Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 479/568/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Грубе порушення законодавства про працю.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2016. Зареєстровано: 23.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2016.

Результат оскарження 06.03.2017 Апеляційний суд Миколаївської області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа № 479/568/15-к 
		№ 1-кп/479/3/16
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 грудня 2016 року     Кривоозерський районний суд Миколаївської області
		в складі: головуючого - судді     ОСОБА_1 
		    при секретарі     ОСОБА_2 
		 за участю прокурорів:     ОСОБА_3 
		                        ОСОБА_4 
		    захисника             ОСОБА_5 
		   
		   потерпілих:             ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 
		     представника потерпілих ОСОБА_29 
		 представника потерпілої ОСОБА_13 -      ОСОБА_30 
		    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Криве Озеро кримінальне провадження за обвинувачення:
		ОСОБА_31 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Багачівка Кривоозерського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, за спеціальністю вчений агроном, викладача, не військовозобов`язаного, не одруженого, директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоза ч. 1 ст. 172 КК України. 
		 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_32 обвинувачується у тому, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №309-к від 01.07.2013 з ним укладено контракт від 26.06.2013 щодо виконання з 01.07.2013 ним обов`язків директора Кривозерського професійного аграрного ліцею (далі за текстом Кривоозерський ПАЛ), аналогічні контракти на виконання обов`язків директора Кривоозерського ПАЛ із ОСОБА_33 укладалися протягом 2005-2012 років.
		Відповідно до п.2.3. контракту від 26.06.2013 ОСОБА_32 , як директор Кривоозерського ПАЛ має право: видавати накази, розпорядження і доручення, що є обов`язковими для виконання усіма працівниками та структурними підрозділами навчального закладу; представляти Навчальний заклад без доручення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в установах, підприємствах та організаціях різних форм власності; розпоряджатися майном Навчального закладу відповідно до законодавства України; розпоряджатися коштами Навчального закладу в межах кошторису доходів і видатків, затвердженого в установленому порядку; укладати угоди, господарські та інші договори, в межах і у спосіб встановлений законодавством України; відкривати рахунки в банківських установах; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників у встановленому порядку, заохочувати та накладати на них стягнення, визначати та розподіляти між ними їх функціональні обов`язки; формувати у власному порядку контингент учнів, відраховувати та поновлювати осіб, які навчаються в навчальному закладі; контролювати якість роботи педагогічних працівників, організації навчально-виробничої, виховної та культурно-масової роботи, стану фізичного виховання і здоров`я працівників, учнів та слухачів; створювати робочі, дорадчі органи та визначати їх повноваження; подавати на розгляд вищому органу громадського самоврядування навчального закладу колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку; делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів; в межах своєї компетенції вирішувати інші питання.
		Відповідно до п.5.4 статуту Кривоозерського ПАЛ у редакції 2007 року, з яким ОСОБА_32 ознайомлений, останній як директор навчального закладу, крім іншого, наділений повноваженнями щодо:
		-вчинення дій від імені ліцею, представлення його у всіх установах, організаціях і підприємствах, відкриття банківських рахунків;
		-прийняття на посади та звільнення з посад працівників ліцею, затвердження відповідно до кваліфікаційних характеристик їхні посадові обов`язки, формування педагогічного колективу;
		-видання в межах своєї компетенції наказів і розпоряджень, заохочення працівників, учнів і слухачів та застосування до них, передбачених законодавством стягнень;
		-затвердження в межах наявного фонду заробітної плати штатний розпис та визначення чисельності ліцею;
		-встановлення премій і доплат до посадових окладів і ставок заробітної плати працівників ліцею за конкретні результати праці; 
		Таким чином, директор Кривоозерського ПАЛ ОСОБА_34  на підставі зазначених контракту та статуту наділений організаційно-розпорядчими та адміністративного-господарськими повноваженнями, у зв`язку з чим є службовою особою.
		Відповідно до ст.22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадянам України гарантовано недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. 
		Статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним і науково-педагогічним працівникам, крім іншого, гарантовано надання щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків.
		Порядок надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 №898 (далі  Порядок №898).
		Згідно пункту 2 Порядку №898 встановлено джерело для проведення оплати  фонд заробітної плати закладу. Пунктом 3 Порядку №898 на керівника закладу покладено обов`язок затвердити положення щодо щорічної грошової винагороди.
		Пунктами 1-2 розділу ІV «Оплата праці» колективних договорів між адміністрацією та профспілковим комітетом Кривоозерського ПАЛ, що діяли упродовж 2007-2011 років, що від імені адміністрації ліцею підписані директором Кривоозерського ПАЛ ОСОБА_33 , встановлено, що адміністрація ліцею зобов`язана:
		-забезпечити в установі гласність умов оплати праці, порядку виплати доплат, надбавок, винагород, інших заохочувальних чи компенсаційних виплат, положень про преміювання;
		-не приймати в односторонньому порядку рішень, що змінюють встановлені в колективному договорі умови оплати праці.
		Таким чином на ОСОБА_35 , як на директора Кривоозерського ПАЛ, вказаними законодавчими, підзаконним та локальними нормативно-правовими актами покладено обов`язок щодо затвердження положення з визначенням умов запровадження та визначення розміру надання щорічної винагороди педагогічним працівникам з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.
		У порушення ст.15 Закону України «Про оплату праці» у Кривоозерському ПАЛ протягом 2005-2009 років не було розроблене Положення про надання щорічної грошової винагороди педпрацівникам, а у розробленому у 2010 році Положенні про надання щорічної грошової винагороди педпрацівникам Кривоозерського ПАЛ, яке затверджено 16.09.2010 директором ОСОБА_33 та погоджено з головою профкому: не визначено розмір щорічної грошової винагороди; не визначено відсоткова частка винагороди та порядок її формування від асигнувань передбачених у фонді оплати праці (умова запровадження); не визначені виробничі упущення та інші порушення, за які педагогічні працівники позбавляються грошової винагороди або її розмір зменшується.
