчасова - 1  200 кв. м., допоміжна та прилегла - 7  089 кв. м.), залізничне полотно - 500 кв. м., громадська капітальна 1 - 3 поверхова забудова - 400 кв. м.,  капітальна 1 - 2 поверхова - 350 кв. м, тимчасова - 850 кв. м., допоміжна та прилегла - 1  901 кв. м. згідно з планом земельного користування. Згідно додаткових письмових пояснень позивача від 16.11.2016 станом на момент розгляду спору орендовані ним за договором та угодою до договору земельні ділянки на 100 % зайняті нерухомим майном належним позивачу на праві приватної власності, на підтвердження чого суду копію Свідоцтва про власність від 18.01.1994 реєстраційний № П - 161 видане Фондом державного майна України на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства матеріально - технічного забезпечення «Укравторесурс» - м. Київ, вул. Короленківська, 4.
		За приписами ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.  Отже, до набувача переходить лише право користування тими частинами земельної ділянки на якій розміщені житловий, будинок, будівля або споруда та яка необхідна для їх обслуговування, а не право користування всією земельною ділянкою. Крім того, за договором від 07.09.2006 були відчужені тимчасові складські споруди, які не є нерухомим майном.
		За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, згідно положень ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Вимоги вказаних положень чинного законодавства також не були дотримані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, і доказів іншого матеріали справи не містять.
		Щодо посилання відповідача на правовий висновок зроблений Верховним судом України у постанові від 06.07.2016 № 3 - 514гс16, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України у справі № 916/876/13, суд зазначає, що в даному випадку обставини справи відрізняються від обставин справи № 916/876/13 грн, і як вбачається із тексту Рішення Київської міської ради від 21.05.2009 № 475/1531 «Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва»,  Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" не було оформлене право власності (право володіння) земельною ділянкою орендованою позивачем за договором та угодою до договору.  
		Вимоги позивача щодо визнання за ним права тимчасового довгострокового користування на умовах оренди земельною ділянкою розміром 1, 0408 га строком на 49 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно - рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва та земельною ділянкою розміром 0, 1812 (нуль цілих одна тисяча вісімсот дванадцять десятитисячних) га строком на 5 (п'ять) років (на період будівництва) для організації будівництва згідно з Договором на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 та Угодою від 07.04.2009 № 72-6-00572 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022 судом задовольняються. 
		У відповідності до положень ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. 
		Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.
		Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. 
		Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
		Судом встановлені обставини не визнання відповідачем права користування позивачем земельною ділянкою по вул. Короленківській, 4, Голосіївському районі міста Києва, та обставини наявності у позивача права оренди вказаної земельної ділянки згідно з укладеним на підставі відповідного рішення міської ради договору та угоди до договору, зареєстрованого 07.04.2009, строк дії якого на момент розгляду справи не закінчився. Отже, право позивача підлягає захисту відповідно до вимог статті 152 ЗК України.
		Заявлена позивачем вимога щодо визнання дійсним договору на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 в редакції угоди від 07.04.2009 № 72-6-00572 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, а саме,  правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що договір на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 в редакції угоди від 07.04.2009 № 72-6-00572 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022 визнаний судом недійсним, не встановлена його недійсність і законом, відтак вказаний договір є правомірним.
		І такий спосіб захисту цивільного права, як визнання договору дійсним не передбачений чинним законодавством, зокрема ст. 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 152 ЗК України.
		Наведена позиція суду, відповідає позиції Пленуму Вищого господарського суду України. Так, згідно п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 ЦК України. Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 16 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України).
		Заявлена позивачем вимога до Головного управління Держгекадастру у м. Києві щодо здійснення державної реєстрації у Державному земельному кадастрі України земельних ділянок орендованих за договором оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022 задоволенню не підлягає, оскільки Головне управління Держгекадастру у м. Києві не є відповідачем у даній справі, і відповідно не може виступати в даному судовому процесі, як зобов'язана сторона, а клопотання про залучення Головного управління Держгекадастру у м. Києві до участі у справі в якості іншого відповідача не заявлялося.
		Стосовно поданої представником Київської міської ради заяви про застосування до заявлених позовних вимог наслідків пропуску строків позовної давності у зв'язку з публікацією у червні 2010 року в номері № 64 Газети «Хрещатик» відомостей про прийняття Київською міською радою рішення від 21 травня 2009 року N 475/1531, суд зазначає таке.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		З назви рішення Київської міської ради від 21 травня 2009 року N475/1531, позивач не мав міг довідатись про вирішення одним із пунктів цього рішення питання щодо розірвання договору оренди № 72-5-00022. Крім того, протягом 6 років після зняття з реєстрації договору оренди № 72-5-00022 відповідач приймав від позивача виконання зобов'язань по сплаті орендної плати за договором, що підтверджується відповідними платіжними документами, наявними в матеріалах справи.
		Оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позивачу стало відомо про прийняте рішення Київської міської ради від 21 травня 2009 року N 475/1531 після отримання листа Департаменту земельних ресурсів від 27.05.2016 № 05707-10489.
		Враховуючи викладені норми, та встановлені судом обставини справи позивач звернувся до суду для захисту свого порушено права в межах загального строку позовної давності, відповідно у суду відсутні підстави для відмови у позові у зв'язку зі спливом позовної давності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відтак, сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укравторесурс" задовольнити частково.
		2. Визнати незаконним та скасувати п. 18 рішення Київської міської ради «Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва» від 21 травня 2009 року N 475/1531.
		3. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Укравторесурс" (01033, м. Київ, вул. Короленківська, 4; ідентифікаційний код 00426526) право тимчасового довгострокового користування на умовах оренди земельною ділянкою розміром 1, 0408 (одна ціла чотириста вісім десятитисячних) га строком на 49 (сорок дев'ять) років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва та земельною ділянкою розміром 0, 1812 (нуль цілих одна тисяча вісімсот дванадцять десятитисячних) га строком на 5 (п'ять) років (на період будівництва) для організації будівництва згідно з Договором на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 та Угодою від 07.04.2009 № 72-6-00572 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022, що укладені між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) та Публічним акціонерним товариством "Укравторесурс" (01033, м. Київ, вул. Короленківська, 4; ідентифікаційний код 00426526).
		4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Публічного акціонерного товариства "Укравторесурс" (01033, м. Київ, вул. Короленківська, 4; ідентифікаційний код 00426526) витрати на оплату судового збору в розмірі 2  756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп. 
		5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 28.11.2016.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                           Л. Д. Головатюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...