Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 564/2563/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 02.12.2016. Зареєстровано: 03.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2016.
Дата набрання законної сили: 15.02.2017
Результат оскарження 15.02.2017 Апеляційний суд Рівненської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 564/2563/15-к
		01 грудня 2016 року 
		Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна середня, неодруженого, несудимого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_8 07 липня 2015 року близько 01 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території поля, що на окраїні с. Іваничі Костопільського району Рівненської області, неподалік колишньої ферми, під час пустощів вискочив на плечі ОСОБА_4 внаслідок чого вони впали у невелику яму. В результаті вказаних вище необережних дій обвинуваченого ОСОБА_8 , які спровокували вказане падіння, потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді забою-здавлення правої гомілки, міжм`язову напружену гематому верхньої третини гомілки, закритий епіфіоліз проксимального епіфізу великогомілкової кістки із незначним зміщенням, компартмент синдром правої гомілки, травматичне ураження дистальних нервів правої ноги, які в своїй сукупності відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав. Під час дачі показання пояснив, що 06 липня 2015 року близько 22 год. 30 хв. він разом із своїм братом ОСОБА_9 прийшов до знайомих хлопців святкувати Івана Купала. Відпочивали вони на полі неподалік с. Іваничі. В ході святкування вони почали гратися, «дуріти» - він вискочив на спину потерпілому ОСОБА_10 , який проніс його близько 2 м. Після того, як його в спину штовхнув ОСОБА_11 , він разом із потерпілим впали в невелику яму. Після вказаного падіння ОСОБА_4 не зміг піднятися та поскаржився на сильний біль в нозі. Оскільки відразу після даного падіння ОСОБА_11 стояв неподалік ями, ОСОБА_8 зрозумів, що саме він штовхнув його. Крім того, обвинувачений вказав, що в ту ніч алкогольних напоїв не вживав, пив тільки безалкогольне пиво. ОСОБА_8  зазначив про те, що оскільки не винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, він не визнає цивільні позови пред`явлені до нього та ніякої допомоги потерпілому в порядку відшкодування шкоди завданої вказаним злочином не надавав.
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_8 вину не визнав, винуватість обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення стверджується дослідженими у суді доказами.
		Зокрема, з показань потерпілого ОСОБА_4 даних в судовому засіданні вбачається, що ввечері 06 липня 2016 року він з друзями ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 взявши із собою продукти харчування та алкогольні напої пішли на поле, яке знаходиться неподалік колишньої ферми с. Іваничі Костопільського районі святкувати Івана Купала. Пізніше до них приєдналися брати ОСОБА_17 і ОСОБА_18 . Близько 01 год. 07 липня 2016 року він відійшов від місця відпочинку на відстань близько 5-10 метрів, для того щоб сходити в туалет. Коли стояв спиною до компанії, то відчув, як хтось вистрибнув йому на плечі, від чого не встояв на ногах та разом із ОСОБА_8 впав в яму. Відразу після падіння він відчув сильний біль в нозі, піднятися він зміг тільки з допомогою ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Додому його довезла на велосипеді мама, якій допомагали ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Близько 04 години прокинувся від різкого болю в нозі, після чого мама викликала швидку допомогу. Після огляду лікарі його відразу госпіталізували. Він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні: в Костопільській ЦРЛ, в Рівненській обласній дитячій лікарні та у відділенні мікрохірургії та реконструктивно-відновлювальної хірургії верхньої кінцівки Інституту травматології та ортопедії НАМН України м.Київ. На даний час він продовжує лікування амбулаторно під наглядом ортопеда-травматолога. Крім того, потерпілий зазначив, що після даної події і до цього часу обвинувачений жодного разу перед ним не вибачився за вчинене і нічим не допоміг. 
		В судовому засіданні потерпілий вказала на ОСОБА_8 , як особу, через дії якого він отримав тілесні ушкодження . 
		Показання потерпілого ОСОБА_4 щодо обставин в судовому засіданні об`єктивно підтверджуються показаннями свідків. 
