Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6412/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 26.12.2016. Зареєстровано: 26.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 Справа№ 640/6412/15-к 
		н/п 1-кп/640/77/16 
		 ВИРОК 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		       
		26.12.2016 
		Київський районний суд м. Харкова у складі: 
		Головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		прокурора         ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12015220010000062 від 26 березня 2015 року за обвинуваченням: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, одруженого, маючого неповнолітню доньку 2003р.н., в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, освіта вища, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		за ч.1 ст. 263 КК України, -
		встановив:
		 ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, реалізуючи злочинний намір, спрямований на незаконне зберігання бойових припасів, приблизно у грудні 2014 року (точна дата під час досудового розслідування не встановлена), незаконно придбав у м.Харкові при невстановлених під час досудового розслідування обставинах та у невстановлених осіб боєприпаси  гранату РГД-5 із запалом до неї, яку в подальшому зберігав у багажнику автомобіля марки "ВАЗ-2105", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував на підставі довіреності.    
		24.01.2015 о 16-55год., під час проведення огляду зазначеного вище транспортного засобу працівниками Управління Служби безпеки України в Харківській області, у багажному відділенні було виявлено та вилучено предмет овальної форми жовто-зеленого кольору з написом "7-85т" схожий на корпус гранати та предмет циліндричної форми схожий на запал з написом "83-81, УЗРГМ-2, 583".
		Згідно висновку №1695 судової вибухотехнічної експертизи від 11.03.2015 наданий на дослідження корпус гранати РГД-5 без запалу (засобу підриву) належить до зарядів вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі. Наданий на дослідження запал УЗРГМ-2 належить до засобів підриву.
		Наданий на дослідження корпус гранати РГД-5, споряджений наданим на дослідження запалом УЗРГМ-2, складають гранату РГД-5, яка належить до категорії бойових припасів.
		Наданий на дослідження корпус гранати РГД-5 містить 100-115 грам вибухової речовини - тротилу. Наданий на дослідження запал УЗРГМ-2 містить вибухову речовину загальною масою близько 1,3 г.    
		Надані на дослідження корпус гранати РГД-5 і уніфікований запал ручних гранат УЗРГМ-2, виготовлені промисловим способом.    
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволуне визнав та пояснив, що під час передвиборчої президентської кампанії 2014 року, він працював у місцевому штабі блока ОСОБА_6 та допомагав біженцям з тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької області у місті Харкові. У знак подяки за його допомогу голова однієї родини, яка виїжджала на ПМЖ у Карелію, на ім`я ОСОБА_7 передав йому у користування автомобіль «ВАЗ-2105" НОМЕР_1 . У багажнику автомобіля при цьому лишилися якійсь особисті речі ОСОБА_7 і членів його родини та автозапчастини у коробках. ОСОБА_5 користувався автомобілем з жовтня 2014 року, поклав до багажнику і свої речі, але вміст коробок з запчастинами не перевіряв, хоча бачив в багажнику, зокрема, домкрат. 23.01.2015 року він привіз дружину та дочку з танців додому та поїхав до свого знайомого ОСОБА_8  на особисту зустріч. Після зустрічі, біля 21.00,коли ОСОБА_5 виїхав від нього,на перехресті вул. Челюскінцев дорогу його автомобілеві перегородив джип, з якого вийшли люди в масках,із пістолетами, наділи на нього наручники,затягли в машину та відвезли в невідомому йому напрямку, як виявилося в Управління СБУ, де він перебував близько трьох діб, після чого його на декілька днів вивезли до ІВС, а 26.01.2015 знову привезли до СБУ. Наступного дня після затримання, 24.01.2015 року у приміщенні СБУ слідчий показав йому фотографії багажника «ВАЗ-2105", на якому він пересувався і був затриманий і запитав, чи його речі знаходяться у багажнику, на що він відповів, що речі його. При цьому вилучені граната з запалом йому не належали, а показання про, начебто, придбання ним цих боєприпасів були написані ним зі слів працівників СБУ під тиском. Після, начебто, вилучення в нього боєприпасів в кабінеті слідчого, 24.01.2015 ввечері приїхав адвокат за призначенням, від якого він відмовився, оскільки останній повідомив йому, що нічим допомогти йому не зможе, окрім запобіжного заходу у вигляді застави, що ОСОБА_5 не влаштувало. Окрім СБУ та ІВС після затримання його нікуди не вивозили, і ніде боєприпасів в нього не вилучали.
		 В судовому засіданні були допитані свідки обвинувачення та захисту, досліджені письмові та речові докази.
