Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/4296/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2016. Зареєстровано: 14.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2016.
Дата набрання законної сили: 20.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		----------------------
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4296/16
		Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. 
		Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
		Судді доповідача                    - Потапчука В.О.
		суддів                               - Жука С.І.
		                                        - Семенюка Г.В.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження  в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,- 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		          
		З позовом до суду звернувся ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №25050-17 від 22.06.2015 року.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, керуючись  п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, було прийняте податкове повідомлення-рішення №25050-17 від 22.06.2015 року, яким було визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у сумі 25000,00 грн. 
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.
		         Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
		Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
		         Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		         Судом першої інстанції встановлено, що позивачу - ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль марки ВМW, модель Х6, тип "легковий універсал-В", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2010 року випуску, об'єм двигуна 4395 куб.см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області (а.с.10). 
		        Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, керуючись  п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, було прийняте податкове повідомлення-рішення №25050-17 від 22.06.2015 року, яким було визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у сумі 25000,00 грн. 
		             При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
		            Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
		            Відповідно до    Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" , який набув чинності з 01 січня 2015 року,      статтю 267 ПК України    викладено у новій редакції, якою передбачено сплату транспортного податку.
		            Згідно із пп.    267.1.1    п.    267.1    ст.    267 ПК України    (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
		              Об'єктом оподаткування, відповідно до пп.         267.2.1    п.    267.2    ст.    267 ПК України, є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
		               За приписами п.    267.4     ст.    267 ПК України    ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		              Відповідно до п.п. 267.5.1    п. 267.5    ст. 267 ПК України    базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		              Транспортирний податок належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені    ст. 12 ПК України.
		               Так, у відповідності до п.    8.1    та п.    8.3    ст.    8 ПК України    в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
		                 Згідно п.    10.1    та п.    10.2    ст.    10 ПК України    до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
		              Тобто, транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.
		               Питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог цього    Кодексу    вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом.
		              Особливістю місцевих податків та зборів є те, що вони установлюються конкретною сільською, селищною, міською радою, але в межах тих податків та зборів, що передбачені    Податковим кодексом України    (п.п.4.2,    4.4,    10.4 Податкового кодексу України).
		              Відповідно до п.    12.3    ст.    12 ПК України    сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
		               Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні    статтею 7 цього Кодексу    з дотриманням критеріїв, встановлених    розділом XII цього Кодексу    для відповідного місцевого податку чи збору.
		              Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (п.п.    12.3.3    п.    12.3    ст.    12 ПК України).
		               За приписами пп.    12.3.4    п.    12.3    ст.    12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		              Таким чином, із наведених вище положень законодавства слідує, що транспортний податок, як місцевий податок, підлягав би сплаті у 2015 році виключно у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про його встановлення до 15 липня 2014 року.
		              З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що рішенням Одеської міської ради № 6257-VI від 21.01.2015 "Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку" встановлено з 01.01.2015 року на території міста Одеси податок на майно в частині транспортного податку. 
		             Отже, рішення, яким введено транспортний податок на території міста Одеси, набирає законної сили та застосовується з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення.
		              Відтак, враховуючи закріплений в ПК України принцип стабільності податкового законодавства, визначені в п. 12.3. ст. 12, п. 12.4.3. п. 12.4. ст. 12 цього Кодексу межі повноважень міських рад щодо податків та зборів, а також з огляду на норму ч. 2    ст. 19 Конституції України, рішення Херсонської міської ради, яким установлений новий місцевий податок, може бути застосоване не раніше 2016 року. При цьому, норми п.п.    4.1.4. п.    4.1. ст.    4    та п.п.    56.21    ст.    56 ПК України    зобов'язують, у разі коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, приймати рішення на користь платника податків.
		             Положеннями п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким було передбачено сплату транспортного податку,   органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також вказаною нормою права було установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені    Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		             Разом з тим, вказаним Законом не було передбачено, що до рішень органів місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку не застосовуються правила, зазначені у    ст. 12 ПК України.
		            Відповідно до    ПК України    та Положення про транспортний податок транспортний податок сплачується за базовий період (рік), але пропорційно кількості місяців, протягом яких особа володіє легковим автомобілем, що є об'єктом оподаткування.
		             Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що оскільки нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, (ст. 58 Конституції України), то визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за повний 2015 рік, враховуючи, що рішення місцевої ради про введення на території міста цього податку було оприлюднене лише в у березні 2015 року, є протиправним.
		            Отже колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо незаконності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень.
		      Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		   Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
		    Керуючись ст.ст. 195, 197, 200,206,211,254 КАС України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС України в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-  залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя-доповідач:                                                            Потапчук В.О.           
		Судді:                                                                      Жук С.І.
		                                                                                Семенюк Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...