		Так, свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що 06.07.2015 року близько 22.00 години він разом із ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , з братом ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 святкували день « ОСОБА_24 » на території колишньої ферми, що розташована за с.Іваничі. Разом з ними також святкували брати ОСОБА_25 . Під час відпочинку вони їли та вживали спиртні напої. Також, зазначив, що ОСОБА_26 під час відпочинку вів себе неспокійно: обливав усіх пивом, викручував руки. Територія, де вони сиділи, освітлювалась добре, бо горіли костри. Близько 01 год. ОСОБА_27 сказав, що хоче в туалет та відійшов від них приблизно на відстані 3-5 метрів, але його було добре видно. Він та ОСОБА_11 сиділи обличчям до місця події та бачили, як в той час як ОСОБА_27 відійшов від них, ОСОБА_26 побіг в сторону до ОСОБА_28 , а підбігши до нього, ззаду випригнув на плечі останньому та повіс на ньому, внаслідок чого вони впали в яму біля якої стояли. ОСОБА_27 закричав від болю і просив ОСОБА_18 встати з нього. Коли підійшли до них, ОСОБА_29 сказав, що у нього сильно болить нога та він не може сам встати. Він з хлопцями допоміг йому підвестись та добратись додому.
		Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні дав аналогічні показання як свідок ОСОБА_21 .
		Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що 06.07.2015 року близько 22.00 години він разом із ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , святкували день « ОСОБА_24 » на території колишньої ферми, що розташована за с.Іваничі. Хвилин за 30 до них підійшли брати ОСОБА_32 та ОСОБА_33 . Вони розпалили багаття та сіли їсти. Під час відпочинку ОСОБА_26 чіплявся до нього, а також до решти хлопців. Близько 01 год. ОСОБА_27 сказав, що хоче в туалет та відійшов від них приблизно на відстань 3-5 метрів та зупинився біля ями. Також, в цей час ОСОБА_26 відійшов від них, а він з ОСОБА_12 та ОСОБА_15 сиділи на покривалі та їли. В цей час він почув крик ОСОБА_28 . Після чого, вони в трьох підійшли до ОСОБА_28 , який лежав у ямі та кричав від болю у нозі. Як саме вистрибнув ОСОБА_26 на ОСОБА_29 він не бачив, але коли вони підійшли до ОСОБА_28 на допомогу, біля останнього бачили ОСОБА_34 . Вони допомогли ОСОБА_29 підвестися та повели до дороги, де його забрала мама. Крім того, ОСОБА_31 , впевнено зазначив, що в той час коли ОСОБА_27 впав разом із ОСОБА_35 , ОСОБА_11 , знаходився біля нього.
		Свідок ОСОБА_36 , повідомив, що 06.07.2015 року близько 22.00 години він разом із ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , ОСОБА_37 та ОСОБА_9 , святкували день « ОСОБА_24 » на території колишньої ферми, що розташована за с.Іваничі. Прийшовши на вказану територію, вони почали готувати їсти, а саме смажити шашлики. Близько 23.00 год. коли вони вже закінчували приготування їжі до них приєднався ОСОБА_26 . Під час відпочинку вони їли та вживали спиртні напої. Близько 01 год., він пішов збирати мангал, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 бігали в стороні один за одним. ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_38 залишались сидіти на покривалі. Потім він почув як кричить ОСОБА_27 , та підійшовши до нього, біля якого вже були хлопці, побачив, що ОСОБА_27 лежить в ямі, недалеко від того місця, де вони відпочивали. На запитання - що сталось ?, йому відповіли, що ОСОБА_26 вискочив на плечі ОСОБА_28 , внаслідок чого останній впав у яму. Разом з хлопцями він допоміг ОСОБА_29 підвестися та повели його до дороги, де його забрала мама.
		Суд вважає, що покази потерпілого та свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40  та ОСОБА_41  є послідовними, логічними, які узгоджуються з іншими доказами. 