		 Так, свідок обвинувачення ОСОБА_9  пояснив суду, що взимку 2015 року точнішої дати не пригадує, вдень, ще було світло, він їхав з боку супермаркету «Рост» в бік вул.. Весніна в м. Харкові. Його автомобіль зупинили працівники СБУ, які запропонували йому бути понятим при затриманні особи. Він погодився, надав свій паспорт, і в його присутності провели обшук в багажнику автомобіля, в якому знаходилися коробки, сумки, пакети, багато інших речей. В однієї з коробок були знайдена граната, в іншій коробці металевий стержень. Водій автомобіля ОСОБА_10 стверджував що граната та стержень йому не належать. Раніше ОСОБА_9 приймав участь в якості понятого у слідчих діях.
		 Свідок обвинувачення ОСОБА_11 пояснив, що він працює таксистом і 24 січня 2015 року (дату запам`ятав, так як фанати, яких він підвозив, про це говорили, що в цей день грало «Лаціо») близько 16.30 був зупинений працівниками СБУ для участі в якості понятого при огляді автомобіля «Жигулі» синього кольору. При огляді був присутній ще один понятий. Під час огляду він бачив, що в багажнику автомобіля знаходилася каністра, ковдра,коробки. В одній з коробок знайшли гранату, а в іншій  запал до неї. Затриманий водій ОСОБА_5 не заперечував проти огляду, заходів фізичного впливу до нього не застосовувалося.. Його мобільний телефон з номером НОМЕР_2 знаходився під час огляду з ним.
		 Свідок обвинувачення ОСОБА_12  пояснив, що працює старшим слідчим 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області. Більше року тому, точну дату не пам`ятає, він, за вказівкою керівника слідчого відділу, разом із оперативними співробітниками СБУ виїхав 24.01.2015 на спуск Весніна, де о 16.55 на перехресті вул.. Журавлівський узвіз, за участю понятих здійснював огляд затриманого транспортного засобуВАЗ-2105 блакитного кольору ОСОБА_5 ,під час якого в багажнику була виявлена та вилучена граната з запалом,які лежали в коробках серед особистих речей, які були відповідним чином упаковані. Зі слів ОСОБА_5 вказані граната з запалом належали йому. Власника автомобіля не викликали, до відома не ставили, а автомобілем керував ОСОБА_5 . В той же день був виписаний протокол затримання за ст. 208 КПК України. Затримання і огляд проводилися у зв`язку з оперативною інформацією.
		 Свідок обвинувачення ОСОБА_13 пояснив, що працює старшим слідчим 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області. В січні 2015 року близько 16.00 за вказівкою свого керівника він проводив в слідчому кабінеті УСБУ огляд вилучених боєприпасів. В протоколі час огляду вказаний 17.40 до 18.25. Цей час вказаний невірно, тому, що годинник в кабінеті показував невірний час, але насправді огляд він проводив пізніше, вже після того, як слідчий ОСОБА_14 привіз ці предмети після вилучення. 
		 Свідок обвинувачення ОСОБА_15 , пояснив, що працює в СБУ та разом зі слідчим 23.01.2015 року йому надійшов наказ керівника у складі СОГ провести затримання особи, які готується до вчинення злочину. В районі спуска ОСОБА_16 був зупинений автомобіль ВАЗ синього кольору. Слідчий звернувся до водія, запропонувавши йому провести огляд автомобіля, водій погодився і слідчий провів огляд автомобіля і в багажнику виявив гранату та запал. Його роль полягала у забезпеченні проведення огляду. Слідчий склав протокол і вони всі разом поїхали до УСБУ. Наскільки пам`ятає, водій ОСОБА_5 пояснив, що походження вилучених предметів йому невідомо.
		Свідок обвинувачення ОСОБА_17  пояснив, що працює заступником начальника 1-го відділу ГВ КР Управління СБ України в Харківській області. Наприкінці січня 2015 року (точну дату не пам`ятає) надійшла оперативна інформація, що, можливо, у громадянина ОСОБА_10 в автомобілі знаходяться заборонені предмети, зброя або боєприпаси. З метою перевірки інформації, разом з іншими працівниками СБУ відслідкували машину громадянина ОСОБА_10 , зупинили автомобіль в районі спуску Весніна,представилися та попросили зробити огляд на заборонені предмети. Водій погодився, розпочали огляд. В салоні не було виявлено нічого,проте в багажнику серед особистих речей була найдена граната РГД-5 та запал.
