Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1303/687/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2016. Зареєстровано: 10.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2016.
Дата набрання законної сили: 05.06.2023
Результат оскарження 05.06.2023 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1303/687/2012
		пр.№ 1/464/2/16 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07.12.2016 року                                     м.Львів
		   Сихівський районний суд м.Львова
		в складі колегії суддів: головуючого-судді ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі секретарів судових засідань ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 ,
		підсудних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		представника цивільного відповідача ОСОБА_13 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
		П р и х о д  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мена Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого провідником пасажирських вагонів вагонної дільниці станції Київ-пасажирський ДТГО Південно-Західна залізниця, неодруженого, відповідно до ст. 89 КК України судимості не має,
		у вчиненні злочинів, передбачених п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, 
		І в а н и ц ь к о г о ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Носівка Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого провідником пасажирських вагонів вагонної дільниці станції Київ-пасажирський ДТГО Південно-Західна залізниця, одруженого, відповідно до ст. 89 КК України судимості не має,
		у вчиненні злочинів, передбачених п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , працюючи провідниками пасажирських вагонів у вагонній дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО Південно-Західна залізниця 16-17 грудня 2011 року, перебуваючи при виконанні службових обов`язків провідників вагону №18 поїзду №81 сполученням Київ  Ужгород порушили такі. ОСОБА_8 , нехтуючи покладеними на нього службовими обов`язками, за попередньою змовою з провідником цього ж вагону ОСОБА_9 , увійшли в довіру пасажира ОСОБА_16 , яка слідувала у вказаному вагоні із ст. Київ до ст. Стрий, вступивши з нею в особистий контакт та керуючись хуліганськими мотивами, вчинили умисне вбивство ОСОБА_16 при наступних обставинах.
		Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , під час слідування у вказаному поїзді, запросили ОСОБА_16 в своє службове купе вагону №18, де копіювали з телефону ОСОБА_8 на її телефон музику, пригощали її кавою та сигаретами, які палили в робочому тамбурі вагону, отримали при цьому від ОСОБА_16 достатні відомості про неї (її діяльність, фізичні вади (близорукість), мету її поїздки, а також хто зустрічатиме її по прибуттю поїзда на ст. Стрий та інші відомості. Під час перебування ОСОБА_16 в службовому купе провідників вагону №18, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наполегливо спонукали її до інтимної близькості. Отримавши від ОСОБА_16 категоричну відмову в такій близькості, злякавшись, що про таке спонукання стане відомо її товаришу- працівнику правоохоронного органу, який повинен був її зустріти на станції Стрий, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вирішили вбити ОСОБА_16 . 
		У подальшому, ОСОБА_8 , попередньо домовившись з ОСОБА_9 на виконання спільних дій, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_16 в робочому тамбурі вагону №18, користуючись довірою останньої, запросив її близько 03 год. 17 грудня 2011 року туди покурити. Знаходячись з ОСОБА_16 та ОСОБА_9 у робочому тамбурі вказаного вагону, під час руху поїзду, ОСОБА_8 , будучи об`єднаним з ОСОБА_9 єдиним умислом на позбавлення життя ОСОБА_16 , нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі та явної неповаги до суспільства, в той час, як ОСОБА_9 відвернув увагу ОСОБА_16 до себе, наніс їй удар в голову металевою кочергою, заподіявши потерпілій поєднану травму голови у вигляді вдавленого перелому склепіння черепу, розмізження головного мозку, крововиливів у бічні шлуночки, в речовину головного мозку та під м`які оболонки головного мозку. Привівши, таким чином, ОСОБА_16 у безпорадний стан, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , реалізовуючи свій умисел, близько 03 год. 16 хв. виштовхнули останню з вагону у міжколійний простір. Від падіння з поїзда, що рухався, ОСОБА_16 отримала травми грудної клітки у вигляді: перелому хребта у грудному відділі, переломів трьох ребер зліва із крововиливами у місцях переломів, а також одне садно в ділянці бороди, множинні садна по правій поверхні шиї з переходом на праву третину плеча та плечовий суглоб, одне садно у верхній третині лівого плеча, одне садно в ділянці грудної клітки, одне садно в ділянці попереку, рану та синець по задній поверхні лівої гомілки, травматичну ампутацію дистальних фаланг пальців правої стопи. Як наслідок, від поєднаних травм тіла, спричинених ударом в голову кочергою та падінням з поїзда, що рухався, ОСОБА_16 померла. 
		Крім цього, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , 17 грудня 2011 року близько 03 год. 25 хв., після вчинення вбивства ОСОБА_16 , повернувшись з тамбуру у вагон № 18, таємно викрали особисте майно потерпілої ОСОБА_16 , яке знаходилось на місці № 43, на якому остання слідувала у вказаному вагоні, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy Gio GT-S5660, вартістю 1512 грн.; чоботи зимові, вартістю 500 грн.; гроші в сумі 712 грн. 11 коп.; золоті сережки вартістю 340 грн.; жіночу сумку вартістю 240 грн.; цифровий фотоапарат Canon Power Shot A710 IS, вартістю 652 грн. 50 коп.; жіночу куртку темно-синього кольору вартістю 800 грн.; жіночу парасолю вартістю 35 грн.; пару жіночих рукавиць вартістю 30 грн.; окуляри для зору в футлярі вартістю 700 грн.; лінзи для зору в футлярі вартістю 170 грн.; цифровий носій інформації флеш-карта вартістю 80 грн.; пару сережок (біжутерія) вартістю 70 грн.; шарф вартістю 36 грн.; косметичку вартістю 48 грн.; точило для олівців вартістю 3 грн.; пензлик косметичний вартістю 12 грн.; пензлик косметичний вартістю 10 грн.; дві пластикові коробочки з порошковим барвником вартістю 6 грн.; пудреницю вартістю 20 грн.; приколку для волосся вартістю 26 грн.; дзеркальце вартістю 25 грн.; пробірку скляну вартістю 5 грн.; флакон з тональним кремом AFFINTON вартістю 50 грн.; пилочку для нігтів вартістю 5 грн.; ножиці косметичні вартістю 32 грн.; дві кулькові ручки загальною вартістю 3 грн.; косметичний олівець вартістю 12 грн.; футляр з тушшю вартістю 42 грн.; два косметичні олівці загальною вартістю 28 грн.; пластикову коробочку з пудрою косметичною вартістю 24 грн.; 7 гігієнічних тампонів та 5 гігієнічних прокладок загальною вартістю 8 грн.; гаманець вартістю 70 грн.; зубну щітку у пластиковому футлярі загальною вартістю 10 грн.; гребінець вартістю 5 грн.; дві таблетки Фестал вартістю 1 грн.; приколку для волосся вартістю 20 грн.; пінцет косметичний вартістю 20 грн.; дезодорант NIVEA вартістю 20 грн.; тюбик з косметикою ULTRA COMPLEX вартістю 4 грн.; ємність з косметикою CASTING вартістю 6 грн.; дві упаковки паперових носових хустинок вартістю 3 грн.; дорожню сумку вартістю 100 грн., а також речі, які грошової вартості не мають: чотири палички ватні гігієнічні; шматочок бавовняної вати; тюбик пластиковий рожевого кольору; 2 шт. бахил (захисного взуття); три розрахункові платіжні банківські картки національної системи масових електронних платежів № НОМЕР_1 ВАТ Ощадбанк на прізвище ОСОБА_17 ; № НОМЕР_2 АБ ПриватБанк, № НОМЕР_3 (кредитка) АБ ПриватБанк; брошуру медичної тематики; блокнот з рукописними записами; аркуші паперу для записів; бланк направлення в медичну лабораторію ДІЛА, а всього таємно викрали майна потерпілої ОСОБА_16 на загальну суму 6 495 грн. 61 коп. 
		Крім того, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , 17 грудня 2011 року близько 03 год. 25 хв., після вчинення вбивства ОСОБА_16 , повернувшись з тамбуру у вагон № 18, таємно викрали особисті документи ОСОБА_16 , які знаходились в сумці останньої на місці № 43 вказаного вагону, а саме: паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , який посвідчував особу потерпілої ОСОБА_16 , а також картку фізичної особи - платника податку про присвоєння ОСОБА_16 ідентифікаційного номера НОМЕР_5 .
		Крім того, ОСОБА_9 9 грудня 2011 року близько 5 год. 00 хв., під час виконання службових обов`язків провідника вагону № 18 поїзду № 81 сполученням Київ  Ужгород, таємно викрав у пасажира вказаного вагону ОСОБА_18 мобільний телефон NOKIA-5800, вартістю 2818 грн. 90 коп., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора Djuice з номером НОМЕР_6 , вартістю 25 грн. та з сумою коштів на рахунку 35 грн., а також карта пам`яті на 1 ГБ, вартістю 80 грн., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2958 грн. 90 коп.
		Підсудний ОСОБА_8 як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочинів, передбачених п. 7 і п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 357 КК України не визнав та по суті справи повідомив, що працював на посаді провідника пасажирських вагонів у вагонній дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО Південно-Західна залізниця. 16 грудня 2011 року виконував службові обов`язки провідника вагону №18 поїзду №81 сполученням Київ  Ужгород разом із провідником ОСОБА_9 , з яким раніше не був знайомий. Оскільки, їх вагон під №18 дочепили, він не був обладнаний необхідним інвентарем, а тому вони його облаштували. Тоді, ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_9 про те, що в сторону ст. Ужгорода він відпочиватиме, а ОСОБА_9 здійснюватиме посадку та висадку пасажирів, а ОСОБА_8 буде обслуговувати вагон у зворотному напрямку. Оскільки, в тамбурі їх вагону заклинили двері, ОСОБА_8 пішов до начальника поїзда, щоб повідомити, що двері в тамбурі не працюють, а ОСОБА_9 в цей час проводив посадку пасажирів. Згодом, ОСОБА_8 прийшов до вагона, де стояла ОСОБА_16 , яка з кимось сварилась по телефону. ОСОБА_8 допоміг ОСОБА_9 з перевіркою білетів. Після того, як ОСОБА_8 піднявся в поїзд, ОСОБА_9 запитав у дівчини їде вона чи ні. Остання вагалась, але зайшла у вагон, дала 5 грн. і одразу замовила у нього каву, яку він їй зробив. Перед ст. Вінниця вона знову замовила каву. В купе провідників грала музика з мобільного телефону ОСОБА_8 і ОСОБА_16 попросила їй переписати музику. Потім, ближче до ст. Вінниця прийшов провідник із іншого вагону ОСОБА_19 , запропонувавши перекусити. Після ст. Вінниця вони втрьох: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_19 повечеряли. Згодом він, ОСОБА_9 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 вийшли в робочий тамбур покурити, де ОСОБА_16 попросила в ОСОБА_9 сигарету. Покуривши, ОСОБА_19 пішов у свій вагон №19, а він, ОСОБА_16 та ОСОБА_9  повернулись в купе провідників, де ОСОБА_16 знову копіювала музику на мобільний телефон. Згодом, до них підійшов хлопець, який дуже схожий на свідка ОСОБА_20 та принісши чотири металевих банки пива, запропонував їм випити. На дану пропозицію погодилась потерпіла, а він з ОСОБА_9  відмовились, оскільки їм на роботі заборонено вживати алкоголь. Після чого ОСОБА_8 пішов відпочивати на місце №53, а прокинувся вже о 7.28 год. біля ст. Воловець. Тоді, ОСОБА_9 йому сказав, що ОСОБА_16 разом з невідомим хлопцем пропали після ст. Тернопіль, і він про це доповів начальнику поїзда. На станції Ужгород, прийшов начальник поїзда і міліція, які повідомили про те, що з їхнього поїзда пропала дівчина.
		У зворотному напрямку після Ужгорода, чергував він. На станції Львів до нього підійшли працівники міліції, показавши фото потерпілої. Однак, він її відразу не впізнав, бо лице було розпухле. Згодом, 19.12.2011 року по прибуттю поїзда на ст. Львів, їх з ОСОБА_9 працівники міліції висадили з поїзда, відібравши в обох письмові показання. Після цього, начальник поїзда повідомив ОСОБА_8 про те, що його знімають з поїздки, оскільки скорочують вагони та працівників. Однак, згодом його відправили в рейс на Санкт-Петербург. 23.12.2011 року йому зателефонувала дружина і повідомила, що працівники міліції перевернули всю квартиру і запитала, що сталося, на що ОСОБА_8 їй розповів, що їх пасажирку знайшли мертвою. Пізніше йому подзвонив начальник поїзда, повідомивши його про те, що ОСОБА_9 арештували. Коли ОСОБА_8 був один в вагоні, то до нього підійшов працівник міліції, а потім забігли міліціонери, які його били і сказали, що він звинувачується у вбивстві. 24.12.2011 року його доставили у райвідділ міліції у місті Львові, де застосовували силу вимагаючи явку з повинною. Вважає, що зібрані докази та проведені у справі експертизи щодо його причетності до цього злочину є сфальсифіковані. Наявність відбитка пальця на гаманці ОСОБА_16 пояснює тим, що експертиза сфабрикована, оскільки гаманець потерпілої він не тримав в руках. Тому, просить суд його виправдати. Заявлений потерпілими цивільний позов про відшкодування їм моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_16 , не визнав, просить суд у його задоволенні відмовити повністю.
		Підсудний ОСОБА_21 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, п. 7 і п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України не визнав та повідомив суду про те, що він працював на посаді провідника пасажирських вагонів у вагонній дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО Південно-Західна залізниця. 16 грудня 2011 року виконував службові обов`язки провідника вагону №18 поїзду №81 сполученням Київ  Ужгород разом із провідником ОСОБА_8 , з яким раніше не був знайомий. Оскільки, їх вагон не був обладнаний необхідним інвентарем, а тому вони його облаштували, зокрема ОСОБА_8 приніс совок, різак, кочергу з круглої арматури. Вони домовились про те, що розділять чергування таким чином, що ОСОБА_9 обслуговуватиме вагон № 18 із ст. Київ до ст. Ужгород, а ОСОБА_8  у зворотному напрямку. В їхньому вагоні були заклинені одні двері в робочому тамбурі. ОСОБА_8 пішов до начальника поїзда, щоб повідомити, що двері в тамбурі не працюють. За час відсутності ОСОБА_8 , він проводив посадку пасажирів. Згодом, до вагону підійшла дівчина з хлопцем. Хлопець зайшов у вагон, а дівчина залишилась на пероні, як в подальшому йому стало відомо, що це ОСОБА_16 . Вона сварилася з кимось по телефону. Тоді, ОСОБА_9 поцікавився в ОСОБА_16 чи вона буде їхати, на що остання довго вагалась, але зайшла у вагон. Потяг відправився зі ст. Київ близько 19 год. Вони з ОСОБА_8 пішли по вагону роздавати постільну білизну та збирати квитки. В пасажирки ОСОБА_16 квиток був до ст. Свалява, місце №43, а в хлопця  до ст. Славське або до ст. Воловець, місце №18 або №20. Через деякий час підійшла ОСОБА_16 , яка замовила каву, і в подальшому ОСОБА_8 зробив їй каву, а вона залишила 5 грн. та сказала, що ще буде замовляти каву. Після чого ОСОБА_16 пішла на бокове місце №43. В цей час проводив обхід начальник поїзда, а перед ним був механік, який разом з ОСОБА_8 намагались розблокувати двері в тамбурі, але в них нічого не вийшло. Після чого до них зайшла ОСОБА_16 та замовила ще одну каву та попросила записати музику з телефону ОСОБА_8 на її мобільний телефон. В цей час прийшов провідник із іншого вагону ОСОБА_19 , запропонувавши перекусити. Після ст. Вінниця вони втрьох: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_19 повечеряли. Згодом він, ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 вийшли в робочий тамбур покурити. Покуривши ОСОБА_19 пішов до себе у вагон №19, а він, ОСОБА_16 та ОСОБА_8 залишились в купе провідників де копіювали музику. Під час цього, вони втрьох спілкувались в купе для провідників. Через деякий час підійшов хлопець, який на думку підсудного ОСОБА_9 , з ОСОБА_16 раніше не був знайомий, та принісши чотири металевих банки пива, запропонував їм випити. На дану пропозицію погодилась потерпіла, а він з ОСОБА_8  відмовились, оскільки їм на роботі заборонено вживати алкоголь. Через 20 хв. після відправлення поїзда зі ст. Вінниця, ОСОБА_8 пішов відпочивати на місце № 53. Після ст. Тернопіль невідомий хлопець цікавився, де можна придбати алкоголь. Незадовго після того, близько 03 год. 17.12.2011 р. ОСОБА_9 виявив, що ОСОБА_16 та хлопець, який пригощав їх пивом, відсутні. Він шукав їх в сусідніх вагонах, однак  безуспішно. Про відсутність пасажирів він негайно доповів начальнику поїзда після ст. Тернопіль. На ст. Стрий до ОСОБА_9 підбіг невідомий хлопець і запитав чи виходила дівчина, на що він відповів, що всі хто мали вийти вже вийши. ОСОБА_8 прокинувся близько 7.28 год. перед ст. Воловець. Крім цього, підсудний ОСОБА_9 додатково зазначив, що ОСОБА_16 знаходилась в купе для провідників не більше 10 хвилин. Під час розмови остання розповіла, що їде кататись на лижах і мала зійти на ст.Стрий. Наголосив суду на тому, що ОСОБА_16 не знаходилась разом з провідником ОСОБА_19 в купе для провідників. Востаннє бачив ОСОБА_16 після ст.Вінниця (після 22 год.). Наявність відбитків пальців на гаманці ОСОБА_16 пояснює тим, що можливо брав в руки гаманець потерпілої під час того коли остання знаходилась в купе для провідників. Зазначає, що під час досудового слідства на нього чинився психологічний та фізичний тиск, зокрема 22.12.2011р. його бив слідчий Флейшер. Сережки з сумки ОСОБА_16 він не викрадав, йому їх підкинули працівники міліції. Крім цього, зазначив, що не передавав на зберігання ОСОБА_22 мобільний телефон та фотоапарат потерпілої ОСОБА_16 . Ключ до котлового відділення в якому знаходилась металева кочерга та інший інвентар знаходився лише в нього та ОСОБА_8 , в пасажирів не було доступу до котлового відділення. Просить суд його виправдати. Заявлений потерпілими ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_7 цивільний позов про відшкодування їм моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_16 , підсудний ОСОБА_9 не визнав, просить у його задоволенні відмовити повністю.
		Крім цього, за фактом крадіжки мобільного телефону Нокія 5800 у пасажира вагону № 18 ОСОБА_18 , який слідував в поїзді №81 із станції Хмельницький до станції Ужгород, підсудний ОСОБА_9 вину не визнав та пояснив, що жодної крадіжки не здійснював, а на досудовому слідстві працівники міліції застосовували щодо нього фізичну силу та примусили оговорити себе.
		Незважаючи на невизнання підсудними своєї вини, їх винуватість у вчинених злочинах підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що 16 грудня 2011 року до неї зателефонувала її сестра ОСОБА_16 та повідомила, що сідатиме в поїзд, яким поїде з Києва до ст. Стрий, де її мають зустріти. 18.12.2011 року від працівників міліції вона дізналася, що 17.12.2011 року на перегоні Золочів-Красне на колії було виявлено дівчину, яка померла у лікарні. У представленій працівниками міліції фотографії загиблої дівчини ОСОБА_7 упізнала свою сестру ОСОБА_16 . В подальшому, під час пред`явлення речей для впізнання та в судовому засіданні під час огляду речових доказів, вона упізнала сережки, які належали її сестрі ОСОБА_16  
		- оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_23 , з яких вбачається, що у них з дружиною ОСОБА_24 було двоє дітей ОСОБА_25 та ОСОБА_16 . ОСОБА_16 в дитинстві розвивалася добре, психічними захворюваннями не хворіла, травм голови та хребта не мала. У 2005 році вона поступила на навчання у Київський державний медичний університет ім. Богомольця, проживала в гуртожитку університету в м. Києві. Про які-небудь проблеми ОСОБА_16 батькові нічого не говорила. Про те, що вона має намір їхати в Карпати на відпочинок, потерпіла батькам не розповіла, однак про це знала старша донька ОСОБА_23 - ОСОБА_7 , якій ОСОБА_16 обіцяла після поїздки у Карпати заїхати у гості. 16.12.2011 року в обідній час потерпіла телефонувала на мобільний телефон до своєї матері ОСОБА_26 , під час розмови поводилась звичайно, була радісною. ОСОБА_23 разом з дружиною фінансово забезпечували потерпілу, також їй допомагала грошими її бабуся ОСОБА_17 , яка віддала їй свою банківську картку. (а.с. 100 -102 том 5).
		- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_24 , які є аналогічними за своїм змістом із вищевказаними показами ОСОБА_23 (а.с. 100 -102 том 5).
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_27 про те, що в грудні 2011 р. він в приміщенні Буської центральної районної лікарні при впізнанні трупа невідомої жінки, яка була виявлена на міжколійному просторі перегону Золочів  Красне Львівської залізниці, впізнав сестру своєї дружини  ОСОБА_16 . 
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_28 про те, що він працює машиністом електропоїзду у ВП Моторвагонне депо Львів ДТГО Львівська залізниця та 17.12.2011 року був машиністом приміського поїзду № 5402 сполученням Львів-Золочів. Помічником машиніста у вказаному поїзді був ОСОБА_29 . Поїзд рухався до ст. Красне без зупинок, як це передбачено розкладом. Станцію Красне прослідували близько 05 год. На швидкості 60-70 км/год прослідували відмітку 1428 км, коли у світлі фар на відстані близько 150-200 метрів вони одночасно побачили в міжколійному просторі тіло людини, яке лежало ближче до лівої (непарної) колії, паралельно до колії, головою в напрямку ст. Золочів. Оскільки, тіло лежало в такому положенні, що не загрожувало безпеці руху, екстренне гальмування не застосовувалось. По радіозв`язку про виявлене тіло, ним було повідомлено чергового станції ОСОБА_30 . Поїзд прибув до станції Золочів та о 05 год. 56 хв., відправившися у зворотному напрямку. При прослідуванні 1428 км, свідок ОСОБА_28 знову побачив тіло людини, до якого наближались працівники міліції та медпрацівник.
		показаннями свідка ОСОБА_31 , який показав суду, що працює фельдшером Буського пункту центру медицини катастроф та чергував у ніч з 16 на 17 грудня 2011 року. Близько 6 год. до чергового диспетчера пункту надійшов виклик про те, що біля переїзду поруч зі ст. Красне травмована дівчина лежить біля колії та подає ознаки життя. Після цього, він разом з водієм ОСОБА_32 виїхали на місце події, де зустріли фельдшера лікарні смт. Красне. В цей час працівник колії та працівник міліції потерпілу особу вже підняли та несли на ношах, а він допоміг донести її до реанімобіля. Потерпіла була без свідомості, дихання було переривисте, перебувала в критичному, агональному стані. Потерпілу переклали у реанімобіль, де він надавав їй допомогу та близько 7 год. доставив в реанімаційне відділення Буської ЦРЛ.
		- показаннями свідка ОСОБА_33 про те, що він працює лікарем-реаніматологом Буської ЦРЛ. В грудні 2011 о 7 год 20. хв. у реанімаційне відділення Буської ЦРЛ була доставлена потерпіла в критичному, агонуючому стані. У неї був відсутній пульс на периферичних та сонних артеріях, відсутнє серцебиття. Він негайно розпочав реанімаційні заходи, проте безуспішно, оскільки травми були несумісні із життям. О 8 год. 25 хв. було констатовано смерть хворої.
		- показаннями свідка ОСОБА_34 про те, що він працює лікарем-травматологом Буської центральної районної лікарні. 17 грудня 2011 року о 7 год 20 хв. в дану лікарню доставили травмовану дівчину у віці 20 років, в агонуючому стані, у якої була кровотеча з вух, різко розширені зіниці, відсутність периферичного пульсу, тиску, напів задубівший стан м`язів. Хвору екстренно госпіталізували у реанімаційне відділення. Взуття та верхнього одягу на хворій не було. Травми хворої були тяжкі, тіло переохолоджене, тому всіма вжитими заходами врятувати її не вдалося, а приблизно через годину констатували її смерть.