		Свідок ОСОБА_5 (мама потерпілого) в судовому засіданні показала, що 07 липня 2015 року близько 02 год. до неї зателефонував син ОСОБА_4 та повідомив що у нього дуже болить нога і вона відразу велосипедом поїхала до нього. За допомогою велосипеда та друзів сина ОСОБА_19 та ОСОБА_20 довезла його додому. Близько 04 год. вона викликала швидку допомогу, оскільки ОСОБА_29 почала дуже боліти нога. Після огляду лікарями його було госпіталізовано спочатку в Костопільську ЦРЛ, а згодом до Рівненської обласної дитячої лікарні і направлено у відділення мікрохірургії та реконструктивно-відновлювальної хірургії верхньої кінцівки Інституту травматології та ортопедії НАМН України м.Київ, де було проведено операційне втручання. Свідок ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_4 після тривалого лікування на стаціонарі, продовжує лікування амбулаторно. Свідок зазначила про те, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки на лікування її сина ОСОБА_4 витрачено значні грошові кошти, було проведено чотири операції. Обвинувачений ОСОБА_8 жодного разу не просив вибачення у неї та її сина за вчинене, ні вона ні потерпілий не отримали з його боку жодної допомоги.
		Свідок ОСОБА_42 (брат обвинуваченого), в судовому засідання показав, що вони дійсно святкував «Івана Купала» на території колишньої ферми, та вказав, що бачив як ОСОБА_11 пихнув його брат ОСОБА_34  на ОСОБА_28 і вони разом впали.
		Покази даного свідка про те, що ОСОБА_8 не винен в нанесені необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , оскільки його штовхнули, що і стало причиною їх падіння, суд не приймає, оскільки вони не узгоджуються з іншими доказами, а тому ці покази слід визнати такими, що спрямовані на те, щоб допомогти обвинуваченому ОСОБА_8 уникнути відповідальності за скоєне. 
		Покази свідка ОСОБА_43 , яка в судовому засіданні вказала, що під час святкування ОСОБА_24 підходила до вогнища де відпочивали її сини ОСОБА_18 та ОСОБА_33 з друзями, бачила як вони їли, розпивали спиртні напої, суд визнає такими, які не доказують та не спростовують вину обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки дана особа не була очевидцем події, в ході якої останній вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
		Крім того, вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення доводиться також дослідженими в судовому засіданні документами: 
		Висновком експерта №315 від 02 вересня 2015 року (а.с. 33-34), згідно з яким потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні такі тілесні ушкодження: "Забій-здавлення правої гомілки. Міжм`язова напружена гематома верхньої третини гомілки. Закритий епіфіоліз проксимального епіфізу великогомілкової кістки із незначним зміщенням. Компартмент синдром правої гомілки. Травматичне ураження дистальних нервів правої ноги", які підтверджені під час операцій та чисельними інструментаційними методами дослідження. Вид ушкоджень та їх морфологічні властивості свідчать про утворення незадовго до звернення за медичною допомогою від дії тупого предмета. Отримана ОСОБА_4 травма правої гомілки для свого загоєння потребує тривалого (більше 21 доби) час, і за цим критерієм за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Характер травми правої гомілки, розташування та напрям зміщення в ділянці епіфіолізу(перелом по хрящевій зоні росту кістки) не виключають механізм утворення такої обставини на які вказав ОСОБА_4 , тобто при значному осьовому навантажені на ногу при знаходженні її у вертикальному чи близькому до цього положенні.
		Даними протоколу огляду місця події від 16.09.2015 року та фототаблицею до нього (а.с.71-73), згідно з яким оглянуто територію поля (лугу), що на окраїні с. Іваничі Костопільського району Рівненської області, неподалік колишньої ферми, тобто місце де відбувалися події в ніч з 06.07 на 07.07. 2015 року.
		Протоколами проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_21 , ОСОБА_39 , ОСОБА_41 та ОСОБА_40 від 19.09.2015 року (а.с.76-78, 76-78,79-82,83-85,86-88) в ході проведення яких свідки розповіли та показали на місці розташування всіх учасників події та механізм спричинення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
		Оцінюючи зібрані докази та покази обвинуваченого ОСОБА_8 , які він дав у судовому засіданні про те, що не з його вини було спричиненно тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , а іншшою особою, суд ставиться до них критично, розцінює їх як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання . 