		Директор Кривоозерського ПАЛ ОСОБА_32 , умисно, ігноруючи зазначені вище вимоги нормативно-правових актів, систематично грубо порушував трудові права педагогічних працівників ліцею, які виразилися у не забезпеченні нарахування та виплати останнім щорічної грошової винагороди. 
		Так, за наявності фактичної можливості виплати щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам Кривоозерського ПАЛ, ОСОБА_32 , умисно, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з грубим порушенням вимог ст.57 Закону України «Про освіту» у 2005, 2006, 2008, 2009 роках не забезпечив здійснення нарахування та виплати щорічної грошової винагороди наступним педагогічним працівникам Кривоозерського ПАЛ: ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , а ОСОБА_17 у 2008-2009 роках та ОСОБА_37 у 2006, 2008-2009 роках.
		Фактична наявність можливості виплати щорічної грошової винагороди вказаним педагогічним працівникам Кривоозерського ПАЛ полягає у тому, що у 2008 році під час розрахунку фонду оплати праці було передбачено виплату щорічної винагороди педагогічним працівникам на загальну суму 82719 грн., під час здійснення розрахунку фонду оплати праці виплата грошових коштів у якості премій працівникам, виплати надбавки за складність та напруженість не планувалися
		Однак, під час здійснення фактичних видатків на оплату праці у 2008 році ОСОБА_33 , умисно не забезпечено нараховування та виплату щорічної грошової винагороди вказаним вище педагогічним працівникам, разом з тим на виплату премій працівникам, виплату надбавки за складність та напруженість за відсутності планування, було скеровано кошти із фонду оплати праці у сумі 207898 грн.
		Фактична наявність можливості виплати щорічної грошової винагороди вказаним педагогічним працівникам Кривоозерського ПАЛ полягає у тому, що у 2009 році під час розрахунку фонду оплати праці було передбачено виплату щорічної винагороди на загальну суму 97829 грн., під час здійснення розрахунку фонду оплати праці виплата грошових коштів у якості премій працівникам, у тому числі, педагогічним заплановано у сумі 261177 грн., а фактичне фінансування на оплату праці у 2009 році було менше від реальної потреби на 95456 грн. 
		Однак, під час здійснення фактичних видатків на оплату праці у 2009 році ОСОБА_32 , умисно, різницю коштів від запланованих до виплати у якості грошової винагороди педпрацівникам та фактичним недофінансуванням фонду оплати праці у сумі 2373 грн. (97829  95456) не скерував на виплату грошової винагороди та вона взагалі вказаним працівникам не нараховувалася та не виплачувалася. Обвинуваченим ОСОБА_33 в 2009 році різницю коштів від запланованої (261177 грн.) та фактично виплаченої (118736 грн.) умисно скеровано не на виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам, а на виплату премії в сумі 142441 грн. (261177  118736). 
		Крім того, продовжуючи грубо порушувати трудові права працівників, за наявності фактичної можливості виплати щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам, ОСОБА_32 , умисно, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби, з грубим порушенням вимог ст.57 Закону України «Про освіту» у 2011 році не забезпечив здійснення нарахування та виплати щорічної грошової винагороди наступним педагогічним працівникам Кривоозерського ПАЛ: ОСОБА_13 , ОСОБА_37 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 та ОСОБА_26 . 
		Фактична наявність можливості виплати щорічної грошової винагороди вказаним педагогічним працівникам Кривоозерського ПАЛ полягає у тому, що у 2011 році під час розрахунку фонду оплати праці було передбачено виплату щорічної винагороди педагогічним працівникам на загальну суму 104003 грн., а фактичне фінансування на оплату праці у 2011 році було менше від реальної потреби на 20949 грн. 
		Однак, під час здійснення фактичних видатків на оплату праці у 2011 році ОСОБА_32 , умисно, різницю коштів від запланованих до виплати у якості грошової винагороди педпрацівникам та фактичним недофінансуванням фонду оплати праці у сумі 83054 грн. (104003  20949) не скерував на виплату грошової винагороди та вона взагалі вказаним вище працівникам не нараховувалася та не виплачувалася, разом з тим, у грудні 2011 році старшому майстру Кривоозерського ПАЛ ОСОБА_9 була виплачена щорічна грошова винагорода у сумі 1725 грн.
		Через вказаний стан виплати щорічної грошової винагороди у Кривоозерському ПАЛ, старший майстер ОСОБА_9 , починаючи з жовтня 2012 року почав усно висловлювати ОСОБА_38 своє особисте невдоволення грубим порушенням його трудових прав та вимагав вжити відповідних заходів до їх поновлення, на що отримував категоричні відмови. 
		Також ОСОБА_9 звертався з письмовими зверненнями щодо порушення трудових прав працівників ліцею, на що отримав відповіді керівництва управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації за №5787-12 від 07.12.2012, керівництва департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації за №Ж-121-22 від 14.08.2013 р., керівництва Врадіївської МДФІ за №05-16/1226 від 26.12.2013.
		Через такі дії ОСОБА_9 , спрямовані на відновлення своїх трудових прав, між останнім та директором Кривоозерського ПАЛ ОСОБА_33 виникли особисті неприязні стосунки, у зв`язку з чим ОСОБА_32 вирішив незаконно звільнити ОСОБА_9 на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штатного розпису працівників Кривоозерського ПАЛ.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. 
		Згідно з ч.2 ст.40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Водночас, виходячи з положень ст. 252 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).