		 Свідок захисту ОСОБА_18 пояснив, що працює зварювальником на приватному СТО, яке знаходитися на перехресті вул.. Матюшенко і вул.. Челюскінцев біля спуску Весніна. 23.01.2015 року о 21.00 хотів забрати табличку «відчинено» і побачив як під`їхати 2 джипи, один джип перекрив дорогу позаду, а інший спереду, різко вибігли люди, «висмикнули з-за керма водія. поклали на землю обличчям униз, наділи наручники посадили в чорний джип, сіли по машинах, і всі три машини поїхали в невідомому напрямку. Затриманий чоловік був високого росту, худорлявий, одягнений у джинси та темну куртку, без шапки. При цьому ніхто ніякого огляду затриманого автомобіля «ВАЗ-2105» чи «2107» синього кольору не проводив, все сталося дуже швидко. Запам`ятав дату тому що у його товариша співробітника СТО ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_2 був день народження і вони наступного дня збиралися святкувати. Після цього, декілька днів тому приїхали чоловіки, які спитали у начальника СТО чи хтось бачив вказані обставини і на питання начальника ОСОБА_18 вказав, що бачив. 
		 Свідок захисту ОСОБА_20 пояснив, що на прохання знайомої забрав фуру з Луганська та привіз в місто Харків, після цього його телефон почали прослуховувати та 23.01.2015 року він їхав на автомобілі, на вул.. Пушкінській був заблокований двома автомобілями та затриманий працівниками СБУ, йому надягли мішок на голову та відвезли до СБУ. Там вночі він бачив затриманого ОСОБА_10 , з яким він був раніше знайомий. У СБУ він пробув три доби, після чого його відвезли до ІВС, а потім  до СІЗО. Стосовно нього винесений вирок за ст. 263 ч.1 КК України, але він його оскаржив, рішення ще немає. 
		Свідок захисту ОСОБА_21 в режимі відеоконференції пояснила, що була власником автомобіля ВАЗ 2105 синього кольору, але у 2013 році разом з чоловіком продали цей автомобіль на підставі довіреності чоловіку на ім`я ОСОБА_22 , точніше даних про особу вказати не може. Особисто громадянина ОСОБА_10 вона ніколи не бачила, також пояснила, що при продажу автомобіля їхні особисті речі в автомобілі не залишились.
		 В судовому засіданні були досліджені письмові та речові докази:
		-Протокол огляду місця події від 24.01.2015 року, складений слідчим ОСОБА_12 за участі понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , о/у ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , слідчого ОСОБА_24 , громадянина ОСОБА_25 », згідно якого в період з 16.55 до 18.00 проведено огляд транспортного засобу ВАЗ-2105 держномер НОМЕР_1 блакитного кольору, який знаходиться на перехресті вулиць Челюскінцев та Журавлівський узвіз із добровільної згоди ОСОБА_25 . Транспортний засіб було переміщено з місця зупинки до земельної ділянки між буд. АДРЕСА_3 і трамвайною колією. В багажному відділенні у поліетиленовому пакеті чорного кольору була виявлена картонна коробка з під лампочок «Іскра 60 Вт», в якій знаходився предмет, схожий на запал до гранати та картонна коробка з під лампочок «Іскра 60 Вт», в якій знаходився предмет овальної форми темно-зеленого кольору, з написом 7-85 Т, схожий на гранату. Зі слів ОСОБА_25 виявлені предмети належали йому. Виявлені предметі вилучено та поміщено до одного поліетиленового пакету білого кольору, підписано всіма учасниками слідчої дії. Огляд проводився у нічний час при штучному освітленні. При огляді проводилася фотозйомка з використанням фотоапарату «OlympusFe-280». Фототаблиця долучена до протоколу. На першому фото зображений зачинений багажник автомобіля ВАЗ держномер НОМЕР_1 , на другому - багажник відчинений: в ньому знаходиться запасне колесо, пакет світлого кольору, каністра, пакет чорного (ззовні) кольору, інші речі, на третьому - в відкритому пакеті чорного (ззовні) кольору книга, на якій лежить дві картонні коробки з під лампочок «Іскра 60 Вт», на четвертому - дві картонні коробки з під лампочок «Іскра 60 Вт» відкриті, в одній коробці знаходиться предмет, схожий на запал до гранати, в іншій  предмет овальної форми темного кольору, на шостому і сьомому  предмети, схожі на запал і гранату вилучені з коробок. На предметі овальної форми міститься напис 7-85 Т.