		Приймаючи до уваги, що покази потерпілого ОСОБА_4 , які він давав під час судового розгляду, щодо неправомірних дій ОСОБА_44 , є послідовними, логічними і повністю узгоджуються з показами з цього ж приводу свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_39 , ОСОБА_41 , ОСОБА_40 та ОСОБА_5 , які також узгоджуються як між собою так і з іншими доказами, що були досліджені в судовому засіданні, тому суд зазначені покази потерпілого та свідків визнає правдивими і кладе їх в основу вироку.
		Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_8 07.07.2015 року близько 01 год. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на полі неподалік колишньої ферми, що в с. Іваничі Костопільського району, спричинив необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , а тому ці його дії суд, кваліфікує за ст. 128 КК України.
		Під час судового провадження прокурором в інтересах держави в особі Рівненсьокої обласної ради було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення на суму 16833 грн. 93 коп.
		Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_8 не визнав цивільний позов, суд дослідивши надані докази, зокрема розрахунок вартості перебування на стаціонарному лікуванні в КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» (а.с. 61), вважає, що позов прокурора підлягає до задоволення . 
		Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 пред`явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
		Так, в обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що внаслідок скоєння ОСОБА_8 кримінального правопорушення, була завдана значна матеріальна шкода, що полягає у понесені витрати на лікування, придбання ліків, медичних препаратів та проходження процедур, в зв`язку з чим, просить суд стягнути з обвинуваченого на її користь 20 454 грн. 01 коп., а також її сину ОСОБА_10 була завдана значна моральна шкода, яку вони оцінили в розмірі 100000 грн. 
		Цивільний позов законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_45 також не визнав .
		У відповідності до ст.1166 та 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		У відповідності до п. 14 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1989 р. № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" із послідуючими змінами і доповненнями, при розгляді позову мають бути наведені докази, якими підтверджується шкода, а також наведені розрахунки сум, що підлягають стягненню.
		Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. 
		Згідно досліджених в судовому засіданні чеків, квитанцій, наданих цивільним позивачем ОСОБА_5 в якості доказів, якими підтверджується розмір матеріальної шкоди завданої злочином, суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає до задоволення в повному обсязі. 
		При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд приймає до уваги характер скоєного кримінального правопорушення, фізичний біль та психологічні страждання, яких зазнав потерпілий ОСОБА_4 , погіршення стану його здоров`я, глибину душевних страждань, у зв`язку із самим фактом нанесення тілесних ушкодженням, болісним лікуванням, необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя, порушення його нормальних соціальних зв`язків, вимушеної перерви у навчанні. З врахуванням вказаних обставин, з урахуванням засад розумності, виваженості і справедливості та з врахуванням характеру порушення законного права на життя та здоров`я, глибини душевних страждань позивачів в зв`язку зі , суд визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 70 000 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за його необґрунтованістю.
		Відповідно до ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд призначає покарання, яке є справедливим, у межах установлених у санкції статті та особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про винну особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують . 
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , гідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, та приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_8  обставини, що обтяжує покарання та відсутність обставин, що пом`якшують його покарання, з урахуванням особи винного, який свою вину у вчиненні злочину не визнає та у вчиненому не розкаявся та не надав матеріальної допомоги на лікування, беручи до уваги наслідки вчинення протиправного діяння, що призвели не тільки до ушкодження здоров`я особи, а й до погіршення його фізичного стану та враховуючи думку законного представника неповнолітнього потерпілого щодо призначеної міри покарання, суд вважає за необхідне, обрати обвинуваченому покарання, із передбачених санкцією ст. 128 КК України - у виді обмеження волі .
		Сукупність досліджених судом обставин, свідчить про те, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства. Таке покарання на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 349 ч. 3, 368, 373,374  КПК України, статтями 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст. 128 КК України, суд 
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати із приведення вироку до виконання. 
		 
		Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до ОСОБА_8 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення - задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави в особі Рівненської обласної ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 16833 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 93 коп.
		Цивільний позов ОСОБА_46 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4  матеріальну шкоду в розмірі 20454 (двадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 01 коп., та моральну шкоду в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...