Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/48652/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність; Спори про самочинне будівництво.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2016.
Дата набрання законної сили: 29.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                             АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		                                               _____________________________________
		 
		Р І Ш ЕН Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		             29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:                      
		                                           головуючого - судді         Рейнарт І.М. 
		                                           суддів                                 Волошиної В.М., Музичко С.Г. 
		                                           при секретарі                     Ігнатьєву Є.В. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про усунення перешкод в реалізації права власності шляхом знесення самочинно побудованої конструкції в допоміжних приміщеннях багатоквартирного будинку та приведення приміщення в первісний стан,
		№ апеляційного провадження:  №   22-ц/796/11074/2016                                                     Головуючий у суді першої інстанції:Остапчук Т.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.встановила:
		 
		у грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача привести за власний рахунок горище під'їзду № 1 житлового будинку по АДРЕСА_1 до попереднього стану, привести сходову клітину між 4 поверхом та горищем  під'їзду №1 житлового будинку по АДРЕСА_1 в попередній стан згідно поверхового плану забудови будинку, що є місцем загального користування.
		Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачем ОСОБА_3, яка є власником квартири АДРЕСА_3,  було встановлено металеву конструкцію для облаштування сходів та окремого входу до другого рівня своєї квартири АДРЕСА_3. 
		Позивач стверджував, що він як співвласник допоміжних приміщень, у тому числі горища під'їзду № 1, згоди на вчинення таких дій не давав, також вказані дії відповідач не погоджувала з Держархбудінспекцією, ЖЕД «Хрещатик», що свідчить про те, що відповідач здійснює будівельні роботи без належних дозвільних документів і в порушення права власності інших співвласників нерухомого майна та завдаючи шкоди об'єкту культурної спадщини, яким є будинок.
		Рішенням суду від 30 червня 2016 року в позові відмовлено.
		У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 
		Представник позивача посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, так як до участі у справі не були залучені треті особи, інтересів яких стосується даний позов, а також неправильне застосування норм матеріального права.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представників відповідача, які просили залишити 
		                                                           - 2 -
		 
		рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідач - власником квартири АДРЕСА_3.
		Будинок по АДРЕСА_1 перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення відповідно до наказу Міністерства культури і туризму від 16 червня 2007р. № 662/0/16-07.
		Управлінням охорони культурної спадщини 2 квітня 2013р. погоджено ОСОБА_3 реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації «Реставрація та пристосування квартири АДРЕСА_3» 
		4 листопада 2013р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано подану ОСОБА_3 декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реставрація та пристосування квартири АДРЕСА_3» № КВ083133080267.
		Відповідно до акту огляду будинку на АДРЕСА_1 складеного 3 червня 2015р. спеціалістами Управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту культури, на останньому поверсі приміщення сходової клітини проводяться роботи з встановлення сходів та додаткового входу, який влаштовується у приміщенні горищного поверху, в якому розташовується світловий ліхтар. На рівні останнього поверху встановлено металеві конструкції для влаштування сходів, встановлено будівельні ліси.
		Наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві № 113 від 31 серпня 2015р. скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт № КВ083133080267 від 4 листопада 2013р. у зв'язку із наданням замовником ОСОБА_3 недостовірних даних у зареєстрованій декларації у частині визначення категорії складності об'єкта та невиконанням вимог чинного законодавства.
		З листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21 вересня 2015р. вбачається, що у результаті проведеної перевірки встановлено проведення ОСОБА_3 у місцях загального користування будівельних робіт з втручанням у міжповерхове перекриття четвертого та мансардного поверху (влаштовано проріз), на сходовій клітині між четвертим поверхом та горищем влаштовано металеві сходи (станом на 26 серпня 2015р.).
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та відсутності порушення прав позивача.
		Проте, погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.
		               Статтею 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки  Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних  адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
		    Пунктом 3 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з 
		                                                          - 3 -
		 
		повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. 
		Згідно додатку А (обов'язковий) ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» (стандарт - настанова призначена для замовників та проектувальників для визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва) об'єкт культурної спадщини місцевого значення відноситься до IV категорії складності об'єкта будівництва.
		            Отже, починаючи реставраційні роботи та пристосування квартири АДРЕСА_3 під сучасні потреби з приєднанням горища, відповідач повинна була мати дозвіл на виконання будівельних робіт, який видається органом державного архітектурно-будівельного контролю.
		            Разом з тим, відповідачем суду першої інстанції не було надано такого дозволу.
		            Висновок суду першої інстанції про наявність на початок будівельних робіт у відповідача зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт не ґрунтується на аналізі норм матеріального права та без врахування тієї обставини, що відповідачем у декларації було неправомірно зазначено про віднесення об'єкту будівництва до III категорії складності.
		            Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних  будинків та житлових приміщень  у  гуртожитку  є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки,  сараї  і  т. ін.) передаються  у  власність  квартиронаймачів  безоплатно  і  окремо приватизації не підлягають.
		            Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
		            Частиною 1 статті 369 ЦК України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. 
		            Частина 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
		Відповідно до ч. 1 ст.31 цього закону проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
		У листі Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21 вересня 2015р. зазначено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видав ОСОБА_3 містобудівні умови 
		                                                                - 4 -
		 