		-Протокол огляду предметів від 24.01.2015 року, складений слідчим ОСОБА_13 , у приміщенні слідчого відділу УСБУ в Харківській області за участі спеціаліста ОСОБА_26 , понятих ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , згідно якого в період з 17.40 до 18.25 проведено огляд експертного пакету с підписами слідчого ОСОБА_12 і понятих. При відкритті пакету встановлено, що в ньому знаходяться дві картонні коробки з під лампочок «Іскра 60 Вт». В коробці №1 знаходиться пакет еліпсоїдної форми, виготовлений з металу, зеленого кольору, який складається з манжети, ковпака та піддона. У центральній частині предмета, по колу, є буртик за вальцювання, що з`єднує ковпак з піддономдіаметр предмета по буртику - 57 мм, висота предмету - 74 мм. По колу, уздовж буртика, маються три пари симетрично розташованих заглиблень, виконаних механічним способом, глибиною близько 1 мм. Нижня частина корпусу (піддон) напівсферичної форми, ніяких конструктивних особливостей немає. У верхній торцевій частині предмету наявний глухій отвір глибиною 65 мм, виконаний у вигляді гільзи з металу сріблястого кольору. Від торцевого краю отвору, розташована різьба з внутрішнім діаметром 14 мм.
		На боковій поверхні предмету наявні маркувальні позначення у вигляді: «А-7-85», нижче «Т» - виконані барвником чорного кольору. В коробці № 2 - Металевий предмет, який складається з декількох вузлів і деталей, довжиною 99 мм, виготовлена з металу, яка складається з декількох вузлів і деталей, які в сукупності складають один виріб, а саме:
		предмет циліндричної форми - корпус, розмірами: максимальний діаметр - 11 мм; довжина - 39 мм. Верхня торцева частина корпусу виконана у вигляді півсфери і має отвір на бічній поверхні. Через отвір проглядається циліндр з конусною вершиною, розташований по центру корпусу. На бічній поверхні корпусу мається чотири пари розташованих по окружності симетричних заглиблень. У середній частині корпусу є два симетрично розташованих отвори;
		-пластина, що має вигнуту форму - скоба (важіль). Розміри: довжина95 мм, ширина - 12 мм, товщина - 1 мм. Верхня торцева частина скоби має форму «вилки» і входить в отвір на корпусі і утримує циліндр з конусною вершиною. На відстані 25 мм від верхньої частини скоби мається два вушка, що збігаються з двома отворами в корпусі. Через ці отвори проходить складений удвічі фрагмент металевого дроту шириною 1 мм - шпилька (чека). На зовнішній поверхні важеля маються маркувальні позначення: барвником чорного кольору «83», рельєфні маркувальні позначення «-81 УЗРГМ-2 583»;
		-кільце з металевої проволоки сріблястого, кольору вставлене в петлю чеки;
		-сполучна втулка із зовнішньою різьбою (діаметр по фланцю - 17 мм, діаметр по різьбі - 15 мм, надіта на нижню частину корпусу;
		-циліндр діаметром 10 мм, довжиною 15 мм, виконаний з металу, який не притягається полем постійного магніту. Також мається маркування малинового кольору «5»;
		-гільза діаметром 9 мм, довжиною 28 мм, виконана з металу.
		Предмет з коробки № 1 з зовні схожий на корпус гранати РГД-5. Предмет з коробки № 2 з зовні схожий на запал УЗРГМ-2.
		Предмет огляду з коробки № 1 було поміщено до спеціального експертного такету № 2631996 з пояснювальним написом «предмет з зовні схожий на корпус РГД. Предмет огляду в коробці № 2 було поміщено до спеціального експертного пакету № 2631994 з пояснювальним написом «предмет з зовні схожий на запал УЗРГМ-2», підписами понятих, спеціаліста та слідчого.
		В ході огляду слідчим проводилась фотозйомка фотоапаратом марки фотоапарату «OlympusFe-240». Проте, фото таблиця до матеріалів провадження не долучена.
		-Висновок №1695 судової вибухотехнічної експертизи від 11.03.2015, згідно якого, наданий на дослідження корпус гранати РГД-5 без запалу (засобу підриву) належить до зарядів вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі. Наданий на дослідження запал УЗРГМ-2 належить до засобів підриву. Наданий на дослідження корпус гранати РГД-5, споряджений наданим на дослідження запалом УЗРГМ-2, складають гранату РГД-5, яка належить до категорії бойових припасів. Наданий на дослідження корпус гранати РГД-5 містить 100-115 грам вибухової речовини - тротилу. Наданий на дослідження запал УЗРГМ-2 містить вибухову речовину загальною масою близько 1,3 г.Надані на дослідження корпус гранати РГД-5 і уніфікований запал ручних гранат УЗРГМ-2, виготовлені промисловим способом.    