		- показаннями свідка ОСОБА_35 , який показав, що працює лікарем-невропатологом Буської центральної районної лікарні. В грудні 2011 року близько 07 год. він прибув у лікарню та оглянув дівчину, яка поступила в лікарню в край важкому стані, без свідомості, в агонуючому стані. При огляді помітив кровотечу з вуха, що є ознакою перелому основи черепа чи відкритої черепно-мозкової травми. Зіниці були розширені та не реагували на світло, що свідчило про те, що особа перебувала в глибокій комі, що межує з клінічною смертю. Свої висновки ОСОБА_36 надав лікарю-реаніматологу ОСОБА_37 
		- показаннями свідка ОСОБА_38 , яка показала, що в 2011 році вона працювала черговою медсестрою на станції Красне. Під час її чергування, 17.12.2011 року близько 05 год. черговий по станції Красне повідомив їй по телефону, що на колії лежить дівчина. Після цього, вона взяла сумку невідкладної допомоги та разом з черговим нарядом міліції взяли ноші та пішли на місце події. Коли вони прийшли до залізничного переїзду, їм сказали, що приблизно в 700-800 метрах лежить невідома особа. На переїзді вже викликали швидку медичну допомогу з смт. Красне. ОСОБА_39 та працівники міліції пройшли в сторону Золочева, де їх біля невідомої жінки чекав монтер колії ОСОБА_40 . Потерпілою виявилась молода дівчина віком приблизно 18-21 рік, яка була одягнена в білу майку, сині джинси та білі шкарпетки. Зверху вона була накрита курткою ОСОБА_41 . Дівчина була ще жива, але без свідомості, переохолоджена, з вуха текла кров (ознаки черепно-мозкової травми), пальці ніг побиті. Дівчина стогнала, але нічого не говорила, лежала на спині, головою в сторону м.Золочева, ногами в сторону м.Красного. Дівчину поклали на ноші та перенесли до переїзду, де чекали працівники медицини катастроф Буської ЦРЛ та черговий фельдшер лікарні. 
		- показаннями свідка ОСОБА_42 , яка показала, що зимою 2011 року по дорозі на роботу вона йшла уздовж колії в напрямку станції Красне до залізничного переїзду. Близько 06 год. вона почула дивний звук, а продовживши рух помітила що на колії щось лежить праворуч від неї, звідки доносився звук схожий на стогін чи хрип. Злякавшись вона побігла в сторону переїзду, де їй повідомили про виявлену на колії дівчину.
		- показаннями свідка ОСОБА_43 про те, що він працює станційним працівником на головному залізничному вокзалі м. Львова. 21.12.2011 року він та колега по роботі ОСОБА_44 були понятими при проведенні поверхневого обшуку у затриманої особи в адміністративному приміщення лінійного відділу на ст. Львів. Коли вони зайшли у службовий кабінет, у ньому перебували працівники міліції та громадянин, який назвався ОСОБА_9 . Працівник міліції пояснив йому та ОСОБА_45 , що він проведе поверхневий огляд ОСОБА_46 . При собі останній мав сумку для документів (барсетку), в якій зі слів затриманого знаходились золоті сережки, які належать пасажирці, що їхала 16.12.2011 року у вагоні №18 поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород, в якому він був провідником. Після чого, ОСОБА_9 в їх присутності та працівників міліції, відкривши сумочку (барсетку), дістав рукою із внутрішньої кишеньки дві сережки, виготовлені з металу жовтого кольору з дрібними прозорими камінцями та поклав їх на стіл. При цьому, затриманий пояснив, що пасажирку, яка їхала з ним у поїзді, якій належать дані сережки, звати ОСОБА_47 . Також, ОСОБА_9 повідомив, що 17.12.2012 року, коли він був провідником у вагоні №18 поїзду №81/82 сполученням Київ  Ужгород, його колега провідник ОСОБА_48 , приніс у купе відпочинку провідників дві сумки, які належали ОСОБА_49 , після чого ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 , оглянули дані сумки, і саме тоді ОСОБА_9 привласнив сережки. Факт вилучення в ОСОБА_9 сережок було зафіксовано у протоколі, сережки поміщено в поліетиленовий пакет, зв`язано ниткою і опечатано паперовою биркою. В протоколі та на бирці свідок з іншим понятим ОСОБА_50 , затриманий ОСОБА_9 та працівник міліції, який оформляв вилучення, поставили свої підписи.
		- показаннями свідка ОСОБА_51 про те, що він працює станційним працівником на головному залізничному вокзалі м. Львова. 21.12.2011 року він та колега по роботі ОСОБА_52 були понятими при проведенні поверхневого обшуку у затриманої особи в адміністративному приміщення лінійного відділу на ст. Львів. Коли вони зайшли у службовий кабінет, у ньому перебували працівники міліції та громадянин, який назвався на прізвище ОСОБА_9 . Працівник міліції пояснив йому та ОСОБА_53 , що він проведе поверхневий огляд ОСОБА_46 . При собі останній мав сумку для документів (барсетку), в якій зі слів затриманого знаходились золоті сережки, які належать пасажирці, що їхала 16.12.2011 року у вагоні №18 поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород, в якому він був провідником. Після чого, ОСОБА_9 в їх присутності та працівників міліції, відкривши сумочку (барсетку), дістав рукою із внутрішньої кишеньки дві сережки, виготовлені з металу жовтого кольору з дрібними прозорими камінцями та поклав їх на стіл. При цьому, затриманий пояснив, що пасажирку, яка їхала з ним у поїзді, якій належать дані сережки, звати ОСОБА_47 . Також, ОСОБА_9 повідомив, що 17.12.2012 року, коли він був провідником у вагоні №18 поїзду №81/82 сполученням Київ  Ужгород, його колега провідник ОСОБА_48 , приніс у купе відпочинку провідників дві сумки, які належали ОСОБА_49 , після чого ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 , оглянули дані сумки, і саме тоді ОСОБА_9 привласнив дані сережки. Факт вилучення в ОСОБА_9 сережок було зафіксовано у протоколі, сережки поміщено в поліетиленовий пакет, зв`язано ниткою і опечатано паперовою биркою. В протоколі та на бирці свідок з іншим понятим ОСОБА_50 , затриманий ОСОБА_9 та працівник міліції, який оформляв вилучення, поставили свої підписи. Крім цього, ОСОБА_9 повідомляв про те, що дівчина зайшла до них в купе, він її зґвалтував і викинув з потягу. Про дані обставини ОСОБА_9 розповідав добровільно, жодний тиск з боку працівників міліції не чинився.
		- показаннями свідка ОСОБА_29 , який пояснив суду, що 17.12.2011 року був помічником машиніста приміського електропоїзду №5402 сполученням Львів-Золочів та спільно з машиністом електропоїзду ОСОБА_28 виявили тіло молодої дівчини, яке лежало в міжколійному просторі. Про дану обставину вони негайно повідомили чергового по станції «Красне». Додатково повідомив, що на ділянці дороги, де виявили тіло дівчини відсутні коливання та «ривки» при руху потягу.
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_54 , який показав, що в грудні 2011 року він виконував обов`язки дорожнього майстра по станції Красне. Близько 5-6 години зранку до нього зателефонував заступник начальника станції Красне та повідомив про те, що на на 1428 км перегону Золочів-Красне лежить людина. Він в свою чергу зателефонував старшому групи ОСОБА_55 , який проживав недалеко від колії. Через пів години ОСОБА_56 зателефонував йому та сказав, що дівчина жива. Він передзвонив черговому по станції ОСОБА_57 і по телефону  103, щоб переконатись, що швидка допомога вже виїхала. Пізніше ОСОБА_58 знову передзвонив та повідомив, що дівчину забрала машина швидкої допомоги.
		- показаннями свідка ОСОБА_20 , який показав суду, що з ОСОБА_16 познайомився в кінці 2010 року в м. Києві, коли проходив навчався на курсах підвищення кваліфікації. Через рік вони домовились про приїзд ОСОБА_59 у Львівську область. 16 грудня 2011 року близько 18 години ОСОБА_16 у телефонній розмові повідомила його, що сіла на поїзд сполученням Київ-Ужгород до ст. Стрий. Наступна розмова з нею відбулась ввечері, близько 23 години. Галина їхала у плацкартному вагоні, з її розмови йому було зрозуміло, що їй некомфортно їхати, було шумно, на що він сказав: «ти напевно не виспишся?». Розмова була коротка. Близько 6 години ранку він повинен був її зустріти в місті Стрий. Він приїхав перед 6 годиною зранку, однак ОСОБА_47 не вийшла з вагону поїзда. Запитався у провідника вагону №18, яким в подальшому виявився ОСОБА_9 , проте чи з вагону не виходила молода дівчина, на що останній відповів, що не бачив, не знає, дівчина не виходила. Він зайшов у вагон, щоб переконатись в тому, що ОСОБА_16 там немає. Після цього, підійшов до чергового вокзалу та дізнався про наступні зупинки поїзда. Автомобілем поїхав на станцію ОСОБА_60 , але спізнився на 5 хв., де він звернувся до чергової вокзалу, якій пояснив, що на ст. Стрий з поїзда не вийшла пасажирка, і попросив її, щоб вона зв`язалася із черговим ст. Славське для того щоб з`ясувати причину вказаної ситуації. Не знаючи, де перебуває ОСОБА_16 , він почав телефонувати їх спільним знайомим, щоб встановити номер телефону родичів ОСОБА_16 . Протягом дня йому не вдалося ні зв`язатися з ОСОБА_16 , ні встановити її місцезнаходження. Оскільки йому стало відомо, що поїзд, в якому їхала ОСОБА_16 повертається у м. Київ та близько 21 год. 45 хв. проїжджатиме через ст. Стрий, він став очікувати на прибуття поїзда, щоб поговорити з провідниками вагону. Очікуючи на прибуття поїзда, він у розмові з черговим по вокзалу повідомив останнього, що розшукує дівчину, що їхала поїздом №81, а той в свою чергу повідомив працівників міліції, які перебували на станції. Працівник міліції, отримавши від нього опис розшукуваної ним дівчини, повідомив, що виявлено тіло жінки, що підходить під опис. Дізнавшись, що разом із тілом не виявлено речей, свідок разом із працівником міліції підійшли до провідників вагону №18 поїзда 81. Підсудні повідомили йому, що жодних речей без господаря у вагоні не виявили. В подальшому, ОСОБА_20 у черговій частині міліції упізнав по фотографії ОСОБА_16 
		- показаннями свідка ОСОБА_61 , який показав, що 21 грудня 2011 року його включили у групу оперативних працівників ЛВ на станції Львів, які проводили заходи по встановленню осіб, причетних до смерті ОСОБА_16 . Так, поїзд №81/82 сполученням Ужгород-Київ прибув на ст. Львів о 23 год. Він пояснив начальнику поїзда, що необхідно зняти з поїзда провідника ОСОБА_9 для дачі детальних пояснень з приводу зникнення пасажирки. Тоді, начальник поїзда підшукав ОСОБА_9 заміну, а після цього ОСОБА_9 зібрав необхідні йому речі та зійшов з поїзда. Близько 24 год. 21.12.2011 року свідок разом із оперативними працівниками міліції привезли ОСОБА_9 в адміністративне приміщення ЛВ на станції Львів, що у м. Львів по вул. Чернівецька, 2, де з ОСОБА_9 спілкувалися особисто він та начальник ВКР ЛВ на станції Львів ОСОБА_62 . На пропозицію дати детальні пояснення співробітникам міліції про обставини зникнення пасажирки, ОСОБА_9 давав невпевнені свідчення, в черговий раз повторив, що пасажирка ОСОБА_63 сіла у поїзд з якимось невідомим чоловіком, вживала з ним разом алкогольні напої, а після якоїсь станції вони обоє пропали з поїзда. Співробітники міліції наголосили йому, що ці пояснення не збігаються з даними, які вони здобули. Так, згідно висновку токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_16 алкоголю не виявлено. Крім того, працівники міліції можуть підняти дані з камер спостереження на вокзалі станції Київ-пасажирський та довести, що ОСОБА_16 сідала у поїзд сама, тобто ніякого чоловіка з нею не було. Тоді, ОСОБА_9 співробітники міліції пояснили, що змушені його в цій ситуації затримати і обшукати, на що підсудний ОСОБА_9 різко змінив свою поведінку, знітився та почав давати інші пояснення. Зокрема, він пояснив, що в нього у барсетці є сережки, які належали ОСОБА_16 . Тоді, один з працівників міліції запросив з вокзалу станції Львів двох станційних працівників у якості понятих. Після чого, свідок ОСОБА_64 , в присутності двох понятих, провів поверхневий огляд ОСОБА_9 , який при собі мав сумку (барсетку). ОСОБА_9 в присутності понятих заявив співробітникам міліції, що у цій сумці знаходяться золоті сережки, які належали пасажирці, яка їхала 16.12.2011 року у вагоні №18 поїзду №81/82 сполученням Київ-Ужгород, а він був провідником у даному вагоні. Також, ОСОБА_9 заявив, що бажає видати ці сережки, витягнувши їх з внутрішньої кишеньки даної сумки. Пасажирку ОСОБА_9 знав по імені, як ОСОБА_65 , а в процесі неодноразового спілкування з співробітниками карного розшуку з`ясував, що її прізвище ОСОБА_66 . ОСОБА_9 пояснив також в присутності понятих, що 17.12.2011 року речі ОСОБА_16 , а саме дві сумки, приніс в купе відпочинку провідників його напарник ОСОБА_8 , а ОСОБА_9 оглядав з ним речі ОСОБА_16 , витягнувши дані сережки із її сумки, привласнив їх. Видані ОСОБА_9 золоті сережки були з жовтого металу із дрібними прозорими камінцями, які помістили в поліетиленовий пакет, зав`язали ниткою та опечатали паперовою биркою. Про обставини вилучення сережок свідок ОСОБА_64 склав протокол доставлення та особистого огляду, в якому зазначив факт вилучення сережок та пояснення, які давав з цього приводу ОСОБА_9 . Всі присутні, тобто поняті та ОСОБА_9 , познайомились з даним протоколом, проте ніяких зауважень від них не надходило, а присутні розписались у протоколі та на паперовій бирці, якою були опечатані видані сережки. Після цього, свідок відпустив понятих, та взяв у ОСОБА_9 детальні письмові пояснення про обставини даної пригоди, пояснення відбирав з ним наодинці у кабінеті начальника ВКР ЛВ на станції Львів. Спочатку поспілкувались з ОСОБА_9 усно, а вже згодом письмово все записав. З пояснень вбачалось, що ОСОБА_9 та його напарник ОСОБА_8 , будучи провідниками поїзда №81/82 сполученням Київ-Ужгород, в ніч з 16 на 17 грудня 2011 року спілкувались з пасажиркою ОСОБА_16 . Після станції Тернопіль, ОСОБА_8 вийшов з ОСОБА_16 в тамбур та повернувся через деякий час один. Як зрозумів ОСОБА_9 , що ОСОБА_8 викинув з поїзда дану пасажирку. Потім, ОСОБА_8 приніс у купе для відпочинку провідників дві сумки, які належали ОСОБА_16 , а вони вдвох обшукали її речі, привласнили гроші, які там були, а ОСОБА_9 привласнив сережки. Сумки ОСОБА_8 , за словами ОСОБА_9 , викинув з поїзда. Спілкувався ОСОБА_64 з ОСОБА_9 приблизно до двох годин, пояснення він давав добровільно, без будь-якого фізичного чи морального тиску. Пояснення ОСОБА_9 уважно прочитав та робив власноручні доповнення, а також відповідав на додаткові запитання, після чого їх добровільно підписав.  ОСОБА_9 стверджував, про те, що ОСОБА_67 він не вбивав, а її вбив його товариш.
		- показаннями свідка ОСОБА_68 , який суду пояснив, що він працював начальником слідчої частини СВ УМВСУ на Львівській залізниці, і проводив розслідування даної кримінальної справи. Зокрема, здійснював відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_9 в ДЕПО, де останній показував начебто потерпіла ОСОБА_16 випала через відчинені двері тамбуру, коли він викидав золу. Початкова версія, яку підтримували підсудні, була про те, що ОСОБА_16 нібито їхала ще з якимось хлопцем. Після цього, як у ОСОБА_9 були вилучені сережки, то він розповів, що непричетний, а що це саме ОСОБА_8 пішов з нею курити, а повернувся без неї. Під час досудового слідства розглядалися різні версії, зокрема і версія про нещасний випадок і версія що потерпіла подорожувала з невідомим чоловіком, який причетний до злочину, однак дані версії не знайшли свого підтвердження. 
		- показаннями свідка ОСОБА_69 , який суду пояснив, що працюючи слідчим СВ УМВСУ на Львівській залізниці, він займався розслідуванням справи по факту виявленого 16 грудня 2011 року на перегоні Золочів  Красне трупу дівчини. Під час слідства, у підозрюваного ОСОБА_9 було виявлено золоті сережки потерпілої ОСОБА_16 , які згодом впізнала її сестра. 
		- показаннями свідка ОСОБА_70 , який суду повідомив, що декілька років тому, зимою, коли він працював на посаді електормонтера у дистанції електропостачання «Львівської Залізниці», разом із своїми колегами ОСОБА_71 та ОСОБА_72 ремонтували трансформатор на 1439 кілометрі перегону Красне-Задвір`я біля непарної колії. Під час роботи ОСОБА_73 повернувшись зі сторону лісосмуги, розказав що неподалік колії знайшов маленьку, жіночу сумку. Оскільки йому було відомо про те, що працівники міліції шукають сумку, яку викинули з вагону, про даний випадок він негайно повідомив своєму керівнику ОСОБА_74 , який викликав працівників міліції. 
