Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3073/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); купівлі - продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2016. Зареєстровано: 14.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2016.
Дата набрання законної сили: 12.12.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		             
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		УХВАЛА
		"12" грудня 2016 р. Справа  № 916/3073/16
		Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С. 
		при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.
		 
		за участю представників учасників процесу:
		від позивача: не зявився  
		від відповідача: не зявився
		від  третьої особи (Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області): ОСОБА_1, довіреність від 15.12.2015р. №01/01-17/2028, ОСОБА_2, довіреність від 07.12.2016р. №01/01-17/1618
		від третьої особи (Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району): ОСОБА_3, довіреність від 21.04.2016р. №37, ОСОБА_4, довіреність від 04.01.2016р. №5
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Міжнародної благодійної організації «ЕКОЛОГІЯ-ПРАВО-ЛЮДИНА» (79005, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20848991)
		до відповідача: Приватного підприємства «ШАНС-2016» (68400, Одеська обл., м. Арциз, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 40511478)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області (68500, Одеська  обл., смт. Тарутине, вул. Широка, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056894)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, буд. 1, код ЄДРПОУ 08124865)
		про: застосування наслідків нікчемності договору шляхом зобовязання вчинити дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14.11.2016р. Міжнародна благодійна організація «ЕКОЛОГІЯ-ПРАВО-ЛЮДИНА» звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «ШАНС-2016» про застосування наслідків нікчемності договору №5-2016 «Про вирощування сільськогосподарських культур», укладеного між ПП «ШАНС-2016» та Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району, шляхом зобовязання відповідача провести роботи по відновленню степу.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що договір №5-2016 про вирощування сільськогосподарських культур від 13.07.2016р., укладений між Приватним підприємством «ШАНС-2016» та Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району, є нікчемним в силу закону, оскільки порушує публічний порядок, спрямований на порушення права власності народу України на природні ресурси, враховуючи, що земельні ділянки площею 1039 га, на яких за договором від 13.07.2016р. №5-2016 Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району дозволено Приватному підприємству «ШАНС-2016» вирощувати сільськогосподарські культури, є землями природно-заповідного фонду України та входять до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ».
		Разом з позовною заявою позивач 14.11.2016р. надав до суду клопотання за вх.№2-5957/16 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи будь-яким іншим особам розорювати землі заказника, проводити будь-які інші земельні роботи.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 05.12.2016р. о 12:00; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області (68500, Одеська  обл., смт. Тарутине, вул. Широка, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056894); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Білгород-Дністровську квартирно-експлуатаційну частину району (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, буд. 1, код ЄДРПОУ 08124865); витребувано додаткові документи.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2016р. доручено Господарському суду Львівської області організувати в приміщенні суду за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 128 - участь Міжнародної благодійної організації «ЕКОЛОГІЯ-ПРАВО-ЛЮДИНА»  (позивач у справі) в режимі відеоконференції в судовому засіданні у справі №916/3073/16, призначеному на « 05» грудня 2016р. о 12:00; розяснено Міжнародній благодійній організації «ЕКОЛОГІЯ-ПРАВО-ЛЮДИНА», що у разі її явки в призначений час безпосередньо до зали судового засідання у приміщення господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, вона візьме участь у судовому засіданні в загальному порядку.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. розгляд справи відкладено на 12.12.2016р. о 15:30; доручено Господарському суду Львівської області організувати в приміщенні суду за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 128 - участь Міжнародної благодійної організації «ЕКОЛОГІЯ-ПРАВО-ЛЮДИНА»  (позивач у справі) в режимі відеоконференції в судовому засіданні у справі №916/3073/16, призначеному на « 12» грудня 2016р. о 15:30; розяснено Міжнародній благодійній організації «ЕКОЛОГІЯ-ПРАВО-ЛЮДИНА», що у разі її явки в призначений час безпосередньо до зали судового засідання у приміщення господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, вона візьме участь у судовому засіданні в загальному порядку; клопотання позивача за вх.№29413/16 від 05.12.2016р. в порядку ст. 38 ГПК України про витребування доказів задоволено; витребувано додаткові документи.
		Позивач та відповідач у судове засідання не зявились.
		У судовому засіданні представники третьої особи (Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області) наполягали на розгляді клопотання позивача за вх.№2-5957/16 від 14.11.2016р. про забезпечення позову; вказали на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотного знищення земель природно-заповідного фонду.