		-Оглянуті та досліджені в судовому засіданні речові докази: запал до гранати сріблястого кольору та граната темно-зеленого кольору із написом "7-85т".
		-Інформаційна довідка ПрАТ «МТС Україна», згідно якої мобільний телефон із номером НОМЕР_3 24.01.2015 о 17:54 перебував за адресою: м. Харків вул.. Героїв Труда,9. (Мобільний телефон з даним номером належить свідку ОСОБА_11 )
		Вислухавши обвинуваченого, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, вина обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу  не доведена і він підлягає виправданню з наступних підстав.
		Так, відповідно до ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема,такі питання:
		1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;
		2) чи вимістить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений;
		3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;
		Відповідно до ч.1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити, зокрема, 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
		Також ж вимоги містяться й у п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.
		Проте, як з повідомлення про підозру, так і з обвинувального акту не вбачається місце вчинення кримінального правопорушення, тобто місце, де перебував транспортний засіб, в якому було вилучено боєприпаси.
		Отже, обвинувачення є неконкретним і таким, що не відповідає вказаним вимогам закону. 
		Крім того, відповідно до закону доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК). Новий КПК встановлює жорсткі вимоги щодо допустимості доказів. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 р .; рішення у справі « Шабельник проти України »від 19 лютого 2009 року), а порядок збору доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним КЗПЛ.
		Згідно з вимогами КПК докази визнаються допустимими, якщо вони отримані в порядку, встановленому КПК. Закон пов`язує неприпустимість доказів перш за все з істотним порушенням прав і свобод людини. Зокрема, є неприпустимими докази, отримані в результаті істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, отримані завдяки інформації, отриманої в результаті істотного порушення прав і свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основних свобод, зокрема, такі діяння, як здійснення процесуальних дій, які вимагають попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, отримання доказів у результаті катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, особистості звернення або загрози застосування такого поводження, порушення права особи на захист, отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від дачі показань і не відповідати на питання, чи їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит, отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні (ст. 87 КПК).
		Саме такий шлях обрав Конституційний Суд України даючи офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України. Суд зазначив, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах, отриманих в результаті порушення або обмеження конституційних прав і свобод особистості, крім випадків, в яких Основний Закон України допускає такі обмеження.
		Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення ч. 3 ст. 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, отриманими незаконним шляхом, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних не уповноваженою на те особою і т.д. (Рішення КСУ у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України 20 жовтня 2011 року № 12рп / 2011).
		Неприпустимі докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст. 86 КПК). Крім того законом передбачаються випадки визнання доказів неприпустимими (статті 8789 КПК). Порушення зазначених вимог КПК позбавляють отримані відомості доказового значення, роблять доказ неприпустимим. Такі доказ не може бути покладено в основу підозри, звинувачення, використаний для доведення інших значущих в кримінальному провадженні обставин.
		Конституційне положення про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, слід тлумачити обмежено. Йдеться тільки про такі припущення, на підставі яких можуть бути зроблені обвинувальні висновки. Якщо ж це результат тлумачення сумнівів на користь особи, то такі припущення можуть і повинні бути використані тими, хто веде процес, для формулювання висновків у справі.
		Так, стороною обвинувачення вказані у якості доказів обвинувачення протокол огляду місця події від 24.01.2015 року, складений слідчим ОСОБА_12 за участі понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , о/у ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , слідчого ОСОБА_24 , громадянина ОСОБА_25 », згідно якого в період з 16.55 до 18.00 проведено огляд транспортного засобу ВАЗ-2105 держномер НОМЕР_1 блакитного кольору, який знаходиться на перехресті вулиць Челюскінцев та Журавлівський узвіз із добровільної згоди ОСОБА_25 . Проте, судом встановлено, що свідок ОСОБА_11 не міг перебувати під час складання вказаного протоколу у вказаному місці, оскільки, згідно листа ПрАТ «МТС Україна мобільний телефон із номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 і з його слів був з ним, 24.01.2015 о 17:54 перебував за адресою: м. Харків вул.. Героїв Труда,9. Свідок ОСОБА_9 не пам`ятає день та місяць, коли його залучали до участі в якості понятого, при цьому пояснив, що водій автомобіля ОСОБА_10 стверджував, що граната та стержень йому не належать, що суперечить показанням свідка ОСОБА_11 в цій частині. 