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_75 , з яких вбачається, що вона працює на посаді слідчого Бобровицького РВ УМВС у Чернігівські області. При цьому, свідок являється двоюрідною племінницею ОСОБА_8 , з яким спілкується не часто, приблизно двічі на рік, по мобільному телефону. 20.12.2011 року близько 19 год. ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_76 та у розмові розповів, що при поїздці через Західну Україну, на одній зі станцій у вагон зайшла жінка, а потім, перед самою відправкою, зайшов молодий хлопець. Даний хлопець розмовляв про щось із названою жінкою, а потім вони почали сваритись між собою. Згодом вони вживали алкогольні напої, після чого пішли у вагон ресторан, і з того часу їх ніхто не бачив. Зі слів ОСОБА_8 , йому про це розповів його напарник на ім`я ОСОБА_77 , оскільки у цей час ОСОБА_8 відпочивав. При цьому, останній повідомив свідку про те, що хлопець, який був разом із дівчиною, вийшов на одній із станцій. ОСОБА_8 розпитував у ОСОБА_76 , що йому робити у його ситуації, на що вона йому відповіла, що їх будуть викликати до міліції як свідків та брати свідчення. Вдруге ОСОБА_8 дзвонив ОСОБА_78 для того, щоб вона надала йому консультації, оскільки йому стало відомо, що при поверненні з поїздки його будуть зустрічати працівники міліції. Свідок ОСОБА_79 погодилась його проконсультувати, однак ОСОБА_8 до неї більше не телефонував (а.с. 174-175 том 3).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_80 , з яких вбачається, що він працює монтером дистанції колії станції Підзамче (ПЧ-2) ДТГО  ІНФОРМАЦІЯ_3 . 17.12.2011 року близько 06 год. ранку йому подзвонив безпосередній керівник ОСОБА_81 , та попросив пройти уздовж колії в напрямку станції Золочів, оскільки мав інформацію про те, що там на колії лежить людина. Йшовши уздовж колії в напрямку ст. Золочів, проходячи 2 пк 1428 км, він виявив у міжколійному просторі тіло людини, яке лежало паралельно до колії, ближче до 3-ої колії, головою в напрямку станції Золочів. Нога торкалась шпали, голова лежала на щебені, на відставні 10 см від краю шпали та приблизно 50 см від рейки. Зрозумів, що це молода дівчина віком приблизно 18 років, яка лежала на спині, голова повернута в праву сторону, тобто до рейки, у лівому вусі побачив кров, яка там зібралася. Дівчина була одягнена у джинсові штани, білу майку, на ногах носки. Права рука вільно лежала уздовж тіла, ліва була дещо зігнута, кисть руки лежала в районі низу живота. Дівчина була ще жива, було помітно, що вона дихає, при диханні видавала хрип та стогнала. Дівчина говорити не пробувала, очі були закриті, була без свідомості. Він накрив тіло дівчини своєю курткою, після цього подзвонив ОСОБА_82 , сказавши йому , що виявлена дівчина ще жива. Після цього, подзвонив своїй дружині, яка працювала черговою по переїзду та повідомив їй те саме, щоб викликала міліцію та швидку допомогу. Від дружини він довідався, що зі станції Красне вийшли два чергових працівники міліції та фельдшер. Коли вони прибули на місце, фельдшер швидко оглянула дівчину, зробила їй укол крізь штани, оскільки не змогла розстебнути замок, сказавши, що дівчина переохолоджена і її треба негайно нести до автомобіля. Разом всі поклали дівчину на ноші та понесли до залізничного переїзду, що за 700-800 метрів від місця події. Коли вже підходили до переїзду, їм назустріч вийшли медики з автомобіля та допомогли донести і покласти тіло в машину. Коли тіло перекладали на ноші, помітив, що в неї волосся на потилиці у крові, крім того бачив ушкоджені пальці на правій нозі, де запеклася кров. Ніяких речей, які б могли належати потерпілій, навколо тіла він не побачив (а.с. 190-193 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_83 , з яких вбачається, що вказаний свідок з 1979 року працює у вагонній дільниці ВЧ-1 станції Київ-пасажирський. 16.12.2011 року вона виїхала провідником у складі бригади поїзду №81/82 сполученням Київ-Ужгород. В цю поїздку захворів їх начальник поїзду ОСОБА_84 та поїхав новий начальник ОСОБА_85 . Бригада теж була частково оновлена. У поїзді було 20 вагонів, ОСОБА_86 обслуговувала вагон №19, а напарником в неї був ОСОБА_19 . У вагоні №18 їхали провідники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Одного з них, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_86 знає досить давно, оскільки у 2005-2006 рр. вони працювали в одній бригаді, в тому числі на одному вагоні, характеризує його як нормального працівника, ввічливого у спілкуванні. Другого провідника 18-го вагону ОСОБА_8 вона раніше не бачила, знала тільки по імені ОСОБА_87 . Неробочий тамбур 18-го вагону приєднувався до робочого тамбура 19-го вагону. Посадка в Києві проходила звичайним чином, розпочавшись о 18 год. 25 хв., поїзд відправився о 19 год. 00 хв., тобто з невеликим запізненням (до 5 хв.). ОСОБА_86 домовилась з ОСОБА_19 , що в напрямку на Ужгород чергувати буде вона, а ОСОБА_19 працюватиме у зворотному напрямку. На сусідньому 18-му вагоні чергував і проводив посадку провідник ОСОБА_9 . Перед станцією Вінниця, між 21 год. та 22 год., ОСОБА_19 пішов у сусідній вагон №18 повечеряти разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Потім на хвилину забіг ОСОБА_9 , сказавши що її викликає начальник поїзда. ОСОБА_86 закрила купе для провідників і пішла у 8-й вагон до начальника поїзду ОСОБА_85 . Проходячи через 18-й вагон, вона бачила усіх трьох провідників: ОСОБА_19 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які вечеряли. Після ст. Вінниця, ОСОБА_19 повернувся у 19-й вагон, заліз на верхню полицю в купе для відпочинку провідників і спав там до ранку. ОСОБА_86 знаходилась у робочому купе та працювала до ранку, з вагону більше не відлучалась. Біля 2 год. ночі після посадки по ст. Тернопіль по вагону проходили працівники міліції у цивільному одязі, коротко розпитали ОСОБА_86 про ситуацію у вагоні і пішли в голову поїзда. На ст. Тернопіль ОСОБА_86 проводила посадку пасажирів, бачила ОСОБА_9 , який також проводив посадку пасажирів. Від ст. Тернопіль до ст. Львів ОСОБА_86 невідлучно знаходилась у вагоні №19, біля 03 год. ночі по вагону, зокрема в сторону 18-го вагону, ніхто не проходив. ОСОБА_19 вона востаннє бачила після ст. Вінниця, коли той зайшов у купе для відпочинку провідників і до ранку з нього не виходив. Після ст. Стрий, приблизно о 06 год. ранку, у вагон до ОСОБА_86 заходив ОСОБА_9 , спитав її чи немає у вагоні зайвих пасажирів, оскільки в нього з вагону пропали двоє людей. ОСОБА_9 ходив потім у хвостовий вагон №20, а також потім ходив до начальника поїзду. Вже після прибуття поїзда до Ужгорода, до поїзда приходили працівники міліції і повідомили, що з їх поїзду викинули дівчину, у всіх чергових провідників взяли пояснення. Показували всім провідникам фотографію загиблої дівчини, ОСОБА_86 її ніколи не бачила та, відповідно, не впізнала. Коли поїзд стояв на відстої на ст. Ужгород, ОСОБА_86 чула, як ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_19 обговорювали цю подію, але ніхто не міг зрозуміти, як таке могло трапитись. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 переживали, оскільки це сталось на їх вагоні. На зворотній дорозі до Києва у провідників повторно брали пояснення. Через кілька днів з розмов у вагонній дільниці вона довідалась, що обох провідників з 18-го вагону затримала міліція (а.с. 212-214 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_88 , з яких вбачається, що вона 17.12.2011 року слідувала поїздом № 81 у вагоні № 18 із станції Тернопіль до станції Мукачево. Квиток у неї був на місце № 27. При здійсненні посадки по ст. Тернопіль біля вагону № 18 було два провідники, чи були вони обидва з вагону № 18 не знає, можливо один з них був з сусіднього вагону № 17. Зовнішність провідників та в чому вони були вдягнені свідок не пригадує. Посадка у вагон по ст. Тернопіль проходила через двері тамбура вагону №18, а висадка по ст. Мукачево через вагон № 17. Після посадки у вагон, проходячи повз купе провідників зауважила, що двері були привідчинені, однак, чи був там хтось в купе, свідок не бачила. Також, ОСОБА_89 не звернула уваги, чи було зайняте місце № 53, яке знаходиться збоку біля дверей при вході у вагон. (а.с. 254-255 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_90 , з яких видно те, що свідок заробляє собі на життя поодинокими заробітками, зокрема тим, що в парку Ужгородської пасажирської дільниці, коли прибуває поїзд сполученням Київ-Ужгород, вона прибирає вагони, за що провідники платять їй по 20 гривень. В середині грудня 2011 року свідок прибирала хвостові плацкартні вагони, в тому числі і вагон № 18, де був провідником ОСОБА_77 , прізвище якого їй невідоме. За прибирання вагону № 18 ОСОБА_77 тоді грошей їй не давав, а розрахувався набором з шампуні, гелю для душу, крему AVON. Отримані у ОСОБА_9 за прибирання вагону предмети, свідок ОСОБА_91 добровільно видала співробітникам міліції. ( а.с. 256-267 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_92 , про те, що він працює інспектором патрульної служби лінійного відділення на станції Підзамче лінійного відділу на станції Львів УМВСУ на Львівській залізниці. В ніч з 16 на 17 грудня 2011 року він спільно з інспектором патрульної служби ОСОБА_93 несли службу по охороні громадського порядку на станції Красне. Приблизно о 06 год. ранку до лінійного пункту міліції на станції Красне по телефону подзвонила чергова по залізничному переїзду, який знаходиться на 1428 км перегону Красне-Золочів та повідомила, що їй передала жінка, яка проходила біля колії, що за переїздом лежить тіло людини, начебто це якась дівчина, яка ще подає ознаки життя. ОСОБА_94 та ОСОБА_95 зайшли за черговим фельдшером здоровпункту на станції Красне, щоб взяти з собою медпрацівника на випадок, якщо потрібно надати медичну допомогу. Фельдшер вже була повідомлена про даний випадок, вона швидко зібралась, працівники міліції узяли ноші та всі втрьох пішли на місце, де сталась подія. Йшли уздовж колії, в темряві. Йшли приблизно 20-25 хвилин, вийшли за межі станції, підійшли до згаданого залізничного переїзду, переговорили з черговою по переїзду. Вона вказала їм, куди треба йди, та пояснила, що там вже чекає її чоловік, залізничний працівник, який перший прибув на місце, і що вона вже викликала швидку медичну допомогу. Пройшовши ще 500-600 метрів по колії, працівники міліції наблизились до місця пригоди. На місці, тобто в районі 2 пк 1428 км перегону Золочів-Красне, їх чекав чоловік чергової по переїзду, працівник колії, який привів їх до виявленого тіла. Це була молода дівчина, віком 20-21 рік, худорлява, невисокого зросту. Лежала вона уздовж колії, по якій йдуть поїзди від ст. Золочів до ст. Красне, тобто так звана непарна колія. Лежала вона на спині, головою в бік станції Золочів, ногами в сторону ст. Красне. Лежала прямо, не більш ніж в 0,5 метра від рейки, кінцівки були уздовж тіла. Крові було небагато, в основному поблизу голови, яка лежала на камінні, торкаючись країв шпали. Також в неї були закривавлені та пошкоджені пальці на нозі. Дівчина була без взуття та верхнього одягу, на ній була лише майка білого кольору, джинси та білі шкарпетки. Зверху вона була прикрита курткою працівника колії, який її виявив. Дівчина хрипіла, свідомості не було, в присутності працівників міліції вона до себе не приходила та нічого не говорила. Фельдшер відразу оглянула дівчину, зробила їй якийсь укол та сказала, що треба негайно вести її в лікарню. Працівники міліції повантажили дівчину на ноші та понесли до залізничного переїзду. Коли вантажили тіло на ноші, звернули увагу, що на дівчині були джинси в обтяжку. Якби в кишені були якісь предмети, в тому числі мобільний телефон, вони б це обов`язково помітили, але кишені були порожні на вигляд. Біля переїзду вже чекала реанімаційна машина з Буської ЦРЛ, вони занесли дівчину до машини, яка поїхала у лікарню. При дівчині не було жодних документів, тому її направили в лікарню як невідому, та лише через декілька днів ОСОБА_94 довідався від колег по роботі, що прізвище дівчини ОСОБА_16 , і що вона випала чи її можливо викинули з поїзда №81 сполученням Київ-Ужгород. Коли заносили дівчину в машину швидкої медичної допомоги, на місце події прибув начальник лінійного пункту міліції на станції Красне ОСОБА_96 . Працівники міліції доповіли йому ситуацію, разом з ним повернулись на місце, де було виявлено тіло та пояснили йому, як лежало тіло. Повернувшись на місце події разом з ОСОБА_97 , працівники міліції, хоча ще було досить темно, оглянули ділянку колії на відстані до 50 метрів від місця, де знаходилось тіло в обох напрямках. Снігу тоді ще не було. Вони подивились з ліхтарями колії міжколійний простір та кювети з обох сторін від колії. Ніяких сторонніх предметів, які могли б належати потерпілій вони не знайшли. Ніякого взуття, у тому числі пошкодженого, чи частин від взуття вони не виявили. Про всі події працівники міліції доповіли оперативному черговому по лінійному відділу на станції Львів, на що він наказав їм повертатись у чергову частину здавати зміну. На місці пригоди залишився ОСОБА_98 , який мав дочекатись прибуття слідчо-оперативної групи з ЛВ на станції Львів ( а.с.194-196 том 5).
		 
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_99 про те, що він працює інспектором патрульної служби лінійного відділення на станції Підзамче лінійного відділу на станції Львів УМВСУ на Львівській залізниці. 17 грудня 2011 року близько 06 год. разом з ОСОБА_100 виявили та перенесли на ношах тіло потерпілої ОСОБА_16 до машини швидкої медичної допомоги ( а.с.191-193 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_19 з яких вбачається, що він працює провідником у вагонній дільниці ВЧ-1 станції Київ-пасажирський. 16.12.2011 року він працював у поїзній бригаді поїзду №81/82 сполученням Київ-Ужгород, обслуговуючи вагон №19, а напарником в нього була ОСОБА_101 . У сусідньому вагоні №18 працював провідник ОСОБА_8 , якого він знає з 2008 року по спільній роботі у поїзній бригаді поїзду сполученням Київ-Адлер-Кисловодськ та перебуває з ним у товариських відносинах, а з ОСОБА_9 раніше не знайомий. Так, в рейсі 16-17 грудня 2011 року в складі поїзду №81/82 сполученням Київ-Ужгород його вагон був у хвості поїзда, приєднувався робочим тамбуром до неробочого тамбуру вагону №18. Приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_19 сходив у вагон №18, де повечеряв разом з провідниками цього вагону ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Ближче до 22 год. перед ст. Вінниця ОСОБА_19 повернувся у свій вагон. Оскільки, спати йому ще не хотілося, ОСОБА_19 знову прийшов у вагон №18 та бачив як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спілкувались з дівчиною, яка сиділа біля вікна у купе для відпочинку провідників. Дівчина була середньої статури, волося світле, носила окуляри. Вони слухали музику через колонку, приєднану до телефону, а ОСОБА_8 розмовляв з дівчиною та перекидував музику з одного телефону на інший. Коли всі четверо вийшли в тамбур перекурити, ОСОБА_19 з ОСОБА_8 стояли біля пічки, ліворуч по ходу поїзда, дівчина стояла по середині тамбура, а поруч з нею стояв ОСОБА_9 . Про що говорили у тамбурі ОСОБА_19 не пригадує, а дівчина поводилась адекватно, відкривати вхідні двері ніхто не намагався. ОСОБА_19 не пригадує чи називала дівчина своє ім`я, лише пізніше по фотографії, яку показували працівники міліції, він довідався, що її звали ОСОБА_102 . Після перекуру та кави, приблизно о 23.00 год., ОСОБА_19 повернувся у свій вагон, де відпочивав до ранку. Прокинувшись між 7 год. та 8 год. ранку, ОСОБА_19 пішов до вагону №18 до хлопців покурити. При цьому, ОСОБА_19 та ОСОБА_8 не спали. Натомість, ОСОБА_9 , який чергував уночі, розповів, що з вагона пропали два пасажири, зокрема, пропала та дівчина, з якою вчора вони пили каву, та хлопець, який їхав разом з нею, а також повідомив свідка про те, що вони начебто ходили по вагонах та шукали горілку, потім здали білизну, пішли в голову поїзда і не повернулися. Сказав також, що по ст. Стрий дівчину зустрічали та не зустріли, що він шукав її по всіх вагонах і не знайшов і доповів про все начальнику поїзда. Після прибуття поїзда у парк відстою на ст. Ужгород, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ходили на ринок за продуктами, при цьому також обговорювали зникнення пасажирки, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 висували версію, що дівчина вийшла з коханцем раніше своєї станції. Дорогою на Київ 17.12.2011 року провідники продовжували обговорення зникнення пасажирів, в один з таких моментів ОСОБА_8 або ОСОБА_9 розповідали, що після того як ОСОБА_8 пішов відпочивати, ОСОБА_9 намагався схилити ОСОБА_16 до статевих зносин, але вона відмовилась. Після другого обороту, тобто після повернення поїзду у Київ з другого рейсу 20.11.2012 року 19-й вагон відчепили, тобто в третій рейс цього поїзду ОСОБА_19 не поїхав, а залишився на вагоні гарячого резерву. В цьому вагоні також переночував ОСОБА_8 , який також не поїхав у третій рейс, оскільки мав перепрацьовані години. ( а.с.80 - 85 том 2, а.с.86-89 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_103 , з яких вбачається, що свідок працює провідником пасажирських поїздів станції Київ-Пасажирський з 1998 року. Так, 16.12.2011 року свідок заступив на зміну у вагон №17 разом з провідником ОСОБА_104 . У сусідньому вагоні № 18 провідниками були ОСОБА_9 , якого свідок раніше знав та ОСОБА_8 , якого свідок раніше не бачив. До станції Тернопіль була лише одна зупинка  станція Вінниця. На той час у вагоні № 18 заклинило двері в робочому тамбурі на одну сторону (як раз на ту, де мала здійснюватись посадка пасажирів), тому посадка-висадка пасажирів на станції Вінниця здійснювалась через тамбур вагону № 17, який він обслуговував. Посадку-висадку пасажирів на станції Вінниця у вагоні № 18 здійснював ОСОБА_9 , а ОСОБА_8 після відправки зі ст. Київ до прибуття в Ужгород ОСОБА_105 не бачив взагалі. На станції Тернопіль, яка мала місце приблизно в 02.00 год., здійснювалась посадка-висадка пасажирів в звичайному режимі, двері тамбура вагону №18 хоча і не були відремонтовані, відкривались на потрібну сторону, а тому ОСОБА_106 не користувався вагоном №17. Приблизно за 40 хвилин до прибуття поїзда до станції Стрий, ОСОБА_9 проходив через його вагон і сказав йому, що йде до начальника поїзда, оскільки не може знайти двох пасажирів, які по квиткам мають виходити на станції Стрий, однак на своїх місцях відсутні, і що речей цих пасажирів також немає. На станції Стрий, коли він стояв у своєму тамбурі, то бачив, що до ОСОБА_9 до вагону підійшов молодий мужчина, запитував чи немає у вагоні №18 пасажирки - дівчини, яка мала вийти на цій станції. ОСОБА_9 відповів, що такої пасажирки не має. У вагон той мужчина не заходив, запитував з перону. На станції Воловець або Лавочне до ОСОБА_9 підходив працівник міліції у формі, який також запитував про дівчину-пасажирку, яка мала їхати до станції Стрий. ОСОБА_9 відповів, що пасажирки у нього немає. Коли ОСОБА_9 йшов до начальника поїзда, перед станцією Стрий доповісти про відсутність пасажирів, він сказав, що ці пасажири  молоді дівчина та хлопець. Потім, коли дівчину стали шукати в Стрию та на ст. Воловець (або ОСОБА_107 ), на його запитання він відповів, що так і не знайшли цих пасажирів, що він не знає, де вони зникли. У вагон №18 під час рейсу 16-17 грудня 2011 року він жодного разу не заходив. 17 грудня 2011 року від працівників міліції він дізнався, що між станціями Красне та Золочів виявлено молоду дівчину з травмою голови. (а.с. 218-223 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_108 , з яких вбачається, що він з осені 2009 року працює електромеханіком поїзда №81/82 сполученням Київ-Ужгород. В його обов`язки входить обслуговування та ремонт електрообладнання поїзда. Під час рейсу 16-17 грудня 2011 року в напрямку Ужгорода та у зворотному напрямку до станції Київ він їхав у вагоні № 6, де було вільне місце. Після відправки поїзда зі ст. Київ, свідок пройшов усі вагони від першого до останнього та перевірив роботу генератора та електрообладнання. Після чого повернувся у вагон №6, де і пробув всю поїздку до станції Ужгород. Вдруге він заходив в вагон №18 на прохання ОСОБА_109 відремонтувати заклинені двері. Це було під час ранкового обходу перед станцією Мукачево. У вагоні №18 він спілкувався з провідником ОСОБА_110 . При цьому, обидва провідники вагону №18 були в купе, сказали, що в робочому тамбурі заклинило двері. Цей тамбур прилягав до робочого тамбура вагону №17. ОСОБА_111 оглянув двері, які заклинило. На ходу відремонтувати їх він не зміг, сказавши, що відремонтує їх в Ужгороді, а до того часу доведеться користуватись тамбуром вагону №17, оскільки їх робочі тамбури були поруч. (а.с. 224  227 том 2). 
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_112 , з яких вбачається, що вона працює нарядчиком вагонної дільниці ВЧ-1 станції Київ-пасажирський та займається комплектацією пасажирських поїздів, тобто розподіляє провідників по поїздах та веде при цьому відповідну документацію. З приводу пред`явленого їй маршрутного листа №5488 на прізвище ОСОБА_8 , вона показала, що власноручно зробила запис в його маршрутному листі (дата містить виправлення через механічну помилку, правильна дата явки ОСОБА_8 на роботу 21.12.2011р., час відправки поїзда 15 год. 30 год., а фактично він прийшов на роботу о 08.00 год. ранку). 21.12.2011 року ОСОБА_8 приблизно о 8.00 год. ранку прийшов в кабінет до ОСОБА_113 , яка побачивши його спитала, чи не погодився б він записатись на рейс на Санкт Петербург, де не вистачало двох провідників, на що ОСОБА_8 погодився. Тоді, свідок зробила відповідний запис у його маршрутному листі, записавши його на поїзд АДРЕСА_5 . На підтвердження своїх показів свідок ОСОБА_113 надала копію довідки про роботу поїзної бригади поїзда АДРЕСА_5 за 20.12.2011р. - 23.12.2011р., згідно з якою в складі цього поїзду на вагоні №3 працювали провідники ОСОБА_8 та ОСОБА_114 (а.с. 35-38 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_115 , з яких вбачається, що вона працює провідником у вагонній дільниці ВЧ-1 станції Київ-пасажирський. 21.12.2011 року вона прийшла вранці на роботу та нарядчик ОСОБА_113 записала її до поїзної бригади поїзду №53/54 сполученням Київ-С. Петербург, де не вистачало провідників. ОСОБА_114 прийшла в парк та почала готувати свій вагон №3 (хвостовий) до відправки у рейс. Приблизно о 9 год. ранку у вагон прийшов провідник ОСОБА_8 , який сказав що теж буде їхати у цьому вагоні, тільки сходить забере свої речі. Повернувся ОСОБА_8 вже перед самою посадкою. При посадці у поїзд на ст. Київ було мало людей, ОСОБА_114 та ОСОБА_8 разом стояли на пероні і ОСОБА_8 сам почав розповідати про неприємності, які в нього вийшли в попередньому рейсі на Ужгород. Зокрема, підсудний розповів свідку про те, що у нього з вагону викинули дівчину 23-х років, симпатичну, яка начебто їхала з колишнім хлопцем, а їхала до нового хлопця, чи навіть майбутнього чоловіка, якогось працівника СБУ, що її викинули з поїзда босу та без верхнього одягу, що в неї голова пробита болтом. Також, за словами ОСОБА_8 , дівчина, що зникла, була легкої поведінки, яка їхала з коханцем до майбутнього чоловіка та він бачив у неї на мобільному телефоні фото, де зображено, як вона вступала в статеві зносини з двома чоловіками. Цю розмову ОСОБА_8 продовжував усю дорогу. Про себе ОСОБА_8 розповідав, що двічі одружений, має дітей від обох шлюбів та живе у м. Харкові. ОСОБА_114 запропонувала підсудному, що буде працювати по дорозі на С. Петербург, а ОСОБА_8 , відповідно, буде працювати на зворотній дорозі, на що він погодився. Проте, ОСОБА_8 не ліг відпочивати, майже не спав, постійно приходив у робоче купе, що було дивно, оскільки після рейсу людина завжди багато спить. Знову заводив розмови про зниклу пасажирку, переживав через те, що його будуть тепер викликати в суд, кілька разів повторив історію про колишнього хлопця цієї дівчини, підкресливши, що саме він, цей хлопець, її викинув, а ОСОБА_8 в цей час відпочивав, чергував його напарник. Говорив, що десь по Львову цей хлопець потрапив на камеру відеоспостереження і подружка загиблої впізнала його. На зворотній дорозі, перед ст. Чернігів, ОСОБА_8 хтось зателефонував, як він пояснив дзвонила жінка, яка розповіла йому, що у нього вдома була міліція, що заарештований його напарник, а він сам був переконаний, що в м. Києві затримають також і його. Від хвилювання ОСОБА_8 практично перестав виконувати свої обов`язки, а ОСОБА_114 працювала за нього. ОСОБА_8 постійно закривався у купе і довго з кимось розмовляв по телефону. Після ст. Ніжин, у вагон підсіли їх змінники (провідники наступної бригади) і ОСОБА_8 розповідав їм про викинуту з поїзда пасажирку. Перед прибуттям до ст. Київ, ОСОБА_8 поголився, одягнув форму та по прибутті поїзда до Києва 23.12.2011 року о 13 год. 42 хв. проводив висадку пасажирів. ОСОБА_114 ненадовго відлучилась у парк, де її чекала донька, а ОСОБА_8 залишався на пероні біля вагону. Коли ОСОБА_114 повернулась, їй передали що ОСОБА_8 затримали працівники міліції. Також, свідок пригадала, що ОСОБА_8 після відправки від ст. Київ дуже хотів помитися, пішов у туалет та помився холодною водою (а.с. 39 - 42 том 2, а.с.43-44 том 2). 