		Представники третьої особи (Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району) заперечили проти задоволення клопотання позивача за вх.№2-5957/16 від 14.11.2016р. про забезпечення позову з підстав того, що позивач не довів, що земельні ділянки площею 1039 га, на яких за договором №5-2016 про вирощування сільськогосподарських культур від 13.07.2016р. Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району дозволено Приватному підприємству «ШАНС-2016» вирощувати сільськогосподарські культури, є землями природно-заповідного фонду України та входять до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ».
		Розглянувши у судовому засіданні клопотання позивача про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про наступне.
		Рішенням Одеської обласної ради від 26.04.2012р. №445-VІ «Про оголошення  природної території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району ландшафтним заказником місцевого значення «Тарутинський степ» оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Тарутинський степ» природну територію Веселодолинської сільської ради Тарутинського району загальною площею 5200 га, які не надані у власність або користування, в тому числі сільськогосподарських - 4800 га, лісів та інших лісовкритих площ - 400 га.
		У 2012 році Південним науковим центром ОСОБА_5 Наук України та Міністерства освіти і науки України розроблений та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України затверджений проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ» у Тарутинському районі Одеської області.
		Згідно з довідкою Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 12.12.2016р. за вих.№63/ЗПІ ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ» є складовою природно-заповідного фонду України, який оголошений рішенням Одеської обласної ради від 26.04.2012р. №445-VІ на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області загальною площею 5200 га; ця територія є унікальним природним комплексом плакорного цілинного степу з високим флористичним і фауністичним різноманіттям, великою кількістю видів, занесених до Червоної книги України, та рослинних угрупувань Зеленої книги України; територія заказника охороняється відповідно до законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про екологічну мережу України» та інших; заказник є обєктом Смарагдової мережі Європи, яка утворюється на виконання Бернської Конвенції та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами.
		З проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ» у Тарутинському районі Одеської області вбачається, що територія, на якій створений регіональний ландшафтний парк, знаходиться у Тарутинському районі Одеської області, між селами ОСОБА_6, Пасічне, Старосельє, Миколаївка, Ламбрівка та Бородіно та займає колишній Тарутинський військовий полігон, площа якого складає 24534 тис. га та прилягаючі ділянки балок.
		13.07.2016р. між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району (Сторона-1, третя особа) та Приватним підприємством «ШАНС-2016» (Сторона-2, відповідач) укладений договір №5-2016 про вирощування сільськогосподарських культур, відповідно до якого з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримки на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних Сил України та відповідно до ст. 2 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» від 21.09.1999р. №1076-ХІУ, ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003р. за №1345-ІУ, окремого доручення Міністра оборони України №18773/з від 22.09.2015р., свідоцтва про реєстрацію Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району як субєкта господарської діяльності у Збройних Силах України №158 від 09.11.2015р., сторони домовились: Сторона-1 дозволяє Стороні-2 вирощувати сільськогосподарські культури на земельних ділянках Сторони-1 загальною площею 1039 га із земель Тарутинського загальновійськового полігону, розташованого на території Веселодолинської селищної ради Тарутинського району Одеської області; Сторона-2 використовує земельні ділянки та власними силами та коштами проводить необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу з вирощування сільськогосподарських культур.
		Відповідно до інформаційної довідки Відділу Держгеокадастру у Тарутинському районі Одеської області про облік земель колишнього загальновійськового полігону «Тарутинський» на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області від 09.12.2016р. №19-1525-0.13-3516/2-16 станом на 01.01.2016р. земельна ділянка колишнього загальновійськового полігону «Тарутинський» обліковується як землі запасу, які не надані у власність або користування на території Веселодолинської сільської ради та відносяться до земель державної власності. На теперішній час рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо надання права постійного користування земельними ділянками структурним підрозділам Міністерства оборони України не приймались, зміна цільового призначення вищезазначених земель не проводилась.
		Клопотання позивача за вх.№2-5957/16 від 14.11.2016р. про забезпечення позову обґрунтовано тим, що за посиланнями позивача на підставі договору №5-2016 про вирощування сільськогосподарських культур від 13.07.2016р., укладеного між Приватним підприємством «ШАНС-2016» та Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району, відповідачем почали розорюватись земельні ділянки, що є землями природно-заповідного фонду України та входять до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ»; за посиланнями позивача, вказані дії відповідача порушують ґрунтовий покрив окремих ділянок ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ», знищено дві рослинні формації, занесені до Зеленої книги України та Червоної книги України, та два види рослин. У клопотанні позивач просив з метою попередження знищення унікального ландшафтного заказника, вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи будь-яким іншим особам розорювати землі заказника та проводити будь-які інші земельні роботи.