		та обмеження забудови земельної ділянки від 30 вересня 2013р. за № 17452/0/12/009-АДРЕСА_4 для реставрації та пристосування квартири АДРЕСА_3, згідно пункту 5 яких замовнику до початку проектування необхідно отримати згоду балансоутримувача житлового будинку, власників та співвласників приміщень будівлі на реалізацію намірів забудовника.
		На початок будівельних робіт будинок АДРЕСА_1 знаходився на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» і обслуговувався ЖЕД «Хрещатик» (ОСББ у будинку було створено та зареєстровано 15 лютого 2016р., тобто після виникнення спірних правовідносин).
		Отже, до початку здійснення будівельних робіт, у тому числі і влаштування металевих сходів на сходовій клітині між четвертим поверхом та горищем, відповідач повинна була отримати згоду всіх співвласників будинку, зокрема і під'їзду № 1, де розташовані сходи, а також балансоутримувача будинку.
		Разом з тим, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відповідачем таких документів надано не було.
		Також не було надано відповідачем доказів у підтвердження того, що влаштування металевих сходів на сходовій клітині між четвертим поверхом та горищем було передбачено проектною документацією, яка розроблена ТОВ «Творча архітектурна майстерня А.Володарська».
		Надані відповідачем заперечення проти демонтажу сходів мешканця квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_7 та мешканця квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_8 не свідчать про отримання відповідачем згоди на влаштування металевих сходів за згодою всіх співвласників сходової клітини, як місця загального користування. 
		Посилання відповідача на підтвердження правомірності своїх дій на акт ЖЕД «Хрещатик» від 16 лютого 2016р. про те, що сходи, які існують між четвертим поверхом та горищем під світловим ліхтарем забезпечують вільний доступ всім мешканцям під'їзду № 1 для користування горищним приміщенням під світловим ліхтарем та вихід на дах будинку фахівцям ЖЕД «Хрещатик» для обслуговування покрівлі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказаний акт не спростовує відсутність надання згоди балансоутримувача на виконання  будівельних робіт та дотримання відповідачем норм діючого законодавства щодо користування спільною сумісною власністю.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем металеві сходи на сходовій клітині між четвертим поверхом та горищем влаштовано без належної проектної документації та без отримання дозволу на проведення будівельних робіт.
		Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. 
		Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та 
		                                                            - 5 -
		 
		інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 3 ст. 16 ЦК України).
		Отже, позивач має право захистити своє порушене право, заявивши вимогу про відновлення становища, яке існувало до порушення, а відтак вимоги позивача про зобов'язання відповідача привести сходову клітину між 4 поверхом та горищем під'їзду № 1 житлового будинку АДРЕСА_1 в попередній стан згідно поверхового плану забудови будинку, відповідають способу захисту, визначеному статтею16 ЦК України.
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що металі сходи прикріпленні до стін його квартири, а також розміщені біля вікон його квартири, які виходять на простір, який розташований між сходовою клітиною та горищем.
		Разом з тим, суд першої інстанції належним чином вказані посилання позивача не перевірив, хоча частково його посилання були підтверджені наданими відповідачем фотокартками (с.с.94-96 т.1).
		Доводи позивача підтверджені наданими апеляційному суду фотокартками та копією акту, складеного 11 жовтня 2016р. працівниками ЖЕД «Хрещатик» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (с.с.50-52 т.2).
		Крім того, зведення сходової клітини було проведено без згоди всіх співвласників будинку, у тому числі і позивача, за власною ініціативою відповідача, чим порушені норми ст. 369 ЦК України.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем під час судового розгляду було доведено порушення його прав, які підлягають судовому захисту.
		Судом першої інстанції не повно з'ясовані фактичні обставини справи, не оцінені надані сторонами докази, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів скасовує рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		Колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача привести за власний рахунок горище під'їзду № 1 житлового будинку по АДРЕСА_1 до попереднього стану задоволенню не підлягають, так як не є конкретними.
		Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. 
		При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 487грн. 20коп., як за одну вимогу немайнового характеру, при подачі апеляційної скарги позивачем був оплачений судовий у сумі 1075грн., хоча підлягав оплаті у сумі 1071грн. 84коп., про що було зазначено в ухвалі від 22 липня 2016р.
		Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідач повинна відшкодувати позивачу понесені ним витрати по оплаті судового збору у сумі 1 023грн. 12коп. (за подачу позову до суду у сумі 487грн. 20коп. та за подачу апеляційної скарги у сумі 535грн. 92коп.). 
		Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК  України, колегія суддів
		 
		вирішила:
		 
		апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
		            Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року скасувати, 
		                                                                - 6 -
		 
		ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
		            Зобов'язати ОСОБА_3 привести сходову клітину між 4 поверхом та горищем під'їзду № 1 житлового будинку АДРЕСА_1 в попередній стан згідно поверхового плану забудови будинку, що є місцем загального користування.
		            Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1 023грн. 12коп.
		            В іншій частині позову відмовити.
		            Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		 
		Головуючий:        
		 
		               
		    Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...