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_116 , з яких вбачається, що він працює у вагонній дільниці ВЧ-1 станції Київ-пасажирський. 16-17 грудня 2011 року він був начальником поїзда №81/82 сполученням Київ-Ужгород. З цією бригадою він ніколи не працював раніше та вийшов на підміну, оскільки начальник цього поїзда захворів. Бригада була вже сформована і ОСОБА_109 розставив провідників працювати на тих вагонах, на яких вони звикли. Згідно з довідкою про роботу поїзної бригади за 16-18 грудня 2011 року у вагоні №18 працювали провідники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . З ОСОБА_8 . ОСОБА_109 був знайомий із 2007 року, оскільки вони разом працювали провідниками в одній бригаді, характеризує його по роботі добре. З ОСОБА_9 до цього рейсу разом не працювали. Поїзд відправився від ст. Київ 16.12.2011 року із невеликим запізненням на 3-4 хвилини. Оскільки це була п`ятниця, вільних місць у поїзді не було. На перегоні Козятин-Вінниця, між 21 год. та 22 год., ОСОБА_109 здійснив обхід поїзду, переговоривши з провідниками. У вагоні №18 провідники йому доповіли, що не працюють праві по ходу поїзда двері у робочому тамбурі. Хто саме з провідників був черговим ОСОБА_109 не пригадує. Провідники працюють згідно графіку роботи та відпочинку, графік складний, провідники повинні мінятись в середньому через кожні 4 години, що незручно, тому провідники між собою домовляються і один з них відпочиває в одному напрямку, а інший у зворотному. Згідно рейсового журналу поїзда першим записаний ОСОБА_9 , тобто він мав працювати першим (від Києва до Ужгорода). Після обходу начальник поїзду ОСОБА_109 повернувся у штабний вагон №8, де працював із документацією. Також, ОСОБА_109 направив у 18-й вагон поїзного електромеханіка ОСОБА_117 відремонтувати двері, який пізніше доповів, що двері відремонтувати не вдалося, а тому було вирішено проводити посадку-висадку пасажирів з 18-го вагону на праву сторону через сусідній 17-й вагон, оскільки їх робочі тамбури були поруч. До ст. Стрий про жодні надзвичайні події ніхто свідку не доповідав. Біля 6.00 год. ранку, ОСОБА_109 довідався від провідника штабного вагону ОСОБА_118 , що до неї приходив провідник 18-го вагону ОСОБА_9 , який повідомив, що з вагону зникли двоє пасажирів разом з речами, які мали їхати до ст. Славське, та приніс їх квитки. На що свідок ОСОБА_109 оголосив поїзній бригаді перевірити по вагонах, чи немає зайвих пасажирів. Оскільки, таких не виявили, тому вирішили, що пасажири зійшли раніше своєї станції. Після прибуття поїзда на ст. Ужгород, у парку відстою до поїзда прийшли працівники міліції, які повідомили, що на перегоні Тернопіль-Львів виявили тіло дівчини та підозрюють, що її викинули з поїзду. ОСОБА_109 повідомив про факт зникнення двох пасажирів та зібрав чергових провідників для дачі пояснень. Ніяких нових фактів про обставини зникнення пасажирів у розмовах з начальником поїзда провідники не вказували. В наступний рейс свідка ОСОБА_109 попередили, що провідників ОСОБА_119 та ОСОБА_8 зніматимуть з поїзда для впізнання. ОСОБА_109 попередив про це ОСОБА_9 . Коли поїзд повернувся в Київ, ОСОБА_120 пішов на відгул, тому в наступний рейс ОСОБА_9 поїхав з новим напарником  ОСОБА_121 . Рейс відбувався без надзвичайних подій, але на зворотній дорозі, увечері 21.12.2011 року на ст. Львів працівники міліції знову зняли з поїзда ОСОБА_9 для слідчих дій і більше він до поїзда не повертався. Його маршрутний лист свідок ОСОБА_109 здав нарядчику і доповів про це керівництву (а.с. 45 - 48 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_122 , з яких видно, що ОСОБА_16 вона знає з вересня 2011 року, зокрема з часу її вселення в гуртожиток АДРЕСА_6 . Свідок підтримувала з потерпілою дружні відносини. При цьому зауважила, що по характеру ОСОБА_16 була життєрадісною, щирою і веселою дівчиною, ні з ким не конфліктувала, з незнайомими людьми в контакти не вступала. Перед самою поїздкою в Карпати, ОСОБА_16 купила собі новий мобільний телефон Самсунг, з карткою оператора Лайф № НОМЕР_7 . Особисті речі, які належать ОСОБА_16 , свідок зібрала в сумку, щоб повернути її батькам. ОСОБА_16 мала проблеми із зором, так як у неї була короткозорість, а тому вона носила окуляри та контактні лінзи, які зберігала в рожевій коробці. Нечасто ОСОБА_16 палила сигарети. Останній раз свідок бачила ОСОБА_16 ще 16.12.2011 року, коли потерпіла вирушала на залізничний вокзал м. Києва, щоб їхати поїздом на відпочинок в Карпати. Про те, що ОСОБА_16 викинули з поїзда, свідок довідалася від ОСОБА_123 , про що останній розповіли працівники міліції, коли її допитували. Вона була понятою при проведенні вилучення ноутбука ОСОБА_16 , який залишався в гуртожитку. Також, в ході допиту ОСОБА_124 надала слідчому коробку та супутню документацію від мобільного телефону марки Самсунг, що належав ОСОБА_16 (а.с. 131-132 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_125 , з яких видно, що з ОСОБА_16 познайомилася у 2005 році, коли навчалася з нею на першому курсі у Київському національному медичному університеті ім. Богомольця. З 2008 року разом з ОСОБА_16 проживала у одній кімнаті гуртожитку по АДРЕСА_7 , а з 2011 року разом працювали у Київському будинку соціального піклування. ОСОБА_16 може охарактеризувати як спокійну та доброзичливу особу, яка в конфлікти ні з ким не входила, у компанії вела себе розкуто, на роботі була відповідальною, у спілкуванні говіркою, легко входила в контакт з людьми, протягом навчання в університеті палила, алкоголь вживала не часто. Зі слів ОСОБА_16 , їй стало відомо, що її приятель на ім`я ОСОБА_126 , мешкає у Львівській області, з яким вона нетривалий час зустрічалася у 2010 році, запрошував її приїхати взимку у ОСОБА_127 . ОСОБА_16 вирішила прийняти пропозицію ОСОБА_128 , крім того, провідати свою сестру ОСОБА_129 , яка проживає у м. Новояворівськ Львівської області. 14 грудня 2011 року ОСОБА_16 зателефонувала до неї та повідомила, що вже придбала квиток до ст. Стрий у залізничних касах. Востаннє вона бачила ОСОБА_16 15 грудня 2011 року близько 15 год., коли їхала на роботу. 17 грудня 2011 року на її телефон надійшли декілька повідомлень від оператора про пропущені дзвінки від ОСОБА_16 . Близько 13 год. вона спробувала зв`язатися із ОСОБА_16 , однак її телефон був виключений. Близько 15 год. до неї зателефонував ОСОБА_126 , який запитав, чи поїхала ОСОБА_16 у м. Стрий, оскільки він мав її зустріти, але у поїзді її не було. На що вона ОСОБА_130 відповіла, що наскільки їй відомо, ОСОБА_16 таки поїхала до нього. Близько 18 год. їй на мобільний телефон ще декілька разів дзвонив ОСОБА_126 , який був стурбований відсутністю ОСОБА_16 у поїзді, та просив зв`язатися із ОСОБА_131 чи з кимось з її близьких. Після цього, вона почала обдзвонювати відомі їй контакти ОСОБА_59 , однак так і не дізналася місцезнаходження ОСОБА_16 . Близько 22 год. 17.12.2011 року до свідка зателефонував ОСОБА_126 , який у телефонній розмові повідомив їй, що їздив у відділ міліції, де по фотографії упізнав у загиблій ОСОБА_132 . 18 грудня 2011 року ОСОБА_133 приїхала у ЛВ на ст. Львів, де повідомила співробітникам міліції усі відомі дані про сестру ОСОБА_16 , яка проживає у м. Новояворівськ. Також повідомила, що ОСОБА_102 була одягнута у чорні чоботи, довжиною приблизно до колін, високому (приблизно 10 см.) каблуку, синіх джинсах. Як їй пізніше стало відомо, у ОСОБА_134 , з якою разом проживали в гуртожитку, ОСОБА_102 попросила куртку, оскільки верхнього одягу спортивного фасону не мала. При собі потерпіла мала чорну жіночу шкіряну сумку, з якою вона завжди ходила, за згоди ОСОБА_133 взяла у неї зелену синтетичну дорожню сумку зі шкіряними ручками, сумка розмірами 50х30х20 см., яку оцінює у 100 грн.. В ОСОБА_16 при собі був її мобільний телефон марки Самсунг, який вона незадовго до цього придбала у магазині. Також, їй стало відомо від її приятеля ОСОБА_135 , що проживав у сусідньому гуртожитку, що він дав ОСОБА_16 у користування фотоапарат, який саме не знає. Також вона повідомила, що потерпіла носила окуляри у неширокій коричневій пластмасовій оправі, які зберігала у чорному пластмасовому футлярі. Галина також мала і контактні лінзи, які часто носила, а оскільки серед її речей у гуртожитку їх немає, то ОСОБА_16 мала їх із собою. Із золотих виробів потерпіла на пальцях носила три золотих персня: один з червоними камінцями, два з білими дрібними камінцями (а.с. 122-125 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_136 , з яких видно, що ОСОБА_16 свідок знає з четвертого курсу, під час спільного навчання у Київському національному медичному університеті. Дружні відносини вони почали підтримувати з вересня 2011 року, під час проходження інтернатури в одному медичному закладі. Свідок часто була в гостях в ОСОБА_16 , яка була товариською, легко входила в контакт з людьми, ні з ким не конфліктувала, чи мала вона контакти з чоловіками свідку невідомо, а знає лише про те, що у потерпілої був хлопець на ім`я ОСОБА_137 , який родом з Черкас. В першій половині грудня 2011 року ОСОБА_16 купила собі новий мобільний телефон марки Самсунг з сенсорним екраном, за який заплатила 1600 грн. Вона позичила ОСОБА_16 свою куртку темно-синього кольору з капюшоном вартістю 800 грн., тому що остання збиралася їхати на відпочинок у ОСОБА_127 до свого знайомого на ім`я ОСОБА_126 . 17.12.2011р. вона пробувала до потерпілої телефонувати на мобільний телефон, щоб спитати як справи, але телефон у неї був виключений. У понеділок до ОСОБА_138 зателефонувала однокурсниця і повідомила, що ОСОБА_16 загинула. (а.с. 127-128 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_139 , з яких видно, що з ОСОБА_16 він познайомився під час проходження інтернатури, де вони спільно відвідували лекції. Стосунки між ним та ОСОБА_16 були дружні, особистих стосунків не було. На початку грудня 2011 року йому стало відомо, що ОСОБА_16 збирається їхати поїздом в Карпати, а також до свої сестри. В цей час потерпіла через інтернет-магазин купила собі новий мобільний телефон Самсунг, перед поїздкою ОСОБА_16 позичила у ОСОБА_140 фотоапарат Canon Power Shot модель А710і, зарядний пристрій та два акумулятори до нього, чотири флешки об`ємом - 16мб, 32мб, 128мб, 512мб, та одна картка пам`яті об`ємом 2гб, а також курточку у своєї подруги. Останній раз бачив ОСОБА_16 14.12.2011 року, коли пообіцяв її залишити свій фотоаппарат, а 15.12.2011 року залишив фотоапарат на столику у себе в кімнаті, попередивши свого сусіда ОСОБА_141 , щоб той передав його ОСОБА_16 . 16.12.2011 року ОСОБА_141 повідомив йому, що приходила ОСОБА_16 і забрала фотоапарат. 19.12.2011 року йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_133 , повідомивши його про те, що ОСОБА_16 загинула, її знайшли мертвою на колії. Вартість фотоапарату становила 1700 грн., чохла  160 грн., зарядний пристрій  40 грн., два акумулятори  60 грн. 19.12.2011 року він був присутній при проведенні працівниками міліції вилучення з кімнати гуртожитку комп`ютера  ноутбуку, що належав ОСОБА_16 (а.с. 129-130 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_142 , з яких видно, що у жовтні місяці 2011 року його з ОСОБА_16 познайомив товариш ОСОБА_140 , після чого, вони почали зустрічатись. ОСОБА_16 була спокійною, скромною дівчиною, ні з ким не конфліктувала. З потерпілою він підтримував стосунки до самого її від`їзду у Карпати. Перед цією поїздкою вона купила собі новий мобільний телефон Самсунг. Із золотих прикрас ОСОБА_16 мала золоті сережки та два перстня, одне з яких золоте, як виглядали не пригадує. Пам`ятає, що у неї був поганий зір, а вона носила окуляри. З приводу поїздки у м. Стрий Львівської області, ОСОБА_16 розповідала свідку, що їде до своєї сестри в гості, а також хоче відпочити в горах і покататися на лижах. 16.12.2011 року близько о 17.00 год. він зайшов у кімнату до потерпілої, щоб допомогти її нести речі та провести на маршрутку. ОСОБА_16 розповіла йому, що куртку позичила у ОСОБА_143 . Він разом з потерпілою вийшли із гуртожитку на вулицю і пішли спочатку до банкомату, де потерпіла зняла з картки гроші, після чого, вони пішли на маршрутну зупинку. На зупинці, ОСОБА_16 попрощалася з ним та сівши на маршрутку №465, поїхала на залізничний вокзал. В цей же день, ОСОБА_16 зателефонувала йому на мобільний телефон, повідомивши, що здійснила посадку на поїзд №81/82 сполученням Київ-Ужгород. 18.12.2011 року він дізнався про смерть ОСОБА_16 від ОСОБА_140 (а.с. 133-134 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_144 , про те, що він працює провідником пасажирських вагонів у вагонній дільниці ст. Київ-пасажирський з 1994 року. 16.12.2011 року свідок ОСОБА_145 виїхав у складі бригади пасажирського поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород, який відправляється зі ст. Київ о 18 год.52 хв. 17.12.2011 року близько 6.00 год., коли поїзд проїхав ст. Стрий, у штабний вагон прийшов провідник вагону №18 ОСОБА_9 , який повідомив свідку ОСОБА_145 , що у нього пропали два пасажири, які їхали на місцях №41 та №42, показавши квитки цих пасажирів. Свідок оглянув дані квитки, побачивши, що вони придбані в один день, в один час, місця поруч, бокові, він запитав ОСОБА_9 чи здали пасажири постіль, на що останній відповів йому, що здали, але пасажирів та їх речей немає. Він сказав ОСОБА_9 , що доповість начальнику поїзда, а тоді підсудний взяв квитки і пішов у напрямку до свого вагону. 17.12.2011 року близько о 9.00 год. він доповів начальнику поїзда ОСОБА_146 , що у вагоні №18 пропали два пасажири, на що останній відреагував спокійно. Коли поїзд 17.12.2011 року близько о 11.00 год. прибув на ст. Ужгород, до поїзда прийшли працівники міліції, які пояснили, що на перегоні знайшли труп жінки, запитавши чи не пропадали з поїзда пасажири. Начальник поїзда розповів працівникам міліції, що провідник вагону №18 ОСОБА_9 , доповідав йому, що у нього з вагону пропали два пасажири. Працівники міліції, будучи у поїзді, брали пояснення у поїзної бригади (а.с. 135-136 том 5). 
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_147 з яких вбачається, що вона працює провідником пасажирських вагонів у вагонній дільниці ВЧ-1 ст. Київ  Пасажирський. 16.12.2011 року вона заступила на зміну разом із своїм чоловіком ОСОБА_145 у штабний вагон, у складі бригади пасажирського поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород. Про те, що з поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород зникла людина, ОСОБА_118 дізналася з ранку 17.12.2011 року від працівників міліції, які прийшли у поїзд на ст. Ужгород і розповіли, що з даного поїзда викинули людину (а.с. 137-138 том 5). 
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_148 , з яких вбачається, що даний свідок працює провідником пасажирських вагонів у вагонній дільниці ВЧ-1 ст. Київ  Пасажирський з 1983 року. Так, 16.12.2011 року він заступив на зміну у вагон №17 разом з провідником ОСОБА_149 у складі поїзної бригади пасажирського поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород. По прибуттю пасажирського поїзда 17.12.2011 року на ст. Ужгород, ОСОБА_105 близько о 11.00 год. розповів йому, що до нього в ночі приходив провідник вагону №18 ОСОБА_9 , який розповів, що у нього в вагоні пропали двоє пасажирів. (а.с. 141-142 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_150 , з яких видно, що вона працює провідником пасажирських вагонів у вагонній дільниці ВЧ-1 ст. Київ  Пасажирський з 2009 року по даний час. Так, 16.12.2011 року Вона заступила на зміну у вагон №9 разом із провідником ОСОБА_151 у складі поїзної бригади пасажирського поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород». По прибуттю пасажирського поїзда 17.12.2011 року близько о 11.00 год. на ст. Ужгород, начальник поїзда зібрав чергових провідників і повідомив, що у них працівники міліції будуть брати пояснення. Від працівників міліції свідок дізналася, що на перегоні поблизу м. Львова, знайшли мертву дівчину. (а.с. 177 том 5). 
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_152 , з яких видно, що вона працює провідником пасажирських вагонів у вагонній дільниці ВЧ-1 ст. Київ - Пасажирський з 2008 року по даний час. Так, 16.12.2011 року ОСОБА_153 заступила на зміну у вагон №12 разом з провідником ОСОБА_154 , у складі поїзної бригади пасажирського поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород. 17.12.2011 року близько о 05.00 год., коли вони проїхали ст. Стрий, через її вагон проходив провідник вагону №18 ОСОБА_9 , раніше якого вона ніколи не бачила. Останній тримав у руках квитки, повідомивши свідку, що йде до начальника поїзда, щоб висадити двох пасажирів, яких він не може знайти, тому хоче йому доповісти. 17.12.2011 року, коли поїзд стояв на відстої на ст. Ужгород, провідників пасажирського поїзда Київ  Ужгород, які працювали у нічну зміну, зібрав начальник поїзда, який повідомив, що працівники міліції будуть брати пояснення в провідників, тому що на перегоні поблизу ст. Львів, знайшли мертву дівчину, і шукають поїзд з якого вона випала. 18-20 грудня 2011 року у бригаді, в якій вона працювала вже знали, що дівчина випала з вагону №18 пасажирського поїзда №81/82 сполученням Київ  Ужгород, провідниками якого були ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . З останніми вона мало спілкувалася, однак її вразила їх поведінка, а саме з яким холоднокров`ям та байдужістю вони розповідали про даний випадок (а.с. 179-180 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_155 , з яких видно, що протягом грудня 2011 року в ході проведення операції по боротьбі з крадіжками у поїздах далекого сполучення працівниками ЛВ на ст. Мукачево здійснювався супровід поїздів №81/82 сполученням Київ-Ужгород від ст. Мукачево до ст. Тернопіль та у зворотному напрямку. Так, 16 грудня 2011 року свідок ОСОБА_156 з майором міліції ОСОБА_157 на підставі графіку, затвердженого начальником лінійного відділу, здійснив посадку у поїзд №82 сполученням Київ  Ужгород для супроводу в рамках вищеназваної операції. По прибуттю поїзда на ст. Тернопіль, вони поспілкувалися із членами поїзної бригади, і оскільки жодних зауважень у останніх не виникло, вони покинули поїзд та прослідували у чергову частину ЛВ на ст. Тернопіль, де відмітились про прибуття. 17 грудня 2011 року близько 01 год. 55 хв. Він зі ОСОБА_157 підійшли до штабного вагону, де представились старшому провіднику та представили маршрутні документи. Поспілкувавшись із старшим провідником, свідок ОСОБА_156 повідомив йому номер свого мобільного телефону для оперативного зв`язку, після чого разом із ОСОБА_157 прослідували в голову поїзда, де знаходились вагони СВ (№5,6) та купейні вагони. Йдучи по вагонах, вони спілкувалися із членами поїзної бригади, однак багато з них уже відпочивали. Пройшовши до голови поїзда, вони нічого підозрілого не помітили, а тому близько 02 год. 25 хв. пішли у зворотному напрямку до хвоста поїзда. До кінця поїзда вони дійшли близько 03 год. 10 хв., після чого вирішили знайти місце, щоб присісти, однак, у зв`язку із тим, що починались передсвяткові дні, вільних місць у поїзді було дуже мало, тому вони в пошуках пішли в напрямку до голови поїзда, і лише у плацкартному вагоні №15 знайшли два вільних місця у першому купе, де, поспілкувавшись перед тим із провідником вагону, присіли близько 03 год. 20 хв. На вказаному місці вони перебували до прибуття поїзда на ст. Львів о 04 год. 10 хв. По ст. Львів вони вийшли із вагону та пройшли по перону до голови поїзда. По дорозі розмовляли із працівниками поїзної бригади, від яких жодних повідомлень не надійшло. Повертаючись у хвіст поїзда, вони знову поспілкувалися із старшим провідником зі штабного вагону, який сказав їм, що поїздка відбувається без порушень. Після цього, він та ОСОБА_158 пройшли у кінець поїзда до вагону №17, після чого повернулися на займані місця до вагону №15, де перебували приблизно до 07 год. 50 хв., коли поїзд прибув на ст. Воловець. Після прибуття поїзда на ст. Воловець, вони знову поспілкувалися із провідниками вагонів та пішли до штабного вагону. Через деякий час, після відправлення поїзда зі ст. Свалява, він пішов до начальника поїзда, у якого зробив відмітку у рейсовому журналі про проведений супровід, де від начальника поїзда жодних зауважень чи повідомлень про події не отримував. У поїзд по ст. Свалява підсіли також працівники ЛВ на ст. Мукачево ОСОБА_159 , ОСОБА_160 та ОСОБА_161 . Поїзд прибув на ст. Мукачево близько 09 год. 05 хв., однак протягом супроводження поїзда жодних зауважень чи повідомлень про будь-які події від членів поїзної бригади чи пасажирів свідок не отримував (а.с. 185-187 том 3).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_162 , з яких вбачається, що 17 грудня 2011 року близько 8 год. 35 хв. по ст. Свалява він здійснив посадку у поїзд сполученням Київ-Ужгород у штабний вагон. Провіднику він представився працівником міліції, після чого провідник на запитання ОСОБА_163 відповів, що поїздка відбувається нормально, ніяких надзвичайних подій не відбулося, а поїзд супроводжується нарядом міліції. Невдовзі, він зустрів вказаний наряд міліції у складі майора ОСОБА_164 та прапорщика ОСОБА_156 , які йому повідомили, що супроводження поїзду пройшло спокійно, без жодних інцидентів. Після прибуття на ст. Мукачево, вказаний вище наряд міліції покинув поїзд, а він пішов на роботу. (а.с. 192 том 3).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_165 , з яких вбачається, що він працює електромонтером у дистанції електропостачання ЕЧ-1 ДТГО Львівська залізниця, обслуговує ділянку ЕЧК-13 (станція Красне). 29.12.2011 року о 8 год. ранку свідок прибув на роботу та одержав наряд на ремонт трансформатора, який знаходиться на 1439 км 3 пк. залізничного перегону Красне-Задвір`я, біля непарної колії. На вказане місце ОСОБА_166 прибув з бригадою приблизно о 10 год. ранку. В процесі роботи монтер ОСОБА_73 пропускаючи поїзд, відійшов у сторону лісу в протилежний бік від того, де працювала бригада, а саме перейшов через парну колію. Потім ОСОБА_73 покликав його з бригадою, сказав що знайшов сумку. Він, ОСОБА_166 , підійшов до місця і помітив, що у смузі водовідводу в 5-6 метрах від парної колії лежить невелика жіноча сумка чорного кольору, шкіряна, із двома ручками. Так, як всім у бригаді було відомо, що працівники міліції шукають сумки, які тиждень чи два тижні тому, викинули з поїзду, а тому в разі виявлення необхідно повідомляти міліцію. Про знахідку повідомив старшого електромеханіка ОСОБА_167 , щоб він викликав міліцію, а сам з бригадою повернулись до роботи. Працівники міліції приїхали приблизно біля 13 год., провели огляд території та вилучили сумку, яку забрали із собою (а.с. 181 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_168 , з яких вбачається, що він працює електромонтером у дистанції електропостачання ЕЧ-1 ДТГО Львівська залізниця, обслуговує ділянку ЕЧК-13 (станція Красне). 29.12.2011 року близько о 8 год. ранку свідок прибув на роботу, одержав наряд та у складі бригади виїхав проводити ремонт трансформатора, який знаходиться на 3 пк 1439 км залізничного перегону Красне-Задвір`я, біля непарної колії. На вказане місце він з бригадою прибув близько 10 год. ранку. В процесі роботи відійшов у сторону лісу, а саме перейшов через парну колію та попрямував до лісосмуги. Проходячи біля опори електромережі помітив, що у смузі водовідводу в 5-6 метрах від колії лежить невелика жіноча сумка, шкіряна, чорного кольору, із двома ручками. Йому було відомо, що працівники міліції шукають сумки, які тиждень чи два тому викинули з поїзду, його попереджали, що в разі виявлення таких речей повідомляти міліцію і нічого не чіпати. Сумка була закрита на замок-блискавку. Він вирішив переконатись, чи є щось у сумці, щоб даремно не викликати міліцію, обережно відкривши її, помітив, що там є якісь речі, все було вологе, а зверху лежав паспорт, який відкрив та побачив, що паспорт виданий на прізвище ОСОБА_66 . Він поклав паспорт назад, закрив сумку та повернувся до бригади, повідомивши про виявлену сумку працівників міліції. Працівники міліції прибули приблизно о 13 год., а ОСОБА_73 показав їм де знаходиться виявлена ним сумка. Працівники міліції провели огляд території та вилучили сумку, яку забрали із собою (а.с. 183 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_169 , з яких вбачається, що вона працює на посаді соціального працівника в будинку соціального піклування, де ОСОБА_16 працювала на посаді медичної сестри з жовтня 2011 року. Працювала потерпіла згідно графіку, заступаючи на чергування о 18 год., яке закінчувала о 09 год. ранку наступного дня. Про те, що сталося з ОСОБА_16 , їй стало відомо через декілька днів від працівників міліції, які приходили її опитувати про потерпілу (а.с. 145 том 5).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_170 , з яких видно, що вона перебуває на посаді провідника пасажирських вагонів ВЧ-1 ст. Київ-Пасажирський. З провідником ОСОБА_8 свідок знайома з 2003 року, а у 2011 році вона двічі їздила в рейси у напрямку Київ  Владивосток разом з ОСОБА_8 . Крім цього, вони періодично зустрічалися у вагонній дільниці, де їх спілкування обмежувалося розмовами за чашкою кави, відносини були приятельські. З провідником ОСОБА_9 свідок не знайома. ОСОБА_8 любить спілкуватися, легко входить в контакт з пасажирами, при цьому не є настирним, у той-же час він дещо неуважний, думає повільно. За час спільних рейсів у неї до нього з приводу роботи зауважень не було. (а.с. 76-79 том 2)
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_171 , з яких вбачається, що 16 грудня 2011 року він їхав поїздом №81 сполученням Київ-Ужгород, яким мав намір доїхати до ст. Стрий. У вагоні №18 він згідно квитка зайняв місце №16, це було верхнє місце. Навпроти знаходились бокові місця під приблизно сороковими номерами. До відправки поїзда він сидів на місці №15, а всі місця навколо були зайняті пасажирами. Пасажирів, які їхали в одній секції-купе із ним він не пригадує. Після відправки поїзда з Києва, провідники обійшли вагон. Зайнявши своє місце, відразу ліг у одязі на полицю. Перед тим, як лягти спати він пішов у туалет, який знаходився біля купе провідників. Ідучи в туалет він помітив, що на крайніх бокових полицях на початку вагона немає пасажирів. Приблизно о 24 год. він заснув, спав міцно. Прокинуся він від будильника, який поставив на 5 год. 10 хв. ранку. Прокинувшись зібрався та сів на вільне бокове місце. Він вдягнув куртку і сів з рюкзаком на це місце, де і дочекався прибуття поїзда на станцію Стрий о 5.44 год. Провідник до нього не підходив. На ст. Стрий виходило 5 чи 6 пасажирів. Коли він помітив, що поїзд вже під`їжджає до станції Стрий, він взяв рюкзак і пішов у тамбур. В тамбурі вже стояв провідник, у форменому одязі, той самий, що проводив посадку у Києві, та один пасажир, невідомий хлопець, віком приблизно 20 років. При цьому, він повідомив, що виходячи з вагону поїзда на станції Стрий, зауважив, що на полиці під №53 нікого не було (а.с.239-242 том 2).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_22 , з яких вбачається, що вона працює старшим комірником використаної білизни ВЧ-1. В грудні 2011 року до неї на робоче місце підійшов візуально знайомий провідник вагону на ім`я ОСОБА_77 , віком близько 30 років, який принісши кульок з маркуванням «Укрзалізниця», в якому знаходився мобільний телефон та фотоапарат, просив її передати даний пакунок знайомому провіднику, який прийде за ним наступного дня. Вона попередила ОСОБА_172 про те, що здає зміну наступного дня о 18 год. Однак за пакунком ніхто не прийшов, а через три місяці, коли вона пішла у відпустку, то забрала його до себе додому. Пізніше цим телефоном почала користуватись її дочка ОСОБА_173 . Згодом до них приїхали працівники міліції і вилучили цей телефон та фотоаппарат (а.с.151-153 том 8).