		Третя особа (Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району), яка є стороною договору №5-2016 про вирощування сільськогосподарських культур від 13.07.2016р., не заперечила проти фактичного виконання договору його сторонами після підписання та вказала, що на даний час Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району надіслано лист до Приватного підприємства «ШАНС-2016» про призупинення його виконання.
		На запитання суду чи входять до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ» земельні ділянки площею 1039 га, на яких за договором №5-2016 про вирощування сільськогосподарських культур від 13.07.2016р. Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району дозволено Приватному підприємству «ШАНС-2016» вирощувати сільськогосподарські культури, та щодо фактичного визначення меж вказаних земельних ділянок площею 1039 га, представник третьої особи (Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району) вказав про те, що дані обставини йому невідомі. Водночас витребуваних судом додатків, змін та доповнень до договору про вирощування сільськогосподарських культур №5-2016 від 13.07.2016р. суду не надано.
		Окрім того, обома третіми особами повідомлено суд про проведення 09.12.2016р. наради за участю зокрема, Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району, Міністерства оборони України, на якій обговорювалась ситуація навколо ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ».
		Згідно зі ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та обєктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та обєктів природно-заповідного фонду. землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та обєктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та обєктів природно-заповідного фонду.
		Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. 
		За вимогами ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних обєктів у їх власників або користувачів.
		Згідно зі ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території заказника обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних обєктів, оголошених заказником, беруть на себе зобовязання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
		Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності субєкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		Така ж правова позиція викладена в п.п. 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з наступними змінами та доповненнями).
		Відповідно до ч.2 ст. 67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала.
		Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.
		Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.
		Така ж правова позиція викладена в п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з наступними змінами та доповненнями).
		Враховуючи, що предметом спору у даній справі є застосування наслідків нікчемності договору №5-2016 «Про вирощування сільськогосподарських культур», укладеного між ПП «ШАНС-2016» та Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району, шляхом зобовязання відповідача провести роботи по відновленню степу, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників судового процесу, з огляду на особливості використання земельних ділянок Тарутинського загальновійськового полігону, які увійшли до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ», приймаючи до уваги встановлені законом обмеження та заборону на території заказника діяльності, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, з метою запобігання можливого нанесення невиправної шкоди особливо цінним землям ландшафтного заказника, з метою забезпечення захисту права власності народу України на природні ресурси, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача та вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству «ШАНС-2016» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо розорювання земель Тарутинського загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, які входять до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ».
		Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Клопотання позивача за вх.№2-5957/16 від 14.11.2016р. про забезпечення позову задовольнити.
		2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству «ШАНС-2016» (68400, Одеська обл., м. Арциз, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 40511478) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо розорювання земель Тарутинського загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, які входять до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ».
		 
		Боржник: Приватне підприємство «ШАНС-2016» (68400, Одеська обл., м. Арциз, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 40511478)
		Стягувач: Міжнародна благодійна організація «ЕКОЛОГІЯ-ПРАВО-ЛЮДИНА» (79005, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20848991)
		 
		Ухвала набрала законної сили 12.12.2016р.
		 
		Ухвала дійсна для предявлення до виконання протягом трьох років.
		 
		Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
		 
		 
		            Суддя                                                                                                              Ю.С. Бездоля

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...