		Разом з тим, ОСОБА_32 , виконуючи свій злочинний намір, грубо порушуючи вимоги зазначеного законодавства, діючи умисно та з особистих мотивів, не запитуючи згоди на звільнення ОСОБА_9 з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у Первинної профспілкової організації працівників Кривоозерського ПАЛ, членом якої на момент звільнення був ОСОБА_9 , не пропонуючи йому переведення за його згодою на вакантну посаду електрика, наказом по Кривоозерському ПАЛ №45 від 15.04.2014 звільнив ОСОБА_9 з посади старшого майстра Кривоозерського ПАЛ на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штатного розпису працівників Кривоозерського ПАЛ, як на додаткову підставу для звільнення у тексті наказу було зазначено відсутність можливості переведення працівника на іншу посаду, чим грубо порушив його трудові права. 
		Факт незаконного звільнення ОСОБА_9 із займаної посади підтверджено рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 10.09.2014 у справі №22-ц/784/2089/14, залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014 у справі №6-37798св14.
		Таким чином, ОСОБА_32 обвинувачується в тому, що своїми умисними та неправомірними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172 КК України, тобто незаконне звільнення працівника потерпілого ОСОБА_9 з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю, незабезпечення нарахування та виплату щорічної грошової винагороди у 2005, 2006, 2008, 2009 потерпілим: ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , а ОСОБА_17 у 2008-2009 роках та ОСОБА_37 у 2006, 2008-2009 роках.
		В підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 заявили цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_35 про відшкодування їм моральної шкоди, завданої злочином в сумі по 2000 грн. та ухвалою суду від 10 червня 2015 року вони визнанні судом цивільними позивачами по кримінальному провадженню.
		 Потерпілий ОСОБА_9 також звернувся до суду із заявою про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконним його звільненням в сумі 4578 грн. 25 коп., із них 2078 грн. 25 коп.  вартість медичних препаратів за лікування з 16 червня 2014 року по 25 червня 2014 року та 2500 грн. за послуги адвоката та визнаний цивільним позивачем по кримінальному провадженню.
		 В судовому засіданні прокурор просив виключити із числа потерпілих по справі ОСОБА_37 , оскільки вона виїхала за межі України та помилково включена в обвинувальному акті в якості потерпілої.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_32 вину в скоєнні кримінального правопорушення, заявлені цивільні позови не визнав, посилаючись на те, що фінансування ліцею здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету, загальним кошторисом витрат на оплату праці загальними сумами без виділення окремих складових частин оплати праці та в меншому обсязі запланованих кошторисом ліцею витрат, тому щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам за вказані роки не була сплачена за браком коштів.
		Виділені щорічно кошти на оплату праці повністю використовувались за призначенням, були спрямовані на оплату заробітної плати та витрат, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту», в тому числі: надбавка за вислугу років, оздоровчі, премії та на оплату щорічної винагороди при наявності бюджетних асигнувань за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків.
		Вважає, що звільнення з посади потерпілого ОСОБА_9 здійснено не з особистих мотивів, поскільки за довгий період сумісної роботи потерпілий неодноразово відзначався преміями, подяками, нагородами в тому числі в грудні 2011 року йому виплачена щорічна грошова винагорода в сумі 1725 грн. 
		Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 вважають, що обвинувачений ОСОБА_32 умисно будучи службовою особою грубо порушив їх трудові права, безпідставно в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці», Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам, затвердженого Постановою № 898 Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року, ст. 57 Закону України «Про освіту» не забезпечив їм виплату щорічної грошової винагороди за 2005, 2006, 2008-2009, 2011 роки в розмірі посадового окладу, поскільки вони не мали дисциплінарних стягнень та мали досягнення в роботі, нагороджувались відзнаками в той же час на власний розсуд значні грошові кошти витрачались ним на виплату премій окремим працівникам. Враховуючи, що починаючи з жовтня 2013 року ці порушення їх трудових прав директором ліцею не усунуті, небажання провести вказані виплати привело до душевних та фізичних страждань, погіршення ділових здібностей потерпілих, тому просили стягнути на їх користь заподіяну моральну шкоду по 2000 грн. Потерпілий ОСОБА_9 посилаючись на те, що починаючи з 2010 року він почав звертатись до Департаменту освіти за порушення трудових прав, тому між ним та обвинуваченим виникла особиста неприязнь, його незаконно звільнено з посади з особистих мотивів та не запропоновано зайняти посаду електрика при звільненні. Просив стягнути на його користь заподіяну матеріальну шкоду за безпідставне звільнення в сумі 4578 грн. 25 коп. із них 2078 грн. 25 коп. витрати за придбання медичних препаратів на лікування та 2500 грн. юридичних послуг.
		Допитавши обвинуваченого ОСОБА_35 , потерпілих, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження суд встановив.
		Згідно наданих суду матеріалів кримінального провадження підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_32  дійсно працював на посаді директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею згідно контракту від 19 червня 2008 року (т.3 а.с. 15-21 та додаткової угоди від 25 липня 2011 року погодженої з заступником Міністра Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 11 серпня 2011 року (т.3 а.с. 22- ) строком на п`ять років з 01 липня 2008 року по 01 липня 2013 року
		Стосовно того, чи укладались з ним аналогічні контракти в період 2005-2006 року, після 1.07.2013 року, в 2014 році як вказано в обвинувальному акті ніяких даних суду не надано та зробити відповідний висновок, з цього приводу, дослідити зміст цих контрактів, обсяг службових повноважень обвинуваченого ОСОБА_35 суд не має можливості.
		Згідно контракту та статуту Кривоозерського професійного аграрного ліцею, прийнятого на зборах трудового колективу протокол № 44 від 10 січня 2007 року (т.3 а.с. 36-48) підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_32 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто є службовою особою.