		- даними протоколу огляду місця події від 17.12.2011 року, під час проведення якого на 1428 км., пікет 2 перегону Золочів  Красне, на відстані 50 см. від рейки виявлено жмут світло-русявого волосся, на відстані 70 см. від рейки на поверхні щебеню плями червоного кольору, які схожі на кров, на відстані 10 см. від рейки - фрагмент біологічного походження (а.с. 8-14 том 1).
		- даними журналу реєстрації стаціонарних хворих та хворих у реанімаційному відділенні Буської центральної районної лікарні, з якого вбачається, що ОСОБА_16 поступила в лікарню як невідома особа 17.12.2011 року о 07.20 год. та цього ж дня о 08.25 год. вона померла (а.с. 182-183 том 2).
		- даними протоколу огляду місця події та зовнішнього огляду трупа від 17.12.2011 року, під час проведення якого у морзі Буської центральної районної лікарні проведено огляд невстановленого трупа жіночої статі. Зовнішнім оглядом тупа встановлено, що на тілі трупа множинні садна по правій поверхні шиї з переходом на праву третину плеча та плечовий суглоб, садно в ділянці бороди, одне садно у верхній третині лівого плеча, одне садно в ділянці грудної клітки, одне садно в ділянці попереку, рану та синець по задній поверхні лівої гомілки, травматичну ампутацію дистальних фаланг пальців правої стопи (а.с. 16-23 том 1).
		- даними протоколу добровільної видачі від 17.12.2011 року, з якого вбачається, що 17.12.2011 року слідчому ЛВ на ст. Львів у морзі Буської центральної районної лікарні видано одяг з трупа особи жіночої статі (як у подальшому встановлено ОСОБА_16 ). Вказані речі ОСОБА_16 було оглянуто, а після проведення експертних досліджень приєднано до справи як речові докази та здано на зберігання в камеру речових доказів ЛВ на ст. Львів (а.с. 15 том 1, а.с. 253-269 том 4).
		- даними протоколу добровільної видачі від 17.12.2011 року, з якого вбачається, що 17.12.2011 року слідчому ЛВ на ст. Львів у морзі Буської центральної районної лікарні судово-медичним експертом ОСОБА_174 видано предмети (прикраси), зняті з трупа особи жіночої статі (як у подальшому встановлено ОСОБА_16 ). Вказані прикраси оглянуто, повернуто 14.03.2012 року потерпілій ОСОБА_7 разом з іншими речами, які належали ОСОБА_16 (а.с. 24 том 1, а.с. 106-114, 116-118 том 5). 
		- даними протоколу впізнання трупа від 18.12.2011 року, під час проведення якого, 18.12.2011 року ОСОБА_27 в морзі Буської центральної районної лікарні, при впізнанні трупа невідомої жінки, яка була виявлена на міжколійному просторі перегону Золочів  Красне Львівської залізниці, впізнав сестру своєї дружини  ОСОБА_16 (а.с. 96 том 1).
		- даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 22.12.2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 упізнала у представлених для впізнання сережках, - сережки, які були вилучені у ОСОБА_9 та належали її сестрі ОСОБА_16 (а.с. 160-165 том 1).
		- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_9 від 22.12.2011 року, під час проведення якого останній показав, як відбувалися події за його участю у вагоні №18 поїзда №81 сполученням Київ-Ужгород, що мала місце 16-17 грудня 2011 року. Так, ОСОБА_9 показав, що він разом із ОСОБА_175 спілкувався із пасажиркою ОСОБА_16 у купе для відпочинку провідників та у тамбурі вагону. Також, ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_8 попросив його не заважати, коли він буде спілкуватися із ОСОБА_16 у тамбурі вагону. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_16 вийшли у тамбур, а він, ОСОБА_9 , чув розмову, однак слів розібрати не зміг. Через деякий час, знаходячись у купе відпочинку провідників, підозрюваний почув звуки, схожі на ті, що виникають при відкриванні та закриванні дверей вагону, із інтервалом приблизно 30 секунд. При цьому, між першим і другим звуком відкривання і закривання дверей, звуки розмови припинилися. ОСОБА_9 також показав куди саме ОСОБА_8 приніс речі ОСОБА_16 , як перевіряв вміст гаманця ОСОБА_16 та куди поніс викидати речі ОСОБА_16 - ОСОБА_8 (а.с. 168-196 том 1).
		- даними протоколу огляду місця події від 27.12.2011 року, згідно якого, у вагоні № 18, який знаходився у парку екіпірування станції Ужгород Львівської залізниці, виявлено та вилучено особисті речі, упаковані у пакет чорного кольору, які зі слів провідника ОСОБА_176 належать ОСОБА_9 . Вилучені речі поміщені у спеціальні пакети експертної служби України №№ 0752854, 0752356, 0752855. Вилучені з вагону особисті речі ОСОБА_9 оглянуто, з яких нижня білизна (труси, футболки), верхній одяг скеровувались на дослідження при проведенні комплексної імунологічно - молекулярної генетичної експертизи, здані на зберігання як речові докази в камеру зберігання речових доказів ЛВ на ст. Львів, а інші речі повернуто обвинуваченому ОСОБА_9 (а.с. 264-268 том 1, а.с. 28-47, 75 том 3). 
		- висновком судово-медичниої експертизи за №05/2012 від 31.01.2012 року, з якого вбачається, що смерть громадянки ОСОБА_16 наступила о 08 год. 25 хв. 17.12.2011 року. Причиною смерті громадянки ОСОБА_16 є поєднана травма тіла: голови у вигляді вдавленого перелому склепіння черепу, розмізження головного мозку, крововиливів у бічні шлуночки, в речовину головного мозку та під м`які оболонки головного мозку; грудної клітки: у вигляді переломів трьох ребер зліва з крововиливами у місцях переломів, перелому хребта у грудному відділі. При дослідженні трупа громадянки ОСОБА_16 виявлені ушкодження: зовнішні у вигляді однієї рани в потиличній ділянці голови, одне садно в ділянці бороди, множинні садна по правій поверхні шиї з переходом на верхню третину плеча та плечовий суглоб, одне садно у верхній третині лівого плеча, садно в ділянці грудної клітки, одне садно в ділянці попереку, рана та синець на задній поверхні лівої гомілки, травматична ампутація дистальних фаланг пальців правої стопи; внутрішні у вигляді вдавленого перелому склепіння черепу, розмізження головного мозку, крововиливів у бічні шлуночки, в речовину головного мозку та під м`які оболонки головного мозку, переломів трьох ребер зліва з крововиливами у місцях переломів, перелому хребта у грудному відділі. Усі ушкодження утворились від контакту з твердими тупими предметами, незадовго до смерті, у швидкій послідовності одне за одним, прижиттєві, являються у прямому причинному зв`язку із настанням смерті і за ознакою як небезпечні для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Не виключено, що усі ушкодження утворились від одного чинника, а саме внаслідок падіння з висоти на тверду поверхню (бетон, гравій, щебінь, металічну рейку, елементи дерев`яних чи бетонних конструкцій) у момент руху поїзда, найбільш вірогідною позою, у якій знаходилась потерпіла в момент падіння та контакту з поверхнею є обличчям догори. Травма в потиличній ділянці голови утворилась в наслідок дії тупого предмету з обмеженою поверхнею довгастої форми. При судово-медичному дослідженні не виявлено ознак опору чи боротьби, враховуючи масивність отриманих ушкоджень самостійно пересуватись і здійснювати цілеспрямовані рухи потерпіла не могла. Захворювань, які б могли призвести до смерті, в потерпілої не виявлено. Кров від трупа громадянки ОСОБА_16 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, спиртів у крові не виявлено. Також не виявлено слідів, що вказували б на статеві зносини, насильницький статевий акт чи задоволення статевої пристрасті неприроднім шляхом. У стані вагітності громадянка ОСОБА_16 не перебувала. (а.с. 6-11 том 4).
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_177 повністю підтримав висновок проведеної ним експертизи та додатково роз`яснив що причиною смерті потерпілої ОСОБА_16 була: поєднана травма голови у вигляді вдавленого перелому склепіння черепу, розмізження головного мозгу, крововилів у бічні шлуночки, в речовину головного мозку та під м`які оболонки головного мозку; грудної клітки у вигляді переломів трьох ребер зліва із крововилами у місцях переломів, перелому хребта у грудному відділі. Не виключає, що потерпіла могла отримати дані ушкодження при падінні з поїзда, якщо вона падала обличчям доверху на такий самий видовжений предмет, не виключено, що це могло бути як падіння так і удар. 
		- висновком судової медико-криміналістичної експертизи №44/2012-мк від 23.03.2012 року, згідно з яким встановлено, що забійна рана на фрагменті шкіри з потиличної ділянки голови та вдавлений перелом на фрагменті черепа від трупа ОСОБА_16 утворились від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею довгастої форми. Враховуючи морфологічні особливості пошкоджень на клапті шкіри та фрагменті потиличної кістки, та беручи до уваги конструктивні особливості представленої на експертизу металічної кочерги (вилученої з вагону №25727) та результати проведених експериментів, експертизою зроблено висновок про те, що забійна рана на клапті шкіри з потиличної ділянки голови та вдавлений перелом на потиличній кістці утворились від дії металічної кочерги наданої на експертизу. Найімовірніше, забійна рана на клапті шкіри з потиличної ділянки голови та вдавлений перелом на потиличній кістці не могли утворитись внаслідок падіння з висоти на тверду поверхню залізничного насипу (бетонну шпалу, щебінь, металеву рейку, елементи кріплення рейки) в момент руху поїзда. Експертиза припускає, що оскільки пошкодження знаходиться в потиличній ділянці голови, потерпіла не могла знаходитьсь обличчям до нападника (а.с. 212-220 том 5).
		- висновками судових медико-криміналістичних експертиз №45/2012-мк та №45/2012-мк від 23.03.2012 року, згідно яких при проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики клаптя шкіри потиличної кістки та одягу від трупа ОСОБА_16 , а також фрагменту шпали представленої на експертизу, було виявлено на клапті шкіри з потиличної ділянки голови одну забійну рану та вдавлений перелом на фрагменті потиличної кістки, які утворились від дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею довгастої форми. При дослідженні одягу на одній з шкарпеток в носковій ділянці було виявлено розрив, який утворився внаслідок перерозтягання тканини. Також було виявлено повне розділення тканини по передній поверхні джинсів, по передній поверхні майки, бокових поверхнях трусів та передній поверхні бюстгальтера, які могли утворитись внаслідок розтину одягу при наданні медичної допомоги потерпілій. Крім цього, було виявлені наскрізні пошкодження на всіх поверхнях одягу з дефектом тканини, які могли утворитись при дослідженні одягу в НДЕКЦ. Враховуючи морфологічні особливості пошкоджень на клапті шкіри та фрагменті потиличної кістки, конструктивні особливості металевих кріплень та фрагменту шпали СБ  3, представленої на експертизу, найімовірніше, що забійна рана на клапті шкіри та фрагменті потиличної ділянки голови та вдавлений перелом на потиличній кістці не могли утворитись від дії металевих кріплень КПП-3 та фрагменту шпали наданої на експертизу. Забійна рана на потиличній ділянці голови та вдавлений перелом на потиличній кістці малоймовірно, що могли утворитися внаслідок падіння з висоти на тверду поверхню залізничного насипу: бетонну шпалу, щебінь, металеву рейку, елементи кріплення рейки КПП  5, в момент руху поїзда. Медико - криміналістичних даних, які б дали можливість встановити позу потерпілої в момент заподіяння тілесних ушкоджень не має. Про те, можна припустити, що оскільки пошкодження знаходяться на потиличній ділянці голови, то потерпіла не могла знаходитися обличчям до нападника. Найімовірніше, що пошкодження на голові ОСОБА_178 не могли утворитись внаслідок ударів ногами у взутті. Пошкодження на потиличній ділянці голови потерпілої могли утворитись у процесі удару руками людини, озброївшись знаряддям (металевою кочергою)  (а.с. 221-234 том 5).
		Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_179 повністю підтримала висновки проведених нею експертиз та додатково роз`яснила, що фактично нею було проведено три медико-криміналістичні експертизи, кожна з яких перевіряла можливість заподіяння ушкодження потиличної ділянки черепу потерпілої ОСОБА_16 наданими на дослідження предметами, зокрема, фрагментом залізобетонної шпали, кріпленнями рейки та металевою кочергою. Вивченням фрагменту черепа потерпілої ОСОБА_16 встановлено, що він містить вдавлений перелом розміром 3,5 см х 1,4 см, глибиною 0,6 см, утворений від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, подовгуватої форми. Розміри вдавленого перелому відображають розміри травмуючого знаряддя. Шпала мала абсолютно не такі конструктивні особливості, які б змогли спричинити забійну рану та вдавлення/перелом на потиличній кістці. Кріплення теж мало не таку форму, не такий розмір. Провівши дослідження, встановлено, що кріплення залишало ушкодження, але ті ушкодження не були схожі за формою на ушкодження, які містились на клапті шкірі і потиличній кістці, а ушкодження від кочерги мали рельєфно-ребристу форму і такі ж ушкодження були на потиличній кістці, яку було представлено на експертизу. Проведеною експертизою виключено надані на дослідження фрагменти шпали та рейкові кріплення із предметів, якими могло бути нанесено зазначений вдавлений перелом на потиличній ділянці черепу ОСОБА_16 із тих підстав, що шпала не є предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, перелом мав би зовсім інший характер, рейкове кріплення має специфічну форму (симетричну) та в будь - якому положенні при нанесенні удару цим кріпленням на черепі залишилося б два сліди, а виявили лише один. З метою перевірки третього предмету, зокрема, металевої кочерги, були проведенні експерименти. Для цього за допомогою пластиліну було створено імітацію черепної коробки, по якій наданою на дослідження металевою кочергою наносилися удари та досліджувались отримані ушкодження, які за формою та розмірами були подібні до пошкоджень, які містяться на потиличній ділянці черепу ОСОБА_16 . Крім того, поверхня даної металевої кочерги містить по всій довжині рельєфно-ребристі виступи спіралевидної форми, які також відобразились на макеті і присутні на фрагменті черепа ОСОБА_16 . Таким чином, експертизою зроблено висновок про те, що вдавлений перелом на потиличній ділянці черепу ОСОБА_16 міг бути нанесений наданим на дослідження предметом  металевою кочергою. Перелом знаходиться у потиличній ділянці, удар був нанесений майже вертикально, під невеликим кутом ліворуч. Експертиза може лише стверджувати, що нападник не міг знаходитися спереду від потерпілої. Сила удару була достатньою, щоб заподіяти вказаний перелом. Знаряддя рівномірне по всій довжині за розміром, окрім загнутого завершення, де вона має менший діаметр і поступово загострюється. Щодо відсутності на фрагменті шкіри з потиличної ділянки голови потерпілої ОСОБА_16 сторонніх включень та слідів заліза, що було встановлено при проведенні акту судово-медичного дослідження, що під виявленням слідів заліза слід розуміти виявлення окису заліза, тобто іржі. Таким чином, при короткотривалому контакті з металевим предметом, який не містить окисів, слідів заліза в шкірі може і не бути виявлено. Якщо знаряддя без корозії, то неможливо виявити вміст заліза в предметі. Крім цього, експерт зазначила, що не може стверджувати про те, що удар був нанесений саме металевою кочергою наданою на дослідження, оскільки це могла бути і інша кочерга, або арматура, за умови, що дані предмети мали такі ж самі конструктивні особливості, як і досліджувана кочерга.
		- даними протоколу виїмки від 04.03.2012 року, під час проведення якої з пасажирського вагону №033/25727 потягу №81/82 сполученням Київ-Ужгород у провідника вагону №18 ОСОБА_180 було вилучено металеву кочергу з вигнутим вістрям у кінці в кількості однієї штуки (а.с. 203 том 5). 
		- даними протоколу огляду предметів від 27.03.2012 року, під час проведення якого оглянуто металеву кочергу тьмяно - сірого кольору, загальною довжиною 90 см, із дугоподібним загнутим загостреним кінцем, фігурною ручкою розміром 11 х 3.7 см, товщиною металу 1 см, на кінцевій частині до 0,5 см. Поверхня кочерги ребриста, рельєфна з шириною ребер по 0.2 см та відстанню між ребрами по 0,4 см. (а.с. 237-239 том 5). 
		- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №3/13 від 19.01.2012 року, з якого видно, що у піднігтьовому вмісті зрізів нігтів з обох рук від трупа ОСОБА_16 крові не виявлено, виявлено клітини та встановлено їх генетичні ознаки, які збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові від трупа ОСОБА_16 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с. 28-31 том 4).
		- висновком комплексної імунологічно-молекулярної генетичної експертизи №3/82 від 10.02.2012 року, з якого видно, що на змивах з рук трупа ОСОБА_16 виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові від трупа ОСОБА_16 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с. 123-125 том 4).
		- висновком судово-імунологічної експертизи №61/2012-Ім від 17.02.2012 року, з якого вбачається, що мікрооб`єкт, вилучений при огляді місця події, є волосиною, яка походить з голови людини. Стан кореневого кінця свідчить про те, що вона обірвана швидким рухом та за своїми морфологічними ознаками схожа з окремими фрагментами зразків волосин з голови потерпілої ОСОБА_16 і може походити від неї, та відрізняється за морфологічними ознаками від зразків волосся обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і відповідно не може від них походити (а.с. 46-51 том 4). 
		- висновком судово-імунологічної експертизи 20/2012-Ім від 18.01.2012 року, з якого видно, що кров ОСОБА_16 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО; у слідах на 5-ти кусках каменю, вилучених при огляді місця події, знайдено кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО, яка може походити як від потерпілої ОСОБА_16 так і від любої іншої особи з такою ж самою групою крові по ізосерологічній системі АВО (а.с. 74-79 том 4).
		- висновком судово-імунологічної експертизи №63/2012-Ім від 15.02.2012 року, з якого вбачається, що мікрооб`єкти (20 волосин), вилучені при огляді місця події, є волоссям з голови людини. Стан їх кореневого кінця свідчить про те, що 17 волосин обірвані швидким рухом, 2 волосини відокремлені повільним рухом, ще одна волосина відокремлена від дії на неї тупого предмета. За своїми морфологічними ознаками вказані волосини схожі із зразками волосся з голови потерпілої ОСОБА_16 і можуть походити від неї та відрізняється за морфологічними ознаками від зразків волосся обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , і відповідно не можуть від них походити (а.с. 59-65 том 4).
		- висновком комплексної імунологічно-молекулярної генетичної експертизи №3/22 від 19.01.2012 року, з якого вбачається, що на спортивних штанах, спортивному костюмі і тапочках, вилучених 24.12.2011 року у ОСОБА_8 під час особистого обшуку, крові не виявлено. Однак, під час проведення даної експертизи на поверхні куртки виявлено мікрооб`єкти, подібні на волоски, які експертом вилучено та поміщено в паперовий конверт з відповідним пояснювальним написом (а.с. 147-149 том 4). 
		- висновком судово-імунологічної експертизи №59/2012-Ім від 22.02.2012 року, з якого вбачається, що три об`єкти, вилучені з поверхні куртки обвинуваченого ОСОБА_8 , є волоссям людини, походять з голови, відповідно до стану їх кореневих кінців дві з них обірвані швидким рухом, а одна від дії тупого предмета. Три волосини за своїми морфологічними ознаками схожі із зразками волосся з голови потерпілої ОСОБА_16 , та відрізняються від зразків волосся обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с. 157-162 том 4).
		- висновком судово-цитологічної експертизи №24/2012-ц від 24.02.2012 року, з якого видно, що сліди речовини біологічного походження, вилучені на місці події, містять кров особи жіночої статі групи 0 з з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО, у фрагменті біологічного походження, вилученому на місці події, виявлено клітини шкіри особи жіночої статі, антиген Н ізосерологічної системи АВО, тобто виявлено кров і клітини шкіри, які можуть належати ОСОБА_16 (а.с. 231-234 том 4).
		- висновком комплексної імунологічно-молекулярної генетичної експертизи №3/45 від 26.01.2012 року, згідно з яким встановлено, що на поданих для дослідження об`єктах (п`яти сорочках, футболці, та відрізку тканини, які виявили працівники міліції 22.12.2011 року при огляді залізничного полотна від ст. Борщовичі до ст. Задвір`я), крові не виявлено (а.с. 95-99).
		- висновком комплексної імунологічно-молекулярної генетичної експертизи №3/43 від 20.01.2012 року, згідно якого видно, що на медичному халаті, вилученому 24.12.2011 року у ОСОБА_8 під час особистого обшуку, крові та клітин не виявлено (а.с. 135-137 том 4).
		- висновком комплексної імунологічно-молекулярної генетичної експертизи №3/24 від 19.01.2012 року, з якого вбачається, що на двох парах трусів та футболці, які були вилучені 24.12.2011 року у ОСОБА_8 під час особистого обшуку, крові та сперми не виявлено. На виворітній поверхні трусів виявлено мікрооб`єкти, а також на обох трусах виявлено клітини та встановлено їх генетичні ознаки, які збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_8 (а.с. 172-175 том 4).