		Відповідно до вимог 237 КПК України - З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
		2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Згідно ч. 7 ст. 223 КПК України  Обшука бо огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
		Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
		Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
		Таким чином, враховуючи, що судом встановлено, що огляд місця події проводився без участі понятого ОСОБА_11  суд визнає даний доказ неприпустимим. 
		Крім того, протокол огляду предметів від 24.01.2015 року, складений слідчим ОСОБА_13 , у приміщенні слідчого відділу УСБУ в Харківській області за участі спеціаліста ОСОБА_26 , понятих ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , згідно якого в період з 17.40 до 18.25 в приміщенні УСБУ в Харківській області проведено огляд експертного пакету с підписами слідчого ОСОБА_12 і понятих. Проте, відомості про час складання даного протоколу, суперечать відомостям з протоколу огляду місця події від 24.01.2015 року, оскільки в період з 16.55 до 18.00 проведено огляд транспортного засобу ВАЗ-2105 держномер НОМЕР_1 на перехресті вулиць Челюскінцев та Журавлівський узвіз. Показання свідка ОСОБА_13 про те, що він сплутав час суд піддає обґрунтованому сумніву, оскільки такі показання свідка ОСОБА_13 суперечать іншим дослідженим судом доказам. Таким чином, протокол огляду предметів від 24.01.2015 року суд визнає неприпустимим доказом.
		Так, показання свідка захисту ОСОБА_18 підтверджують версію захисту стосовно обставин затримання обвинуваченого ОСОБА_5 саме 23.01.2015 року близько 21.00 на перехресті вулиць Челюскінцев та спуску Весніна. Свідок захисту ОСОБА_20 пояснив, що 23.01.2015 року він на автомобілі, на вул.. Пушкінській був заблокований двома автомобілями та затриманий працівниками СБУ, йому надягли мішок на голову та відвезли до СБУ. Там вночі він бачив затриманого ОСОБА_10 , з яким він був раніше знайомий. Органом обвинувачення такі показання спростовані належними та допустимими доказами не були.
		На підставі викладеного у суду виникли обґрунтовані сумніви в достовірності і точності показань свідків обвинувачення ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , щодо дати та часу затримання ОСОБА_5 та вилучення в автомобілі, який він керував, боєприпасів.
		Крім того, в матеріалах наданого суду кримінального провадження відсутні ухвала слідчого судді щодо надання дозволу на проведення обшуку, якщо огляд місця події проводився слідчим невідкладно, а також ухвала слідчого судді щодо накладення арешту на вилучені речові докази, що суперечить вимогам ст. 173, 233, 236, 237 КПК України, отже такі речові докази також є неприпустимими.
		Крім того, згідно ст. 17 КПК України та ст. 62 Конституції України - Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		 Так, органами досудового розслідування і обвинувачення не доведений належними та допустимими доказами факт вилучення боєприпасів у певний час та у певному місці, а також факт належності цих боєприпасів обвинуваченому.
		 Крім того, той факт, що обвинувачений визнавав свою вину під час досудового розслідування, сам по собі не може бути переконливим доказом для суду для постановлення обвинувального вироку. Такі висновки містяться, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах Жизіцький проти України, Серіков проти України, Собко проти України, Яременко проти Украіни, Чопенко проти України. 
		Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України  Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до ч.1 ст. 373 КПК України  Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо, зокрема, не доведено, що:
		1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
		2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
		 Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України  Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Отже, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, надані сторонами, суд приходить до висновку про недоведеність обвинуваченням вини ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочин, у зв`язку з чим він підлягає виправданню.
		 Інші доводи захисника суд відхиляє, оскільки вони побудовані на суб`єктивному тлумаченні норм КПК України і спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, висновком №1695 судової вибухотехнічної експертизи від 11.03.2015, щодо твердження захисника що не встановлення чи є вилучені речі боєприпасами.
		 Судові витрати за проведення судової судової вибухотехнічної експертизи №1695 від 11.03.2015 суд відносить за рахунок держави. 
		Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-375КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і виправдати.
		Судові витрати за проведення судової вибухотехнічної експертизи №1695 від 11.03.2015 віднести за рахунок держави. 
		Речові докази: бойові припаси запал до гранати сріблястого кольору та граната темно-зеленого кольору із написом "7-85т", після набрання вироком законної сили  знищити.
		Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого  ОСОБА_5   скасувати.
		Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілим, прокурором в апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...