		Відповідно до п. 2.1 укладеного контракту від 19 червня 2008 року керівник самостійно, у межах повноважень, установлених законодавством, статутом навчального закладу та цим контрактом, вирішує всі питання поточного керівництва, діяльності навчального закладу за винятком тих, які належать до компетенції Міністерства освіти, науки, інших органів управління, навчальним закладом загальних зборів трудового колективу.
		Згідно п. 2.2.1 керівник має право затверджувати в межах наявного фонду заробітної плати штатний розпис, п. 2.2.4  розпоряджатись коштами навчального закладу в межах кошторису доходів і видатків начального закладу відповідно до законодавства.
		Відповідно до вимог п. 2.2.17 Міністерство делегує директору такі повноваження: встановлювати премії, доплати до посадових окладів і ставок заробітної плати працівників навчального закладу за високі результати праці.
		Відповідно до вимог п. 2.3.5 контракту керівник зобов`язаний забезпечити додержання умов колективного договору, статуту начального закладу.
		Тому, як передбачено розділом V Статуту професійного аграрного ліцею (т.3 а.с. 36-48) прийнятого на зборах трудового колективного протоколу № 44 від 10 січня 2007 року директор ліцею згідно вимог п. 5.4 видає в межах своєї компетенції накази і розпорядження, затверджує в межах наявного фонду заробітної плати штатний розпис, установлює премії і доплати до посадових окладів і ставок заробітної плати, працівників ліцею за конкретні результати праці.
		Тобто, цей обов`язок покладався на обвинуваченого - директора ліцею ОСОБА_39 . 
		Розділом VІ Статуту п.п. 6.1, 6.2 передбачено, що фінансування ліцею здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та його обсяги не можуть зменшуватися, п. 6.6 кошти, що надходять до ліцею із фонду державного бюджету України спрямовані на видатки згідно з кошторисом, затвердженим в установленому порядку.
		Відповідно до колективного договору між адміністрацією ліцею та профспілковим комітетом на 2008-2009 роки, прийнятого загальними зборами працівниками ліцею 6 жовтня 2008 року протокол № 7 (т. 3 а.с. 49-56) розділу ІV п. 1 передбачено, що адміністрація зобов`язується забезпечити в установі гласність умов оплати праці, порядку виплати доплат, надбавок, винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, положень про преміювання.
		П. 2 не приймати в односторонньому порядку рішень, що змінюють встановлені в колективному договорі умови оплати праці.
		П. 3 відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» погоджувати з профспілковим комітетом умови оплати праці в установі.
		Такі ж обов`язки щодо оплати праці покладено на адміністрацію ліцею згідно колективного договору на 2010-2011 роки, прийнятого загальними зборами 16 квітня 2010 року протокол № 7 (т. 3, а.с. 57-65) розділ V п.1, п.2, п.3.
		Розділом VІ вказаних колективних договорів, «соціально-трудові пільги, гарантії, компенсації» на адміністрацію покладено обов`язок виплачувати педагогічним працівникам допомогу на оздоровлення в розмірі місячного, посадового окладу при наданні щорічної відпустки (ст. 57 Закону України «Про освіту») та надавати педагогічним працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань при наявності коштів, за рахунок власних коштів установи (ст. 57 Закону України «Про освіту»), проте виплату щорічної грошової винагороди, педагогічним працівникам, передбачену ст. 57 Закону України «Про освіту», її розмір в колективних договорах 2008-2009, 2010-2011 роках передбачено не було. 
		Як вказано в обвинувальному акті та відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам передбачено надання щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків.
		Порядок надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам, начальних закладів державної та комунальної власності, затверджено Постановою Кабінетом Міністрів України від 05 червня 2000 року № 898 (далі Порядок № 898).
		Згідно пункту 2 Порядку № 898 встановлено, що щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутності порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці.
		Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1991 року структура заробітної плати  це основна заробітна плата, винагорода за виконану роботу, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає: доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
		Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать: виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії, виплати в рамках грантів і так далі, які не передбачені актами чинного законодавства.
		Ч. 2 ст. 4 Джерела коштів на оплату праці для установ і організацій, що фінансуються з бюджету  це кошти, які виділені з відповідних бюджетів.
		Ст. 5 система організації заробітної плати здійснюється на підставі законодавчих актів та колективних договорів. 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємством, установою, організацією самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством генеральної та галузевими угодами.
		Ст. 98 оплата працівників установ, організацій, що фінансуються з бюджету здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
		П. 3 Порядку № 898 передбачено, що винагорода видається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім зазначених у п. 2 Порядку № 898.
		Пунктом 4 - передбачено, що грошова винагорода видається на підставі наказу керівника навчального закладу.
		Ст. 15 Закону України «Про оплату праці» 1995 року передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, надбавки , доплати, премії, винагороди та інші заохочувальні та гарантійні виплати, встановлені підприємством у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.
		Оплата праці працівникам підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань по оплаті праці.
		Як випливає з матеріалів справи Положення про надання щорічної грошової винагороди та премії педагогічним працівникам професійного аграрного ліцею затверджено 16 вересня 2010 року директором ліцею ОСОБА_33  та узгоджено з головою профкому (т.3 а.с.14). 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_32 обвинувачується в тому, що у вказаному положенні не визначено розмір щорічної грошової винагороди, не визначено відсоткова частка винагороди та порядок її формування від асигнувань, передбачених у фонді оплати праці (умова запровадження) не визначені виробничі упущення та інші порушення за які педагогічні працівники позбавляються грошової винагороди або розмір її зменшення.
		Але з таким висновком обвинувачення суд не може погодитись, поскільки він протирічить змісту 57 Закону України «Про освіту», яка передбачає гарантії держави педагогічним працівникам надання щорічної винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, тобто передбачає умови збільшення заробітку працівника в розмірі до посадового окладу та ніяк не може передбачати критеріїв, умов його позбавлення.