		- висновком судово-імунологічної експертизи №60/2012-Ім від 21.02.2012 року, з якого вбачається, що два мікрооб`єкти, вилучені з поверхні кітеля обвинуваченого ОСОБА_9 , є волоссям, одна волосина належить тварині, друга волосина походить з голови людини, обірвана швидким рухом, за морфологічними ознаками схожа на зразки волосся з голови ОСОБА_9 (а.с. 205-210 том 4).
		- висновком комплексної імунологічно-молекулярної генетичної експертизи №3/44 від 10.02.2012 року, згідно з яким, на трусах та фрагменті постільної білизни ОСОБА_9 , які було вилучено 27.12.2011 року на його робочому місці у вагоні №18 (25735) поїзда №81-82 сполученням Київ-Ужгород, виявлено клітини, які за генетичними ознаками збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_9 . Також з лицевої поверхні трусів вилучено мікрооб`єкти (а.с. 220-223 том 4).
		- висновком судово-імунологічної експертизи №161/2012-Ім від 06.03.2012 року, з якого вбачається, що три мікрооб`єкти, вилучені з лицевої поверхні трусів обвинуваченого ОСОБА_9 , є волоссям, з яких два об`єкти відноситься до довгого волосся тулуба людини, а третій є волоссям тварини (а.с. 276-280 том 4).
		- висновком комплексної імунологічно-молекулярної генетичної експертизи №3/23 від 28.02.2012 року, з якого видно, що на одязі потерпілої ОСОБА_16 (джинсах, паску, майці, бюстгальтері, трусах, шкарпетках), вилученому 17.12.2011 року у Буській ЦРЛ, виявлено об`єкти біологічного походження: кров на штанах, майці, бюстгальтері, парі шкарпеток, паску, а також клітини на гігієнічній прокладці на трусах, які за генетичними ознаками співпадають між собою та генетичними ознаками взірців крові ОСОБА_16 (а.с. 244-248 том 4).
		- даними протоколу огляду місця події (зі схемою) від 29.12.2011 року, під час проведення якого на 1439 км., пікет 3 перегону Задвір`я - Красне Львівської залізниці, навпроти контактної електроопори № 256 на відстані 7 метрів від крайньої парної колії, в полосі відводу залізничної колії, виявлено та вилучено жіночу сумку розміром 40 х 27 х 15 см., чорного кольору з двома ручками, закриту на замок блискавка (а.с. 21-22 том 5). 
		- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами, даними протоколу огляду предметів від 29.12.2011 р. та протоколу додаткового огляду предметів від 19.03.2016 р. під час проведення яких оглянуто сумку, яку вилучено 29.12.2011 року в ході огляду місця події на 1439 км. 3 пк перегону між ст.Задвір`я та ст.Красне. В ході оглядів сумки, виявлено предмети, що вказують на приналежність сумки ОСОБА_16 , у т.ч. особисті предмети та документи, а саме, особисті предмети повсякденного використання: косметичка з матеріалу, схожого на шкіру, жовтого кольору, з чорними полосами; точила для олівців пластикова, жовтогарячого кольору; пензлик косметичний з ручкою коричневого кольору; пензлик косметичний з ручкою рожевого кольору; 4 палички ватні гігієнічні; 2 пластикові коробочки овальної форми зі спресованим порошкоподібним барвником; шматочок бавовняної вати; пудрениця прямокутна; заколка для волосся чорна з пластиковою прикрасою; дзеркальце у чорній оправі; пробірка скляна з пахучою речовиною (пробник); флакон з написом AFFINTON (тональний крем); цифровий носій інформації типу флеш-карта у блискучому корпусі; пилочка для нігтів з ручкою коричневого кольору; ножиці металеві косметичні з вигнутим лезом; 2 ручки кулькові білого та фіолетового кольору з написами; олівець косметичний сірого кольору; чорний футляр з барвником (туш); два олівці косметичні, чорного кольору з ковпачками; тюбик пластиковий рожевого кольору; пластикова коробочка із закругленими краями зі спресованою порошкоподібною речовиною рожевого кольору; парасоля складна жіночого фасону; 2 бахили (захисне взуття) сині поліетиленові; футляр металевий рожевого кольору; фрагмент косметичного олівця сірого кольору; пара коричневих рукавичок із матеріалу, схожого на шкіру; світло-коричневий поліетиленовий пакет; 5 гігієнічних тампонів у паперовій обгортці; 5 тонких гігієнічних прокладок (тонких) з малюнком фіолетового кольору; 2 гігієнічні прокладки у рожевій паперовій упаковці; шарф синього кольору; гаманець червоного кольору із орнаментом у вигляді квадратів; картонний образок із зображенням та написом Галина; 2 прямокутні паперові візитки; 2 квадратні листки паперу з рукописними написами; листок паперу, перфорований у верхній частині, (імовірно із блокноту) з написом Терралекс; конверт банківський з індивідуальним ПІН-кодом банківської картки на ім`я ОСОБА_181 ; зубна щітка у пластиковому футлярі салатового кольору; гребінець пластиковий рожевого кольору; фрагмент блістера з таблетками з написом Фестал, у якому містяться 2 таблетки; заколка для волосся дерев`яна;. олівець косметичний чорний; олівець косметичний сірий; пінцет косметичний металевий; тюбик червоного кольору; флакон з кришкою чорного кольору; дезодорант з написом NIVEA; тюбик білий з написом ULTRA COMPLEX; ємність білого кольору з написом CASTING; дві поліетиленові упаковки паперових носових хустинок, одна з яких відкрита; 2 сережки (біжутерія) зі складним орнаментом; 3 квитки на міський транспорт номіналом 1 грн. 50 коп.; пластикова обкладинка з надписом УКРАЇНА ПАСПОРТ, виконаним барвником золотистого кольору; пластиковий футляр рожевого кольору з набором для використання контактних лінз; брошура Рекомендації української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії; сорок сім аркушів паперу розмірами 150 х 100 мм., деякі з них частково скріплені між собою, містять у нижній частині ідентичні графічні елементи та напис зі текстом Адаптол таблетки 300 мг. і 500 мг. №20; блокнот синього кольору з написом Аэрофиллин, у якому містяться численні рукописні записи та графічні елементи, виконані барвниками різних кольорів; незаповнений бланк направлення у медичну лабораторію ДІЛА (Київ, вул. проф. Підвиcоцького, 6а); особисті документи та платіжні засоби: паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_8 , виданий Городищенським РВ УМВС України у Черкаській області 12 січня 2005 року; картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_16 , про присвоєння їй ідентифікаційного коду НОМЕР_5 , видана Городищенським відділенням Корсунь-Шевченківської МДПІ у Чернігівській області 04.07.2005 року; картка пластикова № НОМЕР_3 ; картка пластикова на прізвище ОСОБА_181 ; картка пластикова № НОМЕР_2 ; чек Ощадбанкувід 16.12.2011р., згідно якого видано гроші в сумі 800 грн.; грошові кошти в монетах НБУ: такими номіналами: 1 коп. (20 шт.), 2 коп. (3 шт.), 5 коп. (3 шт.), 10 коп. (2 шт.), 25 коп. (2 шт.), 50 коп. (2 шт.); мобільний телефон Samsung Galaxy Gio GT-S660 та чохол до даного телефону, цифровий фотоапарат марки Canon Power Shot A710 IS, золоті сережки (а.с. 23-32, 60-61 том 5).
		- висновком дактилоскопічної експертизи №04 від 07.03.2012 року, з якого вбачається, що один слід пальця руки, виявлений на поверхні гаманця та відкопійований на одному відрізку прозорої клейкої стрічки розмірами 19х46 мм залишений великим пальцем лівої руки громадянина ОСОБА_8 ; два сліди пальців рук, виявлені на поверхні гаманця та відкопійовані на двох відрізках прозорої клейкої стрічки розмірами 19х43 мм, 19х41 мм, залишені великим і середнім пальцями лівої руки громадянина ОСОБА_9 ; один слід пальця руки, виявлений на поверхні гаманця та відкопійований на одному відрізку прозорої клейкої стрічки розмірами 19х44 мм, залишений не громадянами ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 , а іншою особою. На поверхні інших об`єктів, які скеровувались на дослідження слідів рук, придатних для ідентифікації особи, не виявлено (а.с. 41-57 том 5).
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_182 повністю підтримав висновок проведеної ним експертизи та додатково роз`яснив, що слідчий транспортної міліції Львівської залізниці ОСОБА_183 направив об`єкти для проведення експертизи. Всі об`єкти були надані в запакованому стані, скріплені біркою, прошнуровані, опечатані. При відкриванні поліетиленового пакета було виявлено жіночу сумочку і інші предмети повсякденного використання. Перед експертом було поставлено питання чи є на предметах наданих на дослідження сліди рук придатні для ідентифікації особи і якщо є, то ставилось питання чи залишені вони підозрюваними. Після закінчення експертизи він прийшов до позитивного висновку оскільки були знайдені сліди рук, які відповідали дактилокартам наданих йому осіб. Співпадаючі ознаки були проведені за допомогою автоматичної дактилоскопічної ідентифікаційної системи «Сонда». Речові докази були запаковані і через канцелярію повернуті слідству. Крім цього експерт ОСОБА_184 роз`яснив, що якщо досліджуваний об`єкт підлягав впливу вологи, однак не контактував з іншими слідоутворюючими об`єктами, то слід може бути не пошкоджений; якщо гаманець був вологим, але пізніше  висох, то сліди пальців рук зберігаються. Дактилокарти потерпілої експерту не надавали, на гаманці було виявлено один слід пальців руки третьої особи, але він не мав змоги ідентифікував даний слід, оскільки в нього було лише дві дактилокарти  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 
		- висновком товарознавчої експертизи №164 від 16.02.2012 року, згідно якої, залишкова вартість мобільного телефону Samsung Galaxy Gio GT-S660, що належав ОСОБА_16 , з врахуванням часткової втрати його товарних якостей у зв`язку із терміном експлуатації, могла становити 1512 грн. 00 коп.; залишкова вартість цифрового фотоапарату марки Canon Power Shot A710 IS, що перебував у користуванні ОСОБА_16 , з врахуванням часткової втрати його товарних якостей у зв`язку із терміном експлуатації, могла становити 652 грн. 50 коп. (а.с. 289-294 том 4).
		- висновком товарознавчої експертизи № 336 від 28.03.2012 року, згідно якої, вартість речей, викрадених 17.12.2011 року у ОСОБА_16 , з врахуванням часткової втрати їх товарних якостей, можуть становити: жіноча сумка  240 грн.; косметичка  40 грн.; цифровий носій інформації флеш-карта - 80 грн.; парасоля  35 грн.; окуляри для корекції зору з футляром чорного кольору  700 грн.; рукавички  30 грн.; шарф  30 грн.; гаманець  70 грн.; дві сережки (біжутерія)  70 грн.( а.с. 29-40 том 6).
		- висновком комісійної судової залізнично-транспортної експертизи № 1 від 02.04.2012 року, з якого вбачається, що дії провідника вагона № 18 поїзда № 81 сполученням Київ - Ужгород ОСОБА_9 у період з 22.00 год. 16.12.2011р. до 05.44 год. 17.12.2011р. під час слідування від ст. Вінниця до ст. Стрий не відповідали вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України. Вказана невідповідність проявилась у наступному: 
		?у незамкненні бокових дверей робочого тамбура на внутрішні замки, що не відповідало вимогам пункту 3.2 Інструкції провіднику пасажирських вагонів ЦЛ-0038. Затверджена Наказом №234-Ц від 01.09.03р.; 
		?у викиданні на перегоні шлаку та золи та у чищенні котла при відкритих тамбурних дверях під час руху вагона, що не відповідало вимогам пункту 2.2.2 Інструкції з пожежної безпеки у вагонах поїздів ЦЛ-0056. Затверджена Наказом №043-Ц від 03.02.2006 р.; 
		?у курінні у робочому тамбурі вагона, що не відповідало вимогам пункту 2.2.3 Інструкції з пожежної безпеки у вагонах поїздів. ЦЛ-0056. Затверджена Наказом №043-Ц від 03.02.2006 р.; 
		?у невимаганні від пасажира ОСОБА_16 дотримання діючих на залізничному транспорті правил стосовно куріння у вагонах та проїзду у тамбурах, у незабезпеченні її особистої безпеки, невжитті заходів щодо збереження її життя, що не відповідало вимогам пункту 1.4 Правил технічної експлуатації залізниць України. /Затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411; пункту 2.2.8 Інструкції з пожежної безпеки у вагонах поїздів. ЦЛ-0056. Затверджена Наказом №043-Ц від 03.02.2006р.; пункту 8 Посадової інструкції провідника пасажирського вагона ОСОБА_9 . Затверджена начальником вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський 11.07.2008 р.; 
		?у невжитті заходів щодо зупинки поїзда після випадіння пасажира ОСОБА_16 з вагона, що не відповідало вимогам пункту 1.3 Правил технічної експлуатації залізниць України. /Затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411;
		?у неповідомленні начальника поїзда про нещасний випадок з пасажиром ОСОБА_16 , що не відповідало вимогам пункту 7.10 Інструкції провіднику пасажирських вагонів. ЦЛ-0038. Затверджена Наказом №234-Ц від 01.09.03р.
		Дії провідника вагона № 18 потяга № 81 сполученням Київ - Ужгород ОСОБА_8 у період з 22.00 год. 16.12.2011р. до 05.44 год. 17.12.2011р. під час слідування від ст. Вінниця до ст. Стрий не відповідали вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України. Вказана невідповідність проявилась у наступному: 
		?у курінні у робочому тамбурі вагона, що не відповідало вимогам пункту 2.2.3 Інструкції з пожежної безпеки у вагонах поїздів. ЦЛ-0056. Затверджена Наказом №043-Ц від 03.02.2006 р.;
		?у невимаганні від пасажира ОСОБА_16 дотримання діючих на залізничному транспорті правил стосовно куріння у вагонах та проїзду у тамбурах, у незабезпеченні її особистої безпеки, невжитті заходів щодо збереження її життя, що не відповідало вимогам пункту 1.4 Правил технічної експлуатації залізниць України. /Затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411; пункту 2.2.8 Інструкції з пожежної безпеки у вагонах поїздів. ЦЛ-0056. Затверджена Наказом №043-Ц від 03.02.2006 р.; пункту 8 Посадової інструкції провідника пасажирського вагона ОСОБА_8 . Затверджена начальником вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський 17.06.2005 р.;
		?у невжитті заходів щодо зупинки поїзда, після випадіння пасажира ОСОБА_16 з вагона, що не відповідало вимогам пункту 1.3 Правил технічної експлуатації залізниць України. /Затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411.
		Дії потерпілої ОСОБА_16 у період з 22.00 год. 16.12.2011р. до часу отримання нею тілесних ушкоджень (03.15 год. 17.12.2011р.) під час слідування від ст. Вінниця до 1428 км. пікет 2 перегону Золочів  Красне не відповідали вимогам пункту 14 Правил поведінки громадян на залізничному транспорті, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.1995р. N 903; пункту 3.15 Правил Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України. Затверджені наказом Міністерства транспорту України від 19.02.1998р. N 54. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.03.1998р. за N 193/2633. Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 22.11.2007р. N 1059; пунктів 7.17 та 37.2 Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006р. N 1196 (у чинній редакції). 
		Вказана невідповідність проявилась у перебуванні потерпілої ОСОБА_16 у тамбурі пасажирського вагона під час руху поїзда та у курінні у вагоні.
		Безпосередньою технічною причиною травмування ОСОБА_16 є випадіння останньої з робочого тамбура вагона №18 поїзда № 82 під час руху по перегону Золочів-Красне. Послідовність проміжних технічних причин, що призвели до безпосередньої технічної причини травмування ОСОБА_16 : 
		Перший ланцюг. Намір ОСОБА_16 вийти у робочий тамбур вагона №18 поїзда №82 під час руху поїзда з метою спілкування з провідниками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (причина) призвів до невідповідності дій ОСОБА_16 вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, а саме проїзду її у тамбурі вагона №18 поїзда №82 (наслідок); невідповідність дій ОСОБА_16 вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, а саме проїзд її у тамбурі вагона №18 поїзда №82 (причина) призвела до перебування ОСОБА_16 у робочому тамбурі вагона №18 поїзда №82 під час його руху при привідкритих дверях робочого тамбура (наслідок).
		Другий ланцюг. Намір провідників вагона №18 поїзда №82 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вийти у робочий тамбур вагона №18 поїзда №82 під час руху поїзда з метою спілкування з ОСОБА_16 та очищення котла (причина) призвів до невідповідності дій провідників вагона №18 поїзда №82 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, а саме відкриття дверей тамбура під час руху поїзда, не вимагання від пасажира ОСОБА_16 виконання діючих на залізничному транспорті правил стосовно куріння у вагонах та проїзду у тамбурах (наслідок); невідповідність дій провідників вагона №18 поїзда №82 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, а саме відкриття дверей тамбура під час руху поїзда, не вимагання від пасажира ОСОБА_16 виконання діючих на залізничному транспорті правил стосовно куріння у вагонах та проїзду у тамбурах (причина) призвела до перебування ОСОБА_16 у робочому тамбурі вагона №18 поїзда №82 під час його руху при привідкритих дверях робочого тамбура (наслідок).
		Третій ланцюг. Перебування ОСОБА_16 у робочому тамбурі вагона №18 поїзда №82 під час його руху при привідкритих дверях робочого тамбура (причина) призвело до прикладення зусилля невстановленого походження до дверей робочого тамбура вагона №18 (наслідок); прикладення зусилля невстановленого походження до дверей робочого тамбура вагона №18 (причина) призвело до відкриття дверей робочого тамбура вагона на величину, достатню для випадіння ОСОБА_16 (наслідок); відкриття дверей робочого тамбура вагона на величину, достатню для випадіння ОСОБА_16 (причина) призвело до прикладення зусилля невстановленого походження до ОСОБА_16 (наслідок); прикладення зусилля невстановленого походження до ОСОБА_16 (причина) призвело до втрати рівноваги ОСОБА_16 при знаходженні її біля відкритих дверей робочого тамбура вагона №18 (наслідок); втрата рівноваги ОСОБА_16 при знаходженні її біля відкритих дверей робочого тамбура вагона №18 (причина) призвела до випадіння ОСОБА_16 з робочого тамбура вагона №18 поїзда №82 під час руху по перегону Золочів-Красне (наслідок); випадіння ОСОБА_16 з робочого тамбура вагона №18 поїзда №82 під час руху по перегону Золочів-Красне (причина) призвела до травмування ОСОБА_16 (наслідок).
		Аналіз механізму ЗТП дозволяє зробити висновок про те, що безпосередньою технічною причиною травмування ОСОБА_16 є випадіння її з робочого тамбура вагона №18 поїзда №82 під час руху по перегону ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Експерти вважають за необхідне відзначити, що для реалізації механізму вказаної залізнично-транспортної пригоди необхідно було прикласти зусилля до дверей робочого тамбура вагона, які спочатку були лише привідкриті, а потім до ОСОБА_16 , причому у останньому випадку зусилля повинно було бути достатнім для втрати ОСОБА_16 рівноваги. За наданими експертам матеріалами кримінальної справи неможливо встановити технічну причину відкриття дверей робочого тамбура вагона №18 та втрати рівноваги ОСОБА_16 .
		У той же час, колія на 1428 км. пікет 2 знаходилась в технічно справному стані, відхилення по ширині рейкової колії належать до І ступеня відступів та не впливали на плавність руху поїздів. У плані колія була прямою, стрілочних переводів на даній ділянці немає. На основі проведених досліджень можна стверджувати, що причинами відкриття дверей робочого тамбура вагона та втрати рівноваги ОСОБА_16 при русі поїзда по 1428 км. пікет 2 не були поперечні динамічні зусилля, які виникли через нерівності колії у плані або русі вагона по кривих чи стрілочних переводах.
		Даній залізничній транспортній пригоді могли запобігти провідники вагона №18 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також потерпіла ОСОБА_16 . 
		Для запобігання даної залізнично-транспортної пригоди провідникам вагона №18 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 необхідно було виконати вимоги пункту 1.4 Правил технічної експлуатації залізниць України. /Затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411, та пункту 2.2.8 Інструкції з пожежної безпеки у вагонах поїздів. ЦЛ-0056. Затверджена Наказом №043-Ц від 03.02.2006р. і вимагати від ОСОБА_16 покинути робочий тамбур вагона №18, а провіднику вагона №18 ОСОБА_9 також необхідно було виконати вимогу пункту 3.2 Інструкції провідника пасажирських вагонів. ЦЛ-0038. Затверджена Наказом №234-Ц від 01.09.03р. і утримувати двері робочого тамбура вагона №18 під час руху поїзда №82 замкненими на внутрішній замок.
		Для запобігання даної залізнично-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_16 необхідно було виконати вимоги пункту 14 Правил поведінки громадян на залізничному транспорті, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1995р. N903 і не перебувати у робочому тамбурі вагона №18 під час руху поїзда №82.
		Від місця виявлення потерпілої ОСОБА_16 - 1428 км 2 пк залізничного перегону Золочів-Красне, до місця виявлення сумки останньої - 1439 км пікет 3 перегону Задвір`я - Красне Львівської залізниці поїзд №81 сполученням Київ  Ужгород прослідував орієнтовно за 14±0,5 хв
		Елементи верхньої будови колії (рейки, шпали та скріплення) перебували у технічно справному стані, тобто відповідали вимогам пункту 4.4.3 Інструкції з улаштування та утримання колії залізниць України. ЦП 0138. Технічний стан рейкової колії як геометричної конструкції (тобто технічний стан рейкової колії по ширині, по взаємному положенню рейкових ниток по висоті (рівню) та за напрямком у плані (рихтовка)) відповідав вимогам пунктів 4.4.3, 2.1.1 вказаної Інструкції, пункту 3.10 Правил технічної експлуатації залізниць України. /Затверджені Міністерством транспорту України від 20.12.96 № 411 та вимог Коментарів та роз`яснення щодо застосування положень Правил технічної експлуатації залізниць України.  К.: Укрзалізниця, 2005. - 511 с.; табл. 1, 2, 3, 4, 5, 6 Технічних вказівок щодо оцінки стану рейкової колії за показниками колієвимірювальних вагонів та забезпечення безпеки руху поїздів при відступах від норм утримання рейкової колії. ЦП 0020, К.: 2005.  48 с. Іншими словами, рейкова колія на 2-му пікеті 1428-го кілометра непарної колії перегону Золочів-Красне як геометрична конструкція знаходилась в технічно справному стані та забезпечувався плавний рух поїздів (а.с. 71-90 том 6).
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_185 повністю підтримав висновок проведеної ним експертизи та додатково роз`яснив, що в Україні на залізниці прийнятий правосторонній рух. По напрямку руху поїзда правильною вважається права по руху поїзда колія. З матеріалів справи не вбачалося підстав для руху поїзду по протилежній, неправильній колії. Поїзд їхав по непарній, правій колії. Розрив контактного проводу, не впливає на рух і динаміку руху поїзда. Експертами не встановлено даних, які б свідчили про те, що рух поїзда був не плавний. Зниження швидкості поїзда з 70 до 61 км. відбулось на протязі 10 км. Підстав вважати, що технічний стан колії міг впливати на коливання вагону не було. 
		- даними протоколів очних ставок від 24.12.2011 року та 27.03.2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , як підозрюваними та обвинуваченими, за участю захисника ОСОБА_186 , згідно з якими ОСОБА_8 настоював на тому, що у період, коли загинула ОСОБА_16 він спав у вагоні на місці № 53, а ОСОБА_9 підтвердив вищезазначені покази та стверджував, що ОСОБА_8 був з ОСОБА_16 у тамбурі, і може пояснити все при яких обставинах вона загинула (а.с. 239-249 том 1; а.с. 39-41 том 7).
		- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.12.2011 року та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом даної слідчої дії під час проведення якої підозрюваний ОСОБА_9 показав, як відбувалися події 16-17 грудня 2011р. у вагоні №18 поїзда №81 сполученням Київ-Ужгород. Так, ОСОБА_9 показав, що він разом із ОСОБА_175 спілкувався із пасажиркою ОСОБА_16 у купе для відпочинку провідників та у тамбурі вагону. Також, ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_8 попросив його не заважати, коли він буде спілкуватися з ОСОБА_16 у тамбурі вагону. Після чого, ОСОБА_16 залишивши куртку на своєму місці №43, вийшла разом з ОСОБА_8 у робочий тамбур, і він, ОСОБА_9 , чув розмову, однак її слів розібрати не зміг. Через деякий час, знаходячись у купе відпочинку провідників, ОСОБА_9 почув звуки, схожі на ті, що виникають при відкриванні та закриванні дверей вагону, із інтервалом приблизно 30 секунд, при цьому між першим і другим звуком відкривання-закривання дверей звуки розмови припинилися. ОСОБА_9 також показав куди саме ОСОБА_8 приніс речі ОСОБА_16 , як перевіряв вміст гаманця ОСОБА_16 та куди ОСОБА_8 поніс викидати речі ОСОБА_16 (а.с. 168-190 том 1).
		- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.03.2012 року та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом даної слідчої дії під час проведення якої обвинувачений ОСОБА_9 на місці події показав, яким чином ним було скоєно злочин, а саме як і при яких обставинах ОСОБА_16 випала з поїзда. Як після цього він разом із ОСОБА_8 обговорили питання як діяти надалі. Згодом, ОСОБА_8 приніс сумки ОСОБА_16 , з яких вони забрали цінні речі потерпілої, а самі сумки останньої ОСОБА_8 викинув (а.с. 12-20 том 7).
		- даними довідок роботи поїздної бригади поїзда № 81; даними маршрутів №5034 та № НОМЕР_9 провідників вагону ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які підтверджують виконання підсудними 16-18 грудня 2011 року службових обов`язків провідників вагону № 18 поїзда № 81/82 сполученням Київ - Ужгород (а.с. 53-62, 74 том 2).
		Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочинів передбачених п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів передбачених п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України повністю доведена.
		Суд не вбачає правових підстав для виправдання підсудних; їхні доводи є надуманими, розцінюються, як обраний ними спосіб захисту, обумовлений метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Докази обвинувачення щодо вини ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчинених злочинах є переконливими, об`єктиво відображають обставини справи та події; кожен доказ оцінений судом з точки зору належності, допустимості та достовірності. Жоден із доказів під час судового розгляду не спростований. Підсудні, заперечуючи свою вину на підтвердження невинуватості не повідомили суду про конкретні факти, що усувають їх причетність до вчинення злочинів, відтак, суд не мав можливості перевірити та оцінити їх в сукупності з іншими доказами. Викладені підсудним ОСОБА_8 пояснення про те, що до нього застосовувався психологічний та фізичний тиск органами міліції під час досудового слідства є голослівними та спростовуються постановою Львівської міжрайонної транспортної прокуратури від 27.02.2012 року, (том 6 а.с. 129  132), згідно якої доводи викладені у скарзі ОСОБА_8 з приводу вчинення працівниками ЛВ на ст.Львів фізичного та психічного насильства відносно нього, не знайшли підтвердження, тому в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , які брали участь в розслідуванні даної справи, було відмовлено, за відсутністю в діях останніх сладу злочинів, передбачених ст.ст. 126, 127, 364, 365 КК України. Вказану постанову ОСОБА_8 не оскаржував.
		Таким чином, наведені вище показання потерпілих, свідків, експертів, а також об`єктивні дані, які містяться в протоколах допитів, огляду місця події, очних ставок, відтворенні обстановки та обставин події, проведеного із обвинуваченими, за участю їх захисників адвокатів ОСОБА_186 та ОСОБА_191 , тобто, будучи забезпечені правовим захистом, пред`явлення предметів для впізнання, а також у висновках судово-медичних експертиз, наявність речових доказів у справі, узгоджується з показаннями підсудного ОСОБА_9 щодо місця вчинення злочину, який також не заперечував факту позбавлення життя потерпілої ОСОБА_16 шляхом викидання її з поїзда, від яких і настала смерть потерпілої ОСОБА_16 , із застосуванням знарядь злочину (металевої кочерги) та укриття підсудними слідів злочину шляхом спотворення об`єктивної істини через узгодження ними версії про те, що потерпіла їхала із коханцем, із яким розпивали спиртні напої, конфліктували та зникли з поїзда, що була розроблена та взаємоузгоджена обидвома підсудними, про що вбачається з матеріалів даної кримінальної справи.
		Зокрема, під час досудового слідства, сам же ОСОБА_9  давав суперечливі і непослідовні покази, неодноразово їх змінюючи з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
		Так, будучи допитаним в ході досудового слідства в якості підозрюваного від 23.12.2011 року, ОСОБА_9 свою вину визнав частково і пояснив про обставини проведення посадки пасажирів на ст. Київ. Зокрема, що ОСОБА_16 прийшла на посадку сама перед відправленням поїзду, маючи квиток на місце № НОМЕР_10 . Також, пояснив у чому вона була одягнена, що ОСОБА_8 зразу звернув на неї увагу. Після відправлення поїзду, ОСОБА_8 сказав йому, що йде знайомитись з нею. Через 10 хв. вони повернулись удвох. ОСОБА_8 посадив ОСОБА_16 біля вікна, присівши біля неї. Тут вони познайомились і почали розмову. Галина Осадча сказала, що їде в м. Стрий кататись на лижах, вчиться на лікаря в Київському медичному університеті ім. Богомольця. ОСОБА_8 витягнув телефон, включивши через колонку музику, яку на прохання ОСОБА_59 перекопійовував на її мобільний телефон Самсунг, пили каву, виходили на ст. Вінниця курити в робочий тамбур вагону. Вечеряти з ними ОСОБА_16 не хотіла, а на час коли вони вечеряли, пішла на своє місце у вагон. ОСОБА_8 сказав, що не проти вступити з нею в статеві зносини. Після цього, вона знову знаходилась у них в купе для відпочинку провідників, де слухали і переписували музику, виходили в робочий тамбур курити. Після прослідування поїздом станції Хмельницький, ОСОБА_8 , коли вони сиділи втрьох в купе відпочинку провідників, сказав, що йде відпочивати на місце № 53, щоб вони ( ОСОБА_66 та ОСОБА_192 ) собі посиділи, при тому, коли виходив з купе підморгнув ОСОБА_9 , чим дав йому зрозуміти, щоб останній вступив з нею в інтимні відносини. Залишившись з ним в купе, ОСОБА_16 запитала: з ким живе, чи має діти, чи зраджує дружині, на що ОСОБА_192 , ОСОБА_193 відповів, що ні. Після цього, ОСОБА_16 сказала, що йде на своє місце. ОСОБА_8 прийшовши до нього в купе запитав ну що?, а він, ОСОБА_9 відповів: нічого, тобто дав зрозуміти, що з ОСОБА_16 інтиму не було. Через якийсь час ОСОБА_8 знову повернувся з ОСОБА_16 в купе провідників, зробивши їй каву, слухали музику. Поїзд в цей час близько 2.00 год. під`їжджав до ст. Тернопіль. На цій станції ОСОБА_9 , провівши посадку - висадку пасажирів, повернувся у вагон. Після цього, вони втрьох ( ОСОБА_192 , ОСОБА_66 та ОСОБА_194 ) пішли в робочий тамбур курити. Повернувшись назад в купе відпочинку провідників, ОСОБА_16 зняла куртку, залишившись одягненою у гольф білого кольору, джинси та чоботи, а ОСОБА_8 зробив собі каву. Через якийсь час ОСОБА_8 та ОСОБА_16 знову пішли в робочий тамбур вагону № 18. Приблизно через півгодини, ОСОБА_8 повернувся сам, і на запитання ОСОБА_9 де ОСОБА_47 ?, відповів, що це не його справа. Під час знаходження ОСОБА_8 та ОСОБА_16 у тамбурі, ОСОБА_9 чув, що відкривались назовні ліві двері (по ходу поїзда), оскільки праві були заклинені. ОСОБА_8 сказав виключити світло у вагоні, після чого сам пішов у вагон, звідки приніс дві сумки ОСОБА_16 . Будучи в купе відпочинку провідників, ОСОБА_8 спочатку відкрив більшу зелену сумку ОСОБА_16 , в якій знаходились куртка, бюстгальтер, труси, шкарпетки. Побачивши, що в ній немає цінних речей, ОСОБА_8 відставив її в сторону. Потім він відкрив чорну сумку, діставши звідти гаманець шкіряний рожевого кольору, передавши його ОСОБА_195 . З цього гаманця ОСОБА_9 дістав гроші в сумі 710 гривень та банківські карточки. Гроші забрав, положивши собі в кишеню, а банківські карточки поклавши назад у гаманець. Гаманець ОСОБА_196 .А поклав назад в сумку. Після цього, ОСОБА_8 пішов з сумками у робочий тамбур вагону, а повернувшись сказав, що сумки викинув. Також, ОСОБА_8 сказав ОСОБА_9 , що ОСОБА_132 він викинув з вагону, а її на станції Стрий буде зустрічати хлопець, щоб йому (цьому хлопцеві) сказати, що дівчини, тобто ОСОБА_16 у вагоні не було (а.с. 209-215 том 1).
		Згодом, ОСОБА_9 , будучи допитаним в ході досудового слідства в якості обвинуваченого від 30.03.2012 року, показав, що 17 грудня 2011 року близько 03.00 год. ночі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 вийшли в робочий тамбур курити. У цей час, ОСОБА_9 почистивши котел, набрав з піддувала котла два відра золи, які пішов висипати у міжвагонний простір. Тоді ж, ОСОБА_8 з ОСОБА_16 знаходились у тамбурі, а двері біля котла були привідчинені. Де в цей час знаходилась кочерга, якою ОСОБА_9 чистив котел, останній не пам`ятає, як і не бачив, що відбувалось у тамбурі вагону за час його відсутності. Проте, повернувшись через 2-3 хвилини в тамбур, ОСОБА_9 побачив, що потерпілої в тамбурі більше не було. Також, ОСОБА_9 повідомив, що не бачив, щоб ОСОБА_8 наносив удар кочергою ОСОБА_16 , однак коли спитав у нього де остання, то ОСОБА_8 відповів, що це мокруха. При цьому, ОСОБА_9 зазначив, що нічого більше розповідати не хоче тому, що знає, якщо він щось повідомить на ОСОБА_8 , то останній потягне ОСОБА_9 за собою, оскільки він у таких справах досвідчений (а.с. 33 том 7).
		У той же час, ОСОБА_9 , будучи допитаний під час досудового слідства, неодноразово стверджував, що ОСОБА_8 , бажаючи покласти провину на нього, свідчить неправду про те, що спав, а саме він, ОСОБА_8 , мав бажання вступити з ОСОБА_16 в інтимні стосунки і придумав історію з супутником ОСОБА_16 , наполягаючи на тому, щоб ОСОБА_9 давав аналогічні з ним показання з метою уникнути відповідальності, пояснюючи ОСОБА_9 , що їм у такому разі нічого не буде. Також, ОСОБА_9 показав, що до зміни показань, а саме розказати правду як було, його спонукало сумління. Він постійно думає про це, йому шкода ОСОБА_16 яка загинула, її батьків, тому вирішив нікого не слухати, розповісти все як було і по закону відповісти за вчинене. Раніше давав неправдиві свідчення тому, що так домовився з ОСОБА_8 , тобто підтримував його версію про подію. Після того, як ОСОБА_9 доставили в ЛВ на ст. Львів, де вилучили сережки ОСОБА_16 , дуже налякався і дав свідчення на ОСОБА_8 , надіючись, що останній розкаже всю правду. Однак, ОСОБА_8 цього не зробив, тоді ОСОБА_9 , вирішив розказати правдиві обставини події, розуміючи те, що допустив ряд серйозних порушень, які призвели до загибелі ОСОБА_16 . Так, ОСОБА_9 показав, що 17.12.2011 року після прибуття поїзда № 81 на кінцеву станцію, перебуваючи на відстої в парку ст. Ужгород, біля 12 год., він спільно з ОСОБА_8 відвідали ринок, так званий п`яний базар, де придбали продукти харчування, а саме: 10 банок пива Львівське та Чернігівське по 4 грн. 80 коп. за банку, дві пачки сигарет ЛД (червоний) по 6 грн. 50 коп. за пачку, дві пачки сигарет Бонд (синій) по ціні 8 грн. за пачку, 15 разових упаковок кави якобс-монарх по 1 грн. 30 коп. за пакет та 15 пакетів кави якобс  три в одному по ціні 1 грн. 40 коп. за пакет, а також купили 100 разових пакетів цукру загалом на 14 грн., а також воду, майонез, печиво, заплативши за все разом приблизно 200 грн. Розраховувався ОСОБА_9 тими грошима, які мав у кишені, а саме там були 100 грн. чайових грошей та 710 грн., які він узяв з гаманця ОСОБА_16 Чайові гроші були дрібними купюрами по 5 та 10 грн., гроші ОСОБА_16 купюрами по 100 грн. Залишок грошей, які були в кишені  приблизно 400-500 грн. він віддав ОСОБА_8 . По прибутті поїзда на ст. Київ, було виявлено недостачу двох комплектів постільної білизни, тоді з дозволу ОСОБА_8 він дістав з кишені його кітеля 100 грн. і розрахувався за білизну. Потім ОСОБА_9 , ще раз брав в ОСОБА_8 гроші приблизно 40 грн. на придбання продуктів харчування та сигарети. В наступну поїздку вони знову їхали вдвох з ОСОБА_8 . По ст. Львів їх знімали з поїзда працівники міліції для дачі пояснень, де вони потратили на продукти харчування ще приблизно 60 грн. з грошей ОСОБА_16 . Загалом мало залишитись ще приблизно 300 грн. невитрачених грошей. В наступну поїздку ОСОБА_8 не їхав, а тому передав залишок грошей ОСОБА_9 . Крім того, ОСОБА_9 про взаєморозрахунки із ОСОБА_8 , показав, що 16.12.2011 року, коли поїзд сполученням Київ-Ужгород ще знаходився у парку, він познайомився з ОСОБА_8 , який попросив ОСОБА_9 , придбати ряд речей, оскільки на той момент у нього зовсім не було грошей, котрі ОСОБА_8 обіцяв згодом повернути. Також, ОСОБА_9 купив для ОСОБА_8 сигарети та пляшку горілки. 17.12.2011 року ОСОБА_9 знову придбавав сигарети для ОСОБА_8 , який 20.12.2011 року повернув ОСОБА_9 борг в сумі близько 120 грн., у які входили як гроші витрачені на сигарети і горілку для ОСОБА_8 , так і гроші, які вони мали компенсувати за спожиті в дорозі чай та каву. Гроші, які ОСОБА_9 забрав з гаманця ОСОБА_16 , тримав разом з грошима, які отримував від виторгу за продукти та напої, що реалізовувались у вагоні. Після завершення його зміни передавав ці гроші ОСОБА_8 , а той в свою чергу після завершення своєї зміни передавав їх йому. Станом на 20.12.2011 року, коли ОСОБА_9 відправлявся на Ужгород, ці гроші були в нього. З ОСОБА_8 вони домовились, щоб після повернення з Ужгорода, він йому передзвонив та розповів про обставини поїздки, а 26.12.2011 року вони мали зустрітись, де мали вирішити питання про гроші. Чому ОСОБА_8 не захотів одразу поділити кошти, серед яких були гроші ОСОБА_16 , ОСОБА_9 не відомо (а.с. 26-31, 32, 33 том 7).
		ОСОБА_8 , під час досудового слідства давав більш послідовні показання з приводу обставин даної справи, однак спочатку заперечував як свою причетність, так і причетність ОСОБА_9 до вбивства ОСОБА_16 , вказуючи на третіх осіб. Проте, згодом вказував на ОСОБА_9 . 
		Зокрема, будучи допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого по справі, ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених, п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч 3 ст. 357 КК України, не визнав та висунув версію про те, що до вбивства ОСОБА_16 та крадіжки її речей причетний ОСОБА_9 , оскільки останній залишався з нею в купе для відпочинку провідників, а він, ОСОБА_194 , 17.12.2011 року після прослідування поїздом № 81 станції Вінниця пішов спати у вагон № 18 на місце № 53 і прокинувся ранком, за 5 хвилин до прибуття поїзду на станцію Воловець, а тому участі у інкримінованих йому діяннях не приймав, оскільки у той час спав. При цьому, ОСОБА_8 не заперечував того, що він знайомився з ОСОБА_16 , сидів з нею в купе відпочинку провідників, копіював їй з свого телефону на її телефон музику, неодноразово виходив з нею та ОСОБА_9 курити в робочий тамбур вагону, робив їй каву, в розмові з ОСОБА_16 довідався відомості про неї, зокрема, мету її поїздки, маршрут, як і те, хто і де її зустрічатиме (а.с. 231-238 том 1, а.с. 76-79 том 7).
		У той же час, на очних ставках, проведених 24.12.2011 року та 27.03.2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , як підозрюваними та обвинуваченими, останній настоював на тому, що у період, коли загинула ОСОБА_16 він спав у вагоні на місці № 53, а ОСОБА_9 підтвердив вищезазначені покази та стверджував, що ОСОБА_8 був з ОСОБА_16 у тамбурі, і може пояснити все, при яких обставинах вона загинула (а.с. 239-249 том 1, а.с. 39- 41 том 7).
		При цьому, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_9 , щодо його не причетності до вбивства ОСОБА_16 під час судового розгляду даної справи, зважаючи на те, що останній чітко та послідовно давав показання про обставини події за участю свого захисника ОСОБА_197 . Крім цього, ОСОБА_9 під час досудового слідства, так і в процесі розгляду справи Буським районним судом Львівської області визнавав свою вину щодо заволодіння речами та особистими документами потерпілої ОСОБА_16 , добровільно видав працівнику міліції ОСОБА_64 належні потерпілій золоті сережки та заховав у комірника ВЧ-1 ОСОБА_22 пакет, в якому були мобільний телефон і фотоапарат ОСОБА_16 .
		Натомість, ОСОБА_8 заперечуючи свою причетність до вбивства ОСОБА_16 , на думку суду, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, вибрав захисну для себе позицію, про те, що він нібито увесь час, від ст. Вінниця до ст. Воловець спав на місці під № 53, а тому нічого не бачив. Однак, наведене спростовується дослідженими судом доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_198 , який показав, що виходячи з вагону поїзда на станції Стрий, зауважив, що на полиці під №53, що в купе провідників, нікого не було, а також показаннями свідка ОСОБА_19 , який показав, що після ст. Вінниця він заходив до підсудних у вагон №18, де курив з ОСОБА_9 та ОСОБА_199 в робочому тамбурі їх вагону. Наведене повністю узгоджується із показаннями самого ж підсудного ОСОБА_9 під час досудового слідства, який показав, що ОСОБА_8 , бажаючи покласти провину на нього, свідчить неправду про те, що спав, а саме він, ОСОБА_8 , мав бажання вступити з ОСОБА_16 в інтимні стосунки і придумав історію з супутником ОСОБА_16 , наполягаючи на тому, щоб і ОСОБА_9 давав аналогічні з ним показання з метою уникнути відповідальності. Як і того, що сам же ОСОБА_8 не заперечував факту здійснення ОСОБА_16 16.12.2011 року посадки у вагон № 18 по станції Київ, а також те, що під час слідування у вагоні № 18 він, ОСОБА_8 , неодноразово готував ОСОБА_16 каву, спілкувався з нею, розпитував відомості про неї, переписував їй музику зі свого телефону на її телефон, виходив із потерпілою курити в робочий тамбур вагону. 
		Крім цього, судом встановлено, що підсудні узгодили між собою версію про зникнення ОСОБА_16 разом із її супутником, даючи аналогічні показання про те, що ніби-то потерпіла їхала в їх вагоні разом із коханцем, з яким розпивала спиртні напої, конфліктували, а потім обоє зникли з поїзда. Вказану версію підсудні доводили наявністю двох квитків зі ст. Київ до ст. Славське, придбаних в один час на місця №41 та №42, про які ОСОБА_9 доповідав начальнику поїзда ОСОБА_200 , однак, в судовому засіданні підсудний ствердив, що місце ОСОБА_16 №43, а незнайомого хлопця №18 чи №20, квиток ОСОБА_16 був до ст. Свалява, а в хлопця  до ст. Славське або до ст. Воловець. 
		Крім того, про намагання уникнути відповідальності свідчить і висунення підсудним ОСОБА_201 різних версій щодо невідомого хлопця, який їхав з ОСОБА_16 у вагоні та зник разом з нею. Зокрема, підсудний ОСОБА_202 в судовому засіданні зазначив, що той був дуже схожий на свідка ОСОБА_20 , хоча попередньо про це не заявляв ні на досудовому слідстві, ні під час розгляду справи Буським районним судом Львівської області, незважаючи на допит вказаного свідка під час судового розгляду .
		Водночас, надуманими є твердження підсудних про те, що ОСОБА_16 випала із поїзда, оскільки такі спростовуються висновком судової медико-криміналістичної експертизи, відповідно до якої, виявлена локалізація тілесних ушкоджень ОСОБА_16 (забійна рана на клапті шкіри з потиличної ділянки голови та вдавлений перелом на потиличній кістці) не могли утворитись внаслідок падіння з висоти на тверду поверхню залізничного насипу (бетонну шпалу, щебінь, металеву рейку, елементи кріплення рейки) в момент руху поїзда. 
		Поряд із наведеним, ОСОБА_8 послідовно дотримуючись своєї позиції в тому, що він практично увесь час спав, і нічого не бачив. Однак, не зміг суду об`єктивно пояснити ряд обставин, які вказують на його причетність до загибелі потерпілої.
		Зокрема, наявності на поверхні його куртки трьох волосин, які належали ОСОБА_16 , дві з яких обірвані швидким рухом, а одна від дії тупого предмета, наявності відбитка його пальця на гаманці ОСОБА_16 . 
		Вказані обставини були встановлені за результатами проведення органом досудового слідства судових експертиз, з висновками яких підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знайомились в присутності їх захисників, без висловлення ними будь-яких зауважень. 
		Також, як показав свідок ОСОБА_19 , серед іншого, дорогою на Київ 17.12.2011 року провідники продовжували обговорення зникнення пасажирів, де в один з таких моментів ОСОБА_8 або ОСОБА_9 розповідали, що після того як ОСОБА_8 пішов відпочивати, ОСОБА_9 намагався схилити ОСОБА_16 до статевих зносин, але вона відмовилась. Тобто, обоє підсудних намагались перекласти мотиви скоєння цих злочинів один на одного, що свідчить про спільність їх умислу.
		Із показань свідка ОСОБА_203 вбачається, що з провідниками вагону №18 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вона мало спілкувалася, однак її вразила поведінка даних осіб, з яким холоднокров`ям та байдужістю вони розповідали про випадок загибелі потерпілої.
		Також, як вбачається і з досліджених судом доказів, зокрема із показань свідка ОСОБА_114 , яка 21.12.2011 року була напарницею ОСОБА_8 в рейсі Київ - С.Петербург, яка повідомила про те, що підсудний ОСОБА_8 був дуже наляканий, переживав, через що не спав і практично не виконував своїх обов`язків, постійно розповідаючи, що у нього з вагону викинули молоду дівчину, яка начебто їхала з колишнім хлопцем, і що в неї голова пробита болтом, підкресливши, що саме він, цей хлопець, її викинув. Показаннями свідка ОСОБА_76 , яка працює слідчим та є племінницею ОСОБА_8 , вбачається те, що ОСОБА_8 телефонував їй та розпитував, що йому робити у його ситуації зі зникненням пасажирки.