		Як випливає із змісту контракту укладеного між ОСОБА_33  та Міністерством науки і освіти України від 19 червня 2008 року, що діяв з 01 липня 2008 року по 1 липня 2013 року, статуту професійного аграрного ліцею від 10 липня 2007 року, колективних договорів від 06 жовтня 2008 року протокол № 7, на 208-2009 роки від 16 квітня 2010 року протокол № 7 на 2010-2011 роки, саме на керівника ОСОБА_35 було покладено обов`язки прийняття та затвердження штатного розпису в межах бюджетних надходжень, видання наказів, встановлення посадових окладів, ставок заробітної плати, доплат і премій працівників ліцею за конкретні результати праці в томі числі виплату щорічної грошової винагороди. 
		В обвинувальному акті вказано, що обвинувачений ОСОБА_32 умисно, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, з грубим порушенням вимог ст.57 Закону України «Про освіту» у 2005, 2006, 2008, 2009 році не забезпечив здійснення нарахування та виплату грошової винагороди наступним педагогічним працівникам  потерпілим: ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_40 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 ОСОБА_26  та ОСОБА_17 у 2008-2009, 2011 роках не забезпечив здійснення нарахування та виплати грошової винагороди потерпілим: ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 та ОСОБА_26 
		Що у 2008 році на виплату щорічної винагороди передбачено 82719 грн., однак фактичними видатками кошти із фонду оплати праці в сумі 207898 грн. скеровано на виплату премій, надбавок за відсутності планування, а грошова допомога не виплачена.
		У 2009 році на виплату щорічної винагороди передбачено 97829 грн., всього фонд оплати праці заплановано на суму 261177 грн., профінансовано менше на суму 95456 грн., недофінансування складало 2373 грн. Вказані кошти обвинуваченим умисно не скеровано на виплату грошової винагороди, а виплачено в якості премії працівникам в сумі 142441 грн. (всього заплановано на оплату праці 261177  118736 фактично виплачено). 
		У 2011 році під час розрахунку фонду оплати праці на виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам передбачено 104003 грн. фактичне фінансування складало 83054 грн. Обвинувачений ОСОБА_32 умисно кошти від запланованої для виплати грошової винагороди в сумі 83054 грн. (104003-20949) не скерував на виплату грошової винагороди та вона взагалі не виплачувалась, разом з тим потерпілому ОСОБА_9 у 2011 році виплачено грошової винагороди в сумі 1725 грн.
		Проте з такими висновками обвинувачення суд не може погодитись, поскільки вони протирічать матеріалам кримінального провадження. 
		Так, згідно висновку судово-економічної експертизи № 396/397 від 29 липня 2016 року (т. 4 а.с.24-33), призначеної в ході розгляду кримінального провадження підтверджено, що за матеріалами кримінального провадження визначити суми щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам Кривоозерського професійного аграрного ліцею, що були заплановані та фактично профінансовані у 2005-2006 роках - не надається за можливе.
		1.Однак згідно наданих на експертизу судом додаткових матеріалів встановлено, що за 2005-2006 роки потерпілим нараховано та видано до виплати (з врахуванням правил діючого оподаткування фізичних осіб) щорічну винагороду в сумах по 150 грн. потерпілим: ОСОБА_41 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_27 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 . По 200 грн. потерпілим: ОСОБА_16 , ОСОБА_11 . По 250 грн. потерпілим: ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , та потерпілому ОСОБА_9  1410 грн. 
		У зазначеному періоді щорічну винагороду не отримували: ОСОБА_42 у 2005 - 2006 році знаходилась у відпустці по догляду за дитиною; ОСОБА_24 прийнятий на роботу у вересні 2005 року; ОСОБА_10 - прийнятий на роботу у жовтні 2005 року; ОСОБА_17 - прийнятий на роботу у вересні 2009 року.
		2.    Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам Кривоозерського ПАЛ на 2008, 2009, 2011 роки запланована (з урахуванням змін) в складі видатків по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» в розмірі:
		2008рік - 82 719,00 грн.
		2009рік - 81 677,00 грн.
		2011 рік - 104 003,00 грн.
		Бюджетною класифікацією (затверджено наказом МФУ №604 від 27.12.2001, наказом МФУ №11 від 14.01.2011) не передбачено наявність кодів економічної класифікації видатків за окремими складовими оплати праці працівників бюджетних установ, відповідно фінансування проводиться загальними сумами по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» 
		За 2008, 2009, 2011 роки потерпілим ОСОБА_41 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_43 , ОСОБА_27 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 щорічна грошова винагорода не нараховувалась та не виплачувалась. 
		У грудні 2011 року ОСОБА_9 виплачена сума 1725 грн., однак визначити чи є вона щорічною грошовою винагородою, або премією  не надається за можливе.
		   3.     Видатки кошторису Кривоозерським ПАЛ на 2008, 2009, 2011 роки по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», в т.ч. щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам, заплановано та профінансовано в розмірі:
		2008 рік
		заплановано 2 236 344,00 грн., в т.ч. щорічна винагорода 82 719,00 грн.
		профінансовано в розмірі 2 135 00,00 грн.
		2009 рік
		заплановано 2 535 756,00 грн., в т.ч. щорічна винагорода 81 677,00 грн.
		профінансовано в розмірі 2 440 300,00 грн.
		2011 рік.
		заплановано 3 554 947,00 грн., в т.ч. щорічна винагорода 104 003,00 грн. 
		профінансовано в розмірі 3 533 998,00 грн.
		4.     Кривоозерським ПАЛ за статтями кошторису КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», в т.ч. щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам, в 2008, 2009, 2011 роках фактично виплачено:
		2008 рік - 2 135 000,00 грн. всього виплачено, щорічна грошова винагорода не виплачувалась;
		2009 рік - 2 440 300,00 грн. всього виплачено, в т.ч. 8 436,00 грн. виплачено щорічної винагороди;
		2011 рік - 3 533 998,00 грн. всього виплачено, в т.ч. 12 666,00 грн. виплачено щорічної винагороди.
		Згідно до наданих матеріалів, у 2008, 2009, 2011 роках заплановані видатки Кривоозерського ПАЛ за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» профінансовано не в повному обсязі, недофінансування складало:
		2008рік - 101 344,00 грн.
		2009рік - 95 456,00 грн.
		2011 рік - 20 949,00 грн.
		тобто, Кривоозерському ПАЛ не вистачало коштів на повний обсяг затверджених планових витрат з оплати праці, у т.ч. на виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди.
		Таким чином підтверджується, що у 2008, 2009, 2011 роках заплановані видатки Кривоозерського ПАЛ за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» профінансовано не в повному обсязі, тобто, не вистачало коштів на повний обсяг затверджених планових витрат з оплати праці, у т.ч. на виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди.
		Відповідно, у зазначених роках в Кривоозерському професійному аграрному ліцеї не залишались невикористаними кошти загального фонду оплати праці, що згідно до вимог статті 57 Бюджетного кодексу України належать до перерахування на казначейські рахунки бюджету в останній робочий день поточного року.
		Стосовно посилань прокурора, потерпілої ОСОБА_13 як на докази порушень вимог трудового законодавства обвинуваченим ОСОБА_33 в частині невиплати щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам, передбаченої ст. 57 Закону України «Про освіту» за 2005-2006, 2008, 2009, 2011 роках, наявних ознак злочину в діях директора ОСОБА_35 , згідно акту № 14-18-007/0049 перевірки територіальною державною інспекцією з питань праці у Миколаївській області від 16 травня 2014 року (т.3 а.с. 117-136) та листа до відома начальника міліції, прокурора району начальника територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області від 04 червня 2014 року (т.3 а.с.114-116), суд враховує ту обставину, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року (т.3 а.с. 138-144) визнано протиправним та скасовано припис Територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області про усунення порушень згідно акту перевірки від 22 травня 2014 року № 14-18-007/0049, в тому числі, стосовно виплати щорічної грошової винагороди.
		Яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року залишена без змін.
		Довідка перевірки законності нарахування та виплати педагогічним працівникам ліцею винагород, заробітної плати, премій з 01 січня 2005 року по 01 січня 2014 року Первомайської державної фінансової інспекції від 16 липня 2014 року за дорученням прокурора, що долучена до матеріалів кримінального провадження (т.3 а.с. 150-164), містить загальні дані стану державного фінансування та здійснення витрат на оплату праці працівникам ліцею за 2007-2013 роки.
		Тому, суд виходить з того, що із змісту перелічених законодавчих актів встановлено, що щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу, її розмір не може перевищувати одного посадового окладу.
		Це гнучка змінна винагорода, яка дає змогу індивідуалізувати, диференціювати трудові досягнення працівника, залежно від колективних та індивідуальних результатів праці, що надається за наказом керівника, який і визначає хто яких успіхів досяг, керуючись при цьому умовами надання грошової винагороди, зазначеними у Положенні про її видання та вона видається тільки тим працівникам, які виконують роботу при дотриманні відповідних критеріїв.
		Таким чином, судом встановлено, що в 2008 році щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам ліцею не виплачувалась, поскільки оплата праці була недофінансована державним бюджетом. В 2009 році вона також була недофінансована, але виплачена іншим педагогічним працівникам ліцею в сумі 8436 грн., а в 2011 році в сумі 12666 грн., в тому числі, потерпілому ОСОБА_9 в сумі 1725 грн. в межах службових повноважень обвинуваченого ОСОБА_39 . 
		Згідно ч. 1 ст. 172 КК України (в редакції , що діяв на час скоєння злочину) кримінальна відповідальність настає за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КК України  злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
		Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину полягає в тому, що діяння або заподіює шкоду суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди.
		Порушення вимог законодавства про працю передбачене в ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення як адміністративне правопорушення. Якщо ж такі порушення було грубим, воно є злочином і тягне кримінальну відповідальність за ст. 172 КК України.
		Аналізуючи надані досудовим слідством докази в цій частині обвинувачення ОСОБА_35 суд вважає, що їх не достатньо для підтвердження його вини в скоєнні злочину, поскільки не визначено розмір шкоди заподіяної потерпілим, шкоди суспільним відносинам в результаті невиплати щорічної грошової винагороди.
		Судом встановлено, що бюджетні кошти виділені на оплату праці працівникам ліцею в 2008, 2009, 2011 роках фінансувались в меншому об`ємі запланованого кошторису витрат та використовувались керівником за призначенням. 
		ОСОБА_32 також обвинувачується в тому, що через стан виплати щорічної грошової винагороди у ліцеї потерпілому ОСОБА_9 починаючи з жовтня 2012 року потерпілий почав висловлювати обвинуваченому ОСОБА_38  особисте невдоволення порушенням його трудових прав та вимагав вжити відповідних заходів їх поновлення, на що отримував категоричні відмови.
		Потерпілий ОСОБА_9 звертався з письмовим зверненнями щодо порушення трудових прав працівників ліцею на що отримав відповіді керівництва управління освіти, науки та молоді Миколаївської обласної державної адміністрації за № 5787-12 від 7 грудня 2012 року № ж-121-22 від 14 серпня 2013 року керівника Врадіївського МДФІ № 05-16/1226 від 26 грудня 2013 року.