		Наведені обставини в сукупності з іншими дослідженими судом доказами беззаперечно вказують на причетність підсудного ОСОБА_8 до скоєння інкримінованих йому злочинів.
		Таким чином, вина обох підсудних у вчиненні вбивства ОСОБА_16 та у заволодінні ними речами та особистими документами потерпілої доводиться як показаннями ОСОБА_9 , які він давав на досудовому слідстві, так і рядом наведених вище доказів у справі. Серед іншого, виявленням у ОСОБА_9 золотих сережок, передачею ним свідку ОСОБА_22 на зберігання мобільного телефону та фотоапарату ОСОБА_16 .
		Що стосується твердження підсудного ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що на нього під час досудового слідства чинився психологічний тиск, то такі, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки підсудного було забезпечено правовим захистом в особі адвоката ОСОБА_197 . Ні від підсудного, ні від його захисника в процесі усього досудового слідства жодних скарг, як і будь-яких клопотань про це не надходило. 
		Одночасно, суд вважає безпідставними твердження підсудного ОСОБА_9 про те, що він ніби-то оговорив підсудного ОСОБА_204 , коли вказував на скоєння останнім вбивства ОСОБА_16 , виходячи із того, що як пояснили суду обоє підсудних, вони до факту загибелі потерпілої раніше знайомими не були, жодних конфліктів між ними не виникало, а відтак, жодних підстав у ОСОБА_9 оговорювати ОСОБА_204 , на думку суду, не було.
		Також, суд констатує, що під час вчинення інкримінованих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинів, останні повністю усвідомлювали значення своїх дій та могли керувати ними.
		Так, як вбачається із акту № 81 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 31 січня 2012 року, ОСОБА_9 на даний час психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_9 психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 не потребує (а.с. 6-8 том 6).
		Зокрема, згідно акту № 44 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 22 лютого 2012 року, ОСОБА_8 психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_8 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 не потребує (а.с. 20-21 том 6).
		Отже, суд враховує фактичні беззаперечні обставини справи, зокрема у тому, що ОСОБА_16 сідала в поїзд одна. Познайомившись із підсудними одразу, після посадки у вагон, спілкувалась з ними. Натомість, вони пригощали її кавою та сигаретами, копіювали музику на телефон потерпілої, разом усі неодноразово виходили в робочий тамбур вагону №18 курити. Наведене вказує на те, що версія підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про наявність у потерпілої ОСОБА_16 супутника під час її поїздки, є надуманою самим ж підсудними, з метою відвернення від себе будь-яких підозр щодо їх причетності до вказаних злочинів. 
		Таким чином, підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 своїми умисними діями, що виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_16 , вчиненому з хуліганських мотивів, а також за попередньою змовою групою осіб, скоїли злочин, передбачений пунктами 7, 12 частини 2 статті 115 КК України.
		Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні майна ОСОБА_16 , вчиненому за попередньою змовою групою осіб, скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України. 
		Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні особистих документів ОСОБА_16 , тобто незаконному заволодінню будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом, скоїли злочин передбачений ч. 3 ст. 357 КК України.
		Вказана кваліфікація дій підсудних відповідає вимогам пункту 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 7.02.2003 року № 2 Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи. Так, у наведеній постанові Верховний суд України роз`яснив, що як умисне вбивство з хуліганських мотивів за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК дії винного кваліфікуються, коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.
		Крім цього, в силу пункту 16 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного суду України, вчиненим за попередньою змовою групою осіб умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об`єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.
		Крім цього, вина підсудного ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, доведена зібраними та перевіреними судом доказами, а саме:
		- оголошеними судом показаннями потерпілого ОСОБА_18 , з яких вбачається, що 09.12.2011 року о 00 год. 10 хв. останній разом зі своїми друзями ОСОБА_205 та ОСОБА_206 на ст. Хмельницький здійснили посадку у поїзд №81 сполученням Київ-Ужгород, вагон №18 (плацкартний), місце №21. Вони разом їхали на студентську конференцію у с. Кострине Великоберезнянського району Закарпатської області Через кілька хвилин, провідник приніс їм постіль і вони лягли відпочивати, а свої речі ОСОБА_18 поклав під полицю, на якій лежав. На столик він поклав власний мобільний телефон Nokia 5800 в корпусі чорного кольору без чохла, включивши програвач з навушниками, а згодом заснув. Прокинувшись, ОСОБА_18 виявив, що його телефон зник, а лише навушники залишились у вухах. Він одразу розбудив ОСОБА_207 , і попросив подзвонити на його номер, але телефон був відключений. На запитання котра зараз година, ОСОБА_208 відповів, що набирав його номер о 07 год. 12 хв. Оглянувши купе, вони ніде не виявили телефону, звернувшись до провідника, повідомили про факт зникнення телефону. Провідник відповів, що викличе міліцію та через 10-15 хв. прийшов працівник міліції, який опитав потерпілого про обставини, при яких зник телефон. На ст. Мукачево у вагон зайшла слідчо-оперативна група. У вчиненні крадіжки ОСОБА_18 нікого не підозрює, оскільки під час слідування у поїзді, він ні з ким стороннім не спілкувався. Телефон був куплений у м. Кам`янець-Подільський у магазині Алло за 2818,90 грн., в телефоні було вставлено сім-картку оператора Діджус вартістю 25 грн., на рахунку якої було 35 грн., а також картка пам`яті на 1 ГБ вартістю 80 грн. Загальна вартість викраденого становить 2958,90 грн. Також, ОСОБА_18 надав копію гарантійного талону та чеку про купівлю викраденого телефону (а.с. 230 том 6).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_207 з яких вбачається, що 08.12.2011 р. о 23 год. 40 хв. він разом з друзями ОСОБА_205 та ОСОБА_18 прийшли на залізничний вокзал ст. Хмельницький, щоб сісти у потяг №81 сполученням Київ-Ужгород, який відправився о 00 год. 10 хв. Вони разом їхали на конференцію, яка проходитиме з 09 по 10 грудня у с. Кострини Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. ОСОБА_208 займав місце №22, ОСОБА_18 місце №21, ОСОБА_209 місце №23. Взявши у провідника білизну біля 00 год. 30 хв. лягли відпочивати. ОСОБА_18 поклав свої речі під полицю, одягнувши навушник він слухав музику, де знаходився його мобільний телефон «Nokia 5800» у руках чи на столі свідок не бачив. Прокинувшись біля 7 год., ОСОБА_208 помітив що ОСОБА_18 щось шукає, потім він попросив ОСОБА_207 зателефонувати до нього, але його мобільний телефон був поза межами досяжності. Потім усі разом шукали мобільний телефон, але його ніде не було. ОСОБА_18 пішов та повідомив про зникнення телефону провідника, який викликав міліцію. Через 10-15 хв. прийшов працівник міліції та почав розпитувати про обставини при яких зник телефон. На ст. Мукачево у вагон сіла слідчо-оперативна група. (а.с. 235 том 6).
		- оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_210 з яких вбачається, що 08.12.2011 р. о 23 год. 40 хв. він разом з друзями ОСОБА_206 та ОСОБА_18 прийшли на залізничний вокзал ст. Хмельницький, щоб сісти у потяг №81 сполученням Київ-Ужгород, який відправився о 00 год. 10 хв. Вони разом їхали на конференцію, яка проходитиме з 09 по 10 грудня у с. Кострини Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. Він ікав на 23 місці, а ОСОБА_208 та ОСОБА_18  на 22 та 21 відповідно. Взявши у провідника білизну біля 00 год. 30 хв. лягли відпочивати. ОСОБА_18 поклав свої речі під полицю, одягнувши навушник він слухав музику, де знаходився його мобільний телефон «Nokia 5800» у руках чи на столі свідок не бачив. Прокинувшись біля 7 год., свідок помітив що ОСОБА_18 щось шукає, потім він попросив ОСОБА_207 зателефонувати до нього, але мобільний телефон ОСОБА_18 був поза межами досяжності. Потім усі разом шукали мобільний телефон, але його ніде не було. ОСОБА_18 пішов та повідомив про зникнення телефону провідника, який викликав міліцію. Через 10-15 хв. прийшов працівник міліції та почав розпитувати про обставини при яких зник телефон. На ст. Мукачево у вагон сіла слідчо-оперативна група. (а.с. 236 том 6).
		- даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 09.12.2011 р., з якого вбачається, що ОСОБА_18 заявив про те, що 09.12.2011 року, їдучі у поїзді №81 Київ-Ужгород зі ст. Хмельницький у вагоні №18, приблизно о 07 год. 15 хв., він виявив відсутність свого мобільного телефону Nokia 5800 та оцінює завдану йому шкоду у 2200 грн. (а.с. 191 том 6).
		- висновком судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів №138-139 від 20.01.2012р. з якого вбачається, що пам`ять SIM-карти Djuice сер.№8938003991542420369, яка вилучена з внутрішньої нагрудної кишені форменого кітеля ОСОБА_9 під час огляду місця події 27.12.2011 містить відомості про абонентський номер SIM-карти  НОМЕР_11 .
		- даними гарантійного талона та фіскального чеку, копії яких ОСОБА_18 надав при допиті його у якості потерпілого. Дані документи засвідчують факт продажу 15.07.2010 року мобільного телефону моделі «5800», серійний номер ІМЕІ НОМЕР_12 у магазині ТОВ Алло вартістю 2818, 90 грн. (а.с. 231-232 том 6). 
		- даними проїзного документу №796079 з якого вбачається, що такий надавав право проїзду потерпілому ОСОБА_18 09.12.2011 року о 00 год. 10 хв. в поїзді №81 сполученням Хмельницьк-Ужгород, вагон №18 (плацкартний), місце №21.
		Зазначені докази є належними та здобуті у відповідності з вимогами КПК України.
		Таким чином, підсудний ОСОБА_9 , своїми умисними діями, що виразились у заволодінні майном ОСОБА_18 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а отже вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
		При призначенні покарання підсудному ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а саме вчинення злочину середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину, спрямованого на позбавлення життя особи молодого віку, відсутність як пом`якшуючих так і обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, який працює, за місцем роботи характеризується позитивно, згідно ст.89 КК України судимості немає та приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, яке буде достатнє для його можливого виправлення та перевиховання підсудного.
		При призначенні покарання підсудному ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а саме вчинення злочину середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину, спрямованого на позбавлення життя особи молодого віку, відсутність як пом`якшуючих так і обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, який працює, за місцем роботи характеризується позитивно, згідно ст.89 КК України судимості немає та приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, яке буде достатнє для його можливого виправлення та перевиховання підсудного.
		Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.
		Згідно ст.11-1 КПК України (1960 р.) правовими підставами для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення цих строків, відсутність обставин, що порушують їх перебіг, а також згода підсудного на таке звільнення.
		Відповідно до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.3 ст.357 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання до 3 років обмеження волі. 
		З дня події злочину минуло більш ніж чотири роки, перебіг строку давності не переривався та не зупинявся, що дає підстави для звільнення підсудних від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності, однак, згода підсудних на таке відсутня, оскільки останні повністю заперечили свою вину у вчиненні злочину та просили їх виправдати, що перешкоджає звільненню їх від відповідальності. Відтак, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що підсудних слід звільнити від призначеного покарання за ч.3 ст.357 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Крім того, у відповідності до ч.5 ст.72 КК України підсудним слід зарахувати в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення, а саме, ОСОБА_9  23.12.2011 по 07.12.2016р., а ОСОБА_8 - з 24.12.2011 по 07.12.2016, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_7 про солідарне стягнення з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця моральної шкоди, завданої злочином, оцінену потерпілими в сумі по 1000000 гривень в користь позивачів, яку підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як і представник ДТГО Південно-Західна залізниця не визнали, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, негативні та невідворотні наслідки, що були пережиті потерпілими внаслідок моральних страждань у зв`язку із непоправною втратою батьками своєї дитини, яка була молодшою дочкою, а також втратою сестри.
		Відтак, враховуючи вимоги розумності та справедливості, на підставі ст.1172 ЦК України, якою передбачено, що саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язкі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково та стягнути з ДТГО Південно-Західна залізниця в користь ОСОБА_23 та ОСОБА_24 по 200000 грн. моральної шкоди, а також 100000 грн. в користь ОСОБА_7 . Зазначену моральну шкоду слід стягнути лише з відповідача ДТГО Південно-Західна залізниця, з яким підсудні перебували у трудових відносинах, а злочин було вчинено на їх робочих місцях, під час виконання останніми своїх трудових (службових) обов`язків.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_18 до ОСОБА_9 про стягнення з останнього матеріальної шкоди, а саме вартості викраденого підсудним мобільного телефону, картки пам`яті та сім-карти загальною вартістю 2958,90 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн., слід залишити без розгляду, оскільки потерпілий ОСОБА_18 , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
		Судові витрати по справі підлягають стягненню з підсудних.
		Керуючись ст.ст. 323, ст. 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд - 
		з а с у д и в :
		ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, призначивши йому покарання, а саме:
		-за п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді чотирнадцяти років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
		-за ч. 3 ст. 357 КК України у виді двох років обмеження волі.
		ОСОБА_8 звільнити від покарання апризначеногго за ч.3 ст.357 КК України, у зв`язку із закінченнм строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 24 грудня 2011 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 24.12.2011 по 07.12.2016, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 , до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний, тобто у вигляді тримання під вартою.
		ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, призначивши йому покарання, а саме:
		-за п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді тринадцяти років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
		-за ч. 3 ст. 357 КК України у виді двох років обмеження волі.
		ОСОБА_9 звільнити від покарання апризначеногго за ч.3 ст.357 КК України, у зв`язку із закінченнм строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених п. 7, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23 грудня 2011 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_9 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 23.12.2011 по 07.12.2016, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 , до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний, тобто у вигляді тримання під вартою.
		Цивільний позов потерпілих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця в користь потерпілого ОСОБА_23 200000 (двісті тисяч) гривень завданої моральної шкоди. Стягнути з Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця в користь потерпілої ОСОБА_24 200000 (двісті тисяч) гривень завданої моральної шкоди. Стягнути з Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця в користь потерпілої ОСОБА_7 100000 (сто тисяч) гривень завданої моральної шкоди. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_18  залишити без розгляду.
		Речові докази по справі, а саме: 
		- диск із відеозаписом відтворення обстановки і обставин події від 23.12.2011р. із підозрюваним ОСОБА_9 , який знаходиться в матеріалах справи  залишити зберігати при кримінальній справі;
		- косметичні засоби і засоби особистої гігієни, вилучені у ОСОБА_91 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  повернути ОСОБА_91 ;
		- одяг ОСОБА_8 , вилучений в нього при доставленні в ЛВ на станції Львів від 24.12.2011р.: халат, спортивні штани, спортивний костюм, пара тапочок і двоє трусів, які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  повернути засудженому ОСОБА_8 ; 
		- засоби мобільного зв`язку, вилучені у ОСОБА_8 при доставленні в ЛВ на станції Львів від 24.12.2011р. - мобільний телефон Нокіа 6233 з карткою пам`яті та шість сім-карток різних операторів, які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  повернути засудженому ОСОБА_8 ; 
		- одяг ОСОБА_9 , вилучений на його робочому місці від 27.12.2011р. - формений кітель, сорочка, труси, відрізок постільної білизни, які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  повернути засудженому ОСОБА_9 ; 
		- гроші в сумі 349 (триста сорок дев`ять) грн., вилучені у ОСОБА_9 , які знаходяться в касі СФЗБО УМВСУ на Львівській залізниці  передати в дохід держави;
		- засоби мобільного зв`язку, вилучені у ОСОБА_9 при доставленні його в ЛВ на станції Львів - мобільний телефон Нокіа 5310, картка пам`яті та дві сім-картки (№ НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 ), які знаходяться в камері зберігання речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  повернути засудженому ОСОБА_9 ;
		- зрізи нігтів з пальців рук трупа ОСОБА_16 , зразки крові трупа ОСОБА_16 , зразки крові обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  знищити;
		- п`ять каменів із слідами крові та волосиною, вилучені з місця події від 17.12.2011р., які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  знищити;
		- п`ять сорочок, футболку та відрізок тканини, вилучені від 22.12.2011р. на перегоні Борщовичі-Задвір`я, які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  знищити;
		- мікрооб`єкти (волосся), виявлені під час проведення експертизи на спортивній куртці ОСОБА_8 , мікрооб`єкти (волосся), виявлені під час проведення експертизи на гелі ОСОБА_9 , волосся виявлене під час огляду місця події, зразки волосся з голови трупа ОСОБА_16 , зразки волосся обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , мікрооб`єкти (волосся) виявлені під час проведення експертизи на трусах ОСОБА_8 , мікрооб`єкти (волосся) виявлені на трусах ОСОБА_16 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  знищити;
		- одяг потерпілої ОСОБА_16 , вилучений від 17.12.2011р. з Буської ЦРЛ - джинси, ремінь, майку, шкарпетки, труси, бюстгальтер, які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  знищити;
		- коробку від мобільного телефону Samsung Galaxy GT-S5660, який належав ОСОБА_16 , коробку від фотоапарату Саnon PowerShot A710, який належав ОСОБА_140 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  знищити;
		- чорну жіночу сумку, що належала ОСОБА_16 , яку виявили від 29.12.2011р., та у якій знаходяться предмети повсякденного використання, в т.ч. гаманець, косметичка, парасолька, косметичні засоби та засоби гігієни, які знаходяться в камері зберігання речових доказів речових доказів Залізничного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області  знищити;
		- грошові кошти 2 грн. 11 коп. (монетами), що знаходились у сумці ОСОБА_16 , які знаходяться в касі СФЗБО УМВСУ на Львівській залізниці, - передати в дохід держави;
		- золоті сережки, які належали ОСОБА_16 , вилучені від 23.12.2011р. у ОСОБА_9 та знаходяться у Державній установі «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України» - повернути ОСОБА_7 ;
		- металічну кочергу, вилучену у вагоні №25727, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів ЛВ на станції Львів,  залишити зберігати при кримінальній справі;
		- диск з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_9 від 07.03.2012р., який знаходиться в матеріалах справи  залишити зберігати при кримінальній справі;
		- довідки про роботу бригади поїзду №81/82 сполученням Київ-Ужгород-Київ за період з 16.12.2011р. по 22.12.2011р., маршрутний лист провідника ОСОБА_9 за грудень 2011р., маршрутний лист провідника ОСОБА_8 за грудень 2011р., які знаходяться в матеріалах справи  залишити зберігати при кримінальній справі;
		- рейсовий журнал начальника поїзду та журнал ремонту поїзда №81/82 сполученням Київ-Ужгород (зберігаються при справі в окремому конверті)  залишити зберігати при кримінальній справі;
		- особисті документи ОСОБА_8 (особові медичні книжки, залікова книжка, медична амбулаторна картка, паспорт громадянина України, посвідчення і талон до посвідчення водія, свідоцтво про загальнообов`язкове державне страхування, картка платника податків, посвідчення працівника залізничного транспорту, розрахункова платіжна картка), які зберігаються при матеріалах кримінальної справи  повернути засудженому ОСОБА_8 ;
		- документи ОСОБА_9 , вилучені на його робочому місці від 27.12.2011р. - аркуш з поясненням, медичні довідки про проходження профілактичних психіатричного та наркологічного оглядів, приписне свідоцтво, особиста картка провідника вагону, три фрагменти залізничного квитка, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи  повернути засудженому ОСОБА_9 ;
		- документи, вилучені в ОСОБА_9 при доставленні в ЛВ на станції Львів - банківська картка Експрес Банк, банківська картка Приватбанк, картка мережі ломбардів Скарбниця, посвідчення провідника вагонів, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи  повернути засудженому ОСОБА_9 ; 
		- гарантійний талон від фотоапарату Саnon PowerShot A710, який належав ОСОБА_140 , який знаходиться в матеріалах справи  залишити зберігати при кримінальній справі;
		- документи ОСОБА_16 , які знаходились у сумці, виявленій від 29.12.2011р. (паспорт громадянина України, картка платника податків, пластикові розрахункові картки, чек про отриманні готівки, які знаходяться в матеріалах справи)  залишити зберігати при кримінальній справі;
		- гарантійний талон до телефону та договір про заставу майна ПП ЗТ Скарбниця, вилучені у ОСОБА_211 , які знаходяться в матеріалах справи  залишити зберігати при кримінальній справі.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_9 у користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області судові витрати по справі за проведення судових експертиз, а саме:
		- вартість молекулярно-генетичної експертизи № 3/13 від 19.01.2012р. в сумі 4864,50 грн.;
		- вартість експертизи № 3/45 від 26.01.2012р. в сумі 225,12 грн.;
		- вартість експертизи № 3/82 від 10.02.2012р. в сумі 972,90 грн.;
		- вартість експертизи № 3/43 від 20.01.2012р. в сумі 140,70 грн.;
		- вартість експертизи № 3/22 від 19.01.2012р. в сумі 140,70 грн.;
		- вартість експертизи № 3/24 від 19.01.2012р. в сумі 1945,80 грн.;
		- вартість експертизи № 3/21 від 18.01.2012р. в сумі 140,70 грн.;
		- вартість експертизи № 3/44 від 10.02.2012р. в сумі 972,90 грн.;
		- вартість експертизи № 3/23 від 28.02.2012р. в сумі 6102,36 грн.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_8 у користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області судові витрати по справі за проведення судових експертиз, а саме:
		- вартість молекулярно-генетичної експертизи № 3/13 від 19.01.2012р. в сумі 4864,50 грн.;
		- вартість експертизи № 3/45 від 26.01.2012р. в сумі 225,12 грн.;
		- вартість експертизи № 3/82 від 10.02.2012р. в сумі 972,90 грн.;
		- вартість експертизи № 3/43 від 20.01.2012р. в сумі 140,70 грн.;
		- вартість експертизи № 3/22 від 19.01.2012р. в сумі 140,70 грн.;
		- вартість експертизи № 3/24 від 19.01.2012р. в сумі 1945,80 грн.;
		- вартість експертизи № 3/21 від 18.01.2012р. в сумі 140,70 грн.;
		- вартість експертизи № 3/44 від 10.02.2012р. в сумі 972,90 грн.;
		- вартість експертизи № 3/23 від 28.02.2012р. в сумі 6102,36 грн.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_8 у користь Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України судові витрати по справі за проведення судових експертиз, а саме:
		- вартість експертизи №136/137 від 20.01.2012р. в сумі 937,60 грн.;
		- вартість експертизи №138/139 від 20.01.2012р. в сумі 937,60 грн.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_8 у користь НДЕКЦ при ГУ МВС України на Львівській залізниці судові витрати по справі за проведення судових експертиз, а саме:
		- вартість експертизи № 336 від 28.03.2012р. в сумі 196,00 грн.;
		- вартість експертизи № 164 від 16.02.2012р. в сумі 187,60 грн.;
		- вартість експертизи № 04 від 07.03.2012р. в сумі 643,65 грн.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_9 у користь Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України судові витрати по справі за проведення судових експертиз, а саме:
		- вартість експертизи №136/137 від 20.01.2012р. в сумі 937,60 грн.;
		- вартість експертизи №138/139 від 20.01.2012р. в сумі 937,60 грн.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_9 у користь НДЕКЦ при ГУ МВС України на Львівській залізниці судові витрати по справі за проведення судових експертиз, а саме:
		- вартість експертизи № 336 від 28.03.2012р. в сумі 196,00 грн.;
		- вартість експертизи № 164 від 16.02.2012р. в сумі 187,60 грн.;
		- вартість експертизи № 04 від 07.03.2012р. в сумі 643,65 грн.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 (п`ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим  в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.
		 
		Головуючий                              ОСОБА_1 
		Судді          ОСОБА_3 
		                                 ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...