		Тому між обвинуваченим ОСОБА_33 та потерпілим ОСОБА_9 виникли особисті неприязні стосунки у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_32  вирішив незаконно звільнити потерпілого ОСОБА_9 у зв`язку з скороченням штатного розпису працівників ліцею, Наказом № 45 від 15 квітня 2014 року потерпілого ОСОБА_9 звільнено з посади старшого майстра Кривоозерського професійного аграрного ліцею на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ у зв`язку із скороченням штатного розпису та в наказі зазначена відсутність можливості переведення працівника на іншу посаду, чим грубо порушив його трудові права.
		Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 10 вересня 2014 року у справі № 22ц/784/2089/14 (т.3 а.с. 185-187) ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року у справі № 6-37798св14 (т.3 а.с. 189-190) рішення про звільнення ОСОБА_9 із займаної посади є незаконними. Однак ними не заперечується факт скорочення штату, та підтверджено, що звільнення потерпілого ОСОБА_9  проведено в зв`язку із скороченням штату, але йому не було запропоновано вільних посад та не було отримано згоду профспілкового комітету на таке звільнення.
		В рішенні апеляційного суду також зазначено, що в ліцеї створено дві профспілкових організації, одна з яких дала згоду на його звільнення, а інша, членом якої являється потерпілий ОСОБА_9 , не дала згоду на його звільнення.
		Проте самих письмових звернень потерпілого ОСОБА_9  щодо порушення трудових прав до матеріалів кримінального провадження не долучено, тому аналізувати їх зміст, характер взаємовідносин між ним та обвинуваченим ОСОБА_33  згідно звернень, суд не має можливості.
		Згідно відповіді від 14 серпня 2013 року Департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської обласної державної адміністрації (т.3 а.с. 196) потерпілому ОСОБА_9 роз`яснено порядок отримання другої робітничої професії учням ліцею, питання роботи майстрів ліцею, укладання договору підряду, спільного обробітку землі з фермерським господарством, стажування майстрів, преміювання працівників ліцею.
		Згідно відповіді від 7 грудня 2012 року Департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської обласної державної адміністрації (т.3 а.с. 197), потерпілому ОСОБА_9 роз`яснено порядок проведення засідань педагогічної ради ліцею перелік розглянутих питаннь, про щорічне звітування керівника перед загальними зборами колективу ліцею, виконання договору підряду спільного обробітку землі з фермерським господарством, стажування майстрів ліцею, доплата майстрам виробничого навчання, додаткова оплата праці за класне керівництво, встановлення перепони у вигляді цепу для обмеження проїзду транспорту на територію навчального закладу.
		Але в них немає підтвердження вказаного в обвинувальному акті звинувачення щодо порушення трудових прав працівників ліцею в тому числі виплату щорічної грошової винагороди та виниклі через ці звернення особисті неприязні стосунки з обвинуваченим ОСОБА_33  
		26 грудня 2013 року потерпілому ОСОБА_9 направлено відповідь Врадіївської міжрайонної фінансової інспекції (т.3 а.с. 200-2005) про виплату державних гарантій працівникам ліцею відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту» на колективне звернення 24 працівників ліцею та повідомлено, що ревізією встановлено відповідність сум нарахованої та виплаченої заробітної плати за 2012-2013 роки, виплата премій та інших заохочувальних виплат за вересень-листопад 2011 року, квітень-серпень 2012 року з врахуванням наказів та відпрацьованого часу, правильність встановлення, нарахування надбавки за вислугу років 46 працівникам та порушень не встановлено.
		Стосовно виплат щорічної винагороди, зазначено, що наказом від 25 вересня 2013 року № 129 щорічну грошову винагороду виплачено 73 педагогічним працівникам в сумі 50 грн. кожному в тому числі 24 заявникам у вересні 2013 року.
		Перевірено виплату премії 24 заявникам за період 2012-2013 роки в тому числі премійовані:
		-потерпіла ОСОБА_13  наказ від 24 вересня 2012 року № 154 за ІІІ квартал 2012 року  650 грн.;
		-потерпіла ОСОБА_8  наказ від 24 вересня 2012 року № 154 за ІІІ квартал 2012 року  650 грн., у 2013 році наказ від 17 травня 2013 року № 41  100 грн.;
		-потерпіла ОСОБА_6  наказ від 24 вересня 2012 року № 154 за ІІІ квартал 2012 року  1 000 грн.;
		-потерпіла ОСОБА_23  наказ від 03 грудня 2012 року № 190  500 грн.;
		-потерпілий ОСОБА_9  наказ від 16 березня 2012 року № 41 за І квартал 2012 року  3 788 грн., наказ від 11 червня 2012 року № 195 за ІІ квартал 2012 року  3893 грн., наказ від 24 вересня 2012 року № 154 за ІІІ квартал 2012 року - 3956 грн., наказ від 20 грудня 2012 року № 195 за ІV квартал в сумі - 1500 грн.;
		-потерпілій ОСОБА_7  наказ від 24 вересня 2012 року № 154 за ІІІ квартал 2012 року  650 грн.;
		-потерпілий ОСОБА_46  наказ від 24 вересня 2012 року № 154 за ІІІ квартал 2012 року  650 грн.;
		-потерпіла ОСОБА_8  наказ від 17 травня 2013 року № 41  100 грн.;
		-потерпілий ОСОБА_14  наказ від 17 травня 2013 року № 41  200 грн., 11 червня 2013 року наказ № 51  500 грн.;
		-потерпілий ОСОБА_9  наказ від 02 квітня 2013 року № 24 за І квартал 2013 року  4 142 грн., наказ від 11 червня 2013 року № 51 за ІІІ квартал 2013 року - 2 088 грн., 
		-потерпілий ОСОБА_25  наказ від 12 квітня 2013 року № 27  500 грн., наказ від 17 травня 2013 року № 41 в сумі - 100 грн., наказ від 11 червня 2013 року № 51 в сумі - 500 грн.;
		-потерпіла ОСОБА_27  наказ від 17 травня 2013 року № 41  100 грн.;
		Крім того, як випливає з висновку судово-економічної експертизи № 396/397 від 27 липня 2016 року згідно додатку № 2 (т. 4 а.с. 35) потерпілому ОСОБА_9 за даними наказів було нараховано премії 9 січня 2008 року 1027 грн., 24 червня 2008 року  3516 грн., 10 жовтня 2008 року  2097 грн. 77 коп., всього за 2008 рік  6641 грн. 77 коп. 
		25 березня 2009 рік  3616 грн., 23 червня 2009 року  4007 грн. 10 коп., 20 вересня 2009 року  1335 грн. 70 коп. всього за 2009 рік  8958 грн. 
		20 червня 2011 року  3064 грн. 80 коп., 23 вересня 2011 року  1673 грн. 78 коп., 15 грудня 2011 року  1725 грн., всього за 2011  6463 грн. 58 коп. 
		Всього за 2008, 2009, 2011 роки  22064 грн. 15 коп. 
		Проте згідно особових рахунків додатку № 2 судово-економічної експертизи від 27 липня 2016 року (т.4 а.с. 35) всього потерпілому ОСОБА_9 виплачено за вказаний період 25063 грн. (в грудні 2008 року премія + 3000 грн.) 
		Таким чином, судом встановлено, що за період роботи потерпілого ОСОБА_9 в 2008, 2009, 2011, 2012, 2013 роках щоквартально отримував грошові премії по результатам роботи відповідно 9641 грн. 77 коп., 8958 грн., 6643 грн. 58 коп., 13137 грн., 6280 грн. та в значно більшому розмірі, чим інші працівника ліцею. 
		Оцінюючі вказані докази, суд також враховує ту обставину, що допитані в судовому засіданні свідки обвинувачення ОСОБА_47 , яка вела книгу наказів, підтвердила, що проекти наказів надавав директор ліцею обвинувачений ОСОБА_32 та між ним та потерпілим ОСОБА_9 були робочі стосунки.
		Свідок ОСОБА_48 , який був головою профкому ліцею підтвердив, що протягом 2010-2013 років не виникало питань виплати щорічної грошової винагороди по виплаті та профком їх не обговорював. В 2010 році з директором ліцею  обвинуваченим ОСОБА_33  узгоджено та прийнято положення про виплату щорічної грошової винагороди до цього було аналогічне положення, яке було прийнято без обговорень.
		В 2013-2014 роках між обвинуваченим ОСОБА_33  та потерпілим ОСОБА_9 були нормальні робочі стосунки.
		Свідок ОСОБА_49 в суді підтвердила, що з 2000 року по липень 2015 року працювала головним бухгалтером ліцею, щорічне фінансування оплати праці педагогічних працівників здійснювалось загальним кошторисом, згідно виділених бюджетних коштів, без виділення окремих складових, в тому числі щорічної винагороди, яка виплачувалась в 2005, 2006, 2008, 2009, 2011 роках за наявності бюджетних коштів наказом директора ліцею.
		В березні 2015 року за рахунок спецфонду з господарської діяльності ліцею потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_50 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28  за 2008, 2009, 2011 роки виплачено по 20 грн. щорічної грошової винагороди та потерпілому ОСОБА_51 за 2011 рік  20 грн. 
		В 2011році потерпілому ОСОБА_9 виплачено щорічної винагороди 1725 грн. 
		Свідок ОСОБА_52 , яка працювала секретарем профспілкового комітету ліцею, в суді також підтвердила, що Положення про виплату щорічної грошової винагороди було погоджено між адміністрацією та профспілковим комітетом, питання виплати щорічної грошової винагороди в 2011 році на засіданні профкому не виносилось та не обговорювалось.
		Свідок ОСОБА_53 , яка з 1994 року працювала бухгалтером по заробітній платі ліцею в суді підтвердила, що щорічна грошова винагорода виплачувалась згідно наказів директора ліцею  обвинуваченого ОСОБА_35 , між ним та потерпілим ОСОБА_9 були робочі відносини, особливих стосунків не було.
		Таким чином, аналізуючи докази надані в цій частині обвинувачення ОСОБА_35  суд вважає, що досудовим слідством не добуто безспірних доказів, що звільнення з роботи потерпілого ОСОБА_9 проведено з особистих мотивів. 
		Згідно положень ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається не винуватою у вчинені злочину і не може бути піддана покаранню, доки ї вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувачення вироком суду.
		Це положення передбачено і п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якому зазначається, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.
		При цьому, відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Кримінальним процесуальним кодексом України п.3 ч. 1 ст. 373 передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Тому, за таких обставин, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_32  підлягає виправдуванню за відсутністю в його діяннях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
		 Керуючись ст.ст.368, 370, 373-374 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		ОСОБА_31 у пред`явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 172 КК Україн визнати невинуватим та виправдати.
		В задоволені цивільного позову потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_50 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 про стягнення моральної шкоди  відмовити.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9  про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4578 грн. 25 коп.  залишити без розгляду. 
		    Судові витрати в сумі 5725 грн. 20 коп. за проведення бухгалтерсько-економічної експертизи відшкодувати, відповідно до вимог ст.ст. 126, 130 КПК України державою за рахунок державного бюджету України.
		    На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Кривоозерський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		 СУДДЯ: (підпис)
		 Копія вірна:
		Суддя Кривоозерського
		 районного суду                                 ОСОБА_1 
		Вирок суду вступив в законну силу «_______»____________________року
		Оригінал вироку знаходиться в суді в кримінальній справі № 479/568/15-к № 1-кп/479/3/16
		 
		Керівник апарату суду                             ОСОБА_54

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...